Висвітлено проблеми адаптації системи первинної медико-санітарної допомоги дорослому населенню на моделі хворих кардіологічного профілю за сучасних умов в Україні. Встановлено, що зі зміною суспільно-політичних і соціально-економічних умов демографічної ситуації та рівня здоров'я населення України протягом 1975 - 2000 рр. настали негативні динаміка: народжуваність зменшилась на 51,6 %, смертність зросла на 53 %, середня тривалість життя скоротилась на 2 роки і стала меншою від країн Євросоюзу в середньому на 10 років. Виявлено негативний вплив на стан здоров'я і середню тривалість життя хвороб системи кровообігу, смертність від яких у 2000 р. склала 60,9 % в структурі всіх хвороб. Науково обгрунтовано та розроблено механізми адаптаційних технологій перебудови системи організації первинної медико-санітарної допомоги дорослому населенню України на моделі хворих кардіологічного профілю. Проаналізовано ефективність впровадження запропонованих імітаційних моделей адаптаційних технологій.

  Скачати повний текст

Одержано нові експериментальні дані щодо особливостей вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків. З'ясовано, що процес формування адаптивних можливостей апарату кровообігу в онтогенезі відбувається нерівномірно та характеризується періодами їх відносної стабілізації, інтенсивного розвитку та вираженого зниження. Виявлено, що періоди істотного погіршення компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дітей шкільного віку суттєво залежать від їх статевої належності. Встановлено, що для хлопчиків і хлопців несприятливими періодами істотного погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи є вікові періоди від 9-ти до 10-ти і від 15-ти до 16-ти років, а у дівчаток і дівчат - від 8-ми до 9-ти, від 11-ти до 12-ти та від 15-ти до 16-ти років відповідно. Експериментально доведено можливість оптимізації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та функціонального стану школярів за допомогою оригінальної програми реабілітаційних заходів аеробної спрямованості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему лікування опіків у дітей віком до 7-ми років. Досліджено стан гормональних і вільнорадикальних реакцій у разі розвитку опікової хвороби (ОХ) різного ступеня тяжкості. Встановлено, що очищення від некрозу в стадії опікового шоку підвищує ефективність мікроциркуляції безпосередньо у ранах, що є особливо важливим для дітей віком до 3-х років, які мають найменший функціональний резерв капілярного кровообігу. Виявлено, що тотальне закриття ран тимчасовим і постійним ауто- та ксенопокриттям після хірургічного очищення дозволяє зберегти їх епітелізаційний потенціал. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження динаміки ендотоксикозу за допомогою автоматизованого розрахунку гематологічних індексів, що дозволяє прогнозувати небезпечні тенденції перебігу ОХ та ефективність лікування. Проведено порівняльнй клінічний аналіз перебігу ОХ у 457-ми дітей молодшого віку. Встановлено високу ефективність системи активного хірургічного лікування щодо профілактики розвитку явища поліорганної недостатності (ПОН). Під час проведення операцій у післяшоковому періоді та у разі застосування традиційного лікування втричі частіше (54,5 % та 50,9 % відповідно у групах) у порівнянні з оперованими в стадії шоку (15,1 %) зафіксовано багатокомпонентну ПОН. Доведено, що запропонована система лікування є ключовим кроком органозаощаджуючого напрямку, за рахунок якого в чотири рази знижено вторинне поглиблення опікових ран, удвічі - тяжкість перебігу ОХ та її ускладнення. Встановлено зменшення кількості випадків сепсису в 1,7 раза, летальних наслідків серед пацієнтів, оперованих у стадії опікового шоку, не зафіксовано. Встановлено, що середній ліжко-день зменшився в 1,8 раза (у 1,5 раза у випадку надтяжких опіків). Виявлено, що застосування обраної тактики хірургічного лікування сприяє зниженню кількості інвалідизованих рубцевих деформацій з 42,1 % до 18,2 %.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні з використанням методу ретроспективного аналізу визначено частоту виникнення артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих старших вікових груп у структурі захворювань органів кровобігу в лікарняних закладах у різних регіонах. Встановлено, що даної категорії хворих АГ є частою патологією, яка характеризується тенденцією до зростання та вираженими регіональними розбіжностями. Визначено частоту та характер асоційованих з АГ хвороб органів кровообігу та супутніх захворювань у хворих літнього віку та розроблено концептуальну модель нозологічно-споріднених груп, що відтворює ситуаційні моделі хворих у реальній клінічній практиці, які слід розглядати як основу створення критеріїв і стандартів якості антигіпертензивної терапії в геріатричній клініці. Вперше за даними фармакоепідеміологічного аналізу наведено характеристику стану антигіпертензивної терапії хворих літнього віку в стаціонарах України. Встановлено частоту та структуру призначення антигіпертензивних засобів. Наведено оцінку антигіпертензивної терапії хворих літнього віку відповідно до рекомендацій щодо лікування артеріальної гіпертензії. Вперше з використанням методів кореляційного й дисперсійного аналізу виявлено й оцінено фактори, які визначають спектр і частоту призначення антигіпертензивних засобів для лікування хворих літього віку з АГ у клінічній практиці. Виявлено посилення впливу характеру асоційованих хвороб органів кровообігу на вибір антигіпертензивних засобів і частоту їх призначення за умов надання інформації лікарям про сучасні схеми лікування та підвищення рівня його фінансування. Вперше обгрунтовано необхідність розробки диференційованих стандартів лікування АГ у хворих старшого віку в лікарняних закладах України на базі концептуальної моделі нозологічно-споріднених груп з урахуванням вікових особливостей фармакодинаміки, фармакокінетики та взаємодії ліків за умов вікової поліморбідності.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (ПО) (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м'язах) справа та зліва, мають різну активність. Встановлено, що асиметрія даних властивостей тканин ПО властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам, кролям, котам) і людям. Доведено, що ступінь досліджуваних відмінностей у різних тварин неоднаковий. Визначено можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із тканин ПО у відповідні басейни кровообігу справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегневі вени) та показано їх значення в регуляції гемостазу.

  Скачати повний текст

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено функціональну активність мозку з використанням інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії (ЕЕГ). Доведено, що просторово-часова організація біоелектричної активності головного мозку залежить від віку обстежених і може бути кількісно описана з використанням спектральних характеристик різних частотних діапазонів та інтегральних коефіцієнтів. З'ясовано, що гострі порушення мозкового кровообігу виявляються істотними змінами кількісних характеристик біоелектричної активності головного мозку. Доведено ефективність застосування блокаторів кальцієвих каналів для відновлення електричної активності головного мозку після гострих порушень мозкового кровообігу різної етіології. Виявлено, що фармакологічна блокада кальцієвих каналів у разі ішемічних інсультів призводить до зниження дезорганізації біоелектричної активності ураження: помірного пригнічення патологічних дельта-, тета-ритмів та активації всіх нормальних частотних спектрів ЕЕГ. Встановлено, що ефект блокади кальцієвих каналів у разі геморагічних інсультів у праву півкулю головного мозку менш виражений, ніж у ліву. Доведено, що фармакологічна блокада кальцієвих каналів у разі геморагічних інсультів призводить до перерозподілу ЕЕГ-потужностей у збереженій півкулі.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного експериментального, клінічного, біохімічного та інструментального дослідження доведено, що провідною ланкою патогенезу хронічної мозкової дисциркуляції є енергетичний дефіцит, який виникає внаслідок ішемії, тканинної гіпоксії, зниження активності мітохондріальних ферментів і сполучається з мембранною патологією, змінами в оксидантно-антиоксидантній системі та співвідношенні нейромедіаторних амінокислот. Встановлені взаємозв'язки між типом вегетативної регуляції, біоенергетичними, нейрогуморальними показниками та розвитком варіанту церебральної дисциркуляції. Виявлено адаптивні та дезадаптивні щодо розвитку і прогресування хронічної дисциркуляції варіанти вегетативно-біоенергетичних співвідношень. Доведена можливість прогнозування хронічних порушень мозкового кровообігу. Обгрунтована нейропротекторна роль терапії, спрямованої на покращення біоенергетичного гомеостазу.

  Скачати повний текст

Визначено альтераційні та регуляторні системи, сигнальні шляхи упровадження та загибелі консервованих еритроцитів людини. Проаналізовано біохімічні, структурно-функціональні та метаболічні зміни консервованої крові у процесі зберігання. Встановлено тригери загибелі консервованих еритроцитів, якими є: механічна травма клітин крові під час вилучення з кровообігу донора та переміщення до штучного середовища; вплив інгредієнтів гемоконсерванту, таких як глюкоза у високій концентрації, яка обумовлює розвиток осмотичного стресу та глікозування гемоглобіну; стабілізатори системи згортання, що у реакції з бікарбонатами плазми створюють надмірну кількість вуглекислоти, яка спричиняє витискання кисню зі зв'язку з гемоглобіном, індукцію активних форм кисню та розвиток оксидативного стресу. Вперше виявлено ознаки апоптичних процесів у консервованих еритроцитах, такі як екстерналізація фосфатидилсеріну та фосфатидилетаноламіну на поверхні мембрани, внутрішньоеритроцитарне накопичення катіонів кальцію, зниження об'єму клітини. Вперше встановлено, що у консервованому еритроциті функціонує система захисту від оксидативного впливу активних форм кисню й азоту, що включає високо- та низькомолекулярні речовини. Уточнено наукові уявлення про бажану композицію гемоконсервантів й обгрунтовано перспективи досліджень у галузі розробки антиоксидантних стимулів для консервованих еритроцитів людини.

  Скачати повний текст

На підставі даних комплексного обстеження 253-х вагітних з гіпотонією (128-ми - з хронічною, 83-х - гестаційною формою артеріальної гіпотензії і 42-х - з нейроциркуляторною астенією за гіпотонічним типом) одержано нові дані про особливості патогенезу артеріальної гіпотензії у вагітних і стан основних систем, що впливають на судинний тонус і формування процесів адаптації: гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, серотонінергічної, а також простациклін-тромбоксанової систем. Досліджено ендотеліальні фактори та встановлено наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпотензією, ознаки якої виявляються за 7 - 8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності за даними ультразвукового дослідження та допплерометрії. Проаналізовано якість життя, особливості психологічного стану, толерантності до фізичних навантажень таких вагітних, на підставі якого розроблено принципи психопрофілактики та фізичної реабілітації. Показано доцільність застосування методу добового моніторування артеріального тиску у аспекті діагностики з ранніх термінів гестації, що дозволяє своєчасно застосувати лікувально-профілактичні заходи. Зроблено комплексну оцінку стану фетоплацентарного комплексу у разі артеріальної гіпотензії у вагітних. Визначено особливості матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, що свідчить про наявність значних порушень у кровообігу плода, зниження показників біофізичного стану плода, порушення гормональної функції (зниження рівня стероїдних гормонів). Створено систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених нейрогуморальних і гормональних зрушень, покращання якості життя та психоемоційного стану (підвищення толерантності до фізичного навантаження). Використання створеної системи дозволяє знизити частоту ускладнень у стані матері та плода у разі артеріальної гіпотензії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування та збільшення тривалості періоду стабілізації генералізованого пародонтиту у пацієнтів з різним соматичним станом (здорових осіб і хворих з серцево-судинною патологією), функціональним станом регіонарного й системного кровообігу (без порушень, з порушеннями регіонарного та зі сполученими регіонарними та системними порушеннями). Показано, що в структурі патології органів порожнини рота у хворих з серцево-судинними захворюваннями найбільш розповсюдженим є генералізований пародонтит (76,8 %), що в 1,2 рази більше у порівнянні з групою соматично здорових осіб. Розроблено диференційований метод вазокоригувальної терапії для комплексного лікування генералізованого пародонтиту залежно від соматичного статусу та функціонального стану регіонарного та системного кровообігу. Встановлено, що запропоновані методи сприяють скороченню термінів лікування в середньому на 2 доби та клініко-рентгенологічній стабілізації процесу у 85,4 % хворих, що на 15 % вище у порівнянні з відповідним показником у хворих, яких лікували традиційним способом.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та впроваджено до клінічної практики оптимальні варіанти гемодинамічної підтримки для модуляції метаболічної відповіді у хворих з тяжким сепсисом і септичним шоком з застосуванням ранньої цілеспрямованої терапії, а також інтенсивної інсулінотерапії та нових засобів, що містять субстрати з інсулінонезалежними механізмами утилізації - "Глікостерил", "Сорбілакт", "Реамберин". Установлено, що метаболічні порушення - гіперметаболізм і гіперкатаболізм - є типовими для хворих на сепсис і супроводжуються гіперглікемією та гіпердинамічним станом кровообігу. Застосування засобів з інсулінонезалежними шляхами утилізації зумовлює обмеження гіперметаболізу та гіпердинамічної реакції кровообігу. Установлено критерії, за якими є можливим визначення наявності метаболічного стресу, мітохондріальної дисфунції та оцінювання їх динаміки під впливом застосованих терапевтичних засобів. На підставі фармакокінетичного аналізу з'ясовано механізми моделювальної дії фруктози, сорбітолу та сукцинату, а також розроблено оптимальні режими для їх застосування.

  Скачати повний текст

Розроблено рекомендації щодо вдосконалення діагностування первинної правошлуночкової серцевої недостатності, верифікованої за даними вивчення сироваткового рівня NT-proBNP у хворих з різними варіантами гемодинамічного перевантаження правого шлуночка (ПШ) на підставі оцінювання та порівняння особливостей клінічних проявів, змін на ЕКГ, толерантності до фізичного навантаження, ремоделювання та функції шлуночків серця, а також активності симпато-адреналової системи. Серед хворих з хронічним гемодинамічним перевантаженням ПШ частота первинної правошлуночкової серцевої недостатності за даними сироваткового вмісту NT-proBNP становить 78,7 % і у разі хронічного перевантаження опором є більшою, ніж у разі перевантаження об'ємом. Виявлено, що підвищений сироватковий рівень NT-proBNP у хворих з гемодинамічним перевантаженням ПШ асоціюється з порушенням функціонального стану, що відповідає III - IV функціональному класу за NYHA, клінічними ознаками стійкого венозного застою у великому колі кровообігу, ознаками гіпертрофії ПШ з систолічним перевантаженням на ЕКГ і зменшенням дистанції шестихвилинної ходьби. Для первинної правошлуночкової серцевої недостатності характерним є порушення вегетативного тонусу з переважанням впливу симпатичної ланки вегетативної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму та підвищення рівня норадреналіну. Найбільш інформативними критеріями діагностування первинної правошлуночкової серцевої недостатності у хворих з гемодинамічним перевантаженням ПШ є кінцеводіастолічний розмір ПШ понад 30 мм у парастернальному доступі і товщина його вільної стінки - понад 8 мм за даними ЕхоКГ.

  Скачати повний текст

Вивчено стан здоров'я дітей великого промислового регіону. Встановлено, що проживання у великому промисловому регіоні з несприятливою екологічною ситуацією навіть у здорових дітей призводить до порушення адаптаційних можливостей системи кровообігу і вегетативної адаптації. Під час гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) особливо ускладнених форм порушення адаптації посилюються. Це погіршує перебіг захворювання і порушує процеси реконвалесценції. Вивчено ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня, який коригує вегетативну дисфункцію.

  Скачати повний текст

Уточнено структуру та частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з мюллеровими аномаліями залежно від типу вади матки. З'ясовано причинні фактори ризику розвитку невиношування вагітності, передчасних пологів. Вперше визначено характер гормональної функції плаценти у жінок з різними вадами розвитку матки та стан матково-плацентарно-плодового кровообігу під час вагітності у співвідношенні з ризиком розвитку плацентарної недостатності (ПН). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу щодо визначення методів хірургічної корекції істміко-цервікальної недостатності (ІЦН). Встановлено оптимальні терміни проведення операції, що дозволило значно підвищити відсоток виношування вагітності. Розроблено алгоритми ведення вагітності залежно від типу вади матки, використання якого знижує перинатальні втрати у 5 разів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив порушення вестибулярної функції на підходи до діагностики та лікування нейросенсорної туговухості різного генезу. Розглянуто клінічні варіанти перебігу вестибулярної дисфункції у хворих на зазначену хворобу та проаналізовано слухові функції. У 20 % хворих на гостру нейросенсорну туговухість із соціально-неадекватним слухом виявлено докомпенсований варіант перебігу вестибулярної дисфункції. Для хворих на дану хворобу з компенсованим варіантом перебігу вестибулярної дисфункції прогноз відновлення слуху більш сприятливий. У 48 % пацієнтів із спадковим генезом (синдромом Ушера) хвороби з декомпенсованим варіантом вестибулярної дисфункції відмічено соціально-неадекватний слух. Методом сонографії вивчено стан кровообігу у вертебро-базилярній системі хворих на гостру нейросенсорну туговухість із симптомами вестибулярної дисфункції. Встановлено, що у даних хворих найбільш частою патологією вертебральних артерій є аномалії розвитку, зокрема, гіпоплазія. З'ясовано, що додавання ембріональної нервової тканини до культури внутрішнього вуха щурів зменшує токсичний ефект дії антибіотика на нейросенсорний епітелій.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовплив об'єкта керування функціональної системи дихання (ФСД) (процесу масопереносу респіраторних газів, утилізації кисню в організмі) та центра керування ФСД (ендокринної системи) з її робочими органами зовнішнього дихання, кровообігу, кровотворення, тканинного дихання. Встановлено, що стимулювальна дія субкомпенсованої гіпоксії на функцію залоз внутрішньої секреції виявляється у збільшенні вмісту гормонів у разі гіпоксії. Поліпшення функції ФСД впливає на ендокринну систему, яка водночас є частиною регуляторної ланки функціональної системи дихання. Доведено, що компенсація гіпоксичного стану, який бере участь у патогенезі гіпофункції щитовидної залози, гіпофункції інсулярного апарату підшлункової залози, порушенні менструального циклу за типом ювенільних дисфункційних маткових кровотеч, наступає у результаті покращання постачання організму киснем у процесі адаптації до гіпоксії. Виявлено, що оптимізація постачання організму киснем унаслідок покращання функції робочих органів ФСД призводить до підвищення швидкості споживання кисню організмом і може свідчити про підвищення споживання кисню ендокринними залозами, що сприяє інтенсифікації їх секреторної діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід щодо розгляду функціонального стану периферійного та центрального відділів слухового аналізатора у взаємозв'язку з біоелектричною активністю головного мозку та даними психофізіологічних досліджень за дії екзогенних факторів (шуму та радіації), що сприяло розширенню діагностичних і лікувально-профілактичних можливостей під час вирішення проблеми сенсоневральної приглухуватості. За допомогою сучасних клініко-електрофізіологічних методів дослідження встановлено характерні закономірності та особливості за нормальної та порушеної функцій звукосприйняття шумового та радіаційного генезу. Уточнено уявлення про нейрофізіологічні механізми дії шуму та радіації на орган слуху. На підставі вивчення структурно-функціональної організації головного мозку та формування корково-підкоркових взаємозв'зків за дії шуму та радіації показано значення фонової та локальної його біоелектричної активності (ЕЕГ та СВП) щодо розкриття механізмів розвитку сенсоневральної приглухуватості за дії екзогенних факторів. Виявлено диференціально-діагностичні топічні ознаки порушень слуху на ранніх страдіях розвитку захворювання. Визначено кількісні характеристики найбільш інформативних електроакустичних показників електрофізіологічних досліджень, характерних для хворих з сенсоневральною приглухуватістю шумового та радіаційного генезу.Показано, що індивідуально-типологічний підхід, який базується на нейрофізіологічних засадах з урахуванням властивостей нервової системи відкриває принципово нові напрямки щодо вивчення механізмів розвитку резистентності до шуму та радіації, а також їх практичного використання під час проведення профвідбору та лікувально-профілактичних заходів. На підставі результатів експериментальних патоморфологічних і біохімічних досліджень встановлено значні порушення в системі кровообігу головного мозку та в елементах його нервової тканини під впливом іонізуючого опромінення та шумового навантаження. Розроблено рекомендації щодо практичного використання одержаних результатів для вирішення питань профвідбору робітників шумових професій і трудової експертизи осіб, які мали контакт з іонізуючою радіацією.

  Скачати повний текст