Дисертаційна робота присвячена дослідженню змін кишкової мікробіоти та функціонального стану лімфоцитів у пацієнтів з COVID-19 та цукровим діабетом 2-го типу (ЦД-2). У дисертації встановлено особливості змін кишкової мікробіоти у пацієнтів із COVID-19 та ЦД-2, котрі приймали метформін або антибактеріальну терапію, виявлено зміни на рівні чисельності окремих родів, а також зміни індексів альфа-різноманітності. Встановлено кореляційні зв’язки між чисельністю окремих родів мікроорганізмів, а також індексів альфа-різноманіття з біомаркерами запалення зокрема такими, як СРП та НЛС. Показано, що наявність ЦД-2 у пацієнтів з COVID-19 не мала суттєвого впливу на альфа-різноманітність кишкової мікробіоти, проте встановлено, що пацієнти з ЦД-2 та COVID-19, які приймали антибактеріальну терапію та метформін, мали достовірно значущі відмінності в індексах альфа-різноманітності порівняно з тими, хто не приймав антибактеріальної терапії. Виявлено, що F/B співвідношення було вищим у пацієнтів з COVID-19 та ЦД-2 порівняно з пацієнтами з COVID-19 без ЦД-2, а також виявлено кореляційні зв’язки між цим співвідношенням та рівнем СРП. Досліджено зміни транскрипційної активності генів PRKAA1, SLC2A, MTOR у пацієнтів із COVID-19 та ЦД-2. Виявлено, що антибактеріальна терапія не впливала на експресію цих генів. Інсулінотерапія в пацієнтів з COVID-19 та ЦД-2 призводила до зниження експресії гена PRKAA1 та підвищення експресії генів SLC2A1 і MTOR. Прийом метформіну сприяв збільшенню експресії гена PRKAA1, але знижував рівні експресії генів SLC2A1 та MTOR. Виявлено кореляційні зв’язки між рівнями експресії цих генів та запальними біомаркерами (НЛС, СРП і прокальцитонін), що може вказувати на можливий вплив цих генів на перебіг COVID-19 у пацієнтів із ЦД-2.^UThe dissertation is dedicated to the study of changes in the gut microbiota and the functional state of lymphocytes in patients with COVID-19 and type 2 diabetes (T2D). The dissertation is to identify distinctive changes in the gut microbiota of patients with both COVID-19 and T2D undergoing metformin or antibiotic therapy, revealing alterations in the abundance of individual genera as well as shifts in alpha diversity indices. The study established novel correlations between the abundances of individual microbial genera and alpha diversity indices with inflammatory biomarkers like CRP and NLR. Additionally, the research demonstrated that while the presence of T2D in COVID-19 patients didn't significantly impact the alpha diversity of the gut microbiota, patients with T2D and COVID-19 who underwent antibiotic therapy and metformin exhibited noteworthy differences in alpha diversity indices compared to those without antibiotic therapy. Moreover, the research highlighted the higher F/B ratio in patients with both COVID-19 and T2D in contrast to patients with only COVID-19 and without T2D, along with the correlations between this ratio and CRP levels. Furthermore, the investigation explored changes in the transcriptional activity of PRKAA1, SLC2A1, and MTOR genes in patients with both COVID-19 and T2D. It was observed that antibacterial therapy did not influence the gene expression of these genes. Patients with COVID-19 and T2D receiving insulin therapy demonstrated decreased PRKAA1 gene expression and increased SLC2A1 and MTOR gene expression. The administration of metformin resulted in increased PRKAA1 gene expression but decreased expression levels of SLC2A1 and MTOR genes. Correlations were established between the expression levels of these genes and inflammatory biomarkers (NLR, CRP, and procalcitonin), suggesting a potential influence of these genes on the course of COVID-19 in patients with T2D.

1. У жінок з АГ І–ІІ стадії, 1–2 ступеня віком молодше 65 років ангтигіпертензивна терапія незалежно від групи застосованих препаратів призводить до більш вірогідного зниження брахіального систолічного, діастолічного і середньогемодинамічного артеріального тиску (відповідно на 13,3%, 18,9%, 8,1%) порівняно з чоловіками відповідного віку.2. Антигіпертензивна терапія із застосуванням блокаторів кальцієвих каналів порівняно з групою інгібіторів ренін–ангіотензинової системи призводила до зниження центральних САТ, ПАТ, сер. АТ та достовірного зменшення артеріальної жорсткості у хворих жінок з АГ І–ІІ стадії, 1–2 ступеня віком молодше 65 років порівняно з чоловіками, що асоціювалося з регресом гіпертрофії лівого шлуночка (зменшення ІММ ЛШ на 9,3%) тільки у чоловіків, що дає підстави рекомендувати її як групу першої лінії терапії у даної категорії пацієнтів.3. У пацієнтів з АГ І–ІІ стадії, 1–2 ступеня віком старше 65 років незалежно від статі комбінована антигіпертензивна терапія амлодипін/індапамід–ретард є більш ефективною порівняно з іАПФ/БРА із додаванням індапаміда: призводила до зниження бСАТ (18,4% проти 13,9%), цСАТ (16,9% проти 11,4%), цПАТ (27,4% проти 16,2%), що поєднується з більш виразним зменшенням артеріальної жорсткості за показником АІх75 (16,9% проти 9,7%) і АР (26,7% проти 11,2%), регресом ГЛШ (12,8% проти 1,8%) і може бути рекомендована як приорітетна у пацієнтів старшого віку.4. Підвищення артеріальної жорсткості за даними апланаційної тонометрії у жінок старше 65 років із АГ асоціюється з зниженням рівня вітаміну D та вторинним гіперпаратиреозом, зростанням рівня маркерів резорбції кісткової тканини, що може вказувати на наявність спільних патогенетичних механізмів розвитку атерокальцинозу, підвищення жорсткості судин, розвитку остеопорозу та доцільність раннього скринінгу даних показників з метою корекції виявлених порушень.5. Застосування розробленого алгоритму комплексного обстеження жінок старше 65 років із неускладненою АГ та додавання до комбінованої антигіпертензивної і гіполіпідемічної терапії препаратів вітаміну D та осеїн–гідроксиапатитової сполуки протягом 6 місяців є ефективним в корекції артеріальної жорсткості та порушень обміну кісткової тканини порівняно з відсутністю їх додавання, про що свідчить зменшення тиску аугментації (33,1% проти 18,6%), індексу аугментації (21,6% проти 11,4%) і збільшенням тиску ампліфікації (11,2% проти 6,8% відповідно), що асоціюється з нормалізацією рівня вітаміну D, паратгормону, зменшенням рівня маркеру резорбції β–CTx (на 21,1%), покращенням показників МЩКТ шийки стегнової кістки (на 8,7%) і може бути рекомендованою в комплексній терапії даної категорії пацієнток.^U1. In women with hypertension I-II stage, 1-2 degrees under the age of 65 years, antihypertensive therapy, regardless of the group of drugs used leads to a more likely decrease in brachial systolic, diastolic and mean hemodynamic blood pressure (respectively 13.3%, 18.9 %, 8.1%) compared with men of the appropriate age.2. Antihypertensive therapy with the use of calcium channel blockers in comparison with the group of inhibitors of the renin-angiotensin system led to a decrease in central blood pressure (CBP), pulse (PBP), mid. BP and a significant decrease in arterial stiffness in patients with stage I – II hypertension, 1-2 years younger than 65 years compared with men, which was associated with regression of left ventricular hypertrophy (decrease in LV BMI by 9.3%) only in men who gives grounds to recommend it as a group of first-line therapy in this category of patients.3. In patients with stage I – II hypertension, 1-2 degrees over the age of 65 years, regardless of gender, amlodipine / indapamide-retard combination antihypertensive therapy is more effective than ACE inhibitors / ARBs with indapamide: reduced bSBP (18.4 % vs. 13.9%), cSBP (16.9% vs. 11.4%), cPBP (27.4% vs. 16.2%), which is combined with a more pronounced decrease in arterial stiffness in terms of AIx75 (16.9%) against 9.7%) and AR (26.7% vs. 11.2%), regression of LVH (12.8% vs. 1.8%) and can be recommended as a priority in elderly patients.4. Increased arterial stiffness according to aplanation tonometry in women older than 65 years with hypertension is associated with decreased vitamin D and secondary hyperparathyroidism, increased levels of markers of bone resorption, which may indicate the presence of common pathogenetic mechanisms of atherocalcinosis, increased stiffness and the feasibility of early screening of these indicators in order to correct the identified violations.5. Application of the developed algorithm of complex examination of women older than 65 years with uncomplicated hypertension and addition to the combined antihypertensive and hypolipidemic therapy of vitamin D and ossein-hydroxyapatite compounds for 6 months is effective in the correction of arterial stiffness and lack of tissue metabolism. as evidenced by a decrease in augmentation pressure (33.1% vs. 18.6%), augmentation index (21.6% vs. 11.4%) and an increase in amplification pressure (11.2% vs. 6.8%, respectively), which is associated with normalization of vitamin D, parathyroid hormone, reduction of the level of the absorption marker β – CTx (by 21.1%), improvement of BMD of the cervical femur (by 8.7%) and can be recommended in the complex therapy of this category of patients.

Вперше встановлено, що хронічна серцева недостатність (ХСН) у хворих на постінфарктний кардіосклероз (ПК) супроводжується надмірною експресією цитокінів, альдостерону в порівнянні з ХСН у пацієнтів з наявністю даної патології без інфаркту. Показано, що активація системи цитокінів і нейрогормонів продовжується після перенесеного інфаркту. Встановлено, що ефективна нейромодулююча терапія характеризується одночасною позитивною динамікою цитокінів, нейрогормонів, показників систолічної дисфункції (адаптивним процесом). Виявлено, що відсутність гемодинамічної відповіді на нейромодулятори супроводжується меншим ступенем позитивної реакції цитокінів і нейрогормонів, що відображає процес дезадаптивного ремоделювання, зумовленого тяжкими необоротними змінами структури і функції міокарда.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне оцінювання клінічної симптоматики, функціональної активності й якості життя, показників функції зовнішнього дихання, клітинного, гуморального імунітету,цитокінового статусу хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) I - II стадії в період загострення. Виявлено значну поширеність (82 %) вторинної імунної недостатності середнього ступеня тяжкості у обстеженого контингенту хворих. Проаналізовано взаємозв'язок низької продукції ендогенного інтерферону, дисбалансу синтезу основних прозапальних і протизапальних цитокінів і частоти розвитку загострень ХОЗЛ. Встановлено, що у 65 % хворих на ХОЗЛ з ознаками вторинної імунної недостатності загострення захворювання спостерігалось три та більше разів на рік. На підставі оцінки порушень цитокінового й імунного статусу у хворих на ХОЗЛ I - II стадії в період загострення вперше патогенетично обгрунтовано застосування арбідолу з метою імуномодуляції й індукції синтезу ендогенного інтерферону.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено імунний статус у вагітних з синдромом затримки розвитку плода (СЗРП), визначено імунологічні зрушення та їх патогенетичне значення в розвитку даної паталогії. Досліджено вміст імуноглобулінів, що циркулюють, імунних комплексів, прозапальних цитокінів у разі СЗРП. Вперше виявлено, що у вагітних із СЗРП розвивається імунологічна дисфункція, змінюється цитокіновий профіль, відзначається підвищення в 1,5 - 2,5 раза рівня циркулюючих імунних комплексів і дисимуноглобулінемія. Вперше запропоновано використання гемокорду для патогенетичної корекції СЗРП, введення якого має виражений імунокоригувальний вплив, нормалізує показники клітинного та гуморального імунітету, сприяє зменшенню рівня прозапальних цитокінів і вмісту середньомолекулярних комплексів, нормалізує білковосинтезуючу функцію плаценти. Вперше на підставі аналізу клінічних змін, імунологічних показників у ході лікування СЗРП показано, що введення гемокорду самостійно або в комплексі з традиційними методами терапії дає позитивний ефект, відновлює порушений імунних гомеостаз, призводить до нормалізації фетоплацентарного кровообігу, покращує ріст і розвиток внутрішньоутробного плода, знижує показники перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексне лікування хворих з бронхіальною астмою на базі використання синглетно-кисневої терапії, що передбачає медичну та соціальну реабілітацію дітей. Доведено, що синглетно-киснева терапія у поєднанні з традиційним лікуванням спричинює стійку клінічну ремісію захворювання у більшості дітей з середньотяжким та тяжким перебігом захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості перебігу захворювання на бронхіальну астму з ускладненнями в верхніх дихальних шляхах у разі застосування специфічної імунотерапії імудоном у комплексі з Пайлер-світлом. Досліджено патофізіологічні механізми розвитку захворювання, наведено нові схеми лікування. Запропоновано метод лікування хворих на бронхіальну астму з ускладненнями у верхніх дихальних шляхах за допомогою специфічної імунотерапії препаратом "Імудон" та преформованим природним фактором Пайлер-світлом. Розроблено алгоритм та лікувальну тактику для хворих на бронхіальну астму з ускладненнями у верхніх дихальних шляхах.

  Скачати повний текст

З урахуванням результатів оцінювання патогенетичних механізмів сучасних методів терапії псоріазу визначено роль інгібіторів клітинного циклу у патогенезі захворювання. Уперше використано імуногістохімічні тести для встановлення підвищення експресії білків p16, p19, p21, p53 у шкірі хворих на псоріаз. Досліджено характеристики гіперпроліферативних процесів на рівні інгібіторів клітинного циклу у хворих на псоріаз. З'ясовано, що відсутність зниження експресії білків p16, p19, p21, p53 свідчить про неефективність проведеної комплексної терапії, а також про несприятливий перебіг псоріатичного процесу. Доведено, що підвищена експресія цих білків у міжрецидивний період до появи нових висипань на шкірі свідчить про початок рецидиву. Наведено рекомендації щодо використання препарату глутоксим у дозі 1 в/м щодня протягом 10-ти днів у протирецидивному курсі терапії.

  Скачати повний текст

З позицій системного підходу щодо діагностики порушення сексуального здоров'я досліджено ефективність різних психотерапевтичних методик (тілесно-орієнтованої терапії, гештальт-терапії, психодрами, трансактного аналізу) стосовно корекції сексуальної дезадаптації подружньої пари. Розроблено метод інтегративної гештальт-терапії на основі інтеграції технік та прийомів вказаних психотерапевтичних методів. Метод інтегративної гештальт-терапії застосовано у процесі лікування 150 подружніх пар, у яких спостерігалися різні дезадаптивні форми порушення сексуального здоров'я (соціокультурна, дезінформаційно-оціночна, сексуально-еротична, комунікативна), що дало змогу досягти високого та стійкого терапевтичного ефекту.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження та лікування 110-ти дітей з ацетономічним синдромом (АС), що розвився на тлі критичних станів інфекційного генезу. У таких дітей установлено гіповолемію, порушення скоротливої здібності міокарда лівого шлуночка (ЛШ), а також розвиток тахікардії, зумовлений нормодинамічним режимом гемодинаміки. За цього рівень доставки кисню тканинам залишається у межах норми, а рівень його споживання - зростає. За рівня кетонурії до 15,0 ммоль/л у досліджених хворих виявлено компенсований метаболічний ацидоз зі збільшеним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. У разі рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру. Відбувається процес порушення обміну речовин, а саме: посилення протеолізу, схильність до гіперглікемії, активацію ліполізу, гіперкортизолемію, відносну інсулінорезистентність. За рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л установлено зниження рівня глікемії до нижньої межі норми, за цього рівень кортизолу сироватки залишається високим, рівень інсуліну сироватки знижується до величин, що відповідають нормі. Використання інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу сприяє більш ранньому збільшенню обсягу ентерального харчування та зменшенню інфузійної терапії, ніж парентеральне застосування з антикетогенною метою тільки глюкози чи ксилітолу.

  Скачати повний текст

Наведено програму обмеження гематологічного стрес-синдрому, що повинна включати виконання гострої нормоволемічної гемодилюції, використання більших доз апротиніну, зменшення об'єму первинного заповнення апарата штучного кровообігу та додавання у перфузат корвітину. Проаналізовано, що у результаті впровадження даної програми, що обмежує гематологічний стрес-синдром у пацієнтів, що перенесли аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом дозволило знизити кількість медіастенітів на 9,37 % нагноєння операційної рани на 32,12 %, кровотеч на 6,39 % рідше використати дефібрилятор для усунення гемодинамічно значимих порушень ритму серця на 44,04 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто оптимальний варіант інтенсивної терапії гепатоспланхнічної ішемії та проаналізовано її наслідки у потерпілих з політравмою. Визначено ефективність емпіричної реоксигенації загальної дії у потерпілих першої групи та з внутрішньопросвітковим ентеральним застосуванням перфторану у потерпілих другої групи.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню і прогнозуванню ускладнень у пацієнтів з гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST при проведенні ендоваскулярної реканалізації міокарда, вдосконаленню методик інтенсивної терапії і вивченню їх ефективності у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда 1-го типу і кардіогенним шоком (істинний КШ, гіподинамічний варіант, III ступінь тяжкості).^UResearch is devoted to the study and prediction of complications in patients with acute coronary syndrome with ST-segment elevation during percutaneous coronary intervention, improving techniques of intensive care and studying their effectiveness in patients with acute coronary syndrome and cardiogenic shock (CS true, hypodynamic option, III severity).

Досліджено покращення результатів лікування пацієнтів з гострою крововтратою, ускладненою церебральною недостатністю та порушенням свідомості, у періопераційному періоді завдяки вдосконаленню інтенсивної терапії на підставі системного оцінювання кисневого балансу організму, змін іонного складу крові, метаболічних процесів і кисневого режиму головного мозку. Наведено клінічний матеріал, який базується на аналізі результатів обстеження та лікування 63-х пацієнтів з гострою крововтратою. Розроблено схему лікування, яка заснована на результатах оцінювання іонного та кисневого режиму головного мозку з метою покращання результатів лікування пацієнтів з гострою крововтратою III класу, ускладненою церебральною недостатністю, у періопераційному періоді. Встановлено спосіб оцінювання ефективності та прогнозування результатів лікування пацієнтів з гострою крововтратою.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності інтенсивної терапії шляхом зменшення частоти виникнення невідкладних станів та ускладнень, зумовлених ішемічно-реперфузійним ушкодженням при проведенні ендоваскулярної реваскуляризації міокарду у хворих похилого віку з гострим коронарним синдромом за рахунок oптимізaції методики анестезіологічного забезпечення на основі принципу фармакологічного посткондиціювання.^UDissertation work is focused on the increase of effectiveness of intensive therapy by reducing the incidence of urgent conditions and complications caused by ischemia-reperfusion injury in elderly patients presenting with acute coronary syndrome undergoing endovascular revascularization of myocardium through the optimization of the methodic of anesthesiologic management based upon the principle of pharmacologic postconditioning.

Проведені дослідження присвячені розробленню нових критеріїв відбору хворих на системні захворювання сполучної тканини (СЗСТ) для інтенсивної терапії методом плазмаферезу з глюкокортикостероїдами та комбінації пульс-терапії з плазмаферезом з урахуванням вихідного імунного статусу (клітинної та гуморальної ланки). Встановлено, що високі показники ЦІК, ІgG, пригнічення супресорної активності Т-лімфоцитів, низькі резервні можливості нейтрофільних гранулоцитів в НСТ-тесті можуть бути додатковими критеріями для призначення екстракорпорального лікування. Розроблено клініко-лабораторні та імунологічні критерії ефективності плазмаферезу та пульс-терапії з плазмаферезом у хворих на СЗСТ._

  Скачати повний текст

Розроблено адекватну діагностичну та лікувальну тактику для хворих на різні форми тромбоемболії легеневої артерії на підставі ангіографічної та гемодинамічної верифікації діагнозу й аналізу результатів проведеного лікування, удосконалення методів інтенсивної та тромболітичної терапії, поліпшення анестезіологічного забезпечення під час виконання тромболектомії з легеневої артерії. Проведено аналіз клінічних симптомів і даних інструментальних методів дослідення у хворих з тромбоемболією легеневої артерії, вивчено зміни центральної та легеневої гемодинаміки у 60 хворих залежно від ступеня та тривалості оклюзії легеневих судин емболом. Розроблено клінічні, ангіографічні та гемодинамічні показання до проведення оперативного та консервативного лікування залежно від ступеня ураження легеневого кровотоку. Надано рекомендації щодо вибору анестезіологічного забезпечення втручання. На підставі проведеного порівняльного аналізу результатів лікування 27 хворих з використанням різних тромболітичних препаратів довіведено, що легеневий кровоток відновився у 90,9 % спостережень у разі використання альтеплази (актилізе) та у 62,5 % - стрепто- та урокінази. Актилізе дозволило знизити летальність після консервативного лікування хворих з масивною та субмасивною тромбоемболією легеневої артерії з 27,3 до 15 %. Ефективність тромболізису залежить від строку його проведення від моменту ураження. Тромболектомія з використанням штучного кровообігу виявилася ефективною в 60 % спостережень.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення динаміки розвитку синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), ступеня ендотоксикозу, основних показників гомеостазу, активності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) клітинних мембран на моделі еритроцитів і системи антиоксидантного захисту, змін морфологічного та функціонального стану нирок і серцево-судинної системи експериментально обгрунтовано та впроваджено в практичну медицину метод комплексної інтенсивної терапії з використанням перфторану. Встановлено ефективність негемоглобінового переносника кисню - перфторана, що має кисневотранспортну, мембраностабілізувальну функції, є інтракорпоральним сорбентом і запобігає розвитку шунтуючого кровообігу в паренхіматозних органах. Доведено, що за цих умов відновлення функціонального стану нирок і регрес ознак ССЗВ відбувається внаслідок нормалізації кровотоку на рівні мікроциркуляції, зменшення ступеня ендотоксикозу, зниження активності та зменшення ушкоджувальної дії ПОЛ, відновлення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст