На великому літературному матеріалі другої половини ХІХ-початку ХХ ст. й творчості В.Шевчука досліджуються функціональні можливості сновидіння в художній системі твору. Дослідження картини сновидіння дає змогу довести, що через феномен сну письменник освоює глибину внутрішньої суті героя. Класифіковано сновидіння за характером впливу на внутрішній світ героїв, за формальними ознаками, за типом мислення автора тощо. Значний естетичний потенціал картин сну виникає на рівні концептуальної основи твору. Розуміння сну як концепції дійсності пов'язано з культурологічним аспектом дослідження. Естетична функція сновидіння розглядається на психологічному, ідейно-композиційному рівнях із врахуванням їхньої взаємодії з усією структурою художнього твору.

  Скачати повний текст

Аргументовано необхідність трактування творчості закарпатських авторів як складової частини цілісного письменства, а не як лише периферійне, крайове утворення, попри те, що друкована спадщина москвофілів (А. Кралицький, О. Гомічков, І. Сільвай, Є. Фенцик) сприймається глухим, безперспективним кутом історії української літератури, який подолав В. Гренджа-Донський та його послідовники. Встановлено походження багатьох мотивів історичної прози П. Угляренка, у дослідженні якої застосовано герменевтичний принцип прочитання текстів, висвітлено колізії між історичною та художньою правдою. Обгрунтовано застосування домислу та вимислу в історичній романістиці, простежено генезу історичних мотивів (князь Лаборець, Федір Корятович, Нестор-літописець, євангелічні персонажі та ін.) у циклізованих творах романіста. Проведено їх порівняльний аналіз з творами інших прозаїків.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві комплексно вивчено характер літературної рецепції Каїнової міфологеми у національному контексті. Досліджено процес виникнення мотиву братовбивства, його збереження, передавання та реалізацію у художніх творах. Проаналізовано старозавітний традиційний сюжет. Розглянуто його трансформації в апокрифах, творах гностиків, фольклорі, творах світової літератури. Значну увагу приділено формам і способам дослідження традиційного Каїнового мотиву, характерних для романтизму, модернізму. Визначено вплив соціально-ідеологічних, національно-історичних і морально-психологічних факторів на характер відображення мотиву протистояння братів у творах українських письменників XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми реконструювання психологічної структури національного характеру у контексті гуманітарної парадигми. З'ясовано, що одним з перспективних шляхів розв'язання даної проблеми є звернення до ненаукового етнопсихологічного знання, що міститься у класичних зразках художньої літератури. Показано можливість трансформації такого знання у наукове на основі ідеї просторово-часового континууму етнопсихологічного дослідження, побудовано відповідну модель дослідницького процесу. Вперше з застосуванням коректних методичних прийомів реконструйовано психологічну структуру українського національного характеру, який реалізується у двох версіях - чоловічій і жіночій. Визначено основні типологічні принципи відтворення надперсональної психологічної структури національного характеру на особистісному рівні.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексне дослідження стильових моделей жіночих характерів в українській літературі другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано особливості моделювання жіночого характеру в генетичній ретроспективі (від фольклору до преромантичної традиції) та художніх дискурсах романтизму, реалізму та модернізму в різних вимірах змістових, жанрових і формотворчих категорій. З використанням сучасних методів літературознавого дослідження визначено основні типологічні риси романтичної, реалістичної та модерністичної моделей жіночого характеру та особливості їх утворення у межах жіночого та чоловічого текстів (у художніх творах Г.Барвінок, М.Вовчок, О.Пчілки, Л.Українки, О.Кобилянської та О.Куліша, Т.Шевченка, М.Старицького, І.Нечуя-Левицького, М.Коцюбинського).

  Скачати повний текст

Розглянуто мистецьку концепцію гайдамацьких рухів в українській літературі. Вивчено художньо-естетичні особливості творів про гайдамаччину, виданих протягом XIX - XX ст. Досліджено вплив української, польської, російської та західноєвропейської історіографії на художню творчість про гайдамаччину, визначено ідейно-естетичну роль історичних документів у мистецькому моделюванні подій і постатей героїчного минулого. З'ясовано місце гайдамаччини як однієї з форм державницьких змагань українського народу в історичному розвитку етносу та особливості художньо-образного втілення її в літературі. Показано національні витоки цього літературного явища, велику роль народнопоетичної творчості в його становленні та розвитку, окреслено магістральні засади та провідні мистецькі механізми конструювання художніх образів у творах про гайдамаччину. До наукового обігу введено чимало замовчуваних свого часу та маловідомих творів, обгрунтовано місце та роль літературної гайдамакіани у національному літературному процесі.

  Скачати повний текст