Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему виховання відповідальності в дітей віком шести років у взаємодії сім'ї та школи. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників розкрито суть відповідальності стосовно даних дітей. Виявлено їх психофізіологічні особливості як передумови виховання в них відповідальності. Визначено структурні компоненти вихованості у шестирічних учнів відповідальності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критерії та показники їх оцінювання. Охарактеризовано педагогічні умови виховання у шестирічних учнів відповідальності у взаємодії сім'ї та школи, проведено їх апробацію у межах розробленої організаційно-функціональної моделі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення закономірностей впливу несприятливих умов соціалізації на формування особистості дитини. Виявлено, що одними з впливовіших таких умов є прояви насильства до дітей, зокрема, фізичне, психологічне, сексуальне насильство, нехтування потребами дитини. З'ясовано особливості впливу несприятливих умов соціалізації на рівні емоційної, пізнавальної, мотиваційної сфери, образу-Я та міжособистісної взаємодії. Доведено, що під впливом зазначених умов соціалізації діти зазнають емоційного ураження, стосовно образу-Я, значною мірою гальмується пізнавальна активність та виникають порушення у сфері міжособистісної взаємодії. Визначено зміни структурних компонентів психічного розвитку дитини, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. З урахуванням зазначених змін розроблено типологію дітей, які зазнали цього впливу. Запропоновано діагностичний інструментарій для визначення провідних сфер ураження дітей, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. Показано, що основою реабілітаційних заходів має бути диференційований підхід, який передбачає врахування уражених сфер психічного розвитку дитини та різновиду несприятливих умов. Розроблено напрями соціально-психологічної реабілітації відповідно до запропонованої типології дітей.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

  Скачати повний текст

Уперше за умов натурного експерименту досліджено комплексний вплив факторів ендо- та екзогенного характеру на формування та стан адаптації учнів молодших класів у загальноосвітньому навчальному закладі з урахуванням віку та статі у порівняльному аспекті. Систематизовано групи об'єктивних критеріїв адаптації ендо- та екзогенного походження та розширено їх спектр за рахунок введення як інформативних індикаторів ступеня адаптації рівня біомаркерів дії довкілля, значення адаптаційного потенціалу на фоні фізичного навантаження, а також показників психоемоційного стану й особливостей темпераменту молодших школярів. Проведено оцінювання впливу довкілля як фактора ризику формування синдрому екологічної дезадаптації у дітей. Установлено, що зниження ступеня адаптаційних резервів у дітей спостерігається, передусім, на фоні високого рівня біомаркерів дії довкілля. Опрацьовано методичну схему комплексного гігієнічного оцінювання факторів формування та стану адаптації школярів до чинників внутрішньошкільного середовища та довкілля. Визначено ступінь взаємозв'язку між окремими показниками адаптації.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено динаміку розвитку патріотичної рефлексії особистості у молодшому шкільному віці, розроблено та впроваджено програму її удосконалення. Запропоновано психологічну модель, досліджено детермінанти, встановлено критерії, показники та рівні розвитку патріотичної рефлексії учнів I - IV класів. Вивчено вплив засобів української державної й національної символіки та фольклору на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів. Визначено готовність вчителів до патріотичного виховання учнів. Виявлено взаємозв'язок особливостей патріотичної самосвідомості батьків і рівня розвитку патріотичної рефелексії дітей. Розроблено й апробовано програму цілеспрямованого формування патріотичної рефлексії у молодших школярів, яка включає систему виховних заходів, вправ на самопізнання, розвиток патріотичної самосвідомості, встановлено її ефективність та рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі у молодшій школі.

  Скачати повний текст

Визначено вікові особливості математичного творчого мислення дітей молодшого шкільного віку та розроблено програму його діагностики та формування на уроках математики. Як операційну модель математичного творчого мисленнєвого процесу у даних дітей розглянуто процес рішення математичних задач, суб'єктивно нових для індивіда. Побудовано експериментальну програму діагностики та формування математичного творчого мислення у дітей молодшого шкільного віку та експериментально встановлено її суттєвий вплив на певні розумові здібності, а саме: спроможність засвоювати основні арифметичні операції та аналізувати співвідношення, володіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальну перцепцію, зорово-рухову інтеграцію. Проведено формувальний експеримент та виявлено значні зміни у регуляції мисленнєвої діяльності досліджених дітей з використанням операційних і смислових настановлень. Визначено зниження рівня ригідності мислення. Показано, що в результаті застосування програми формування творчого математичного мислення у структурі мисленнєвих процесів молодших школярів збільшилась частка образно-емоційних компонентів. Емпірично зафіксовано зростання логічності та синтетичності мислення, зростання продуктивності мислення, підвищення показників візуального мислення, удосконалення аналітичних процесів мисленнєвої діяльності та процесів семантизації візуального враження завдяки підключенню словесно-категоріального знання, творчих можливостей візуального мислення та покращанню його операційних характеристик.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично виявлено специфічні елементи, що використовуються дітьми різних етнічних груп для передачі змісту картини світу. Висвітлено рівень розробленності даної проблеми у філософії, психолого-педагогічній, соціальній літературі. Проаналізовано такі поняття, як "картина світу", "висвоювання", "символ", "світобудова". Розкрито особливості змісту картини світу дітей молодшого шкільного віку, залежно від етнічної належності та статі. Розглянуто проблеми використання дітьми міфологічних і наукових моделей світу. Запропоновано методики діагностики особистісних особливостей дитини, її когнітивної сфери, а також вивчення картини світу дитини з урахуванням етнічних особливостей.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "когнітивний стиль", розглянуто його види. Досліджено вплив когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті та мнемічної системи в цілому, проаналізовано його як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. Наведено принципи системного підходу, методи системного аналізу у психології, викладено засоби аналізу стосовно особливостей функціонування пам'яті, а також концептуальні положення психічного розвитку. Досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра залежно від когнітивного стилю за умов інтенсивного навчання.

  Скачати повний текст

Виявлено та проаналізовано психологічні чинники впливу комп'ютерної гри на зростання рівня тривожності дітей. Встановлено, що комп'ютерна гра на відміну від традиційної сюжетно-рольової гри, негативно впливає на тривожність молодших школярів. Висвітлено феноменологічні відмінності комп'ютерної гри-казки, традиційної гри та народної чи літературної казки. Доведено, що незакінченість та надмірна розтягненість у часі комп'ютерної гри породжує внутрішню напругу та стає підгрунттям для розвитку тривожності. Розроблено й апробовано програму тренінгу за методом казкотерапії, спрямованого на подолання специфічної тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми та розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему впливу креативного мислення на процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття "соціалізація", розглянуто структуру даного феномену, здійснено багаторівневий аналіз його чинників, уточнено критерії гармонійності. Експериментально визначено основні негативні показники проходження даного процесу молодшими школярами на сучасному етапі. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку креативного мислення учнів початкової школи, запропоновано методику педагогічного управління даним процесом у школі. Розроблено спеціальну систему завдань, спрямованих на розвиток креативного мислення молодших школярів засобами освіти, зроблено її апробацію на заняттях з іноземної мови. Експериментально доведено, що креативне мислення є сприятливим інтегруючим чинником соціалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив сучасного медіасередовища на розвиток комунікативної сфери особистості молодшого школяра. Розглянуто феномен "медіасередовище", його змістовні та формальні характеристики. У комунікативній сфері особистості серед її характеристик виділено: формально-динамічні (товариськість як вид психічної активності - потреба у спілкуванні, ініціативність, вступ до соціального контакту) та якісні (емпатія, психологічна проникливість, толерантність до інших людей, особливості мовлення та саморегуляції поведінки у спілкуванні) компоненти. З'ясовано, що ставлення до дитини в сім'ї впливає на розвиток комунікативної сфери особистості молодшого школяра за умов сучасного медіасередовища.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

З метою вивчення особливостей інтерпретаційної активності учнів молодшого шкільного віку запропоновано використовувати музичний тест, який є експлікацією особистісних переживань і думок, втілених у музичну тканину твору, вихідна природа якого є інтонаційною. Особистісно-цілісна природа явища інтерпретації має історію становлення, яка виявляється в онтогенетичних особливостях розуміння й інтерпретації музичного художнього твору. Установлено психологічні характеристики особистості учня, взаємопов'язані з рівневою структурою інтерпретації музичного тексту. Здіснено кореляційний аналіз та виділено особистісні кореляти успішності інтерпретації музичного твору. Розроблено спеціальну програму тренінгового навчання, спрямовану на формування у молодших школярів готовності до інтерпретування музичного тексту. Установлено психологічні засоби, засвоєння та використання яких забезпечує досягнення суб'єктного рівня інтерпретації (аналіз, моделювання, рефлексія власних переживань).

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зміст поняття "межові психічні стани", визначено їх основні симптоматичні прояви. Визначено, що межові психічні стани дітей зумовлюються тривогами, страхами та негативними емоціями. Зазначено, що істотною складовою цих станів є неврози, що виникають внаслідок гострої психічної травми, різного роду конфліктів і переживань, а також через неправильне виховання й інші впливи соціального життя. Встановлено причини навчальної неуспішності молодших школярів, що пов'язана з обставинами шкільного життя та психологічними чинниками розвитку особистості. Експериментальне дослідження причин низької навчальної успішності та невисокої розумової активності молодших школярів показало, що даними причинами є нервово-психічні розлади (межові стани), які мають високий, середній і низький рівні свого прояву у першокласників. Обгрунтовано, що перші труднощі навчання пов'язані з травмувальною дією межових психічних станів школярів. Розкрито способи ефективного розв'язання завдань навчально-виховного процесу, що передбачають застосування психокорекційних заходів і модернізацію дидактичних методів і принципів навчання. Запропоновано авторську психокорекційну програму, спрямовану на подолання (чи запобігання) межових психічних станів у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості моральної рефлексії у молодшому шкільному віці. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння рефлексії у філософії та психології. Визначено специфіку одного з її видів - моральної рефлекції. Обгрунтовано її значення як провідного психологічного механізму саморегуляції поведінки. Узагальнено результати досліджень вікових особливостей молодших школярів, що є передумовами формування моральної рефлексії у цьому віці. Виявлено критерії, показники та рівні її розвитку та типи саморегуляції поведінки у молодшому шкільному віці. Висвітлено зв'язок між рівнями розвитку моральної рефлексії та типами саморегуляції поведінки молодших школярів. Обгрунтовано й апробовано програму психолого-педагогічного супроводу даного розвитку в молодших школярів, що передбачає наявність рефлексивних компонентів у навчально-виховному процесі та організації спеціальних занять.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості вольових якостей та вольового зусилля в дітей молодшого шкільного віку. З'ясовано структуру комплексу вольових якостей, встановлено симптоматику, динаміку, значущість його складових. На основі кореляційного та класифікаційного аналізу комплексу виокремлено основні ймовірні тенденції в розвитку вольового процесу в хлопчиків і дівчаток. Створено психологічні профілі дітей у типових ситуаціях проявів вольового зусилля та вольових якостей (у стані втоми, в ситуаціях подолання фізіологічно зумовлених труднощів та у розумовій діяльності за наявності перешкод). Наведено основні чинники, які визначають процес становлення вольових якостей та вольового зусилля. Доведено, що вивчення вольових особливостей у дітей молодшого шкільного віку дозволяє поглибити психологічні знання про вікову специфіку розвитку волі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку мислення молодших школярів. Розглянуто теоретичні положення, запропоновані різними вченими стосовно особливостей розвитку мислення учнів за різних умов навчання. Визначено концептуальні засади вивчення розвитку мислення учнів початкових класів за умов інтегрованого підходу у навчально-виховному процесі. Проведено експериментальні дослідження розвитку мислення молодших школярів за умов традиційного навчання. Виявлено показники розвитку мислення, що мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу. На прикладі навчального предмета "Довкілля" підтверджено, що інтегрований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, а також актуалізації та розвитку мислення учнів початкових класів, розвитку вербального мислення й удосконаленню невербального, прискореному переходу наочно-образного мислення до словесно-логічного, розвитку мисленнєвих операцій школярів, поліпшенню показників розвитку мислення та їх рівнів розвиненості. Запропоновано шляхи його вдосконалення у молодших школярів за умов інтегрованого навчання.

  Скачати повний текст