Скачати повний текст

Встановлено, що у безпухлинних тварин досліджені металокомплекси аеросилу викликають лекопитоз і стимулюють фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів. Виявлено, що в системі in vitro нанокомпозити саліцилальіміну та фулерен-ковалентний викликають зменшення дзета-потенціалу тимоцитів і макрофагів, що свідчить про активацію клітин, але фулерен-сорбований збільшує показники дзета-потенціалу, що свідчить про диференціацію кортикальних тимоцитів у медулярні. Встановлено, що в активації перитонеальних макрофагів in vitro головну роль відіграє аеросил. значно підвищує її протипухлинні властивості за рахунок стимуляції специфічного імунітету та неспецифічних факторів захисту. Встановлено, що у разі використання фулерену-ковалентного для модифікації протипухлинної вакцини у 11 % тварин відбувалася регресія пухлини саркома 37.

  Скачати повний текст

Представлено теоретичне узагальнення результатів вивчення клініко-неврологічних, біохімічних та інструментальних особливостей генералізованої та парціальної епілепсії, поєднаної з нейроендокринною патологією. Визначено шляхи поліпшення діагностичних патогенетично обгрунтованих терапевтичних і профілактичних заходів щодо лікування даної категорії пацієнтів. На підставі результатів клініко-неврологічного дослідження встановлено високу частоту нейроендокринної патології, яка супроводжується розвитком синдрому вегетативної дистонії. Виявлено, що переважним проявом нейроендокринної дисфункції є гормональний дисбаланс у гіпофізарно-тестикулярній, гіпофізарно-оваріальній і гіпофізарно-тиреоїдній системах. Визначено кореляційну залежність між ступенем порушення гормонального гомеостазу та частотою епілептичних нападів і тривалістю захворювання. На підставі виявлених патогенетичних механізмів епілептичних і вегетативних порушень обгрунтовано показання щодо призначення препаратів 1,4-бензодіазепінів хворим на генералізовану епілепсію, що супроводжується розвитком нейроендокринної дисфункції.

  Скачати повний текст

На підставі даних, одержаних під час проведення флюоресцентної ангіографії переднього відділу ока, встановлено критерії об'єктивної оцінки порушень мікроциркуляції прилімбальної області, які полягають у пригніченні епісклерального кровообігу за опікової травми очей. Розроблено показання до проведення хірургічного лікування залежно від глибини та площі порушень в системі епісклерального кровообігу внаслідок опіків очей різного ступеня важкості. На підставі результатів клініко-імунологічних досліджень розроблено способи прогнозування розвитку ускладнень опікової хвороби (криз відторгнення трансплантанту, ексудативно-гіперпластичний увеїт, ускладнена катаракта), спосіб оцінки індивідуальної імунореактивності організму. Виділено два типи та сім варіантів індивідуальної адренергічної імунореактивності організму та доведено доцільність раннього хірургічного лікування опіків очей важких ступенів. Вивчено некролітичні властивості ряду протеолітичних ферментів, а саме: папаїну, лекозиму, лужної протеази, еластотерази, терилітину та колалізину. Розроблено спосіб попередньої ферментативної некректомії перед лікувальною кератопластикою. Встановлено дозування й експозицію для проведення одноразової аплікації протеаз для досягнення щадного некролітичного ефекту. Проведено експериментальне вивчення ефективності кератопластики із застосуванням попередньої ферментативної некректомії. Розроблено тактику раннього хірургічного лікування опіків очей важких ступенів з використанням попередньої ферментативної некректомії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливості прогнозування та покращання показників курсової стійкості руху легкових автомобілів шляхом раціонального розташування шин з оптимальними жорсткісними характеристиками. Для визначення показників курсової стійкості руху легкового автомобіля складено систему диференціальних рівнянь. За допомогою даної системи описано модель руху легкового автомобіля з урахуванням колії. З'ясовано, що запропонована система диференціальних рівнянь дозволяє дослідити вплив на курсову стійкість руху кожної шини, встановленої на автомобілі, та її жорсткісної неоднорідності. Експериментально визначено характеристики бічного відведення шин, які використано в розробленій математичній моделі. Встановлено, що параметри курсової стійкості тісно пов'язані з пружними властивостями шин, жорсткісна характеристика яких має неоднорідності. Доведено, що розташування шин, що мають жорсткісну неоднорідність, змінює критичну швидкість. Проведено дослідження з прогнозування показників курсової стійкості руху лекових автомобілів, одержані результати впроваджено на ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" та СТО "Opel" ООО "Gratium Ltd" офіційного дилера "Adam Opel AG".

  Скачати повний текст

Досліди на тваринах показали, що лізосомальний апарат нейтрофільних лейкоцитів приймає участь у формуванні адаптаційних реакцій систем гемостазу, зокрема, систем, залежних від фактору Хагемана - зсідання, фібринолізу, кініногенезу. Встановлено, що дефіцит інсуліну перешкоджує розвитку адаптаційних реакцій. Затримувався розвиток нейтрофільного лекоцитозу, який не обумовлений активацією мієлопоезу. Функціональна активність лізосомального апарату нейтрофілів крові не зростала і відповідно з цим активність лізосомальної кислої фосфатази не змінювалась. В умовах нестачі інсуліну після іммобілізації лізосомальні ферменти нейтрофілів крові не мали суттєвого впливу на функціональний стан процесів зсідання, фібринолізу та кініногенезу. Відмічалось разузгодження цих процесів з переважанням гіпокоагуляційних змін, що свідчить про те, що лізосомальні ферменти з чинника регуляції перетворюються в ланку патогенезу. В умовах надлишку інсуліну формування адаптаційних реакцій лізосомального апарату нейтрофілів крові супроводжувалося меншим напруженням та скороченням періоду відновлення в системах залежних від фактору Хагемана.

  Скачати повний текст

Визначено особливості трансформації сполук азоту в штучних системах культивування гідробіонтів, розкрито роль даних процесів у структурі взаємовідносин організмів з водним середовищем. Встановлено основні закономірності формування якості водного середовища у системах культивування безхребетних (Moina macrocopa Straus, Cladocera) та риб (Cyprinus carpio L.) під впливом продуктів метаболізму та кормового навантаження. Показано провідну роль кормового навантаження у визначенні характеру біотичних процесів у середовищі, обумовлену надходженням до системи значної кількості біодосяжної органічної речовини, що призводить до інтенсивного розвитку гетеротрофних бактерій і негативно впливає на кисневий режим середовища та процеси нітрифікації. Виявлено прискорення процесів трансформації сполук азоту під впливом M. macrocopa та C. carpio в результаті підвищення активності мінералізації органічної речовини. Встановлено, що загальна спрямованість процесів, яка визначається гетеротрофною мікрофлорою, не змінюється. Визначено найбільш сприятливі якісні характеристики водного середовища для росту та розвитку досліджуваних гідробіонтів (для C. carpio - етап стабілізації процесів амоніфікації та нітритоутворення; для M. macrocopa - етап амоніфікації - першої фази нітрифікації). Доведено, що виявлені особливості трансформації сполук азоту у водному середовищі та їх взаємозв'язок з процесами росту та розвитку безхребетних і риб мають важливе значення для розуміння механізмів функціонування штучних систем культивування. Наведено рекомендації щодо їх використання для розробки способів оптимізації умов життєдіяльності об'єктів вирощування та підвищення продуктивності систем.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного експериментально-клінічного дослідження впливу на формування міжтілового кісткового блока додаткового руйнування міжхребцевого диску та пункційного введення подрібненого демінералізованого кісткового матриксу, можливість виконання з цією метою транспедикулярного доступу до диску. На підставі результатів експерименту на собаках встановлено, що додаткова тунелізація пошкодженого переломом міжхребцевого диска та суміжного тіла хребця створює більш сприятливі умови для прояву остеоіндуктивних властивостей демінералізованого кісткового матриксу та утворення кісткового зрощення тіл хребців. З використанням результатів експерименту на анатомічних препаратах поперекового відділу хребта людини доведено можливість виконання транспедикулярної тунелізації свердлами вищерозташованого диска. Виявлено постійний анатомічний орієнтир для транспедикулярного проведення елементів фіксаторів. Фіксувальні властивості транспедикулярних конструкцій, у яких стрижні введено в горизонтальній площі та під кутом до неї, однакові. Визначено, що введення стрижнів відповідно осі дуги через поглиблення між основами поперечного та нижнього суглобових відростків, дозволяє підвищити безпеку та точність проведення маніпуляцій. Транспедикулярне відновлення передньої опори титановим імплантатом зі шнековою різьбою значно покращує стабілізувальний ефект задньої внутрішньої фіксації. Проаналізовано наслідки лікування 45 хворих з пошкодженнями поперекових хребців, яким виконано пункційний спондилодез, до пошкоджених дисків було введено лекозим і подрібнений демінералізований кістковий матрикс.

  Скачати повний текст