Робота присвячена вивченню інтерпретацій європейської камерно-вокальної музики у контексті кроскультурної взаємодії китайського виконавства з мистецькими традиціями Заходу. Актуальність теми дисертації обумовлена маловивченістю творчості відомих сучасних китайських співаків ¬ представників одночасно декількох виконавських шкіл та традицій (китайських, європейських, американських), а також європейської складової їх репертуару як важливого чинника академізації китайського камерно-вокального мистецтва.Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше: представлене камерно-вокальне виконавство сучасного Китаю як цілісне явище, яке ґрунтується на взаємодії національних та іншокультурних чинників; систематизовані дані щодо творчості сучасних китайських співаків, які представляють різні напрямки у сфері китайської камерно-вокальної творчості; здійснено аналіз китайських інтерпретацій європейської камерно-вокальної музики широкого історико-стильового діапазону (від доби Ренесансу до опусів ХХ століття ); введена до українського музикознавчого обігу аналітика низки камерно-вокальних творів (романси Дж. Верді, С. Барбера та Д. Лігеті). Дістали подальшого розвитку: алгоритм інтерпретаційного аналізу камерно-вокальної музики (здійснено його структурування та доповнення); наукові концепції, пов’язані з вивченням проблематики інтерпретації вокальної музики (В. Москаленка, О. Катрич, Л. Шаповалової, І. Сухленко).Обрана методологія дослідження, що спирається на поєднання історичного, стильового та жанрового методу, інтерпретологічного підходу та компаративного аналізу, дозволила прослідкувати особливості розвитку камерно-вокального виконавства Китаю; визначити характеристики виконавського стилю китайських співаків; дослідити особливості камерно-вокального репертуару китайських виконавців та виявити відмінності в інтерпретаціях китайських та європейських музикантів.Обґрунтовано вплив кроскультурної комунікації «Схід–Захід» на сферу камерно-вокального виконавства в Китаї. Визначено, що відмінні виконавські стратегії та кар’єрний успіх обумовлені насамперед унікальним індивідуальним досвідом співаків, творчість яких знаходиться в зоні міжкультурної взаємодії. Розглянуто камерно-вокальний твір як основу інтерпретаторської діяльності співака, що транслює не тільки жанрово-стильві характеристики, а й загальні європейські традиції камерного співу, які неодмінно впливають на творчість виконавця будь-якої національно-співацької традиції. Зазначено, що ступінь стильової відповідності виконання напряму залежить від обізнаності музиканта у традиціях камерного співу європейського типу, наявності відповідних професійних і мовних навичок, міжнародного навчального та виконавського досвіду. Охарактеризовано проблеми, які постають при виконанні європейської академічної музики китайськими співаками, серед яких: постановка голосних звуків, дикція, гучність, знання іноземних мов тощо.Виявлено поступовість процесу зростання рівня камерно-вокальної культури Китаю на сучасному етапі як наслідок асиміляції традицій європейського вокального мистецтва у східному культурному середовищі. Чинники кроскультурної взаємодії позначено у процесах, пов’язаних з: діяльністю китайських консерваторій та академій як головних осередків адаптації західної манери співу; заснуванням та проведенням регулярних спеціалізованих конкурсів й фестивалів; розбудовою концертних майданчиків в Китаї; поглибленням закордонного навчального та виконавського досвіду талановитих китайських співаків. Такі події справляють позитивний ефект на поширення європейського камерно-вокального репертуару та засвідчують зростаючий інтерес серед населення до відмінних культурних традицій. Водночас вказано на недостатність фінансування з боку держави такого роду подій та повільну трансформацію смаків широкого загалу.Зазначено, що історія камерного співу в Китаї має давнє коріння, хоча камерно-вокальні твори європейського зразка з’явилися в китайському мистецтві тільки у минулому столітті. Камерно-вокальний стиль співу існував в китайській культурі «поміж» інших більш масштабних стилів, жанрів та форм, при чому феномени камерно-вокального музикування європейського і традиційного китайського зразків виявились дуже подібними у сенсі гармонічного поєднання поезії та музики і цільового призначення – для виконання у невеликому відокремленому приміщенні. Жанрово-стильова панорама європейського репертуару китайських співаків демонструє їх вподобання та тяжіння до певних зразків: ренесансних та барокових пісень, народних пісень (оригінальних або стилізованих) та романсів із супроводом фортепіано або невеликого інструментального ансамблю, до яких відносяться солоспіви, lied, канцони та інші жанрові форми від романтичної доби до сьогодення. Визначено, що найбільш популярними у китайських виконавців є камерно-вокальні твори композиторів-романтиків, твори яких характеризуються чіткими композиційними структурами та ясними стилістичними параметрами (Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Й. Брамс).^UThe dissertation is devoted to the study of interpretations of European chamber vocal music in the context of cross-cultural interaction of Chinese performance with the artistic traditions of the West. The relevance of the dissertation’s topic is due to the lack of study of the work of famous modern Chinese singers, that represent several performing schools and traditions (Chinese, European, American), as well as the European component of their repertoire as an important factor in the academization of Chinese chamber vocal art.The scientific novelty of the thesis lies in the fact that it is for the first time: presented the chamber-vocal performance of modern China as a holistic phenomenon based on the interaction of national and foreign cultural factors; systematized data o’ver the creativity of modern Chinese singers, that represent various directions in the field of Chinese chamber and vocal creativity; analysed Chinese interpretations of European chamber and vocal music of a wide historical and stylistic range (from the Renaissance to the opuses of the 20th century); was introduced to the Ukrainian musicology analysis of a number of chamber vocal pieces (romances by G. Verdi, S. Barber and D. Ligeti). Also were further developed: an algorithm for the interpretive analysis of chamber and vocal music (its was structured and added); scientific concepts related to the study of the problems of interpretation of vocal music (V. Moskalenko, O. Katrych, L. Shapovalova, I. Suhlenko).The selected research methodology, which is based on a combination of historical, stylistic and genre methods, an interpretive approach and comparative analysis, made it possible to follow the peculiarities of the development of chamber and vocal performance in China; determine the characteristics of the performance style of Chinese singers; to investigate the peculiarities of the chamber and vocal repertoire of Chinese performers and to identify differences in the interpretations of Chinese and European musicians.It is substantiated the influence of cross-cultural communication "East-West" on the field of chamber and vocal performance in China. It was determined that excellent performance strategies and career success are due primarily to the unique individual experience of singers whose creativity lays in the zone of intercultural interaction. A chamber vocal pieces is considered as the basis of the singer's interpretive activity, which conveys not only genre-stylistic characteristics, but also general European traditions of chamber singing, which inevitably influence on the performer practice of any national singing tradition. It is noted that the degree of stylistic conformity of the performance depends on the musician's comprehension of the traditions of European-style chamber singing, the availability of appropriate professional and language skills, international educational and performance experience. There are characterized the problems that arise in the performance of European academic music by Chinese singers such as production of vowel sounds, diction, loudness, knowledge of foreign languages, etc.It is revealed that the process of the growth of the level of chamber-vocal culture of China at the modern stage has gradual character. It is understood as a result of the assimilation of the traditions of European vocal art in the eastern cultural environment. There are indicated different factors of cross-cultural interaction in the processes such as activity of Chinese conservatories and academies (that are considered as main centers of adaptation of the Western manner of singing); establishment and holding of regular specialized competitions and festivals; development of concert platforms in China; deepening the overseas educational and performance experience of talented Chinese singers. Such events have a positive effect on the spread of the European chamber vocal repertoire and show the growing interest Chinese people to the different cultural traditions. At the same time, it is pointed out the insufficient official financing of such events and the slow transformation of the tastes of the public.It is noted that the history of chamber singing in China has ancient roots, although European-style chamber vocal pieces appeared in Chinese art only in the last century. The chamber-vocal style of singing existed in Chinese culture among other larger styles, genres and forms. The phenomena of chamber vocal music are very similar in European and Chinese art. It is considered as harmonious combination of poetry and music, being performed in a small separate room.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим величезним впливом, який глобалізація робить як на культуру суспільства в цілому, так і на стильові засади індивідуальної музичної творчості. Позначившись на межі ХІХ –ХХ століть, сьогодні глобалізаційні процеси майже повністю змінили культурну мапу світу, стерши кордони, які донедавна чітко окреслювали культурні патерни представників різних народів та дозволяли легко ідентифікувати артефакт за принципом «своє – чуже». У поєднанні з активним впровадженням технологій до всіх сфер людського буття, глобалізація суттєво вплинула на музичне мистецтво, значно послабивши важливість національного чинника у становленні та формуванні індивідуального виконавського стилю. Яскравим прикладом цього є творчість китайських вокалістів, чий внесок у розвиток музичного мистецтва ХХ – ХХІ століть годі переоцінити. Численні перемоги на престижних міжнародних конкурсах, участь в оперних постановках провідних театрів світу, феномен китайського бельканто – ці факти, безперечно, унаочнюють статус китайської виконавської вокальної культури в сучасному мистецькому світі та свідчать про потребу серйозного обговорення сучасної ситуації науковою спільнотою. Концепція дослідження зумовила необхідність систематизації наукових джерел з таких напрямків музичної науки: історії та теорії музики, теорії жанру та стилю, музичної культурології, європейського та китайського вокального мистецтва. Обрана методологія, що базувалася на поєднанні мистецтвознавчого, інтерпретологічного та культурологічного підходів, дозволила: порівняти історію наукового пізнання явища вокального стилю у західноєвропейському та китайському мистецтвознавстві; виявити вплив вербальної складової вокального мистецтва на стильові параметри творчості китайських виконавців; визначити національні та міжнаціональні чинники, що привели до трансформації академічного вокального мистецтва Китаю ХХ – ХХІ століть; узагальнити відомості про історію формування академічної вокальної школи Китаю; скласти творчі портрети сучасних китайських вокалістів; проаналізувати виконавські версії видатних китайських співаків. У дисертації вперше: академічне вокальне мистецтво сучасного Китаю представлено як художню цілісність, що формується шляхом взаємодії національних та міжнаціональних чинників; презентовано феномен китайського бельканто, виникнення якого зумовив процес глобалізації; визначено параметри індивідуального виконавського стилю, що в творчості китайських співаків трансформуються під впливом процесу глобалізації. У дисертації висвітлено процес історичного формування наукових уявлень про стиль як явище західноєвропейського та китайського мистецтва. Явище стилю творчості було осмислене філософами Стародавньої Греції та Китаю і вже тоді пов'язувалося саме із світовідчуттям людини. Відмінності у подальшій інтерпретації понять, що об'єднуються навколо найбільш загальної категорії стилю, залежать від розвитку певних культурних патернів. Наприклад, якщо на Сході явище стилю сприймалося переважно як засаднича частка етичного, то на Заході – естетичного (хоча обидва рівні наявні в обох культурах). Однак під впливом глобалізаційних процесів національна складова стильових процесів поступово нівелюється. Історія трансформації вокального мистецтва Китаю надзвичайно коротка порівняно з попереднім етапом його розвитку. Фактично йдеться про 100 років, які докорінно змінили національну систему музичної освіти та виховання. Успішність цього процесу зумовлена декількома чинниками: концертною/гастрольною діяльністю іноземних співаків; діяльністю китайських митців, спрямованою на поширення та осягнення європейського культурного досвіду; накопиченням відповідної науково-методичної бази та виробленням національного інваріанту навчальних програм; розвитком концертного виконавства та музичного життя, як системи, утворюваної взаємодією різних типів музикування; використанням технічних засобів комунікації. Все це привело до збільшення частки західноєвропейської музики у звуковому ландшафті Китаю, «привчило» слухачів до незвичної музики, змінило стильові пріоритети носіїв національної традиції і визначило поступову зміну всієї системи музичної культури країни, яка сьогодні практично тотожна аналогічними системам в інших країнах світу. Цьому, особливо в останні десятиріччя, сприяли процеси глобалізації, що значно розширили доступ до культурних продуктів інших країн і спростили процеси культурної міграції. Завдяки цьому китайські музиканти опановують світове музичне мистецтво у навчальних закладах усього світу, беруть участь у міжнародних конкурсних змаганнях, виступають на кращих сценах, співпрацюють із компаніями звукозапису.^UThe relevance of the research topic is due to the huge impact that globalization has on the culture of society as a whole and on the stylistic principles of individual musical creativity. Having emerged at the turn of the 19th and 20th centuries, globalizing processes have almost completely changed the cultural map of the world today, erasing the borders that until recently clearly delineated the cultural patterns of different peoples and allowed easy identification of the artifact on the principle of “one's own - another's”. Combined with the active introduction of technology in all spheres of human being, globalization has significantly affected the musical art, considerably reducing the importance of the national factor in the development and formation of individual performing style. A striking example of this is the work of Chinese vocalists, whose contribution to the development of musical art of the XX – XXI centuries could hardly be overestimated. Numerous victories at prestigious international competitions, participation in opera performances of the world's leading theaters, the phenomenon of Chinese belcanto – these facts undoubtedly illustrate the status of Chinese performing vocal culture in the modern art world and indicate the need for serious discussion of the current situation by the scientific community. The concept of the study has led to the systematization of scientific sources in the following areas of music science: history and theory of music, theory of genre and style, musical cultural studies, European and Chinese vocal art. The chosen methodology, based on a combination of art history, interpretological and culturological approaches, allowed to: compare the history of scientific knowledge of the phenomenon of vocal style in Western European and Chinese art history; identify the impact of the verbal component of vocal art on the stylistic parameters of the work of Chinese performers; identify national and international factors that led to the transformation of academic vocal art in China in the XX – XXI centuries; generalize information about the history of the formation of Chinese academic vocal school; form creative portraits of modern Chinese vocalists; analyze the performance versions of prominent Chinese singers. In the thesis for the first time: the academic vocal art of modern China is presented as an artistic integrity formed by the interaction of national and international factors; the phenomenon of Chinese belcanto, the emergence of which led to the process of globalization, is presented; the parameters of individual performing style that are transformed in the work of Chinese singers under the influence of the process of globalization are determined. The dissertation highlights the process of historical formation of scientific ideas about style as a phenomenon of Western European and Chinese art. The phenomenon of creative style was understood by the philosophers of ancient Greece and China, and even then it was associated with the worldview of man. Differences in the further interpretation of the concepts that unite around the most general category of style depend on the development of certain cultural patterns. For example, if in the East the phenomenon of style was perceived mainly as a fundamental part of the ethical, in the West – the aesthetic (although both levels are present in both cultures). However, under the influence of globalizing processes, the national component of stylistic processes is gradually leveled.The history of the transformation of China's vocal art is extremely short compared to the previous stage of its development. In fact, it is about 100 years that have radically changed the national system of music education and upbringing. The success of this process is due to several factors: concert/touring activity of foreign singers; activity of Chinese artists aimed at disseminating and comprehending European cultural experience; accumulation of the corresponding scientific and methodical base and development of the national invariant of educational programs; development of concert performance and musical life as a system formed by the interaction of different types of music making; using technical means of communication. All this has led to an increasing the share of Western European music in China's sound landscape, “accustomed” listeners to unusual music, changed the stylistic priorities of bearers of national traditions and determined a gradual change of the whole country's musical culture system, which today is almost identical to other systems. This, especially in recent decades, has been facilitated by globalization, which has greatly expanded the access to other countries' cultural products and simplified cultural migration. Thanks to this, Chinese musicians master the world music art in educational institutions around the world, participate in international competitions, perform on the best stages, cooperate with recording companies.

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню важливого науково-практичного завдання визначення культурно-освітніх характеристик інноваційних трансформацій публічного управління та розроблення рекомендацій з їх практичного впровадження. Аналіз наукових літературних джерел щодо інноваційних трансформацій публічного управління та систематизація нормативно-правових документів, які регламентують питання професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого управління й самоврядування, дозволили окреслити прогалини й слабкі місця у регламентуючій підсистемі реформ публічної влади, сформулювати гіпотезу наукового дослідження щодо необхідності впровадження культурно-освітніх аспектів у процеси реформаційних змін публічної влади. Доведено, що для того, щоб публічне управління змогло виконати свої функції щодо стратегічних орієнтацій українського суспільства, воно має зазнати якісних змін, в основі яких мають бути нові вектори інноваційного розвитку. З одного боку, впровадження інновацій у публічній владі має відповідати основним принципам соціальної модернізації та орієнтуватися на створення умов для самоактуалізації суспільства. З іншого боку, інноваційний розвиток має забезпечувати ефективність діяльності органів державної влади, переорієнтовуючи їх на потреби суспільства і громадян. За результатами дослідження запропоновано удосконалити перспективну 4-х векторну модель організаційної культури державної служби України, яка, на відміну від існуючих, включає: 1) орієнтацію на суспільні цілі і цінності; 2) формування ефективних управлінських зразків поведінки; 3) високий правовий і соціальний статус державних службовців; 4) управління персоналом державних органів шляхом формування і розвитку системи цінностей, найважливішими серед яких є законність, професіоналізм, ініціатива, гласність, неупередженість при виконанні службових обов'язків. Її реалізація на практиці дозволяє враховувати специфіку соціальних процесів, формування традицій, символів шанобливого ставлення до професії державного службовця; розвиток конкурсного середовища як умови зростання професіоналізму службовців; підтримання в якості пріоритетних цінностей професійних знань, умінь, навичок і здібностей і пов'язаної з їх розвитком стабільності становища державних службовців. Удосконалено підхід до розроблення механізму культурно-освітнього забезпечення інноваційних трансформацій публічного управління на основі деталізації його структурних елементів в розрізі теоретичного, методологічного і практичного аспектів, реалізація якого дозволяє здійснювати перехід від традиційних процедур управління до новітніх (на основі цифровізації) технологій електронного урядування, а також підвищувати ефективність роботи органів влади і самоврядування завдяки децентралізації повноважень. Пропозиції щодо удосконалення теоретико-методичних засад визначення стратегічних векторів культурно-освітнього забезпечення інноваційних трансформацій публічного управління з використанням компетентністного підходу дозволяють на практиці отримувати інтегральні результати при проведенні реформ на основі посилення мотивації персоналу та інтеграції всіх видів освітньої, професійної й культуротворчої діяльності виконавців.В роботі дістала подальшого розвитку систематизація інструментарію інноваційних трансформацій публічного управління в частині конкретизації інструментів, принципів, методів, підходів інноваційного кадрового управління, що дозволяє підвищити ефективність публічного управління. Автором уточнено визначення дефініції «механізм культурно-освітнього забезпечення інноваційних трансформацій публічного управління», під яким запропоновано розуміти комплексну систему управлінського впливу на громадянське суспільство, яка забезпечує реалізацію інновацій у публічному управлінні на основі використання здобутків культурно-освітнього простору з метою досягнення прогресивного ко-еволюційного суспільного розвитку. Уточнено визначення дефініції «стратегічні вектори культурно-освітнього забезпечення інноваційних трансформацій публічного управління» під яким запропоновано розуміти такі комплексні напрямки концептуальних, інституційних, методологічних (у т.ч. інструментальних) та інших інноваційних перетворень у сфері публічної влади, що ґрунтуються на суспільних, освітніх, культурних та загальнолюдських цінностях і спрямовані на забезпечення сталого розвитку країни. Таке визначення надає можливість приділити додаткову увагу культурно-освітнім змінам у сфері публічного управління. Авторські пропозиції й рекомендації, викладені у дисертаційному дослідженні, мають практичне значення і можуть бути впроваджені у сфері публічного управління при реалізації адміністративно-територіальної реформи на місцях, а саме: при розробленні стратегій, програм і планів регіонального рівня, а також в системі професійної підготовки фахівців державної служби з метою підвищення ефективності трансформаційних процесів у публічному управлінні та адмініструванні.^UThe dissertation research is devoted to the solution of an important scientific and practical task of determining cultural and educational characteristics of public administration innovative transformations and developing recommendations for their practical implementation. Analysis of scientific literature on innovative transformations of public administration and systematization of legal documents governing professional training of civil servants and officials of local government and self-government, has allowed to identify gaps and weaknesses in the regulatory subsystem of public reform, to formulate a hypothesis of the research on the need to introduce cultural and educational aspects in the processes of reform changes of public authority. It is proved that in order for public administration to be able to perform its functions in relation to the strategic orientations of Ukrainian society, it must undergo qualitative changes, which must be based on new vectors of innovative development. On the one hand, the introduction of innovations in public power must comply with the basic principles of social modernization and focus on creating conditions for self-actualization of society. On the other hand, innovative development should ensure the effectiveness of public authorities, reorienting them to the needs of society and citizens. According to the results of the study, it is proposed to improve the perspective 4-vector model of organizational culture of the civil service of Ukraine, which, in contrast to the existing ones, includes: 1) focus on social goals and values; 2) formation of effective management behavior patterns; 3) high legal and social status of civil servants; 4) personnel management of state bodies through the formation and development of a system of values, the most important of which are legality, professionalism, initiative, transparency, impartiality in the performance of official duties. Its implementation in practice allows taking into account the specifics of social processes, formation of traditions, symbols of respect for the profession of a civil servant; development of the competitive environment as a condition for the growth of professionalism of employees; maintaining as priority values of the professional knowledge, skills and abilities and the stability of the position of civil servants related to their development. The author improves the approach to developing the mechanism of cultural and educational support of public administration innovative transformations based on detailing its structural elements in terms of theoretical, methodological and practical aspects, the implementation of which allows transition from traditional management procedures to the new e-government technologies, as well as increasing the efficiency of government and self-government through decentralization of powers. Proposals for improving the theoretical-methodological foundations for determining the strategic vectors of cultural and educational support for innovative transformations of public administration using a competence-based approach allow obtaining integrated results in reforms based on strengthening staff motivation and integration of all educational, professional and cultural activities. The systematization of the tools of innovative transformations of public administration in terms of concretization of tools, principles, methods, approaches of innovative personnel management, which allows to increase the efficiency of public management, has been further developed in the work. The author clarifies the definition of the “mechanism of cultural and educational support of innovative transformations of public administration”, which suggests a comprehensive system of managerial influence on civil society, which ensures implementation of innovations in public administration based on the use of cultural and educational space to achieve progressive co-evolution of social development. The author clarifies the definition of “strategic vectors of cultural and educational support of innovative transformations of public administration” under which proposes to understand such complex areas of conceptual, institutional, methodological (including instrumental) and other innovative transformations in the field of public power, based on public, educational, cultural and universal values and aimed at ensuring sustainable development of the country. The author's proposals and recommendations set out in the dissertation research are of practical importance and can be implemented in the field of public administration in the implementation of administrative-territorial reform on the ground, namely: in the development of strategies, programs and plans of the regional level, as well as in the training of civil service professionals to improve the transformation processes in public administration.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2022. Проведено порівняльно-правове дослідження інституту банкрутства (неспроможності) в Україні та Німеччині, зокрема генезису конкурсного процесу, окремих елементів сучасної процедури банкрутства (неспроможності), особливостей провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. У дисертації розроблено нові теоретичні положення щодо генезису інституту банкрутства (неспроможності) в Україні та його сучасного реформування, а також підготовлено на цій основі пропозиції стосовно удосконалення чинного Кодексу України з процедур банкрутства. Запропоновано внести зміни до КзПБ, а саме відійти від «прив’язки» прийняття рішень зборами та комітетом кредиторів до кількості голосів. Вказано на необхідність поєднати кількість голосів із кількістю кредиторів, які голосують (принаймні для прийняття рішення комітетом кредиторів з огляду на можливу численність кредиторів у зборах кредиторів), щодо прийняття рішень із важливих питань, перелік яких потрібно затвердити на законодавчому рівні. Зокрема, до такого переліку слід віднести питання про звернення до суду з метою призначення або звільнення з посади арбітражного керуючого, а також надання згоди на продаж майна боржника та погодження умов такого продажу. Так само запропоновано закріпити на законодавчому рівні положення про недійсність рішення комітету кредиторів у разі неповідомлення всіх його членів належним чином про проведення засідання. Виявлено, що на відміну від КзПБ в Insolvenzordnung закріплене обрання членами комітету кредиторів осіб, які не є кредиторами. Для них передбачені можливість отримання заробітної плати, звільнення та притягнення до відповідальності. Зазначено, що такі положення надають змогу зборам кредиторів призначати членами комітету кредиторів осіб, які володіють певними професійними навичками, за винагороду. Запропоновано удосконалити регулювання правового статусу арбітражного керуючого, зокрема: 1) змінити порядок відсторонення арбітражного керуючого з ініціативи комітету кредиторів без наявності підстав, передбачивши необхідність аналізу судом рівня професійних і ділових якостей арбітражного керуючого; 2) змінити умови оплати шляхом установлення заборони на виплату арбітражному керуючому основної винагороди та понесених витрат за рахунок кредиторів. Виявлено, що законодавство Німеччини передбачає два види конкурсних керуючих: конкурсний керуючий та тимчасовий конкурсний керуючий. Аргументовано, що німецький законодавець стимулює конкурсного керуючого до якісної, оперативної та сумлінної роботи шляхом встановлення окладу конкурсного керуючого і гарантування державою його отримання у випадках, якщо боржникові було надане відстрочення у виплаті судових витрат та штрафу, а також обов’язку відшкодувати збитки, які були завдані кредиторам та боржнику в разі неналежного виконання конкурсним керуючим покладених на нього обов’язків. Встановлено, що визначення неплатоспроможності як за німецьким, так і за українським законодавством є нечітким. Однак на відміну від вітчизняного законодавства в законодавстві Німеччини для ініціювання конкурсного процесу необхідна наявність стійкої неплатоспроможності. Констатовано, що визнавати недійсними правочини боржника у процедурі банкрутства необхідно як у випадку наявності умислу приховати кошти, так і в разі їх збитковості чи квазі-делікту. Запропоновано встановити строк «недовіри», диференціювавши його залежно від ситуації, зокрема: тривалістю в один рік – для оскарження збиткових правочинів, вчинених без злого умислу боржника; три роки – в разі наявності квазі-делікту; від десяти до п’ятнадцяти років – у випадку, якщо в боржника був умисел приховати свої активи. Визначено, що якщо до початку періоду «недовіри» у боржника були ознаки неплатоспроможності, то початком перебігу цього періоду варто вважати саме момент їх настання. Встановлено, що на відміну від України в Німеччині реалізація майна боржника на аукціоні вважається збитковою та невиправдано довготривалою процедурою. Запропоновано скористатися досвідом німецької правової регламентації та відійти від обов’язкової реалізації майна банкрута на аукціоні та уповноважити представницькі органи кредиторів реалізовувати майно у приватноправовому порядку. Обґрунтовано необхідність визначення переліку суб’єктів оскарження результатів аукціону та встановлення місячного присічного строку для оскарження його результатів із метою забезпечення швидкоплинності процедури банкрутства, дотримання встановлених законодавцем строків ліквідаційної процедури, а також захисту прав подальших добросовісних власників майна, яке свого часу було реалізоване на аукціоні...^UDissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 081 "Law". – Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, 2022. A comparative legal study of the institution of bankruptcy (insolvency) in Ukraine and Germany was conducted, in particular the genesis of the tender process, individual elements of the modern bankruptcy (insolvency) procedure, features of proceedings in cases of insolvency of individuals. The dissertation developed new theoretical provisions regarding the genesis of the institution of bankruptcy (insolvency) in Ukraine and its modern reformation, as well as proposals for improving the current Code of Ukraine on bankruptcy procedures were prepared on this basis. It is proposed to make changes to the KzPB, namely to move away from the "binding" of decision-making by meetings and the creditors' committee to the number of votes. It is pointed out the need to combine the number of votes with the number of creditors who vote (at least for making a decision by the creditors' committee, given the possible number of creditors in the creditors' meeting), regarding decisions on important issues, the list of which must be approved at the legislative level. In particular, such a list should include the issue of applying to the court for the purpose of appointing or dismissing the arbitration administrator, as well as giving consent to the sale of the debtor's property and agreeing on the terms of such sale. It is also proposed to enshrine at the legislative level the provision on the invalidity of the decision of the creditors' committee in the event that all its members are not properly notified of the meeting. It was revealed that, unlike KzPB, the Insolvenzordnung stipulates the election of non-creditors as members of the creditors' committee. For them, the possibility of receiving wages, dismissal and prosecution is provided. It is noted that such provisions enable creditors' meetings to appoint persons with certain professional skills as members of the creditors' committee for a fee. It is proposed to improve the regulation of the legal status of the arbitration manager, in particular: 1) to change the procedure for removing the arbitration manager at the initiative of the creditors' committee without grounds, foreseeing the need for the court to analyze the level of professional and business qualities of the arbitration manager; 2) to change the terms of payment by imposing a ban on the payment to the arbitration administrator of the main remuneration and expenses incurred at the expense of creditors. It was found that the German legislation provides for two types of bankruptcy trustees: a bankruptcy trustee and a temporary bankruptcy trustee. It is argued that the German legislator stimulates the bankruptcy administrator to perform high-quality, efficient and conscientious work by establishing the salary of the bankruptcy administrator and guaranteeing its receipt by the state in cases where the debtor was granted a delay in the payment of court costs and a fine, as well as the obligation to compensate for damages that were caused to the creditors and the debtor in case of improper performance by the bankruptcy administrator of the duties assigned to him. It was established that the definition of insolvency under both German and Ukrainian legislation is unclear. However, in contrast to domestic legislation, German legislation requires persistent insolvency to initiate a tender process. It was established that the debtor's deeds in the bankruptcy procedure should be declared invalid both in the case of intent to hide funds, and in the case of their unprofitability or quasi-delict. It is proposed to establish a period of "distrust", differentiating it depending on the situation, in particular: with a duration of one year - for contesting loss-making transactions committed without malicious intent by the debtor; three years – in case of quasi-delict; from ten to fifteen years - in the event that the debtor had the intention to hide his assets. It was determined that if the debtor had signs of insolvency before the beginning of the "distrust" period, then the beginning of this period should be considered precisely the moment of their onset. It was established that, unlike Ukraine, in Germany, the realization of the debtor's property at auction is considered a loss-making and unreasonably long procedure. It is proposed to use the experience of German legal regulations and move away from the mandatory sale of the bankrupt's property at auction and authorize the representative bodies of creditors to sell the property in a private law manner. The need to define the list of subjects for contesting the results of the auction and to establish a one-month limitation period for contesting its results is substantiated in order to ensure the swiftness of the bankruptcy procedure, compliance with the terms of the liquidation procedure established by the legislator, as well as to protect the...

З використанням розробленого підходу одержано результати теоретичних і практичних досліджень сфери стійкого позиціонування національного портового комплексу у системі міжнародної інтеграції та глобалізації за принципами мультимодальних транспортних технологій. Запропоновано механізм раціоналізації позиціонування торговельних портів на основі пріоритету конкурсного техніко-економічного рівня у межах життєвого циклу підприємства. Розроблено методи формування стратегії стійкого обслуговування транзитних вантажопотоків. Досліджено альтернативні напрямки освоєння зростаючих вантажопотоків у системі міжнародних інтермодальних сполучень, що визначають параметри розвитку портів північно-західного регіону Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції знань з природничо-математичних і спеціальних дисциплін у професійній підготовці вчителя трудового навчання. Розглянуто інтеграцію знань, шляхи їх застосування у підготовці вчителя за трьома напрямками: міжпредметні зв'язки, синтез різнопредметних знань на базі однієї кооперуючої дисципліни та інтегровані курси. Визначено основні шляхи інтеграції знань: розв'язання міжпредметних задач і засвоєння виконання комплексних завдань; проведення навчально-комплексних спостережень; організація олімпіад і конкурсів. Розглянуто методичні аспекти проблеми інтеграції знань. З метою підготовки вчителів трудового навчання до здійснення міжпредметних зв'язків у школі запропоновано ввести до навчального плану вузів написання курсових і дипломних робіт з проблем інтеграції.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення 10-ти форм вегетативно розмножуваних підщеп для груші в маточнику конкурсного випробування та 30-ти комбінувань даних підщеп з трьома сортами груші, внесеними до Реєстру сортів рослин України. За комплексом біологічних, господарських, технологічних та економічних показників виділено дві кращі форми - айву мліївську та ВА29, адаптовані до грунтово-кліматичних умов правобережної частини західного Лісостепу України та перспективні для вирощування високоякісного садивного матеріалу нових сортів груші, придатних для закладання сучасних насаджень інтенсивного типу. Досліджено проходження фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп у маточнику і саджанців у розсаднику. Визначено кращі сорто-підщепні комбінування в груші за сумісністю, а також несумісні у разі окулірування на досліджуваних підщепах.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати комплексної оцінки нових і перспективних клонових підщеп яблуні у маточнику конкурсного випробування та у полях розсадника за умов Донбасу. Виділено високоінтенсивні морозостійкі підщепи для оцінки їх у розсаднику та саду. Відібрано сорто-підщепні комбінування для вирощування одно- та дворічних садженців. Розроблено прийоми стимулювання кроноутворення в однорічок. Встановлено оптимальні параметри підщеп та висоти їх окулірування. Запропоновано технологію вирощування дворічних садженців з однорічною кроною, щеплених узимку з використанням відсадків-переростків.

  Скачати повний текст

У дисертації системно досліджено актуальну для сучасного духового академічного музично-виконавського мистецтва проблематику новочасного репертуарного потенціалу для саксофона, означеного оригінальними сольними саксофонними творами в супроводі академічного духового оркестру. У роботі проаналізовано основну теоретичну і джерельну базу наукового дослідження, виділено основні етапи становлення репертуарної палітри академічного саксофонного виконавства, розкрито художньо-виконавську специфіку творів для саксофона з духовим оркестромна рівні художньо-образної змістовності саксофонних композицій, еволюції виконавських засобів виразності академічного саксофоніста, темброво?колористичної своєрідністі сольного звучання саксофона в супроводі духового оркестру. Оригінальний саксофонний репертуар досліджується також з огляду впровадження виконавської форми соло в загальну композиційну структуру академічних творів для саксофона з духовим оркестром.Наголошується, що означена проблематика новочасних саксофонних репертуарних новацій у пропонованому ракурсі, а саме – сольного звучання саксофона у супроводі духового оркестру, є недостатньо вивченою українськими та зарубіжними вченими.Актуальність дослідження обумовлюється постійним збільшенням числа оригінальних академічних творів для саксофона з духовим оркестром, а також невпинним зростанням професійного рівня вітчизняних і зарубіжних духових оркестрових колективів. Таким чином, запитуваність пропонованої теми зумовлюється її вагомим виконавсько-практичним значенням, окресленним, передусім, у царині академічного духового музично?виконавського мистецтва, а також у лоні сучасної музично-педагогічної та диригентської практики, в річищі історії виконавства на духових академічних інструментах і, безумовно, у новочасній репертуарній художньо-редакційнійта режисерській діяльності з проведення концертних, фестивально?конкурсних заходів. Результати пропонованого дисертаційного дослідження можуть бути цікавими, насамперед, з професійно-практичної точки зору, академічним виконавцям-інструменталістам (професійним саксофоністам та представникам інших духових спеціалізацій зі складу академічного духового інструментарію), диригентам, педагогам, інструментознавцям, аранжувальникам, композиторам, викладачам фахових та музично?теоретичних дисциплін, режисерам культурно-мистецьких заходів, редакторам нотної навчально-методичної літератури тощо.Наукова новизна презентованої дослідницької роботи полягає у зверненні до малодослідженого пласта академічної оригінальної музики другої половини ХХ – початку ХХІ століть, написаної для саксофона з духовим оркестром; у висвітленні її особливостей, позначених, передусім, розлогою художньо-виконавською специфікою виразових можливостей академічного саксофонного виконавства у супроводі професійного духового оркестру. В дослідженні хронологічно висвітлюються процеси еволюціїакадемічного саксофонного репертуару, зокрема саксофонних композицій з духовим оркестром, в контексті змін його художньо-виражальних властивостей; простежено процеси становлення і розвитку складу духового оркестру в якості акомпануючого оркестрового колективу; проведено аналіз творчого доробку, мистецьких досягнень та виконавського стилю найвідоміших виконавців-саксофоністів сучасності (Нобуя Сугава, Тімоті Макалістер, Клод Делангль, Ася Фатєєва, Мішель Супера) в аспекті відображення художнього результату крізь призму еволюції виконавської техніки у сучасному саксофонному мистецтві.^UThe dissertation systematically explores the problematic of the new repertoire potential for the saxophone, which is relevant for modern wind academic musical performing arts, marked by original solo saxophone works accompanied by an academic wind orchestra. The paper analyzes the main theoretical and initial base of scientific research, the main stages of formation of the repertoire palette of academic saxophone performance are defined, the artistic and performing specificity of works for saxophone with a wind orchestra is revealed at the level of artistic and figurative content of saxophone compositions, evolution of performing means of expressiveness of the academic saxophonist, timbre and color originality of the solo sound of the saxophone accompanied by a wind orchestra. The original saxophone repertoire is also studied taking into account the introduction of the solo performing form into the overall compositional structure of academic works for saxophone with a wind orchestra.It is noted that this issue of modern saxophone repertoire innovations in the proposed perspective, namely, the solo sound of a saxophone accompanied by a wind orchestra, has not been sufficiently studied by Ukrainian and foreign achievements and performance style of the most famous saxophonists of today (Nobuya Sugawa, Timothy McAlister, Claude Delangle, Asya Fateeva, Michelle Supera) was carried out in terms of reflecting the artistic result throughthe prism of the evolution of performance technique in modern saxophone art.scientists.The relevance of the study is determined by the constant increase in the number of original academic works for saxophone and wind orchestra, as well as the relentless growth of the professional level of domestic and foreign wind orchestras.Thus, the demand for the proposed topic is determined by its significant performing and practical significance, outlined primarily in the field of academic wind musical performing arts, as well as in the field of modern musical, pedagogical and conducting practice, in line with the history of performance on academic wind instruments, in the new repertoire of artistic, editorial and directing activities for concert, festival and competitive events.The results of the proposed dissertation work may be interesting, first of all, from a professional and practical point of view, to academic instrumentalists (professional saxophonists and representatives of other wind specializations from the academic wind instruments), conductors, teachers, instrumentalists, arrangers, composers, teachers of professional and musical - theoretical disciplines, directors of cultural and artistic events, editors of music educational and methodical literature, etc.The scientific novelty of the presented research work consists in addressing an understudied layer of academic original music of the second half of the 20th -beginning of the 21st centuries, written for saxophone with a wind orchestra; highlighting its features, marked, first of all, by the extensive artistic andperformance specificity of the expressive possibilities of academic saxophone performance accompanied by a professional wind orchestra. The study chronologically highlights the processes of evolution of the academic saxophone repertoire, in particular saxophone compositions with a wind orchestra, in the context of changes in its artistic and expressive properties; the processes of formation and development of the composition of the wind orchestra, as an accompanying orchestra group, are traced; an analysis of the creative work, artistic

Розглянуто питання формування акціонерного капіталу та управління ним в бурякоцукровому підкомплексі АПК України та розроблено теоретико-методологічні і практичні рекомендації з метою використання потенційних можливостей акціонерної форми організації бізнесу для подолання системної кризи в підкомплексі та виведення бурякоцукрового виробництва на новий якісний рівень, який має відповідати сучасним вимогам ринкової економіки. Визначено аціонерний капітал як економічну категорію та обгрунтовано доцільність використання різних методів його оцінювання. Запропоновано оптимальну систему корпоративного управління для України. Здійснено періодизацію процесів формування акціонерного капіталу в бурякоцукровому підкомплексі України та розроблено методичні підходи до оцінки його функціонування. Наведено методику визначення оптимального співвідношення розподілу кінцевої продукції між учасниками бурякоцукрового виробництва та мінімальними цінами на готову продукцію. Висвітлено математичну модель оптимізації кількості акцій з правом голосу, які забезпечують прийняття необхідного для акціонера рішення на загальних зборах акціонерів та запропоновано нову процедуру формування органів управління акціонерного товариства. Обгрунтовано механізм формування регульованого ринку цукру шляхом доповнення механізму квотування конкурсним розподілом цукрових привілеїв.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення концесійного механізму стимулювання інвестиційної діяльності з метою розвитку житлово-комунального господарства. Досліджено концесійний механізм залучення інвестицій у міське господарство. Виявлено його характерні ознаки, основних учасників та їх функції. Обгрунтовано сфери та підгалузі застосування даного механізму. Розроблено методику комплексного оцінювання концесійних проектів, яка передбачає проведення розрахунку кількісних і якісних показників. Рекомендовано проводити кількісний аналіз ефективності проектів у контексті поглядів основних учасників концесії, а саме: концесіонера, концесієдавця (держави, регіону, міста), кредиторів. Сформовано групи показників для кожного учасника проекту. З метою аналізу якісних показників, що впливають на ефективність концесії, запропоновано методичні рекомендації щодо оцінювання факторів ризику й успіху проекту. Наведено механізм організмції та проведення концесійних конкурсів, який дозволяє відібрати найбільш ефективного концесіонера для реалізації концесійного проекту. Сформовано систему організаційно-економічного забезпечення концесійного механізму інвестування регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано можливість використання алелей гордеїнкодувальних локусів для маркування ступеня зимостійкості озимого ячменю. Для розв'язання даної задачі створено методику електрофорезу гордеїна в кислому поліакриламідному гелі. Побудовано каталог основних алелей гордеїнкодувальних локусів. На модельному об'єкті, матеріалі конкурсних сортовипробувань і колекції вивчено взаємозв'язок алельного складу даних локусів зі ступенем зимостійкості. Створено математичні та графічні моделі цього зв'язку, що мають високий ступінь надійності. Показано, що запропоновані математичні моделі мають найбільший ступінь достовірності у роки з суворими умовами зимівлі рослин. Вивчено серії алелей гордеїнкодувальних локусів, що маркують низький, середній і високий ступінь зимостійкості озимого ячменю. Показано, що найбільшу зимостійкість мають генотипи з формулами 2.4.4., 2.3.1. Створено два сорти озимого ячменю "Метелиця" та "Достойний".

  Скачати повний текст

Доведено, що особливість службово-трудових правовідносин зумовлюється змістом праці державних службовців, яка полягає у реалізації ними організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у межах компетенції державних органів і виникненні управлінських правовідносин. Запропоновано доповнити Кодекс законів про працю України нормами, які б визначали державних службовців як окрему категорію працівників, права та обов'язки яких, окрім трудового законодавства, встановлюються спеціальними нормативними актами. Аргументовано, що умовами виникнення трудових правовідносин з державними службовцями є конкурс, стажування, кадровий резерв, а підставами - трудовий договір (контракт), вибори, призначення. Стверджено, що конкурс, стажування та кадровий резерв державної служби необхідно розглядати як окремі правовідносини, умову виникнення трудових правовідносин з державними службовцями, гарантію забезпечення органу державної служби висококваліфікованими фахівцями, гарантію реалізації права громадян на рівний доступ до державної служби, юридичну процедуру, структуровану за певними етапами. Визначено, що конкурс - один з правових способів раціонального добору кадрів, метою якого є обрання найкращого з учасників на заміщення вакантної посади до органу державної служби за встановленими критеріями. Обгрунтовано, що рішення конкурсної комісії має для керівника рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Зроблено висновок, що у випадку відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою заробітна плата не виплачується.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності.У першому розділі визначено зміст і структуру музично-естетичної культури; здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми взаємодії музичного й естетичного феноменів у вихованні особистості; розкрито культурно-виховний потенціал конкурсно-фестивальної діяльності; обґрунтовано та спроєктовано структурно-змістову модель технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Музично-естетична культура майбутнього вчителя музичного мистецтва це динамічне інтегративне особистісне утворення, що проявляється у сформованості музично-естетичних знань, у розвитку естетичної свідомості (почуттів, потреб, інтересів, смаків, ідеалів); наявності комплексу методичних знань з музично-естетичного виховання дітей та молоді, що проявляється у здатності застосовувати їх у майбутній професійно-педагогічній та художньо-естетичній діяльності. Структура музично-естетичної культури особистості визначена, з огляду на її розуміння як системного інтегративного явища, з виокремленням її структурних та функціональних компонентів: розуміння культури як стану, як процесу і як результату творчого освоєння особистістю музично-естетичних цінностей та набуття художньо-естетичного досвіду.У другому розділі «Експериментальна перевірка технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності» проаналізовано стан музично-естетичного виховання студентів педагогічних закладів освіти, зокрема спеціалістів музичного напряму; здійснено поетапне впровадження технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в освітньо-виховний процес педагогічних закладів освіти; проведено аналіз результатів дослідження. На основі визначення й обговорення фахівцями, залученими до експериментального дослідження, сучасних вимог до професійної освіти вчителів музичного мистецтва була розроблена та обґрунтована технологія виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Технологія представлена як поетапний процес формування загально-художніх, мистецтвознавчих, професійних знань; емоційно-ціннісних орієнтацій, мотивів саморозвитку; розвитку музично-естетичних потреб та здібностей через набуття досвіду художньо-творчої діяльності, що проявляється в самореалізації у різних формах музично-естетичної активності і забезпечує ефективне музично-естетичне виховання майбутніх педагогів-музикантів. Результатом науково-дослідної роботи стало впровадження в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти педагогічної технології, яка була розроблена відповідно до вимог педагогічного експерименту та передбачала такі етапи: мотиваційно-цільовий (усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва значущості музичної освіти, набуття позитивної мотивації та стійкого інтересу до майбутньої професії), організаційно-педагогічний (оволодіння студентами мистецтвознавчими та професійними знаннями, що сприяють вихованню компонентів музично-естетичної культури в процесі навчальної, позааудиторної роботи, педагогічної практики з набуття студентами відповідних методичних знань та виконавських технік), виконавсько-творчий (залучення студентів до участі у конкурсах (фестивалях) для максимального розкриття творчої індивідуальності виконавця, що передбачає власну інтерпретацію програмового матеріалу, втілення оригінального творчого задуму) та рефлексивно-коригувальний (аналіз рівнів сформованості кожного з компонентів музично-естетичної культури на основі рефлексії та індивідуальної самокорекції для подальшої самоосвіти та самовиховання). Дослідження проводилося у таких напрямах: оптимізація та використання виховного потенціалу навчальних дисциплін за умов гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу; музично-естетична спрямованість позааудиторної роботи завдяки участі у фестивально-конкурсній діяльності; самовиховання та самовдосконалення майбутніх педагогів-музикантів у різних формах музично-естетичної активності.Упроваджена технологія виховання музично-естетичної культури сприяла культурно-духовному розвитку та набуттю майбутніми педагогами-музикантами музично-естетичних знань, сформованих цінностей, художньо-творчого досвіду, що дозволило значно підвищити результативність музично-естетичного виховання майбутніх педагогів. Отримані дані засвідчують позитивні зрушення, що відбулися в експериментальній групі в процесі формувального етапу експериментальної роботи.^UThe dissertation work deals with the issue of educating the musical and aesthetic culture of future musical art teachers by means of festival-competitive activities. In the first chapter the content and the structure of musical and aesthetic culture is defined; the historical and pedagogical analysis of a problem of interaction of musical and aesthetic phenomena in the education of the person is carried out; the cultural and educational potential of the competition-festival activity is revealed; the structural-semantic model of technology of education of musical-aesthetic culture of future teachers of musical art by means of festival-competitive activity is substantiated and designed. The musical and aesthetic culture of the future teacher of musical art is a dynamic integrative personal formation, which is manifested in the formation of musical and aesthetic knowledge, in the development of aesthetic consciousness (feelings, needs, interests, tastes, ideals); availability of a set of methodological knowledge on the musical and aesthetic education of children and youth, which is manifested in the ability to apply them in future professional and pedagogical and artistic and aesthetic activities. The structure of musical and aesthetic culture of the individual is determined based on its understanding as a systemic integrative phenomenon, with the separation of its structural and functional components: understanding of culture as a state, as a process and as a result of creative development of musical and aesthetic values and acquiring artistic and aesthetic experience. The components of musical and aesthetic culture of future music art teachers are defined as cognitive, axiological, activity; its criteria and relevant indicators: spiritual and ideological (the formation of a system of theoretical and practical knowledge for musical and aesthetic activities; the development of figurative thinking, associative creative imagination; erudition in the field of art); emotional and value (system of value orientations of the teacher-musician, developed aesthetic feelings, the presence of musical and aesthetic preferences, expressed in certain aesthetic views, tastes, and needs); creative activity (formation of artistic and creative abilities, artistic qualities, the need for self-realization, mastery of performing skills, activity in the forms of musical and aesthetic activities of musical creativity and performing activities). Based on the definition and discussion by experts involved in the experimental study of modern requirements for the professional education of music art teachers, we have developed and substantiated the technology of education of musical and aesthetic culture of future music teachers by means of festival-competition activities. Technology is presented as a gradual process of formation of general artistic, art, professional knowledge; emotional and value orientations, motives of self-development; development of musical and aesthetic needs and abilities through the acquisition of experience in artistic and creative activities, which is manifested in self-realization in various forms of musical and aesthetic activity and provides effective musical and aesthetic education of future music teachers. The result of research work was the introduction of the pedagogical technology into the educational process of pedagogical higher education institutions , which was developed in accordance with the requirements of pedagogical experiment and provided the following stages: motivational-target (future music teachers awareness of the importance of music education, future profession), organizational and pedagogical (mastering by students of art and professional knowledge that contribute to the education of components of musical and aesthetic culture in the process of educational, extracurricular work, pedagogical practice for students to acquire relevant methodological knowledge and performing techniques), executive and creative (involving students in participation in competitions (festivals) for the maximum disclosure of the creative individuality of the performer, which involves their own interpretation of the program material, the implementation of the original creative idea) and reflexive-corrective (analysis of the levels of formation and each of the components of musical and aesthetic culture based on reflection and individual self-correction for further self-education and self-education). The research was conducted in the following areas: optimization and use of the educational potential of academic disciplines in terms of humanitarization and humanization of the educational process; musical and aesthetic orientation of extracurricular work due to participation in festival and competition activities; self-education and self-improvement of future music art teachers in various forms of musical and aesthetic activity.

Об’єкт дослідження – популярна музична культура України кінця ХХ – початку ХХІ століть.Мета дослідження – науково-теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз вокального виконавства дітей в контексті популярної музичної культури України кінця ХХ – початку ХХІ століть. Методи дослідження дозволяють проаналізуввати проблеми дитячого вокального виконавства у їх багатогранності та становлять комплекс різних наукових підходів: культурологічного, комплексного, персоналістичного, компаративного, аналітичного, функціонального, системного. Також у рамках системного підходу було застосовано методи аналізу і синтезу, об’єктивного спостереження, контент-аналізу, систематизації теоретичних даних та інтерв’ю. Для уточнення термінологічного апарату дисертаційної роботи було застосовано теоретичний метод, а для підведення підсумків – метод теоретичного узагальнення.Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження є першим досвідом комплексного розгляду дитячого вокального виконавства в контексті популярної музичної культури України. У роботі вперше: здійснено комплексне дослідження вокального виконавства дітей в контексті популярної музичної культури України; уточнено зміст понять «естрадна музика», «популярна музика» та «масова музика»; на основі аналізу джерельної бази дослідження сформовано авторське визначення поняття «вокальне виконавство дітей»; охарактеризовано чинники формування вокального виконавства дітей у мистецтві естради, а також фізіологічні та психологічні особливості дитячого вокального виконавства; проаналізовано структуру освітніх інституцій дитячого вокального виконавства в Україні ХХІ століття; окреслено роль персонологічного менеджменту у розвитку дитячого вокального виконавства; досліджено особливості участі дітей у вокальних фестивалях, конкурсах і талант шоу в контексті популярної музичної культури.Практичне значення дослідження. Матеріали і результати дослідження можуть бути застосовані при подальшому вивченні різних аспектів дитячого вокального виконавства та стати основою нових наукових досліджень в галузі мистецтвознавства. Результати дослідження можуть слугувати складовою методичних посібників та підручників з вокального виконавства та музичної педагогіки, лекційного матеріалу для студентів закладів вищої освіти спеціальності 025 Музичне мистецтво. Дисертація може стати в нагоді педагогам-музикантам, які працюють з дітьми.^UThe purpose of the study is the scientific and theoretical justification and comprehensive analysis of children’s vocal performance in the context of the popular musical culture of Ukraine at the end of the 20th – beginning of the 21st century.Research methods allow to analyze the problems of children’s vocal performance in their multifaceted nature and constitute a complex of different scientific approaches: cultural, complex, personalistic, comparative, analytical, functional, systemic. Also, as part of the system approach, the methods of analysis and synthesis, objective observation, content analysis, systematization of theoretical data and interviews were applied. The theoretical method was used to clarify the terminological apparatus of the dissertation, and the method of theoretical generalization was used to summarize the results.Scientific novelty of the obtained results. The research is the first experience of a comprehensive examination of children’s vocal performance in the context of the popular musical culture of Ukraine. For the first time in the work: a comprehensive study of children’s vocal performance in the context of the popular musical culture of Ukraine was carried out; the meaning of the concepts "pop music", "popular music" and "mass music" has been clarified; on the basis of the analysis of the source base of the research, the author’s definition of the concept of "vocal performance of children" was formed; the factors of the formation of children’s vocal performance in pop art are characterized, as well as the physiological and psychological features of children’s vocal performance; the structure of educational institutions of children’s vocal performance in Ukraine in the 21st century was analyzed; the role of personnel management in the development of children’s vocal performance is outlined; the peculiarities of children’s participation in vocal festivals, contests and talent shows in the context of popular music culture were investigated.Practical significance of the research. The materials and results of the research can be applied in the further study of various aspects of children’s vocal performance and become the basis of new scientific research in the field of art history. The results of the research can serve as a component of methodical manuals and textbooks on vocal performance and music pedagogy, lecture material for students of higher education institutions, specialty 025 Musical art. The dissertation can be useful for teachers-musicians who work with children.

Дисертація містить комплексний аналіз господарського договору як правового інституту господарського права. Досліджено доктринальне поняття господарського договору та питання правового регулювання укладання господарських договорів в сучасних умовах господарювання. Особлива увага приділена нетрадиційному способу укладання господарських договорів в умовах конкуренції покупців (біржових угод, договорів, що укладаються на аукціонах, за конкурсом). Обгрунтовується необхідність прийняття Закону про господарські договори, внесення змін та доповнень до чинного законодавства України.

  Скачати повний текст

Вивчено 25 форм клонових карликових та напівкарликових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування за умов західного Лісотепу України. Значну увагу приділено дослідженню процесів росту та розвитку надземної частини та кореневої системи відсадків. За комплексом господарсько-біологічних показників та економічною ефективністю виділено карликові та напівкарликові підщепи, перспективні для виробництва та подальшого вивчення в розсаднику та саду. У маточнику конкурсного випробування істотно переважали контроль карликові підщепи Д 70-456, Д 70-49, 62-396 і напівкарликові 54-118, 64-194, 71-3-150. З метою вдосконалення технологій вирощування відсадків клонових підщеп вивчено вплив загущених схем закладання маточника на параметри їх росту, розвитку кореневої системи, вихід стандартних відсадків та економічну ефективність їх продукції в таких насадженнях. Обгрунтовано переваги загущеного садіння та застосування тирси для підгортання маточних кущів, яке сприяє покращанню проходження процесу коренеутворення та полегшує проведення технологічних операцій. Рекомендовано для виробництва кращі форми клонових підщеп. Встановлено оптимальні схеми закладання маточника та придатність підщеп для вирощування в загущених насадженнях.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню громадянської активності як політологічного поняття та політичного явища. У науковій роботі проаналізовані теоретико-методологічні засади вивчення громадянської активності, механізми її реалізації та розвиток в Україні 2014 – 2019 років, надаються рекомендації щодо її подальшого розвитку. Наукова новизна дисертаційного дослідження обумовлена комплексом поставлених дослідницьких завдань. Робота спрямована на встановлення актуальної моделі громадянської активності в українському суспільстві, основних тенденції та специфіки її розвитку, визначення шляхів забезпечення гармонійного розвитку громадянської активності в Україні. У процесі роботи проведений комплексний аналіз громадянської активності в Україні як феномену суспільно-політичного життя в конкретний історичний період, визначено механізми, динаміку розвитку, основні тенденції та особливості її реалізації в умовах соціально-політичної кризи на Південному Сході України (2014 – 2019 рр.), здійснене порівняння динаміки розвитку традиційних та нових видів політичної діяльності в Україні в досліджуваний період. Було удосконалено теоретичні засади дослідження громадянської активності, уточнена проблематика громадянської активності у працях закордонних та вітчизняних науковців, класифіковані підходи до визначення громадянської активності. Автор розробив інтерпретацію таких визначень: «громадянська активність», «суб'єкт політичного життя», «суб'єкт громадянської активності». Теоретичні узагальнення, оцінки та пропозиції дисертаційної роботи мають практичне значення та можуть бути використані при розробці концепції державної політики щодо розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні та окремих питань практики громадянської активності в Україні. Також результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями, представниками волонтерського руху, засобами масової інформації в частині розвитку комунікативної двосторонньої взаємодії між громадянами та іншими суб'єктами політичного життя задля вирішення актуальних суспільно значущих проблем. Автором зроблено висновок, що наслідки військової агресії РФ у період 2014 – 2019 років суттєво вплинули на порядок денний громадянської активності в Україні, яка була спрямована як на розв'язання проблем та наслідків військового конфлікту, так і на врегулювання інших питань внутрішнього життя країни. Загалом у досліджуваний період активно розвивалися такі практики громадянської активності, як благодійництво та волонтерство, бойкотування продукції країни-агресора, подання електронних петицій, протестна активність. Водночас меншою мірою громадяни підтримували партії та громадські організації, а голосування на виборах було ускладнене окупацією та бойовими діями. Кількісний та якісний розвиток різноманітних форм громадянської активності після 2014 року свідчить про подальшу демократизацію та розвиток громадянської активності в сучасній Україні.Дослідження теоретичної моделі громадянської активності, виявлення особливостей розвитку громадянської активності України в період 2014 – 2019 років дозволили виділити наступні рекомендовані кроки у процесі розвитку громадянської активності в Україні: 1).залучення громадян у процес прийняття рішень органами влади, що базується на обізнаності громадян про способи впливу на рішення органів влади, зокрема про способи інформаційно-комунікативного контактування з органами місцевої влади: подання пропозицій, доручень виборців, місцевих ініціатив, участь у публічних громадських обговореннях, електронних консультацій з громадськістю, проведення громадських слухань, особливості проведення мирного протесту. Корисним є заохочення громадян до участі в діяльності громадських рад; 2).розвиток відносин між політичними партіями України та пересічними громадянами, що потребує інтенсифікації двосторонньої контактної взаємодії з громадянами, зокрема з використанням онлайн-інструментів, у формах відеозустрічей з громадськістю, онлайн-обговорень, закликів до надання пропозицій громадян, звітуванні перед громадянами; 3). посилення залучення якомога більшої кількості громадян до діяльності громадських організацій, що потребує ініціативних зусиль від громадян, а від громадських організацій вимагає налагодження діалогу та двосторонньої взаємодії, їх просвітництва; 4). трансформація волонтерського руху, популяризація практики регулярного волонтерства широких верств громадян, що спостерігається в країнах сталої демократії, розширення його предметних напрямків. Додатковою умовою сприяння таким практикам може бути врахування часу, який громадяни витрачають на волонтерську діяльність, під час проведення конкурсів на заміщення посад в органах влади; 5). розвиток законодавства у сфері професійного самоврядування, встановлення загального статусу саморегулівних та професійних організацій, що може сприяти самоорганізації громадян України за професійним принципом.^UThe thesis is devoted to the research of Civil engagement as a concept in political science and political phenomenon. The thesis investigates the theoretical and methodological principles of Civil engagement, analyses the mechanism of its implementation and development in Ukraine between 2014 and 2019, provides recommendations for its further development. The scientific novelty of the thesis is specified by the research tasks. The thesis is aimed at establishing the current model of Civil engagement in Ukrainian society, the main trends and specifics of its development, identifying ways to ensure the harmonious development of Civil engagement in Ukraine. The results to testify the author's contribution to the research of comprehensive analysis of Civil engagement in Ukraine as a phenomenon of socio-political life in a particular historical period, identifies mechanisms, dynamics of development, main trends and features of its implementation in the socio-political crisis in South-Eastern Ukraine (2014 – 2019), carries out a comparison of the dynamics of development of traditional and new types of political participation in Ukraine in the study period. The author contributes to the development of the theoretical principles of the study of Civil engagement, clarifies the issues of Civil engagement in the works of foreign and domestic scientists, classifies approaches to the definition of Civil engagement. Theoretical generalization, assessments and proposals embodied in the present thesis are of practical importance and can be used in developing the concept of state policy for the development of civil society institutions in Ukraine, and some issues of Civil engagement in Ukraine. The results of the study can be used by the public authorities and local governments, political parties, non-governmental organizations, representatives of the volunteer movements, the media in the development of communicative bilateral interaction between citizens and other actors in political life to address pressing social issues. Research of the theoretical model of Civil engagement, identification of features of the development of Civil engagement in Ukraine between 2014 – 2019 allows to specify the following steps to develop Civil engagement in Ukraine: 1). involvement of citizens in the decision-making process of public authorities, based on citizen's awareness of the ways to influence government decisions, in particular about the ways of communication with local authorities: submission of proposals, voter instructions, local initiatives, participation in public discussions, electronic consultations with the public, public hearings, features of peaceful protest It is useful to encourage citizen participation in the activities of public councils; 2). development of relations between political parties of Ukraine and ordinary citizens, which requires intensification of bilateral interactions with citizens, including the use of online tools, in the form of video meetings with the public, online discussions, calls for proposals, reporting to citizens; 3). strengthening the involvement of as many citizens as possible in the activities of non-governmental organizations, which requires initiative efforts made by citizens and non-governmental organizations, the establishment of dialogue and bilateral cooperation, educational activities of non-governmental organizations; 4). transformation of the volunteer movement, popularization of the practice of regular volunteering of broad sections of citizens, which is observed in the countries of sustainable democracy, expansion of its subject areas. An additional condition for promoting such practices may be to take into account the time citizens spend on volunteer activities during competitions for vacant positions in government; 5). development of legislation in the field of professional self-government, establishment of the general status of self-regulatory and professional organizations, which may promote self-organization of citizens of Ukraine on a professional basis.

В дисертації досліджено специфіку дрогобицької музичної школи як своєрідного феномену українського академічного мистецтва. Базовим осередком дрогобицької музичної школи виступає Навчально-науковий інститут музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобицька музична школа позиціонується як регіональна, виконавська, педагогічна, наукова, що підтверджується активністю мистецьких процесів, формуванням і збагаченням наукових, педагогічних, виконавських традицій тощо. В дослідженні здійснено систематизацію та класифікацію педагогічних засад регіональних шкіл вокального та інструментального мистецтва; визначено художню і практичну цінність оригінальної музики та перекладень, рівень та обсяг методичних напрацювань, потенціал і методи науково-теоретичного осмислення мистецької діяльності представників дрогобицької школи в контексті українського академічного мистецтва.У роботі запропоновано типологію ознак дрогобицької музичної школи на прикладі Інституту музичного мистецтва як автономної регіональної школи; розглянуто творчі досягнення та встановлено роль провідних науковців, педагогів, виконавців у процесі становлення школи як самодостатнього феномену (на прикладі творчої діяльності А. Душного, М. Копніна, Е. Мантулєва, В. Салія, К. Сятецького, П. Турянського, Є. Шуневич); висвітлено концертний, дидактичний та навчально-методичний доробок як результат розвитку інституції, у рамках якого здійснено аналіз наукових, педагогічних та виконавських здобутків; простежено й охарактеризовано концертно-гастрольну та конкурсно-фестивальну діяльність дрогобицьких митців Інституту музичного мистецтва; узагальнено здобутки та визначено роль дрогобицької музичної школи в контексті розвитку сучасного українського академічного мистецтва.^UThe thesis investigates the specifics of Drohobych Music School as a peculiar phenomenon of Ukrainian academic art. The basic center of Drohobych Music School is the Educational and Scientific Institute of Music Art of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Drohobych Music School is positioned as a regional, performing, pedagogical, scientific, which is confirmed by the activity of artistic processes, the formation and enrichment of scientific, pedagogical, performing traditions, etc.The study systematizes and classifies the pedagogical principles of regional schools of vocal and instrumental arts, considers the features and principles underlying the performance interpretation, determines the artistic and practical value of original music and translations, the level and scope of methodological developments, potential and methods of scientific and theoretical understanding of artistic activities of Drohobych school representatives in the context of Ukrainian academic art.The research novelty of the obtained results is that in the work for the first time: the typology of features of Drohobych music school is systematized on the example of the Institute of Music Art of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University as an autonomous regional school; creative achievements are considered and the role of leading scientists, teachers, performers in the process of formation of the regional school is established (on the example of creative activity of M. Kopnin, E. Mantuliev, K. Siatetskyi, P. Turianskyi, Ye. Shunevych, A. Dushniy, V. Salii); the concert, didactic and educational-methodical achievements as a result of the development of the institution are covered, within the framework of which the analysis of scientific, pedagogical and performing achievements is carried out; the concert-touring and competition-festival activity of Drohobych artists of the Institute of Music Art is traced and characterized; the achievements are summarized and the role of Drohobych Music School in the context of the development of modern Ukrainian academic art is determined.

Визначено регуляторну функцію державних закупівель товарів і послуг макроекономічного рівня на підставі обгрунтування сутнісних характеристик, змісту, цілей, завдань, принципів розвитку та взаємозв'язків інституцій системи закупівель. Запропоновано методологічні засади проведення державних закупівель, товарів і послуг, які базуються на визначенні інституційних компонентів. Удосконалено положення щодо принципів, форм і методів проведення державних закупівель товарів і послуг, механізм оцінювання конкурсних пропозицій учасників торгів з урахуванням базових положень методології інформаційних систем та їх адаптації до сучасних соціально-економічних процесів національної економіки, підходи до вивчення інституційного становлення системи державних закупівель в Україні. Обгрунтовано доцільність проведення комплексного моніторингу системи державних закупівель, що дозволить під час дослідження організаційних структур та економічних компонентів системи враховувати спектр регуляторів поведінки економічних суб'єктів.

  Скачати повний текст