Проаналізовано українські та польські нормативно-правові акти у галузі авторського права (АП) і суміжних прав, особливості їх дотримання в різних кінцевих продуктах інформаційної діяльності (друкованих ЗМІ, телерадіоорганізаціях), зокрема в процесі розміщення журналістських матеріалів в Інтернеті. Розкрито методологічні аспекти захисту та дотримання АП на твори засобами масової інформації. Досліджено законодавчу базу функціонування АП в Україні у контексті повноти, досконалості, несуперечливості окремих норм і положень міжнародних угод. Обгрунтовано необхідність дотримання АП і суміжних прав в Інтернеті, описано основні механізми захисту журналістських метеріалів у глобальній інформаційній мережі. Обгрунтовано доцільність передбачення в українському законі про АП відповідних норм, проголошених у польському аналогу, що захищають працівників мас-медіа та інших дописувачів у частині результативності їх творчих зусиль.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розв'язано науково-практичне завдання формування іміджу українського спорту засобами масової комунікації. Запропоновано шкалу оцінювання емоційно-змістового забарвлення матеріалів, відповідно до якої проаналізовано спеціалізовану спортивну пресу. Виявлено вплив матеріалів спортивних сайтів мережі Інтернет на імідж українського спорту. Виокремлено іміджеві характеристики українського спорту у мас-медіа й охарактеризовано чинники, що впливають на формування іміджу. Розроблено іміджеву модель українського спорту, складовими якої є процесна та персоніфікована компоненти. Визначено особливості формування персональних іміджів у спорті, іміджів команд і спортивних клубів. Охарактеризовано персональні іміджі найкращих українських спортсменів, тренерів. Узагальнено імідж арбітра та спортивного вболівальника. Розглянуто вплив спорту на різні галузі діяльності людини. Охарактеризовано соціальні стереотипи у спорті й особливості впливу спортивної реклами на імідж спорту.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування й особливості функціонування українського інформаційного простору. Відзначено, що національний інформаційний простір на сучасному етапі потребує особливої уваги держави, а також кожного індивіда. Процес вибудови національного символічного середовища у межах інформаційного простору складний і досить тривалий. Зазначено, що кожна інформаційно розвинена держава намагається створити досконалу культурно-комунікативну систему (ККС), яка фактично є чинником розвитку суспільства та держави. ККС діє в межах національного інформаційного простору, який не є замкнений, він взаємодіє, співіснує з інформаційними просторами інших країн. Відзначено, що однією з головних функцій ККС є формування інформаційної культури особи. Формування інформаційного простору України доцільно здійснювати на традиційних, притаманних українцям, духовних цінностях.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми формування та реалізації державної політики у сфері засобів масової інформації (ЗМІ) на регіональному рівні як основну складову інформаційної політики держави. Проаналізовано стучасний стан і тенденції розвитку ЗМІ на національному та регіональному рівнях. Узагальнено проблемні питання взаємодії владних структур і ЗМІ у аспекті відкритості інформації. Обгрунтовано напрями вдосконалення інформаційної політики на регіональному рівні через взаємодію всіх складових комунікаційного процесу (влади, інформаційного середовища, ЗМІ, суспільства). Доведено необхідність використання технологій маркетингового підходу до формування та реалізації державної політики у сфері ЗМІ з метою вдосконалення соціально орієнтованого інформаційного забезпечення громадян різних категорій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми теорії правового інформування та права на правову інформацію, визначено його категоріальний правовий апарат, висвітлено особливості діяльності друкованих засобів масової інформації у сфері правового інформування в Україні, проаналізовано нормативно-правовий режим діяльності преси у напрямку правового інформування. На підставі результатів теоретичного аналізу юридичної літератури, нормативних матеріалів, узагальнення практики та статистичної інформації розкрито питання засад правововго інформування, його співвідношення з інститутами інформаційного права. Показано фактори, які впливають на здійснення правового інформування пресою в Україні, вимоги, які ставляться до даної діяльності. Здійснено класифікацію головних видів правового інформування за ознаками нормативності та видів правових форм діяльності держави.

  Скачати повний текст

Виявлено та проаналізовано соціокультурну роль мас-медіа у сучасному комунікативному дискурсі. Грунтуючись на українських політичних і соціальних реаліях досліджено аспект формування громадянського демократичного суспільства. На підставі аналізу поняття "комунікація" в соціології, політології, культурології та психології з використанням міждисциплінарного підходу виявлено нові межі його соціокультурної ролі. Показано взаємозв'язок українського медійного простору й ідеологічних трансформацій суспільства, взаємозалежність локальних і глобальних інформаційних тенденцій. На прикладі масових технологій ефективної інформаційної взаємодії різних інституцій суспільства доведено необхідність розробки механізмів інформаційної безпеки на державному рівні та показано наявність протиріччя між цієї необхідністю та лобіюванням і розвитком інтересів бізнесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні проблеми теорії та практики журналістики, концептуальні детермінанти, соціокультурні фактори та типолого-дуальні домінанти української національної журналістики у аспекті генезису, сучасного досвіду функціонування та перспектив з метою визначення ролі національних засобів національного інформаційного простору, законодавчих конфліктогенів, девальвації морально-етичних принципів і професійних стандартів. Розуміння української журналістики як комплексу явищ і проблем, її продуктивно-генеруючих ідей, функціональних параметрів і значень у соціокультурному, геополітичному, національному аспектах детерміноване систематизацією та аналізом відомих моделей масової комунікації та журналістики, успішним пошуком основ універсальної соціокультурної моделі українських мас-медіа, поєднанням теорій когнітивної відповідності (баланс-дисбаланс, консонанс - дисонанс, інформація - дезінформація), субстанційної природи інформації, розширенням і уточненням соціокультурних типів моделей журналістики та їх домінантних аспектів-факторів.

  Скачати повний текст