Проаналізовано взаємозв'язок біопотенціалів головного мозку та індивідуальних характеристик уваги у дітей. На основі результатів дослідження у здорових дітей (5 - 16 років) та в дітей з порушеннями мовлення і затриманим психічним розвитком (10 - 12 років) зареєстровано викликані потенціали (ВП) у процесі визначення часу реакції, показники уваги за методиками "Таблиці Шульте" та "Знайди і викресли". Доведено, що особливістю ВП дітей 5 - 7 років є виражена хвиля N2, слабкий розвиток умовної негативної хвилі (УНХ). Виявлено кращі характеристики уваги у дітей зазначеної групи та у здорових дітей 10 - 12 років з максимально вираженою хвилею N1 - P2. Відзначено, що у дітей 15 - 16 років розвинено увагу з максимальними амплітудами Р1, Р2, УНВ, Р300 та мінімальною амплітудою N2, з функціональними порушеннями збільшений час реакції, знижена амплітуда УНХ, збільшені амплітуда і латентний період Р300.

  Скачати повний текст

Вивчено викликані (ВП)потенціали кори головного мозку підлітків за умов уваги залежно від її поточного рівня (високого, середнього, низького) та статі досліджених. Установлено особливості амплітудно-часових характеристик ВП за відповідних етапів сприйняття й обробки інформації, просторового розподілу та динаміки фокусів активації та кореляційних зв'язків у корі великих півкуль мозку, які відображають міжпівкульові та внутрішньопівкульові взаємодії за уваги, висвітлено особливості активаційних процесів у великих півкулях. Показано, що динаміка показників ВП мозку у підлітків на послідовних етапах сприйняття й обробки інформації свідчить про наявність закономірностей структурно-функціональної організації уваги та незрілий механізм формування мимовільної та довільної уваги.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей розумового розвитку дітей. Обгрунтовано новий напрям психологічної науки "психосоматика норми" та поняття "психосоматичні особливості норми". Наведені результати лонгітюдного порівняльного дослідження вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей у формуванні розумових здібностей дітей, що нормально розвиваються, та із затримкою психічного розвитку. У процесі вивчення структури і динаміки інтелекту та когнітивно-стильових ознак, нейродинамічннх якостей ВНД, нейропсихологічних характеристик довільної рухової дії встановлено, що діти порівнюваних груп суттєво відрізняються за сенсорно-перцептивними, сенсомоторними показниками цього комплексу психосоматичних особливостей. З'ясовано інтегральну дію психосоматичних показників на формування і прояв розумових здібностей як багаторівневих сенсорно-перцептивних і сенсомоторних феноменів в ієрархічній структурі ментального розвитку індивіда. Результати дослідження мають практичну значущість для оптимізації навчального процесу, формування у школярів розумових здібностей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу когнітивного стилю залежності від поля (поленезалежності - полезалежності) на спільну учбову діяльність учнів старших класів. Висвітлено психологічні особливості малої групи як сукупного суб'єкта спільної учбової діяльності, основні її ознаки і види, встановлено відмінності від інших видів спільної діяльності (виробничої, навчальної), а також від індивідуальної учбової діяльності та психолого-педагогічні фактори її ефективності. Уточнено особливості когнітивного стилю як складника стильової сфери особистості, статус і основні його види (параметри), співвідношення між ним і пізнавальною стратегією, а також здібностями. Досліджено вплив когнітивного стилю залежності від поля на такі феномени спільної учбової діяльності: прийняття групових рішень, конфліктну поведінку учнів і психологічний клімат у групі. Виявлено вплив даного когнітивного стилю на вказані феномени, відзначено опосередкованість його дії за допомогою інших індивідуально-психологічних особливостей учнів, а також характеру взаємин між ними, враховуючи ті, що склалися ще до їх включення у спільну учбову діяльність.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування часових уявлень підлітків за умов масового комунікаційного впливу. Показано, що вплив масової комунікації на такі уявлення зумовлений активним залученням останніх до телекомунікаційного простору та виникненням залежності від споживання телевізійної продукції. З'ясовано, що сучасна підліткова телеаудиторія є неоднорідною щодо тривалості споживання даної продукції. Виявлено статистично вірогідний вплив тривалості споживання телепродукції на об'єктивну тривалість одиниці часу. Завдяки експериментальному моделюванню впливу тривалості зазначеного споживання на суб'єктивну тривалість одиниці часу реципієнтів розкрито один з механізмів впливу масової комунікації на часові уявлення особистості, зіставлений з ситуативним аспектом загального адаптивного синдрому. На підставі інтегрального оцінювання побудовано та проаналізовано часові профілі типологічних груп телереципієнтів. Розроблено й апробовано тренінг "Оптимізація процесу побудови часової перспективи".

  Скачати повний текст

Розглянуто психофізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Проаналізовано стан сенсомоторних і нейродинамічних функцій, сприймання, уваги, пам'яті та мислення у дітей 10 - 13-ти років залежно від погодних умов. Подано інформацію про особливості погоди I, II, III типів (згідно з класифікацією І. І. Григор'єва). Виявлено, що розумова працездатність дітей зазначеного віку залежить від погодних умов. Встановлено вірогідне зниження показників розумової працездатності школярів за III типу погоди у порівнянні з досліджуваними параметрами за метеоситуації I типу.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "когнітивний стиль", розглянуто його види. Досліджено вплив когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті та мнемічної системи в цілому, проаналізовано його як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. Наведено принципи системного підходу, методи системного аналізу у психології, викладено засоби аналізу стосовно особливостей функціонування пам'яті, а також концептуальні положення психічного розвитку. Досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра залежно від когнітивного стилю за умов інтенсивного навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему впливу креативного мислення на процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття "соціалізація", розглянуто структуру даного феномену, здійснено багаторівневий аналіз його чинників, уточнено критерії гармонійності. Експериментально визначено основні негативні показники проходження даного процесу молодшими школярами на сучасному етапі. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку креативного мислення учнів початкової школи, запропоновано методику педагогічного управління даним процесом у школі. Розроблено спеціальну систему завдань, спрямованих на розвиток креативного мислення молодших школярів засобами освіти, зроблено її апробацію на заняттях з іноземної мови. Експериментально доведено, що креативне мислення є сприятливим інтегруючим чинником соціалізації.

  Скачати повний текст

Визначено критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей. За результатами проведеного експериментального дослідження встановлено особливості онтогенетичного розвитку певних психомоторних здібностей, а саме: до просторової орієнтації, сприйняття та диференціації часу, до сприйняття та диференціації силових параметрів рухів і відчуття їх ритму. Визначено нормативи оцінювання розвитку психомоторних здібностей дітей віком 7 - 14-ти років за 7, 9 і 12-бальними сигмальними шкалами. Оцінено порогові значення фенотипічного прояву психомоторних здібностей і психомоторної обдарованості, що можуть бути використані в системі спортивного відбору. Досліджено асоціативні взаємозв'язки між показниками психомоторики та дерматогліфікою рук хлопців. Визначено дерматогліфічні маркери пальців і долонь рук, рекомендовані для використання у системі генетичного прогнозу. Визначено показники рівня розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу (чоловіків ігрових і швидкісно-силових видів спорту та жінок ігрових видів).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності. Науково обгрунтовано визначення категоріальних і сутнісних ознак понять "художньо-предметна діяльність", "мовленнєві жанри", "дитячий персональний дискурс" стосовно дітей третього року життя. Визначено критерії та показники розуміння (ступінь узагальнення та інтерес до мовлення) та активного мовлення (самостійність, ініціативність та адекватність) дітей третього року життя. Встановлено особливості прояву мовленнєвої активності дітей у даний віковий період. Підтверджено ефективність реалізації таких педагогічних умов розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності: поступове збагачення мовленнєвих жанрів дитячого мовлення (від елементарних етикетних моделей до участі у розмові з дорослим, іншою дитиною, іграшкою) у процесі художньо-предметної комунікації; поетапне формування персонального дискурсу дітей третього року життя методом застосування спонукальних мовленнєвих дій педагога; стимулювання мовленнєвої активності дітей засобами художнього слова.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування творчого мислення учнів початкової школи (ТМУПШ) в процесі мистецької діяльності (ПМД). Розкрито сутність, зміст та структуру ТМУПШ, методичні засади його формування щодо визначення психолого-педагогічних умов, методів та особливостей роботи. Обгрунтовано критерії та визначено рівні сформованості ТМУПШ в ПМД в контексті структурних компонентів даного феномену. Розроблено структурно-функціональну модель формування ТМУПШ, які вроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл в процесі навчання мистецтву.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та розвитку різних форм мовлення та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток мовлення та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного мовлення. Обгрунтовано методику розвитку його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.

  Скачати повний текст

Виявлено структурне місце рефлексії в загальній системі самосвідомості підлітків, з'ясовано можливості використання спеціальних інструментальних засобів з метою формування рефлексії та її прояву в діяльності, поглиблено уявлення про механізми та психологічні особливості становлення рефлексії підлітків, уточнено механізми засвоєння підлітками соціальних цінностей і їх залучення до процесу рефлексії. Процес підліткової соціалізації перетворюється зі стихійно-самодостатнього на цілеспрямований і визначений особистісними пріоритетами. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики розвитку підліткової рефлексії. Створено комплекс формуючих засобів, залучення яких сприяє розвитку даної психологічної здатності.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Теоретично проаналізовано проблему пізнавальних інтересів підлітків вітчизняними та зарубіжними психологами. Проведено констатувальний експеримент та досліджено змістовні характеристики пізнавального інтересу (рівня сформованості, інтенсивності прояву, предметної спрямованості, характеру) та встановлено особливості динаміки даних інтересів. Визначено особливості емоційного впливу на процес їх формування. Розроблено й апробовано психологічну програму формування пізнавальних інтересів підлітків засобами емоційної регуляції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено й емпірично досліджено проблеми розвитку емоційної пам'яті у старшокласників. Розкрито сутність, вікові та психологічні особливості емоційної пам'яті як чиника розвитку особистості в ранній юності. Проаналізовано існуючі науково-теоретичні концепції та підходи щодо вивчення даної проблеми у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто вікову динаміку емоційної пам'яті та особилвості її прояву у старшокласників. Наведено структурну характеристику емоційної пам'яті за такими критеріями, як стереотипність, диференційованість емоційного досвіду, його деталізація (глибина та широта) в негативному та позитивному почуттєвому варіантах, а також готовність до застосування. На базі даних характеристик розроблено методи психологічної діагностики емоційної пам'яті. За результатами комплексного дослідження визначно рівні розвитку емоційної пам'яті у старшокласників. Показано, що застосування даного комплексу сприяє збагаченню психологічної характеристики особистості старшокласника. Створено програму розвитку особистості взагалі та емоційної пам'яті зокрема. На базі існуючих методів психокорекційного впливу створено й апробовано розвивальну програму, спрямовану на формування гнучкості поведінки, диференційованості емоційних проявів, розширення та поглиблення емоційного досвіду та його активного використання у різних життєвих ситуаціях. Експериментально доведено ефективність та позитивний вплив запропонованої розвивальної програми на особистісне зростання старшокласників.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку мислення молодших школярів. Розглянуто теоретичні положення, запропоновані різними вченими стосовно особливостей розвитку мислення учнів за різних умов навчання. Визначено концептуальні засади вивчення розвитку мислення учнів початкових класів за умов інтегрованого підходу у навчально-виховному процесі. Проведено експериментальні дослідження розвитку мислення молодших школярів за умов традиційного навчання. Виявлено показники розвитку мислення, що мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу. На прикладі навчального предмета "Довкілля" підтверджено, що інтегрований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, а також актуалізації та розвитку мислення учнів початкових класів, розвитку вербального мислення й удосконаленню невербального, прискореному переходу наочно-образного мислення до словесно-логічного, розвитку мисленнєвих операцій школярів, поліпшенню показників розвитку мислення та їх рівнів розвиненості. Запропоновано шляхи його вдосконалення у молодших школярів за умов інтегрованого навчання.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку позитивного мислення (ПМ) старшокласників, його сутність, вікові та психологічні прояви. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до розкриття даної проблеми у закордонній та вітчизняній психології. Визначено структуру ПМ, зокрема, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий компоненти, рівні розвитку (високий, середній, низький) та критерії діагностування (інтелект, рефлексивність, прогнозувальна здатність, оптимізм, самоставлення, тип емоційної реакції, мотивація успіху, установка на поведінкову активність). Встановлено, що суб'єктивне ставлення до навколишньої реальності найбільшою мірою обумовлює рівень розвитку ПМ. Розроблено формувальну програму у системі шкільної освіти для розвитку ПМ у ранньому юнацькому віці у контексті створення психолого-педагогічних умов, спрямованих на активізацію структурних компонентів ПМ та зміцнення їх взаємозв'язків. Доведено ефективність даної програми та позитивний вплив на особистісне зростання старшокласників.

  Скачати повний текст