Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Поглиблено відомості щодо суті та значення каплиці з висвітленням її розвитку в історії християнства. Виявлено передумови становлення та розвитку придорожніх каплиць на галицьких теренах, висвітлено основні історичні етапи їх еволюції. Удосконалено їх типологію з виведенням нових типів і типологічних груп. Галицька придорожня каплице розглянута як архітектурно-мистецьке утворення з розмаїттям його компонентів та етнорегіональними особливостями їх рішень. Визначено чинники, які зумовлювали формотворення й оздоблення досліджуваних каплиць. Розкрито засоби їх емоційно-художньої виразності, прояви ознак мистецьких стилів у їх формах та образах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні елементи дослідження культури посмодерну в контексті проекту постмодернізму. Висвітлено поворот постмодерністської рефлексії до проблем мови та комунікації. Розглянуто роль феномену гри в постмодерні. Встановлено, що гра в постмодернізмі стала одночасно важливим інструментом філософської рефлексії й об'єктом дослідження. Виявлено теоретико-методологічні підстави для культурологічного дослідження постмодерних комунікацій, розглянуто теорії комунікативної раціональності та комунікативної дії, що є найбільш продуктивними. Досліджено специфічні особливості комунікативних процесів на прикладах різних видів перформативних, художніх і віртуальних комунікацій. Розглянуто сучасні медіакомунікації й їх прояви, як телебачення та телевізійна реклама, що є прикладом реалізації у потсмодерних комунікаціях.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження духовної культури України XVII - першої половиини XVIII ст. як цілісного історико-культурного феномену, вираженого в ідеях, що її структурують та забезпечують її цілісність. На підставі аналізу концептів, які дозволяють розкрити суть української ранньомодерної духовної культури - конфесіалізації, бароко, раннього просвітництва, а також теолого-політичних і політичних теорій, розуміння історії та історичного часу, статусу знання в житті людини та суспільства у творах українських церковних інтелектуалів XVII - першої половини XVIII ст. Визначено інтелектуальний статус української ранньомодерної філософської думки. Розкрито її роль в ураїнській ранньомодерній історії та культурі та місце у загальноєвропейському контексті. Доведено, що в цей період в Україні, як інших країнах Європи відбуваються процеси, корелятивні модернізації на її ранніх етапах, зокрема, показано, що релігійно-політичні перетворення цього періоду призводять до появи прошарку церковних інтелектуалів, у творах яких висвітлено інтелектуальні інструменти, узгоджене та свідоме задіяння яких має стати основою європейського модерну.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологію дослідження змін як сутнісної характеристики культури. Встановлено, що поширення загальнонаукових методів (ЗНМ) на сферу культурології сприяло становленню критеріїв науковості й об'єктивності під час інтерпретації причин, рушійних сил і змісту культурних змін (КЗ); ЗНМ дослідження КЗ потребують коригування відповідно до специфіки предмета й об'єкта дослідження. Визначено поняття зміни як найбільш адекватне для опису процесів у культурі з одночасним виявленням процесів трансляції, інновацій і розмаїття адаптацій для зміщення акценту в аналізі феноменів культури з буття на становлення без ігнорування моменту стійкості. Розкрито основу побудови "синтетичної" концепції КЗ як відмову від "методологічної чистоти" досліджень на користь обгрунтування принципів інтеграції різних дослідницьких підходів та поліметодологізму як установки постнекласичної науки, що відповідає ситуації постмодерну, полікультурності та глобалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування й особливості функціонування українського інформаційного простору. Відзначено, що національний інформаційний простір на сучасному етапі потребує особливої уваги держави, а також кожного індивіда. Процес вибудови національного символічного середовища у межах інформаційного простору складний і досить тривалий. Зазначено, що кожна інформаційно розвинена держава намагається створити досконалу культурно-комунікативну систему (ККС), яка фактично є чинником розвитку суспільства та держави. ККС діє в межах національного інформаційного простору, який не є замкнений, він взаємодіє, співіснує з інформаційними просторами інших країн. Відзначено, що однією з головних функцій ККС є формування інформаційної культури особи. Формування інформаційного простору України доцільно здійснювати на традиційних, притаманних українцям, духовних цінностях.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що визначалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської Імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості комунікативної культури прямого телевізійного ефіру як специфічної форми інтерактивної реальності у контексті осмислення феномену прямого телефіру, в якому формуються реалії безпосереднього зв'язку з аудиторією, висвітлено хаактеристики екранної естетики. Розкрито онтологічний аспект комунікативної культури як способу спілкування, інформаційної взаємодії. Увагу приділено проблемі самоактуалізації людини, творчої самореалізації у просторі можливих комунікацій, що актуально у контексті розгортання політтехнологічних реалій і формування комунікативних мегаспільнот. Досліджено український досвід прямого ефіру як комунікативної технології, визначено проблему співіснування та взаємодії суб'єктів теледискурсу як форми самореалізації людини - суб'єкту комунікації, де реципієнт відіграє роль не пасивного спостерігача, він є співучасником діалогу екранного дійства. Розглянуто телебачення (ТБ) як цілісну естетичну систему як процес естетичної діяльності. Художній вимір телепростору грунтується на художній образності, створеній за допомогою репродукції видів мистецтва, призначених для телепоказу (показу оперних, балетних спектаклів, симфонічних концертів, авторських телепередач). Розглянуто особливості комунікативної та діалогової культури учасників прямого телефіру (ведучого й аудиторії) на українському ТБ. Розглянуто шлях "побудови" телемостів на радянському й українському ТБ. За умов масового мовлення популярною є комунікація, адресована мегааудиторії, роль інформаційного впливу на об'єкт зростає. З використанням монологічних і діалогічних форм спілкування телекомунікатори сприяють активізації процесу діалогу, ідентифікації глядацьких позицій у визначенні та рішенні багатьох проблем. Прямий ефір визначено як засаду телереальності, за цього засоби ТБ індустрії характеризуються в модусі комунікативних, культурологічних, естетичних, мистецьких ознак. Охарактеризовано зображувальні основи телепоетики як інтерактивної технології. Ідентичність суб'єктів ТБ дискурсу, що є своєрідною поліфонією у контексті прямого ефіру, вивчено як діалог і полілог. Визначено роль і місце технопопуляцій цифрового відео у процесі відтворення екранного образу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано онтологічні фактори і логічні механізми становлення та подальшої динаміки культурної історії. Істотно об'єктивізовано та підвищено прогностичні можливості вивчення культурно-історичного процесу. Обгрунтовано основні положення авторської концепції культурогенезу, окреслено її теоретико-методологічні альтернативи. Визначено найбільш перспективні шляхи дослідження даного феномену, визначальні фактори та логічні тенденції культурно-історичного процесу як органічного продовження еволюції форм буття. Запропоновано критеріальну призму виявленої логіки історії. На підставі теоретико-методологічної моделі культурогенезу з метою конструктивного розгляду критичного стану сучасної культури вироблено адекватні засоби логіко-історичного прогнозування та подолання культурної кризи.

  Скачати повний текст

Досліджено людську тілесність у різних формах культури, розглянуто взаємовідносини тілесного та духовного начал у їх взаємних, людською свідомістю історично сконструйованих зближеннях і віддаленнях у декількох гуманітарних епістемах. Встановлено, що епістеми тілесності пов'язані з самопізнанням людини у міфології, магії та містиці, антропології, релігії, софійності, естетиці, соціології, культурології й інших "полях пізнання". Концептуалізацію тілесності відтворено за допомогою її поліепістемного аналізу, плюральності методологічних підстав, інтеграції наукового, позанаукового та філософського знання, що розширює можливості цілісного розуміння людини. Особливу увагу приділено вивченню діалектики тілесного й духовного та протистояння їх дуалізму й синкретизму. "Людину тілесну" проаналізовано у парадигмі психотілесної єдності, що передбачає підвищення тілесного ("зарядженого" духовним). З'ясовано, що на початку XXI ст. дана парадигма стала пріоритетною в синтезі знань про людину, оскільки витісняє дихотомні уявлення про неї, під впливом яких усе ще знаходяться сфера буденних уявлень та деякі теоретичні концепції.

  Скачати повний текст

Узагальнено науковий досвід осмислення історії розвитку сімейно-шлюбних відносин у вітчизняній культурі. Проаналізовано позитивний досвід навчальних, культурно-освітніх, художніх закладів України з формування морально-етичних цінностей молоді, визначено роль держави в організації цієї діяльності. Досліджено етичні й естетичні чинники формування духовної культури молодої сім'ї. Досліджено місце та роль культурно-просвітницької роботи в організації дозвілля молодих сімей. Проаналізовано форми взаємодії закладів культури з суспільними та релігійними організаціями, визначено алгоритм ефективності в діяльності культурно-освітніх працівників. Охарактеризовано стан та особливості розвитку системи морально-естетичних цінностей молодих сімей в сучасній Україні, визначено шляхи цілеспрямованої виховної роботи з підвищення рівня освіти їх духовної культури.

  Скачати повний текст

Розкрито значення народної фітокультури в ритуалах Київської Русі. Визначено ступінь наукової розробки теми на підставі аналізу джерел та історіографії, запропоновано дефініцію та розкрито значення поняття "фітокультура". Виокремлено головні напрямки вивчення фітокультури, її основні елементи, які відображені в травознавстві, фітохарчуванні та календарній ритуальності давньоруської народності, окремі види рослин. Зазначено, що фітокультура в Київській Русі розвивалася під впливом ритуальності язичництва та християнства. Проаналізовано травознавство та фітохарчування, з'ясовано роль рослин у святах календарного циклу в контексті фітокультури, що сприяє глибшому вивченню духовних цінностей, які сповідували східні слов'яни.

  Скачати повний текст

Шляхом системного аналізу архівних, документальних джерел, етнографічних, культурологічних, мистецтвознавчих наукових праць проаналізовано стан досліджуваної проблеми. Вперше системно розглянуто традиційно-побутову культуру українців у взаємодії з довкіллям. Проведено порівняльний аналіз окремих елементів традиційно-побутових культур українців, росіян і білорусів. Проаналізовано демонологічні уявлення східнослов'янських народів.

  Скачати повний текст

Доведено, що на процес формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикорлонників позитивно впливає сукупність педагогічних умов: використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, які застосовуються органами та підрозділами охорони державного кордону; створення у вищому військовому навчальному закладі інформаційно-гехнологічного середовища; упровадження в навчальний процес спецкурсу "Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників". Вдосконалено системи оцінювання сформованості інформаційної культури курсантів. Визначено компоненти даного процесу та критерії.

  Скачати повний текст

Виявлено, що глобальної культури як цілісного гомогенного утворення на сьогодні не існує. Здійснено реінтерпретацію глобалістики в гносеологічному аспекті на підставі аналізу її історико-філософських ментальних прототипів, виділено культурно-історичні типи глобалізації. Вдосконалено осмислення суті та характеру змін. Визначено сучасну роль глобалізації в процесі соціокультурної трансформації суспільства, виявлено інституційні протиріччя глобалізації в національній культурі. Уточнено соціальні наслідки глобалізації для національної культури.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що одним з найважливіших факторів культури перехідного періоду є феномен синтетичності. Розкрито зміст поняття "синтетичність", сутністю якого є використання засобів з різних сфер для розв'язання проблем, поставлених новим етапом розвитку культури. Встановлено, що синтетичність тісно пов'язана з творчістю. Проаналізовано різноманіття синтетичних тенденцій у творчості представників мистецтва межі ХІХ - ХХ ст. Зазначено, що М. Чюрльоніс переніс у живопис характерні риси своєї музичної творчості. Досліджено, що синтетичність творів М. Чюрльоніса виявляє себе в музичній лінії, що проектується на площині, у співвідношенні явищ ритму й їх різноманітті. Встановлено, що синтетичні початки втілилися в творах А. Гауді-і-Корнета у сполученні традицій та новаторства, історичних стилів і напрямів, видів мистецтва, закономірностей існування природних форм і художніх принципів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено феномен кризи культури. За допомогою соціально-філософського аналізу концепцій кризи культури Е.Дюркгейма та П.Сорокіна розкрито поняття кризи культури як закономірного стану культурної трансформації, який характеризує перехід культури у нову якість. Однією з основних причин кризи культури визначено "культурне відставання", коли елементи духовної культури не встигають пристосуватися до інтенсивних змін матеріальних умов культурного існування. Доведено, що результатом є процес руйнування цілісності культури, який отримав назву "аномія". Відзначено, що одним з вирішальних чинників подолання особистістю наслідків кризових ситуацій культурного буття стають нові форми соціальної солідарності особистостей.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено культурологічну типологію україно-чеської міжкультурної взаємодії у XX - початок XXI ст. Проведено аналіз джерельної бази дослідження, уточнено ряд понять ("комунікація", "взаємодія", "спілкування"," діалог", "Інший", "Чужий"). Розкрито особливості конституювання міжкультурної взаємодії в контексті сучасних соціокультурних процесів. Розроблено культурно-історичну типологію становлення україно-чеської культурної взаємодії у XX ст.- початок XXI ст. на прикладі діяльності української діаспори в Чеській Республіці як чинника збереження соціокультурної ідентичності українців. З'ясовано особливості сучасного стану взаємодії української і чеської культур. Спрогнозовано перспективи діалогу української та чеської культур в контексті європейських інтеграційних процесів і запропоновано шляхи його оптимізації. Вперше до вітчизняного наукового обігу впроваджено нові джерела та праці чеських дослідників української діаспори в міжвоєнний період Л. Бєлошевської, М. Бубенікової, В. Вебера, Л. Гарбулової, Б. Зілинського, З. Сладека, С. Тейхманової та інших._

  Скачати повний текст

Проаналізовано літературу з питань традиційного побуту українців, а також сучасні дослідження з туризму, готельно-ресторанного бізнесу, новітніх мистецьких практик, зокрема, моди та дизайну. Розглянуто механізми входження у побут реклами, мас-медіа, новітніх інновацій постмодерної культури. Зазначено, що поняття "побутова культура" у контексті дослідженої проблеми використано синонімічно поняттю "культура побуту" та розглянуто як культуру кінцевого споживання вироблених у соціумі товарів і послуг. Відзначено, що туризм як новітня форма побутової культури генетично пов'язаний з мандрівництвом, прочанством та, меншою мірою, подорожами. За постмодерної доби рекреація часто набуває форми саме туристичної подорожі. Певне місце у сучасній побутовій культурі посідає мода, яку можна розглядати як своєрідний феномен культури споживання. Вона взаємопов'язана з дизайном, який у постмодерній культурі також є невід'ємною частиною побутової культури, проте як результати діяльності, спрямованої на створення предметного середовища повсякденного побуту людини. Зроблено висновок, що побутова культура історично мінлива у аспекті номенклатури товарів, які можуть відігравати роль предметного середовища побуту, а також у аспекті послуг. Наприкінці XX ст., яке часто визначають як добу постмодерну, побутова культура значно розширюється за рахунок нових складових і змін їх суті.

  Скачати повний текст