Встановлено взаємозв'язок між клінічними, психологічними та соціальними змінами у генезі розвитку. Показано вплив психологічних і соціальних змін на розвиток акушерської та перинатальної патології у жінок з незареєстрованим шлюбом, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позашлюбною вагітністю. Визначено прогностичну значущість перинатальних чинників ризику (анамнестичних і під час гестації) під час прогнозування та ранньої діагностики гестаційних ускладнень у жінок з позашлюбною вагітністю. Вивчено порівняльні аспекти клінічного впливу передгравідарного періоду, вагітності, пологів і перинатальних результатів розродження у жінок із зареєстрованим і незареєстрованим шлюбом. Наведено оцінку інформативної значущості перинатальних чинників ризику. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів у жінок з незареєстрованим шлюбом, з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему раннього виявлення плацентарної форми дисфунції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40 %) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної й антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфунції плаценти. Рекомендовано використовувати дані показники як базові для комплексного обстеження вагітних у разі відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції і плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну III та зростанням тромбінового часу, активізацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активності плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20 - 24-го тижнів вагітності з максимальними змінами в 28 - 32-му тижні гестації. Запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, який дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

  Скачати повний текст

Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужерідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулюючий ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст

Вперше у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості за допомогою методу вивчення кліренсу вільної води (КВВ) діагностовано преренальну або ренальну форму порушення функції нирок. Вперше науково обгрунтовано комплекс інфузійно-трансфузійної терапії із застосуванням препаратів групи гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості. Визначено роль ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень у діагностиці ступеня тяжкості прееклампсії. Удосконалено методику діагностики ступеня тяжкості прееклампсії на підставі комплексного дослідження центральної гемодинаміки, ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень, КВВ, колоїдно-онкотичного тиску плазми крові. Розроблено алгоритм вибору оптимального виду анестезії у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості на підставі виявленого типу центральної гемодинаміки, ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень, форми порушення функції нирок. На підставі проведених досліджень КВВ, проби Реберга - Тареєва у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості обгрунтовано доцільність застосування у комплексі інфузійно-трансфузійної терапії розчинів ГЕК у післяопераційному періоді. Розроблено додаткові критерії оцінювання ступеня тяжкості прееклампсії, на базі яких створено алгоритм вибору комплексної інтенсивної терапії та вибору оптимального методу анестезії, що дозволило підвищити ефективність інтенсивної терапії й анестезії у пацієнток з переекламсією різного ступеня тяжкості.

  Скачати повний текст

Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плоду, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз і одержано дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого та встановлено фактори ризику розвитку порушень мікробіоценозу пологових шляхів у жінок. Уперше для вагітних з таким мікробіоценозом пологових шляхів розроблено прогностичну таблицю щодо виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН), що дозволило прогнозувати її виникнення у зазначених пацієнток, а також своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Розроблено та впроваджено до практики жіночих консультацій медичних закладів патогенетично обгрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для обстежених вагітних, які базуються на вивченні певних показників імунного та гормонального гомеостазу й активності ферментів з використанням хофітолу, свічок бетадину, віферону й ацилакту, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

  Скачати повний текст

Відзначено, що антифосфоліпідні тіла (АФА) спричиняють невиношування вагітності, а також знижують ефективність in vitro фертилізації (ІВФ). Анти-ідиотипові антитіла проти АФА (АіАФА) є важливою ланкою регуляції АФА. Одним з варіантів терапії АФА є інфузія інтравенозного імуноглобуліну (ІвІг), хоча механізми впливу ІвІг на імунну систему вивчені недостатньо. Досліджено вплив низькодозової терапії ІвІг на систему АФА - АіАФА у ІВФ пацієнток. Досліджено зразки сироваток крові у АФА позитивних пацієнтів ІВФ клініки, взяті безпосередньо до інфузії ІвІг і через п'ять днів після. З сироватками, взятими до інфузії ІвІг, проведено тест щодо інгібіції АФА внаслідок інкубації у препаратом ІвІг. На підставі результатів проведених досліджень виявлено вірогідне зниження АіАФ у АФА позитивних пацієнток ІВФ групи. За результатами дослідження встановлено, що інфузія низьких доз ІвІг не має системного впливу на Th1-систему та незначною мірою пригнічує Th2. Основним імунологічним механізмом за умов низькодозової терапії ІвІг пацієнтів з АФА є антиідіотипова інгібіція. Успішність пригнічення АФА внаслідок інфузії ІвІг можливо прогнозувати за інгібіцією АФА у разі інкубації ІвІг. Це може мати прогностичне значення під час вибору терапії та для коригування дози. Результати дослідження уможливлюють визначення стратетії одержання більш специфічних імуноглобулінових препаратів для супресування автоантитільних патологій за механізмом антиідиотипової інгібіції.

  Скачати повний текст

Робота присвячена питанням профілактики післяопераційних і післятрансфузійних ускладнень при плановому абдомінальному родорозрішенні шляхом включення аутогемотрансфузії до інтраопераційної інфузійно-трансфузійної програми. Подано клініко-статистичний аналіз ускладнень після операцій кесаревого розтину, зроблено висновок про більш гладкий перебіг пуерперія у породіль, котрим під час операції була проведена гемотрансфузія. Вивчено вплив дозованої (3-4 мл\кг маси) гемоексфузії на гемодинамічні, концентраційні, біохімічні, імунологічні показники крові та гемостаз, стан утробного плода у 100 пацієнток, котрі взяли участь в програмі аутодонорства, доведено безпечність цієї ексфузії крові для вагітних. Виявлено більш виражений гемостимулюючий, імунокорегуючий вплив аутокрові і у зв'язку з цим більш значне зниження частоти післяопераційних анемій (в 1,5 рази) і гнійно-запальних ускладнень (в 4,6 рази) при використанні аутогемотрансфузії у порівнянні з переливанням донорської еритроцитної маси. Розроблено алгоритм участі вагітних в програмі аутодонорства.

  Скачати повний текст

Проведено ретро- та проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу у 103-х вагітних із ретардацією плода (РП). Визначено й обгрунтовано критерії, що впливають на розвиток РП, а також розроблено програму прогнозування даного ускладнення вагітності. Виявлено клінічні, імунологічні, гемостазіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, стан плода та новонароджених у жінок з РП. На підставі комплексного визначення системних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу доведено, що вагому роль у розвитку РП відіграє аутоімунний процес. Вперше встановлено імунологічні маркери загрози розвитку РП, вивчено залежність ступеня тяжкості гіпотрофії від рівня антифосфоліпідних антитіл та активності патологічного процесу. Запропоновано алгоритм обстеження вагітних із РП. Розроблено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає рео-, імунокорекцію, еферентні методи та дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Проведено динамічний контроль активності матки та основних параметрів, що характеризують стан фетоплацентарного комплексу. За допомогою моніторної системи здійснено гістерографію. З застосуванням ультразвукової камери реєстровано зміни товщини нижнього сегмента матки на висоті перейми в порівнянні з паузою. Контроль стану плода проведено шляхом оцінки його біофізичної активності (дихальних рухів) та частоти серцевих скорочень. Проведено визначення локалізації, стадії зрілості та ехоструктуру плаценти. На підставі аналізу соціально-біологічних чинників, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів виділено основні анте-, інтранатальні чинники ризику розвитку дискоординації пологової діяльності (ДПД), у випадку якого з метою корекції дисфункції матки, використано <$Ebeta>-симпатоміметик "Гініпрал", анальгетик "Стадол", проведено пролонговане введення в шийку матки мітропного спазмолітика "Галідор" з розчином новокаїну. На підставі результатів дослідження встановлено, що одним з чинників ризику виникнення ДПД є відставання розвитку плаценти від терміну гестації, низький рівень васкуляризації ворсинчастого дерева. Достатньо об'єктивно про ступінь ДПД можна судити на базі оцінки контрактальної зміни товщини нижнього сегмента матки та частоти некоординованих скорочень міометрія. Установлено, що визначення основних параметрів біофізичного профілю плода (рівня основної лінії, типу варіабельності, амплітуди децелерацій частоти серцевих скрочень і дихальної активністі) дає змогу своєчасно діагностувати фетальний дистрес у разі ДПД. Виявлено, що здійснення моніторингу скоротливої діяльності матки та основних параметрів біофізичного профілю плода у разі ДПД дає змогу забезпечити зниження перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Досліджено питання несвоєчасного розриву плодових оболонок. Встановлено, що несвоєчасне відтікання навколоплодових вод зумовлене зменшенням міцності та оптичної щільності плодових оболонок, молекулярними змінами та порушеннями якості групових зв'язків, пригніченням утворення початкових, проміжних та кінцевих сполук перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності трьох рівнів ендогенної біоантиокисної системи. Розроблено патогенетично обгрунтоване профілактичне лікування передчасного розриву плодових оболонок, яке викликало в жінок з групи помірного та високого ступенів ризику даного виду акушерської патології суттєве зниження частоти передчасного відтікання навколоплодових вод і корекцію окремих біохімічних показників.

  Скачати повний текст

Визначено диференційно-діагностичні ознаки вагінозу й вагінітів різноманітної етіології. Установлено клініко-епідеміологічні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у жінок із вагінозами та вагінітами з визначенням їх етіологічної ролі у структурі акушерських та перинатальних ускладнень. Досліджено морфоендокринний та мікроелементний гомеостази системи мати - плацента - плід у разі вагінального інфікування. Виявлено клініко-імунологічні паралелі та регуляторну роль прозапальних цитокінів у розвитку загрози переривання вагітності, недоношування: передчасного виливання навколоплідної рідини, плацентарної недостатності, гестозу, затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено фактори ризику виникнення вагіноз-вагінітів у вагітних і окремої патогенетичної ланки розвитку гестаційних ускладнень за даної патології. Обгрунтовано принципи комплексної етіотропної та патогенетичної терапії вагінозів та вагінітів у вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну програму, що включає методи скринінг-діагностики, лікувально-профілактичні заходи на різноманітних етапах надання акушерсько-гінекологічної допомоги, яка дозволила знизити частоту передчасного переривання вагітності у 3,5 рази, перинатальних втрат - у 5,2 рази та зменшити частоту післяпологових ускладнень утричі.

  Скачати повний текст

На підставі даних комплексного обстеження 253-х вагітних з гіпотонією (128-ми - з хронічною, 83-х - гестаційною формою артеріальної гіпотензії і 42-х - з нейроциркуляторною астенією за гіпотонічним типом) одержано нові дані про особливості патогенезу артеріальної гіпотензії у вагітних і стан основних систем, що впливають на судинний тонус і формування процесів адаптації: гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, серотонінергічної, а також простациклін-тромбоксанової систем. Досліджено ендотеліальні фактори та встановлено наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпотензією, ознаки якої виявляються за 7 - 8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності за даними ультразвукового дослідження та допплерометрії. Проаналізовано якість життя, особливості психологічного стану, толерантності до фізичних навантажень таких вагітних, на підставі якого розроблено принципи психопрофілактики та фізичної реабілітації. Показано доцільність застосування методу добового моніторування артеріального тиску у аспекті діагностики з ранніх термінів гестації, що дозволяє своєчасно застосувати лікувально-профілактичні заходи. Зроблено комплексну оцінку стану фетоплацентарного комплексу у разі артеріальної гіпотензії у вагітних. Визначено особливості матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, що свідчить про наявність значних порушень у кровообігу плода, зниження показників біофізичного стану плода, порушення гормональної функції (зниження рівня стероїдних гормонів). Створено систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених нейрогуморальних і гормональних зрушень, покращання якості життя та психоемоційного стану (підвищення толерантності до фізичного навантаження). Використання створеної системи дозволяє знизити частоту ускладнень у стані матері та плода у разі артеріальної гіпотензії.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано, що вагітність, яка настала в результаті лікування безпліддя, розвивається на фоні гормонального й імунного дисбалансу, підсилення процесів ліпопероксидації та зниження антиоксидантного захисту організму, що спричиняє формування оксидативного стресу, дисфункцію ендотелію, активацію інфекцій, призводить до комплексного порушення в системі мати - плацента - плід і виникнення акушерських і перинатальних ускладнень. Найбільш значні зміни мають вагітні після допоміжних репродуктивних технологій, потім - пацієнтки після консервативного й оперативного лікування безплідності, відповідає цьому й частота акушерських і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив позаматкової вагітності на розвиток подальших акушерських і перинатальних ускладнень залежно від методики лікування порушень репродуктивної функції. Встановлено основні особливості формування і функціонально стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Показано роль порушень системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів в генезі плацентарної дисфункції у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Вивчено порівняльні аспекти частоти та структури ускладнень вагітності, пологів, а також перинатальних результатів розродження жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі без і з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позамаковою вагітністю в анамнезі.

  Скачати повний текст