Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографу на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано психологічні детермінати сприйняття насильства в кінофільмах. Вперше визначено структуру сприйняття молоддю сцен насильства у художніх фільмах, яка утворюється за допомогою таких десяти вимірів: сприйняття жорстокості, осмисленості, реалістичності, містичності, провокованої переглядом агресії, співпереживання жертві, формування насильницької картини світу, задоволення від перегляду цікавого, недозволеного та прийняття насильства. Вперше виділено типи сприйняття молоддю епізодів насильства в кінострічках. Встановлено залежність сприйняття насильства в кінофільмах від таких базових особистісних характеристик: мотивації, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе, основних властивостей, відображуваних п'ятифакторною моделлю особистості, акцентуації особистості. Визначено індивідуальні та статеві відмінності у сприйнятті насильства в кінострічках, встановлено чинники їх виникнення.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу обгрунтовано та виділено основні психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків, а саме: усвідомлення та розуміння учнями моральних норм, етичних цінностей, притаманних соціуму; адекватне оцінювання школярами моральних дій оточуючих їх людей, літературних персонажів, героїв кінофільму; самооцінку учнями власних моральних дій; мотиви поведінки молодших школярів. Виявлено рівні, динаміку й особливості прояву окремих детермінант моральних вчинків впродовж навчання у молодшій школі. Установлено, що у молодших школярів функціонують всі досліджені психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків, між якими існують тісні внутрішні взаємозв'язки. Вплив кожної з детермінант на формування моральних вчинків змінюється впродовж віку дитини, що навчається у молодшій школі. Однак головну роль відіграє детермінанта, взаємопов'язана з самооцінкою власного вчинку. Експериментально доведено можливість розвитку психолого-педагогічних детермінант моральних вчинків. Розроблено програму психоемоційні роботи, показано значне зростання показників за кожною детермінантою моральних вчинків в учнів експериментальної групи внаслідок її апробації.

  Скачати повний текст

У результаті вивчення об'єктивних чинників навчання української мови іноземних громадян у закладах вищої освіти, узагальнення педагогічного досвіду, аналізу історії становлення методики навчання української мови як іноземної, студіювання спеціальних наукових праць з обраної проблеми обґрунтовано теоретико-методологічні засади навчання української мови іноземних студентів гуманітарних спеціальностей. Запропоновано модель вторинної професійної мовної особистості іноземного студента-гуманітарія, яка враховує її ядерний компонент і водночас мету навчання – текстову компетентність – та фактори, що забезпечують досягнення цієї мети: доцільна організація навчання на пропедевтичному та основному етапах; компетентний викладач української мови як іноземної; пріоритетні методичні принципи навчання (текстоцентризм, особистісно орієнтована діалогічна взаємодія, культурологічна спрямованість); методи й технології навчання (групова робота, проєктна діяльність, дискусія, ігрові технології, робота з кінофільмом, навчальна екскурсія, творче письмо). Фундаментом методики, спрямованої на формування вторинної мовної особистості іноземного студента-гуманітарія, визначено навчальну текстотеку.Окреслено сутнісні характеристики базових понять дослідження: мовна особистість, вторинна мовна особистість, вторинна професійна мовна особистість, іншомовна комунікативна компетентність, іншомовна професійна комунікативна компетентність. Уточнено змістове наповнення понять навчальний текст, навчальна текстотека, модельований навчальний текст, навчальний краєзнавчий текст, текстова компетентність, лінгводидактичний аналіз тексту. Схарактеризовано структуру навчальної текстотеки з української мови як іноземної, принципи моделювання навчальних текстів на побутові теми, навчальних наукових текстів для іноземних студентів початкового етапу навчання, краєзнавчих текстів. Доведено визначальну роль художнього тексту для формування текстової компетентності іноземних студентів-гуманітаріїв. Запропоновано систему критеріїв добору та адаптації навчальних художніх текстів, вивчено лінгводидактичний потенціал окремих жанрів фольклору й літератури (легенди, літературної казки, есе) та творчості письменника в цілому (В. Сухомлинського, Т. Шевченка, М. Коцюбинського). Презентовано комплексну систему завдань до навчального художнього тексту. Експериментально доведено ефективність обґрунтованої в дослідженні методики навчання української мови іноземних студентів гуманітарних спеціальностей, базованої на концепції навчальної текстотеки.Ключові слова: українська мова як іноземна, вторинна професійна мовна особистість іноземного студента-гуманітарія, українськомовна професійна комунікативна текстова компетентність, навчальна текстотека, навчальний текст.^UThe theoretical and methodological principles of teaching Ukrainian to foreign students are substantiated as a result of studying the objective factors of teaching Ukrainian to foreign citizens in higher education institutions, generalizing pedagogical experience, analyzing the history of teaching methods of Ukrainian as a foreign language, studying special scientific papers on the selected problem. A model of secondary professional language personality of а foreign student of humanities is proposed. This model takes into account textual competence (as its nuclear component and at the same time the purpose of study) and the factors that ensure this goal: an appropriate organization of training at propaedeutic and basic stages; a competent teacher of Ukrainian as a foreign language; leading methodological principles of teaching (text-based teaching, personality-oriented dialogic interaction, culturological orientation); teaching methods and techniques (group work, project activities, discussion, game techniques, work with a film, educational trip, creative writing). The educational text materials are the foundation of the methodology aimed at the formation of Ukrainian professional and communicative competence of foreign students of humanities.The essential characteristics of the basic concepts of the research are outlined, among them language personality, secondary language personality, secondary professional language personality, foreign language communicative competence, foreign language professional communicative competence. The semantic content of the concepts educational text, educational text materials, modeled educational text, educational local lore text, textual competence, linguodidactic analysis of the text is specified. The structure of the educational text materials on Ukrainian as a foreign language, the principles of modeling educational texts on everyday topics, educational scientific texts for foreign students of the initial stage of study, local lore texts are characterized. The decisive role of the literary text for the formation of textual competence of foreign students of humanities is proved. A system of criteria for selection and adaptation of educational literary texts is proposed. The linguodidactic potential of certain genres (legends, literary tales, essays) and the works of a writer (V. Sukhomlinsky, T. Shevchenko, M. Kotsyubynsky) is studied. The complex system of tasks to the educational literary text is presented.The effectiveness of the methodology of teaching Ukrainian to foreign students of humanities, based on the concepts of educational text materials, is experimentally proved.Key words: Ukrainian as a foreign language, secondary professional language personality of foreign students of humanities, Ukrainian professional and communicative competence of foreign students of humanities, text competence, educational text materials, educational text.