Досліджено динаміку лісової рослинності Західного Полісся та Західного Лісостепу під впливом антропогенних факторів, встановлено залежність еродованості земель від структури земельних угідь. Запропоновано шляхи оптимізації лісистості в агроландшафтах даних регіонів. Проведено моделювання продуктивності соснових, дубових і букових лісостанів і виявлено причини її зниження. На основі вивчення інтенсивності росту, вмісту зелених і жовтих пігментів, електрофізіологічних показників дерев встановлено високу життєвість насаджень, створених на еродованих землях західних регіонів Лісостепу і Полісся. Виявлено, що вже у 30-річному віці фітомеліоративні насадження істотно покращують родючість еродованих грунтів, збільшуючи в них вміст гумусу і рівень насичення увібраними основами та, знижуючи кислотність грунтового розчину. Запропоновано шляхи поліпшення ведення лісового господарства та підвищення загальної продуктивності лісів західних регіонів Полісся та Лісостепу.

  Скачати повний текст

Удосконалено еколого-економічну сутність трансформації відносин власності у системі управління власністю, розкрито зміст роздержавлення та приватизації у сфері використання та відтворення лісових ресурсів. Визначено специфіку лісогосподарського підприємства, запропоновано механізм комерційного лісорозведення. Удосконалено існуючі методичні положення нормативної грошової оцінки земель лісового фонду. Обгрунтовано методичні підходи щодо урахування у складі плати за показником пені фактора конкурентності, побічного лісокористування та екологічної складової, а також встановлення орендної плати. Розроблено структурно-функціональну схему формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання. Визначено напрямки удосконалення кадрового та консультаційного забезпечення процесу реформування лісоземельних відносин.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади екологізації виробництва лісового комплексу України, визначено напрямки його модернізації на стадії формування ринкових відносин, базуючись на засадах сталого розвитку. Розкрито зміст поняття "екологізації виробництва" стосовно лісового комплексу, обгрунтовано пропозиції щодо підвищення лісистості території, зростання продуктивності лісів та поліпшення їх природозахисних функцій, виявлено резерви для збільшення площі лісового фонду. Визначено організаційно-економічний механізм екологізації лісового комплексу, основними важелями якого є фінанси, плата за ресурси, плата за відшкодування збитків внаслідок забруднення, науково-обгрунтовані нормативи лісокористування, стимулювання лісоохоронних заходів. Відзначено, що складовою частиною даного механізму є система необхідних індикаторів та показників, узгоджених з існуючою у країні системою статистичної звітності та міжнародними аналогами.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики, поширення та різноманіття мишоподібних гризунів фауни регіону Українських Карпат. Проведено детальну ревізію критеріїв діагностики близьких видів лісових мишей (Sylvaemus) і «сірих полівок» (Microtus sensu lato), за результатами якої складено регіональні діагностичні схеми для ідентифікації зразків. Надродина Muroidea представлена у фауні регіону 19 видами, що формують три висотні комплекси — монтанний, борео-монтанний та рівнинний, і позависотний інтразональний. Показники видового багатства і різноманіття мишоподібних зменшуються від рівнини до високогір'я. Корінні біотопи (рівнинні дубові ліси, гірські букові та ялинові ліси) мають усталену таксономічну структуру родентокомплексів із виразно домінантними видами, і, відповідно, характеризуються низькими показниками різноманіття. В Українських Карпатах поширені два ендемічні види надродини Muroidea — полівка татринська та полівка снігова, представлені підвидами Terricola tatricus zykovi та Chionomys nivalis ulpius. Основою їхньої охорони має бути збереження природних оселищ в межах високогірних масивів, де концентрація відомих їх знахідок є найбільшою.^UThe thesis is devoted to issues of diagnostics, distribution, and diversity of muroid rodents of the fauna of the region of the Ukrainian Carpathians. A detailed revision of diagnostic criteria of sibling wood mice (Sylvaemus) and “grey vole” (Microtus sensu lato) species has been carried out, based on the results of which regional diagnostic keys have been developed for identification of specimens. The superfamily Muroidea is represented in the region's fauna by 19 species that form three altidutinal assemblages—montane, boreo-montane, and lowland—and an additional intrazonal assemblage. Indices of species richness and diversity decrease from the lowland to the subalpine zone. Primeval biotopes such as oak forests in the lowland and beech and spruce forests in the mountains support stable taxonomic structure of rodent communities with clearly dominating species and, respectively, are characterised by relatively low diversity indices. The basis for their conservation should be the protection of natural montane habitats, where the concentration of known records of these voles is the highest.

Досліджено властивості канонічних передфрактальних графів, породжених повною n-вершинною затравкою, колесом, зіркою, старі ребра яких не перетинаються, і у повних канонічних передфрактальних графів, старі ребра яких перетинаються. Уперше встановлено властивості повних неканонічних передфрактальних графів, старі ребра яких не перетинаються, у випадках, коли заміщення вершин відбувається довільним чином, або за певним правилом, а також властивості повних неканонічних передфрактальних графів з довільною кількістю вершин, що заміщуються, старі ребра яких перетинаються. Запропоновано поліноміальні алгоритми розпізнавання таких графів на передфрактальність. Досліджено складність розв'язання деяких NP-повних задач розпізнавання (провершинне покриття, домінуючу множину, гамільтонів цикл, розбиття на гамільтонові підграфи, розбиття на ліси) на передфрактальних графах. Розглянуто NP-складну задачу про остові дерева заданої конфігурації на довільних графах. Для цієї задачі побудовано поліноміальний алгоритм, що виділяє оптимальне діадичне дерево у заданому графі, розроблено асимптотично точний алгоритм виділення діадичного дерева у повному графі.

  Скачати повний текст

У дисертації теоретично узагальнено існуючі напрацювання та запропоновано новий підхід до розв'язання теоретико-методологічної проблеми у сфері лісового господарства, яка пов'язана з пошуком ресурсних джерел і забезпеченням прийнятного рівня організаційно-інституціонального механізму як складової управління лісогосподарським виробництвом через відтворення і збереження лісоресурсного потенціалу. Обґрунтовано, що лісогосподарське виробництво є завершальним процесом управління лісового господарства, функціонує на основі комплексних методів, які потребують удосконалення. Передусім це визначення сутності організаційно-інституціонального механізму, що забезпечують раціональне використання лісовиробничих ресурсів. По - друге, встановлення порядку взаємодії відповідальних органів виконавчої влади, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і лісогосподарських підприємств як суб'єктів господарювання.Розроблено економічну Стратегію розвитку лісогосподарського виробництва у контексті організаційно-інституціонального забезпечення. Метою такої Стратегії є координація виробничої діяльності лісогосподарських підприємств; проведення лісогосподарських заходів; охорона захисту лісу; реалізація деревини; розробка реалізації проєктів будівництва, зокрема лісових доріг; впровадження інвестиційних проєктів. З'ясовано, що запровадження електронного обліку всіма постійними лісокористувачами сприятиме відкритості та прозорості на ринку лісоматеріалів, моніторингу незаконної заготовленої деревини, а також врегулює облік заготовлених лісоматеріалів і наблизить до міжнародних стандартів лісокористувачів з раціонального використання лісових ресурсів та їх збереження, а також удосконаленню системи державної охорони лісу з метою виокремлення функції державного управління.Доведено, що ця Стратегія передбачатиме: розроблення (показників) ефективного управління лісами, збільшення лісистості території, покращення екологічної ситуації, зниження рівня ерозійних процесів, нарощування ресурсного й екологічного потенціалу лісових екосистем, збереження біологічного різноманіття та підвищення стійкості лісових екосистем, сприяння розв'язанню соціально-економічних проблем територіальних громад, підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростання техногенного навантаження, змін клімату, ефективного використання лісових ресурсів в умовах ринкових відносин, удосконалення фінансово-економічного механізму, забезпечення самоокупності та прибутковості ведення лісового господарства у лісозабезпечених регіонах, посилення правового захисту працівників лісової охорони. На підставі запропонованих нововведень визначено, що підвищення виробництва збалансованості лісових екосистем сприятиме збільшенню приросту деревини завдяки оптимізації доглядових рубок та іншої лісогосподарської діяльності, зокрема впровадження на рівні законодавства інвентаризації лісів, що дасть змогу вести облік, моніторинг лісових екосистем та збільшувати лісистість.^UThe dissertation theoretically summarizes the existing developments and proposes a new approach to solving the theoretical and methodological problem in the field of forestry, which is associated with finding resource sources and ensuring an acceptable level of organizational and institutional mechanism as a component of forest management through reproduction and conservation of forest resources. It is substantiated that forestry production is the final process of forestry management, it operates on the basis of complex methods that need improvement. First of all, it is the definition of the essence of the organizational and institutional mechanism that ensures the rational use of forestry resources. Secondly, the establishment of the order of interaction of the responsible executive authorities, regional departments of forestry and hunting and forestry enterprises as business entities.an economic Strategy for the development of forestry production in the context of organizational and institutional support was developed. The purpose of this Strategy is to coordinate the production activities of forestry enterprises; forestry; forest protection; sale of wood; development of construction projects, including forest roads; implementation of investment projects. It was found that the introduction of electronic accounting by all permanent forest users will promote openness and transparency in the timber market, monitoring of illegally harvested timber, as well as regulate the accounting of harvested timber and bring closer to international standards of forest users on the rational use of forest resources and their conservation, as well as improving the system of state forest protection in order to separate the function of public administration.This Strategy will include: development (indicators) of effective forest management, increasing the forest cover of the territory, improving the ecological situation, reducing the level of erosion processes, increasing the resource ecological potential of forest ecosystems, assistance in solving socio-economic problems of territorial communities, increasing the resilience of forest ecosystems to the impact of negative environmental factors, increasing man-made load, climate change, efficient use of forest resources in terms of market relations, improving the financial and economic mechanism, ensuring self-sufficiency and profitability of forestry in forest-provided regions strengthening the legal protection of forest protection workers.Improving the production of forest ecosystems will help increase timber growth by optimizing logging and other forestry activities, including the introduction of forest inventory legislation, which will allow accounting, monitoring of forest ecosystems and increasing forest cover.

Об'єкт досліджень – ліси водозборів річок Лівобережного Лісостепу; мета – визначити лісівничо-таксаційні особливості насаджень і фактична й водоохоронна лісистість водозборів річок Лівобережного Лісостепу; методи – математико-статистичний і логічний аналізи інформаційних матеріалів; визначення характеристик водозборів і лісівничо-таксаційних показників деревостанів на тимчасових пробних площах із використанням загальноприйнятих у лісівництві, лісознавстві, лісовій типології, лісовій таксації, ґрунтознавстві методів та прикладних комп'ютерних програм для статистичного аналізу даних; новизна – визначено фактичну і оптимальну водоохоронну лісистість та виявлено лісівничо-таксаційні особливості насаджень водозборів річок Лівобережного Лісостепу; результати – проаналізовано типологічне різноманіття лісів на водозборах річок; визначено частку похідних і корінних типів деревостанів в умовах свіжої кленово-липової діброви та свіжого дубово-соснового субору на водозборах річок; розраховано ступінь використання лісорослинного потенціалу штучними сосновими та природними і штучними дубовими деревостанами на водозборах річок; сфера використання – лісове господарство.^UObject – watersheds of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe; the goal is to determine the forest-taxation features of the stands and the actual and water conservation forest cover of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe; methods are mathematical-statistical and logical analysis of information materials; characterization of watersheds areas and forest-taxation indicators of stands at temporary sample plots using generally accepted methods in forestry, forest science, forest typology, forest taxation, soil science methods and applied computer programs for statistical data analysis; novelty - the actual and optimal water conservation forest cover has been determined and forestry-taxation features of the stands of the watersheds of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe have been identified; results - the typological diversity of forests at watersheds is analyzed; the proportion of derivative and root types of stands was determined in conditions of fresh maple-linden oak and fresh oak-pine subor at watersheds of the rivers; the degree of use of forest growth potential by artificial and natural pine and artificial oak stands on river watersheds was calculated. scope of application – forestry.

Встановлено фактори формування економічно ефективного сільськогосподарського землекористування в Україні. Обгрунтовано необхідність поєднання двох форм землекористування (колективної та індивідуальної). Поглиблено зміст понять землекористування та землекористувач. Удосконалено теоретичні та методологічні засади оптимізації землекористування в регіоні. Розроблено методику оцінки оптимальної лісистості, розораності та структури посівів, що орієнтована на екологоврівноважене землекористування. Здійснено районування земель сільськогосподарського призначення Львівщини за природнокліматичними та рельєфними особливостями. Проаналізовано економічні, екологічні, соціальні переваги та недоліки в землекористуванні особистих селянських та фермерських господарств за результатами урожайності найбільш поширених сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

Теоретико-методологічну основу дослідження склав аналіз літературних джерел вітчизняних і закордонних вчених. Геоекологічну оцінку проведено на основі сучасних засобів ландшафтно-екологічного планування, дендрохронологічних методів досліджень, експедиційних досліджень, даних лабораторного аналізу ґрунтів; обробки отриманих даних у геоінформаційному програмному забезпеченні. Оцінку екосистемних послуг було проведено на основі отриманих даних геоекологічної оцінки, а також на основі загальноприйнятих методів оцінки екосистемних послуг.Матеріалами для дисертаційної роботи служили відкриті дані кадастрового поділу, дані статистичних звітів, відкриті дані аналітичного порталу ДП «Ліси України», Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища, зібрані та опрацьовані автором під час експедиційних та камеральних етапів. У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: проведено аналіз літературних джерел з проблем раціонального використання лісових ландшафтів та екосистемних послуг в Україні і світі; проаналізовано структуру лісового фонду Харківської області; проведено оцінку геоекологічного стану лісів, засобами ландшафтно-екологічного планування; проведено аналіз та оцінку спектру екосистемних послуг лісових ландшафтів Харківської області; розроблено напрями реалізації екосистемних послуг в конкретних лісових ландшафтах відповідно до типу місцевості та їх цільового використання. Визначено та узагальнено, відповідно до загальноприйнятої класифікації екосистемних послуг, перелік екосистемних послуг лісових ландшафтів: -?до послуг з забезпечення відноситься надання деревини, побічне використання лісу, збір рослинності та її компонентів (грибів, ягід, деревного соку тощо), в тому числі лікарських рослин; -?до послуг з регулювання відноситься депонування вуглецю компонентами лісового ландшафту (живою фітомасою, мертвою фітомасою, лісовою підстилкою, ґрунтом); -?до культурних послуг відноситься забезпечення рекреації і туризму, ведення еколого-освітньої діяльності на території лісових ландшафтів, духовні та естетичні цінності; -?до супровідних послуг відноситься забезпечення середовища існування, генетичного та біологічного різноманіття.В межах інвентаризаційного етапу ландшафтно-екологічного планування проаналізовано природні умови та господарське використання лісових ландшафтів Харківської області. Складна ландшафтна диференціація території Харківської області зумовила фрагментарність просторового розміщення лісових ландшафтів в межах області. До основних типів лісових ландшафтів Харківської області віднесено: 1. межирічкові лісові ландшафти – вододільні ліси та лісовкриті території, які розташовані на вододілах річок, як правило це широколистяні ліси;2. долинні лісові ландшафти – лісові масиви борових терас річок, складені, головним чином, сосною та ділянки листяних лісів заплав річок; 3. балково-долинні лісові ландшафти – це переважно листяні або мішані ліси, насаджені з метою попередження ерозії схилів балок і яруг. У якості модельної ділянки для проведення дослідження було обрано територію Васищівського лісництва Жовтневого лісового господарства, оскільки ця територія репрезентує всі вище наведені типи лісових ландшафтів Харківської області.Проведено просторово-часову оцінку стану лісових ландшафтів модельної ділянки Васищівського лісництва Жовтневого лісгоспу. Для проведення оцінки було використано арсенал ландшафтно-екологічних методів для аналізу просторово-часових змін ландшафтних умов, а також дендрохронологічні методи – за допомогою виявлення особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на зміну клімату в насадженнях Лівобережного Лісостепу на прикладі середньовікового чистого соснового насадження. Проаналізовано вплив військових дій на стан лісових ландшафтів та можливі підходи до подальшої оцінки екосистемних послуг, з урахуванням наслідків війни. Оцінено внутрішні та зовнішні конфлікти природокористування модельної ділянки Васищівського лісництва на основі методів ландшафтно-екологічного планування.Проведено аналіз наявних екосистемних послуг лісових ландшафтів Харківської області. Визначено просторові відмінності лісових ландшафтів за потенціалом надання екосистемних послуг.Проведено оцінку вартості екосистемних послуг різних лісових ландшафтів Харківщини. Обґрунтовано використання концепції екосистемних послуг на основі геоекологічної оцінки лісових ландшафтів для забезпечення їх сталого розвитку. Визначено подальші можливості використання оцінки екосистемних послуг на основі геоекологічної оцінки.^UThe theoretical and methodological basis of the study was the analysis of literary sources of domestic and foreign scientists. The geoecological assessment was carried out on the basis of modern means of landscape and ecological planning, dendrochronological methods of research, expeditionary research, laboratory soil analysis data; processing of received data in geoinformation software. The assessment of ecosystem services was carried out on the basis of the received geoecological assessment data, as well as on the basis of generally accepted methods of assessment of ecosystem services.The materials for the dissertation were open data of cadastral division, data of statistical reports, open data of the analytical portal of the State Enterprise "Forests of Ukraine", Regional reports on the state of the natural environment, collected and processed by the author during the expedition and camera stages.The following tasks were set and solved in the work: an analysis of literary sources on the problems of rational use of forest landscapes and ecosystem services in Ukraine and the world was carried out; the structure of the forest fund of the Kharkiv region was analyzed; an assessment of the geoecological state of forests was carried out, by means of landscape and ecological planning; the analysis and assessment of the range of ecosystem services of forest landscapes of the Kharkiv region was carried out; directions for the implementation of ecosystem services in specific forest landscapes have been developed in accordance with the type of terrain and their intended use.The list of ecosystem services of forest landscapes has been defined and summarized in accordance with the generally accepted classification of ecosystem services:- support services include the provision of wood, secondary use of the forest, collection of vegetation and its components (mushrooms, berries, tree sap, etc.), including medicinal plants;- regulation services include carbon sequestration by components of the forest landscape (living phytomass, dead phytomass, forest litter, soil);- cultural services include provision of recreation and tourism, conducting ecological and educational activities on the territory of forest landscapes, spiritual and aesthetic values;- supporting services include ensuring habitat, genetic and biological diversity.Within the inventory stage of landscape and ecological planning, the natural conditions and economic use of forest landscapes of the Kharkiv region were analyzed. The complex landscape differentiation of the territory of the Kharkiv region caused the fragmentation of the spatial arrangement of forest landscapes within the region. The main types of forest landscapes of the Kharkiv region include:1. interfluvial forest landscapes – watershed forests and wooded areas located on river watersheds, as a rule, these are broad-leaved forests;2. valley forest landscapes – forest massifs of pine terraces of rivers, composed mainly of pine and areas of deciduous forests of river floodplains;3. beam-valley forest landscapes are mainly deciduous or mixed forests, planted to prevent erosion of the slopes of beams and ravines.The territory of the Vasyshchiv Forestry of the Zhovtnevy Forest Farm was chosen as a model site for the study, as this territory represents all the above-mentioned types of forest landscapes of the Kharkiv region.A spatio-temporal assessment of the state of forest landscapes of the model plot of the Vasyshchiv Forestry of the Zhovtnevy Forest Farm was carried out. To carry out the assessment, an arsenal of landscape-ecological methods was used to analyze spatio-temporal changes in landscape conditions, as well as dendrochronological methods - with the help of identifying the peculiarities of the reaction of the radial growth of Scots pine (Pinus sylvestris L.) to climate change in the stands of the Left Bank Forest Steppe using the example of a medieval pure pine plantation.The influence of military operations on the state of forest landscapes and possible approaches to the further assessment of ecosystem services, taking into account the consequences of war, are analyzed. The internal and external conflicts of nature use of the model site of the Vasyshchiv forestry were assessed on the basis of landscape and ecological planning methods.An analysis of available ecosystem services of forest landscapes of the Kharkiv region was carried out. Spatial differences of forest landscapes in terms of the potential of providing ecosystem services have been determined.An assessment of the value of ecosystem services of various forest landscapes of Kharkiv region was carried out. The use of the concept of ecosystem services based on the geoecological assessment of forest landscapes to ensure their sustainable development is substantiated. Further opportunities for using the assessment of ecosystem services based on geoecological assessment have been determined.

Розглянуто питання історії формування, просторово-типологічної структури й організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів. Розроблено наукові засади охорони, приваблювання, керування популяціями птахів за умов лісогосподарського виробництва. Виділено три етапи у формуванні лісових орнітологічних комплексів: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Зазначено, що видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. Встановлено, що з переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, а у разі зростання вологості грунту істотних змін у ній не відбувається.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах у період трансформації соціально-економічних відносин в Україні. Розкрито сутність поняття сталого лісового менеджменту в контексті основних парадигм розвитку лісового господарства. Проаналізовано еволюційний шлях і плюралістичний характер еколого-економічної доктрини як теоретичної бази модернізації лісового сектору економіки. Із використанням системного підходу проведено аналіз взаємодії лісового сектору з іншими секторами економіки, досліджено його вплив на природне довкілля. Проведено порівняльне вивчення та прогнозування потенціалу лісових ресурсів, розвитку ринків лісової продукції та ринків праці у лісовому секторі країн Центральної та Східної Європи. Досліджено проблеми реструктуризації лісового сектору та зміни форми власності на ліси, характерні для періоду реформування державного управління лісовим господарством. Проаналізовано соціально-економічні аспекти реформування системи управління лісовим господарством на прикладі високолісистих районів Львівщини. Запропоновано сценарії реформування лісового господарства, проведено їх експертне оцінювання. Розроблено структуру інституційної системи державних органів управління лісовим господарством для умов ринкової економіки.

  Скачати повний текст

На підставі еколого-географічного та екоеволюційного підходів розглянуто ліси країни як компонент ноосфери та природну складову лісовиробничого комплексу (соціосфери). Поглиблено теоретико-методологічні та розроблено методичні основи еколого-географічного дослідження проблем сталого використання і відтворення лісу. Здійснено еколого-географічний аналіз еволюції лісокористування в Україні, використання і відтворення лісу за сучасних умов та розкрито науково-прикладні проблеми лісокористування. Розроблено типізацію і класифікацію ноосферних функцій лісів, класифікацію лісів країни за напрямами та режимом господарського використання. Обгрунтовано напрями її впровадження у практику в контексті сталого розвитку України.

  Скачати повний текст

В дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та результатидослідження відтворення та формування лісів Східного Полісся України.Дослідження базувалися на принципах порівняльної екології та виконані^Uіваівауспішності природного поновлення на ділянках рівномірно-поступових рубок усоснових деревостанах. З’ясовано вплив освітленості, температури та вологостіґрунту на показники приросту головних порід на ділянках рубок догляду та ру-

У пропонованому дисертаційному дослідженні представлено авторське бачення до вирішення актуального науково-прикладного завдання щодо осучаснення підходів пов’язаних із розвитком територіальних громад в Україні у рамках концепту планування їх простору із зосередженням уваги на соціоеколого-економічній складових. Принципове питання, яке підлягало дослідженню у роботі, пов’язане з визначенням і науковим обґрунтуванням параметрів для досягнення високоефективності та екологобезпечності у землекористуванні у межах територій територіальних громад як базису їх розвитку. Із такого погляду територіально-просторове планування розвитку громад набуває особливого значення, як основа системного розвитку громади для досягнення передбачених стратегічних цілей.В роботі наведено авторське трактування теоретичних і методологічних підходів до управління просторовим розвитком територіальних громад на співставленні досвіду зарубіжних країн із вітчизняним. В дисертаційному дослідженні зосереджено увагу на інституційному підході до управління землекористуванням територій територіальних громад передусім для створення єдиного інституційного середовища, як базової цінності збереження громади та її системного розвитку. Запропонована організаційно-інституційна модель забезпечення територіальнопросторового планування землекористування в контексті екологічної безпеки в межах території територіальної громади. Доведено, що раціональне використання ресурсів громади та їх охорона є не стихійним, а організованим явищем, в основі якого закладене свідомеврахування наразі чинних законів економіки та природи, яке визначає майбутнє громади в довгостроковій перспективі. Pапропоновано запровадити землевпорядні регламенти як обов'язкові вимоги,що встановлюються документацією із землеустрою у межах відповідної зони функціонального призначення території, категорії земель і визначають дозволені види використання, граничні розміри, а також обмеження у використанні земель (земельних ділянок) та заходи з їх охорони. Дисертаційне дослідження спрямоване й на розв’язання проблем законодавчого, економічного та політичного спрямування, пов'язаних із використанням самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення приватної власності. Підняте до розгляду питання передусім пов'язане зі збереженням цих насаджень, що вплине на збільшення частки земель лісового фонду, зростання рівня показника лісистості, а також пов'язано зі збільшенням площ техногенно забруднених сільськогосподарських земель внаслідок ведення бойових дій на теренах нашої держави, які в найближчій перспективі використовувати у сільськогосподарському обробітку стане неможливим. У роботі запропоновано визначити нормативи параметру лісистості, при досягненні яких на території громади варто уникати самозалісення сільськогосподарських земель. У роботі доведено, що залісення території громади окрім екологічного ефекту несе в собі й економічні втрати та збитки, навіть, якщо воно відбувається природним шляхом.^UThe proposed dissertation study presents the author's vision for solving the current scientific and applied task of modernizing approaches to the development of territorial communities in Ukraine within the framework of the concept of spatial planning of these communities with a focus on socio-ecological and economic components. The fundamental research issue is related to the definition and scientific substantiation of parameters for achieving high efficiency and ecological safety in land use within the territories of territorial communities as a basis for their development. From this point of view, territorial and spatial planning of community development acquires special importance as the basis of systemic development of the community to achieve the envisaged strategic goals.Research presents the author's interpretation of theoretical and methodological approaches to managing the spatial development of territorial communities by comparing the experience of foreign countries with the domestic experience. Research focuses on the institutional approach to land use management of the territories of territorial communities primarily to create a single institutional environment as the basic value of community preservation and its systemic development. An organizational and institutional model for ensuring territorial and spatial planning of land use in the context of ecological security within the territory of a territorial community is proposed. It has been proven that the rational use of the community's resources and their protection is not spontaneous, but an organized phenomenon based on the conscious consideration of the currently active laws of the economy and nature, which determines the future of the community in the long term. It is proposed to introduce land management regulations as mandatory requirements established by land management ocumentation within the relevant zone of functional purpose of the territory, categories of land and determine the permitted types of use, limit sizes, as well as restrictions on the use of land (land plots) and measures for their protection. The dissertation study is also aimed at solving the problems of legislative, economic and political direction related to the use of self-seeding forests on privately owned agricultural lands. The issue brought up for consideration is primarily related to the preservation of these plantations, which will affect the increase in the share of forest land, the growth of the forest cover level, and is also related to the increase in the area of technogenically polluted agricultural land due to the conduct of hostilities on the territory of our state, which in the near future will not be eligible for agricultural use. Research determines the normative value of the forest cover parameter, according to which self-afforestation of agricultural lands should be avoided. Research proves that afforestation of the community territory, in addition to the ecological effect, also entails economic losses, even if it occurs naturally.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості та проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обгрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього і максимального збільшення площі лісових насаджень. На новому теоретичному та методичному рівні розроблено концепцію формування оптимальної лісистості в межах виділених господарських районів західного регіону України.

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Вперше на території північного Лівобережжя України проведено порівняння орнітоценозів територій різного рівня трансформації у такому ряду: слабо змінені (широколистяні і сосново-листяні ліси) - сильно змінені (лісосмуги, дачі) - урбанізовані (житлові квартали міст). Визначено видовий склад орнітонаселення, розподіл птахів за трофічним і топічним показниками та за типом фауни. За умов зростання антропогенного пресу досліджено зменшення числа гніздових видів і збільшення загальної щільності та біомаси птахів за рахунок небагатьох синантропних видів. Детально вивчено і проаналізовано у сезонному та багаторічному аспектах особливості орнітофауни середніх міст досліджуваного регіону на прикладі м.Ніжина.

  Скачати повний текст

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

  Скачати повний текст

Досліджено міксоміцети національного природного парку "Гомільшанські ліси". Виявлено 143 види з 34-х родів, 10-ти родин, 6-ти порядків і 2-х класів відділу Myxomycota, з яких 125 видів є новими для Харківського Лісостепу, 81 - новими для Лісостепової зони України, 26 наведено для України вперше. З застосуванням оригінального підходу вивчено фітоценотичні уподобання видів міксоміцетів. Показано, що кожен вид у даному фітоценозі стабільно займає певне положення (домінант, субдомінант, аутсайдер), що є складовими системи його фітоценотичних уподобань. Схожість таких уподобань різних видів зазвичай поєднується з відмінностями у їх субстратній спеціалізації. Уперше з використанням аналізу відповідностей (correspodence analysis) обгрунтовано виділення самостійної екологічної групи - гербофільних міксоміцетів, що розвиваються переважно на зелених частинах вищих рослин. Визначено діапазони кислотності та гігроскопічності субстратів, сприятливі для розвитку певних видів міксоміцетів. Показано, що максимальна чисельність і видова різномантність міксоміцетів наявна у діапазоні pH 5,0 - 5,9 та гігроскоспічності - від 50 до 100 %.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методичних засад та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення інституційного середовища системи управління лісовим господарством України на основі застосування науково-методичного підходу до оцінювання та діагностики системи управління лісовим господарством. У дисертації з'ясовано та уточнено сутність понять: «управління лісовим господарством», «управління лісами», «система управління лісовим господарством», «інститути в лісовому господарстві». Запропоновано визначення системи управління лісовим господарством як мережі взаємопов'язаних та взаємозалежних державних, громадських та приватних установ та організацій, які в умовах становлення та розвитку формальних та неформальних інститутів визначають особливості використання, відтворення, охорони та збереження лісів та правила взаємодії для досягнення еколого-економічної ефективності лісового господарства та суміжних галузей економічної діяльності. Конкретизовано сутність інституційного середовища системи управління лісовим господарством України. Проілюстровано еволюцію трендів та зростання участі зацікавлених сторін в управлінні лісовим господарством. Підсумовуючи аналіз теоретичних засад та науково-методичних рекомендацій до оцінювання систем управління лісовим господарством, у дисертаційній роботі вперше запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання та діагностики системи управління лісовим господарством України на основі застосування індикаторів, які відображають ключові виклики удосконалення системи управління лісовим господарством та враховують основні елементи системи управління лісовим господарством: політико-правове та регуляторне забезпечення ведення лісового господарства, планування та процес прийняття рішень, їх впровадження, виконання і відповідність. У результаті апробації науково-методичного підходу та експертного оцінювання індикаторів встановлено, що система управління лісовим господарством України характеризується як «частково ефективна». Проведено соціально-економічне дослідження щодо готовності населення платити за гідрологічні та культурні послуги лісових екосистем із використанням методу умовного оцінювання та застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. За результатами дослідження визначено, що готовність населення платити за гідрологічні послуги лісових екосистем є нижчою, ніж готовність платити за культурні послуги лісових екосистем та залежить від середньомісячного доходу респондента та місця проживання. Виходячи з цього, схеми плати за гідрологічні послуги лісових екосистем в Україні можна рекомендувати як локальні, в окремих районах із проблемами низької якості питної води. Для досягнення оптимальної лісистості території України, запропоновано використовувати державну схему плати за послуги лісових екосистем при реалізації заходів із заліснення малопродуктивних, деградованих земельних ділянок та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не використовуються. Запропоновано інституційні зміни в системі управління лісовим господарством України, які відображають взаємопов‟язаність та взаємозалежність інституційного середовища лісового господарства. Розроблено логіко-змістову схему удосконалення системи управління лісовим господарством України. Встановлено, що для удосконалення інституту права в системі управління лісовим гоcподарством необхідним є прийняття Закону України «Про національну лісову політику», стратегії реформування та програми розвитку лісового господарства; інституту держави – перехід до роздільної моделі управління лісовим господарством, розмежування функцій контролю та господарювання; ринкових інститутів – розроблення системи заходів для стимулювання створення приватних лісів та механізму переведення самозаліснених сільськогосподарських ділянок у ліси, використання державного типу схеми за послуги лісових екосистем, неформальних інститутів – боротьба з корупцією у лісовому господарстві та сприяння формуванню громадянського суспільства; міжнародного інституту права – виконання міжнародних зобов‟язань у сфері лісокористування.^UThe dissertation is devoted to the study of theoretical and methodological bases and development of scientific and practical recommendations on improvement of the institutional environment of the forest governance system in Ukraine based on the application of the scientific and methodical approach to assessment and diagnostics of the forest governance system. The dissertation investigates and clarifies the essence of the terms: "forest management", "forest governance", "forest governance system", "forest institutions". It is proposed to define the term "forest governance system" as a network of interconnected and interdependent state, public, and private organizations, which under the conditions of formation and development of formal and informal institutions determine the features of forest use, reforestation, protection and preservation of forests and rules of their interaction in order to achieve environmental and economic efficiency of forestry and related sectors of economic activity. The essence of the institutional environment of the forest governance system of Ukraine is specified. The evolution of trends and the growing role of stakeholders in the forest governance system is illustrated. Summarizing the analysis of theoretical foundations and methodological tools of forest governance assessment, in the first time a scientific and methodological approach to the assessment and diagnosis of the forest governance system of Ukraine is proposed. The approach is based on the use of indicators that reflect the key challenges of imroving the forest governance system and take into account the main elements of the forest governance system: political, legal, institutional, regulatory bases of forestry, planning and decision-making process, implementation, enforcement, and compliance. As a result of the approbation of the scientific and methodological approach and expert assessment of indicators, it was found that the forest governance system of Ukraine is characterized as "partially effective". A socio- economic study on the willingness of the population to pay for hydrological and cultural services of forest ecosystems was conducted using the method of contingent valuation and correlation and regression analysis. The study shows that the willingness to pay for hydrological services of forest ecosystems is lower than the willingness to pay for cultural services and depends on the average monthly income and place of residence of the respondent. Based on this, payment schemes for hydrological services of forest ecosystems in Ukraine could be recommended as local, in some areas with problems of low quality drinking water. To achieve optimal forest cover in Ukraine, it is proposed to use the public scheme of payment for forest ecosystem services in the implementation of measures for afforestation of unproductive, degraded land plots and agricultural land plots that are not used. Institutional changes in the forest governance system of Ukraine are proposed, which reflect the interconnectedness and interdependence of the institutional environment of forestry. The logical and semantic scheme of improvement of the forest governance system of Ukraine is developed. It is established that in order to improve the institution of law in the forest governance system, it is necessary to adopt the Law of Ukraine “On the National Forest Policy”, the forestry strategy and development program. For the further transition to a forest governance system with a clear division of management functions, it is recommended to split the economic functions and the control function in forestry and to eliminate the duplication of control function. In order to improve market institutions, it is proposed to use a system of measures to support the creation of private forests, to develop a mechanism for the conversion of afforested agricultural areas into forests, and to use a public scheme for forest ecosystem services. Among the informal forestry institutions, measures to combat forest corruption and increase the role of the civil society are revealed. Fulfillment of international obligations in the field of forestry is a necessary part of further improvement of the international institute of law.