Проведено археологічне дослідження пам'яток доби бронзи Східної України. Виділено Бахмутські мідні копальні та розташовані поряд чітко датовані стоянки гірників-металургів зрубної культури. Вперше у Східній Європі досліджено різні типи мідеплавильних печей, виявлено й охарактеризовано гірничі та металообробні знаряддя праці, зливки, вироби з металу, ливарні форми. Встановлено існування у Донбасі у XV - XI ст. до н.е. центру металургії та металообробки. Встановлено господарський зв'язок мідних копалень з довготривалими спеціалізованими та звичайними поселеннями зрубної культурно-історичної спільноти на Сіверському Донці та у Подонні. Визначено клановий характер гірничої справи, металургії та металообробки. Виділено ареали розповсюдження металу Донецького гірничо-металургійного центру у Північному Приазов'ї та доведено існування мінової торгівлі.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 7624 поховань розроблено концепцію походженння, розвитку та зникнення культур зрубної спільності, (XVII - XII ст. до н. е.). На підставі наявних даних про поховальні ритуали в ареалі зрубної спільності виділено дві археологічні культури - покровську зрубну та бережнівсько-маївську зрубну. Генезу культур зрубної спільності розглянуто в контексті пом'яток передзрубного обрію, пов'язаних своїм походженням з Південноуральським осередком культурогенези. Обгрунтовано дві лінії розвитку культур зрубної спільності та двохетапну періодизацію кожної з них. Порушено питання етнічної належності та позначено історичні долі носіїв культур зрубної спільності, ймовірні напрямки та шляхи міграції цих праіранських племен, їх роль у формуванні культур іраномовних кіммерійців, скіфів, савроматів.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – особливості формування структури спільноти безхребетних лісової підстилки та процеси змін її кількісних і якісних показників у соснових насадженнях різних еколого-лісівничих умов Житомирського Полісся.Метою дисертаційної роботи було виявити екологічні особливості складу безхребетних тварин лісової підстилки як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану соснових насаджень Житомирського Полісся.Методи дослідження. При виконанні досліджень використані наступні методи: лісівничо-таксаційні, зоологічні, мікроскопічні, екологічні, камеральні та математико-статистичні.Теоретичні і практичні результати. Досліджено спільноту безхребетних тварин лісової підстилки соснових борів і суборів незімкнутих лісових культур, зрубів, молодняків, середньовікових і стиглих лісів.Установлено, що до складу спільноти безхребетних тварин підстилок соснових насаджень переважно входять кліщі та ногохвістки (колемболи), представники мікроартропод, частка яких змінювалася від 96 до 99 %. Серед макроартропод були виявлені павуки, псевдоскорпіони, дощові черв'яки, нематоди, багатоніжки, жуки, мурашки та їх личинки. Щільність безхребетних лісової підстилки з віком лісових насаджень зростала. Статистично вірогідно різниця спостерігалася між зрубами та середньовіковими і стиглими деревостанами. Значне зниження щільності безхребетних за зменшення кліщів у підстилках зрубів, порівняно з молодняками і деревостанами старших класів віку, може бути зумовлена з лісогосподарською діяльністю.Серед мікроартропод домінували кліщі орибатиди, простигмати та ногохвістки. З віком структура спільноти мікроартропод змінювалися в бік зростання відносної щільності мезостигмат та астигмат і зменшення ногохвісток. Статистично достовірними ці зміни були в середньовікових і стиглих лісах відносно зрубів. За видовим багатством, індексами біорізноманіття Шеннона та Сімпсона, а також індексом подібності Марчевського і Стейнхауса угрупування безхребетних лісових підстилок молодняків, середньовікових і стиглих лісів між собою подібні.У більшості випадків зміна структури угрупування безхребетних була пов'язана зі змінами відносної щільності кліщів підзагонів орибатид і простигмат, інколи ногохвісток. Середня річна щільність безхребетних лісових насаджень та їх основних підзагонів у свіжих соснових суборах була більшою, ніж у свіжих соснових борах. Співвідношення кліщів до ногохвісток у підстилках свіжих соснових борів різних регіонів з віком лісу змінювалися, але в межах окремої вікової групи статистичної відмінності між трьома регіонами досліджень не установлено. У підстилках свіжих соснових суборів А/С індекс незімкнутих лісових культур та стиглих деревостанів в трьох районах досліджень суттєво відрізнявся. Новизна. Вперше для умов Житомирського Полісся проведено дослідження спільноти безхребетних тварин лісових підстилок зрубів, незімкнутих лісових культур, молодняків, середньовікових та стиглих лісів свіжих соснових борів і суборів трьох регіонів Житомирського Полісся, визначено середньорічну абсолютну щільність та проаналізовано структуру спільноти мезофауни лісової підстилки; встановлено й обґрунтовано значення безхребетних тварин як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану лісових насаджень; виявлено взаємозв'язок між щільністю безхребетних, типом лісорослинних умов та віком лісу.Ступінь упровадження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені і використовуються в навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету на кафедрах експлуатації лісових ресурсів, паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи, зоології, впроваджено у виробництво Держпродспоживслужби як один з основних критеріїв визначення епізоотичної ситуації територій щодо благополучності відносно зараження кліщами диких і свійських тварин. За результатами досліджень розроблені і затверджені рекомендації, які використовуються Житомирським обласним управлінням лісового і мисливського господарства.Сфера (галузь) використання – лісове господарство, ентомологія, екологія.^UObject of study – the peculiarities of the formation of litter invertebrate community composition and changes of its quantity and quality characteristics in pine stands of different ecological forest conditions of Zhytomyr Polissya.The goal of the dissertation study was to investigate the ecological features and composition of litter invertebrate community as the quality indicator and potential bioindicator of pine stands in Zhytomyr Polissya.Research methods. The following methods were used in the study: forestry taxation, zoological, microscopic, ecological, cameral, mathematical and statistical. Theoretical and practical results. Litter mesofauna structure in fresh pure-pine forest and fresh mixed-pine forest in cuts, non-closed, young, middle-aged and mature stands was analyzed and reasons for possible use of litter mesofauna as a quality indicator and potential bioindicator of pine forest stands condition were provided. In all sampled litters, invertebrate communities were composed predominantly of mites (Acari) and springtails (Collembola) – representatives of microarthropods, which constituted from 96 to 99 % of all extracted animals. Other invertebrates included representatives of the following taxa: Aranae, Pseudoscorpionida, Annelida, Nematode, Centipedes, Coleoptera, Hymenoptera, Diptera, and insects' larvae. Mean annual density of animals in litter samples increased with forest stand age. In most cases, statistically significant difference was observed between cut and young or older stands. The significant drop in invertebrate abundance in cuts compared to young and older stands might be caused by forest management activity.Oribatida and Prostigmata mites as well as collembolas dominated among microarthropods. The structure of microathropod community changed with stand age. Relative abundance of mesostigmats and astigmats increased whereas collembolas decreased. Statistically significant changes were observed in middle-aged and mature stands compared to cuts. Fluctuations in relative content of oribatids and prostigmats were not significant. According to taxonomic richness, Shannon's and Simpson's biodiversity indices as well as index of similarity after Marczewski and Steinhaus, litter in young, middle-aged and mature stands has similar invertebrate community.In most cases, changes in litter invertebrate community composition depended on the changes in relative abundance of oribatids, prostigmats and sometimes collembolas. Mean annual absolute abundance of all litter invertebrates as well as their main taxa in fresh mixed-pine forest stands was higher than in fresh pure-pine forest stands. Аcari to collembola ratio in fresh pure-pine forest stands in all studied regions changed with stand age; however, within the same age group there was no statistical difference between three studied regions. Аcari to collembola ratio in nonclosed and mature stands in three studied regions significantly differed.Novelty. For the first time for Zhytomyr Polissya condition, the density and composition of litter invertebrate communities in fresh pure-pine and fresh mixed-pine forests of cuts, non-closed, young, middle-aged and mature stands were studied in three regions of Zhytomyr Polissya; mean absolute density and litter mesofauna community structure were analyzed; reasons for the use of litter invertebrates as a quality indicator and potential bioindicator for forest stands condition were provided; the relationship between absolute litter invertebrate density and type of forest ecologic condition as well as stand age was found.The degree of implementation. The results of dissertation study have been introduced into and are used in the teaching process at Zhytomyr National Agro-Ecological University by Departments of Forest Resources Exploitation, Parasitology and Veterinary-Sanitary Expertise, Zoology, are introduced into practice at State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection as one of the main criteria for epizootic status evaluation of territories on tick contamination of domestic and wild animals. Based on the study results, the recommendations for Zhytomyr regional directorate of forestry and game industry were developed and approved.Scope (area) of use – forestry, entomology, ecology.

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно поширення та впливу екологічних чинників на стан лісів Волинського та Житомирського Полісся. Аналіз кліматичних показників свідчить про зміни показників температури, зволоження, ГТК Селянінова та Д. В. Воробйова, які не є сприятливими для насаджень, але створюють умови для поширення шкідників і лісових пожеж. Біотична стійкість насаджень знижується у зв’язку зі значним поширенням чистих соснових насаджень, а також за рахунок виділів, які межують зі зрубами та незімкненими культурами. Виявлено особливості зміни санітарного стану насаджень та їхнього заселення стовбуровими шкідниками після низової пожежі. Проаналізовано динаміку площ осередків комах-хвоєгризів і стовбурових шкідників. Показано, що принадність насаджень для виникнення осередків комах-хвоєгризів зменшилася зокрема у зв’язку з вилученням санітарними рубками чистих соснових насаджень в осередках короїдів. Виявлено зміни у видовому складі комплексу короїдів, зокрема згасання після 2017 р. осередків верхівкового і шестизубчастого короїдів й збільшення участі соснових лубоїдів у комплексі. Визначено видовий склад нематод у деревах, заселених короїдами. Підтверджено необхідність вчасного проведення вибіркових санітарних рубок в осередках усихання для запобігання втратам ліквідної деревини. Одержані дані підтримують концепцію П. Маніона стосовно чинників всихання дерев. Висока частка чистих соснових насаджень і насаджень віком понад 50 років – чинники тривалої дії (predisposing). Аномальне збільшення температури повітря та зменшення ГТК до рівня, характерного для степової зони, є чинниками нетривалої дії (inciting), що підвищують сприйнятливість дерев до заселення короїдами, які є чинниками супроводження (contributing). Експериментально обґрунтовано підходи до прогнозування ризиків усихання соснових насаджень регіону та підвищення їхньої стійкості. Поглиблені методичні підходи стосовно виявлення насаджень із високою принадністю для формування осередків шкідливих комах і виникнення лісових пожеж. Зокрема пропонується скоригувати терміни вивезення з лісу або корування чи обробки інсектицидами заготовленої деревини, а також застосування інсектицидів з урахуванням зміни термінів початку й закінчення вегетаційного періоду; оцінювати загрозу формування осередків хвоєгризів у міру змикання культур, створених на зрубах санітарних рубок минулого десятиліття та застосовувати розраховані моделі для оцінювання загрози пошкодження дерев фітофагами.^UThe features of the dynamics of climatic parameters affecting the condition and growth of pine stands were revealed. A decrease in precipitation and hydrothermal coefficient of G.T. Selyaninova (HTI) is unfavorable for the growth and condition of trees and favorable for harmful organisms. The features of the distribution of the forest stock of pine stands of individual forestry enterprises by types of forest site conditions, stand composition, age, the relative density of stocking and changes in these parameters during the period between the last forest inventories, which affect the attractiveness of forest plots to harmful insect foci and the risk of fires, were evaluated. The obtained data support the concept of P. Manion regarding the factors of forest decline. A high proportion of pure pine stands and stands over 50 years old are long-term predisposing factors. Anomalous increase in air temperature and reduction of HTI to the level characteristic of the steppe zone are the short-term inciting factors that increase the susceptibility of trees to colonization by bark beetles, which are contributing factors. The obtained results made it possible to develop proposals for forecasting the risks of deterioration of the conditions of pine stands in the region and measures to increase their sustainability. In particular, it is suggested: to adjust the terms of creating pine plantations, removal from the forest or protection harvested wood with insecticides, taking into account the change in the terms of the beginning and end of the growing season; to implement an improved algorithm for determining fire hazard classes; to create mixed stands according to the type of forest site conditions; to carry out timely thinning to maintain the optimal structure of the crowns and sufficient relative stocking density of the stands in order to increase their resistance, in particular to damage by insects and fires; to assess the threat of the formation of foci of foliage browsing insects in pine plantations created at the clear-cuts of sanitary fellings of the last decade and to apply suggested models to predict tree damage by phytophages.

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

Зроблено кількісне оцінювання водоохоронно-захисної ролі букових та ялинових гірських лісів, досліджено її зміни під впливом антропогенного зниження лісистості, проведення рубок головного користування та наступного розвитку нового покоління лісу. Наукове дослідження проведено на однорідних ділянках гірських схилів (насадження, зруби), водозборах гірських потоків і басейнах рік. Виявлено відмінності у процесі регулювання вологи системою насадження - грунт у букових та ялинових лісах. Встановлено висотно-типологічні закономірності формування схилового стоку води. Одержано дані про зміну гідрологічного режиму елементарного водозбору під впливом добровільно-вибіркової рубки та зниження його лісопокритої площі суцільними рубками з 94 до 58 %. Проаналізовано динаміку стоку води в результаті розвитку молодняків. З'ясовано, що відновлення водного режиму тривале та неоднакове за різних лісорослинних умов. Встановлено роль лісового покриву в покращанні внутрішньорічного режиму стоку, виявлено його погіршення під впливом антропогенної трансформації лісових угідь у польові. Оцінено стокорегулювальну та грунтозахисну роль лісу під час випадання катастрофічних опадів. Досліджено особливості формування лісоексплуатаційної ерозії грунтів. Запропоновано шляхи оптимізації водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів, що включають регіональні та місцеві диференційні заходи для басейнів рік, водозборів потоків та однорідних ділянок схилів.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни у грунті під впливом інтенсивної агротехніки, що застосовувались під час створення та вирощування культур сосни в Ізюмському пристеповому бору (Харківська область, межа північного степу та лісостепу). Досліджено культури за різної густоти садіння, строків та інтенсивності доглядових рубань у молодняка. З'ясовано, що після розкорчування зрубів, суцільної оранки та механізованого догляду менше руйнується грунт та скоріше відбувається його відновлення за умов вузькорядного садження культур з міжряддям 1,5 м, ніж за широкорядного - 2,5 - 3 м. Ріст і запас деревини в культурах віком до 20-ти років є кращими у разі широких рядів вирощування. Установлено, що у культурах з густотою садіння від 1,3 до 10 тис./га показники росту середніх дерев збільшуються зі зменшенням густоти. На підставі досліджень рубань у соснових молодняках зроблено висновки щодо можливості під час проведення освітлень застосовувати механічне (неселективне) вирубування.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан, умови відтворення, будову, особливості росту та продуктивності, а також господарське використання букових деревостанів Прикарпаття у переважаючих типах лісу. На підставі архівних лісоінвентаризаційних матеріалів проведено ретроспективний аналіз динамічних змін структури букових лісів (БЛ) за останні 50 років. Встановлено, що внаслідок господарської діяльності відбулись істотні зміни у структурі БЛ, які призвели до значного зниження їх продуктивності. Встановлено періодичність плодоношення бука. Розглянуто чисельність і висотно-вікову структуру природного поновлення та підросту бука під материнським наметом і на зрубах, охарактеризовано вплив основних екологічних факторів на їх збереження та ріст. Висвітлено особливості морфологічної будови, росту та продуктивності бучинників і побудовано таблиці ходу росту чистих і мішаних букових деревостанів за переважаючими типами лісу. Наведено рекомендації щодо покращання стану лісів, відновлення корінних деревостанів переважно природним шляхом, вдосконалення нормативів інвентаризації, а також організації та ведення лісового господарства у БЛ регіону.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено відновну динаміку біогеоценозів на зрубах букових лісів східно-північної межі ареалу F. sylvatica L. на ініціальних стадіях сукцесії. Розроблено алгоритм-схеми ієрархічного різницевого аналізу біогеоценотичного різноманіття й екологічного оцінювання екотопів зрубів букових лісів Північної Буковини. Запропоновано оригінальні методичні підходи до визначення абіотичного різноманіття біогеоценозів і обчислення конкурентної напруженості у фітоценозах. Оцінено видове, таксономічне та структурне різноманіття, складності угруповань, а також різноманіття абіотичних факторів. Надано екологічну оцінку толерантності рослин і рослинних угруповань до дії екологічних чинників. Рослинні угруповання ординовано в екологічному просторі. Проаналізовано взаємозв'язок екологічних факторів, що сукупно впливають на рослинний покрив зрубів букових лісів і оцінено їх значущість. Проаналізовано динаміку видового складу рослинного покриву зрубів і конкурентну структуру досліджених фітоценозів. Виявлено функціональні групи фітоценозів зрубів букових лісів у контексті відновних динамічних процесів. Здійснено прогноз потенційної флори зрубів букових лісів Північної Буковини за розробленою комп'ютерною програмою.

  Скачати повний текст

Робота присвячена всебічному дослідженню накопиченого корпусу джерел, систематизації та аналізу всіх наявних поховальних пам'яток зрубної культури Північного Приазов'я, спрямованому на виявлення їх локальної специфіки, визначення місця цих старожитностей в системі зрубної культурної області та узагальнення отриманих даних з метою розв'язання проблем регіональної культуроґенези.Висвітлено основні етапи розкопок некрополів зрубної культури Північного Приазов'я та накопичення джерельної бази. Створено загальний реєстр поховальних пам'яток зрубної культури регіону, упорядковано й систематизовано джерельну базу. Наведено всебічну формалізовано-статистичну характеристику поховальних пам'яток зрубної культури Приазов'я та характеристику матеріальної культури за даними некрополів.Створено періодизацію поховальних пам'яток зрубної культури Північного Приазов'я, визначено їх відносну та абсолютну хронологію. Зроблено зіставлення пам'яток Північного Приазов'я зі зрубними старожитностями інших регіонів, визначено їх місце в системі зрубної культурної області. Зроблена спроба побудови моделі регіональної культуроґенези.^UThe thesis is devoted to the comprehensive research of the accumulated bulk of sources, systematization and analysis of all existing funerary complexes belonging to the Timber-grave culture of the Northern Azov Sea region. It aims at identifying their local specific features, determining the role of these antiquities within the system of the regional Timber-grave culture and generalizing the obtained data in order to solve the problems of the regional culture development. The thesis uses information concerning 1515 burials originating from 235 mound and ground burial places. It elucidates the basic stages of necropolises' excavations and source base accumulation. The research presents the created general registry of the funerary complexes of the region's Timber-grave culture as well as arranged and systematized source base. The comprehensive formalized statistical characterization of the funerary complexes and the characteristics of the material culture based on the necropolises' data are given. On the basis of comparative stratigraphy and typological analysis of ritual and inventory complex there were determined three chronological stages (early, developed and late) that correspond to the main stages of the Timber-grave culture of the Northern Azov Sea region's development. The thesis presents the detailed characterization of the funerary structures. Despite some regional features of the funeral ritual conditioned by the natural and geographical factors the Azov Sea region's structures reflect the general traditions typical of all the Timber-grave culture of the region. It provides information as to the ways of treating the remains of the dead. The most frequent burial form was individual corpse placement (inhumation) in the twisted position on the left side with the elbows bent and raised to the face or chest of a dead person. The thesis presents the characteristics of the most frequent category of the funerary inventory of the Timber-grave culture that is of pottery. The basis of the ceramic complex characterization was morphological indices or functional characteristics of the items. It was determined that crockery underwent certain qualitative transformations in space and time that revealed themselves in the form and proportion of the items, clay recipe, surface processing and ornamentation. It examines non-ceramic items from the burial grounds of the Northern Azov Sea region. The items made of wood, stone, bone and horn known due to burial grounds excavations were designed to serve the productive and sacral spheres of the Timber-grave population's life. It presents the characterization of the metal items included in the inventory of the Timber-grave culture's burial places. Determination of the absolute dates of the Timber-grave necropolises was carried out by means of correlation between three main indicators: traditional chronology of the Northern Azov Sea region Timber-grave culture complexes, radiocarbon chronology of the Azov Sea region / The Black Sea coast, chronology of the previous and following stages. The period of the Northern Azov Sea region Timber-grave culture covers 1700 – 1200 BC. The thesis presents the attempt to construct the model of the regional culture development. Regarding cultural and historical aspect we associate appearance of the Timber-grave culture in the Northern Azov Sea region with spread of the complexes of Pokrovsk type carriers and with the active participation of autochthonous population of Babyne culture. During the final stage of the culture development there was shift away from the traditional funeral rite that inevitably caused loss of cultural identity. In the archeological aspect it led to disappearance of the culture as a phenomenon. The complexes of the Northern Azov Sea region and the Timber-grave antiquities of other regions were compared, their role in the regional Timber-grave culture system was determined.

На підставі теоретичних узагальнень і репрезентативної експериментальної перевірки виявлено нові біологічні та екологічні властивості дуба звичайного, берези лікувальної (Sorbus torminalis (L.) Crantz.), черешні (Cerasus avium (L.) Moench) та груші (Pyrus communis (L.)) звичайних, а також інших деревних рослин. Вперше вивчено інтенсивність розростання трав'яних рослин на зрубах та у часткових культурах і їх значення у процесі природного поновлення деревних рослин у свіжих дібровах. Виявлено вплив ширини міжрядь на розмір крони, загальну масу гілок, листя та запас стовбурової деревини. Встановлено взаємозв'язок розмірів крони з приростом дерев дуба за діаметром. З'ясовано вплив ширини міжрядь на об'єм заболонної деревини та її вологість, а також вологе насичення грунту та зосередження дрібного коріння за шарами земляного покриву у вертикальній площині. На основі стаціонарних досліджень обгрунтовано значення інтенсивності доглядових рубань у часкових культурах на підвищення продуктивності насаджень, вихід і вартість сортиментів. Доведено, що за умови ширини міжрядь два - три метри у часткових культурах дуба звичайного формується найвищий запас стовбурної деревини, вихід сортиментів та їх вартість. На базі використання електрофізіологічних параметрів (імпедансу, поляризаційної ємності та біоелектричних потенціалів) вперше встановлено залежність життєвої здатності дуба звичайного від інтенсивності проведення доглядових рубань і ширини міжрядь у часткових культурах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив різних режимів осушення, а також процесів вторинного заболочення земель, на дерева та насадження сосни звичайної різного віку, які ростуть на заболочених землях, що інтенсивно осушувались у 1970-х рр. Установлено, що позитивний вплив регульованого осушення на дерева та насадження сосни звичайної, які ростуть на заболочених землях, зберігається навіть після повторного підняття рівня грунтових вод. Виявлено, що у борах коренезаселеність генетичних горизонтів фізіологічно активним корінням не поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи, а різко зменшується в елювіальному горизонті. У наступному, ілювіальному, вона знову зростає, спадаючи у материнській породі. Це пояснюється значно інтенсивнішим вимиванням хімічних елементів та гумусу за борових умов, яке спричинене надмірною кількістю опадів, характерною для Волинського Полісся, за поєднання зі слабким розвитком надгрунтового трав'яного покриву та малої потужності лісової підстилки за борових умов. Експериментальним шляхом установлено способи та строки введення грунтополіпшуючих кущових порід під намет соснових насаджень Волинського Полісся, а також віковий оптимум деревостанів, під намет яких доцільно вводити ці породи. За результатами дослідження покаано, що на зрубах давністю до року за умов сухих, свіжих і вологих борів, за відсутності задерніння та непорушеної лісової підстилки можна створювати лісові культури без попереднього обробітку грунту садінням сіянців вручну.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні лісівничо-біологічні дослідження у складних мішаних дубових лісостанах різного віку і видового складу та показано вплив липи на ріст і формування деревостанів, стан і життєдіяльність дуба звичайного, формування лісової підстилки, агрохімічні показники ґрунту, а також лісовідновні процеси у лісових фітоценозах. Виявлено залежність росту дуба від частки липи у складі деревостанів та від її висоти. Обґрунтовано вплив липи на санітарний стан дуба і формування водяних пагонів. Встановлено залежності формування загальної маси фізіологічно активних коренів, запасу лісової підстилки, агрохімічних показників ґрунту та мікрокліматичних умов під наметом деревостанів від частки липи у їх складі. За результатами вивчення електрофізіологічних показників (імпедансу, поляризаційної ємності, біоелектричних потенціалів) встановлено взаємовплив дуба і липи на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності. Охарактеризовано особливості формування підросту липи та інших деревних видів у деревостанах і на зрубах. Запропоновано особливості формування оптимального видового складу деревостанів за участю липи для умов свіжої грабової діброви.^UIt is established that different by age oak trees grow according to Ia -I b quality classes in stands. The small-leaved lime share in their composition varies within 2-8 units and lags behind oak in height by 10.0-46.1%. The sanitary index of oak varies in the range of 1.36-2.65. The total mass of physiologically active roots in the 60-cm soil layer is 11.82-20.71 kg ∙ (m2)-1. 64.5–86.0% of roots are concentrated in the upper 10-cm layer of soil. The total stock of forest litter in the stands was 0.28-1.34 kg ∙ (m2) -1 with a share of 22 leaves in its composition of 51.5-86.3%. Studies of soils' acidity have shown that stands mainly grow on very strongly acidic and strongly acidic soils. Soils close to the neutral reaction were formed in stands with a small-leaved lime share in their composition of 6-10 units. The correlation (r) of soil pH with the proportion of smallleaved lime in the stands is 0.88. It is shown that stands are characterized by significant variability with hydrolytic acidity of soils (2.10-10.66) and the amount of absorbed bases (3.00-14.13 mg-eq. (100 g)-1 of soil. In stands with a predominance of small-leaved lime in their composition, the value of hydrolytic acidity decreased. The correlation between the degree of saturation of the soil with absorbed bases and the proportion of small-leaved lime was direct and close (r = 0.74), and the hydrolytic acidity was close and inverse (r = -0.72). The amount of absorbed bases in the soil with a predominance of small-leaved lime in stands, or its significant representation in their composition, was characterized by an apparent growth of relatively pure oak stands or stands with a predominance of oak and hornbeam. It was found that the amount of easily hydrolyzed nitrogen in the upper 10-cm soil layer varies in the range of 9.8-28.0, and mobile phosphorus - 6.1-19.7 mg ∙ (100 g)-1 of soil. We have not observed the changes of these indicators by the number of small-leaved lime units in stands. The content of exchangeable potassium in the soil was relatively high and was 10.4-23.3 mg (100 g)-1 of soil. The humus concentration in the upper 10 cm soil layer varied from 1.79 to 6.35%. About 0.6-20.2% of incoming solar energy penetrates the canopy of the stand. It was found that under the tree canopy, the average daily air temperature decreased by 2.8-18.4%, and the level of humidity elevated by 2.6-41.4%. The impedance in small-leaved lime in the middle of the growing season was 5.0- 9.4 kOm, and the polarization capacity - 1.58-3.86 nF. In oak, those parameters were, respectively, varying in the range of 5.5-9.7 kOm and 1.92-2.73 nF. The intensity of the oak's vital processes in stands was determined to a greater extent by the excess of its height over other tree species rather than their share in stand composition. The average daily indicators of bioelectric potentials of oak trees in stands range from -43.0 to -102.4 mV, and in small-leaved lime, they are in the range of -58.6 - -116.5 mV. The excess of absolute BEP indicators of oak trees in mixed oak-small-leaved lime stands over pure oak stands was 9.6-129.6%. These parameters were the highest in forests, where oak exceeds small-leaved lime in height and diameter, and its share in their composition is 1-5 units. In small-leaved lime, where its share in stand composition is 5-6 units, the absolute average daily biopotentials exceed the value of pure small-leaved lime stand by 7.0-23.2%. The total amount of tree undergrowth varies from 1.13 to 10.27 thousand specimens ∙ ha-1 . It is represented by common and red oak, common ash, Norway maple and sycamore, elm, hornbeam, small-leaved lime, rowan, and European beech. The predominant number of plots is dominated by 1-3-year-old undergrowth. In 59% of stands, its share is 50-100%. Among the tree species, maple, sycamore, hornbeam and elm are best regenerated naturally. Their age in the stands reaches 4-8 years and older. Oak undergrowth occurs in 72.3% and small-leaved lime in 45.5% of the experimental plots. The number of small undergrowth is 50-100%. The stands are dominated by medium (41.1-54.1%) and very weakened (19.1-41.8%) undergrowth. The share of healthy undergrowth is 14.0-30.5%. The occurrence of undergrowth in stands varies between 30-95%. Natural seed regeneration of small-leaved lime (55-275 specimens ∙ ha-1) was detected in 38% of the surveyed 1-5-year-old fellings. It is shown that an increase in chlorophyll content by 16.9-49.2% and carotenoids by 16.9-49.2% is the adaptation of small-leaved lime undergrowth to the forest environment. This adaptive mechanism also includes increasing the ratio of chlorophyll a / b by 15.2-39, 1% and the amount of chlorophyll to the content of carotenoids - by 15.2-39.1%. It was proposed that to form the optimal composition of stands, at the age of maturity, it should have a density of at least 30-35 m2 ∙ ha-1 and include 6-7 units of oak, 1- 2 - hornbeam, 2-3 - small-leaved lime, as well as cherries

Виявлено інтенсивність поселення та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни різного віку та складу за умов свіжих борів і суборів. Визначено вплив трав'яного покриву на ріст штучних насаджень сосни, вологість і фізико-хімічні властивості підстилки та грунту, мікроклімат, а також розповсюдження в них безхребетних. Вивчено транспіраційні витрати вологи різними видами трав і деревами сосни, вплив зімкнутості крон насаджень і розвитку трав'яного покриву на інтенсивність транспірації, фотосинтезу, дихання сосни, вміст пігментів у хвої. Вивчено особливості біохімічного взаємовпливу між деревними і трав'яними видами в штучних насадженнях. Досліджено розповсюдження коренів сосни та трав у культурах різного віку та різній зімкнутості крон, виявлено вплив трав'яного покриву на природне поновлення сосни за умов свіжого субору. Уперше встановлено сукцесійний розвиток трав'яних рослин за весь період вирощування насаджень - від їх створення до рубань головного користування та зрубах. Показано, що зростання трав'яних рослин у культурах впливає на продуктивність соснових насаджень і вихід ділових сортиментів, особливо за умов інтенсивного зрідження деревостанів.

  Скачати повний текст

Систематизовано інформацію про всі відомі пам'ятки археології доби пізньої бронзи регіону півдня Лісостепового Подніпров'я: поселення, курганні та грунтові могильники, скарби та випадкові знахідки металевих виробів і ливарних форм. Дана територія протягом всього періоду знаходилась у контактній зоні трьох культурно-історичних спільнот: зрубної, тшинецько-комарівської та Ноа - Сабатинівки - Кослодженя, які відповідали трьом великим етнокультурним утворенням Євразії. Оскільки більшість пам'яток має полікультурний характер, запропоновано періодизацію, яка базується на виділенні трьох блоків синхронних культур: багатоваликово-ранньозрубного (XVIII і XIV ст. до н.е.), зрубно-сабатинівського (XV - XIII ст. до н.е.), білогрудівсько-білозерського (XII і X ст. до н.е.). З використанням археологічного матеріалу висвітлено еволюцію культурного комплексу населення (матеріальної культури, житлобудування, поховального обряду). З'ясовано основні напрямки зовнішньо-культурних зв'язків. Здійснено реконструкцію господарства та певних сторін духовного життя.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано способи створення лісових культур для вирощування високопродуктивних лісових насаджень (з перевагою у складі дуба звичайного) на суцільних зрубах. Запропоновано технологію реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень. Узагальнено вітчизняний досвід лісовідновлення та реконструкції лісових насаджень у дуже сухих та сухих дібровах. Розроблено екологічно доцільну та економічно обгрунтовану технологію лісовідновлення та реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень, що найменшою мірою порушує лісове середовище на базі використання елементів природного поновлення, зокрема, супутніх порід та кущів, характерних для корінних типів фітоценозів. Встановлено, що впровадження запропонованої технології сприяє створенню високопродуктивних насаджень і забезпечує збереження природоохоронних функцій лісових територій і біорізноманіття. Наведено рекомендації щодо покращання процесу лісовідновлення на суцільних зрубах та реконструкції незадовільних насаджень.

  Скачати повний текст

Результати досліджень розвитку природного поновлення у незімкнутих дубових культурах Північного Степу України дозволяють зробити висновки, що найбільша загальна сума природного поновлення спостерігалась у 8-річних культурах – 58,19 тис. шт.•га-1. У семирічних культурах цей показник був дещо меншим і становив 40,26 тис. шт.•га-1. У шести- та дев’ятирічних культурах загальна кількість природного поновлення була приблизно однаковою – 24,1 тис. шт.•га-1 та 24,19 тис. шт.•га-1, відповідно. При розподілі підросту за висотними групами було встановлено наступні градації: у межах висот 0–0,25 м збережено 10,6–15,1 тис. шт.•га-1 (49 %) підросту; в межах 0,26–0,50 м – 4,4–11,6 тис. шт.•га-1 (27 %); в межах 0,51–1,00 м – 0,4–7,6 тис. шт.•га-1 (19 %); в межах 1,01–1,50 м – 0–4,8 тис. шт.•га-1 (8 %) підросту. Видовий склад чагарників на свіжих зрубах аналогічний материнському насадженню, в ньому переважають тіневитривалі види – клен татарський, бузина чорна, бруслина бородавчаста та європейська. Їхнє розміщення на площі нерівномірне, висота 0,4–0,6 м, трапляння 40–50%, зімкнутість 0,2–0,5. Зі збільшенням віку зрубу, окрім тіневитривалих, з’являються кущові і узлісні види – свидина звичайна, глід одноматочковий, калина-гордовина, шипшина повстиста, терен, ліщина. Їхня густота становить 3,1–8,9 тис. шт.•га-1 із зімкнутістю чагарникового намету 0,6–1,0. При дослідженні кореневмісного шару ґрунту виявлено, що основна маса як великих, так і дрібних коренів у 40-річних дубово-ясеневих культурах концентрується у верхньому 0-80 сантиметровому шарі ґрунту. Максимум великих коренів - 62,8 % знаходиться в шарі 20-40 см. Глибше 80 см їх кількість не перевищує 5 %, поступово зменшуючись з глибиною. Максимум фізіологічно активних дрібних коренів дуба черешчатого і ясена звичайного зосереджений у самому верхньому, 0-20 сантиметровому шарі – 22,5 % загальної маси. Загалом кількість дрібних коренів дуба черешчатого і ясена звичайного до загальної маси всієї кореневої системи становить лише – 7,5 %. При оцінці агротехнічних прийомів створення і вирощування культур дуба виявлено, що ширина міжрядь має суттєвий вплив на продуктивність культур – при її зменшенні дерева дуба ростуть вищими. Запас дуба за 2-метрових міжрядь становить 212–269, за 3-метрових – 321, за 6-метрових – 198–270 м3•га-1. Спостерігається залежність середнього приросту дуба від ширини міжряддя: за ширини 2 м він становив 3,6 м3•га-1, за 3 м – 4,4 м3•га-1 і за 6 м – 2,7 м3•га-1. Аналізом сортиментної структури 80–89-річних культур виявлено, що за ширини міжряддя 4 м найбільший відсоток (41 %) ділових дерев дуба знаходиться у ступені товщини 32–36 см. У дубово-акацієвих культурах у віці 28 років висота дуба становить 13,7 м, акації – 15,2 м, діаметр дуба – 9,6 м, акації – 12,3 м. Це вказує на швидший ріст акації, проте ця порода починає всихати. До 49 років акація повністю випадає зі складу насадження. Внаслідок вибирання рядів акації, повнота насадження зменшується до 0,56–0,72, а загальний запас становить 162–184 м3•га-1. Таким чином, використання лісівничого потенціалу дібров зменшується до 60–70 %. Суцільні дубово-липові культури у віці 32 та 74 роки ростуть за Іб бонітетом, мають повноту 0,91–1,03 та середній приріст 5,3–5,4 м3•га-1. Липа серцелиста формує високопродуктивний перший ярус нарівні з дубом. Насадження дуба віком 57–63 роки, створені за деревно-чагарниковим способом змішування, мають запас у межах 299–302 м3•га-1, приріст 6,0–6,9 м3•га-1. Порівняно з чистими культурами дуба, їхня висота більша на 6 %, діаметр – на 11 %, запас – на 15 % і приріст – на 12 %. У дубово-кленових культурах, які створені змішуванням чистих рядів, дерева клена мають більшу висоту й середній діаметр, порівняно з дубом, і займають домінантне положення у верхньому ярусі змішаних деревостанів. Дубово-ясеневі культури у віці 85–89 років мають запас 439–503 м3•га-1 та приріст 4,5–5,7 м3•га-1. Середня висота дуба 27,1–29,1 м, ясена 28,1–29,3 м. За домішки ясена у складі насадження 30 % спостерігається конкурентна боротьба двох головних порід, а за домішки понад 50 % – витіснення дуба з верхнього ярусу. Спосіб створення культур дуба має вплив на їхню середню висоту. Культури, що створені висіванням, у ІІ–VІІ класах віку мають на 10–15 % більшу висоту, в порівнянні з висадженими культурами. За діаметрами значної статистичної різниці не виявлено. Запас дубових насаджень залежить від способу створення культур. Середній запас дуба на 45 обстежених пробних площах віком 10–64 роки становив 171,5 м3•га-1 за висіванні та 118,3 м3•га-1 – за садінні, що на 32 % менше.Ключові слова: деревостани сухих та свіжих дібров, агрохімічні властивості ґрунтового шару, природне поновлення, продуктивність, ширина міжрядь, схеми змішування.^UThe results of studies of natural regeneration development in unclosed oak crops of the Northern Steppe of Ukraine allow us to conclude that the largest total amount of natural regeneration was observed in 8-year-old crops – 58.19 thousand pieces-ha-1. In seven-year-old crops, this figure was slightly lower and amounted to 40.26 thousand units ha-1. In six- and nine-year-old crops, the total amount of natural regeneration was approximately the same – 24.1 thousand units ha-1 and 24.19 thousand units ha-1, respectively. When distributing the undergrowth by height groups, the following gradations were established: within the height range of 0-0.25 m, 10.6-15.1 thousand pcs. -ha-1 (49%) of the undergrowth; within 0.26-0.50 m – 4.4-11.6 thousand units ha-1 (27%); within 0.51-1.00 m – 0.4-7.6 thousand units ha-1 (19%); within 1.01-1.50 m – 0-4.8 thousand units ha-1 (8%) of the undergrowth. The species composition of shrubs on fresh logs is similar to the parent plantation, dominated by shade-tolerant species such as Tatar maple, black elderberry, warty and European cowberry. Their distribution on the area is uneven, with a height of 0.4-0.6 m, an occurrence of 40-50%, and a closeness of 0.2-0.5. With the increasing age of the log house, in addition to shade-tolerant species, bush and forest edges appear – dogwoods, common hawthorn, wayfarer, harsh downy-rose, blackthorn, hazel. Their density is 3.1-8.9 thousand plants ha-1 with a shrub canopy closure of 0.6-1.0. The study of the root-bearing soil layer revealed that the bulk of both large and small roots in 40-year-old oak and ash crops are concentrated in the upper 0-80 cm soil layer. The maximum number of large roots – 62.8% – is located in the 20-40 cm layer. Deeper than 80 cm, their number does not exceed 5%, gradually decreasing with depth. The maximum number of physiologically active small roots of petiolate oak and common ash is concentrated in the uppermost, 0-20 cm layer – 22.5 % of the total mass. In general, the number of small roots of the petiolate oak and common ash to the total mass of the entire root system is only 7.5 %.When assessing agrotechnical methods of creating and growing oak crops, it was found that the row spacing has a significant impact on crop productivity – with its reduction, oak trees grow taller. The stock of oak at 2-metre row spacing is 212-269, at 3-metre - 321, at 6-metre – 198-270 m3-ha-1. There is a dependence of the average oak growth on the row spacing: at 2 m it was 3.6 m3-ha-1, at 3 m - 4.4 m3-ha-1 and at 6 m - 2.7 m3-ha-1. The analysis of the assortment structure of 80-89-year-old crops revealed that with a row spacing of 4 m, the largest percentage (41 %) of oak business trees is in the 32-36 cm thickness stage. In oak-acacia cultures at the age of 28 years, the height of oak is 13.7 m, acacia - 15.2 m, diameter of oak - 9.6 m, acacia – 12.3 m. This indicates faster growth of acacia, but this species begins to dry out. By the age of 49, the acacia completely falls out of the plantation. Due to the selection of acacia rows, the plantation's fullness is reduced to 0.56-0.72, and the total stock is 162-184 m3-ha-1. Thus, the use of the forestry potential of oak forests is reduced to 60-70%. Continuous oak and linden cultures at the age of 32 and 74 years grow according to the Ib bonita, have a fullness of 0.91-1.03 and an average growth of 5.3-5.4 m3-ha-1. Heart-leaved linden forms a highly productive first tier along with oak. Oak plantations aged 57-63 years, created by the tree-shrub mixing method, have a stock in the range of 299-302 m3-ha-1, and an increase of 6.0-6.9 m3-ha-1. Compared to pure oak stands, their height is 6 % higher, their diameter 11 % higher, their stock 15 % higher and their growth 12 % higher. In oak-maple crops created by mixing pure rows, maple trees have a higher height and average diameter than oak trees and occupy a dominant position in the upper tier of mixed stands. Oak and ash crops aged 85-89 years have a stock of 439-503 m3-ha-1 and a growth rate of 4.5-5.7 m3-ha-1. The average height of oak is 27.1-29.1 m, ash 28.1-29.3 m. With an ash content of 30 %, the two main species compete with each other, and with an ash content of more than 50 %, oak is displaced from the upper tier. The method of establishment of oak crops has an impact on their average height. Cultures created by sowing in II-VII age classes have 10-15% higher height compared to planted cultures. There was no significant statistical difference in diameters. The stock of oak plantations depends on the method of creating crops. The average oak stock on the 45 surveyed test plots aged 10-64 years was 171.5 m3-ha-1 for sowing and 118.3 m3-ha-1 for planting, which is 32 % less.Keywords: stands of dry and fresh oak forests, agrochemical properties of the soil layer, natural regeneration, productivity, row spacing, mixing schemes.

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробленню алгоритму та науково-технічних основ системного поліпшення міцнісних та деформівних властивостей суцільної деревини листяних та хвойних порід (від зрубу до процесу сушіння, клеєння й модифікації) та композиційних матеріалів на її основі з прогнозованими характеристиками для проектування, ремонту, реконструкції, утримання та виготовлення конструкційних деталей, матеріалів, виробів, елементів, конструкцій, які застосовуються в різних галузях народного господарства (будівельній, деревообробній, гірничо-видобувній, річковій та морській, паливно-енергетичному комплексі, машинобудуванні, суднобудуванні, мостових конструкціях та багато інших).Визначено основні міцнісні та деформівні показники суцільної (залежно від вологості, віку та швидкості деформування), клеєної та модифікованої (від способу модифікації) деревини листяних та хвойних порід на основі дійсних (повних) діаграм деформування «напруження σс – деформації uc». Встановлено, що внаслідок висушування, склеювання та модифікації суцільної деревини міцність та початковий модуль пружності суттєво збільшується, а деформівність – зменшується.^UThe dissertation is devoted to the development of algorithm and also scientific and technical bases of system improvement of strength and deformable properties of solid wood (deciduous and coniferous species) and composite materials based on it with predicted characteristics for design, repair, reconstruction, maintenance and manufacture of structural parts, materials, products, elements , structures used in various sectors of the economy (construction, woodworking, mining, river and sea, fuel and energy complex, mechanical engineering, shipbuilding, bridge structures and many others).The first section is devoted to an overview of the stages and current state of experimental and theoretical research and existing methods of testing solid, glued and modified wood. The second section describes the method and equipment used in conducting experimental studies of the main strength and deformable properties of solid wood and composite materials based on it with a single axial compressive longitudinal short-term load. Selected materials and parameters are specified in the manufacture of basic and auxiliary prototypes. The polymer composition "silor" was chosen for surface and deep modification of prisms from solid and glued wood. It is offered for the analytical description of diagrams of deformation of continuous wood and its composites on the basis at all stages of work by the polynomial of the 4th degree which gives good convergence of experimental and theoretical values, both on ascending, and on descending sites of real and optimized diagrams. Working hypotheses and prerequisites for modeling the stress-strain state of the normal cross section of solid and modified wood elements are proposed. For the first time, a formula for determining the critical deformations of the investigated materials, which includes elastic and plastic components was proposed, and developed a calculation apparatus for determining the ultimate relative deformations based on the diagram "moment-curvature" of the bending element of rectangular cross section.The third section is devoted to the description of the obtained results of experimental-theoretical researches of diagrams of mechanical condition of 60-year-old coniferous and deciduous wood and influence of moisture on strength and deformable properties under axial compression along fibers by one-time short-term loading. The main areas and parameters of the mechanical state of wood under compression, as well as critical and ultimate relative deformations at a humidity of 12%, 21% and 30% are determined. A generalized analytical description of the mechanical state of solid wood of different breeds and humidity under a single short-term longitudinal deformation in the rigid mode of operation from the beginning of work of prisms to the destruction is proposed. It is established that the process of drying wood (from 30 to 12%) improves its basic strength and deformable properties, in particular increases the strength by 1.85 –2.33 times, the initial modulus of elasticity by 1.18–1.61 times and reduces the deformability.The fourth section covers the issues of experimental-theoretical studies of the influence of age on the diagrams of mechanical state and strength, as well as deformable properties of deciduous and coniferous species under single loads of axial compression along the fibers of working prisms in the rigid mode. It is established that the main strength and deformability parameters of the deformation diagram slightly decrease from 60 to 40 years and significantly from 40 to 20 years: the strength of wood in the range from 60 to 20 years by 27–45%; initial modulus of elasticity by 12–17%; critical relative deformations of deciduous and coniferous species by 19–49%; limit deformations by 8–39%.The fifth section is devoted to the study of solid and glued wood of different species, which were modified with a polymer composition "silor" under natural surface and forced deep impregnation. It is established that the tensile strength of samples of glued wood of coniferous and deciduous species increases by 13–25%, and the deformability in one direction or another insignificantly increases or decreases. Deformability decreases in the range of 14-35%. The initial modulus of elasticity of the studied samples is greater by 23–55%. It was found that the strength of deeply modified materials by the polymer composition "Silor" increases in the range of 17–21%, deformability (critical relative deformation) is reduced by 7–20%, and the initial modulus of elasticity increases significantly by 26–35% compared with wood of the same breeds modified superficially.The sixth section describes the scope of valid (complete) and optimized (with a limit at the point of boundary deformation) diagrams of "stress - strain". Using such diagrams, the mathematical apparatus of calculation of various elements and constructions on the basis of continuous, glued and modified wood is improved.

Досліджено й узагальнено ландшафтно-екологічні особливості зрубів Горган. Розглянуто особливості зміни рослинності за різних ландшафтно-едафічних умов. З'ясовано, що формування, ріст і розвиток молодого покоління лісу визначається еколого-біологічними особливостями впливу особин деревних порід, їх специфічної взаємодії з трав'янисто-чагарниковим покривом, яке виконує важливу функцію природного добору найстійкіших і найбільш конкурентоспроможних молодих особин деревних видів. Природне відновлення лісового рослинного покриву описано як вторинну сукцесію, представлену серією послідовних стадій перехідних рослинних угруповань. Перехідні рослинні угруповання на різних стадіях відрізняються за структурою біоморф, видовим складом і ценотичною асоційованістю. Виявлено, що формування рослинності зрубів має суттєві ідафічні особливості, які, зокрема, залежать від характеру геологічного субстрату. Зазначено, що результати проведеного дослідження можна використовувати як методичну основу для прогнозування напрямів формування дифузної трав'янисто-чагарникової рослинності та майбутніх молодих деревостанів на зрубах, а також обгрунтування доцільності лісогосподарських заходів.

  Скачати повний текст