Комплексно досліджено взаємодію внутрішньо- та позамовних (історичних, культурних, політичних, соціальних, етнічних, конфесійних) чинників у процесі запозичення латинських лексем українською мовою на тлі інших європейських мов. Визначено наявність латинських запозичень у складі тематичних груп суспільно-політичної та юридичної лексики й особливості їх відображення в репрезентативних лексикографічних джерелах. Описано вагомі генетичні (етимологічні) та історичні джерела слов'янських латинізмів. Розкрито основні тенденції та закономірності семантичної еволюції латинських етимонів у мові-реципієнті. Розглянуто особливості функціонування чужомовних запозичень в українській літературній мові.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено вплив латинської мови на мову українськомовних пам'яток к. XVI-XVII ст. На тлі загальної характеристики соціокультурної ситуації України зазначеного періоду показано важливе значення латинської мови у шкільництві, художній творчості та урядуванні України. Широке використання латинської мови зумовило значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Відзначено, що тематично латинськомовні елементи охоплюють різні сфери: найповніше - тематичні групи: "Людина як істота", "Душа і розум", "Людина як член суспільства", "Організація суспільства і соціальні інститути", спорадично - "Небесні тіла", "Земля", "Простір", "Причина". Структурно запозичення розподіляють на лексичні, словосполучення, речення, фрагменти текстів; графічно - збереження графіки оригіналу, або ж середньоукраїнська кирилична графіка. Формально та семантично значна частина латинізмів адаптована українською мовою. Запозичення українською мовою латинізмів здійснювалося як безпосередньо (рецепція латинськомовних текстів), так і опосередковано (через польську, чеську, німецьку, французьку, римську, італійську мови). У роботі уточнено час переймання латинських елементів українською мовою, порівняно з тим, як до цього було потрактовано у наявній науковій літературі. Розширення лексичного та морфемного складу української мови, посилення функціонального навантаження окремих фонем української мови к. XVI-XVII ст. засвідчує важливість латинськомовних впливів як фактора динаміки структури мови-реципієнта.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен інтертекстуальності в його різних проявах та функціях у межах лінгвістики тексту. Проведено чітке розмежування понять "теорія" та "категорія" інтертекстуальності. Виділено нові типи міжтекстової взаємодії, уточнено набір інтертекстуальних елементів. Вперше у даному аспекті розглянуто реалію, проаналізовано її функції та визначено способи адаптації в американському художньому тексті. Доведено інтертекстуальність архаїзмів, латинізмів, поетизмів, оказіоналізмів у контексті референційної пам'яті слова та лінгвокреативної діяльності автора. Проведено лінгвостилістичний аналіз тексту американської новели XIX - XX ст., встановлено його типологічні характеристики, досліджено мову та композиційно-стилістичні особливості побудови новели. Розглянуто міжтекстові та інтертекстуальні зв'язки у різних типах тексту американських авторів досліджуваного періоду.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено історичному словотвору від англійського дієслова. Дослідження зосереджене на контактній дериватології та особливостях MatPat-аналізу запозичених дієслів. Прийнято до уваги інформацію про дієслова та спільнокореневі з ними лексеми в історичних словниках. Використано історичні корпуси. Дані про середньоанглійські дієслова та деривати інтегровано до моделі подальшої лексичної еволюції словотвору. Реконструкція лексикогенезу базується на текстових прототипах лексем та параметричній представленості даних. Дієслівні проникнення з французької мови та латинізми виявляються чутливими до контактних та розширювальних обставин в історичному словотворі. Укладено повні переліки лексем. Отримано розподілену у часі спільнокореневу комбінаторику прямих та вторинних похідних. Помічено архаїчні дієслова та деривати. Розмежовано проникнення дериватів, парні проникнення та проникнення дієслів, а також єдині, варіативні та прецедентні суфікси. Під час відтворення дериваційних відношень та числення парадигм враховано послідовності лексем та різниці щодо віку текстових прототипів. Встановлено задокументовані випадки суфіксальних варіантів у спільнокореневій деривації. Показано розширення парадигм паралельними дериватами. Оцінено гібридність дериватів та парадигм з погляду контактного словотвору та історичної соціолінгвістики. Запропонована запитна модель надає вичерпні списки прикладів та візуалізацію матеріалу. Вона сприяє функціонально-когнітивному аналізу словотворення в англійській мові. Дослідження доповнено чотирма додатками.^UA dissertation for the scholarly degree of Candidate in Philology in the speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2021.The present thesis is concerned with the historical word formation from the English verb. The research is focused on contact derivatology and the peculiarities of MatPat-analysis of borrowed verbs. The evidence on verbs and shared-root derivatives as reflected in historical dictionaries has been taken into account. Diachronic corpora have been used. The data on Middle English verbs and derivatives were integrated into a model of further lexical evolution of derivation. The reconstruction of lexicogenesis rests on the textual prototypes of lexemes and parametric data representation. Verbs of French lineage and Latinate verbs prove to be sensitive to both contact and extension circumstances in historical word formation. Complete lists of lexemes have been compiled and time-distributed combinability of derivatives has been obtained. The archaic verbs and derivatives have been marked. Coinage, pair and single verb insertions as well as default, variant and precedent suffixes are distinguished. The recreation of historical word formation and paradigm calculus proceed from the sequences of lexemes and age differences of textual prototypes. Documented cases of suffix variance in shared-root derivation have been established. The description expounds on paradigm extension owing to parallel derivatives. The hybridity of derivatives and their paradigms has been assessed from the standpoint of contact-induced derivation and historical sociolinguistics. The developed query-based framework provides exhaustive lists of examples as well as evidence-driven graphs and is believed to be conducive to a functional-cognitive analysis of word formation in English. The research has been complemented with four appendices.