Вперше встановлено зв'язок між рівнем розвитку властивостей уваги та стилем батьківського ставлення. Виявилено, що високий рівень концентрації, стійкості, продуктивності, ефективності уваги й її обсягу за умов некерованого їх становлення пов'язаний з контролюючими стилями батьківського ставлення, а саме: "Авторитарна гіперсоціалізація" та "Симбіоз". Вдосконалено засоби визначення рівня розвитку уваги шляхом включення до його характеристик комплексу таких властивостей уваги, як концентрація, ефективність, обсяг, стійкість, продуктивність, точність, ступінь впрацьовування та стійкості. Розширено уявлення про особливості взаємозв'язку окремих властивостей уваги з готовністю до навчання, рівнями самооцінки та тривожності та типом темпераменту першокласників. Вдосконалено засоби психологічного супроводу першокласників у період адаптації до навчання шляхом створення корекційно-розвивальної програми, спрямованої на сприяння становленню властивостей уваги під час залучення його провідних чинників. Висвітлено психологічну характеристику молодшого шкільного віку шляхом включення до системи чинників розвитку уваги першокласників стилів батьківського ставлення.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано засади сучасного виховного процесу у навчально-пізнавальній діяльності молодшого школяра. Висвітлено аспект психологічних резервів особистісного розвитку учня у даному процесі на підставі аналізу інноваційних підходів до його організації, зокрема, інтеграції. Розглянуто види виховуючої діяльності. Виявлено виховний особистісно-розвивальний потенціал інтегрованого підходу до навчання. Розкрито суть інтеграції як наукового пізнання у контексті психолого-педагогічних положень. З'ясовано закономірності виховання за умов даного підходу. Розроблено й експериментально апробовано модель виховання особистості молодшого школяра, яка базується на механізмі суб'єкт-об'єктних взаємин. Модель передбачає здійснення діагностики сформованості особистісних якостей молодшого школяра, на підставі результатів якої є можливими визначення виховної спрямованості дидактичного процесу, розробка засобів прямого й опосередкованого впливу та здійснення аналізу показників реалізації виховної функції навчання. Обгрунтовано психологічний і методичний аспект інтегрованих уроків у контексті реалізації завдань виховання особистості молодшого школяра.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  Скачати повний текст

На основі проведеного дослідження показано, що систематичне використання групових форм організації навчальної діяльності учнів, за додержання психолого-педагогічних умов їх організації, дозволяє учням на більш високому рівні засвоювати знання, краще орієнтуватися у навчальному матеріалі, позитивно впливає на розвиток пізнавальних процесів, таких як мислення, пам'ять, мовлення. Розкрито психолого-педагогічні умови ефективності спільної навчальної роботи молодших школярів у традиційній школі та в системі розвиваючого навчання. Наведено рекомендації щодо організації групових форм навчального процесу.

  Скачати повний текст

Розкрито та поглиблено наукові уявлення щодо впливу модально-специфічних форм пам'яті на пізнавальний розвиток молодшого школяра. Доведено вплив модально-специфічної пам'яті на успішність засвоєння молодшими школярами навчальних програм. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження модально-специфічних форм пам'яті у молодших школярів. Виявлено взаємозв'язок між окремими показниками модально-специфічних форм пам'яті із словесно-логічною пам'яттю та з рівнем засвоєння учнями навчальних програм. Визначено умови пред'явлення розвивальних вправ, завдяки яким досягається зростання рівня засвоєння молодшими школярами навчальних програм.

  Скачати повний текст

З використанням цілісного підходу, який передбачає застосування методологічних основ діяльнісного та генетичного підходів, досліджено структуру учбової діяльності. Розкрито зміст психологічної структури учбової діяльності. Виявлено закономірності динаміки її внутрішніх перетворень, описано етапи становлення цілісності даної діяльності. Доведено, що провідним механізмом становлення учбової діяльності у молодшому шкільному віці є подолання внутрішнього протиріччя між теоретичними формами мислення, що знаходяться у стадії формування, та наявними дитячими формами мислення. Визначено внутрішні деструктивні чинники, що впливають на становлення цієї діяльності. Виокремлено індивідуально-типологічні особливості дітей з різними типами включеності до учбової діяльності. Розроблено типологію становлення психологічної структури учбової діяльності у молодших школярів, які навчаються у класах розвивального навчання. Запропоновано основні напрямки корекційно-розвивальної роботи зі школярами у системі такого навчання.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив дошкільних видів діяльності на розвиток мотиваційної сфери, передумов навчальної діяльності, забезпечення готовності до систематичного шкільного навчання. Розкрито особливості формування та розвитку навчальної мотивації шестирічних першокласників у процесі поступового становлення їх навчальної діяльності. Визначено критерії, показники та рівні сформованості навчальної мотивації. Установлено, що процес її формування має бути успішним за умов поступового становлення мотивів, урізноманітнення видів діяльності на уроці, застосування різних типів уроків відповідно до рівня сформованості навчальної діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні засади індивідуалізації навчального процесу дітей шестирічного віку. Проаналізовано основні концептуально-теоретичні підходи щодо дослідження проблеми розвитку особистості, розкрито сутність поняття індивідуалізації навчального процесу. Визначено специфіку особистісного онтогенезу в шестирічному віці та роль навчальної діяльності як основного фактора розвитку шестилітніх першокласників. Обгрунтовано критерії, показники та рівні сформованості готовності дітей до школи, виявлено причини неуспішності у першому класі, визначено місце та роль учителя у розвивальній та особистісно-орієнтованій системі навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що процес психологічної готовності першокласників шестирічного віку до навчання залежить від їх індивідуально-психологічних особливостей. Зроблено висновок, що індивідуалізація є дієвим психолого-педагогічним засобом запобігання неуспішності та поглибленню процесу розвитку шестиліток. Обгрунтовано психолого-педагогічні рекомендації щодо індивідуалізації навчального процесу шестирічних дітей. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес загальноосвітніх шкіл і дитячих установ, а також педагогічних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості емоційності та товариськості дітей молодшого шкільного віку. Встановлено вплив стійкої схильності до переживань емоцій певної модальності на специфіку товариськості дітей молодшого шкільного віку. На підставі результатів проведених досліджень доведено відносну стабільність якісних особливостей емоційності у дітей 7 - 10 років. Досліджено динаміку емоційності й товариськості та їх показників, встановлено стійкий характер зв'язків між ними. Показано, що у родинах з однаковим типом батьківського ставлення у дітей спостерігаються різні емоційні диспозиції. Розроблено та стандартизовано методики діагностики якісних параметрів емоційності та формально-динамічних показників товариськості у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичний зміст, співвідношення й емпіричні засоби виміру та оцінки понять "креативність", 'творчий потенціал", "творчий стан" і "фактори креативності". Теоретично обгрунтовано й емпірично сконструйовано модель латентних факторів, які супроводжують підвищенний рівень творчого потенціалу молодших школярів. З урахуванням міжстатевих відмінностей у детермінантах творчості школярів розроблено та перевірено методику соціально-психологічного тренінгу формування творчого потенціалу методом коливання стану особистості психотехнічними вправами, які активізують протилежні якості особистості. За допомогою методу факторного аналізу виявлено особливості структурних змін системоутворювального фактору креативності. Розроблено спосіб спостереження за розвитком креативності дитини впродовж формувального експерименту у багатовимірному просторі властивостей особистості методом кластерного аналізу. Запропоновано принципи проведення та модель розробки психологічних тренінгів, спрямованих на інші вікові категорії й області творчості на базі методу коливання стану особистості, виклику творчого стану та формування креативності як риси особистості.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст емоційних ефектів, обумовлених розвивальним і традиційним навчанням (РН і ТН). Проаналізовано емоційні властивості особистості учня, сформовані в результаті застосування РН у початковій школі, а також внаслідок зміни типу навчання на традиційний на етапі переходу до основної школи. Вперше одержано дані про рівень стійкості зазначених емоційних властивостей особистості учнів. Зафіксовано емоційні ефекти, що супроводжують зміну типу навчання під час переходу з початкової школи в основну, досліджено їх динаміку. Проведено порівняльний аналіз змісту та зміни емоційних властивостей у дітей, що навчалися в початковій школі за типом РН та учнів, які навчались весь час за типом ТН. Виявлено факторну організацію емоційної сфери учнів у зв'язку з типами навчання та їх зміною (РН на ТН). Вперше встановлено залежність характеру та динаміки емоційних властивостей особистості школяра під впливом додаткового соціально-психологічного чинника у вигляді рекомбінації складу класних груп. Показано, що емоційні властивості особистості дітей, що навчалися в початковій школі за системою РН за умов подальшого навчання в класах з незмінним складом відрізняються від емоційних властивостей особистості колишніх учнів РН, що продовжують навчання в одних класах з дітьми, що навчались увесь час традиційно. Зазначено, що емоційні властивості особистості в дітей - учнів системи ТН, так само розрізняються залежно від того, чи продовжують вони вчитися в однорідних класах або разом з колишніми учнями РН.

  Скачати повний текст

Виявлено та проаналізовано психологічні чинники впливу комп'ютерної гри на зростання рівня тривожності дітей. Встановлено, що комп'ютерна гра на відміну від традиційної сюжетно-рольової гри, негативно впливає на тривожність молодших школярів. Висвітлено феноменологічні відмінності комп'ютерної гри-казки, традиційної гри та народної чи літературної казки. Доведено, що незакінченість та надмірна розтягненість у часі комп'ютерної гри породжує внутрішню напругу та стає підгрунттям для розвитку тривожності. Розроблено й апробовано програму тренінгу за методом казкотерапії, спрямованого на подолання специфічної тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми та розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку самореалізації дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано теоретичні підходи щодо розуміння особистісної самореалізації. Розкрито сутність, показники, чинники самореалізації молодших школярів. Емпірично вивчено особливості самореалізації дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що даний віковий період є сенситивним для стимулювання особистісної самореалізації. Розроблено прикладну модель та програму стимулювання самореалізації молодшого школяра засобами мистецтва. Експериментально досліджено змістово-динамічні особливості самореалізації учнів початкових класів, які об'єднані спільною художньо-творчою діяльністю.

  Скачати повний текст

У процесі довготривалого спостереження виявлено негативні зрушення функціонального стану організму дітей, переселених із зони безумовного відселення. Визначено основні тенденції у формуванні стану здоров'я дітей, потерпілих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Обгрунтовано комплекс заходів психофізіологічного забезпечення, що включає неспецифічні загальнооздоровчі засоби та психодіагностику, з метою регулювання психофізіологічних функцій організму та підвищення рівня розумової працездатності. Доведено ефективність системи психофізіологічного забезпечення, на що вказує позитивна динаміка психофізіологічного стану організму школярів і поліпшення фізичного розвитку, а також стану здоров'я дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему динаміки прояву регулятивної функції самооцінки в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Ця динаміка полягає у зміні структурних компонентів самооцінки, зокрема, у тому, що з віком у дитині зростає перевага когнітивного компоненту над емоційним. Це призводить до підвищення ступеня адекватності самооцінки підростаючої особистості. Внаслідок переходу дітей до систематичного шкільного навчання відбуваються зміни у структурі самооцінки, які на його першому етапі проявляються у випереджальному розвитку емоційного компоненту у порівнянні з когнітивним. Регулятивна функція самооцінки дітей порушується за умов переживання ними негативного ставлення з боку значущого оточення. За цього емоційний компонент "перекриває" когнітивний, що зумовлює тривожність дітей та гальмування їх самооцінкової активності як суб'єктів діяльності та спілкування. Розроблену програму з психокорекції для подолання деформації регулятивної функції самооцінки та взаємопов'язаними з нею проявами тривожності у дітей експериментально випробовано та підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Показано залежність емоційного благополуччя дитини від здатності до креативного вираження переживань. Розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери. Поглиблено існуючі уявлення про емоційну сферу першокласників у віковому та гендерному аспектах. Окреслено основні типи емоційного неблагополуччя у молодших школярів у період адаптаційної кризи. Конкретизовано зміст поняття "спільна музично-ігрова діяльність", розширено уявлення про можливості музики як засобу корекції емоційної сфери у дітей. Виокремлено психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційної сфери, визначено завдання психолога (педагога) щодо забезпечення емоційного благополуччя у молодших школярів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування та розвитку комунікативних якостей у дітей молодшого шкільного віку, обгрунтовано шляхи активізації даного процесу засобами аматорського театрального мистецтва. Розкрито сутність комунікабельності, розглянуто взаємозв'язок між поняттями "комунікація" та "спілкування", доведено суттєву роль спілкування як одного з визначальних чинників формування особистості дитини. Розкрито можливості аматорських театральних колективів у процесі соціалізації молодших школярів, що мають комунікативні проблеми. Встановлено критерії та рівні сформованості комунікативних якостей у дітей контрольних та експериментальних груп. Проаналізовано проблеми міжособистісних контактів у дітей молодшого шкільного віку на сучасному етапі. Запропоновано методику проведення занять у дитячих аматорських театральних колективах. Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес комплексну цільову програму, створену на базі використання ігрових вправ, спрямованих на зняття м'язового та психологічного напруження, формування навичок міжособистісного спілкування, зміцнення самооцінки, творчу самореалізацію та всебічний розвиток дитини. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої методики.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження та виявлено, що логічна класифікація є однією з фундаментальних операцій мислення та базою подальшого розумового розвитку дитини. У молодшому шкільному віці дитина може здійснювати різні види групувань, а саме: класифікацію, серіацію, заміщення, встановлення симетрії, тобто групування аддитивного порядку. Запропоновано зміст поняття "класифікація" як узагальнення виокремлених ознак предметів і явищ, що дозволяє групувати об'єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Установлено взаємозв'язок між показниками інтелекту й особливостями логічної класифікації. Це підтверджує припущення, що вищий рівень інтелекту певною мірою залежить від рівня й особливостей розвитку логічної класифікації. З'ясовано, що показник "логічна класифікація" взаємопов'язаний з академічною успішністю й інтелектом. У процесі формувального експерименту покращено показники операції логічної класифікації у молодших школярів. Розвиток їх логічних операцій здійснено завдяки використанню непрямого методу навчання і методу моделювання. Дані методи сприяють підвищенню показників класифікації та покращанню академічної успішності учнів.

  Скачати повний текст