Досліджено еволюцію етнопсихологічної концепції особистості у прозі П.Загребельного. Визначено, виокремлено та проаналізовано її основні складові (психоаналітичний, феміністичний та гендерний дискурси). Розглянуто своєрідність художнього втілення етнопсихологічної концепції особистості в образах і тематичних аспектах творів письменника. Показано, що етнопсихологічна сутність особистості своєрідно реалізується в одній з основних тем романістики - любові у фізичній і духовній іпостасях. Відзначено, що переживання людиною почуття любові у П.Загребельного пов'язані зі специфікою етнічної психології українців: любов'ю до Великої Матері, втіленої в образах землі, жінки-коханки, жінки-матері, батьківщини, України. Встановлено, що однією з особливостей етнопсихологічного дискурсу є розуміння абсурдності, бездуховності, трагічності "українських чоловічо-жіночих взаємин", що зумовило формування таких суттєвих рис поетики, як філософічність і полемічна загостреність. Простежено еволюцію означеного феномену у романістиці митця. Показано важливу роль у втіленні етнопсихологічної концепції особистості фольклорних образів і мотивів, трансформації міфологічної образності, художньої реалізації універсальних парадигм персональної системи письменника засобом їх моделювання. Осмислено та умотивовано зв'язок прози П.Загребельного з психоаналітичною теорією різних напрямків.

  Скачати повний текст

З урахуванням сучасних концепцій розвитку жанру розглянуто еволюцію українського історичного роману 90-х рр. ХХ ст. Системно проаналізовано романи М.Вінграновського "Северин Наливайко", П.Загребельного "Тисячолітній Миколай", Р.Іваничука "Орда", Р.Іванченко "Отрута для княгині", О.Лупія "Падіння давньої столиці", В.Малика "Горить свіча", "Чумацький шлях", "Князь Ігор: Слово о полку Ігоревім", Ю.Мушкетика "Гетьманський скарб", "На брата брат", "Погоня", Р.Федоріва "Єрусалим на горах", досліджено романи Р.Іваничука "Рев оленів нарозвидні", Д.Міщенка "Бунтівний князь", "Не полишу тебе самотньою", О.Пахучого "Тиміш Хмельницький, син Богдана", "Юрась Хмельниченко", Р.Федоріва "Чудо святого Георгія о Зміє". Розглянуто жанрову специфіку історичного роману та запропоновано нову класифікацію творів: історико-реалістичний, умовно-історичний та історико-синтетичний романи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історію вивчення поняття "символ". Виявлено філософсько-естетичні витоки символів. Досліджено специфіку символічної системи прозаїка. Проведено компаративні зв'язки з творами представників української та зарубіжної літератур. Простежено та з'ясовано естетичні функції символів, які найкраще розкриваються при застосуванні художніх принципів уособлення, замкненості, пластичності. Визначено, що естетичні функції символів втілюються двома шляхами: прямим атрибутуванням ідеальних якостей персонажа і всього, що його оточує; непрямим втіленням естетичних ідеалів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення літературних взаємин видатного сербського письменника І.Андрича з українською культурою у межах системних рівнів: контактів, рецепцій, типологій. Систематизовано та проаналізовано перекладені українською мовою твори письменника, присвячені митцеві праці українських дослідників, встановлено, що завдяки цим перекладам презентовано творчу концепцію митця, створено цілісне бачення мистецької спадщини І.Андрича. Грунтовно вивчено й високо оцінена українськими літературознавцями та критиками своєрідність художніх здобутків письменика, . Висвітлено невідомі в Україні факти особистих контактів І.Андрича з діячами української культури. Розкрито типологічні сходження й аналогії в історичних романах митця, П.Загребельного та О.Гончара щодо змістових і формотворчих елементів. Зауважено, що виявлені літературні явища свідчать про існування іманентних проявів обумовленості виникнення й позитивного характеру взаємин І.Андрича з українською художньою літературою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано державну релігійну політику в області, мережу, внутрішньоконфесійне становище та діяльність православних, протестантських, римо-католицьких, іудейських громад краю. З'ясовано, що в області була розгалужена мережа релігійних об'єднань. Встановлено, що зареєстровані громади та священнослужителі за надану можливість легально проводити внутрішньоцерковну діяльність вирізнялися гнучкістю у відносинах з владою, а релігійне підпілля проявляло ознаки нонконформізму. Доведено, що рівень релігійності населення Рівненщини був досить високий.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний аналіз структури суб'єктності поезії XX ст. Визначено суттєві аспекти конституювання ліричного суб'єкта, а саме: комунікативний, репрезентаційний та текстуальний. Комунікативний має два плани, а саме: внутрішньотекстовий (оповідні інстації та рівні) і транстекстовий (контакт автора та читача через текст і автокомукація кожного з них). Репрезентаційний аспект розглянуто на базі концептів: внутрішнього світу, соціального та тілесного буття. Текстуальний аспект зумовлений розумінням тексту як іконічного знака та часопростору перетворення, він містить плани паратекстових зв'язків, інтертекстуальності та мови. Визначено типи ліричного суб'єкта - неперсоніфікований, абстрагований, конкретизований, фіктивний (що не перечить автопсихологічності) та дистанційований, а також особливий модус "поет". Розглянуто явище внутрішнього суб'єктного синкретизму та структуру "автор - персонаж".

  Скачати повний текст

Встановлено особливості вербалізації часу й простору в ідіолекті письменника. З'ясовано функції дейктичних одиниць у вираженні часово-просторових відношень як компонента мовної картини світу. Висвітлено сутність хронотопу й його роль в організації художнього твору. Досліджено особливості вербалізації часу та простору в стані гомеостазису системи історичного роману. Введено поняття зон максимальної, високої та мінімальної стабільності в системі художнього твору. Вивчено здатність щодо самоорганізації мовних одиниць із часовою та просторовою семантикою. Надано якісні трансформації системи дискурсу історичного роману, які грунтуються на взаємопереходах свого/чужого, відкритого/замкненого простору, простору місцезнаходження та переміщення, а також взаємних якісних перетвореннях лінійного, циклічного й історичного часу.

  Скачати повний текст

Виявлено структуру, семантику, частиномовну співвіднесеність нестандартних утворень; з'ясовано умови актуалізації внутрішньої форми оказіоналізмів і мотивації внутрішньотекстових зв'язків. Встановлено найбільш продуктивні засоби словотворення в ідіостилі письменника, зокрема, оказіональні (контамінація, редеривація, слово-, основоскладання, "вивільнення" афіксів або окремих сегментів слова, каламбурні "ігри" зі словом). Виявлено взаємозв'язок між окремими засобами словотворення та жанровою специфікою художнього твору. Простежено мотиваційні зв'язки між складними оказіоналізмами, з одного боку, та фразеологізмами, ремінісценціями, фольклорним мовним матеріалом - з іншого. Розглянуто оказіональність в ономасіологічному та характеристичному аспектах, визначено характеристичні функції індивідуально-авторських утворень. Встановлено критерії визначення ступенів експресивності оказіоналізмів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз механізмів регуляції овуляції у жінок, з ендокринним безпліддям з вивченням гормонального й імунологічного статусу. Вивчено фолікулотвірну функцію яєчників і трансформацію ендометрія в кролиць у разі зрошення їх піхви NO. Показано, що піхвові зрошення NO сприяють припливу крові до органів малого таза, покращують трофіку репродуктивних органів, рефлекторно нормалізують вироблення гонадотропних і статевих гормонів, а також стимулюють дозрівання фолікулів і овуляцію. Доведено здатність NO всмоктуватися через слизову оболонку піхви. Визначено дозові параметри застосування NO окремо й у поєднанні з КЦ в експерименті та клініці для одержання оптимального ефекту стимуляції овуляції та трансформації ендометрія. На підставі вивчення фолікулоутвірної функції яєчників проведено комплексний аналіз кореляційних взаємозв'язків гормонального й імунологічного статусу в пацієнток з ендокринною формою безпліддя. Показано позитивний ефект застосування NO окремо та разом із КЦ. Доведено, що вагінальне зрошення NO сприяє нормалізації стану ендокринної й імунної систем у жінок з ановуляцією та НЛФ. Одержано дані щодо впливу NO на ріст і розвиток фолікула, стан ендометрія, гормональні й імунологічні параметри дозволили розробити й обгрунтувати новий підхід до терапії жінок з ендокринною формою безпліддя. Розроблено нові схеми індукції овуляції та розвитку секреторних перетворень ендометрію у пацієнток з ановуляцією та НЛФ на підставі застосування NO окремо та в комплексі із КЦ.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен української інтелектуальної прози 1960 - 1990-х рр., представленої творчістю Б.Бойчука, В.Дрозда, П.Загребельного, Ю.Іздрика, С.Майданської, Ю.Мушкетика, Г.Пагутяк, В.Тарнавського, В.Шевчука, Ю.Щербака. Розглянуто основні властивості художньої концепції інтелектуальної прози, а саме: авторську концепцію, художню картину світу, поєднання реального й ірреального, раціонального й ірраціонального. Визначено специфіку образності художніх текстів, що найбільшою мірою має прояв через героя-ідею, який виражає авторське бачення світу, допомагає розкрити концепцію письменника та відтворити непростий механізм становлення внутрішнього світу людини під впливом культурних цінностей. Глибинний зміст творів розкривається завдяки розшифруванню образів-символів та інтертекстуальності, що вписують інтелектуальну прозу у контекст культури (зокрема, мистецтва та філософії). Розкрито теоретичні засади проблемних питань щодо визначення жанрових ознак інтелектуальної прози. З'ясовано її специфіку, визначено характерні риси, розроблено відповідний до теми дослідження термінологічний і методологічний апарат.

  Скачати повний текст

Досліджено семантику та прагматику назв кольорів в українському романному тексті середини - другої половини XX ст. Проведено семантико-стилістичний аналіз і наведено характеристику колірної картини світу української прози даного періоду як складової мовної кратини світу. Узагальнено ознаки розвитку лексико-семантичної системи української літературної мови XX ст. Виявлено особливості використання назв кольорів О. Гончарем, П. Загребельним, М. Стельмахом, визначено семантичні зміни, які відбуваються у слові. Розглянуто частотність використання лексем на позначення кольору у художньому мовленні письменників. Визначено лексико-семантичні поля кольоративів у текстах проаналізованих романів, розкрито їх особливості. Досліджено ідіостильову специфіку художнього мовлення кожного автора, розроблено класифікацію значень назви кольорів. Створено словники кольорових позначень із творів О. Гончара, М. Стельмаха, П. Загребельного.

  Скачати повний текст

Введено у науковий обіг значний фактичний матеріал, проаналізовано літературно-художню антропонімію прозових творів сучасних українських письменників посттоталітарної доби (П. Загребельного, Р. Іваничука, Ю. Мушкетика й ін.). З'ясовано головні та побічні тенденції розвитку українського літературно-художнього антропонімікону (ЛХА) означеної доби. Досліджено сутність ЛХА сучасних авторів, проаналізовано його склад і структуру, виявлено семантико-стилістичні властивості та функції. З'ясовано, що ономастична лексика досліджуваних літературних текстів виступає вагомим художньо-виражальним засобом та є виразним маркером індивідуальності стилю письменника.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен становлення й еволюції художньообразного відтворення урбаністичної тематики в українській прозі XX ст. і визначено її своєрідність. На підставі вивчення філософьких, історичних, урбанологічних, соціалогічних ідей та естетичних концепцій даного періоду розкрито специфіку формування української урбаністичної прози. Проаналізовано художні тексти письменників різних історичних періодів і мистецьких напрямів, ідеологічних та естетичних орієнтацій: Г. Сковороди, І. Котляревського, О. Кобилянської, І. Франка, Лесі Українки, М. Яцківа, В. Підмогильного, В. Домонтовича, В. Винниченка, П. Загребельного, Ю. Щербака, А. Дімарова, С. Процюка. Розроблено концепцію зародження та розвитку української урбаністичної прози XX ст., проаналізовано її вплив на становлення модерної української прози, формування світогляду та ціннісних орієнтацій людини в міському та мегаполісному соціумі. Показано, що українська проза другої половини XX ст. прагне до розширення меж у зображенні основних тенденцій урбанізації, досліджено зміну образу міста залежно від умов життя, особистих і суспільних подій. Розкрито багатовекторність та універсальність урбаністичної прози даного періоду. Обгунтовано загальні підходи щодо цілісного уявлення про специфіку української урбаністичної прози XX ст., яка розглядається як певна художня цілісність, найбільш характерними ознаками якої є проблемне новаторство й ідейно-духовний універсалізм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано різні аспекти поетики українських романів зв'язку часів, таких як "Диво", "Тисячолітній Миколай" П.Загребельного, "Пройдімо, вклонімося...", "Морок" Ю.Мушкетика, "Єрусалим на горах" Р.Федоріва, "Злет і заземлення Григорія Полетики" Ю.Хорунжого, "Каміння, що росте крізь нас" Т.Зарівної, "Дефіляда в Москві", "Конотоп", "ЛжеNostradamus" В.Кожеляка. Проаналізовано тематичні, композиційні та стильові характеристики досліджуваних творів. Визначено профіль жанрової поетики романів зв'язку часів. Розглянуто напрями художніх пошуків у жанрі роману й уточнено жанрову карту української історичної романістики. Доведено, що роман зв'язку часів є модифікацією історичного роману з власними характерними рисами, а саме: акцентуванням тем історичної пам'яті, часу й історіософії, розщепленим хронотопом, сюжетною ускладненістю, монтажною композицією та ретроспективною фабулою.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено й апробовано методику формування у старшокласників інтересу до професії під час вивчення фізико-математичних дисциплін, визначено ефективні умови її впровадження у навчально-виховний процес школи. Розкрито сутність понять "інтерес", "пізнавальний інтерес", "формування інтересу до професії". Здійснено теоретичне узагальнення та практичну перевірку наступності та різноманітності форм, методів і прийомів формування у старшокласників інтересу до професії. Охарактеризовано рівні професійного інтересу та етапи його зростання. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено потенційні можливості предметів фізико-математичного циклу щодо формування інтересу до професії в учнів старших класів, розроблено банк професій регіону.

  Скачати повний текст

На підставі матеріалу прози О.Гончара та П.Загребельного проведено різноаспектне дослідження фразеологічного стану творів художньої літератури, зважаючи на його вплив у формуванні індивідуально-авторського стилю. З'ясовано, якими чинниками зумовлюється добір письменником фразеологічного матеріалу і як у даному доборі виявляються риси зазначеного стилю. Розглянуто вплив на формування ідіостилю мовної традиції, тематики та проблематики твору, світосприйняття автора, ідеологічної системи, а також суб'єктивних авторських симпатій. Досліджено функціонально-стилістичне навантаження фразеологічних одиниць (ФО) як репрезентат особливостей творчої манери письменника. Проаналізовано текстотвірну функцію фразеологізмів, їх роль у створенні повного стилістичного забарвлення твору та його частин. Детально охарактеризовано вплив трансформації ФО й індивідуально-авторського фразоутворення на формування ідіостилю письменника.

  Скачати повний текст

На підставі системного аналізу запропоновано класифікацію художніх форм часу та простору у творах П.Загребельного. Виділено типи історичних романів за співвідношенням історичного документа та вимислу і домислу у набутку письменника. Визначено основні тенденції трактування аналізованих категорій у його творчості та їх вплив на жанр історичного роману. Часопростір розглянуто у аспекті різноманіття форм та специфіки їх вияву. З'ясовано взаємозалежність історичного та художнього часопростору. Проаналізовано історичні твори за принципом матеріалізації художнього часу в просторі на рівні сюжетної організації. З'ясовано основні способи функціонування елементів часопросторового континууму на рівні композиційної будови творів. Установлено повну взаємозалежність часової та просторової інтерпретації, а також психологічного відчуття часу та простору окремими героями. Розкрито особливості відображення простору та часу як вияву концептуальної моделі існування людини в світі, що реалізується через просторові бінарні позиції та часову тріаду. Виявлено часопросторові образи, що функціонують на формоорганізувальному, сюжетному, смисловому та характеристичному рівнях. Досліджено хронотоп в історичному романі як вираження індивідуального стилю автора. Акцентовано, що за допомогою фіксування часу та простору письменницький підхід до висвітлення історії є філософським та глибоко психологічним.

  Скачати повний текст

Досліджено художню рецепцію, інтертекстуальність та інтерпретацію образу гетьмана І. Виговського в українській літературі. Проаналізовано вплив історіографії на художню інтерпретацію історичних подій і постатей. Досліджено твори усної народної творчості та української літератури XVII - XXI ст., що зображають історичне минуле України, зокрема період козаччини: думи, історичні пісні, козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, "Історію русів", а також Й. Єрлича та Софоновича, твори П. Загребельного, Я. Качури, А. Кащенка, В. Кожелянка, В. Кулаковського, П. Куліша, М. Лазорського, І. Ле, Б. Лепкого, О. Лупія, Д. Міщенка, Д. Мордовця, Ю. Мушкетика, І. Нечуя-Левицького, І. Павліхи, П. Панча, О. Пахучого, Н. Рибака, Я. Славутича, О. Соколовського, М. Старицького, Ю. Тиса, А. Чайковського, В. Чемериса. На підставі вивчення еволюції образу гетьмана І. Виговського в українській літературі, зроблено висновок, що протягом століть він зазнавав суттєвих змін. З'ясовано, що в літературі незалежної України даний образ набуває багатогранності, що пов'язано з аналітико-психологічним освоєнням дійсності письменниками, суб'єктивно-авторським баченням теми, поглибленням проблематики та використанням останніх досягнень історичної науки, естетики та психології.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження пропонує комплексний погляд на експлікацію у творчій спадщині українського греко-католицького філософа і богослова Гавриїла Костельника (1886-1948) проблеми секуляризації. Предмет дослідження включає у себе три аспекти: по-перше, розуміння Г. Костельником витоків і змісту процесу секуляризації, по-друге, бачення ним методів протидії секуляризації, по-третє, впливу секуляризації на релігійні погляди самого Костельника. Перший аспект розкривається у ході вивчення Костельникової концепції теоретичних і ментальних витоків процесу секуляризації (насамперед впливу наукового розвитку на поширення атеїзму), бачення Костельником місця політичних ідеологій у системі координат секуляризації, особливостей сприйняття Костельником секуляризуючих вимірів української художньої літератури. Другий аспект – у ході вивчення апологетичної творчості Костельника, його концепції співіснування Церкви і секуляризованої держави, а також бачення контрсекуляристських та екуменічних перспектив українського християнства. Третій аспект присутній при аналізі кожної зі згаданих тем, оскільки й у вивченні витоків та змісту процесу секуляризації, і в баченні методів протидії цьому процесові Костельник демонстрував внутрішню секуляризацію.^UThe thesis research presents compound reference to explication on problem of secularization in the legacy of Ukrainian Greek-Catholic philosopher and theologian Havryiil Kostelnyk (1886-1948). The research subject includes three aspects: first, the way H. Kostelnyk understood origins and meaning of secularization process, second, the manner he perceived methods to counteract secularization, third, how secularization influenced religious beliefs of Kostelnyk himself. The first aspect is clarified when we study concept of theoretical and mental origins of secularization process worked out by Kostelnyk (first of all, how scientific development influences expansion of atheism), the way Kostelnyk placed political ideologies in secularization scheme, features which distinguished Kostelnyk's perception of secularizing factors in Ukrainian literature. Second aspect unfolds within studying apologetic works by Kostelnyk, his concept of co-existence of the Church and secularized state, and vision of anti-secularistic and ecumenical prospects of Ukrainian Christianity. Third aspect pierces each analysis of mentioned topics as Kostelnyk showed inner secularization when we studied origins and meaning of secularization process and how he understood methods to counteract the process.Kostelnyk's intellectual positon resembles the one of Catholic modernism due to particular features, i.e. it's notable for psychologized understanding of religion, attempts to adjust Christian mind-set to achievements of secular sciences, doctrinal relativism, sceptical attitude to Thomistic tradition, criticism for Primacy of the Pope as the one created due to political reasons.Having researched the way Kostelnyk perceived mental origins and demonstration of secularization, we should highlight such concepts as «physicalism», «sense of absence of mystique», «healthy consciousness». Careful heed is paid to controversies in Kostelnyk's understanding how scientific development influences expansion of atheism. The thesis researched distinguished features of the way Kostelnyk perceived ideology of liberalism, communism and nationalism. Of great importance is inconsequence in understanding of nationalism. In the thesis analyses distinguished features of the manner H. Kostelnyk perceived the aspects of Ukrainian literature which at the end of XIX – at the beginning of XX century were deemed as those which threatened Christian religion (in works by T. Shevchenko, I. Franko, V. Vynnychenko).The apologetic works of Kostelnyk were distinguished on the background of contemporary Ukrainian Greek Catholic apologetic literature. Kostelnyk did not pay much attention to the soteriological and ecclesiological aspects of apologetics. First of all, he tried to protect the Christian faith from the challenges of atheism. Under the analysis of H. Kostelnyk's beliefs regarding optimal pattern of relations between the Church and secularized state we found out that Kostelnyk didn't entirely follow Catholic doctrine of that time. We interpret participation of Kostelnyk in events related to spurious Lviv convocation in 1946 considering his ecclesiastic beliefs and his vision of ecumenical and anti-secularistic potential of Ukrainian Christianity. The major factors which influenced shaping of these beliefs became modernist thinking patterns of Kostelnyk, as well as his ambitious nature which he applied to the whole Greek Catholic Galician Metropolitanate. It was modernist and doctrinal relativism and the fact that he believed in messianic significance of Galician Metropolitanate which made Kostelnyk reject Primacy of the Pope and project plans to separate Galician Metropolitanate from Rome.