Проаналізовано основні елементи дослідження культури посмодерну в контексті проекту постмодернізму. Висвітлено поворот постмодерністської рефлексії до проблем мови та комунікації. Розглянуто роль феномену гри в постмодерні. Встановлено, що гра в постмодернізмі стала одночасно важливим інструментом філософської рефлексії й об'єктом дослідження. Виявлено теоретико-методологічні підстави для культурологічного дослідження постмодерних комунікацій, розглянуто теорії комунікативної раціональності та комунікативної дії, що є найбільш продуктивними. Досліджено специфічні особливості комунікативних процесів на прикладах різних видів перформативних, художніх і віртуальних комунікацій. Розглянуто сучасні медіакомунікації й їх прояви, як телебачення та телевізійна реклама, що є прикладом реалізації у потсмодерних комунікаціях.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування й особливості функціонування українського інформаційного простору. Відзначено, що національний інформаційний простір на сучасному етапі потребує особливої уваги держави, а також кожного індивіда. Процес вибудови національного символічного середовища у межах інформаційного простору складний і досить тривалий. Зазначено, що кожна інформаційно розвинена держава намагається створити досконалу культурно-комунікативну систему (ККС), яка фактично є чинником розвитку суспільства та держави. ККС діє в межах національного інформаційного простору, який не є замкнений, він взаємодіє, співіснує з інформаційними просторами інших країн. Відзначено, що однією з головних функцій ККС є формування інформаційної культури особи. Формування інформаційного простору України доцільно здійснювати на традиційних, притаманних українцям, духовних цінностях.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості комунікативної культури прямого телевізійного ефіру як специфічної форми інтерактивної реальності у контексті осмислення феномену прямого телефіру, в якому формуються реалії безпосереднього зв'язку з аудиторією, висвітлено хаактеристики екранної естетики. Розкрито онтологічний аспект комунікативної культури як способу спілкування, інформаційної взаємодії. Увагу приділено проблемі самоактуалізації людини, творчої самореалізації у просторі можливих комунікацій, що актуально у контексті розгортання політтехнологічних реалій і формування комунікативних мегаспільнот. Досліджено український досвід прямого ефіру як комунікативної технології, визначено проблему співіснування та взаємодії суб'єктів теледискурсу як форми самореалізації людини - суб'єкту комунікації, де реципієнт відіграє роль не пасивного спостерігача, він є співучасником діалогу екранного дійства. Розглянуто телебачення (ТБ) як цілісну естетичну систему як процес естетичної діяльності. Художній вимір телепростору грунтується на художній образності, створеній за допомогою репродукції видів мистецтва, призначених для телепоказу (показу оперних, балетних спектаклів, симфонічних концертів, авторських телепередач). Розглянуто особливості комунікативної та діалогової культури учасників прямого телефіру (ведучого й аудиторії) на українському ТБ. Розглянуто шлях "побудови" телемостів на радянському й українському ТБ. За умов масового мовлення популярною є комунікація, адресована мегааудиторії, роль інформаційного впливу на об'єкт зростає. З використанням монологічних і діалогічних форм спілкування телекомунікатори сприяють активізації процесу діалогу, ідентифікації глядацьких позицій у визначенні та рішенні багатьох проблем. Прямий ефір визначено як засаду телереальності, за цього засоби ТБ індустрії характеризуються в модусі комунікативних, культурологічних, естетичних, мистецьких ознак. Охарактеризовано зображувальні основи телепоетики як інтерактивної технології. Ідентичність суб'єктів ТБ дискурсу, що є своєрідною поліфонією у контексті прямого ефіру, вивчено як діалог і полілог. Визначено роль і місце технопопуляцій цифрового відео у процесі відтворення екранного образу.

  Скачати повний текст

Узагальнено науковий досвід осмислення історії розвитку сімейно-шлюбних відносин у вітчизняній культурі. Проаналізовано позитивний досвід навчальних, культурно-освітніх, художніх закладів України з формування морально-етичних цінностей молоді, визначено роль держави в організації цієї діяльності. Досліджено етичні й естетичні чинники формування духовної культури молодої сім'ї. Досліджено місце та роль культурно-просвітницької роботи в організації дозвілля молодих сімей. Проаналізовано форми взаємодії закладів культури з суспільними та релігійними організаціями, визначено алгоритм ефективності в діяльності культурно-освітніх працівників. Охарактеризовано стан та особливості розвитку системи морально-естетичних цінностей молодих сімей в сучасній Україні, визначено шляхи цілеспрямованої виховної роботи з підвищення рівня освіти їх духовної культури.

  Скачати повний текст

Шляхом системного аналізу архівних, документальних джерел, етнографічних, культурологічних, мистецтвознавчих наукових праць проаналізовано стан досліджуваної проблеми. Вперше системно розглянуто традиційно-побутову культуру українців у взаємодії з довкіллям. Проведено порівняльний аналіз окремих елементів традиційно-побутових культур українців, росіян і білорусів. Проаналізовано демонологічні уявлення східнослов'янських народів.

  Скачати повний текст

Доведено, що на процес формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикорлонників позитивно впливає сукупність педагогічних умов: використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, які застосовуються органами та підрозділами охорони державного кордону; створення у вищому військовому навчальному закладі інформаційно-гехнологічного середовища; упровадження в навчальний процес спецкурсу "Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників". Вдосконалено системи оцінювання сформованості інформаційної культури курсантів. Визначено компоненти даного процесу та критерії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано літературу з питань традиційного побуту українців, а також сучасні дослідження з туризму, готельно-ресторанного бізнесу, новітніх мистецьких практик, зокрема, моди та дизайну. Розглянуто механізми входження у побут реклами, мас-медіа, новітніх інновацій постмодерної культури. Зазначено, що поняття "побутова культура" у контексті дослідженої проблеми використано синонімічно поняттю "культура побуту" та розглянуто як культуру кінцевого споживання вироблених у соціумі товарів і послуг. Відзначено, що туризм як новітня форма побутової культури генетично пов'язаний з мандрівництвом, прочанством та, меншою мірою, подорожами. За постмодерної доби рекреація часто набуває форми саме туристичної подорожі. Певне місце у сучасній побутовій культурі посідає мода, яку можна розглядати як своєрідний феномен культури споживання. Вона взаємопов'язана з дизайном, який у постмодерній культурі також є невід'ємною частиною побутової культури, проте як результати діяльності, спрямованої на створення предметного середовища повсякденного побуту людини. Зроблено висновок, що побутова культура історично мінлива у аспекті номенклатури товарів, які можуть відігравати роль предметного середовища побуту, а також у аспекті послуг. Наприкінці XX ст., яке часто визначають як добу постмодерну, побутова культура значно розширюється за рахунок нових складових і змін їх суті.

  Скачати повний текст

На підставі наукового аналізу психологічних, педагогічних, бібліотеко та книгознавчих джерел і методичного узагальнення бібліотечного досвіду визначено педагогічні підходи щодо активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Розкрито специфіку активізації пізнавальної діяльності підлітків, показано роль науково-пізнавальної літератури у даному процесі. Проаналізовно сучасні концепції вікових і психологічних особливостей підлітків у вітчизняній і зарубіжній психології, педагогіці та бібліотекознавстві. Узагальнено тенденції застосування гри, засобів і прийомів в активізації пізнавальної діяльності підлітків у психології, педагогіці та бібліотекознавстві. Обгрунтовано концепцію активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей, визначено її основні напрямки. Розроблено ігрові технології, форми, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Обгрунтовано педагогічні умови для створення ігрових форм популяризації науково-пізнавальної літератури в бібліотеках для дітей. Визначено ефективність бібліотечної технології активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено бібліотечну технологію використання ігрових форм, засобів і прийомів активізації пізнавальної діяльності підлітків на прикладі науково-пізнавальної літератури. Наведено рекомендації щодо її використання для створення різних галузевих моделей, розрахованих на різні вікові групи читачів у бібліотеках для дітей, шкільних бібліотеках та інших позашкільних установах, у навчальному процесі ВНЗ культури під час підготовки спеціалістів для бібліотек.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що новими функціями, які має виконувати освіта в інформаційному суспільстві, є створення умов для неперервної самоосвіти, забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів, розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Обгрунтовано основні концептуальні положення щодо підготовки педагогічних кадрів на теперішньому етапі бурхливого розвитку інформаційного суспільства, що стосуються готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності, неперервної освіти, комп'ютеризації навчального процесу та впровадження інноваційних педагогічних технологій. Досліджено особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого навчального закладу (необхідність інтеграції знань, врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп'ютерно-ігровою культурою та підвищення рівня культури розумової праці). Доведено, що сформованість інформаційної культури (ІК) має бути головною метою професійної підготовки вчителя під час вивчення всіх навчальних дисциплін. З використанням синергичного підходу розкрито суть інформаційної культури як відкритої системи й інформаційної діяльності як системотвірного чинника зазначеної культури. Розроблено теоретичну модель її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Розглянуто структуру ІК, що є підсистемою професійної, компонентами якої визначено культуру розумової праці, комунікативну культуру, комп'ютерну грамотність й інформаційну компетентність. Запропоновоно технологію й етапи формування ІК студентів. Розроблено систему критеріїв, показників і рівнів її сформованості. Показано динаміку розвитку ІК особистості, експериментально перевірено науково-методичну систему її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Доведено ефективність експериментальної методики даного формування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен авторства в західноєвропейській художній культурі. Досліджено розвиток теоретичних знань з цієї проблеми та виявлено передумови створення постмодерністської теорії авторства. Визначено основні етапи трансформації авторської функції як складової герменевтичного трикутника "автор - текст - читач" у філософській герменевтиці. Досліджено процеси трансформації проблеми суб'єкта, що призвели до появи сучасних концепцій "смерті суб'єкта" та "смерті автора." Визначено формотворчу та впорядковуючу функції імені й особи автора в культурі. Досліджено особливості функціонування механізмів культурної трансляції у разі передачі "псевдоавторських" смислів художнього твору, за допомогою яких об'єктивні творчі внески втрачають унікальність.

  Скачати повний текст

Досліджено стан наукової розробки проблеми інформаційної культури в педагогічній теорії та практиці. Встановлено педагогічну сутність поняття "інформаційна культура педагога". Виокремлено й охарактеризовано критерії та показники рівня її сформованості. Визначено та проаналізовано специфіку її формування у майбутніх педагогів. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально апробовано технологію формування інформаційної культури вчителів.

  Скачати повний текст