Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студенської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено й проаналізовано з позицій етнофункціонального підходу загальний стан етнічної самосвідомості німців-переселенців в незалежній Україні, емпірично виявлено психологічні чинники, що впливають на формування, посилення та розвиток депресивних виявів у психіці респондентів. Показано етнопсихологічні особливості мігрантів з урахуванням їх специфічного історичного досвіду та сьогоднішніх реалій соціально-економічного життя України. Розроблено методи діагностики, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій за даних етнопсихологічних умов. Запропоновано та випробувано методику діагностування, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Встановлено, що психологічними чинниками підвищення самоактуалізації є відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до себе та часу життя. Обгрунтовано взаємозв'язок даних факторів з домінантними рисами українського психотипу. Зазначено, що такі чинники як оптимізація локусу контролю у бік інтернальності, гармонізація ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього часу, об'єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження екологічної культури українського етносу. Розглянуто культурологічний, історичний, соціально-економічний, антропологічний та екологічний підходи щодо вивчення українського етносу. Обгрунтовано доцільність використання діяльнісного підходу щодо вивчення екологічної культури українського народу, що базується на своєрідності співвідношень різних форм діяльності, що виникають у процесі розвитку етносу. Проаналізовано особливості розвитку української екологічної культури як однієї зі специфічних форм його діяльності. Розглянуто чинники її формування, особливу увагу приділено вивченню етнічного характеру і його специфічних рис (індивідуалізму, екзекутивності, інтровертивності, толерантності та емоційно-естетичної домінанти). Досліджено перспективи розвитку екологічної ситуації в Україні з урахуванням впливу економічних і політичних чинників розвитку сучасної екологічної культури. Відзначено, що для подальшого уточнення змісту екологічного імперативу та оптимального розв'язання проблем охорони навколишнього середовища в Україні необхідно враховувати особливості українського національного характеру, оскільки у разі їх ігнорування ефективність формування нового екологічного мислення суттєво зменшиться.

  Скачати повний текст

Досліджено етнічні стереотипи українців щодо сусідніх їм етносів і національних меншин, їх вплив на формування міжетнічних взаємин на території України у XVIII - першій половині ХХ ст. Виділено дві основні групи етнічних стереотипів - міфологічні та побутові. Зазначено, що під міфологічними розуміють емоційно забарвлені судження, сформовані на підставі міфологічного світогляду українців, в основі яких лежать космогонічні легенди й уявлення, які нерідко мають у своїй основі біблійні мотиви, а побутові стереотипи сформувалися безпосередньо під впливом контактування обох етнічних спільнот.

  Скачати повний текст

Визначено культурно-специфічні особливості образу світу українців. Емпірично виявлено міжкультурні, міжпоколінні та регіональні особливості розповсюдженості типів соціальних аксіом, визначених М. Бондом і К. Леунгом, зокрема, соціальний цинізм, соціальна гнучкість, нагорода зусиль, контроль долі та релігійність. Наведено культурно-специфічні соціальні аксіоми, імпліцитно притаманні образу світу українців. Розроблено й апробовано опитувальник українських аксіом (УСА), виділено фактори, обумовлені особливостями української культури, зокрема, орієнтація на сімейні стосунки, пасивізм, недовіра, духовість, патерналізм.

  Скачати повний текст

Запропоновано наративний підхід у дослідженні етнопсихологічної проблематики. Доведено ефективність особистого наративу як моделі вивчення самоконституювання суб'єкта, як фундаментального життєвого процесу, та як ситуативного, що визначається актуальним впливом і присутністю у житті людини фігури значущого етнічного Іншого.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично виявлено специфічні елементи, що використовуються дітьми різних етнічних груп для передачі змісту картини світу. Висвітлено рівень розробленності даної проблеми у філософії, психолого-педагогічній, соціальній літературі. Проаналізовано такі поняття, як "картина світу", "висвоювання", "символ", "світобудова". Розкрито особливості змісту картини світу дітей молодшого шкільного віку, залежно від етнічної належності та статі. Розглянуто проблеми використання дітьми міфологічних і наукових моделей світу. Запропоновано методики діагностики особистісних особливостей дитини, її когнітивної сфери, а також вивчення картини світу дитини з урахуванням етнічних особливостей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення етносоціальних установок за умов поліетнічного середовища у зарубіжній і вітчизняній психологічній літературі. Визначено основні проблеми вимірювання етносоціальних установок. Одержано нові емпіричні дані, що поглиблюють уявлення про особливості етносоціальної установки та її місце у структурі соціальної ідентичності. Визначено роль етносоціальної установки у структурі міжособистісних стосунків за умов поліетнічного середовища. Установлено взаємозв'язок між параметрами етносоціальних установок молоді та змістом і структурою міжособистісних стосунків за умов поліетнічного середовища. Виявлено особливості етносоціальних установок представників основних етноконтактних груп Криму. Проаналізовано соціально-психологічні чинники етносоціальних установок. Визначено параметри міжособистісної взаємодії представників молоді етноконтактних груп Автономної Республіки Крим.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та емпірично досліджено зв'язок між етносоціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) та рівнем сформованості "Я"-концепції. Визначено вплив етносоціальних уявлень на успішність соціальної адаптації молоді за трансформаційних умов суспільства. Доведено, що етнічну ідентичність, утворену етносоціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення. Показано, що найважливішим критерієм соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка та негативне самоставлення, екстернальність, конформізм. Доведено, що транформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації та самореалізації, заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель структури психічного апарату, згідно з якою глибинний рівень психіки (колективне несвідоме) є дворівневим, тобто є певним континуумом від універсального, етнічно недиференційованого прошарку до етнічно-специфічного. Надано визначення етнічного менталітету як психічної структури інформаційного характеру, змістове поліпшення якої спричинює етнічну ідентичність. Доведено доцільність означення етнічного менталітету як форми маніфестації колективного несвідомого у тенденції переважання його етнічно-специфічного прошарку. Здійснено теоретико-прикладне дослідження загальновідомої універсальності архетипічних мотивів, а також етнічно-специфічного аранжування міфологічних світоглядних систем. Розвинуто теоретичні підходи щодо особливостей українського менталітету у контексті глибинно-психологічної інтерпретації одержаних результатів експерименту.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичному аспекті. На підставі аналізу концепцій А. Тойнбі, Ф. Фукуями, С. Гангігтона обгрунтовано тезу, що релігія - ідеологія - цінності, вони є чинниками діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожний наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. Досліджено роль релігійно-конфесійної належності українського народу та визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Зауважено, що прийняття християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, а конфесійний поділ на православ'я та греко-католицизм зумовив культурно-цивілізаційний розділ України. Зроблено висновок, що Україна перебуває у центрі Європи, але в метаісторичному аспекті вона опинилася на культурно-цивілізаційному розломі за віссю Схід - Захід. На її території західноєвропейська та російська (євразійська) цивілізація вступають у взаємодію та багаторазово переломлюються у характері та долі українського народу. Міфологеми східно-західної належності як історично ретроспективні смисли зумовлюють суперечності та парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено міфологічний компонент у структурі ментальності особистості у глобалізаційну епоху та розглянуто глобальність й етнічність як полюсні тенденції прояву міфологічного компоненту ментальності особистості. Уперше запропоновано розгляд міфологізації етнічної ідентичності особистості й індивідуального авторського творення як альтернативних засобів актуалізації та трансформації енічної ментальності. Визначено психокультурні чинники міфологізації етнічної ідентичності за умов культурної глобалізації. Співвіднесено якісні особливості індивідуальної авторської міфотворчості Л.Українки зі специфікою процесу самоактуалізації творчої особистості у контексті української ментальності. Введено поняття індивідуального авторського міфу в структуру системного прикладного психологічного дослідження міфологічного компоненту ментальності. Розвинуто уявлення про характер взаємовідносин між архаїчним й індивідуальним авторським міфом, зважаючи на архетипи колективного несвідомого в ментальності особистості. З застосуванням методу психо-історичної реконструкції (І.Г.Білявського) вивчено глобальні й етнічні виміри визначеного ахетипу колективного несвідомого (архетипу Світового Дерева). Апробовано психосемантичний аналіз для дослідження "Я"-маніфестації архетипу Світового Дерева в індивідуальній авторській міфотворчості, показано евристичний потенціал методу міфокритики (Н.Фрая) у культурно-історичній психології. Розроблено структуру системного прикладного дослідження міфологічного компоненту ментальності особистості на методологічній засаді історичної психології І.Г.Білявського.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність феномену мономіфу й обгрунтовано його значення для процесу формування ментальності етнічних спільнот. З'ясовано, що мономіф як матриця універсальних міфологічних сюжетів обумовлює можливість конструювання історій, актуальних до реальності та надання їм тих змістів, що є специфічними для потреб окремої етнічної спільноти. Проаналізовано систему ситуативних і базових факторів творення мономіфологічної історії, що дозволяють диференціювати прояви мономіфу в провідних сферах суспільного життя окремої етнічної спільноти. З'ясовано, що в сучасній українській політичній сфері дослідження універсальних змістів мономіфу дозволяє виявляти провідні традиційні смисли у настановах й очікуваннях виборців щодо образу політичного діяча та прогнозувати результати передвиборчих кампаній. Доведено доцільність застосування в психологічній практиці аутентичних для окремої етнічної спільноти текстів, що сприяють особистісному зростанню, формуванню та збагаченню культурних інтерпретаційних ресурсів людини у межах її ментальності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано понятійно-смислове визначення мудрості як органічної єдності суб'єкт-об'єктних відносин у соціумі індивідуальної душі та в духовно-культурному соціумі народної душі, чим пояснюється природне тяжіння до мудреця. Розвинуто структурування специфічних характерологічних ознак українського народу (за атрибутами Е.Д. Сміта), які пов'язуються з духовними спрямуваннями, сформованими в межах міфопоетичної світоглядно-мотиваційної парадигми, що зумовлює пісенно-романтичну драматургію його історичної вдачі та долі. Поглиблено положення щодо несприйняття українською духовністю у своїх релігійно-філософських формулюваннях абстрактно-логічних схем мислення й апелювання до сердечної мудрості, до поєднання емпірико-сенсуалістичних концепцій пізнання та суспільно-практичної діяльності. Обгрунтовано ствердження українською народною мудрістю свого духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму, що породжує розвинене почуття індивідуальності, а також надмірну внутрішню самокритичність, оскільки суспільна злагода в такому разі виявляється бажаною, але малодосяжною метою. Визначено властиві українській народній свідомості потужні загальнолюдські та загальноцивізаційні духовні домінанти, зумовлені об'єктивністю їх формулювань, можливих завдяки інтровертній самокритичності народної вдачі, озвученій у значній кількості різножанрових мудрих максим, і фактичній відсутності почуття етнічної замкненості.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії здійснено теоретичну реконструкцію поняття "національна психологія" у контексті теорії всеєдності В.Соловйова. Висвітлено вплив ідей слов'янофілів на формування поглядів мислителя щодо проблем національної психології. Визначено характерні особливості універсалістських принципів концепції В.Соловйова, що впливають на співвідношення національного та всесвітнього у національній психології. З'ясовано, що зміст основних елементів національної психології у філософії В.Соловйова обумовлюється синкретизмом, розкривається у хіліазмі та визначається ствердженням християнського гуманізму у суспільному житті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження проблеми національного характеру та виявлено механізми його формування. Обгрунтовано роль міжкультурного порівняльного підходу у формуванні національного характеру студентів. Побудовано концептуальну модель формування національного характеру з урахуванням психолінгвістичних особливостей. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості національного характеру, сконструйовано експериментальну програму його формування у студентів з урахуванням психолінгвістичних особливостей у контексті реалізації міжкультурного порівняльного підходу.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми реконструювання психологічної структури національного характеру у контексті гуманітарної парадигми. З'ясовано, що одним з перспективних шляхів розв'язання даної проблеми є звернення до ненаукового етнопсихологічного знання, що міститься у класичних зразках художньої літератури. Показано можливість трансформації такого знання у наукове на основі ідеї просторово-часового континууму етнопсихологічного дослідження, побудовано відповідну модель дослідницького процесу. Вперше з застосуванням коректних методичних прийомів реконструйовано психологічну структуру українського національного характеру, який реалізується у двох версіях - чоловічій і жіночій. Визначено основні типологічні принципи відтворення надперсональної психологічної структури національного характеру на особистісному рівні.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного та експериментального досліджень психологічних ознак культури українців на сучасному етапі розвитку суспільства доведено, що ці ознаки доцільно виокремлювати на тих рівнях характеристики життєдіяльності людини, які співвідносяться з її основною діяльністю щодо забезпечення засобів існування, та класифікувати за критеріями функціонування людини як суб'єкта активності, взаємодії з іншими і суб'єкта пізнання, освоєння й перетворення світу. Відзначено, що такий підхід дає змогу включити до психологічних понять, за допомогою яких можна описати психологічні ознаки культури, поняття, що характеризують мотиваційний аспект діяльності людини, спілкування з партнерами стосовно взаємодії та активність суб'єкта щодо оточуючого світу. Зазначені поняття розривають основний зміст предмета психології - психіки людини.

  Скачати повний текст