Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні важливого наукового завдання щодо поглиблення теоретичних і розроблення та обґрунтування теоретико-методичних засад інноваційно-інформаційної основи стратегії управління промисловим підприємством в економіці знань.В першому розділі висвітлено характеристику стратегій розвитку промислового підприємства відповідно до ознак змісту, функцій, ієрархічності структури та знаннєвої основи. Відображено понятійний апарат і проблематику розробки стратегії управління промисловим підприємством при становленні економіки знань. Обґрунтовано вплив зміни інноваційно-інформаційної основи, а саме принципів Індустрії 4.0 (операційна сумісність, віртуалізація, децентралізація, управління в реальному часі, сервісна орієнтація, модульність), що доповнено принципами системності, гнучкості, комплексності, самовідтворюваності, екологічної та соціальної відповідальності, економічної ефективності.В другому розділі досліджено стан, основні закономірності та сучасні аспекти розвитку промислових підприємств і закладів вищої освіти України та Китаю, що стало підґрунтям висвітлення можливостей їх потенційного стратегічного бізнес-партнерства через оцінювання інноваційної спрямованості їх стратегій розвитку. Доповнено класифікацію чинників, які впливають на розвиток промислового підприємства, та класифікацію потенційних стратегічних бізнес-партнерів такими ознаками: наслідки розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій (електронні гроші підприємств); інноваційна спрямованість стратегічних інтересів; зміни бізнес-партнерства під впливом інформатизації, інноватизації, інтелектуалізації виробництва та управління; інноваційно-інформаційну спроможність партнерів з сектора освіти і науки. Обґрунтовано інноваційну спрямованість стратегічних інтересів потенційних стратегічних бізнес-партнерів промислових підприємств в секторі освіти і науки за рахунок узагальнення характеристики їх інноваційної діяльності. Запропоновано методичні основи і модель відповідної оцінки.В третьому розділі запропоновано концептуальні засади інтегративного управління підприємством за рахунок стратегії бізнес-партнерства за предметним, ієрархічним та функціональним напрямами, а також основних вимог і умов формування його стратегії розвитку та інноваційно-інформаційної основи в економіці знань на основі бізнес-партнерства за інтегративним підходом.Запропоновано рекомендації та модель, що визначає стратегічні позиції закладу вищої освіти за рахунок оцінки його інноваційної активності, інноваційної спрямованості стратегічних інтересів і потенціалу забезпечення інноваційного розвитку виробництва, спроможності створити інтегровану інноваційно-інформаційну основу бізнес-партнерства. Розроблено модель і методику узгодження інноваційно-інформаційної основи стратегій розвитку промислового підприємства та ЗВО-партнера, в основі якої відображено чотири можливих стани узгодження їх взаємодії: абсолютний (повна узгодженість), задовільний (часткова узгодженість по основним критеріям), незадовільний (неузгодженість по деяким основним критеріїв) і критичний (принципова неможливість досягти узгодженості).^UThe scientific novelty of the obtained results lies in the solution of an important scientific problem of deepening the theoretical and development and substantiation of the theoretical and methodological foundations of the innovation and information basis of the strategy of industrial enterprise management in the knowledge economy.The first section covers the characteristics of industrial development strategies in accordance with the characteristics of content, functions, hierarchy of structure and knowledge base. The conceptual apparatus and problems of development of strategy of management of the industrial enterprise at formation of economy of knowledge are reflected. The impact of changing the innovation and information base, namely the principles of Industry 4.0 (interoperability, virtualization, decentralization, real-time management, service orientation, modularity), which is supplemented by the principles of systemic, flexibility, complexity, self-reproduction, environmental and social responsibility, economic and social responsibility.The second section examines the state, basic patterns and current aspects of development of industrial enterprises and higher education institutions of Ukraine and China, which became the basis for highlighting the potential of their potential strategic business partnership by assessing the innovative orientation of their development strategies.The classification of factors influencing the development of an industrial enterprise and the classification of potential strategic business partners are supplemented by the following features: consequences of the development of information and computer technologies (electronic money of enterprises); innovative orientation of strategic interests; changes in business partnerships under the influence of informatization, innovation, intellectualization of production and management; innovation and information capacity of partners from the education and science sector.The innovative orientation of strategic interests of potential strategic business partners of industrial enterprises in the sector of education and science is substantiated by generalization of the characteristic of their innovative activity. Methodical bases and model of the corresponding estimation are offered.The third section offers conceptual principles of integrative enterprise management through business partnership strategy in subject, hierarchical and functional areas, as well as the basic requirements and conditions of its development strategy and innovation and information base in the knowledge economy based on business partnership in an integrative approach.Recommendations and a model that defines the strategic position of a higher education institution by assessing its innovative activity, innovative orientation of strategic interests and potential for innovative production development, the ability to create an integrated innovation and information base of business partnerships.A model and method of coordination of innovation and information base of development strategies of industrial enterprise and free partner are developed, based on which four possible states of coordination of their interaction are reflected: absolute (full agreement), satisfactory (partial agreement on main criteria), unsatisfactory criteria) and critical (fundamental inability to achieve consistency).

Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій з удосконалення формування фінансової самостійності місцевого самоврядування в умовах децентралізації. З ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС нашою державою було обрано напрям та пріоритети подальшого розвитку. На підтвердження цього вектора прийнято Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», для реалізації якої необхідно провести 62 секторальні реформи. Серед них важливе місце займають децентралізація та реформа державного управління.Проте реформування міжбюджетних відносин призвели до загострення суперечностей, які накопичувалися в у сфері місцевих фінансів (нерівномірність розподілу фіскальних повноважень між ланками влади, наявність структурної та регіональної асиметрії між громадами через різний фінансовий потенціал, неякісне надання послуг місцевою владою).^UThe dissertation is devoted to deepening of theoretical positions and development of practical recommendations on improvement of formation of financial independence of local government in the conditions of decentralization.With the ratification of the Association Agreement between Ukraine and the EU, our country has chosen the direction and priorities for further development. To confirm this vector, the Sustainable Development Strategy «Ukraine – 2020» was adopted, for the implementation of which it is necessary to carry out 62 sectoral reforms. Among them, decentralization and public administration reform play an important role.However, the reform of inter-budgetary relations has exacerbated the contradictions that have accumulated in the field of local finance (uneven distribution of fiscal powers between governments, the presence of structural and regional asymmetry between communities due to different financial potential, poor service delivery by local authorities).

Здійснено теоретико-методологічний аналіз та узагальнено існуючі підходи щодо впровадження децентралізації у системі державного управління в Україні. Висвітлено актуальні проблеми підвищення дієздатності місцевого самоврядування, оптимізації відносин регіонів з центром, а також проведення реформ на місцевому та регіональному рівнях. Розкрито сутність системного підходу щодо аналізу процесів політичного й адміністративного державотворення, показано особливості централізованого та децентралізованого управління. Здійснено поглиблене дослідження ефективності застосування принципу децентралізації в Україні, доведено невідповідність її рівня новим потребам суспільного розвитку. Розроблено рекомендації щодо формування структур самоврядування з оптимально забезпеченим рівнем повноважень. Наведено аналітичні оцінки правових та інституційних положень та передумов здійснення децентралізації державної влади в Україні, обгрунтовано можливості впровадження досвіду реалізації даного процесу у деяких зарубіжних країнах, у тому числі постсоціалістичного табору: Польщі, Латвії, Литви, Естонії та інших, що набули членства у Європейському Союзі. Проаналізовано сучасний стан адміністративної реформи в Україні, наведено результати порівняльного дослідження реформування державного управління в Польщі. Розглянуто динаміку здійснення адміністративних реформ у країнах Центрально-Східної Європи, Балтії, Закавказзя та Китаю.

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні теоретико-методичних основ децентралізації та регіонального розвитку та напрацюванні пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення реалізації регіонального розвитку шляхом здійснення децентралізації.Визначено, що тенденції розвитку децентралізації є ключовими стратегічними орієнтирами для підвищення ефективності та сталості регіонального розвитку, зменшення корупції та підвищення відповідальності владних структур перед громадянами, зміни парадигми державного управління, перерозподілу влади і ресурсів, а також забезпечення більшої відповідності послуг громадянським потребам та очікуванням. Уточнено понятійно-категоріальний апарат завдяки визначенню сутності поняття децентралізація, яка передбачає передачу повноважень місцевому самоврядуванню, незалежно від того, хто ці повноваження делегує (центральні органи чи їх представники на місцевому рівні). Встановлено, що належний рівень управлінських процесів є керівним принципом європейської системи самоврядування, який передбачає: чесні вибори, представництво та участь для надання всім громадянам реальних можливостей для вирішення місцевих проблем; чутливість до забезпечення належного реагування органів місцевого самоврядування на законні очікування та потреби громадян; ефективність для забезпечення досягнення цілей за максимально раціонального споживання ресурсів; відкритість і прозорість для забезпечення доступу громадськості до інформації та полегшення розуміння того, як ведуться державні справи; верховенство права для забезпечення справедливості та передбачуваності у вирішенні державних справ; етична поведінка для забезпечення верховенства суспільних інтересів над приватними; компетентність та здатність представників і посадових осіб органів місцевого самоврядування ефективно виконувати свої обов’язки; інновації та відкритість до змін; сталий розвиток та орієнтація на довгостроковий результат з урахуванням інтересів майбутніх поколінь. Встановлено, що ключовими критеріями децентралізації влади в європейських країнах є: субсидіарність, партнерство, програмний характер управління, а принципами європейської децентралізації влади є відкритість, участь, підзвітність, ефективність і узгодженість.^UThe dissertation solves an actual scientific task, which consists in the scientific and theoretical substantiation of the theoretical and methodological foundations of decentralization and regional development and the development of proposals and recommendations for improving the implementation of regional development through the implementation of decentralization.It was determined that the development trends of decentralization act as key strategic guidelines for increasing the efficiency and sustainability of regional development, reducing corruption and increasing the responsibility of power structures to citizens, changing the paradigm of public administration, redistributing power and resources, as well as ensuring greater compliance with citizen needs and expectations.The conceptual and categorical apparatus has been clarified thanks to the definition of the essence of the concept of decentralization, which involves the transfer of powers to local self-government, regardless of who delegates these powers (central authorities or their local representatives). It has been established that the proper level of governance processes is a guiding principle of the European system of self-government, which includes: fair elections, representation and participation to give all citizens real opportunities to solve local problems; sensitivity to ensuring the proper response of local self-government bodies to the legitimate expectations and needs of citizens; efficiency to ensure the achievement of goals with the most rational consumption of resources; openness and transparency to ensure public access to information and facilitate understanding of how government affairs are conducted; the rule of law to ensure fairness and predictability in the decision of state affairs; ethical behavior to ensure the supremacy of public interests over private ones; competence and ability to ensure the ability of representatives and officials of local self-government bodies to effectively perform their duties; innovation and openness to change to get the most out of new solutions and best practices; sustainable development and orientation to long-term results, taking into account the interests of future generations. It was established that the key criteria of decentralization of power in European countries are: subsidiarity, partnership, programmatic nature of management, and the principles of European decentralization of power are openness, participation, accountability, efficiency and coherence.

Дисертація є комплексним теоретичним дослідженням децентралізації публічної влади в правовій теорії та державотворчій практиці.У роботі проаналізовано ґенезу ідеї децентралізації в світовій політико-правовій думці та державотворчій практиці. Досліджено сутність децентралізації та особливості її визначення в теорії держави та права.Автором з'ясовано історіографію та методологію дослідження децентралізації публічної влади.У дисертації, на основі досвіду європейських демократій, узагальнено основні сучасні концепції децентралізації влади. Визначено особливості та моделі децентралізації публічної влади в унітарній державі, а також співвідношення явищ децентралізації та федералізації. Проаналізовано вплив глобалізації як правового явища на децентралізацію публічної влади в державі.Автором узагальнено особливості децентралізації влади в умовах демократичної трансформації. Комплексно проаналізовано нормативно-правову базу реформи децентралізації в Україні та процес реформування місцевого самоврядування як напрям децентралізації публічної влади.Вказано на проблеми проведення конституційної реформи щодо децентралізації влади в Україні та можливості удосконалення процесу передачі функцій і повноважень від центральних органів влади до місцевих.^UThesis is a complex theoretical study of decentralisation of the public authority in the legal theory and state-building practice.Genesis of the idea of decentralisation in world politico-legal thought and state-building practice are analysed in this dissertation. The essence of the decentralisation and peculiarities of its defining in the theory of state and law are researched. Historiography and methodology of the study of decentralisation of the public authority are studied by the author.In the thesis, based on the experience of the european democracies, basic modern concepts of the decentralisaton of the authority are generalized. Author defined features and patterns of decentralisation of the public authority in unitary state along with correlation of decentralisation and federalization notions.Influence of globalization as a legal notion on decentralisation of the public authority is analysed.Peculiarities of decentralisation of the authority in a context of democratical transformation are generalized by the author. The complex analisys of legal and regulatory framework of decentralisation in Ukraine and of the reformation process of a local government as a kind of the public authority decentralisation was held.The problems of constitutional reform regarding the power decentralization in Ukraine and the possibility of improving the process of transferring functions and authority from the central government to the local government are pointed out.

На основі досвіду державотворення багатьох держав, зокрема, Європейського Союзу, обгрунтовано необхідність оптимізації організації публічної влади із суспільним розвитком. Розглянуто децентралізацію публічної влади як основний чинник її оптимізації, складові цього процесу, його етапи, фази, стадії, основні принципи та тенденції розвитку. Обгрунтовано необхідність збереження балансу публічної влади під час її децентралізації за допомогою соціальних механізмів; виділення регіонального рівня публічної влади із закріпленням за його населенням статусу специфічної територіальної громади. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем державотворення в Україні, серед яких оптимізація публічної влади займає пріоритетне місце.

  Скачати повний текст

Проведено історико-правовий аналіз розвитку автономних утворень в європейських державах, розглянуто різноманітність їх форм, принципи утворення та критерії класифікації. Подано авторське визначення поняття "конституційне право". Розглнуто роль і місце автономії у зв'язку з ідеєю єврорегіоналізації, яку поступово втілюють деякі транснаціональні монополії Європи. Охарактеризовано статус автономних утворень у країнах-членах Співдружності Незалежних Держав. Проведено правове оцінювання причин і наслідків дезінтеграції СРСР. Розроблено рекомендації щодо більш широкого запровадження різних форм автономії для розв'язання таких проблем державного будівництва, як децентралізація державної влади, регулювання міжнаціональних, міжетнічних відносин і захист культурних цінностей народів, що проживають на території даної країни. Сформульовано концептуальні підходи щодо подальшого удосконаленя державного устрою України.

  Скачати повний текст

У дисертації з'ясовано історіографічні, теоретико-методологічні та практично-емпіричні атрибути охоплення, структурування, систематизації і порівняння еволюції, чинників, параметрів, процедур, регламентацій, складових і наслідків історичних й чинних етапів становлення та розвитку систем й органів місцевого самоврядування, локального суспільно-політичного процесу і адміністративно-територіального устрою в умовах спершу централізації, а згодом децентралізації влади у Республіці Польща й Україні. Це реалізовано внаслідок розв'язання ключових дослідницьких завдань, зокрема: оцінювання історіографії тематики місцевого самоврядування і місцевого розвитку в умовах децентралізації влади у Польщі та Україні, в тому числі на тлі особливостей становлення і поступу означеної проблематики у регіонах Центрально-Східної та Східної Європи; систематизації понятійних, концептуальних та загалом теоретико-методологічних засад і підходів до дослідження тематики сутності, видів, моделей, структури, легітимності, розвитку, повноважень, функціоналу та відповідальності місцевого самоврядування в умовах демократизації і розмаїтості форм, типів й ефектів децентралізації влади; з'ясування і порівняння особливостей та наслідків децентралізації влади у рамках процесів становлення, поступу і чинного стану розвитку засад формування й уповноваженості системи та органів місцевого самоврядування і складових адміністративно-територіального устрою у Польщі та їхнього впливу на Україну; структурування виявів, практик і показників ефективності передачі державних повноважень «згори вниз» за наслідками децентралізації влади та їхнього впливу на формування і функціонування місцевого самоврядування як на рівні громад у Польщі й Україні, так і на подальше збільшення ефективності децентралізації влади, місцевого самоврядування й місцевої політики у нашій країні.У дисертації встановлено і доведено, що чим більш успішною, демократизованою та євроінтегрованою є та чи інша країна або частина світу, тим більш розвиненою та запозичуваною у ній є теорія і практика місцевого самоврядування у контексті децентралізації влади, чим забезпечується географічне і геополітичне (але поступово послаблюване й вирівнювальне) переважання умовних «Заходу» над «Сходом» (зокрема Західної Європи над Центрально-Східною і Східною та Центрально-Східної Європи над Східною). Саме тому аргументовано, що місцеве самоврядування та децентралізація влади – це фільтри локальних інтересів, мобілізатори й промоутери інституційних, соціально-економічних і демократичних реформ та цінностей тощо.На цій підставі продемонстровано, що деякі громади характеризуються низькою стабільністю і високою інституційною ефективністю, а деякі навпаки, хоч усереднено кращою є ситуація зі стабільністю, а не ефективністю громад у виконанні базових завдань. Існує часткова залежність між інституційною ефективністю місцевого самоврядування в громадах й стабільним виконанням ними поставлених функцій і завдань. При цьому, у Польщі, на відміну від України, успішність реформ місцевого самоврядування та децентралізації влади зумовлена їхнім швидким ініціюванням та реалізацією відразу після краху режиму «реального соціалізму», бо майже автоматично встановлено, а згодом імплементовано впливовий функціонал громад, навіть попри спроби рецентралізації влади. Крім того, у Польщі на рівні громад (але не на вищому рівні) традиційно (фактично і формально) властива персоналізація політики через деполітизацію, департизацію і технократизацію, а в Україні – персоналізація політики через політизацію, партизацію і регіоналізацію, через що довіра до влади на рівні громад є вищою у першій країні, а не в другій.Хоча водночас аргументовано, що найкращої, універсальної і єдиної моделі децентралізації влади не існує, а натомість конкретні моделі розвитку місцевого самоврядування треба виробляти з огляду на особливості соціального, економічного, політичного, культурного, історичного і навіть географічного розвитку, але крізь призму їхнього охоплення засобами політичної, адміністративної і фіскальної децентралізації влади та в рамках політичного й інституційного дизайну і умов соціально-економічного розвитку. Адже децентралізація влади змінює відносини влади між місцевими жителями, органами місцевого самоврядування, надавачами послуг та вищими/центральними рівнями урядування, а тому динамічно, а не статично встановлює нові чи модифікує чинні правила політичної гри та міжінституційних відносин.^UThe dissertation clarifies historiographical, theoretical, methodological, practical and empirical attributes of coverage, structuring, systematization and comparison of evolution, factors, parameters, procedures, regulations, components and consequences of historical and current stages of the formation and development of local government systems and bodies, local socio-political process and administrative-territorial structure in the conditions of primary centralization and later decentralization of power in the Republic of Poland and Ukraine. This is due to the solution of key research tasks, in particular: assessment of the historiography of local government and local development in the context of decentralization of power in Poland and Ukraine, including at the background of the peculiarities of the formation and progress of these issues in the regions of East-Central and Eastern Europe; systematization of categorical, conceptual and generally theoretical and methodological principles and approaches to the study of the essence, types, models, structure, legitimacy, development, powers, functionality and responsibility of local government in the conditions of democratization and variety of forms, types and effects of decentralization of power; elucidation and comparison of features and consequences of decentralization of power within the processes of formation, progress and current state of development of the principles of formation and authorization of the system and bodies of local government and the components of administrative-territorial organization in Poland and their impact on Ukraine; structuring the manifestations, practices and indicators of the efficiency of transfer of state powers «from top to bottom» as a result of decentralization of power and their impact on the formation and functioning of local government at the communities' level in Poland and Ukraine as well as on further increase of the effectiveness of decentralization of power, local government and local politics in Ukraine.The dissertation proved that the more successful, democratized and integrated to the European Union is a country or a part of the world, the more developed and borrowed in it is the theory and practice of local government in the context of decentralization of power, thus providing geographical and geopolitical (but gradually weakened and equalizing one) dominance of the conditional «West» over the conditional «East» (including Western Europe over East-Central and Eastern Europe and East-Central Europe over Eastern Europe). That is why it is argued that local government and decentralization of power are filters of local interests, mobilizers and promoters of institutional, socio-economic and democratic reforms and values, etc.Based on this, it was demonstrated that some communities are characterized by low stability and high institutional efficiency, and some communities – on the contrary, although the situation with stability is better on average than the situation with the efficiency of communities in performing basic tasks. There is a partial relationship between the institutional effectiveness of local government in communities and the stable performance of their functions and tasks. Thus, the success of local government reforms and decentralization of power in Poland, unlike in Ukraine, is due to their rapid initiation and implementation immediately after the collapse of the regime of «real socialism», because given these the influential function of communities was almost automatically established and subsequently implemented, even despite the attempts to recentralize power. In addition, Poland at the community level (but not at the higher levels) is traditionally (actually and formally) characterized by the personalization of politics through depoliticization, departization and technocratization, and Ukraine – by the personalization of politics through politicization, partization and regionalization, as a result the level of trust in governance at the community level is higher in the first country than in the second.Although it was argued that there is no the best, universal and unified model of decentralization of power, but instead specific models of local government and development should be established taking into account the peculiarities of social, economic, political, cultural, historical and even geographical development, but through the prism of their coverage by the means of political, administrative and fiscal decentralization of power and in the framework of political and institutional design and the conditions of socio-economic development. Since decentralization of power changes the power relations between locals, bodies of local governments, service providers and higher/central levels of governance, and therefore dynamically rather than statically establishes new or modifies the existing rules of the political game and inter-institutional relations.

Вперше у вітчизняній політичній науці здійснено систематичний аналіз базових параметрів політичних мереж (структури, суб'єктів, влади, функцій, стратегій і правил функціонування), розкрито їх зміст шляхом використання мережевих показників (щільності, співвідношення напівступеня входу/виходу вершини, відстані, центрованості, еквівалентності, владного індексу В. Боначича). Доведено, що сучасний мережевий інструментарій має статус підходу, який поєднує теорію політичних мереж і власне мережевий аналіз. Проведено типологізацію політичних мереж. З'ясовано, що мережеві контакти не є виключно горизонтальними, а можуть включати і вертикально побудовані зв'язки. На підставі запропонованої типологізації виділено базові характеристики політичних мереж: неформальність, децентралізація ресурсних потоків, дискретність, цілепокладання, множинність рівнів політичної взаємодії, існування поза офіційно визначеними інституційними кордонами, залученість публічних і непублічних акторів. Обгрунтовано доцільність використання мережевого аналізу для дослідження нових політичних структур та явищ - політичних партій, громадянського суспільства, революції й акцій протесту, парламентської коаліції, оскільки їх діяльність розгортається на основі мережевих "законів".

  Скачати повний текст

У дисертації проаналізовано основні тенденції та проблеми функціонування системи місцевих фінансів в Україні; здійснено трендовий, компаративний та бібліометричний аналіз понятійно-категоріального апарату у сфері фінансової децентралізації та її зв'язку з фінансовою самодостатністю місцевих бюджетів; запропоновано комплексну систему оцінювання фінансової самодостатності місцевих бюджетів, що дозволила порівняти її рівень в Україні з іншими країнами, а також здійснити компаративний аналіз для найбільших міст Сумської області; виявлено закономірності її впливу (комплексно та поелементно) на показникиекономічного, інвестиційного та інноваційного розвитку країни; розроблено пропозиції щодо удосконалення системи місцевих податків і зборів, а також системи фінансового вирівнювання в Україні.Ключові слова: місцевий бюджет, фінансова децентралізація, місцеві фінанси, фінансова самодостатність місцевих бюджетів.^UThe scientific novelty of the obtained results lies in the development of scientific and methodological principles and applied tools for evaluation and provision of local budget fiscal autonomy. It was developed a comprehensive two-level system of evaluation of local budget fiscal autonomy, based on relevant indicators for measuring the quality of income and expenditure of local budget, determined on the basis of the Cronbach's alpha test, taking into account the results of benchmarking analysis of best domestic and foreign practices and ranked based on the Fishburne method. This allows us to assess the overall level of local budget fiscal autonomy in Ukraine, as well as to monitor the progress of the reform of fiscal decentralization in relation to individual administrative territorial units that forms the basis for international (first level) and domestic (second level) comparative analysis. It also were improved methodological principles of substantiation of the role and place of local budget fiscal autonomy in the development of the economy, which differs from the existing ones by building a system of linear regression dependencies for Ukraine and a sample of European countries (based on a panel data model with random effects) of the local budget fiscal autonomy indicator and its components on parameters of investment attractiveness and economic development of the country. This allows us to identify macroeconomic indicators that are most sensitive to changes in the local budget fiscal autonomy and its components, which forms the basis for adjusting the directions of local finance reform in Ukraine. Besides, it was improved the methodological basis for determining the directions of reforming local taxes and fees in Ukraine, which in contrast to the existing implemented on the basis of benchmarking analysis of a group of unitary European countries, determined by Ward's hierarchical clustering method taking into account similarities in tax autonomy levels. Moreover, it was developed scientific bases of substantiation of vectors of reforming fiscal equalization system in Ukraine, which, unlike other approaches, is carried out on the basis of a comparative analysis of the tightness of variation in the levels of tax, revenue and expenditure decentralization. This allowed formalizing proposals of improvement the mechanisms equalization of tax and expenditure capacity of administrative-territorial units in order to strengthen the local budget fiscal autonomy. It was further developed theoretical principles of development of the theory of fiscal decentralization and local budget fiscal autonomy, which differ from the existing by systemic combination of trend, bibliometric and comparative analysis. This allowed identifying and formalize the contextual and evolutionary patterns, to carry out clustering of research networks by affiliation of scientists, to identify leaders of scientific schools. It was also further developed methodological tools for determining the components of the local budget fiscal autonomy, which act as catalysts for accelerating the level of innovative development of the country, which, unlike other approaches, is based on a combination of Hausman test, correlation analysis tools and panel data regression modeling, provides for the formalization of the impact on the index of innovative development of the country both composite indicator of local budget fiscal autonomy, and its components. This allowed us to identify components of local budget fiscal autonomy that are innovatively attractive. Key words: local budget, fiscal decentralization, local finance, local budget fiscal autonomy.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положення і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу в Україні. Обґрунтовано доцільність використання кластерної теорії до державного регулювання нафтопереробного комплексу. Уточнено сутність та розкрито основні механізми впливу держави на розвиток нафтопереробного комплексу. За результатами аналізу зарубіжного досвіду виявлено сучасні регуляторні тенденції, які доцільно застосовувати для розвитку нафтопереробного комплексу України, серед яких: диференціація і децентралізація системи оподаткування, формування фінансових фондів для забезпечення реалізації проектів сталого розвитку територій, на яких розташовані виробничі об’єкти, державна підтримка та стимулювання малих та середніх підприємств для їх взаємодії з великими нафтопереробними компаніями. Охарактеризовано ключові вимоги до забезпечення ефективного державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу України. На основі ситуаційного підходу виділено його дієві регуляторні засоби та важелі. Уточнено основні регуляторні ризики розвитку нафтопереробного комплексу. Систематизовано параметри стійкого розвитку нафтопереробного комплексу як об’єкту державного регулювання та уточнено їх зміст в контексті взаємозалежності його складових. Здійснено аналіз стратегічного та нормативно-правового забезпечення державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу України у контексті євроінтеграційних процесів. Розроблено концептуальну модель стратегічного управління розвитком нафтопереробного комплексу, яка орієнтована на формування дієвих механізмів стимулювання модернізації нафтопереробного виробництва, поглиблення переробки сировини, вироблення продукції з більшою часткою доданої вартості. Запропоновано удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу на засадах галузевого й територіального підходу з урахуванням інтересів основних стейкхолдерів. Розроблено концептуальну модель реалізації механізму державно-приватного партнерства щодо розвитку нафтопереробного комплексу, яка ґрунтується на засадах оптимального розподілу ризиків, обов'язків та відповідальності, гнучкого податкового та митного регулювання, формування сприятливих інвестиційних умов.^UThe dissertation is devoted to the substantiation of theoretical provisions and practical recommendations regarding the improvement of mechanisms of state regulation of the development of the oil refining complex in Ukraine. The expediency of using the cluster theory for state regulation of the oil refining complex is substantiated. The essence has been specified and the main mechanisms of state influence on the development of the oil refining complex have been revealed. Based on the results of the analysis of foreign experience, modern regulatory trends have been identified that are expedient to apply for the development of the oil refining complex of Ukraine, including: differentiation and decentralization of the taxation system, the formation of financial funds to ensure the implementation of sustainable development projects in the territories where production facilities are located, state support and stimulation of small and medium-sized enterprises for their interaction with large oil refining companies.The key requirements for ensuring effective state regulation of the development of the oil refining complex of Ukraine are characterized. Based on the situational approach, its effective regulatory means and levers are highlighted. The main regulatory risks of the development of the oil refining complex have been specified. The parameters of the sustainable development of the oil refining complex as an object of state regulation were systematized and their content was clarified in the context of the interdependence of its components. An analysis of the strategic and legal provision of state regulation of the development of the oil refining complex of Ukraine in the context of European integration processes was carried out. A conceptual model of strategic management of the development of the oil refining complex has been developed, which is focused on the formation of effective mechanisms for stimulating the modernization of oil refining production, deepening the processing of raw materials, and the production of products with a greater share of added value. It is proposed to improve the organizational and economic mechanism of the state regulation of the development of the oil refining complex on the basis of the sectoral and territorial approach, taking into account the interests of the main stakeholders. A conceptual model for the implementation of the public-private partnership mechanism for the development of the oil refining complex has been developed, which is based on the principles of optimal distribution of risks, duties and responsibilities, flexible tax and customs regulation, and the formation of favorable investment conditions.

У дисертації обґрунтовано теоретичні засади та розроблено практичні пропозиції щодо формування механізму децентралізації взаємодії суб'єктів публічного управління у сфері охорони правопорядку на субрегіональному рівні. Подано авторське визначення поняття “механізм децентралізації взаємодії у сфері охорони правопорядку”, що визначається як перехід від каральних до соціально-сервісних функцій органів охорони правопорядку, а також від вертикальної взаємодії у правоохоронній системі, до координації як форми організації взаємодії більшої кількості суб'єктів на місцевому рівні, за якою усі сторони зобов'язані організувати взаємозв'язок та координувати діяльність. Уточнено поняття “органи охорони правопорядку” як один із видів правоохоронних органів, що реалізують правоохоронну функцію держави та які спеціально уповноважені на проведення особливого різновиду державноуправлінської діяльності, що здійснюється із застосуваннями державного примусу. У дисертації вперше обґрунтовано механізм децентралізації взаємодії та його складові: суб'єкти взаємодії та технологічні елементи взаємодії, в основі якого є координаційний центр, що забезпечує взаємодію державних та недержавних інститутів у процесі прийняття та реалізації координаційних рішень з питань забезпечення охорони правопорядку на субрегіональному рівні. Запропоновано організаційно-управлінську модель взаємодії правоохоронних органів, органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості для забезпечення охорони правопорядку на субрегіональному рівні за різних соціально-економічних та еколого-техногенних умов, що складається з п'яти основних функціональних блоків з мінімальним рівнем ієрархічних зв'язків. Удосконалено підходи до моделювання організаційної структури взаємодії суб'єктів реалізації правоохоронної функції держави на субрегіональному рівні та громадськості. Розширено сукупність принципів реалізації правоохоронної функції на місцевому рівні, що на відміну від існуючих доповнено принципом постійної взаємодії та комунікації суб'єктів публічного управління, правоохоронних органів і громадськості на основі партнерства та співпраці. У дисертації набули подальшого розвитку теоретичні обґрунтування доцільності запровадження концепції communitypolicing у діяльність органів охорони правопорядку на місцевому рівні для забезпечення взаємодії та партнерства поліції з іншими міськими службами та громадськістю. А також тенденції запровадження кращих зарубіжних практик щодо децентралізації повноважень у сфері охорони правопорядку, зокрема доцільність використання стратегії поліцейсько-громадського контакту та залучення місцевих громад і громадських організацій до координаційного центру з питань планування та реалізації державної політики у сфері охорони правопорядку на відповідному територіальному рівні. Розроблено та обґрунтовано практичні пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства питань легалізації діяльності муніципальної поліції, розподілу прав та обов'язків між муніципальною та національною поліцією, закріплення обов'язкового залучення муніципальної поліції до питань забезпечення цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків. У рамках реформування правоохоронних органів і завершення реформи децентралізації необхідним є посилення інституту дільничних та легалізація муніципальної поліції лише після остаточного формування об'єднаних територіальних громад по всій державі. Ключові слова:механізм децентралізації взаємодії, організаційна структура взаємодії, система охорона правопорядку, органи охорони правопорядку, децентралізація повноважень у сфері охорони правопорядку, органи публічної влади, правоохоронна функція держави, муніципальна поліція, модель організації взаємодії у сфері охорони правопорядку.^UThis dissertation substantiates theoretical foundations and develops practical proposals for the formation of a mechanism of decentralization of interaction between public administration subjects in the law enforcement sphere at the subregional level. The author's definition of the concept “mechanism of decentralization of interaction in the law enforcement sphere” is presented. It is defined as the transition from punitive to social and service functions of police authorities, as well as from vertical interaction in law enforcement system to coordination as a form of interaction organization of a larger number of subjects at the local level, pursuant to which all parties are obliged to organize the interconnection and coordinate activities. The dissertation has elaborated the concept of “police authorities” as one type of law enforcement agencies that implement the law enforcement function of the state, which are specially authorized to conduct a special kind of public administration activities carried out with state coercion. Moreover, for the first time, the dissertation has substantiated the mechanism of decentralization of interaction and its components: interaction subjects and technological elements of interaction, which is based on a coordination center that ensures the interaction of governmental, state, and non-state institutions in the process of making and implementing coordination law enforcement decisions at the subregional level. We have offered an organizational and managerial model of interaction between law enforcement agencies, public authorities, local self-government authorities, and the public in order to ensure law enforcement at the subregional level, in different socioeconomic and environmental-anthropogenic conditions. We have improved approaches of modeling the organizational structure of interaction between the subjects of the state law enforcement function at the subregional level and the public level, in particular, a dynamic matrix model has been developed. The set of principles of realization of the law enforcement function at the local level has been enlarged, which, in contrast to the existing ones has been supplemented by the ninth principle, i.e. constant interaction and communication of public administration subjects, law enforcement agencies, and the public on the basis of partnership and cooperation. The theoretical substantiations of the expediency of introducing a concept of community policing in activity of law enforcement agencies at the local level have got further development in the research in order to the maintenance of interaction and partnership of the police with other city services and the public. Furthermore, tendencies in the introduction of the best foreign practices for decentralization of powers in the law enforcement sphere, in particular, the feasibility of using the strategy of police and public contact and involving local communities and NGOs in the work of the coordination center for planning and implementing public policy in the law enforcement sphere at the appropriate territorial level. We have developed and substantiated, at the scientific and theoretical level, practical proposals for amendments to the current legislation.As a part of law enforcement reform and completion of decentralization reform, it is necessary to strengthen the institution of precinct officers and legalize the municipal police only after the final formation of amalgamated communities throughout the country.Keywords: mechanism of decentralization of interaction, the organizational structure of interaction, law enforcement system, law enforcement agencies, decentralization of powers in the law enforcement sphere, public administration authorities, law enforcement function of the state, municipal police, model of the organization of interaction in the law enforcement sphere.

На основі критичного та контекстного аналізу сучасних трактувань споріднених категорій до категорії «бюджетна ефективність» у фінансово-економічній літературі, а також у результаті конвергенції концепції бюджетної ефективності та концепції ефективності, удосконалено дефініцію «бюджетна ефективність території», під якою розуміється інтегральний показник стану бюджетної системи території, що синтезує і відображає результат досягнутого рівня ефективності й транспарентності діяльності органів територіальної влади (органів місцевого самоврядування) щодо формування, розподілу та використання бюджетних коштів на соціо-еколого-економічні цілі стратегічного й тактичного характеру. Обґрунтовано ключові сутнісні аспекти бюджетної ефективності території (фінансово-економічний аспект; організаційно-управлінський аспект; макроекономічний аспект), що формують концептуальні засади досліджуваної проблематики та визначають теоретичний, методичний і інструментально-організаційний її концепт. Систематизовано основні фінансово-економічні, організаційно-управлінські та макроекономічні умови бюджетної ефективності, а також об'єктивні і суб'єктивні фактори впливу на рівень бюджетної ефективності території. Відповідно до проведеного аналізу, визначено, що децентралізацію слід розглядати саме як процес, що триває на довгостроковій основі, має ознаки управлінської діяльності та повинен підкріплюватись належним ресурсним забезпеченням при передачі повноважень. На цій основі, у роботі запропоновано дефініцію поняття «децентралізація», під якою розуміється процес перерозподілу владних повноважень, компетенцій та ресурсів від центральних органів державної влади до місцевих органів влади та самоврядування. У роботі систематизовано ризики децентралізації та виклики, які містить даний процес з позиції бюджетної ефективності територій, базовими з яких визначено: рівень професійності менеджменту, обсяг ресурсів для функціонування, характер співпраці з системою вищого рівня, складовою якої вона є. Обґрунтовано функціональну залежність рівня бюджетної ефективності територій від факторів впливу, що виникли через децентралізацію у трьох ключових аспектах: фінансовому, адміністративно-територіальному та політичному. Розроблено системну стратегію векторних орієнтирів фінансового менеджменту в умовах децентралізації, що базується на формуванні стратегічних орієнтирів бюджетної архітектури, працює через складники рівня ефективності, принципи, завдання та імперативи безперервного вдосконалення системи фінансового менеджменту через Кайдзен-технологію структурної синергії рівня бюджетної ефективності територій. Проведене дослідження мультиплікативних ефектів капіталізації бюджетного потенціалу територій дало змогу визначити, що найбільший влив на валовий регіональний продукт як результуючий фактор бюджетної ефективності територій в умовах децентралізації мають податкові та неподаткові надходження, видатки бюджету, враховуючи трансфери до державного бюджету та середній рівень доходів на одну особу. Врахування прогнозів цих показників й інструментів щодо їх покращення дасть змогу наростити темпи економічного розвитку та забезпечити бюджетну ефективність територій. Розроблено систему визначальних інструментів підвищення бюджетної ефективності розвитку територій, яка включає низку важливих блоків, серед яких: блок доходів, блок видатків, блок міжбюджетних відносин. Обґрунтовано, що напрямки забезпечення бюджетної ефективності розвитку територій через вдосконалення дохідної складової бюджету лежать у площині, по-перше, розширення фінансової самостійності місцевих бюджетів, по-друге, нарощення економічного потенціалу та забезпечення інвестиційної привабливості територій, по-третє, залучення зовнішніх запозичень для реалізації важливих завдань та проектів. Встановлено, що оптимізація системи міжбюджетних відносин базується на таких базових елементах: чіткий розподіл повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування; вдосконалення трансфертного методу вирівнювання за доходами; вдосконалення формульних розрахунків базової та реверсної дотації. Розроблені пропозиції щодо удосконалення бюджетної політики в сфері доходів, видатків та міжбюджетних відносин дадуть змогу усунути низку деструктивних чинників гальмування перебігу реформи фінансової децентралізації та сприятимуть зростанню фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування, а відтак дозволять бюджетній політиці стати дієвим інструментом забезпечення соціально-економічного розвитку територій. Ключові слова: бюджетна ефективність, децентралізація, території, капіталізація, фінансовий менеджмент територій^UBased on a critical and contextual analysis of modern interpretations of related categories to the category of «budget efficiency» in the financial and economic literature, as well as as a result of convergence of the concept of budget efficiency and efficiency, the definition of «budget efficiency» is improved. territory, which synthesizes and reflects the result of the achieved level of efficiency and transparency of the activities of territorial authorities (local governments) for the formation, distribution and use of budget funds for socio-ecological and economic purposes of strategic and tactical nature. The key essential aspects of budget efficiency of the territory (financial and economic aspect; organizational and managerial aspect; macroeconomic aspect) are substantiated, which form the conceptual bases of the researched problems and determine its theoretical, methodical and instrumental-organizational concept. The main financial and economic, organizational, managerial and macroeconomic conditions of budget efficiency, as well as objective and subjective factors influencing the level of budget efficiency of the territory are systematized. It is substantiated that there are different scientific approaches to the interpretation of the concept of decentralization, which is considered by scientists as: division of rights; distribution of functions and powers; special legal regime; redistribution of responsibilities between levels of government; management system; transfer of power and responsibility; the process of expanding and strengthening the rights and powers of administrative-territorial units or lower-level bodies with a decrease in the competence of the relevant center, etc. On this basis, the paper proposes a definition of «decentralization», which means the process of redistribution of power, competencies and resources from central government to local government and self-government. The paper systematizes the risks of decentralization and the challenges posed by this process from the standpoint of budget efficiency of the territories, the basic of which are determined: the level of professionalism of management, resources for functioning, the nature of cooperation with the higher level system. The functional dependence of the level of budget efficiency of territories on the factors of influence that arose due to decentralization in three key aspects: financial, administrative-territorial and political is substantiated. A system strategy of vector guidelines of financial management in the conditions of decentralization is developed, based on the formation of strategic guidelines of budget architecture, works through the components of efficiency, principles, tasks and imperatives of continuous improvement of financial management through Kaizen technology of structural synergy of budget efficiency. The study of multiplier effects of capitalization of budget potential of territories allowed to determine that the greatest impact on gross regional product as a result of budget efficiency of territories in decentralization have tax and non-tax revenues, budget expenditures, including transfers to the state budget and average per capita income. Taking into account the forecasts of these indicators and tools for their improvement will increase the pace of economic development and ensure the budget efficiency of the territories. A system of defining tools for improving the budget efficiency of territorial development has been developed, which includes a number of important blocks, including: the block of revenues, the block of expenditures, the block of interbudgetary relations. It is substantiated that the directions of ensuring budgetary efficiency of development of territories through improvement of a revenue component of the budget lie in the plane, first, expansion of financial independence of local budgets, secondly, increase of economic potential and maintenance of investment attractiveness of territories, thirdly, attraction of external borrowings for realization. important tasks and projects. It is established that the optimization of the system of inter-budgetary relations is based on the following basic elements: a clear division of powers between public authorities and local governments; improvement of the transfer method of income equalization; improvement of formula calculations of basic and reverse subsidy. The developed proposals to improve the budget policy in the field of revenues, expenditures and inter-budgetary relations will eliminate a number of destructive factors hindering the reform of financial decentralization and will increase the financial self-sufficiency of local governments, and thus allow budget policy to become an effective tool for socio-economic. Key words: budget efficiency, decentralization, territories, capitalization, financial management of territories.

Зінченко Георгій Костянтинович Механізми формування публічної політики на регіональному рівні в умовах децентралізації владних повноважень. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі публічного управління та адміністрування за спеціальністю 281 – «Публічне управління та адміністрування» – Університет митної справи та фінансів, Дніпро, 2021.У дисертації отримано наукові та практичні результати, які вирішують конкретне наукове завдання – теоретичного обґрунтування механізмів формування публічної політики на регіональному рівні в умовах децентралізації владних повноважень.Актуальність обраної теми дослідження обумовлена тим, що в умовах децентралізації в Україні існує необхідність перегляду установчих засад формування публічної політики на регіональному рівні та пошуку механізмів, що дадуть змогу враховувати потреби регіонів, місцевого населення, стейкхолдерів. Суб'єкти формування політики мають вибудувати таку систему, в якій взаємоузгоджуються та компенсуються (якщо немає можливості узгодити) питання забезпечення розвитку регіонів та безпечного існування держави. Це обумовлює не лише потребу оновлення переліку публічних інститутів, що беруть участь у формуванні політики, але й науково-практичного пошуку нових механізмів формування публічної політики на регіональному рівні, які відповідали б рівню викликів розвитку, а інколи й існуванню держави та громадського суспільства в умовах децентралізації владних повноважень.Уточнено розуміння публічної політики як системної та послідовної діяльності органів публічного управління, що спрямована на задоволення та узгодження інтересів різних соціальних груп і з'ясування суспільно значущих проблем, та передбачає активну участь у цьому процесі громадськості та визначено її особливості, як-от: розв'язання суспільних проблем; реакція на незадоволення соціальних груп, їхні вимоги або потреби, вимоги чи потреби суспільства в цілому; цілеспрямована діяльність; результат взаємодії державних, недержавних та наддержавних інститутів. Визначені основні загальносистемні принципи, що мають стати базовими під час формування публічної політики на регіональному рівні та стратегічні пріоритети формування регіональної політики України, що дадуть можливість існувати державі та розвиватись громадянському суспільству, і відповідають загальносвітовим тенденціям розвитку та безпеки.Узагальнено перелік суб'єктів публічної політики на регіональному рівні. Наголошено на необхідності активного залучення громадськості та її об'єднань на всіх етапах циклу політики. Визначено, що принцип територіальної організації публічної влади забезпечує взаємодію різних рівнів публічної влади, їх ранжування за ієрархією, установленням їхньої відповідальності, компетенцій, повноважень, взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, між центром і регіонами, між державою та громадою. Доведено, що реалізація принципів менеджеризму в публічному управлінні ґрунтується на п'яти типах індивідуальної підконтрольності як обов'язкового мінімуму для забезпечення відповідальності державного службовця: правовий контроль; фінансовий контроль; політичний контроль; демократичний контроль; етичний контроль.З'ясовано, що компетенції складаються з права та обов'язку здійснювати відповідні функції. Встановлені проблеми у визначенні компетенцій органів публічної влади, основними з яких є різне бачення кожним суб'єктом системи своєї компетенції, неврегульованість статусів, ієрархії підпорядкування або її браку, відсутність відповідальності за неналежне виконання наявних компетенцій тощо.Установлено, що інституційну спроможність органів публічного управління в Україні можна значно підвищити завдяки такому інструменту як краудсорсинг, який дозволить привести вироблену політику у відповідність до інтересів різних стейкхолдерів, підвищити рівень довіри до органів влади, отримати оптимальні результати управління за мінімального витрачання ресурсів, вирішити поточні питання і визначити завдання на перспективу, об'єктивно оцінити роботу органів влади, забезпечити підвищення якості життя, рівня задоволеності громадян послугами, що надаються органами публічного управління.Визначено, що проєкти регіонального розвитку вирішують питання соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших позитивних змін цієї території, що безпосередньо впливають на рівень та якість життя населення. Деталізовано технологію та визначено 4 етапи формування стратегій регіонального розвитку. Здійснено аналіз Стратегій регіонального розвитку різних областей України, на підставі чого зроблені висновки щодо доступності й відкритості їх формування, або, навпаки, щодо формалізації і небажання брати відповідальність та здійснювати стратегічне планування. Ключові слова: публічна політика, формування публічної політики, децентралізація, владні повноваження, регіональна політика, стратегія, механізми публічної політики.^UIn the dissertation scientific and practical results are obtained, which together solve a specific scientific problem- theoretical foundation of mechanisms of public policy formation at the regional level in the conditions of decentralization of power.The relevance of the chosen research topic is due to the fact that in the context of decentralization in Ukraine there is a need to revise the founding principles of public policy at the regional level and find mechanisms to take into account the needs of regions, local populations and stakeholders. The subjects of policy-making should build a system in which the issues of ensuring the development of the regions and the safe existence of the state are mutually agreed and compensated (if it is not possible to agree). This necessitates not only an update of the list of public institutions involved in policy-making, but also a scientific and practical search for new mechanisms for public policy-making at the regional level that would meet the level of development challenges and sometimes the existence of the state and civil society in decentralization of power.The understanding of public policy as a systematic and consistent activity of public administration bodies, aimed at satisfying and harmonizing the interests of different social groups and solving socially significant problems and involves active public participation in this process is clarified. The most significant features of public policy are identified, in particular: public policy is aimed at solving social problems, it appears as a reaction to the dissatisfaction of social groups, their demands or needs or the demands or needs of society as a whole; public policy is a purposeful activity that has a clearly defined goal and involves monitoring the achievement of expected results; public policy is the result of the interaction of state, non-state and supranational institutions.The basic system-wide principles that should become basic in the formation of public policy at the regional level and strategic priorities for the formation of regional policy of Ukraine, which will allow the state to exist and develop in civil society, and meet global trends in development and security.The list of public policy actors at the regional level is summarized. The need for active involvement of the public and its associations at all stages of the policy cycle was emphasized.It is determined that the principle of territorial organization of public authority provides interaction of different levels of public authority, their ranking in the hierarchy, establishing their responsibilities, competencies, powers, interaction between public authorities and local governments, between the center and regions, between state and community.It is proved that the implementation of the principles of management in public administration is based on five types of individual control as a mandatory minimum to ensure the responsibility of civil servants: legal control; financial control; political control; democratic control; ethical control.It was found that competencies consist of the right and obligation to perform the relevant functions. Problems have been identified in determining the competencies of public authorities, the main of which are different views of each subject of the system of its competence, unregulated status, hierarchy of subordination or lack thereof, lack of responsibility for improper implementation of existing competencies, etc.It is established that the institutional capacity of public administration in Ukraine can be significantly increased through such a tool as crowdsourcing, which will bring the policy in line with the interests of various stakeholders, increase trust in government, get optimal management results with minimal resources, address current issuesIt is determined that regional development projects address issues of social, economic, environmental, humanitarian and other positive changes in this area that directly affect the level and quality of life of the population.The technology is detailed and 4 stages of formation of regional development strategies are defined. The analysis of Regional Development Strategies of different regions of Ukraine is carried out, on the basis of which conclusions are made about the accessibility and openness of their formation, or, conversely, about the formalization and unwillingness to take responsibility and carry out strategic planning.Key words: public policy, formation of public policy, decentralization, powers, regional policy, strategy, mechanisms of public policy.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості неструктурованих даних у комп’ютерних мережах різних типів. Для покращення пошуку у великих масивах інформації все частіше звичайні методи пошуку доповнюють рекомендаційними системами. Рекомендаційні системи дозволяють полегшити пошук при великій кількості контенту, доповнюючи або заміняючи класичну пошукову видачу рекомендаціями. Зокрема, вони дозволяють полегшити пошук при великій кількості об’єктів у системі, доповнюючи класичну пошукову видачу рекомендаціями, а в деяких ситуаціях навіть заміняють пошук. Також рекомендаційні системи можуть застосовуватися для ранжування результатів класичного пошуку. Таким чином вони можуть різними способами поєднуватися із звичайними пошуковими алгоритмами. В P2P мережах застосування рекомендаційних систем може мати додаткову користь. Якщо користувач шукає конкретний файл, доданий до мережі раніше, і файл не знайдено з різних причин, можна надати користувачу список рекомендацій з врахуванням його вподобань і, можливо, пошукового запиту. У децентралізованих P2P мережах часто виникає проблема індексації та пошуку файлів на різних пристроях мережі. P2P комп’ютерні мережі знову актуальні й широко використовуються у наш час завдяки численним перевагам, які вони пропонують. Якщо спочатку вони набули популярності завдяки файлообміним сервісам, то зараз їх використовують й у багатьох інших сферах. Найважливішою перевагою P2P мереж є децентралізація. Вони можуть працювати без центрального сервера, що робить їх стійкішими до відмов та атак. Це особливо корисно в умовах збільшення кількості кіберзагроз. P2P також сприяють розвитку сучасних технологій, таких як блокчейн. Багато криптовалют та додатків для управління цифровими активами базуються на P2P принципах, що забезпечує їх безпеку та надійність. У сфері інтернет-телебачення, стрімінгу та онлайн комп’ютерних ігор P2P також стають все популярнішими. Вони дозволяють роздавати контент без великих централізованих серверів, що ефективно зменшує навантаження на інфраструктуру мережі та забезпечує якість стрімінгу. Тож P2P мережі залишаються актуальними завдяки своїй децентралізованій природі, яка сприяє безпеці та стійкості в умовах зростаючих кіберзагроз, а також вони допомагають у розвитку нових технологій та способів розповсюдження контенту. З різних причин шукані файли можуть бути недоступні для користувача, навіть якщо вони були додані раніше до системи та проіндексовані. Наприклад, комп’ютери, що містять потрібний файл або таблиці маршрутизації до нього чи його частин, вийшли з мережі, або застосовуються технології побудови P2P мережі з ймовірнісними методами пошуку, що не завжди знаходять далеко розташовані від комп’ютера користувача файли тощо. В одноранговій комп’ютерній мережі вузли – учасники мережі динамічно під’єднуються та від’єднуються, при цьому можуть виникнути проблеми з достовірністю та безпекою даних інформаційної системи мережі, зокрема й рекомендаційної, адже нові вузли, що під’єднуються можуть управлятися зловмисниками або бути ураженими шкідливим програмним забезпеченням. Такі вузли можуть бути запрограмовані на викривлення або перехоплення даних рекомендаційної системи. Тому важливо при здійсненні пошуку і створенні рекомендацій враховувати також достовірність та інформаційну безпеку інформації. При формуванні пошукової видачі та створенні рекомендацій користувачам децентралізованих P2P комп’ютерних мереж також важливо враховувати час на доступ до інформації та знаходити баланс між точністю та швидкістю отримання результатів. Оскільки інформація та таблиці маршрутизації в децентралізованих мережах зберігаються розподілено, важливо враховувати, що деякі файли користувач може отримати швидше, ніж інші, а також, що інколи час пошуку і завантаження файлу може зробити неактуальним зусилля на отримання доступу до нього. Важливим питанням є також кількість пам’яті, яку можна виділити під дані рекомендаційної системи, адже у децентралізованій P2P мережах їх доведеться зберігати розподілено на комп’ютерах учасників мережі. Вибір методу представлення даних, якими оперує рекомендаційна система, має вагомий вплив, оскільки ефективний спосіб представлення даних, необхідних для роботи такої системи, може зменшити кількість потрібних ресурсів та збільшити кількість доступних алгоритмів для формування списків рекомендацій. Тож рекомендаційні системи значним чином впливають на те, яким користувачі сприймають інформаційний простір, а їх інформаційна безпека та часова і просторова складність алгоритмів є важливими складниками забезпечення якості та ефективності роботи систем пошуку і фільтрації даних у комп’ютерних мережах, особливо децентралізованих.^UThe relevance of the research is driven by the increasing volume of unstructured data in various types of computer networks. To enhance search capabilities within vast information repositories, conventional search methods are increasingly complemented by recommendation systems. Recommender systems make it easier to search in a large amount of content by supplementing or even replacing traditional search results with recommendations. In particular, they ease the search process when dealing with an abundance of items within a system supplementing the classic search output with recommendations, and in some cases, even substituting search altogether. Recommendation systems can also be applied to rank classical search results, thus providing various ways to integrate with conventional search algorithms. In P2P networks, the application of recommendation systems can offer additional benefits. If a user is searching for a specific file that was previously shared on the network but cannot be located for various reasons, recommendations can be provided to the user, taking into account their preferences and, perhaps, their search query. In decentralized P2P networks, the problem of indexing and locating files on various network devices often arises. P2P networks have regained relevance and widespread usage due to their multiple benefits. Though these networks originally gained popularity via file-sharing services, they now serve many other purposes. Decentralization is P2P networks' most important advantage. They can function without a central server, rendering them more resilient to failures and attacks, especially in the current era of escalating cyber threats. P2P networks also aid in the advancement of contemporary technologies such as blockchain. Numerous cryptocurrencies and digital asset management programs rely on P2P principles, guaranteeing their safety and dependability. In the realm of Internet television, streaming, and online computer games, P2P services are also growing in popularity. Peer-to-peer (P2P) networks enable content distribution without relying on large centralized servers, effectively reducing network infrastructure load and enhancing the quality of streaming. P2P networks remain pertinent due to their decentralized nature, which enhances security and resilience against increasing cyber threats, and contributes to advancing new technologies and content distribution methods. Files that have been added to the system and indexed may still not be accessible to the user due to various factors. For instance, the computers containing the required file or routing tables may have gone offline, or probabilistic search methods utilized in P2P network technologies may fail to locate files distant from the user's computer. In a peer-to-peer computer network, the nodes of network participants establish and terminate connections dynamically. This process may degrade the reliability and security of network information system data, including the recommendation system. Such problems can occur due to newly connected nodes that are controlled by attackers or affected by malware. These nodes may be programmed to interfere with the data or even cause corruption of the recommendation system. Therefore, it is important to prioritize reliability and information security when searching for and recommending information. When generating search results and recommendations for users of decentralized P2P computer networks, it is also important to consider the time it takes to access information and strike a balance between accuracy and speed of results. Because information and routing tables are stored in a distributed manner on decentralized networks, it is important to consider that some files can be retrieved faster than others, and that sometimes the time it takes to find and download a file can make access to it irrelevant. Another important issue is the amount of memory that can be allocated to the recommendation system data, since in a decentralized P2P network it will have to be stored distributed on the computers of the network participants. The choice of how to represent the data used by a recommendation system has a significant impact, since an efficient way of representing the data required by the system can reduce the amount of resources required and increase the number of algorithms available for generating recommendation lists. Therefore, recommendation systems have a significant impact on how users perceive the information space, and their information security as well as the temporal and spatial complexity of algorithms are important components of ensuring the quality and efficiency of data search and filtering systems in computer networks, especially decentralized ones.

Жорняк А.М. Модернізація діяльності органів місцевого самоврядування щодо соціальної інтеграціі осіб з інвалідністю в Україні.Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософіі за спеціальністю 281 — «Публітіе управління та адміністрування» Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академіі державного управління при Презпдентові України, Дніпро, 2021.У дисертаціі на підставі аналізу теоретичних здобутків науковців, міжнародного досвіду, чинного законодавства України та практики його застосування установлено сутність i особливості державної та регіональної політики щодо соціальної інтеграціі осіб з інвалідністю, виявлено пріоритетні напрямки i протиріччя, вироблений механізм модернізаціі діяльності органів місцевого самоврядування з цього питання.У роботі акцентусться увага на тому, що актуальність дослідження проблемы державної політики в галузі соціальної інтеграціі осіб з iнвaлiднiGтю в Україні обумовлена протиріччям між збільшенням чисельності людей, що мають інвалідність, i нерозвиненістю системи ïx соціальної інтеграціі та адаптаціі до мінливих соціально-політичних i економічних умов. Крім того, нepoзвинeнiGть соціального законодавства, неефективність реалізаціі вже прийняти законів у цій сфері, неготовність суспільної свідомості прийняти таких людей як повноправних членів суспільства погіршують ситуацію. Автор підкреслюс, що незважаючи на зусилля державної влади, соціальна політика в цілому i щодо осіб з інвалідністю, як однісї з найбільш незахищених соціальних гpyп, багато в чому с не випереджальною, а, навпаки, запізнілою, що не мінімізус, а максимізус соціальне розшарування українців. До того ж децентралізація неможе стати гapamicю вирішення ycix соціально-економіяних проблем на регіональному чи місцевому рівні. На основі аналізу наукової літератури було виявлено, що сьогодні виникла гостра потреба подальшої імплементації в українське законодавство міжнародних стандартів забезпечення інтеграції осіб інвалідністю в контексті сучасних глобалізаційних викликів та посилення евроінтеграційних процесів в Україні. Автор наголошуе на необхідності модернізаціі органів місцевого самоврядування щодо соціальної інтеграціі осіб з інвалідністю.У вступі обгрунтовано актуальність та доцільність дослідження;вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об'ект, предмет, мету, завдання i методи дослідження; назначено джерельну базу; окреслено наукову новизну та практичне значения одержаних результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; зазнаяено особистий внесок здобувача та подано структуру й обсяг дисертаційної роботи.^UZhorniak А. М. Modernization of Local Government Actix ities to Promote Social Integration of Persons with Disabilities in Ukraine. — Qualiication research paper, irianuscript.Thesis for Doctor of Philosophy Degree (РЮ): Specialty 281 Public Management and Administration. — Dnipropetrovsk Regional Institute for PuЫic Administration, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Dnipro, 2021.The dissertation based оп the analysis of theoretical achievements of scientists, international experieпce, current legislation of Ukraine and the practice of its application estaЫishes the essence and features of state and regional policy, identifies priorities and contradictions, develops а mechanism for modernization of local government activities to promote social integration of persons with disabilities.The dissertation emphasizes that the relevance of the study of state policy in the field of social integration of persons with disabilities in Ukruine is due to the contradiction between the increase in the number of people with disabilities and the underdevelopment of their social integration and adaptation to changing socio- political and economic conditions. In addition, the underdevelopment of social legislation, the inefficiency of the implementation of already adopted laws in this area, the unwillingness of the public consciousness to accept such people as freemen of soGiety exacerbate the situation. The author emphasizes that despite the efforts of the goxernment, social policy in general and towards people with disabilities, as one of the most vulnerable social groups, is largely not ahead, but, оп the contrary, belated, which does not minimize but maximizes the social stratification of Ukrainians. In addition, decentralization cannot guarantee the solution of all socio-economic problems at the regional or local level. Based оп the analysis of the scientific literature, it was found that today there is ап urgent needfor further implementation in Ukrainian legislation of international standards to ensure the integration of people with disabilities in the context of current globalization challenges and strengthening European integration processes in Ukraine. The author emphasizes the need to modernize local governments for the social integration of persons with disabilities.The relevance and feasibility of the study is substantiated in the Introduction; the connection of work with scientific programs, plans, topics is indicated; the ob)ect, subject, purpose, tasks and methods of research are defшed; the source base is indicated; the scientific novelty and practical significance of the oЫained results are outlined; the approbation and implementation of research results are covered; the personal contribution of the author is indicated and the structure and volume of the dissertation work are given.The results of theoretical analysis of research about the formation and implementation of state policy to promote social integration of persons with disabilities are presented; the conceptual and categorical apparatus of research is generalized; methods of research of the state policy at the local level concerning social integration of persons with disabilities are defined in the First Chapter«Theoretical Principles of Formation and Implementation of State Policy to Promote Social Integration of Persons with Disabilities».The legislative support of state policy оп persons with disabilities in Ukraine is analyzed; the institutional capacity of interaction between local self-government bodies and civil society institutions оп issues of social integration of persons with disabilities is substantiated; modern international standards for social integration of persons with disabilities are considered; оп the basis of the analysis of various scientific sources the peculiarities of the implementation of the state policy of foreign countries оп the researched topic are determined, the experieпce for Ukraine is actualized in the Second Chapter «Organizational and Legal Framework for the Implementation of State Policy at the Local Level оп the Social Integration of Persons with Disabilities».

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню актуального завдання науки публічного управління – обґрунтуванню інструментів оптимізації взаємовідносин органів державної влади та органів місцевого самоврядування в процесі децентралізації та їх практичного впровадження. Здійснений теоретико-методологічний аналіз концепту оптимізація у політико-управлінському дискурсі, дозволив розкрити сутність оптимізації у діяльності органів публічної влади як однієї із форм узгодженої взаємодії державно-управлінських структур, яка має на меті забезпечити ефективність реалізації відповідних організаційних функцій. Доведено, саме завдяки оптимізаційній ролі відбувається певна циклічність у розвитку організаційної структури та прискорюється її функціональна модернізація. А це в свою чергу призводить до організаційно-функціональної стабільності системи публічного управління.Розкрито стан та особливості наукового дослідження проблематики оптизації взаємовідносин органів державної влади та органів місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади в Україні. Встановлено, що концептуалізація даної проблематики у фаховій літературі відбувається з позицій наукового пошуку оптимальної для українських реалій моделі територіальної організації публічної влади, який ведеться у декількох контекстах: теоретико-методологічному обгрунтуванні процесів децентралізації та аналізу їх оптимальних моделей; аналізу зарубіжного досвіду трансформації оптимальної моделі взаємовідносин органів публічної влади на місцевому рівні на засадах децентралізації владних повноважень; оцінки вітчизняного досвіду оптимізації системи виконавчої влади в рамках реалізації адміністративних реформ; моделювання реформи місцевого самоврядування і реформи адміністративно-територіального устрою. У дисертаційні роботі також вивчено специфіку українського досвіду становлення та реформування політико-адміністративної системи на регіональному рівні. Доведено, що формування інституціонального поля діяльності з побудови моделі публічного управління, заснованої на принципах децентралізації, субсідіарності, характеризувалося в українських реаліях відсутністю системного підходу до даної проблематики на урядовому рівні. Визначені та обґрунтовані перспективні напрями оптимізації взаємовідносин органів державної влади та органів місцевого самоврядування з огляду на триваючі процеси децентралізації влади в українській державі. Як такі розглядаються: удосконалення інституціональної основи децентралізації владних повноважень органів публічної влади; посилення ролі органів місцевого самоврядування з метою їх більшої дієздатності. Утворення власних виконавчих комітетів обласних і районних рад з одночасним наданням органам місцевого самоврядування реальних повноважень; – унесення відповідних змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації»; – одночасне запровадження бюджету місцевого самоврядування з бюджетами області та району. Останні мають входити до складу Державного бюджету. Формування бюджетів місцевого самоврядування повинно здійснюватися за рахунок власної дохідної бази, напрямами бюджетної політики має стати децентралізація загальнодержавних податків і збільшення частки місцевих податків у бюджетах на місцях.Обґрунтовано доцільність прийняття окремого, базового закону «Про делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади». Такий закон має визначити мету, умови, способи і порядок делегування окремих повноважень органів влади; окреслити предмет делегування та перелік тих повноважень, які не підлягають делегуванню органам місцевого самоврядування; закріпити систему делегованих законом повноважень; суб'єктний склад; строки, на які делегуються повноваження, встановити порядок передачі фінансових, матеріальних ресурсів для здійснення делегованих повноважень; форми державного контролю; відповідальність за неналежне виконання делегованих повноважень, неналежне матеріально-фінансове забезпечення повноважень тощо. Доведено, що серед напрямів вдосконалення правової основи здійснення делегованих повноважень необхідно виокремити впровадження практики укладання адміністративних договорів при застосуванні договірного способу делегування повноважень. Встановлено, що договір набув усіх рис особливого універсального засобу управлінської діяльності. В адміністративному договорі, державний орган виконавчої влади виступає носієм державно-владних повноважень, за допомогою яких реалізує властиві йому управлінські функції, і договір у силу цього має риси, які свідчать про неможливість віднесення його до звичних цивільно-правових договорів.Сфера застосування адміністративного договору розглянута у співвідношенні зі сферою застосування акта управління і сферою здійснення державного управління в цілому. Докладно проаналізовані варіанти співвідношення договору й адміністративного акта, котрі як засоби реалізації державної виконавчої влади рівноправні.^UThe dissertation research is devoted to the solution of the actual task of the science of public administration - substantiation of the tools for optimizing the relationship between public authorities and local governments in the process of decentralization and their practical implementation.Theoretical and methodological analysis of the concept of optimization in political and managerial discourse, revealed the essence of optimization in the activities of public authorities as a form of coordinated interaction of government agencies, which aims to ensure the effectiveness of relevant organizational functions.It is proved that due to the optimization role there is a certain cyclical development of the organizational structure and accelerates its functional modernization. And this in turn leads to organizational and functional stability of the public administration system.The state and features of scientific research on the problems of optimizing the relationship between public authorities and local governments in the context of decentralization of power in Ukraine are revealed.It is established that the conceptualization of this issue in the professional literature is from the standpoint of scientific search for optimal for Ukrainian realities model of territorial organization of public power, which is conducted in several contexts: theoretical and methodological justification of decentralization processes and analysis of their optimal models; analysis of foreign experience in the transformation of the optimal model of relations between public authorities at the local level on the basis of decentralization of power; assessments of domestic experience in optimizing the executive branch in the implementation of administrative reforms; modeling the reform of local self-government and the reform of the administrative-territorial system.The dissertation also studies the specifics of the Ukrainian experience of formation and reform of the political and administrative system at the regional level.Perspective directions of optimization of relations between state authorities and local self-government bodies have been identified and substantiated, taking into account the ongoing processes of decentralization of power in the Ukrainian state. The following are considered as such: improvement of the institutional basis for decentralization of power of public authorities; strengthening the role of local governments in order to increase their capacity. Establishment of own executive committees of regional and district councils with simultaneous granting of real powers to local self-government bodies; - making appropriate amendments to the laws of Ukraine "On local self-government in Ukraine" and "On local state administrations"; - simultaneous introduction of the local government budget with the budgets of the region and district. The latter should be part of the State Budget. The formation of local government budgets should be carried out at the expense of its own revenue base, the direction of budget policy should be the decentralization of national taxes and increase the share of local taxes in local budgets.The expediency of adopting a separate, basic law "On Delegation of Certain Powers of Executive Bodies to Local Self-Government Bodies" has been substantiated. Such a law should determine the purpose, conditions, methods and procedure for delegating certain powers to the authorities; outline the subject of delegation and the list of those powers that are not subject to delegation to local governments; to consolidate the system of powers delegated by law; subjective composition; the terms for which the powers are delegated, to establish the procedure for the transfer of financial and material resources for the exercise of delegated powers; forms of state control; responsibility for improper performance of delegated powers, improper material and financial support of powers, etc.It is proved that among the directions of improving the legal basis for the exercise of delegated powers it is necessary to single out the introduction of the practice of concluding administrative agreements when applying the contractual method of delegation of powers.It is established that the agreement has acquired all the features of a special universal means of management. In an administrative contract, the state executive body acts as the bearer of state power, through which it implements its inherent administrative functions, and the contract therefore has features that indicate the impossibility of classifying it as a customary civil contract.The scope of the administrative agreement is considered in relation to the scope of the act of government and the scope of public administration in general. Variants of the relationship between the contract and the administrative act, which are equal as a means of exercising state executive power, are analyzed in detail.

Актуальність. В умовах децентралізації територій, наближення до сучасних принципів державного управління трансформуються цілі і завдання управління територіями, реалізуються основні функції територіальної організації влади відповідно до нових викликів для суверенної Української держави. Саме децентралізація територій потребувала новітніх підходів до формування організаційно-правового механізму реалізації державної влади на регіональному та субрегіональному рівні, які детермінуються через раціоналізацію організаційно-правових механізмів управління. Адже потреба у формуванні системи управління національною державою, заснованої на ефективному співвідношенні принципів децентралізації територій і централізації державної влади.Аналіз літератури засвідчив що, залишились малодослідженими проблеми нормативно-правового закріплення європейських моделей функціонування органів влади в умовах децентралізації територій на основі якісних та кількісних критеріїв, з'ясування особливостей формування загальної методологічної концепції впровадження забіжного досвіду ствердження децентралізованої моделі управління розвитком територій.Наукова новизна вирішенні актуального наукового завдання з розроблення теоретико-методологічних засад аналізу і впровадження зарубіжного досвіду формування та функціонування організаційно-правових механізмів державного управління у сфері децентралізації територій, розроблення теоретико-методологічних засад і концептуального обґрунтування наукових підходів до запровадження зарубіжного досвіду.уперше:комплексно представлено дослідження структурної моделі аналізу і впровадження зарубіжного досвіду функціонування організаційно-правових механізмів державного управління у сфері децентралізації територій як напрям у наукової галузі державного управління, встановлено етапи, основні принципи та методологічну основу такого дослідження, здійснено розробку методологічної концепції аналізу та імплементації зарубіжного досвіду децентралізації територій, запропоновано визначати функціональну результативність процесу децентралізації територій на основі принципів багаторівневого управління, використання історичного підходу визначено сутність традицій децентралізації територій як інституціональної спадщини в системі публічноправових практик в різні історичні періоди, закріплених у вигляді правових концептів територіального управлінняудосконалено:понятійно-категоріальний апарат науки державного управління в частині уточнення змісту понять «децентралізація територій», «децентралізована модель територіального управління і планування», «інституціональна трансформація публічного управління в контексті зарубіжного досвіду», які розроблені на основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду територіальної організації влади на основі економічних, політичних, адміністративно-територіальних чинників, за допомогою яких є можливість систематизувати ознаки децентралізації територій;концепцію децентралізації територій в публічноуправлінській науці, що полягає в кардинальних змінах теорії управління територіальним розвитком на всіх рівнях, реалізації принципів багаторівневого управління, централізації та децентралізації територій, пропорційності та деконцентрації на основі історичних, культурних, соціально-економічних традицій регіонів країн, країн, об'єднань держав;методологію визначення здатності публічної влади до впровадження зарубіжного досвіду децентралізації територій в умовах формування та реалізації національної моделі територіальної організації влади, що дозволило формалізувати підходи до визначення особливостей функціонування регіональних та субрегіональних підсистем публічного управління в умовах упровадження зарубіжних моделей просторового управліннядістали подальшого розвитку:наукові підходи щодо адаптації зарубіжного досвіду традицій децентралізації територій як основи реформування органів влади в контексті сучасної парадигми суспільного управління – концепту сталого розвитку; методологія структурно-функціонального аналізу формування організаційно-правових механізмів державного управління у сфері децентралізації територій, дослідження інституціональних форм децентралізації територій, що дало змогу сформувати основи теоретичної концепції реформи децентралізації територій з метою приведення системи публічної влади відповідно до європейських стандартів територіального управління, розробки алгоритмів правового забезпечення децентралізованого управління, створення організаційної структури, розширення участі громадськості; на цій основі запропонована дослідницька інтерпретація категорії «децентралізація територій»;організаційно-правові засади формалізації принципів регулювання діяльності органів влади в складних адміністративних системах в умовах децентралізації територій на основі зарубіжних практик, впровадження яких створює основу імплементації апробованих та визнаних міжнародною спільнотою управлінських практик «Good governance».^USummaryKurilov Y. Y. Organizational and legal mechanisms of public administration in the field of decentralization of territories: foreign experience. - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation on acquisition of a scientific degree of the doctor of philosophy in the field of public management and administration on a specialty 281 - public management and administration. University of customs and finance. Dnipro, 2021. In the conditions of decentralization of power, approximation to modern principles of public administration, the purposes and tasks of management of territories are transforming, the basic functions of the territorial organization of the power are realizing, strategies of development of the Ukrainian state are determining. The relevance of the study of the functioning of organizational and legal mechanisms of public administration in the field of the decentralization of territories is determined by the importance of a comprehensive analysis of the process of radical changes in the political system of Ukraine. The analysis of the scientific literature showed that, despite significant scientific achievements of scientists and a large number of publications on various aspects of analysis and implementation of foreign experience of decentralization of state power, there were left the problems of legal consolidation of specific advanced European models of government in decentralization and quantitative criteria. The purpose of the dissertation is to develop the theoretical and methodological principles of the analysis and implementation of foreign experience in public administration in the field of decentralization. The object of the research is the processes of public administration reform. The subject of the study is foreign experience in the formation of public administration in the field of decentralization of territories.The methodological basis of the study is modern theoretical developments of domestic and foreign scientists on public administration. The paper uses a systematic approach as a basic method, which allowed to explore the components of the formation of organizational and legal mechanisms of public administration in the field of decentralization of territories. The scientific novelty of the results of the dissertation is to achieve new scientific results, which together solve the current scientific problem of developing theoretical and methodological foundations of analysis and implementation of foreign experience of public administration in the sphere of the decentralization. On the basis of the received results new positions which make scientific novelty and consist that in the dissertation work are formulated:firstly:- was presented comprehensive study of the structural model of analysis and implementation of foreign experience of public administration in the field of decentralization of territories as an independent direction in the science of public administration, developed a methodological concept of analysis and implementation of foreign experience decentralization of territories in the context of the influence of external factors and institutional challenges, (charters, statutes, ordinances, constitutions, codes, etc.); improved: - conceptual and categorical apparatus of the public administration science in terms of clarifying the content of the concepts as "decentralization of territories", "decentralized model of territorial governance and planning", "institutional transformation of public administration in the context of foreign experience";- the concept of the decentralization of territories in public administration science, which consists the radical changes in the theory of the territorial development management at all levels, implementation of the principles of multilevel management, centralization and decentralization, proportionality and deconcentration based on historical, cultural, socio-economic traditions of regions, countries. unions of states; have received further development: - scientific approaches to the adaptation of foreign experience in the traditions of decentralization of territories as a basis for reforming public authorities; - methodology of structural and functional analysis of the formation of organizational and legal mechanisms of public administration in the field of decentralization; - organizational and legal bases of formalization foreign practices which introduction creates a basis of implementation of the administrative practices "Good governance" approved and recognized by the international community.Key words: public administration, reform of public authority, organizational and legal mechanisms of public administration, decentralization of territories, foreign experience of decentralization of territories, territorial administration, management technologies.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Чернігівський національний технологічний університет Міністерства освіти і науки України. – Чернігів, 2019.У дисертації розроблено теоретичні й методичні положення, наукові та практичні рекомендації щодо модернізації продуктивних сил з урахуванням стратегічних орієнтирів регіонального розвитку в умовах переформатування владних повноважень.Систематизовано наявні підходи та досліджено ретроспективу стану продуктивних сил регіонів України в модернізаційному вимірі. Запропоновано методологічні засади реалізації процесів модернізації продуктивних сил. Досліджено ресурсний та науково-освітній потенціал регіонів України, окреслено вектори змістовних характеристик інноваційно-інвестиційної домінанти в регіональному розвитку продуктивних сил, здійснено моніторинг рівня модернізації продуктивних сил та рейтингування регіонів України.Дисертантом окреслено пріоритети науково-технічного розвитку економіки України та розглянуто цільові наукові та науково-технічні програми як форми реалізації пріоритетних напрямів локалізації економічного простору. Розкрито інституціональне ядро функціонування регіональної економіки в умовах посилення конкурентоспроможності, окреслено модернізаційні аспекти просторової організації господарських систем у сучасних умовах, запропоновано стратегію впливу органів виконавчої влади на процеси комплексного територіального розвитку.Ключові слова: модернізація продуктивних сил, регіон, сталий просторовий розвиток, переформатування владних повноважень, децентралізація, деконцентрація, знаннєва економіка, регіональна господарська система, регіональний економічний простір, локалізація економічного простору.^UThesis for a Doctor Degree in Economic Sciences in specialty 08.00.05 –Development of Productive Forces and Regional Economics (subject area – economic sciences). – Chernihiv National University of Technology, Ministry of Education and Science of Ukraine, Chernihiv, 2019. The thesis develops theoretical and methodological provisions, scientific and practical recommendations for productive forces modernization taking into account the strategic landmarks of regional development in the setting of power powers reformatting.The existing approaches are systemized and the retrospective of productive forces state in the regions of Ukraine in the modernization dimension is studied. Methodological bases of productive forces modernization processes are proposed. The resource and scientific and educational potential of the regions of Ukraine are investigated; the vectors of meaningful characteristics of the innovation-investment dominant ideas in regional development of productive forces are outlined; the monitoring of productive forces modernization level and rating of the regions of Ukraine are carried out.The dissertation outlines the priorities of scientific and technical development of the economy of Ukraine and covers the targeted scientific and scientific-technical programs as the forms of realization of priority directions for economic space localization. It reveals institutional core of functioning of the regional economy in the setting of competitiveness strengthening, outlines the modernization aspects of a spatial organization of economic systems in the modern context, offers the strategy of influence of executive bodies on the processes of complex territorial development. Keywords: productive forces modernization, region, sustainable spatial development, reformatting of authoritative powers, decentralization, deconcentration, knowledge economy, regional economic system, regional economic space, localization of economic space.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка (галузь знань – економічні науки). – Національний університет «Чернігівська політехніка» МОН України, Чернігів, 2021.Робота виконана у ЗВО «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая».Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування місцевих бюджетів в умовах децентралізації владних повноважень. Узагальнення теоретичних аспектів щодо ролі місцевих бюджетів у зміцненні фінансової бази місцевого самоврядування дало можливість уточнити понятійно-категоріальний апарат теорії регіональної економіки, зокрема розвинуті поняття «децентралізація владних повноважень», «фінансова децентралізація», місцеві бюджети». З'ясовано особливості функціонування місцевих бюджетів з точки зору правового функціонування, факторів формування та функціонування місцевих бюджетів в Україні в умовах децентралізації владних повноважень, що дало можливість виокремити особливості, які перешкоджають місцевим бюджетам стати детермінуючим інструментарієм соціально-економічного розвитку територій. Виокремлено вимоги, за використанням яких повинні бути побудовані міжбюджетні відносини.Розвинуто науково-методологічний базис пізнання особливостей формування місцевих бюджетів в умовах децентралізації владних повноважень. Запропоновано підходи щодо нівелювання існуючих недоліків міжбюджетних відносин. Розроблено методичний підхід щодо оцінювання особливостей формування місцевих бюджетів в умовах децентралізації владних повноважень. Для підвищення ефективності функціонування місцевих бюджетів запропоновано систему заходів, що передбачає: використання механізму державно-приватного партнерства; підвищення ефективності управління ризиками місцевих бюджетів, заходи щодо дотримання фінансової дисципліни в умовах децентралізації владних повноважень, недекларативного задіяння програмно-цільового методу бюджетування місцевих бюджетів, запровадження партиципаторного бюджетування, зміни в податковій системі у напрямі підвищення самодостатності місцевих бюджетів, заходи щодо раціоналізації видатків місцевих бюджетів. Розроблено заходи щодо підвищення самодостатності місцевих бюджетів. Обґрунтовано науково-практичні засади імплементації європейського досвіду, що передбачають заходи щодо використання фінансової підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку територій в умовах децентралізації владних повноважень.Ключові слова: місцеві бюджети, бюджетування, децентралізація владних повноважень, міжбюджетні трансфери, міжбюджетні відносини, фінансова децентралізація, місцеве самоврядування.^UThesis for a candidate degree in economics by specialty 08.00.05 – development of productive forces and regional economy (branch of knowledge – economic sciences). – National University "Chernihiv Polytechnic" MES of Ukraine, Chernihiv, 2021.The work was performed at the IHE “Academician Yuri Bugay International Scientific and Technical University”.The dissertation is devoted to deepening of theoretical and methodical bases and practical recommendations concerning formation of local budgets in the conditions of power decentralization.Generalization of theoretical aspects of the role of local budgets in strengthening the financial base of local self-government made it possible to clarify the conceptual and categorical apparatus of regional economic theory, in particular the developed concepts of “power decentralization”, “financial decentralization”, “local budgets”.The peculiarities of local budgets functioning in conditions of legal functioning, factors of formation and functioning of local budgets in Ukraine in the conditions of power decentralization, which allowed to identify features that prevent local budgets from becoming a determining tool for socio-economic development. The requirements for the use of which intergovernmental relations should be built are highlighted.The scientific and methodological basis of knowledge the local budgets formation peculiarities in the conditions of power decentralization has been developed. The system of principles is singled out, which contains: firstly, the principles of inter-budgetary relations and local budgets formation and functions of local budgets and inter-budgetary relations. The scientific and methodological provisions for distinguishing the peculiarities of the local budgets formation built in terms of legal action in terms of power decentralization, factors in the formation and local budgets functioning have been further developed.Approaches to leveling the existing shortcomings of inter-budgetary relations are proposed, which provide for the development of institutions operating on the basis of state-partnership principles, directions for intensifying the creation of regional development funds and regional development agencies and contain measures and norms to improve the State regional development fund.A methodical approach to assessing the peculiarities of local budget formation in the context of power decentralization, which involves the use of coefficients, building functional relationships and identifying the most influential factors in the formation of local budget revenues, taking into account specific features.A system of measures to improve the local budgets efficiency is proposed, which provides for: the use of public-private partnership mechanism; improving the local budgets risk management efficiency, measures to comply with financial discipline in the power decentralization, non-declarative use of budgeting local budgets program-targeted method, introduction of participatory budgeting, changes in the tax system to increase local budgets self-sufficiency, measures to rationalize local budgets.Measures have been developed to increase the local budgets self-sufficiency, which include changes in the direction of clarifying social and industry norms and standards, systematization of expenditures in accordance with the established powers and improvement of the budgeting program-target method.The scientific and practical principles of the European experience implementation are substantiated, which provide for measures to use financial support for investment and innovation development of territories in the conditions of power decentralization.Key words: local budgets, budgeting, decentralization of power, intergovernmental transfers, intergovernmental relations, financial decentralization, local self-government