У дисертації розроблено наукові положення та отримано нові результати, які сукупно дають можливість розв'язати важливу наукову проблему, що полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад інформаційної складової державного стратегічного управління та побудові методології удосконалення взаємозв'язків між організаційним середовищем та суспільством шляхом належної інтерпретації та використання інформації як ресурсу для ефективного стратегічного управління.Досліджено ґенезу ідеї державного стратегічного управління, його сутність і структуру, обґрунтовано інформаційну складову та розроблено систему випереджаючого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень органами публічної влади. Розроблено аналітичну рейтингову систему для оптимізації використання мотиваційної мережі у стратегічному управлінні, досліджено мотиваційну складову стратегічного управління, здійснено типологізацію мотивацій, описано принципиінформаційного супроводу та забезпечення стратегічного управління, запропоновано концепцію формування інформаційної опорності державних стратегій та реформ.Обґрунтовано поняття інформаційної опорності, інформаційного супроводу та інформаційного забезпечення стратегічного управління, що є ключовою потребою процесу прийняття управлінських рішень.Інформаційна опорність – це елемент стратегічного управління, який забезпечує базисну структуру полівекторних інформаційних потоків для інформування всіх суб'єктів стратегічного управління та його оточення, і є ресурсом реалізації обраної стратегії на певному етапі та в конкретних умовах.Визначено поняття інформаційної мотивації як такої, яка забезпечує процес стимулювання, пов'язаний із задоволенням інформаційних потреб об'єкта, а саме в отриманні, аналізі, поширенні інформації, а також нівелюванні можливостей інформаційного вакууму, маніпулювання та приховуванні інформації стосовно суспільно важливих подій. Інформаційна мотивація передусім полягає у задоволенні насамперед емоційних потреб індивіда, оскільки емоції виникають через нестачу чи надлишок інформації, яка використовується для задоволення потреби і забезпечує стан інформаційного достатку учасників стратегічного процесу.Визначено принципи функціонування мотиваційної мережі як інструменту для вивчення та формування громадської думки, а також формування полівекторних інформаційних потоків для поширення певних соціально- політичних меседжів на території її функціонування, а саме: принципу самодопомоги; матричного принципу; принципу рівномірності; принципу програмності; принципу мотивації; принципу актуалізації проблем; принципу обов'язкового інформаційного супроводу.Запропоновано аналітичну рейтингову систему, яка є сукупністю окремих функціональних блоків обробки інформації, які взаємодіють між собою та створюють певну цілісну структуру, інструмент оптимізації процесу стратегічного управління. Сутність роботи аналітичної рейтингової системи полягає у визначенні пріоритетності та класифікації соціальних проблем,соціально-політичних настроїв громадян, рівня ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в оптимізації управлінських рішень та регулюванні інформаційної діяльності групи планування та реалізації стратегії та у відслідковуванні реакцій громадськості на інформацію стосовно діяльності органів влади щодореалізації певної стратегії.Розроблено концепцію інформаційної опорності стратегічного управління, яка базується на створенні Міністерства стратегічних комунікацій України, наділенні департаментів комунікації та зв'язків з громадськістю місцевих органів влади завданнями із забезпечення інформаційної опорності реалізації стратегії, використовуючи створену на їх основі регулярну мотиваційну мережу як засобу поширення стратегічних інформаційних потоків між органами влади та громадськістю; створення системи мотиваційних комунікацій і відстеження актуальності проблем і очікувань громадян із застосуванням аналітичної рейтингової системи; створення у Міністерстві стратегічних комунікацій України окремого незалежного інформаційно-аналітичного центру, здатного актуалізувати проблеми громадян і адаптувати ідеї до стратегії відповідного їм органу влади, орієнтація розробки основних ідей у розрахунку на молоде покоління, створення сучасної рекрутингової системи, орієнтованої напідвищення питомої ваги мотивації.Ключові слова: державне управління, інформаційна складова, стратегічне управління, теоретичні засади, мотивація, комунікативні мережі, інформаційна парадигма, трансформації, ресурс, аналітична діяльність, управлінські рішення, інформаційне суспільство, інформаційна опорність, рейтингове моделювання, аналітична рейтингова система, мотиваційні мережі.^UThe dissertation solves an important scientific problem, which is to develop and substantiate the theoretical and methodological foundations of the information component of state strategic management and build a methodology for improving the relationship between the organizational environment and society by properly interpreting and using information as a resource for effective strategic management.The genesis of the idea of the state strategic management, its essence and structure have been studied, its information component has been substantiated and the system of the advanced information support for the decision-making system by public authorities have been developed. The analytical rating system to optimize the use of the motivational network in strategic management has been developed. The motivational component of strategic management has been studied, motivations have been typologized. The principles of information support and strategic management have been described, and the concept of information support of state strategies andreforms has been proposed.The concepts of information support, information support and information support of strategic management, which is a key need of the management decisionmaking process, have been theoretically substantiated. Information support is an element of strategic management, which provides the basic structure of multi-vector information flows to inform all subjects of strategic management and its environment and is a resource for implementing the chosen strategy at a certain stage and in specificconditions.The concept of information motivation as one that provides a process of stimulation associated with meeting the information needs of the object, namely the receipt, analysis, dissemination of information, as well as leveling the information vacuum, manipulation and concealment of information about socially important events. Information motivation is primarily to meet the emotional needs of the individual, because emotions arise due to lack or excess of information that is used to meet the needs and provides a state of information abundance of participants in the strategic process.The principles of functioning of the motivational network as a tool for studying and forming public opinion as well as the principles of forming polyvector information flows for the dissemination of certain socio-political messages in its functioning, namely: the principle of self-help; matrix principle; the principle of uniformity; the principle of software; the principle of motivation; the principle of actualization of problems; the principle of mandatory information support.Keywords: public administration, information component, strategic management, theoretical principles, motivation, communication networks, information paradigm, transformations, resource, analytical activity, management decisions, information society, information support, rating modeling, analytical rating system, motivational networks.

На базі формальної психологічної моделі емоційних станів розроблено формальну модель мімічних проявів даних емоційних станів - зроблено перехід від простору ознак, що описують базові емоції з точки зору ситуацій, в яких вони виникають, до простору ознак, які характеризують візуальну, мімічну складову для базових емоційних станів. Для уникнення неоднозначностей під час аналізу, зроблено перехід від феноменологічного визначення характеристичних мімічних ознак до певної їх формалізації за допомогою NURBS-кривих. Запропоновано загальну формальну модель мімічних проявів емоційних станів у вигляді простору ознак, визначено базис цього простору. Запропоновано нову мультимедійну технологію та засіб штучного інтелекту для аналізу мімічних проявів емоцій.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття милосердя, проаналізовано історико-педагогічний аспект проблеми, визначено компоненти (афективний, когнітивний, аксіологічний і праксеологічний), критерії та показники - емоційно-чуттєве сприйняття милосердя як найвищої загальнолюдської цінності (здатність співпереживати, співчувати, отримувати позитивні емоції від милосердних проявів); розуміння сутності милосердя та здатність до милосердних проявів (уявлення щодо милосердя та способи його прояву, уміння провести правильний моральний вибір, здатність усвідомити й обгрунтувати його); інтерес і потреба, ціннісні та соціальні установки щодо проявів милосердя (здатність розрізняти позитивні і негативні вчинки, виокремлювати ситуації і суб'єкти, які потребують милосердя, наявність переконань щодо необхідності милосердя); наявність досвіду милосердної поведінки з власної ініціативи (здатність до альтруїстичних учинків, обмеження власних бажань на користь іншого, уміння вибрати доречний і адекватний спосіб прояву милосердя) та рівні (нульовий, низький, середній, високий) прояву милосердя у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичні мотивації лексичних назв емоцій у сучасній українській літературній мові. Уперше цілісно відтворено походження назв емоцій. Встановлено тематичні групи лексики, на базі яких з'являються назви. Виявлено метонімічні та метафоричні моделі, відповідно до яких номінуються емоції. Визначені закономірності підкріплено семантичними паралелями з інших слов'янських і неслов'янських мов, а також даними синтаксичної та фразеологічної сполучуваності лексичних назв емоцій. На основі психологічних знань про емоції наведено пояснення семантичних мотивацій. Запропоновано нові підходи до деяких остаточно невирішених проблем загальної теорії внутрішньої форми слова.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої наукової проблеми розробки концептуальних положень, моделей, методів та підходів, що формують досягнення успіху всередині проєктних команд за допомогою підвищення рівня емоційного інтелекту та вдалого застосування трансформаційного лідерства, компетенцій, командних цінностей.Проаналізовано наукові джерела щодо поняття «емоційний інтелект» та впроваджено власне визначення з урахуванням специфіки управління проєктами. Емоційний інтелект – здатність проєктного менеджера інтерпретувати власні емоції та емоції інших людей, на їх основі організовувати ефективну взаємодію в діловому співтоваристві з усіма зацікавленими сторонами для успішної реалізації проєкту та програми.Досліджено причини виникнення концепції емоційного інтелекту та проаналізовано відповідні моделі. Передумовою виникнення концепції емоційного інтелекту вважають роботи американського психолога Х. Гарднера, який висунув думку про множинність форм прояву інтелекту. До них належать такі: вербальний, просторовий, кінестетичний, логіко-математичний, музичний, внутрішньоособистісний (спрямований на власні емоції) та міжособистісний (спрямований на емоції інших людей).Встановлено методики оцінки емоційного інтелекту: вимірювання емоційного інтелекту на основі самозвіту (опитувальники) та вимірювання емоційного інтелекту методом вирішення завдань (об'єктивні тести). Розглянуто проблеми оцінювання емоційного інтелекту та вдосконалено методику. Проаналізовано спільні риси між трансформаційним лідерством та емоційним інтелектом. Досліджено поняття «емоційна компетентність» та «емоційний інтелект». Визначено складові емоційно інтелектуальної команди: мотивація та відданість; ставлення до конфліктів; клімат команди; самостійне управління; відкрите спілкування; управління відносинами; толерантність до відмінностей. Розроблено новий набір цінностей. Досліджено декілька різних типів команд та їх різноманітних потреб в емоційному інтелекті.Підходи до визначення успіху проєктів видозмінювалися – від традиційного потрійного обмеження до багатокритеріальних і багатофакторних моделей. Виявлено ключові фактори досягнення ефективного результату проєкту та побудовано концептуальну модель успіху проєкту організації. Показано, що така модель включає в себе складові: емоційний інтелект, трансформаційне лідерство, компетенції керівника та командні цінності. Досліджено та побудовано формалізовану модель успіху проєкту та програми. Застосовано підходи теорії множин для здійснення формалізації. Ця модель забезпечує визначення тих елементів, які можуть та повинні знаходитися під управлінням проєктного менеджера.Здійснено практичну апробацію результатів дослідження. Результати роботи впроваджені під час agile – трансформації на кафедрі управління проєктами Київського національного університету будівництва і архітектури та на підприємстві «ДАХСЕРВІС».Проаналізовано підприємство «ДАХСЕРВІС» та визначено складові, яких не вистачає для успішної реалізації проєктів. За результатами моделювання поведінки виділено компетенції, за якими менеджеру бракує компетентності. В процесі розвитку проєктного менеджера на ці компетенції треба звернути увагу щодо їх розвитку. Було виявлено, що на «ДАХСЕРВІС» керівництво використовує транзакційний стиль управління. Ситуаційний підхід, відсутність програми дій можуть бути дуже небезпечні, тому що результат діяльності організації в цьому випадку зводиться до нуля. Компанія втрачає конкурентоспроможність. Тому на підприємстві «ДАХСЕРВІС» запропоновано використовувати підмножини трансформаційного лідерства за-для підвищення успішної реалізації проєктів. Встановлено, що на підприємстві відсутні чітко прописані командні цінності та місія.Запропоновано 5 кроків, які допоможуть вищому керівництву підтримувати хід agile-трансформації. Нові ціннісні установки є фундаментом нового підходу до освітнього процесу: практико-орієнтованість, адаптивність, гнучкість, інноваційність змінюють класичні цінності університету – академічність, стійкість, фундаментальність. Зміни у форматі взаємодії «університет – студент – роботодавець» забезпечують прискорення «готового» продукту з перенесенням фокусу освітніх програм з розвитку предметних знань і запам'ятовування інформації на розвиток особистісних і метапредметних компетенцій.Ключові слова: емоційний інтелект, успіх проєкту, соціальний інтелект, самоконтроль, соціальна чуйність, міжособистісний інтелект, внутрішньоособистісний інтелект, самосвідомість, емоційна компетентність, керування відносинами, емпатія, трансформаційне лідерство.^UThe dissertation is devoted to solving the important scientific problem of developing conceptual positions, models, methods and approaches, that shape success within project teams by enhancing the level of emotional intelligence and successful application of transformational leadership, competencies, team values. Scientific sources on the concept of «emotional intelligence» are analyzed and their own definition is introduced taking into account the specifics of project management. Emotional intelligence – the ability of the project manager to interpret their own emotions and emotions of other people, on their basis to organize effective interaction in the business community with all stakeholders for the successful implementation of the project and program.The causes of the concept of emotional intelligence have been investigated and the corresponding models have been analyzed. The prerequisite for the emergence of the concept of emotional intelligence is the work of the American psychologist G. Gardner, who suggested the multiplicity of forms of expression of intelligence. These include: verbal, spatial, kinesthetic, logic-mathematical, musical, intrapersonal (directed at one's own emotions), and interpersonal (aimed at other people's emotions).Emotional intelligence assessment techniques have been established: measuring emotional intelligence based on self-report (questionnaires) and measuring emotional intelligence by problem-solving method (objective tests). The problems of evaluation of emotional intelligence are considered and the technique is improved.Common features between transformational leadership and emotional intelligence are analyzed. The concepts of «emotional competence» and «emotional intelligence» are explored.The components of the emotional intellectual team are identified: motivation and dedication; attitude to conflicts; team climate; self-management; relationship management; open communication; tolerance for differences. A new set of values has been developed. Several different types of teams and their different needs for emotional intelligence have been explored.Approaches to determining the success of projects have varied - from the traditional triple restriction to multi-criteria and multi-factor models. The key factors for achieving the effective result of the project are identified and a conceptual model of success of the project of the organization is constructed. Such a model is shown to include components of emotional intelligence, transformational leadership, leadership competencies, and team values.A formalized model of project and program success has been researched and built. The approaches of set theory to formalization are applied. This model identifies those elements that can and should be managed by a project manager.Practical testing of the results of the study was carried out. The results of the work were implemented during the agile – transformation at the project management department of the Kyiv National University of Construction and Architecture and at the company «DAHSERVIS».The company «DAHSERVICE» has been analyzed and identified which components are not enough for successful project implementation. Behavioral modeling highlights the competencies that a manager lacks in competencies. As the project manager develops, these competencies need to be addressed in terms of their development. At «DAHSERVICE» management was found to use a transactional management style. The situation approach, the lack of an action program can be very dangerous because the result of the organization's activities, in this case, is reduced to zero. The company is losing competitiveness. Therefore, «DAHSERVICE» is offered to use transformational leadership subsets to enhance the successful implementation of projects. It is established that the company does not have clearly spelled out command values and mission.5 steps are suggested to help senior management support the agile transformation process. New value propositions are the basis of a new approach to the educational process: practical orientation, adaptability, flexibility, innovativeness are changing the classic values of the university - academic, sustainability, fundamental. Changes in the format of the university-student-employer interaction provide an acceleration of the "finished" product with a shift in focus of educational programs on the development of subject knowledge and memorization of information on the development of personal and meta-subject competences.Keywords: emotional intelligence, project success, social intelligence, self-control, social responsiveness, interpersonal intelligence, interpersonal intelligence, self-awareness, emotional competence, relationship management, empathy, transformational leadership.

Дисертація присвячена вивченню особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу. Результати комплексного дослідження репрезентовані за допомогою теоретичного та емпіричного дослідження особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. У дослідженні теоретично проаналізовано поняття емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу у вітчизняній і зарубіжній літературі, визначено їхню роль у продуктивності навчальної діяльності студентів, зокрема в системі саморегульованого навчання, описано особливості прояву емоційного інтелекту в контексті основних характеристик метапізнання, в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Поняття емоційного інтелекту ми розглядаємо як складну інтегрально- ієрархічну систему, яка базується на єдності когнітивних, емоційних, адаптаційних та соціальних складових у процесі внутрішньоособистісної та міжособистісної здібності ідентифікувати та оцінювати емоції, сприяти емоційній фасилітації мислення, розуміти емоції та керувати ними з метою динамізації інтенсивного емоційного та інтелектуального розвитку особистості. Метакогнітивний моніторинг виступає важливою передумовою ефективності навчальної діяльності, оскільки, як спосіб відслідковування суб’єктом власної пізнавальної активності та оцінювання її результатів у процесі виконання пізнавальних завдань, уможливлює саморегуляцію процесу та результату виконання. Емпірично з’ясовано особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Обґрунтовано та апробовано тренінгову програму підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту. Розроблено психолого-дидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в студентів засобами емоційного інтелекту, що стануть корисними для науковців, науково-педагогічних працівників, психологів- практиків, здобувачів вищої освіти, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією.^UThe dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy. The results of the comprehensive study are represented using a theoretical and empirical study of the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities. The study theoretically analyzed the concepts of emotional intelligence and metacognitive monitoring in Ukrainian and foreign psychological literature, determined their role in the productivity of university students’ learning activities, in particular in the system of self- regulated learning, described the features of the manifestation of emotional intelligence in the context of the main characteristics of metacognition, in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities. We consider the concept of emotional intelligence as a complex integral-hierarchical system, which is based on the unity of cognitive, emotional, adaptive and social components in the process of intrapersonal and interpersonal ability to identify and evaluate emotions, to promote emotional facilitation of thinking, to understand emotions and to manage them to dynamize intense emotional and intellectual development of the individual. Metacognitive monitoring is an important prerequisite for the effectiveness of learning activities, since, as a way of monitoring the subject’s cognitive activity and evaluating its results in the process of performing cognitive tasks, it enables self-regulation of the process and the result of performance. The peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities have been empirically clarified. The training program for improving the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence has been substantiated and tested. Psychological and didactic tips are developed to increase metacognitive monitoring accuracy using emotional intelligence, which will be useful for scientists, scientific and pedagogical staff, psychologists-practitioners, university students, as well as all subjects of cognitive activity who work with information.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивченняважливої наукової проблеми емоційного інтелекту як чинника професійноїсамореалізації фахівців державної служби зайнятості.З урахуванням підходів, які існують в соціальній, організаційній таекономічній психології, аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури, удисертації визначено, насамперед, теоретико-методологічні засадидослідження проблеми емоційного інтелекту та професійної самореалізаціїфахівців державної служби зайнятості.Розкрито сутність емоційного інтелекту як багатогранногопсихологічного феномену, який є сукупністю емоційно-інтелектуальнихздібностей, що забезпечують розуміння емоційної інформації (як власної так іінших людей), управління власними емоційними переживаннями(саморегуляція) та здійснення конструктивного впливу на емоційний станінших людей. Систематизовано передумови формування та розвиткуемоційного інтелекту особистості, серед яких виокремлено: біологічні, вікові,соціальні та професійно-формувальні. Розглянуто структуру емоційногоінтелекту: як співвідношення когнітивного, емоційного та поведінковогокомпонентів; в залежності від вектору спрямованості та ієрархічності розвиткуздібностей; за локальністю відображення; у відповідності до характерологічнихособливостей особистості.Визначено, що основними складовими емоційного інтелекту виступаютьздібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також вмінняуправляти власними емоціями та здійснювати вплив на емоції інших людей.Виділено основні функції емоційного інтелекту: регулятивну, завдяки якій відбувається регуляція емоційної та поведінкової активності; адаптивну, якапроявляється в активізації адаптаційного потенціалу особистості;стресозахисну, яка сприяє запобіганню та подоланню стресу.Розкрито сутність та особливості професійної самореалізаціїособистості, як індивідуального, циклічного, динамічного та безупинногопроцесу реалізації особистісного потенціалу людини в професійній діяльності.Виявлено, що здебільшого професійна самореалізація особистостірозглядається як процес особистісно-професійного розвитку та передбачаєпроходження певних етапів.Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, щовперше: визначено рівень емоційного інтелекту фахівців ДСЗ та проаналізованойого соціально-демографічні та професійні особливості; визначено рівень тапроаналізовано соціально-демографічні та професійні особливості професійноїсамореалізації фахівців ДСЗ; проаналізовано особливості взаємозв'язкуемоційного інтелекту та компонентів професійної самореалізації фахівців ДСЗ; визначено роль емоційного інтелекту у професійній самореалізації фахівцівДСЗ; розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційногоінтелекту для підвищення рівня професійної самореалізації фахівців ДСЗ;уточнено зміст та структуру професійної самореалізації фахівців ДСЗ;розширено характеристику професійної діяльності фахівців ДСЗУ; поглибленоуявлення про особливості міжособистісної взаємодії «фахівець-клієнт» уконтексті професійної діяльності фахівців ДСЗ.Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці тавпровадженні тренінгової програми розвитку емоційного інтелекту фахівцівдержавної служби зайнятості для підвищення їх професійної самореалізації, якасприяє підвищенню рівня емоційної обізнаності фахівців, розвитку здібностейдо розуміння та усвідомлення емоційної інформації (власної та інших людей);розвитку вмінь щодо управління власними емоційними станами (емоційноїсаморегуляції); оволодінню системою знань та вмінь щодо конструктивноговпливу на емоційний стан інших людей (конструктивної взаємодії з клієнтамислужби зайнятості). Матеріали дослідження можуть бути використані: а) приорганізації професійного навчання фахівців ДСЗ; б) у розробці індивідуальнихпрограм особистісно-професійного розвитку фахівців ДСЗ в районних філіях тавідділеннях служби зайнятості; в) при підготовці психологів до роботи зфахівцями ДСЗ, спрямованої на підвищення їх професійності; г) у навчальнихдисциплінах «Організаційна психологія», «Психологія праці» тощо.^UThe scientific novelty and theoretical significance of the work lies in the factthat for the first time: the level of emotional intelligence of specialists of The StateEmployment Servicehas been determined and its socio-demographic and professionalfeatures have been analyzed; the level and socio-demographic and professionalfeatures of professional self-realization of specialists of The State EmploymentService have been determined; the peculiarities of the relationship between emotionalintelligence and components of professional self-realization of specialists of TheState Employment Service have been analyzed; the role of emotional intelligence inthe professional self-realization of specialists of The State Employment Service hasbeen determined; it has been developed and tested a training program for thedevelopment of emotional intelligence to increase the level of professional selfrealization of specialists of The State Employment Service; the content and structureof professional self-realization of specialists of The State Employment Service havebeen specified; the description of professional activity of specialists of The StateEmployment Service of Ukraine specialists has been expanded; understanding of thepeculiarities of interpersonal interaction «specialist-client» in the context of theprofessional activities of specialists of The State Employment Service has beendeepened.The practical significance of the research results is in the development andimplementation of a training program for the development of emotional intelligenceof specialists of the state employment service to increase their professional selfrealization, which helps to increase the level of emotional awareness of specialists,development of understanding and awareness of emotional information; developmentof skills to manage their own emotional states (emotional self-regulation); masteringthe system of knowledge and skills for constructive influence on the emotional stateof other people (constructive interaction with clients of the employment service).Research materials can be used: a) in the organization of professional training ofspecialists of The State Employment Service; b) in the development of individualprograms of personal and professional development of specialists of The StateEmployment Service in district branches and offices of the employment service; c) inpreparing psychologists to work with specialists of The State Employment Serviceaimed at improving their professionalism; d) in the disciplines "OrganizationalPsychology", «Psychology of Work», etc.

Обгрунтовано доцільність здійснення етичного виховання учнів основної школи на засадах біоетики у процесі вивчення живої природи. Розкрито зміст понять "етичне виховання", "біоетичне виховання", "біоетична вихованість". Розроблено систему біоетичного виховання учнів основної школи на засадах біоцентризму, системології, синергетики, екопсихології. Визначено педагогічні умови реалізації біоетичного виховання (суб'єктифікація об'єктів живої природи, аксіогізація форм життя, поєднання раціонального й емоційного пізнання, положень сучасної природничонаукової картини світу з етнокультурною). Розглянуто етапи виховної діяльності (пропедевтично-акумуляційний, мотиваційно-цільовий, інформаційно-процесуальний, рефлексивно-результативний), критерії (пізнавально-аналітичний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісний) та рівні (високий, достатній, низький) біоетичної вихованості. Обгрунтовано механізм формування біоетичної вихованості, охарактеризовано його основні складові (комунікацію, емоції, мотиви, знання, ставлення, якості, поведінку). Розроблено методи, форми та засоби біоетичного виховання через суб'єктифікацію об'єктів живої природи. Визначено рівні ставлення до об'єктів живої природи (комунікативне - емоційне - відповідальне - ціннісне) й основні якості біоетично вихованої особистості (гуманність, доброта, відповідальність, співчуття, милосердя, співпереживання). Доведено ефективність розробленої методики біоетичного виховання учнів основної школи на засадах біоетики.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам запобігання кримінальним правопорушенням, що вчиняються молодіжними угрупованнями в Україні з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. Встановлено, що основними молодіжними угрупуваннями спрямованими на протиправні дії є неформальні, дії яких носять переважно хуліганський характер, який з часом проявляється у насильницьких агресивних протиправних діях. Під неформальними молодіжними групами насильницької спрямованості запропоновано розуміти антисоціальні стійкі структурні формування, до складуяких входить не менше 5 осіб віком від 14 до 35 років, пов’язаних єдиними інтересами та потребами, що мають власну субкультуру, різний ступінь групової криміногенності, що проявляється у вчинені кримінальних правопорушень насильницького характеру. Під агресією розуміється – цілеспрямована, деструктивна поведінка, яка виражається в певних діяннях, які мотивовані ворожістю та ненавистю до людей, суспільства і завдають шкоду життю, здоров’ю, честі та гідності, правам людини, викликають в неї психічнийдискомфорт (стан напруги, тривоги, страху та інші негативні емоції), за що передбачена кримінальна відповідальність.Розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень, що вчиняються молодіжними угрупованнями з виокремленнямвідомостей про стан, структуру, динаміку й географію кримінально каранихдіянь цієї категорії, причини та умови, які сприяють їх учиненню, соціальнопсихологічні ознаки правопорушників (учасників молодіжних груп, злочинних організацій, банд, інших формувань) і потерпілих, а також показано зв’язок діяльності молодіжного угрупування зі ступенем агресивної поведінкової установки особи-злочинця, латентності та ефективністю вжитих заходів запобігання.З’ясовано (на основі аналізу статистичних показників за 2013–2021 рр.), що сучасна злочинність в Україні характеризується щорічним збільшенням кількості тяжких кримінальних правопорушень учинених у складі молодіжних груп і організацій, у тому числі шляхом застосування зброї та вибухових речовин, залучення до вчинення порушень громадського порядку молодіжних об’єднань, що загалом негативно впливає на суспільний розвиток в умовах збройної агресії, загострення внутрішньополітичної конфронтації таекономічної нестабільності.Констатовано, що політичні та соціально-економічні зміни, зниження рівня життя, втрата моральних орієнтацій, ослаблення функцій сім’ї, криміналізація суспільства наклала глибокий відбиток на поведінку молоді. До загальних (макрорівень) детермінантів злочинної поведінки членів молодіжних угруповань віднесені: стрімке розшарування суспільства на бідних і багатих та інший стратифікаційний розподіл суспільства на групи; загальне зниження керованості соціальними процесами; нестабільність економічної ситуації україні; зниження рівня життя; неспроможність сім’ї; недоліки державного та громадського устрою; деформація морально-психологічних установок членівнеформальних молодіжних груп; переважання корисливих, егоїстичноіндивідуальних, демонстративно-агресивних та насильницьких мотивів. До спеціальних (мікрорівень) – дисфункціональність сім’ї; соціальну дезадаптацію особи та інші відчуження від соціального середовища; вікові, психічні та інші особистісні особливості; готовність уникнути від вирішення життєвих проблем у світі алкоголю та наркотиків, що утворюють тимчасову ілюзорну стабільність; відсутність можливості реалізуватися у суспільно кориснійдіяльності; відчуття безцільності існування; відданість близьким; дистанціювання від успішних молодих людей; вплив асоціального середовища. Під особою яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань слід розуміти сукупність її соціально-демографічних, моральнопсихологічних, соціально-рольових та кримінально-правових ознак та властивостей, що виявляються в злочинній поведінці, детермінованій негативними ідеологічними. поглядами та агресією до оточуючих. Основними характерними рисами соціально-психологічного портрета особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань є: зневага досуспільно значущих інтересів та інтересів інших осіб; виражений егоїзм, підпорядкування поведінки інших осіб власним інтересам і бажанням; особлива зухвалість, жорстокість стосовно до потерпілих; підвищена конфліктність; низький загальноосвітній рівень цієї категорії осіб; внутрішня готовність до протиправних вчинків; високий відсоток осіб підліткового та молодіжного віку, які вчиняють вуличне насильство; досить високий рівень групової організації вуличних насильницьких злочинців.^UThe dissertation focuses on the theoretical and practical problems of preventing criminal offenses committed by youth groups in Ukraine, taking into account the current state of criminal, criminal procedural legislation and law enforcement activities.It has been established that the main youth groups aimed at illegal actions are informal ones, whose actions are mainly hooligan in nature, which over time manifests itself in violent, aggressive illegal actions. Informal youth groups with a violent orientation are proposed to be understood as antisocial stable structural formations, which include at least 5 people aged from 14 to 35, connected by common interests and needs, having their own subculture, varying degrees of group crime rates, manifested in the committed criminal offenses of a violent nature.Aggression is understood as purposeful, destructive behavior, which is expressed in certain actions, motivated by hostility and hatred towards people, society and causingdamage to life, health, honor and dignity, human rights, bringing about mental discomfort (a state of tension, anxiety, fear and other negative emotions), for whichcriminal liability is provided.The content of the elements of the criminological characteristics of criminal offenses committed by youth groups is disclosed, with information on the state, structure, dynamics and geography of criminally punishable acts of this category, the reasons and conditions that contribute to their commission, socio-psychological characteristics of offenders (members of youth groups, criminal organizations), gangs, other formations) and victims, and the connection between the activities of the youth group and the degree of aggressive behavioral attitude of the criminal, latency and effectiveness of the preventive measures taken is also shown.It has been found out (based on the analysis of statistical indicators in 2013–2021), that modern crime in Ukraine is characterized by an annual increase in the number of serious criminal offenses committed as part of youth groups and organizations, including the use of weapons and explosives, the involvement of youth associations in committing violations of public order, which in general negatively affects social development in conditions of armed aggression, aggravation of internal political confrontation and economic instability.It has been established that political and socio-economic changes, a decrease in the standard of living, the loss of moral orientations, the weakening of family functions, and the criminalization of society left a deep impression on the behavior of young people. General (macro-level) determinants of criminal behavior of members of youth groups include: rapid stratification of society into poor and rich and other stratification of society into groups; a general decrease in controllability of social processes; instability of the economic situation in the country; decrease in the standard of living; family failure; shortcomings of the state and public system; deformation of moral and psychological attitudes of members of informal youthgroups; predominance of self-serving, selfish-individual, demonstrative-aggressive and violent motives. Special (micro-level) determinants include dysfunctionality ofthe family; social maladaptation of a person and other alienation from the social environment; age, mental and other personal characteristics; willingness to avoidsolving life problems in the world of alcohol and drugs, which create a temporary illusory stability; lack of opportunity to be realized in socially useful activity; feelingof purposelessness of existence; devotion to loved ones; distancing from successful young people; the influence of antisocial environment.A person who commits criminal offenses as part of youth groups is understood as a set of his socio-demographic, moral-psychological, social-role and criminal-legalfeatures and properties, which are manifested in criminal behavior determined by negative ideological views and aggression towards others. The main characteristicfeatures of the socio-psychological portrait of a person who commits criminal offenses as part of youth groups are: contempt for socially significant interests and the interests of other people; expressed selfishness, subordination of the behavior of other people to one's own interests and desires; special audacity, cruelty towards thevictims; increased conflict; low general education level of this category of persons; internal readiness for illegal acts; a high percentage of adolescents and young adultswho commit street violence; a fairly high level of group organization of violent street criminals.

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Дослідження присвячене аналізу карнавалізованого анімаційного екодискурсу в сучасному англомовному комунікативному просторі (далі КАЕД), який являє собою цілісну концепцію, що характеризується експансією екологічної проблематики, пов'язаною з експресивністю, емотивністю, інтертекстуальністю в контексті комічної спрямованості. Екоцентрична модель теоретизування в роботі пов'язується з мовленнєвою діяльністю персонажів КАЕД і виявленням прийомів створення комічного, побудованих на когнітивному механізмі інконгруентності.Методологія дослідження спирається на еколінгвістичний підхід у вивченні карнавалізованого екодискурсу, який уможливлює виявлення його специфіки, що ґрунтується на порушенні норм – онтологічних, логіко-поняттєвих, валоративних, стереотипних, мовних, мовленнєвих та прогнозування інференції: порушення норм у гуморі є нормою, яка створює комічний ефект.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розроблено теоретико-методологічні засади системного еколінгвістичного підходу до аналізу англомовного карнавалізованого екодискурсу на матеріалі англомовних анімаційних фільмів. Зокрема, вперше виявлено специфічні функції цього типу дискурсу в залежності від комунікативної мети комунікантів; описано анімаційні карнавальні оніми і онімічні стереотипи у просторі карнавальної англомовної лінгвокультури; охарактеризовано карнавальні перекручування соціокультурних феноменів у карнавалізованому екодискурсі; досліджено мовно-естетичні знаки, доведено карнавалізованість позитивних і негативних емоцій та інтертекстуальних асоціацій, а також екологічність їх експлікації.Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку наукових джерел, списку ілюстративного матеріалу. У першому розділі «Карнавалізований анімаційний екологічний екодискурс» обґрунтовуються теоретичні засади дослідження: уточнюються лінгвістичні дефініції дискурсу. Окрім того, у цьому розділі вибудовується методологія та методика аналізу карнавалізованого екодискурсу, викладаються методологічні й методичні засади: з'ясовуються методи аналізу англомовного карнавалізованого екодискурсу, описуються етапи роботи.Другий розділ «Відображення соціокультурного середовища існування мови у карнавалізованому анімаційному дискурсі» присвячено дослідженню порушення норм у карнавалізованому анімаційному екодискурсі як джерело екологізації (стереотипних, онтологічних, валоративних, логіко-поняттєвих, мовних та мовленнєвих); вивчено оніми, онімічні стереотипи, їхні комічні функції, а також соціокультурні феномени у карнавалізованому анімаційному екодискурсі. Виявлено мовно-естетичні знаки карнавалізаційного екодискурсу, його суспільні проблеми у ракурсі комічного, а також інтертекстуальні асоціації, виражені словами, словосполученнями, абревіатурами та фразеологічними виразами. У третьому розділі «Карнавалізація емоцій: екологічність імплікації» вивчено типи стереотипних емоцій, що лежать в основі карнавалізованого анімаційного екодискурсу: позитивні, нейтральні, негативні; розглянуто гендерні емоції: жіночі, чоловічі, дитячі. Доведено, що карнавалізований анімаційний екодискурс, завдяки своїй інконгруентній природі, занурює ці стереотипні уявлення про емоції у незвичний, яскравий, багаторівневий світ, у такий спосіб викриваючи екологічність або неекологічність їхнього впливу на глядача.Теоретична значущість дисертації зумовлена запровадженням нового типу дискурсу – карнавалізованого анімаційного екодискурсу – і визначається внеском в теорію дискурсу, еколінгвістику, теорію інтертекстуальності, емотіологію, лінгвостилістику.Результати наукового дослідження узагальнюються у таких висновках, які підтверджують гіпотезу роботи.Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їхнього використання у курсах із лексикології англійської мови (теми «Семасіологія», «Фразеологія»), стилістики англійської мови (теми «Стилістична семасіологія», «Стилістичний синтаксис»), теоретичної граматики англійської мови (теми «Словосполучення», «Речення»), загального мовознавства (теми «Мова і мислення», «Семантика»), а також спецкурсів з когнітивної дискурсології, функціонально-комунікативної лінгвістики, емотіології.Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у застосуванні розробленої методики еколінгвістичного аналізу для вивчення різних жанрів карнавалізованого екодискурсу, поглибленного дослідження вербальних, невербальних, візуальних засобів.^UThis study offers an analysis of carnivalized animated ecodiscourse in modern English communicative space, which accounts for its timeliness. Carnivalized animated ecodiscourse is an integrative entity characterized by placing environmental issues, which are associated with expressiveness, emotivity and intertextuality, into the comic context. In this thesis, the ecocentric theorizing model is associated with the language and speech activity of carnivalized animated ecodiscourse characters and identification of techniques, underpinned with the cognitive mechanism of incongruence, of producing a comic effect.The research methodology is based on the ecolinguistic approach to the study of carnivalized ecodiscourse. It allows to identify its specific features grounded on violation of norms – ontological, logical-conceptual, valorative, stereotypical, language and speech norms as well as inference prediction: violation of norms in humour is itself a norm, which contributes to producing a comic effect.The scientific novelty of the study is accounted for by the fact that it is the first one to lay theoretical and methodological foundations of a systematic ecolinguistic approach to analyzing carnivalized ecodiscourse represented in English animated films. In particular, the research is the first one to identify specific functions of ecodiscourse which depend on communicative aims of the interlocutors. Animated carnivalized onyms and onymic stereotypes functioning in the space of carnivalized English linguoculture are described; carnival alterations of socio-cultural phenomena in carnivalized ecodiscource are characterized; linguo-aesthetic signs are studied; carnivalization of positive and negative emotions and intertextual associations is demonstrated, as well as environmental friendliness of their explication.The thesis consists of the introduction, three chapters with conclusions, the general conclusion, the list of bibliography, the list of sources of illustrative material. The first chapter "Carnivalized Animated Ecological Discourse" substantiates the theoretical foundations of the study: it gives the linguistic definition of discourse used in this study. Besides, this chapter presents the methodology and methods of the research of carnivalized ecodiscourse, sets out its methodological principles by characterizing the methods applied in the analysis of English carnivalized ecodiscourse and describing the stages of the research.The second chapter "Reflection of the Socio-Cultural Environment of Language in Carnivalized Animated Discourse" deals with the study of violation of norms in carnivalized animated discourse as a source of ecologization (stereotypical, ontological, valorative, logical-conceptual, linguistic and speech norems), as well as onyms, onymic stereotypes, their comic functions and socio-cultural phenomena in carnivalized animated ecodiscourse. Linguistic-aesthetic signs of carnivalized ecodiscourse are studied, social problems which it addresses in a comic perspective, as well as intertextual associations represented by words, phrases, abbreviations and phraseological expressions are singled out. The third chapter "Carnivalization of Emotions: The Ecological Nature of Implication" identifies the types of stereotypical emotions actualized in carnivalized animated eco-discourse: positive, neutral, and negative ones; gender emotions: feminine, masculine, and children's ones. It is proved that carnivalized animated ecodiscourse, due to its incongruent nature, immerses stereotypical ideas about emotions into an unusual, bright, multi-level world, thus exposing environmental friendliness or unecological nature of their impact on the viewer.The theoretical value of the thesis is accounted for by introducing a new type of discourse – carnival ecodiscourse, which contributes to the theory of discourse, ecolinguistics, intertextuality theory, emotiology, linguostylistics.The results of the research, which confirm the hypothesis of the work, are summarized in the conclusion.The applied value of the work depend on the prospects of using its results in the courses on lexicology of the English language (themes "Semasiology", "Phraseology"), stylistics of the English language (themes "Stylistic Semasiology", "Stylistic syntax"), theoretical grammar of the English language (themes "Phrases", "Sentences"), general linguistics (themes "Language and Thinking", "Semantics"), as well as in elective courses on cognitive discursology, functional and communicative linguistics, emotiology.The prospects of further research lie in the sphere of applying the methodology of ecolinguistic analysis, which is developed in this thesis, in the study of various genres of carnival ecodiscourse, which presupposes in-depth study of verbal, auditory and visual means.

Дисертація присвячена дослідженню гендерного аспекту категорії емотивності в англійській художній літературі ХІХ та ХХІ століття на вербальному та когнітивному рівнях. Отримані знання про емотивність тексту та лінгвістичні засоби її репрезентації з урахуванням гендеру наратора є вагомим внеском у розвиток як текстології та емотіології, так і лінгвістики в цілому. В роботі представлено дослідження маскулінних та фемінних особливостей емотивності творів авторів-чоловіків та авторів-жінок ХІХ століття двох рівнях реалізації емотивності – вербального та когнітивного. Реалізацію вербальних засобів емотивності розглянуто в двох категоріях: лексика, що виражає емоції (емотиви, стилістичні, синтаксичні) та лексика, що описує (емотиви, емоційні кінеми). Концептосистему всіх емоційних концептів, вилучених з досліджуваних художніх творів ХІХ ст., розподілено на три домени: негативні, позитивні, амбівалентні емоції. Встановлено, що домінуючою емотемою для АЧ ХІХ ст. є тема соціальна нерівність, а для АЖ ХІХ ст. – емотема сім'я. Також було виявлено, що в творах АЧ ХІХ ст. накладення емотивного фону та емотивної тональності відбувається співзвучно, у той час як в творах АЖ фіксуємо не завжди співзвучний емотивний фон з емотивною тональністю. Встановлено, що АЧ ХІХ ст. частіше використовували емотивну тональність об'єктивного типу. У творах АЖ ХІХ ст. переважає емотивна тональність адресатного типу у поєднанні з об'єктивним типом. Дослідивши маскулінні та фемінні особливості реалізації емотивності на вербальному та когнітивному рівнях у творах авторів-чоловіків та авторів-жінок ХХІ століття, встановлено, що за фактором адресованості творам АЧ ХХІ ст. теж більш притаманний авторський тип номінації емоцій, водночас творам АЖ більш властивий персонажний. Виявлено, так само, як і в творах ХІХ ст., квантитативне превалювання прикладів відтворення емотивності у творах АЖ. Встановлено, що АЧ ХХІ ст. частіше використовували синтаксичні засоби, водночас АЖ більше застосовували стилістичні засоби. Однак емотиви більше притаманні творам АЖ, ніж творам АЧ ХХІ ст. Виявлено, що опис емоцій АЧ ХХІ ст. стислий, лаконічний, небагатослівний з домінуючою кількістю дієслів та іменників в простих реченнях, часто заперечних, частіше словами автора. АЖ ХХІ ст. реалізують емоції більш імпульсивно, безпосередньо у прямій мові персонажів переважно за допомогою іменників та прикметників. Виявлено, що емоційні концепти anger «злість», fear «страх» та despair «відчай» є домінуючими концептами негативної емотивності творів як АЧ, так і АЖ ХХІ ст.. Встановлено, що в порівнянні з досліджуваними творами ХІХ ст., акцент емоційного фокусування творів АЖ ХХІ ст. змінився: позитивний → негативний. Водночас АЧ ХХІ ст. продовжують тенденцію ХІХ ст. – теж домінують негативні емоції. Також встановлено, що домінуючою емотемою для творів як АЧ, так і АЖ ХХІ ст. є емотема кохання, яка переважно реалізується напруженими короткотривалими негативними емоційними станами. Спостережено, що як і творам АЖ, так і творам АЧ ХХІ ст. характерна емотивна тональність егоцентричного типу. Результат аналізу емотивної тональності творів ХХІ ст. показує, що, так само, як і в творах ХІХ ст., у творах АЧ накладення емотивного фону та емотивної тональності відбувається співзвучно, у той час як у творах АЖ фіксуємо не завжди співзвучний емотивний фон з емотивною тональністю.^UThe thesis focuses on the study of the gender aspect of the category of emotivity in English fiction of the ХІХ and ХХІ century. The obtained data about the text emotivity and linguistic means of its representation considering the narrator's gender contribute to the development of the general theory of the text, emotiology and linguistics in general.We have studied the masculine and feminine peculiarities of the emotivity of the Male and Female Authors' Novels of the XXI c on two levels of realization of emotivity – verbal and cognitive. It has been found the essential quantitative domination of emotivity in the female novels. The verbal realization of the emotivity has been investigated in two categories: lexical means that express emotions (emotives, stylistic means, syntactic means) and lexical means that describe emotions (emotives and emotional cinemas). It has been revealed that MA used more syntactic means for revealing the emotivity while FA used more stylistic means. The conceptual system of the emotional concepts was divided into three domains: negative, positive and ambivalent emotions. It has been stated that the main emotheme for the MA of the XIX c. is the theme social inequality, and for the FA of the XIX c. – the emotheme family. Also in this chapter it has been revealed that in the MA novels of the XIX c. the superposition of the emotional background is in tune with the emotional tonality of the text while in the FA novels of the XIX c. they are not always harmonious. It has been found that in the MA novels of the XIX c. the emotional tonality of the objective type is more frequently used. But in the FA novels of the XIX c. the emotional tonality of the directory type in combitation with the objective type prevails.Having studied the masculine and feminine peculiarities of two levels of realization of emotivity – verbal and cognitive in the Male and Female Authors' Novels of the XXI c., it has been stated that according to the directory type, the author's type of emotional nomination is more peculiar for the MA novels of the XXI c. while the character type is more peculiar for the FA novels of the XXI c.. It has been found, as in the XIX c., the quantitative domination of the examples of the emotive realization in the FA novels. We have stated that the MA of the XXI c. used the syntactic means more often while the FA more often used stylistic means. Though, the emotives are more peculiar for the FA than for the MA novels of the XXI c.. It has been stated that the MA authors' description of the emotions is compressed, short-spoken, laconic with the domination of verbs and nouns in the simple sentences, often in the negative ones, by means of the author's words. FA of the XXI c. realize emotions more impulsive, in the characters' direct speech predominantly with the help of the nouns and adjectives. It has been found that in comparison with the novels under investigation of the XIX c. the accent of the emotional focus of the XXI c. novels has been changed: from positive to negative. At the same time, MA of the XXI c. continue the tendency of the XIX c. – the negative emotions are predominant. It has also been found in this chapter that the dominant emotheme for both the MA ans FA novels is the emotheme love that is mainly realized by means of the tense transitory negative emotional states. It has been proved that the egocentric emotional tonality is peculiar for both the FA and MA novels of the XXI c.. We have come to the conclusion that the same as in the XIX c. novels that the superposition of the emotional background is in tune with the emotional tonality in the MA texts while in the FA novels of the XXI c. they are not always harmonious.

Досліджено проблеми кримінально-правової характеристики умисних вбивств за пом'якшуючих обставин з урахуванням вітчизняного та зарубіжного (Російська Федерація) досвіду. Визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини, умисного вбивства у випадку перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. У кримінально-правовому аспекті розглянуто поняття "фізіологічні пологи", "під час пологів", "відразу після пологів", "сильне душевне хвилювання", "афект", "емоції", "протизаконне насильство", "систематичне знущання", "тяжка образа", "суспільно небезпечне посягання", "безпосередньо після вчинення злочину". Розкрито зміст терміну "вбивство" та термінологічного звороту "початок кримінально-правової охорони життя людини". Запропоновано практичні рекомендації щодо правильного застосування статей 116, 117, 118 Кримінального кодексу України, висловлено пропозиції щодо їх удосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено засоби вираження мовленнєвої агресії у масмедійному політичному дискурсі України. Запропоновано визначення поняття "інвектива" у межах широкого підходу до цього явища. Сформульовано визначення поняття "інвективна тактика". На підставі аналізу сучасної російськомовної політичної газетної комунікації України визначено прийоми реалізації інвективної тактики, з'ясовано їх функціональне навантаження та мовленнєві маркери, а також виявлено лексико-фразеологічні та синтаксичні засоби реалізації інвективних намірів мовця. Визначено семантичні особливості стилістично маркованої лексики, метафор, лексичних новотворів, фразеологічних зворотів, деяких конструкцій експресивного синтаксису, що зумовлюють можливість їх використання як інвектив. З'ясовано існування в російській мові розвиненої системи інвективних засобів. Установлено широке використання одиниць цієї системи в українському масмедійному політичному дискурсі, намагання його учасників уникати найобразливіших одиниць і виражати негативну оцінку та негативні емоції з допомогою неоднозначних мовних засобів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню мовної репрезентації емотивності у текстах новел Д. Г. Лоуренса. У роботі з'ясовано вплив екстралінгвістичних чинниківна особливості репрезентації емоцій у художніх текстах, зокрема таких, як авторський світогляд, факти біографії, соціально-історичні особливості епохи, індивідуально-психологічні особливості письменника та фонові знання читачів. За допомогою функціонально-стилістичного підходу та комплексної методики дослідження були виявленіосновні графічні, словотвірні, лексико-стилістичні та синтактико-стилістичні засоби актуалізації емотивності у текстах новел Д. Г. Лоуренса. Визначено домінантні емотивні маркери на кожному із зазначених мовних рівнів. Охарактеризовано основні ознаки лексичних одиниць, що номінують, дескрибують та експлікують емоції у текстах новел Д. Г. Лоуренса. З'ясовано структурні особливості синтактико-стилістичних засобів актуалізації емотивності у текстах новел Д. Г. Лоуренса, а саме: проаналізовано основні засоби редукції синтаксичних структур, експансії синтаксичних структур, зміни порядку синтаксичних компонентів та функціональної транспозиції.Ключові слова: емотивність, емотивний фон, емотивна тональність, емотивне забарвлення, емотема, емоції.^UThe research is focused on the study of the predominant emotive characteristics of D. H. Lawrence's short stories. The novelty of the obtained results is manifested in the fact that quantitative-qualitative analysis of the linguistic representation of emotions in D. H. Lawrence's short stories has been performed for the first time; the classification of emotive units expressed on different language levels has been proposed; the influence of the author's worldview on the reflection of emotions in the text has been studied. It has been also shown that emotivity is a predominant feature of D. H. Lawrence's short stories. With the help of a functional-stylistic approach and an integrated research methodology the main graphic, derivational, lexico-stylistic and syntactic-stylistic tools for the actualization of emotiveness in the texts of D. H. Lawrence were identified. A variety of the means expressing emotions in D. H. Lawrence's short stories is represented on the lexical-stylistic level, on which the category of emotivity is verbalized through nomination, description and explication. The syntactic level of D. H. Lawrence's short stories is represented by the rhetorical questions, elliptic sentences, inversion, syntactic parallelism.Key words:emotivity, emotive background, emotive tone, emotive coloring, emotions.

Установлено, що невротичні розлади у членів локомотивних бригад виникають у вигляді астено-вегетативних тривожно-фобічних обсесивно-фобічних, іпохондричних та істеричних реакцій доклінічного рівня. Як патогенні фактори, що провокують ці розлади визначено професійні шкідливі умови, переважно високе психо-емоційне напруження та суб'єктивне ставлення до нього, побутові психотравмувальні обставини, преморбідно скомпроментований грунт. Уточнено особистісний профіль і тип міжособистісної поведінки машиністів та їх помічників, що дозволяє прогнозувати дії в аварійній ситуації. Для профілактики невротичних розладів у членів локомотивних бригад слід обмежено приймати на роботу осіб з преморбідно скомпрометованим грунтом. Розроблено психокорекційну програму, яка містить заходи з нормалізації міжособистісних взаємодій машиніста та його помічника та дозволяє їм погасити небажані негативні емоції та негативні реакції за умов загрози аварійних ситуацій.

  Скачати повний текст

У дисертації узагальнено основні наукові підходи до трактування поняття «туризм» вітчизняними та закордонними науковцями та на основі цього запропоновано розглядати туризм як вид рекреації та активного відпочинку, який пов’язаний із тимчасовим виїздом особи з місця проживання з метою відпочинку або здійснення туристичної подорожі до певної місцевості, що повинен ґрунтуватися на принципах сталого розвитку. Пропонується розглядати сільський туризм не лише з точки зору пасивного відпочинку у сільській місцевості, а також з можливістю залучення широкого спектру додаткових екскурсійних послуг, які може запропонувати туристу власник сільської садиби. На основі цього подано авторську класифікацію комплексу прямих зв’язків сільського туризму з іншими видами туризму та деталізовано їх ключові особливості надання ними відпочинкових послуг. Встановлено, що сільський туризм є одним із видів туризму, який поєднує у собі інші підвиди, що безпосередньо пов’язані з відпочинком у сільській місцевості (сільській садибі чи власному будинку господаря). Розглянуто ключові підходи до трактування дефініції «сільський туризм» вітчизняними та закордонними науковцями, узагальнено основні функції сільського туризму. Розглянуто основні компоненти сільського туризму, які формують сільський туристичний простір. Враховуючи унікальні природні умови і ресурси та потенційні можливості для розвитку туристичної сфери, обґрунтовано, що сільський туризм в Україні може стати одним із важливих інструментів забезпечення сталого розвитку сільських населених пунктів. Наведено основні чинники, які сприятимуть розвитку сільського туризму в Україні. Окреслено та деталізовано концептуальну рамку сталого розвитку сільського туризму. Запропоновано авторське визначення сталого сільського туризму як відпочинкового виду туризму, який відбувається у сільській місцевості та організований людьми, що перебувають у сімейних чи родинних відносинах на території особистого селянського господарства (у сільській садибі) відповідно до концепції сталого розвитку. Надання відпочинкових послуг власником сільської садиби також може бути пов’язано з використанням туристичних ресурсів та культурно-історичних цінностей сільської місцевості. Пріоритетні напрями розвитку державної політики у сфері сільського туризму повинні базуватися на принципах сталого розвитку і підтримуватися на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. Проведено аналіз сучасного стану організації та розвитку сільського туризму в Україні на основі статистичних показників. Становлення сільського туризму в Україні розпочалося у 1996 році, коли була створена громадська організація «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні». Виявлено, що у 2020 році простежується негативна динаміка розвитку сільського туризму, що в основному пов’язана з виникненням пандемії COVID-19, і яка негативно вплинула на показники розвитку туристичної галузі в Україні та цілому світі. Сфера сільського туризму після пандемії знову зазнала руйнівного впливу внаслідок військового вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Досліджено, що впродовж 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень. Визначено, що у військовий час внутрішній туризм та екскурсії виступають як своєрідна терапія та можливість відчути позитивні емоції. Також це внесок у підтримку економіки, адже екскурсанти вкладають кошти у широкий спектр послуг, які надають господарі сільських садиб, купують сувеніри, оплачують транспорт тощо. Окреслено та доповнено основні етапи розвитку сільського туризму в Україні та встановлено, що сьогодні сільський туризм в Україні знаходиться на четвертому етапі розвитку.^UThe dissertation summarizes the main scientific approaches to the interpretation of the concept of «tourism» by domestic and foreign scientists. Based on this, it is proposed to consider tourism as a type of recreation and active rest, which is associated with the temporary departure of a person from the place of residence for the purpose of recreation or a tourist trip to a certain area, which should be based on the principles of sustainable development. It is also suggested to consider rural tourism not only in terms of passive recreation in the countryside, but also as the possibility of attracting a wide range of additional excursion services that the owner of the rural estate can offer to the tourist. Based on this, the author’s classification of the complex of direct links of rural tourism with other types of tourism is presented. The key features of the provision of recreational services are detailed. It is established that rural tourism is one of the types of tourism that combines other subspecies that are directly related to recreation in the countryside (a rural estate or the host's own house). The key approaches to the interpretation of the definition of «rural tourism» by domestic and foreign scientists are considered, and the main functions of rural tourism are summarized. The main components of rural tourism are considered, which form the rural tourist space. In the process of considering the main scientific approaches of the researched issue, the following interpretation of this term is proposed: rural tourism is a multifaceted recreational type of tourism that takes place in rural areas and is organized by people who are in family relationships on the territory of a personal peasant farm (in a rural estate) taking into account the principles sustainable development. It includes hiking and horseback riding, excursions, weekend trips, photo hunting, fishing, familiarization with local household, national cuisine, folklore, traditions of folk holidays and unique features of the respective area. Taking into account the unique natural conditions, resources potential opportunities for the development of the tourism sector, it is justified that rural tourism in Ukraine can become one of the important tools for ensuring the sustainable development of rural settlements. The main factors that will contribute to the development of rural tourism in Ukraine are given. It is outlined and detailed the conceptual framework of sustainable development of rural tourism. It is proposed the author’s definition of sustainable rural tourism as a recreational type of tourism that takes place in rural areas and is organized by people who are in family relations on the territory of the personal peasant farm (in a rural estate) following the concept of sustainable development. The provision of recreational services by the owner of a rural estate may also be related to the use of tourist resources, cultural and historical values of the countryside. The priority directions of the state policy development in the field of rural tourism should be based on the principles of sustainable development and should be supported at the local, regional and international levels. An analysis of the current state of the organization and development of rural tourism in Ukraine was carried out based on statistical indicators. The formation of rural tourism in Ukraine began in 1996, when the public organization «Association for the Development of Rural Green Tourism in Ukraine» was created. It was found that the negative dynamics observed in 2020 is mainly related to the emergence of the COVID-19 pandemic, which negatively affected the indicators of the development of the tourism industry in Ukraine and the whole world. The field of rural tourism after the pandemic has been adversely again affected by Russia's military invasion of Ukraine in 2022. It is investigated that during 2022 the economy of Ukraine suffered the greatest losses and damages in the entire history of independence. It is determined that in wartime the domestic tourism and excursions act as a kind of therapy and an opportunity to feel positive emotions. It is also a contribution to supporting the economy, because tourists invest in a wide range of services provided by the owners of rural estates, buy souvenirs, pay for transport, etc. The main stages of the development of rural tourism in Ukraine are outlined and supplemented. It is established that today rural tourism in Ukraine is at the fourth stage of development

Проаналізовано механізми вегетативного забезпечення станів тривоги та страху у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) за процесу вербального, рефлексогенного впливу та їх сполучення за умов ортопедичного лікування. Установлено динаміку розвитку станів тривоги та страху у таких хворих у передопераційний період, під час втручання та після завершення операції препарування твердих тканин зубів. Досліджено вегетативні емоції та стани тривоги і страху у стоматологічних хворих з АГ як причини, які перешкоджають своєчасному зверненню за ортопедичною допомогою. Уперше на підставі результатів клінічних і психологічних досліджень в ортопедичній стоматології запропоновано й обгрунтовано застосування психотерапевтичного комплексу для підготовки пацієнтів з АГ до препарування твердих тканин зубів.

  Скачати повний текст

Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людинолюдського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття. Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника). Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини. Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування). Теоретично обгрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження. Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладій та практичній психології.

  Скачати повний текст