На базі великого джерельного матеріалу осмогласних жанрів української монодії досліджено вибрані осмогласні цикли, що дає змогу виявити особливості адаптаційних процесів засвоєння візантійської осмогласної системи. Висвітлено тенденції, які спричинили утворення національного типу співочого нотолінійного збірника - Ірмологіона, на прикладі якого виявлено поступове увердження власне гласового структурного типу, який з'явився на початку XVII ст. і швидко став переважаючим. Проаналізовано інципітні списки 28-ми рукописів та виявлено дивовижну стабільність мелодики та звуковисотних рівнів піснеспівів кожного гласу у межах циклу. Зроблено висновок щодо незвичайно великої наявності усної співочої практики в усіх регіонах України, а також присутності глибокої теологічної базової основи розрізнених у часі написань. Зазначено, що такий феномен української осмогласної монодії потребує використання нового методу дослідження - комплексного богословсько-літургічного та мелодичного аналізу. Здійснено різноаспектне вивчення вибраних осмогласних жанрів догматиків, степенних - антифонів та воскресних ірмосів та показано формування в українському сакральному співочому мистецтві нового типу внутрішньогласових співвідношень, що демонструє високий рівень національної духовної культури.

  Скачати повний текст

Досліджуються етапи процесу традиціоналізації образу історичної постаті Нестора Махна, простежується амплітуда оціночних коливань в історії художнього втілення ватажка селянського руху, охарактеризовано прорахунки документального і художнього мислення радянської доби, яке створило Нестору Махну негативний міфоімідж. Творчий доробок письменників 20-х років М.Ірчана, В.Підмогильного, В.Сосюри, К.Поліщука та ін. залишив для нащадків реалістичні риси образу, багатовимірність характеру, вдачі Н.Махна. Проаналізовано тенденції літератури соціалістичного реалізму 30-70-х рр., зокрема творів О.Гончара, П.Панча, на соціальне замовлення малювати спотворений образ Н.Махна. Вийшовши з-під контролю офіційні догматики, письменники 90-х років Р.Самбук, Я.Стельмах, В.Савельєв, Д.Маркиш, Г.Лютий та ін. створили нову ауру довкола імені Н.Махна.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз основних тенденцій розвитку освіти та педагогічної думки в Ірані періоду IX - XX ст. Виявлено характерні елементи, властиві давній просвітницькій і педагогічній традиції Ірану до його ісламізації та збереглися й адаптувалися до нових умов після завоювання Ірану арабами. Охарактеризовано систему народної освіти та її складові частини. Розкрито цілі, зміст, форми та методи освіти, проведено аналіз педагогічних ідей мислителів Ірану. Доведено, що система мусульманської освіти в Ірані остаточно сформувалася до кінця XI ст. і мала на меті розповсюдження Ісламу та розвиток його догматики. Середньовічна система освіти зберігалася в Ірані практично без змін до 1870-х рр., оскільки основу викладання в XIX - XX ст., як і раніше, складало богослов'я. За результатами дослідження зроблено висновок, що позитивну роль у розвитку освіти в Ірані відіграли реформи 1920-х, 1930-х і 1960-х рр., наслідком яких стало створення системи державних початкових і середніх шкіл, зростання їх кількості та підвищення якості освіти, відкриття університету, організація педагогічних і ремісничих училищ, однак не було вирішено проблеми привілеїв правлячих класів у галузі освіти: її недоступності для нижчих прошарків населення.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-філософських досліджень з проблем співвідношення філософії та педагогіки, а також охарактеризовано два типи їх зв'язку: нормативно-проектний і взаємодоповнюваний. Визначено специфічні ознаки філософсько-педагогічної концепції як цілісної теоретичної структури, що містить у собі світоглядне, методологічне та антропологічне підгрунтя, на основі якого осмислено мету та умови розвитку "наявного" стану дитини до "належного" стану дорослої людини, згідно з відкритим у педагогічній дійсності "сущим". Філософські та педагогічні погляди П.Юркевича вперше розглянуто як єдину систему у контексті конкретних історичних обставин та біографії мислителя. З'ясовано, що єдність даної концепції зумовлена розумінням спільності завдань філософії та педагогіки, зміст яких полягає у синтезі віри й знання у "цілісній картині" буття взагалі й людського буття зокрема, важливим виміром якого є виховання та освіта. Встановлено, що специфіка методу вирішення П.Юркевичем даних завдань полягала у використанні розробленого на засадах християнської догматики "припущення сутності" людини як ключа до інтеграції сукупності фактів дослідних наук. Розкрито зміст базової складової частини філософсько-педагогічної концепції мислителя - його антропологічного вчення, що містить обгрунтування здатності людини до вільного саморозвитку й самообмеження як суто людського призначення. Проаналізовано виховні та освітні теорії філософа, змістовна єдність яких полягає у визначенні умов та окресленні простору реалізації свободи творчого становлення особистості шляхом подолання суперечностей "наявного" й "належного", "індивідуального" та "загального". Здійснено спробу актуалізації філософсько-педагогічної концепції П.Юркевича за допомогою співвіднесення її положень із сучасними проблемами реформування системи освіти, а саме - гармонійного поєднання загальнолюдських та національних цінностей у принципах осмислення мети, змісту, а також форм педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню богословських аспектів богослужінь Страсного тижня з метою формування духовного досвіду й богословських знань, необхідних для духовно-морального відродження українського суспільства.Об'єктом дослідження є богослужбові тексти Страсного тижня, вміщені у Постовій тріоді.У дисертації здійснено аналіз богослужбових текстів Страсного тижня за основними аспектами догматики православного богослів'я (сотеріологія, христологія, есхатологія, тріадологія, еклезіологія), розташування яких для розгляду визначалося домінуванням та поширеністю цих елементів у гімнографії Страсного тижня, що сприяє зосередженню уваги на окремо визначеній тематиці при вивченні й засвоєнні змісту гімнографії.Виявлено варіативність перекладу церковнослов'янською та українською мовами Постової тріоді; встановлено окремі неточності українського перекладу. Вживання терміну «єство», як еквіваленту церковнослов'янських лексем «єстество» і «существо», не можна вважати такими, що містять догматичні помилки, утім, виявлені хиби перекладу гальмують формування богословської думки та обмежують повне розкриття положень святоотцівського богослів'я стосовно окремих християнських догматів.Подано в сучасному розумінні і доступною мовою основоположні християнські віроучительні істини, які містяться в богослужбових текстах означених днів. Увібрані в поетичну форму, богослужбові тексти легше сприймаються молільниками, які не мають богословського досвіду і знань. У контексті розкриття сотеріологічного аспекту богослужбових текстів Страсного тижня наголошується на внутрішньому аспекті спасіння людини, зміні способу буття її природи, заперечуючи механічне спасіння лише як наслідок заслуг Ісуса Христа. Удосконалено підхід до інтерпретування теми кінця світу, заклику до покаяння. При розкритті виховної функції піснеспівів, акцентується увага на особистій зустрічі зі Спасителем кожної людини, для чого було використано образ безплідної смоковниці. Наголошується на необхідності приготування душі до цієї майбутньої зустрічі. Набуло подальшого розвитку твердження про базування закону віри на законі молитві, яке засвідчує, що багато християнських догматів було введено у богослужбові тексти з метою їхнього артикулювання і сприйняття віруючими.Взаємозв'язок гімнографії з історією і догматами Православної Церкви, зокрема, встановлено співвіднесеність участі авторів богослужбових текстів у формуванні православного віровчення з його подольшим відображенням у гімнографії. Висновки й теоретичні твердження, обґрунтовані в дисертаційному дослідженні, сприяють глибшому розумінню віровчення Православної Церкви, яке розкривається в богослужіннях.^UThe dissertation is devoted to the study of the theological aspects of the worship of Holy Week as one of the important factors in the matter of personal salvation of a person, which positively influences the formation of spiritual experience and theological knowledge, for the spiritual and moral revival of Ukrainian society.The object of the study is the Holy Week liturgical texts contained in the Fasting Triode.The dissertation analyzes the liturgical texts of Holy Week according to the main aspects of the dogma of Orthodox theology (soteriology, Christology, eschatology, triadology, ecclesiology), the location of which for consideration was determined by the dominance and prevalence of these elements in hymnography of Passion Week, which helps to focus on a specific topic in the study and assimilation of the content of hymnography.The variability of translation of the Church Slavonic and Ukrainian languages of the Lenten Triodion has been revealed; some inaccuracies of the Ukrainian translation were found. The use of the term “nature” as the equivalent of the Church Slavonic lexicons “nature” and “being” cannot be considered as containing dogmatic errors, however, the revealed omissions of translation hinder the formation of theological thought and limit the full disclosure of the provisions of patristic theology Christian dogmas.It presents in the modern understanding and in accessible language the fundamental Christian religious truths contained in the liturgical texts of the designated days. Imbedded in poetic form, liturgical texts are more readily perceived by worshipers who lack theological experience and knowledge. In the context of the disclosure of the soteriological aspect of Holy Week liturgical texts, it emphasizes the internal aspect of man's salvation, the change in the way of being of his nature, denying mechanical salvation only as a consequence of the merits of Jesus Christ.The approach to interpreting the theme of the end of the world, the call to repentance has been improved. In revealing the educational function of the songs, the focus is on a personal meetingof each person with the Savior, for which the image of a barren fig tree was used. The need to prepare the soul for this upcoming meeting is emphasized.The claim that the law of faith is based on the law of prayer has further developed, indicating that many Christian tenets have been introduced into liturgical texts for the purpose of their articulation and acceptance by believers.The relationship of hymnography with the history and tenets of the Orthodox Church, in particular, establishes the correlation of the participation of the authors of liturgical texts in the formation of the Orthodox doctrine with its subsequent reflection in the hymnography.The conclusions and theoretical allegations, based on the dissertation research, contribute to a deeper understanding of the doctrine of the Orthodox Church, which is revealed in divine services.