Надано господарсько-біологічну оцінку імунних і високостійких до парші інтродукованих сортів яблуні та виділено конкурентоспроможні сорти для вирощування в регіоні Поділля. Перевірено за виробничих умов нові, перспективні сорти з метою визначення їх здатності проявити свої цінні господарсько-біологічні ознаки в саду. Оцінено нові інтродуковані сорти за комплексом біологічно-господарських ознак (скороплідність, слаборослість, продуктивність, якість плодів, стійкість до основних хвороб, зимостійкість в інтенсивних насадженнях). Проведено економічну та енергетичну оцінку виробництва плодів яблуні різних помологічних сортів.

  Скачати повний текст

Визначено основні предиктори прогнозу розмноження головних шкідливих видів комах у всіх грунтово-кліматичних зонах України, які з точністю понад 75 % дають змогу визначати сезонну та багаторічну кількість фітофагів на конкретних посівах і насадженнях. Виділено періоди зростання та зниження чисельності шкідників, на видовому та популяційному рівнях. Складено математичні моделі прогнозу чисельності шкідників, що дозволяє оптимізувати захисні заходи в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Розроблено нові технологічні показники щодо своєчасного прогнозу розмноження фітофагів у посівах сільськогосподарських культур. Висвітлено кореляційні залежності та складено математичні моделі сучасного прогнозу чисельності фітофагів необхідно впровадити у всіх областях, районах і господарствах України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням збереження родючості грунтів в промислових насадженнях яблуні та їх якісної оцінки в садівництві. На основі біогеоценотичного підходу до досліджень вивчено і оцінено вплив факторів родючості на продуктивність яблуні. Розроблена шкала бонітування грунтів в балах, установлений поріг деградації якісного складу гумусу темно-сірих опідзолених грунтів і запропонований простий екологічний показник контролю за його станом - pH води. Обгрунтована доцільність тривалого задерніння міжрядь саду з використанням невисоких доз (N60P60K60) мінеральних добрив, установлено тривалість і запропоновані трави для задерніння. Розроблена модель родючості темно-сірих опідзолених грунтів і запропонована біогеоценотична схема ведення досліджень в садівництві.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оптимізації вирощування промислових насаджень яблуні в Україні. За допомогою розроблених комп'ютерних програм надано з кліматичної, економічної, грунтової та технологічної точок зору комплексну оцінку регіонів України, яка дозволить за умов низьких ресурсозатрат вирощувати високопродуктивні насадження. Уточнено групування грунтів за ступенем їх придатності для вирощування яблуні. Проведено оцінку існуючих інтенсивних промислових садів, яка дала можливість визначити недоліки в закладанні та догляді за ними. Розкрито роль сорту в адаптації яблуні. Запропоновано нові способи вирощування та розміщення вегетативних підщеп за основними промисловими зонами виробництва. Показано вплив пестицидного навантаження на мікроорганізми грунту, а також оцінено перспективні препарати для захисту яблуневих насаджень від шкідників і хвороб відповідно до умов будь-якої місцевості. Визначено лежкість плодів зимових сортів та їх мікробіоту в саду та за умов холодильника.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розвитку наукових та інженерних основ створення альтернативних систем кондиціонування повітря з використанням методів випарного охолодження. Описано випарні охолодники непрямого типу (НВО), у яких охолодження повітря відбувається без прямого контакту з водою. Розроблено НВО на базі апаратів плівкового типу з багатоканальною структурою насадки та роздільним рухом потоків газу та рідини, а також регулярною шорсткістю поверхні, як метод інтенсифікації тепломасообміну. Проведено моделювання процесів сумісного тепломасопереносу у НВО з урахуванням термічних опорів потоків газу та рідини, особливостей течії рідинної плівки на поверхнях із регулярною шорсткістю поверхні, характеру розподілу сухих і змочених ділянок поверхні насадження. Одержано залежності, що забезпечують розрахунок і проектування охолодників. Розглянуто умови роботи випарних охолодників прямого та непрямого типів, комбінованих і багатоступеневих. Відзначено, що створення випарно-парокомпресійних систем допомагає "включити" випарний охолодник на високому температурному рівні, проаналізовано ефективність використання допоміжного повітряного потоку для обдування конденсатора холодильної машини, зниження витрати води на підживлення замість випаруваної у НВО. Доведено, що за відносної вологості 35 - 45 % витрати на випарювання компенсуються повністю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно динаміки трав'яного покриву в рекреаційно-порушених лісових фітоценозах зеленої зони Києва за умов свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка руденальних і лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відзначено захисну роль підліску у разі низької зімкнутості деревостану. З'ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав'яного покриву характеризується насадження Київського, Білодібрового лісництва, а також Пуща-Водицького. Відзначено роль видів родин злакових і осокових у водному режимі грунту. Встановлено, що найнижчі показники вологості грунту притаманні ділянкам, де частка цих видів у трав'яному покриві становить 10 - 15 % від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються також показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів за нижчих показників фітомаси трав'яного покриву вологість останньої менша. Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунтів і вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках за їх різних стадій рекреаційної дегресії. За результатами проведеного аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в грунті протягом вегетаційного сезону. Найбільшу концентрацію фосфору та калію виявлено на початку вегетаційного сезону. Відзначено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав'яного покриву протягом вегетаційного сезону, а також у разі покращання лісорослинних умов. З'ясовано, що концентрація калію збільшується протягом зазначеного сезону у підземній фітомасі та зменшується у надземній фітомасі трав'яного покриву. Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

  Скачати повний текст

Розглянуто стійкість видів, показники продуктивності деревостанів і структури фітоценозів. Описано особливості розподілу ефектів деградації у структурі лісової екосистеми залежно від її характеристики, віддаленості від міста та промислової зони, взаємовпливу структурно-функціональних компонентів екосистеми. Узагальнено результати щодо розвитку рослинності регіону залежно від структури й інтенсивності впливу негативних чинників. Виділено просторові зони за ступенем антропогенної порушеності лісових насаджень та розроблено асортимент деревних порід для озеленення та лісовідновлення за умов забруднення атмосфери. Запропоновано напрями та методи удосконалення фітоіндикації аерозабруднення довкілля, підвищення стійкості лісових екосистем і збереження їх біорізноманіття.

  Скачати повний текст

Проведено моніторинг і детальний аналіз вікової структури провідного асортименту рослин у вуличних насадженнях. На підставі порівняльного аналізу сезонного розвитку деревних рослин за різних екологічних умов виявлено зміни у проходженні основних фенологічних фаз. Визначено вплив фізико-хімічних властивостей едафотопу (pH, NPK, вологість, ущільнення, засоленість) на життєвий стан деревних рослин. Розроблено модифіковану методику для встановлення комплексної декоративності вуличних рядових насаджень. Уточнено географічне походження деревних рослин та їх таксономічний склад у вуличних насадженнях. Вдосконалено визначення комплексу агротехнічних заходів із підвищення життєвості деревних рослин у сучасних урбоекосистемах.

  Скачати повний текст

Розроблено біолого-екологічні основи створення зелених насаджень за умов урбогенного і техногенного середовища. Проаналізовано екологічну ситуацію, видовий склад і сучасний стан зелених насаджень в містах України. Вивчено особливості реакції деревних рослин на дію факторів забруднення середовища в районах розміщення промислових підприємств. Теоретично обгрунтовано фенолого-кліматичний принцип добору рослин для посадки в техногенному середовищі. Рекомендовано новий стумулятор росту коренів препарат 1619, 4-гідрокси-2-гідразино-6-метилпіримідин (А.с. СССР 1568292). Доведено перспективність дубово-гледичієвих культур з посадкою сіянців чи висівом жолудів дуба чистими рядами з шириною міжрядь 2,5 м і проведенням своєчасного захисного лісівничого догляду за дубом. Обгрунтовано нові методичні підходи щодо формування приміського лісу у південному регіоні України з орієнтацією на переважно рекреаційно-оздоровче їх використання. За вмістом свинцю у фотосинтезувальних органах деревних і кущових порід у вуличних насадженнях вперше встановлено високий рівень забруднення міського середовища Києва вихлопними газами автомобільного транспорту. Розроблено, затверджено в Держбуді України і районовано за грунтово-кліматичнами зонами України новий асортимент дерев і кущів для проведення озеленення території. Запропоновано концепцію формування зелених насаджень міст за сучасних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено моделі динаміки продуктивності, депонованого вуглецю та стану лісових насаджень північного сходу України за загальновизнаними світовими підходами до моніторингу лісів (FHM та ICP). Проаналізовано динаміку вуглецю у різних компонентах лісових насаджень і закономірності поглинання фотосинтетично активної радіації (ФАР). Побудовано моделі та таблиці ходу росту та фітомаси модальних штучних соснових деревостанів у свіжому суборі. Встановлено запаси та динаміку детриту (опаду, підстилки, відмерлої деревини) у лісових насадженнях і його роль у динаміці вуглецю. Розроблено нормативно-інформаційне забезпечення оцінювання динаміки вуглецю у основних типах лісу. Удосконалено методику складання кадастру парникових газів у підсекторі лісового господарства з урахуванням особливостей ведення господарства та природних умов України, оцінювання вразливості лісових екосистем до змін клімату та прогнозування їх динаміки за умов змін клімату за допомогою моделей, застосування ПС-технологій і методів вибірково-статистичної інвентаризації лісів (Field-Map) для оцінювання динаміки продуктивності та поглинання вуглецю.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексну екологічну оцінку угруповань водоростей грунтів природних і штучних лісових біогеоценозів, зокрема рекультиваційних різних ландшафтів справжніх степів України. У складі альгоугруповань ідентифіковано 288 видів водоростей з шести відділів: Cyanophyta - 35, Euglenophyta - 2, Eustigmatophyta - 7, Xanthophyta - 54, Bacillariophyta - 29 і Chlorophyta - 161. На підставі даних порівняльного аналізу виділено характерні ознаки альгоугруповань різних грунтів лісових біогеоценозів, а також досліджено специфіку фітоедафону лісів справжніх степів. З використанням одержаних результатів розроблено тестову діагностичну схему, яка взаємопов'язує специфічні ознаки альгоугруповань з генезисом грунтів і відповідними лісовими фітоценозами. Установлено спектри водоростей, індикаторні для гідрологічного режиму грунтів, засолення, світлової структури насадження, типу деревостану. Одержано показники чисельності, біомаси, продукції, часу генерації та поновлення біомаси водоростей.

  Скачати повний текст

Вивчено інтенсивність обігу органічної маси й азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію у чистих та мішаних соснових деревостанах. З'ясовано, що у лісах Центрального Полісся кругообіг зазначених елементів відбувається за типів: дуже загальмованому, що відповідає балам 4 та 5; загальмованого - балу 6; інтенсивного - балу 7). Дуже загальмований тип кругообігу властивий насадженням борів і бідних суборів, загальмований - суборів, інтенсивний - дібров. Розглянуто фізико-хімічні, кількісні та якісні показники гумусу та гумусного стану лісових грунтів різних типів лісу. На підставі результатів вивчення інтенсивності малого біотичного кругообігу мінеральних елементів у лісах різних типів обгрунтовано екологічну роль листяних деревних порід у складі соснових деревостанів Полісся України. Розглянуто шляхи інтенсифікації малого біотичного кругообігу (рубки догляду, застосування мінеральних добрив і вапнування кислих лісових грунтів) за бідних лісорослинних умов борів і бідних варіантів суборів.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

Досліджено питання відтворення родючості темно-сірих опідзолених грунтів Правобережного Лісостепу України під впливом різних систем утримання міжрядь у насадженнях яблуні. Вивчено вплив чорного пару, природного залуження та різних сидератів (люпину, гірчиці, гороху, вико-вівсяної суміші) на фізичні, водно-фізичні, фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунту, процеси перетворення біомаси трав, що висіваються у міжряддях саду, врожайність і якість плодів. Експериментально доведено й обгрунтовано позитивний вплив сидератів на інтенсивність новоутворення гумусу, кількість доступної та легкодоступної вологи, поживний режим грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено вміст важких металів (ВМ)- Pl, Cu, Zn, Fe у грунті виноградників і виноградних насадженнях, розташованих поблизу автошляхів. Вивчено вплив ВМ на ріст і розвиток виноградної рослини, а також проведено пошук матеріалів для зниження їх негативного впливу. Встановлено, що за умов антропогенного забруднення ВМ їх вміст у грунті й органах виноградної рослини не перевищує встановлені норми гранично припустимих концентрацій (ГПК). З'ясовано, що за умов штучного забруднення грунту ВМ у дозі 5 ГПК їх вміст у вегетативних органах значно вище норми, проте в гронах винограду не перевищує ГПК. Показано, що за таких умов пригнічується ріст і розвиток рослин. Вперше експериментально досліджено, обгрунтовано та встановлено можливість використання цеоліту та торфу для знаження негативного впливу ВМ у процесі вирощування саджанців винограду за умов Північного Причорномор'я.

  Скачати повний текст