Досліджено життєвий і творчий шлях відомого українського кооператора, державного та громадського діяча М.В.Левитського (1859 - 1936), показано особливості становлення його наукового світогляду та формування ідейних поглядів. Проаналізовано структуру архівної спадщини М.В.Левитського, запропоновано принципи класифікації та систематизації історичних документів. Здійснено групування архівних матеріалів за такими розділами: наукова спадщина, кооперативна та громадська діяльність, літературна та культурологічна творчість, державна діяльність, фотодокументи. У науковому дослідженні використано комплексні критерії (хронологічний, номінальний, жанровий, функціональний, джерелознавчий) аналізу та систематизації архівних матеріалів. Визначено роль документальної спадщини М.В.Левитського у вивченні кооперативного та культурно-просвітницького руху в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

Уперше методологічно концептуалізовано проблему виховання естетичного ставлення старшокласників до творів мистецтва української діаспори, залучено у навчально-виховний процес імена письменників З.Когут, Л.Палій, В.Чапленка, Г.Черінь, твори англомовних українських митців В.Барабаша, Б.Богдана, Х.Гнатів, Ю.Купченка, Г.Купченко-Фролік, В.Лисенко, літературна спадщина яких має суттєвий виховний вплив завдяки органічному синтезу традицій власної та європейської культури. Застосовано комплексний підхід до вивчення творів літератури української діаспори у поєднанні з іншими видами українського мистецтва, створеного за кордоном. Удосконалено систему естетичного виховання старшокласників.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел і літератури досліджено життєвий шлях П.Феденка. Визначено й охарактеризовано основні етапи його біографії висвітлено його політичну, громадську, наукову, літературну та педагогічну діяльність. Установлено та проаналізовано певні факти життя П.Феденка. Значну увагу приділено процесу формування його характеру, світогляду, наукових і політичних поглядів і вподобань. З'ясовано вплив оточення на формування особистості П.Феденка. Розглянуто його діяльність у лавах Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Проаналізовано міжнародну складову його політичної роботи. З'ясовано, що перебуваючи в еміграції у Празі, Лондоні та Мюнхені, П.Феденко працював в емігрантських академічних установах, був активним дописувачем періодичних видань "Вільна Україна", "Свобода", "Нові дні". Наголошено, що у празький період життя П.Феденко одержав ступінь доктора філософії. Проаналізовано літературну діяльність П.Феденка, що була взаємопов'язаною з його науковою діяльністю. З'ясовано, що у мюнхенський період життя політика посилилась його конфронтація з представникам радянської історичної науки. Доведено, що П.Феденко був одним з яскравих представників української політичної еміграції XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку наукової фантастики (НФ), розглянуто художні та філософські домінанти жанру на матеріалі романів відомих французьких письменників (Ж.-П.Андревона, Р.Баржавеля, П.Буля, С.Вюля, М.Грімо, Д.Дуая, Ф.Кюрваля, Р.Мерля). Визначено, що НФ для відтворення альтернативних світів широко використовує принцип моделювання, а також гіпотези та концепції гуманітарних і природничих наук, торкається філософських та глобальних проблем сучасності, і не вдається до психологічного аналізу характерів. Катарсис у НФ виникає завдяки інтелектуальному, а не емоційному сприйняттю. У процесі еволюції жанру розроблено специфічні художні домінанти, чільне місце серед яких посідає фантастична реалія-кліше, яка має сюжетокреаційний характер, сполучається з трафаретними сюжетними блоками і традиційними для жанру ідеями та проблемами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми становлення ефекту очуження як теоретико-літературної категорії, різноманітних форм його побутування у художніх творах та способів його використання для вирішення завдань художнього перевтілення дійсності. Ефект очуження споконвічно притаманний мистецтву, яке не тотожне життю; мистецтву, що грунтується на відносності поділу на реальність і вигадку. Вперше теоретико-літературне обгрунтування ефекту очуження мистецтва було здійснено Бертольдом Брехтом. Актуалізовано проблему втілення у брехтівській теорії численних досягнень науки про мистецтво, доведено життєздатність V-effekt'у на рівні художнього прийому та закону. Ефект очуження розглянуто як нерозривну художню цілісність, будь-який елемент якої важко піддається виокремленню, внаслідок того, що повністю розкривається лише у всій сукупності внутрішніх зв'язків. Проаналізовано "очужучу" поетику художнього образу й основних рис очужучої сюжетобудови Брехта.

  Скачати повний текст

Розглянуто типологію жанрів фантастики з урахуванням характерних жанрових мутацій та інтерференції жанрово-стильових канонів. Узагальнено й обгрунтовано дефініції ключових понять наукової фантастики, футурології, утопії та антиутопії, надано їх порівняльний аналіз у зіставленні з теоретичними визначеннями С. Лема. Узагальнено функції наукової фантастики, з акцентом на її евристичних можливостях. Вперше запропоновано трьохетапну схему різножанрового потенціалу наукової фантастики та футурології С. Лема. Здійснено зіставлення творів С. Лема утопічного й антиутопічного жанрів різного періоду написання. Проаналізовано мовну та термінологічну специфіку есеїв С. Лема. На прикладі його окремих творів показано процеси дифузії жанрів фантастики.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильові та поетикальні параметри творчості М.Грушевського як визначного діяча української науки та культури кінця XIX - початку XX ст. у загальнонаціональному та міжнародному контексті. Розкрито новаторських характер його творчості, що грунтується на взаємозв'язку традицій української літератури та досягнень світової. Вивчено закономірності становлення проблематики та поетики прози М.Грушевського, проаналізовано її структурні особливості. Розглянуто жанрово-стильову специфіку й образну систему його художніх творів. З'ясовано, що науковець, публіцист, письменник, фольклорист, історик у літературній діяльності поєднав кілька творчих ресурсів і цим повністю реалізував себе у кожному з них. Зроблено висновок, що літературна творчість М.Грушевського сприяла активізації національного життя в Україні. Показано суттєвий внесок громадського діяча у справу європеїзації українства.

  Скачати повний текст

Встановлено зв'язок журналу "Украинская жизнь" з українським літературним процесом початку XX ст., зокрема, вивчено ставлення авторів видання до традиційних і модерністських тенденцій в українській літературі початку XX ст., освоєння шевченківської спадщини, дослідження творчості І. Франка, Л. Українки, а також студіювання жанрових і композиційних особливостей літературно-критичних матеріалів часопису "Украинская жизнь". Проаналізовано, що журнал займав нейтральну позицію щодо народницьких і модерністських напрямів розвитку української літератури, сприяв заповненню "білих плям" у вивченні творчості Т. Шевченка, розкривав національну значущість творів І. Франка та Л. Українки. Доведено різноманітність літературно-критичних жанрів журналу "Украинская жизнь" (літературний портрет, літературно-критична стаття, літературна паралель, рецензія, замітка та літературний огляд), кожен з яких відрізнявся своєю композицією.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтелектуального інтертексту прози Д. Гуменної. Визначено генологічну специфіку есе та сюжетних творів письменниці. Розкрито суть поняття "інтелектуальний інтертекст". До аналізу науково-популяризаторської фантастики залучено праці Геродота, М. Грушевського, М. Рудинського, Б. Рибакова, Митрополита Іларіона, Ф. Вовка, М. Сумцова, М. Марра, О. Потебні. Сюжетну наукову белетристику Д. Гуменної аналогізовано з науково-фантастичними творами у світовій літературі, які можна визначати як інтелектуальну прозу (О. Гакслі, Р. Шеклі). На прикладі науково-фантастичної прози письменниці висвітлено процес естетизації та інтелектуалізації жанру. Виявлено способи реалізації інтертексту в науково-популяризаторській прозі й інтертексту та голосу автора в науковій фантастиці. Дешифровано певні образи, епізоди та лексеми в сюжетних творах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано жанрову специфіку майже не досліджених творів О. Бердника. Доведено, що у його художньому доробку представлено переважну більшість піджанрів раціональної фантастики та фентезі. Вивчено стильові особливості творів автора, розкрито його індивідуальну творчу манеру, яскраво позначену лірико-романтичним струменем. З'ясовано інтертекстуальні зв'язки з міфологією, історичними подіями та науковими джерелами, наявними у текстах О. Бердника. Виявлені ключові теми творів, особливості творення образів персонажів і способи моделювання фантастичної дійсності дали змогу на світоглядному, образному та композиційно-сюжетному рівнях визначити жанрово-стильові параметри фантастики письменника, з'ясувати специфіку образного освоєння дійсності письменником з огляду на вимоги фантастичної літератури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему генези інфернального (надприродного демонічного) героя, його трансформацію у міфі, фольклорі та літературі Європи та Росії. Особливу увагу приділено оригінальним рисам інфернального героя у російській прозі кінця - XIX - початку XX ст. та новітній масовій літературі. Встановлено, що домінуючою рисою російського літературного інфернального героя періоду романтизму є орієнтація на літературну фантастику романо-германської культури. Оригінальною рисою концепції демонізму, характерною для російської прози кінця XIX - початку XX ст., є протистояння романтичного та приземленого, жалюгідного демона. Простежено розвиток бінарної системи інфернальності у російській літературі XX ст. Зазначено, що демонічний персонаж новітньої масової російської літератури успадкував риси інфернальних героїв російської класики.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні положення естетики П.Д.Боборикіна, його історико-літературну концепцію. На підставі аналізу основних положень концепції зроблено висновок, що письменник прагне протиставити тенденційній літературі незвичайне поєднання філософії позитивізму з ідеалістичною естетикою. Зазначено, що естетико-натуралізм Боборикіна - результат свідомого наслідування певних методологічних принципів, генезис яких визначався особливостями сітогляду письменника, його розумінням завдань мистецтва.

  Скачати повний текст

В порівняльно-історичному й типологічному аспектах проаналізовано розвиток лексичного складу української мови за друкованими виданнями Почаївського Успенського монастиря XVIII - першої третини XIX ст. Методом контекстного аналізу простежено умови та способи закріплення живого народного мовлення, визначено репертуар видань, текст яких повністю або частково є українським: богослужбові книги, видання катехітичного змісту, ораторсько-проповідницькі твори, підручник з богослів'я, духовні пісні, поетичні твори, світські видання науково-практичного жанру. Детально проаналізовано лексику, що характеризує інтелект людини, її професійну діяльність, побут, суспільне становище, а також пов'язану зі світом живої та неживої природи, часом, простором та іншими характеристиками буття. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв'язку між тематичною організацією лексики та інтенсивністю впливу народнорозмовного мовлення, книжних джерел. Розглянуто вплив інших мовних систем на формування української літературної мови. Зроблено висновок, що в цілому всі україномовні тексти, вміщені у виданнях Почаївського Успенського монастиря, засвідчують високий ступінь представлення лексичних одиниць, притаманних народнорозмовному мовленню. Встановлено важливу роль досліджуваних видань у розвитку української мови, оскільки саме в цих текстах утверджувалась й апробовувалась лексика, на базі якої сформувалась нова літературна мова.

  Скачати повний текст

Досліджено українську термінологію садівництва. Висвітлено шляхи її формування в аспекті розвитку галузі народного господарства - садівництва. Доведено, що дана термінолексика є цілісною системою ієрархічно організованих мовних одиниць, основним джерелом її формування є сучасна українська літературна мова, в якій поряд з національними існує значна кількість лексичних одиниць, запозичених з інших мов. Установлено, що термінології садівництва властиві полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, наявність яких свідчить про розвиток лексико-семантичних відношень всередині цієї системи. Детально проаналізовано морфолого-синтаксичну та словотвірну структуру термінології садівництва, запропоновано конкретні рекомендації щодо подальшого її унормування.

  Скачати повний текст

Досліджено художній фантастичний образ як факт вербалізації ментальних процесів (свідомого та несвідомого характеру) з позицій когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. За умов проведення аналізу образів науково-біологічної фантастики з'ясовано, що вони базуються на категорії антропоморфізму та зооморфізму, що потребувало розробки систем фреймів "людина" та "тварина". Окрім фрейму, виділено й уточнено інші складові компоненти (артефактність, антифактивність, ідея невідомого, міфологема, прецедентний феномен) та з'ясовано їх мовну експлікацію. Фантастичні образи розглянуто як мікротексти, що є компіляцією складових компонентів. Розкрито специфіку відображення міфопоетичної парадигми смислів у фантастичному тексті. Визначено основні механізми створення образу, а саме: аглютинацію, гіперболізацію, схематизацію. Результати дослідження дозволяють з'ясувати принципи організації інформації у художньому тексті та способи передачі цієї інформації мовними засобами.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено конкретні (теоретико-літературні, психологічні, літературно-історичні) спостереження функціональної взаємозалежності категорій "ліричний герой" і "літературна особистість". Визначено міру співвідношення умовно-поетичного та біографічного, психологічного та традиційно-літературного в структурі художнього образу (ліричного героя) у творах Я.П.Полонського, зважаючи на його хронологічні трансформації 1840 - 1890-х рр. і життєтворчі тенденції. Реконструктивний підхід до формування літературно-історичного та "життєвого" образу поета вимагав залучення контекстуальних (історико-літературних, біографічних, у тому часлі архівних) даних. Специфіка художнього побутування ліричного героя першого періоду творчості зумовлена романтичними традиціями початку XIX ст., переважно - пушкінськими, а також індивідуально-психологічними та біографічними чинниками. Зміну соціально-етичних характеристик ліричного героя 1860 - 1890 рр. розглянуто у аспекті розвитку нових реалістичних тенденцій в російській поезії. Визначено рухомі фрагментарно-описові складники літературно-історичного образу поета.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукову необхідність введення теоретико-літературної категорії "ліричний світ". Здійснено теоретичну розробку цієї категорії, що зумовило дослідження більш загальних проблем, взаємопов'язаних з категорією "художній світ". Розглянуто історію становлення поняття "художній світ" й узагальнено провідні сучасні концепції художньої дійсності. Проаналізовано певні аспекти дослідженої проблематики, а саме: онтологічний статус художньої дійсності, її співвідношення з позахудожнім світом, текстом і художнім твором, а також запропоновано підхід до системного розгляду параметрів художнього світу, згідно з яким ліричний світ - ціннісне середовище, що утворюється внаслідок ціннісної активності ліричного суб'єкта й автора-творця, у складній взаємодії інших інтенцій. Особливий статус ліричного суб'єкта зумовлює своєрідність ліричної події та тотальну символічність художньої дійсності у ліриці. Специфічними рисами відзначено предметний рівень ліричного світу. Цей світ може відтворюватись у окремому творі та у ліричній циклічній формі.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість львівської групи "Митуса" (1921 - 1922), зокрема, характеризуються філософсько-стильовий контекст її пошуків, організаційні етапи діяльності. Проаналізовано положення теоретико-естетичної програми "від символізму - на нові шляхи", виділено стильові особливості. Літературна позиція В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Бабія та Ю.Шкрумеляка трактується як новий етап розвитку української модерної літератури. В центрі уваги дослідження головні ідеї - зв'язок з життям, доступність та конкретність поезії, синтез мистецтв, звернення до традицій та їх реалізація у практиці.

  Скачати повний текст