Досліджено аспект стосовно інституту президентства в Україні у період 1991 - 1 січня 2006 рр. З використанням певних джерел вивчено передумови його виникнення та процес становлення. Висвітлено етапи розвитку даного інституту та їх характеристику. Проаналізовано зміни, які відбувалися у певні періоди, з'ясовано їх переваги та недоліки у контексті тогочасної політичної ситуації. Розглянуто протиріччя між гілками влади та їх вплив на еволюцію інституту президентства. Проаналізовано причини проведення політичної реформи у контексті функціонування інституту. З'ясовано дії Президента України у сфері внутрішньої політики держави та проведення ним реформ. Досліджено зовнішньополітичну діяльність керівника держави у контексті становлення України на міжнародній арені.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене Байройтському фестивалю (Bayreuther Festspiele), заснованому 1876 року композитором Ріхардом Вагнером (Richard Wagner, 1813–1883) з метою виконання власного доробку, а саме тетралогії «Перстень нібелунга», виконання якої за задумом композитора вимагало особливих сценічних умов, втілених у театральному приміщенні Фестшпільхауз (Festspielhaus). Його ідеї щодо реформування мистецтва мали в основі практичний досвід роботи у різних театрах, викликали необхідність віднайти нові засоби сценічного втілення музичної драми, яку композитор розробляв більшу частину свого життя та теоретично обґрунтував у ряді робіт.Протягом свого існування фестиваль проходив через різні періоди, обумовлені загальними соціально-історичними змінами та постаттю керівника, який визначав стильові засади функціонування мистецького процесу та втілюваного репертуару. Розпочата Р. Вагнером фестивальна діяльність, за керівництва якого було проведено два фестивалі, продовжилась його нащадками та отримала нові виміри, викликані розширенням переліку виконуваних творів з доробку митця, зміни принципів їх інтерпретації та театрально-сценічних засобів.Досліджено історичні передумови організації фестивалю, які спонукали Р. Вагнера спершу до теоретичного обґрунтування необхідності реорганізації мистецтва, що, на його думку, опинилось у вкрай жалюгідному становищі та перетворилось на розвагу, а потім до дій задля практичної реалізації свого задуму, від моменту проголошення якого до фактичного втілення минула чверть століття. Теоретичні роботи композитора ґрунтувалися на досвіді, який він здобув з молодих років, працюючи у різних провінційних театрах німецьких держав. Розуміючи причини низького мистецького рівня більшості колективів, які були викликані низкою факторів, Р. Вагнер задумав здійснити реформу, метою якої було створення принципово нового театру, орієнтиром до якого композитор обрав античну драму. Час роботи Р. Вагнера як капельмейстера у Дрезденській королівській опері став джерелом управлінського досвіду великою театральною установою та сприяв більш чіткому розумінню способів втілення реформи, основи якої оприлюднив у публіцистиці кількома роками пізніше, що стало дороговказом до створення фестивалю.Розглянуто практичні дії, які сприятимуть оновленню традиційної опери і її перетворенню на симфонізовану музичну драму, простежено шлях від моменту публікації їх теоретичного обґрунтування до етапів послідовного втілення інноваційної програми. Композитор приступив до реалізації свого творчого задуму, почавши з написання літературної основи масштабного твору, який в результаті став тетралогією «Перстень нібелунга». Однак перспективи її постановки та виконання з’явились у Р. Вагнера лише після зустрічі з королем Баварії Людвигом ІІ, палким шанувальником вагнерівських творів, який виявив готовність підтримати і фінансувати його проект. Разом вони обговорювали ідею будівництва фестивального театру в столиці Баварії Мюнхені. Втім, придворне середовище та інтриги змусили композитора полишити Мюнхен та зруйнували надію на побудову там театру, призначеного для виконання Тетралогії. Фактично це було вигнанням і вимушеним кроком з боку короля, який все ж не позбавив Вагнера своєї прихильності.Реалізація фестивальної ідеї відбулася у більш скромному затишному місті Байройт, яке більше за Мюнхен відповідало вимогам митця. Тривалий будівельний процес, який відбувався в умовах крайнього фінансового дефіциту та не раз опинявся на межі зриву, був вдало завершений 1876 року, коли Фестшпільхауз відкрив свої двері для відвідувачів, які прибули у Байройт з різних країн. Весь цикл був повтореним під час першого фестивалю тричі. Фестиваль одержав широкий розголос у міжнародній пресі і став подією непересічного художнього значення. Однак фінансовий дефіцит після його проведення не дав можливості продовжувати діяльність протягом наступних п’яти років, які були використані для написання та постановки 1882 року «Парсіфаля». Наголошується на тому, що цей останній в доробку митця твір, названий "святковою сценічною містерією" створювався з урахуванням особливих акустичних і сценічних умов фестивального театру і був призначений автором виключно для виконання у Фестшпільхаузі.^UThe dissertation study is devoted to the Bayreuth Festival (Bayreuther Festspiele), founded in 1876 by the composer Richard Wagner (Richard Wagner, 1813–1883) in order to perform his own work, namely the tetralogy "The Ring of the Nibelung" according to the composer's plan, it has required special stage conditions being embodied in the Festspielhaus. His ideas about reforming art were based on practical experience of his work in various theaters. They were born out of necessity to find the new means of stage embodiment of musica drama, developed by composer most of his life and been theoretically substantiated in a number of works.The festival went through different periods, determined by general socio-historical changes and the figure of the leader, who determined the stylistic principles of the functioning of the artistic process and repertoire. The festival activity started by R. Wagner leadership on two festivals having been continued by his descendants and acquired new dimensions such as the list of performed works from the artist's attainment, changes in the principles of their interpretation and theatrical and stage means.The historical prerequisites have been studied in terms of the organization of the festival, prompted R. Wagner to theoretically justify and the need to reorganize art, that been in extremely miserable situation and turned into entertainment, then to actions for the practical implementation of his plan. A quarter of a century had passed from its announcement to the actual implementation. The theoretical works of the composer were based on the experience he gained from his youth, working in various provincial theaters of the German states. Understanding the reasons for the low artistic level of most theatrical groups caused by a number of factors, R. Wagner decided to carry out a reform, the purpose was to create a fundamentally new theater, chosen ancient drama as a reference point by composer. R. Wagner's time as Kapellmeister at the Dresden Royal Opera became a source of experience in managing a large theater institution and contributed to a clearer understanding of the ways to implement the reform, the basics were published in journalism a few years later and became a signpost for the creation of the festival.Practical actions were considered from point of view to reform the opera and its transformation into a symphonized musical drama, the path from the publication of the theoretical justification to the stages of the successive implementation the innovative program. Composer began to implement his creative idea, starting with writing the literary basis of a large-scale work, which eventually became the tetralogy "The Ring of the Nibelung". The prospects of its production and performance appeared to R. Wagner only after meeting with King Ludwig II of Bavaria, who was an ardent admirer of Wagner's works, expressed his willingness to support and finance his project. Together they discussed the idea of building a festival theater in Munich, the capital of Bavaria. The courtiers and intrigues forced the composer to leave Munich and destroyed his hope of building certain theater intended for the performance of the Tetralogy. While in exile, he was forced to part with the ideas of building a theater, although the king never deprived Wagner of his favor, but the idea encountered difficulties.The realization of the festival took place in the more modest city of Bayreuth, that was more well-acceptable for artist`s requirements than Munich. The long construction process took place in conditions of extreme financial deficit and more than once found itself on the verge of collapse. It was successfully completed in 1876, when the Festspielhaus opened its doors to visitors who arrived in Bayreuth from various countries. The whole cycle was repeated three times during the first festival. The festival received wide publicity in the international press and became an event of unparalleled artistic importance. The financial shortfall after first festival caused it`s couldn't held for the next five years. The years were used to write and stage “Parsifal” in 1882. The last work of the artist was called "holiday stage mystery", was created taking into account the special acoustic and stage conditions of the Festspielhaus and was intended by the author exclusively for performance here.

Аргументовано, що зі здобуттям незалежності Україна у своєму баченні перспектив тяжіла до європейського способу врядування та ціннісних орієнтацій, а європейськість як цивілізаційний маркер притаманний Україні й історично, і географічно, і все більше ментально – до тої міри, що західний вектор розвитку країни українці відстоювали і під час Революції Гідності, і потім на східних фронтах, даючи відсіч російській військовій агресії. Наголошено, що гармонізувати суто просторову європейську приналежність з досвідом демократичного будівництва, сформувати відкриту конкурентну економіку та паритетні відносини з рівноправними політичними партнерами – зміст європеїзації прагнень України знайти своє місце на міжнародній арені. Актуалізовано й категоризовано для української політичної науки сутність і зміст поняття «євроінтеграційні практики», яке автором визначено як функціональну складову політики євроінтеграції, організованої згідно з конкретним планом роботи державної влади щодо впровадження європейських стандартів в усі сфери суспільного життя через процес створення нормативно- правової бази інтеграції, формування відповідних структур реалізації політико-правових рішень з метою набуття членства в ЄС. Практики – це конкретні дії і рішення, які здійснюються в інституціональному, дипломатичному та позаінституціональному напрямках. За цими критеріями в режимі реального часу Україна виконує умови Угоди про асоціацію, удосконалює національне законодавство, гармоніює середовище відносин з країнами-сусідами членами ЄС, здобуває досвід демократизації і конструктивної реакції на виклики і ризики сьогодення. Підкреслено важливість включення до євроінтеграційного поступу громадського сектору – представників та організації громадянського суспільства, які є одночасно рушієм та індикатором позитивних трансформацій, а також виконують функції запобіжника у можливих зловживаннях влади. Українське громадянське суспільство у вирішальні періоди державотворення довело свою спроможність відстоювати спільний національний вибір. Стратегічну затребуваність теми дисертаційного дослідження аргументовано й триваючою російською агресією проти України та актами гібридної війни, передусім, її інформаційним компонентом (пропаганда, дезінформація). Акцентовано, що, з одного боку, євроінтеграція може стати своєрідним рефреймінгом для посилення обороноздатності країни, з іншого боку, російська загроза – це не лише українська проблема, але й безпековий виклик усій Європі, тому консолідація зусиль для спільного спротиву є нагальною потребою для партнерів з ЄС.^UThe dissertation emphasis on conclusion that Ukraine tended to the European way of governing and value orientations since its independence, and Europeanness was a marker of civilization is inherent in Ukraine historically, geographically and increasingly mentally. This western vector of development Ukrainians defended during the Revolution of Dignity, and then on the eastern fronts, repelling Russian military aggression. The author concludes that to harmonize a purely spatial European affiliation with the experience of democratic construction, to form an open competitive economy and parity relations with equal political partners is the essence of Europeanization of Ukraine's aspirations to find its place in the international arena. The content of the definition «European integration practices» are actualized and categorized for Ukrainian political science. The author formulates it as functional part of European integration policy organized in accordance with a specific plan of public authorities work to implement European standards in all spheres of public life through the process of creating a regulatory framework for integration, the formation of appropriate structures for the implementation of political and legal decisions in order to become EU members. Practices are concrete actions and decisions that are carried out in institutional, diplomatic and non-institutional areas. According to these criteria, Ukraine fulfills the terms of the Association Agreement in real time, improves national legislation, harmonizes the sphere of relations with neighboring EU member states, gains experience of democratization and constructive response to today's challenges and risks. The author accents the importance of public sector including in the European integration progress – representatives and civil society organizations, which are both a driver and an indicator of positive transformations, as well as act as a safeguard against possible abuses of power. Ukrainian civil society in the crucial periods of state formation proved its ability to defend a common national choice. The strategic demand for the topic of the dissertation research is substantiated by the ongoing Russian aggression against Ukraine and acts of hybrid warfare, first of all, by its information component (propaganda, misinformation). The research emphasizes that, on the one hand, European integration can become a kind of reframing to strengthen the country's defense capabilities, on the other hand, the Russian threat must consider as not only a Ukrainian problem, but also a security challenge for Europe. So, the research emphases on that consolidate efforts for joint resistance is an urgent need for EU partners.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні засади підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора Житомирщини у контексті євроінтеграційних процесів. Проаналізовано історичні, економічні та соціальні передумови зовнішньоекономічних відносин України з європейськими державами в аграрній сфері. Розглянуто сучасні тенденції та перспективи розвитку підприємств аграрного сектора Житомирщини. Виявлено резерви забезпечення зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо за рахунок зміни структури експорту продукції аграрних підприємств області. Встановлено, що загальне коливання зовнішньоторговельного сальдо найбільше залежить від зміни рівня фізичного обсягу експорту продовольства та сільськогосподарської сировини та значно менше від обсягу та ціни імпорту. Розроблено пропозиції щодо оптимізації товарно експортно-імпортної номенклатури області, способів забезпечення сталого розвитку аграрного сектора на базі структурної перебудови виробництва, поглиблення спеціалізації сільськогосподарських підприємств, диверсифікації діяльності підприємств переробної сфери, вільного руху ресурсів і товарів, формування ринкової інфраструктури, переходу до європейських стандартів якості та безпеки харчування.

  Скачати повний текст

На основі використання різноманітного вихідного матеріалу вдалося порівняти та протиставити позиції сторін, які брали активну участь у близькосхідному протистоянні, виявити особливості та простежити наслідки цього протистояння для регіону зокрема та для світових міжнародних відносин загалом. Незважаючи на те, що конфлікт між Державою Ізраїль та арабськими країнами, зокрема Арабською Республікою Єгипет, широко вивчається українськими істориками, політологами та експертами з міжнародних відносин, автор на основі маловідомої літератури, переважно англійською та французькою мовами, переосмислює причини та особливості єгипетсько-ізраїльського протистояння, а також його наслідки, а також частково спростовує радянські міфи та наративи з досліджуваного питання.Доведено, що під час найгостріших близькосхідних криз обидві наддержави — Радянський Союз і Сполучені Штати Америки — займали досить близькі позиції, щоб не допустити ескалації конфлікту. Особливість американо-радянських відносин через призму близькосхідного протистояння в досліджуваний період полягала в тому, що наддержави навіть в окремі періоди об'єднували свої зовнішньополітичні зусилля, як, наприклад, під час Суецької кризи, змушуючи Францію, Великобританію та Ізраїль виводити свої війська із зони Суецького каналу.У виданні визначено та проаналізовано стратегічні курси США та СРСР на початку 50-х років ХХ ст., розглянуто вектори міжнародних відносин та особливості застосування силових чинників, досліджено ідеологічне обґрунтування зовнішньої політики США та Радянського Союзу. Доведено, що зближення Ізраїлю з СРСР з самого початку було приречене на провал через демократичний характер єврейської держави. Провал радянсько-ізраїльського союзу підштовхнув Тель-Авів до зближення з Вашингтоном. Хоча американо-ізраїльські відносини охололи внаслідок Суецької кризи 1956 року, ситуація не дійшла до розриву відносин між США та Державою Ізраїль, як це сталося у випадку з СРСР. З рубежу 50-60-х років XX століття американо-ізраїльські відносини переростають у стратегічне партнерство. У середині 1960-х років стала очевидною принципова зміна міжнародно-політичної ситуації на Близькому Сході. Низка подій, що відбувалися в регіоні з 1964 року, мала незворотні наслідки, що врешті-решт призвело до Шестиденної війни 1967 року. Останнє кардинально змінило баланс сил у досліджуваному регіоні, а подальша війна Судного дня та єгипетсько-ізраїльські угоди другої половини 1970-х років ще більше змінили ситуацію на Близькому Сході.Протягом досліджуваного періоду Близький Схід був і залишається ключовим регіоном у глобальних міжнародних відносинах, оскільки в цьому регіоні перетинаються стратегічні інтереси багатьох країн, а арабо-ізраїльське протистояння спалахує знову і знову з плачевною регулярністю. У дисертації проаналізовано витоки та причини єгипетсько-ізраїльського протистояння та розглянуто еволюцію американсько-радянських відносин через призму близькосхідного конфлікту, порівняно різні його етапи з метою пошуку дієвих механізмів, які могли б бути корисними для врегулювання конфліктної ситуації в регіоні в майбутньому.Наукова новизна дисертації полягає у порівнянні досвіду збройного протистояння, здобутого Державою Ізраїль у 50–70-х роках ХХ століття та Україною у період 2014–2023 рр. На основі вивчення набутого та успішно апробованого Ізраїлем досвіду військового протистояння та повоєнної відбудови зроблено спробу адаптувати цей досвід до сучасних воєнних реалій України та розроблено конкретні практичні рекомендації.Незважаючи на часову віддаленість від сьогодення історичного періоду, що вивчається в даній публікації, досвід, який сьогодні має у своєму арсеналі Держава Ізраїль, залишається актуальним як для Ізраїлю, так і для України. Постійне співіснування з ворожими сусідами, зміцнення та покращення державної безпеки, відбудова/розбудова інфраструктури, розбудова психологічної та моральної стійкості суспільства перед обличчям війни та ворожої пропаганди є постійними критично важливими складовими для держави, яка перебуває у стані війни чи військової загрози.Зібраний у дисертації аналітичний матеріал, зроблені автором висновки та узагальнення матимуть широке практичне застосування, оскільки можуть бути використані для поглибленого вивчення зовнішньої політики СРСР та США щодо Близького Сходу, а також при підготовці спеціальних курсів для вищих навчальних закладів.Ключові слова: єгипетсько-ізраїльське протистояння, американсько-радянські відносини, Близький Схід, геополітичне суперництво, Ізраїль, США, СРСР, Єгипет, холодна війна, арабо-ізраїльський конфлікт, міжнародні відносини, Суецька криза, Шестиденна війна, арабські країни^UBased on the use of diverse source material, it was possible to compare and contrast the positions of the parties that took an active part in the Middle East confrontation, to identify the features and trace the consequences of this confrontation for the region in particular and for world international relations in general. Despite the fact that the conflict between the State of Israel and Arab countries, in particular the Arab Republic of Egypt, has been widely studied by Ukrainian historians, political scientists and international relations experts, the author, on the basis of little-known literature, mainly in English and French, rethinks the causes and peculiarities of the Egyptian-Israeli confrontation, as well as its consequences, and partially refutes Soviet myths and narratives on the issue under study.It is proved that during the most acute Middle East crises, both superpowers, the Soviet Union and the United States of America, stood in close enough positions to prevent the conflict from escalating. The peculiarity of US-Soviet relations through the prism of the Middle East confrontation in the period under study was that the superpowers, even in certain periods, united their foreign policy efforts, as, for example, during the Suez Crisis, forcing France, the United Kingdom and Israel to withdraw their troops from the Suez Canal zone.The publication defines and analyses the strategic courses of the USA and the USSR in the early 50s of the twentieth century, examines the vectors of international relations and the peculiarities of the use of force factors, and studies the ideological justification of the foreign policy of the United States and the Soviet Union. It is proved that Israel's rapprochement with the USSR was doomed to failure from the very beginning due to the democratic nature of the Jewish state. The failure of the Soviet-Israeli alliance pushed Tel Aviv to rapprochement with Washington. Although US-Israeli relations cooled as a result of the Suez Crisis of 1956, the situation did not reach the point of severing relations between the United States and the State of Israel, as happened in the case of the USSR. Since the turn of the 50s and 60s of the XX century, US-Israeli relations have been developing into a strategic partnership.In the mid-1960s, a fundamental change in the international political situation in the Middle East became apparent. A series of events that had taken place in the region since 1964 had irreversible consequences, which eventually led to the Six-Day War of 1967. The latter dramatically changed the balance of power in the region under study, and the subsequent Yom Kippur War and the Egyptian-Israeli agreements of the second half of the 1970s further altered the situation in the Middle East.During the period under study, the Middle East was, and still is, a key region in global international relations, as the strategic interests of many countries intersect in this region, and the Arab-Israeli confrontation flares up again and again with deplorable regularity. The dissertation analyses the origins and causes of the Egyptian-Israeli confrontation and examines the evolution of US-Soviet relations through the prism of the Middle East conflict, comparing its various stages in order to find effective mechanisms that could be useful in resolving the conflict situation in the region in the future.The scientific novelty of the dissertation is a comparison of the experience of armed confrontation gained by the State of Israel in the 50s and 70s of the XX century and Ukraine in the period 2014–2023. Based on the study of the experience of military confrontation and post-war reconstruction gained and successfully tested by Israel, an attempt is made to adapt this experience to the current military realities of Ukraine, and specific practical recommendations are developed.Despite the time distance from the present of the historical period studied in this publication, the experience that the State of Israel has in its arsenal today remains relevant both for Israel and Ukraine. Permanent coexistence with enemy neighbours, strengthening and improving state security, rebuilding/building infrastructure, and building psychological and moral resilience of society in the face of war and enemy propaganda are constant crucial components for a state in a state of war or military threat.The analytical material collected in the dissertation, the conclusions and generalisations drawn by the author will be of wide practical application as they can be used for in-depth study of the foreign policy of the USSR and the USA towards the Middle East, as well as in the preparation of special courses for higher education institutions.Keywords: Egyptian-Israeli confrontation, US-Soviet relations, Middle East, geopolitical rivalry, Israel, USA, USSR, Egypt, Cold War, Arab-Israeli conflict, international relations, Suez Crisis, Six-Day War, Arab countries

Досліджено імміграційне законодавство Сполучених Штатів Америки, політико-правовий аналіз даного законодавства. Вивчено історію становлення та розвитку імміграційного права США; запровадження якісних обмежень на в'їзд та перебування іноземців, виникнення візової системи, системи в'їзних преференцій та її модифікацій. Проведено дослідження особливостей імміграційного права США на сучасному етапі. Розглянуто державні установи, які регулюють процеси імміграції у державі. Приділено увагу ролі судового прецеденту в формуванні імміграційного законодавства США. Розкрито сутнісні сторони змін у імміграційній політиці останнього часу. Висвітлено механізм імміграційного законодавства як інструмента здійснення державної політики Сполучених Штатів Америки, спрямованої на посилення супердержави як лідера на міжнародній арені.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню імплементації норм МГП у національне законодавство України, встановленню особливостей та надання характеристики стану імплементації.Проведено аналіз видів норм та принципів МГП, а також доктринальних підходів до визначення поняття МГП. Наголошується, що всі норми МГП можна розглядати як норми jus cogens, з яких випливають зобов'язання erga omnes.Окремо розглянуто питання сучасних викликів МГП до яких віднесено нові сучасні міжнародні збройні конфліктів, засобів та форм війн, а також питання загального правозастосування, з огляду на необхідність ефективної імплементації норм МГП. У роботі також розглянуто особливості імплементації норм міжнародного права в національно-правову систему. Зокрема, проаналізовано типи держав в залежності від способів імплементації норм міжнародного права на національному рівні. Констатується, що незалежно від того, до якої з груп відноситься держава, вона повинна об'єктивно дотримуватися норм міжнародного права.У контексті співвідношення норм МГП з нормами інших галузей у роботі здійснено аналіз практики ЄСПЛ. Розглянуто ключові рішення ЄСПЛ, які стосувалися порушень ЄКПЛ та розглядались у контексті реалізації норм МГП. Зокрема розглянуто рішення Catan and others v. Republic of Moldova and Russia, у контексті застосування статті 1 при реалізації норм МГП. Це рішення дає відповідьна питання, яка саме держава несе відповідальність за належне виконання положень Конвенції в цілому, тобто питання ефективного контролю та юрисдикції. Також у контексті юрисдикції та визначення статусу «окупаційної влади» було досліджено справи Jaloud v. the Netherlands та Issa and others v. Turkey.Аналіз практики Суду свідчить, що під час міжнародного збройного конфлікту права, що гарантуються Конвенцією, мають застосовуватися з урахуванням контексту та положень МГП. На основі аналізу практики ЄСПЛ встановлено, що стосовно права на життя норми МГП є lex specialis по відношенню до норм ЄСПЛ. Крім того, аналіз практики ЄСПЛ показує, що Суд постійно шукає підходів до певної конвергенції між нормами міжнародного права в галузі прав людини та МГП. ЄСПЛ, застосовуючи норми обох галузей права, визначає наявні прогалини та полегшує взаємопроникнення правил.^UThe thesis deals with the peculiarities of the implementation of the norms of international law concerning international crimes into the national legal system.The types of norms and principles of IHL, as well as doctrinal approaches to defining the concept of IHL were analysed. It is emphasized that all IHL rules can be considered as jus cogens rules from which erga omnes obligations are arised.The issues of modern challenges to the IHL, which include new modern international armed conflicts, means and forms of war, as well as the issues of general law enforcement, are considered separately, considered the effective implementation of IHL norms. The paper also considers the peculiarities of the implementation of international law in the national legal system. In particular, the types of states are analyzed depending on the way of implementation of the norms of international law at the national level. It is stated that regardless of which group the state belongs to, it must objectively comply with the norms of international law.In the context of the correlation of IHL norms with the norms of other branches, it was conducted analysis of the of the European Court of Human Rights case-law. The key decisions of the European Court of Human Rights concerning violations of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and considered in the context of the implementation of international humanitarian law are analysed. In particular, the decision of Catan and others v. Republic of Moldova and Russia, in the context of the application of Article 1 in the implementation of IHL. This decision answers the question of which state is responsible for the Convention provisionsimplementation as a whole, ie the issue of effective control and jurisdiction. Also in the context of jurisdiction and determination of the status of "occupying power", the cases of Jaloud v. the Netherlands and Issa and others v. Turkey.An analysis of the Court's case-law shows that, in international armed conflicts, the rights guaranteed by the Convention should be applied in the light of the context and provisions of international humanitarian law. On the basis of an analysis of the ECHR's practice, it has been established that, with respect to the right to life, IHL norms are lex specialis in relation to ECHR norms. An analysis of the ECHR's practice shows that the Court is constantly seeking approaches to a certain convergence between the rules of international human rights law and IHL. The ECHR, while applying the rules of both branches of law, identifies the gaps that exist and facilitates the interpenetration of rules.The normative mechanism of implementation of IHL norms in the criminal and military legislation of Ukraine, as well as other branches of legislation was analyzed. In particular, the types of offenses set forth in the provisions of the Geneva and Hague Conventions and their annexes, and the possibility of criminal prosecution for their commission under the provisions of domestic criminal law are analyzed. Taking into account the purpose of this work, the study of violations of international humanitarian law was carried out in two groups, into which they are conditionally divided: 1) violations directed against a group of persons and against an individual; 2) violations directed against property.During the legal analysis of the first group of offenses it was established that criminal liability for their commission is provided by the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, but they are mostly scattered in different sections given the structure of this legislation, ie depending on the direct object of criminal encroachment.

Досліджено імплементацію норм міжнародного права щодо захисту національних меншин на базі Основного закону ФРН, конституцій земель, інших нормативно-правових актів. Проаналізовано систему законодавства ФРН щодо захисту національних меншин та її відповідність міжнародно-правовим принципам і нормам. Виконуючи міжнародні зобов'язання ФРН дотримується одного з основних принципів міжнародного права - принципу співпраці держав, зміст якого потрібно розглядати у контексті змісту інших принципів міжнародного права, насамперед, принципу дотримання міжнародних договорів і поваги прав людини й основних свобод. Імплементація міжнародно-правових норм у ФРН є нормотворчою й організаційно-виконавчою діяльністю держави, що спрямована на реалізацію міжнародних зобов'язань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичному аналізу, опису сучасного стану та визначенню перспектив удосконалення імунітетів у кримінальному праві України. Стверджується, що у цій галузі теоретичні засади існування імунітетів досліджено недостатньо. У першому розділі дисертації розглянуто поняття, зміст та стан теоретичного дослідження й нормативного регулювання імунітетів у кримінальному праві України. Доведено, що головною підставою імплементації приписів про імунітети у кримінальне законодавство України є забезпечення принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права. Надано визначення імунітетів у кримінальному праві. Описано кримінально-правові наслідки дії імунітетів у кримінальному праві. Показано їх співвідношення з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності та з інститутом обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння.Запропоновано критерії класифікації та виділено види імунітетів у кримінальному праві.Виявлено особливості регулювання імунітетів у кримінальних законах зарубіжних держав. Відзначено приклади позначення поняттям «імунітет» безпосередньо в кримінальному законі факту вилучення певного кола осіб зі сфери дії національної кримінальної юстиції. У другому розділі роботи проаналізовано міжнародні документи й норми національного законодавства, якими передбачено особисті привілеї та імунітети представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій. Проведеним дослідженням підтверджено позицію, що унормовані міжнародним правом імунітети є гарантією неупередженої та незалежної діяльності представників іноземних держав у країні їх перебування, виводячи представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій за межі національної кримінальної юрисдикції. Розглянуто кримінально-правові аспекти імунітетів посадових осіб органів різних гілок влади. Досліджено норми чинного законодавства України, що визначають імунітет осіб, на яких державою покладено обов’язки, виконання яких потребує захисту від незаконного втручання, а також є необхідним для створення належних умов для їх виконання. Окремо проаналізовано зміст депутатського індемнітету, під яким розуміється виключення відповідальності народних обранців (у тому числі кримінальної) за результати голосування або висловлювання в парламенті, у суді та інших органах, де вони виконують представницькі функції.Досліджено феномен виключення відповідальності працівників правоохоронних органів. Встановлено, що він має окремі ознаки інституту імунітетів. У третьому розділі на основі аналізу розуміння бойового імунітету в сучасній судовій практиці та літературі його розглянуто у співвідношенні з виправданим ризиком у законодавстві України. Встановлено відмінності розуміння правової природи бойового імунітету в Україні та іноземних державах. Оцінено недоліки його одночасної регламентації і як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, і як обставини, що забезпечує звільнення від кримінальної відповідальності. Констатовано порушення принципів кримінально-правового регулювання, допущене при регламентації бойового імунітету в законодавстві України (як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння згідно з КК України та як підстави звільнення від кримінальної відповідальності за Законом «Про оборону України»). Підтримано думку, що бойовий імунітет належить до обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння. Визначено коло обставин, існування яких дозволяє констатувати наявність бойового імунітету (не визнається кримінальним правопорушенням вчинення як дії, так і бездіяльності; умови та час існування – воєнний стан або період збройного конфлікту; мета вчинення дії (бездіяльності) особою, наділеною бойовим імунітетом; спрямованість заподіяння шкоди при бойовому імунітеті; відсутність ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами). Констатується, що бойовий імунітет охоплює лише діяння особи, спрямоване на відсіч саме збройної агресії. Описано різновид бойового імунітет, який поширюється на особливий суб’єктний склад (цивільних осіб). Пропонуються види бойового імунітету: військовий бойовий імунітет та цивільний бойовий імунітет.Констатується, що під час відсічі збройної агресії проти України медичний персонал у відповідності із міжнародними нормативними актами та гуманітарною місією надає медичну допомогу будь-яким особам, які її потребують. Такі дії медичного персоналу не є кримінально протиправними (медичний імунітет). Показано його відмінності від дій лікаря в умовах виправданого ризику та в умовах крайньої необхідності.Проведено аналіз кримінально-правових аспектів наділення імунітетами осіб, які беруть участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з метою виконання службових або процесуальних обов’язків для забезпечення виконання функцій цієї установи.^UThe dissertation is devoted to theoretical analysis, description of the modern state and determination of prospects for improving immunities in the criminal law of Ukraine.The first section of the dissertation considers the concept, content and state of theoretical research and normative regulation of immunities in criminal law of Ukraine.It has been proved that the main basis for the implementation of immunities regulations in the criminal legislation of Ukraine is the provision of the principle of legal certainty, which is part of the rule of law.The definition of immunities in criminal law is given.The criminal-legal consequences of the action of immunities in criminal law are described. Their relationship with the institute of exemption from criminal liability and with the institute of circumstances that exclude the criminal wrongfulness of the act is shown.The classification criteria are proposed and types of immunities in criminal law are allocated.The peculiarities of the regulation of immunities in the criminal laws of foreign states have been revealed. Examples of the concept of "immunity" are noted directly in the criminal law of the fact of the removal of a certain circle of persons from the scope of national criminal justice.The second section of the work analyzes international documents and norms of national legislation, which provide for personal privileges and immunities of representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions.The study confirmed the position that the immunities regulated by international law are a guarantee of impartial and independent activities of representatives of foreign countries in the country of their stay, taking representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions outside the national criminal jurisdiction. The criminal-legal aspects of immunities of officials of bodies of different branches of government are considered. Among the carriers of such immunity are people's deputies, the President of Ukraine, the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for Human Rights and representatives of the judicial corps.Separately, the content of the deputy indemnity is analyzed, which refers to the exclusion of the responsibility of people's deputies (including criminal) for the results of voting or statements in parliament, in court and other bodies where they perform representative functions.On the third section, based on the analysis of the understanding of combat immunity in modern judicial practice and literature, it is considered in relation to justified risk in the legislation of Ukraine. Differences in understanding the legal nature of combat immunity in Ukraine and foreign countries have been established. The shortcomings of its simultaneous regulation are assessed both as circumstances excluding criminal wrongfulness of the act, and as circumstances ensuring exemption from criminal liability. Violation of the principles of criminal-legal regulation made during the regulation of combat immunity in the legislation of Ukraine (as a circumstance that excludes the criminal wrongfulness of an act according to the Criminal Code of Ukraine and as a basis for exemption from criminal liability under the Law "On Defense of Ukraine").The opinion is supported that combat immunity refers to circumstances that exclude the criminal wrongfulness of an act. The range of circumstances, the presence of which allows us to state the presence of combat immunity (is not recognized as a criminal offense to commit both action and inaction; conditions and time of existence - martial law or period of armed conflict; the purpose of action (inaction) by a person endowed with military immunity; directionality of harm in combat immunity; lack of signs of torture or use of means of warfare prohibited by international law, other violations of the laws and customs of war provided for by international treaties). It is stated that combat immunity covers only the act of a person aimed at repelling armed aggression. A type of combat immunity is described, which extends to a special subject composition (civilians). Types of combat immunity are offered: military combat immunity and civil combat immunity.It is stated that during the rebuff of armed aggression against Ukraine, medical personnel, in accordance with international regulations and humanitarian mission, provide medical assistance to any persons who need it. Such actions of medical personnel are not criminally unlawful (medical immunity). Its differences from the actions of the doctor in conditions of justified risk and in conditions of emergency are shown.An analysis of the criminal legal aspects of immunization of persons involved in the activities of the International Criminal Court for the purpose of performing official or procedural duties to ensure the performance of the functions of this institution was carried out.

Дисертація є одним з перших після прийняття КПК України 2012 року комплексним дослідженням теоретичних та прикладних проблем реалізації імунітетів в кримінальному процесі України.Розглянуто методологію дослідження імунітетів в кримінальному процесі. Визначено перелік методів, які застосовувалися під час дослідження питання щодо реалізації імунітетів в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо комплексу використаних методів з позначенням місця та ролі кожного з них в питанні, що досліджується.Досліджена низка питань, пов'язаних з визначенням імунітетів осіб, діяльність яких має суттєве значення для функціонування державних інституцій влади в Україні. В межах другого розділу розглянуто імунітет Президента України. В межах питання наголошено на важливості прозорості функціонування механізму реалізації імунітету глави держави в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо функціонування механізму кримінального переслідування екс-президентів на загальних підставах, визначених законом. Вказане забезпечуватиме належне функціонування засади рівності в кримінальному провадженні.Зосереджено увагу на питомій вазі суттєвих змін, здійснених законодавцем в 2019 році в межах оптимізації процесуального механізму реалізації імунітету народних депутатів України. Запропоновано авторські зміни до ст. 482-2 КПК України у вигляді обов'язкового невідкладного, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передання наявних у Генерального прокурора України матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування стосовно народного депутата України.Зосереджено увагу на необхідності внесення змін в зміст окремої норми КПК з визначенням можливості затримання або утримування під вартою чи арештом судді до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя на це, у випадку скоєння суддею злочину будь-якої тяжкості. Також в другому розділі дисертації розглянуто імунітети: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, депутатів місцевих рад, суддів тощо. Запропоновано внесення відповідних змін до змісту ст. 482 КПК України. Також в цьому розділі дисертації розглянуто імунітети, що врегульовані нормами міжнародного права. В межах вказаного питання досліджено особливості реалізації дипломатичного та консульських імунітетів в кримінальному процесі України. Висловлено авторський погляд щодо змісту зазначених різновидів імунітетів та окреслено вектор подальшого нормативного врегулювання імунітетів, що врегульовані нормами міжнародного права.Визначено імунітет близьких родичів та членів сім'ї підозрюваного та/або обвинуваченого від викриття як себе, так й своїх родичів у вчиненні злочину. Зосереджено увагу на важливості родинних відносин для суспільства та держави в цілому. Запропоноване розширення змісту положення КПК щодо визначення переліку близьких родичів та членів сім'ї, у зв'язку з чим наголошено на необхідності доповнення змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК такими суб'єктами як: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, зведений брат, зведена сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник та рідна племінниця.У третьому розділі розглянуто імунітет представника в кримінальному провадженні. Досліджено особливості формування довірливих відносин між адвокатом та клієнтом в межах кримінального провадження. Наголошено на збереженні в межах адвокатської таємниці лише інформації стосовно предмету укладення угоди про надання правової допомоги, що відповідним чином звільняє адвоката від обов'язку не розповсюджувати інформацію стосовно підготовки до вчинення інших злочинів його підзахисним.Запропоновано авторський погляд щодо змістовного врегулювання законодавцем особливостей реалізації цього різновиду імунітету з урахуванням позицій представників інших, крім християнської, релігійних течій. В межах третього розділу також висловлено авторський погляд щодо особливостей реалізації імунітетів медичних працівників та нотаріального імунітету в межах кримінального провадження.Ключові слова: імунітет, привілейованість, недоторканність, посадові особи, свідок, представник, міжнародні відносини.^UThe thesis is one of the first since the adoption of the CPC of Ukraine in 2012 a comprehensive study of theoretical and applied problems of the implementation of immunities in the criminal process of Ukraine.The thesis consists of an introduction, three sections, which include ten sections, conclusions, a list of sources used, annexes.The introduction contains a substantiation of the relevance of the topic of the thesis research, information about its purpose and objectives, object and subject, methodological basis and the empirical basis used, its scientific novelty and practical significance of the obtained results, as well as validation of the research results.Section 1, Theoretical and Legal Foundations of Immunity in Criminal Procedure, consisting of three subdivisions, analyzes the terminology that defines immunity in criminal proceedings and examines the immunity related definitions. The author's definition of immunity in criminal proceedings is offered, as well as the structure and content of legal relations that are carried out within the framework of immunity in criminal proceedings are analyzed. Taking into account this, the systematization of legal relations within the limits of realization of immunities in criminal proceedings is analyzed and the author's classification of immunities in criminal proceedings is proposed.Section 2, Immunities of Elected and Officials, consists of four divisions. This section explores a number of issues related to the definition of immunity of persons whose activities are essential for the functioning of public authorities in Ukraine. The second section deals with the immunity of the President of Ukraine. Within the framework of the question, the importance of transparency of functioning of the mechanism of realization of the immunity of the President of the state in criminal proceedings was emphasized. The author's view on the functioning of the mechanism of criminal prosecution of ex- presidents on the general grounds established by law is offered. This will ensure the proper functioning of the principle of equality in criminal proceedings.Section 3, "Witness Immunity in the Criminal Procedure of Ukraine", consists of three divisions. This section defines the immunity of close relatives and family members of the suspect and / or accused of exposing both himself and his relatives to the crime. It focuses on the importance of family relations for society and the state as a whole. It is proposed to expand the content of the CPC's provisions on defining the list of close relatives and family members subjects such as: cousin, cousin, cousin, step-sister, cousin, uncle, cousin, and niece. The third section focuses on the peculiarities of the immunity of clergy in criminal proceedings. The author's view on the substantive regulation by the legislator of the peculiarities of the implementation of this kind of immunity, taking into account the positions of representatives other than Christian, religious trends, is offered. The third section also expresses the author's view on the peculiarities of the implementation of the immunities of medical professionals and notarial immunity in the framework of criminal proceedings.Key words: immunity, privilege, inviolability, officials, witness, representative, international relations.

Запропоновано стратегії інвестування процесів перевезень агропродукції. Удосконалено економіко-математичну модель для вдосконалення діяльності транспортного підприємства, яка задана на множині та дозволяє прогнозувати основні показники його функціонування. Запропоновано модель оптимального управління процесами перевезень агропродукції. Розглянуто організаційно-економічні аспекти інвестування процесів перевезень агропродукції.

  Скачати повний текст

У дисертації розв'язано актуальну наукову проблему, що полягає в обґрунтуванні організаційно-методологічних аспектів системного аналізу теоретичних і прикладних засад функціонування та шляхів удосконалення інвестиційного механізму публічної політики щодо розвитку соціального потенціалу регіонів України.Проведено гносеологічний аналіз інвестицій як елементу публічної політики, досліджено концептуальні засади інвестиційного механізму публічної політики, висвітлено місце і роль соціального потенціалу в системі інвестицій, досліджено міжнародні та європейські стандарти інвестиційного механізму, проведено структурний аналіз інвестиційних механізмів публічної політики суспільного розвитку та розвиту соціального потенціалу.^UThe dissertation solves a topical scientific problem, which is to substantiate the organizational and methodological aspects of systematic analysis of theoretical and applied principles of functioning and ways to improve the investment mechanism ofpublic policy to develop the social potential of the regions of Ukraine.The epistemological analysis of investments as an element of public policy is carried out, the conceptual bases of the investment mechanism of public policy are investigated, the place and role of social potential in the system of investment policy of social development is covered, the international and European standards of investment mechanism are investigated. potential.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності України у контексті міжнародного науково-технічного співробітництва. Обгрунтовано теоретичні засади інноваційної діяльності, еволюцію теорій, моделей і концепцій розвитку інноваційних процесів. Запропоновано структурну модель національної інноваційної системи країни, удосконалено визначення поняття міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційної діяльності держави. Проаналізовано особливості розвитку світового ринку технологій та головних його сегментів, а також надано оцінку сучасного стану розвитку національної економіки щодо рівня її інновативності. Проведено економіко-математичний аналіз захищеності високотехнологічних товарів від зовнішньої конкуренції на засадах використання ввізного мита. На підставі проведеного дослідження та аналізу статистичних даних обгрунтовано підходи щодо формування стратегії інноваційної діяльності України за умов міжнародного науково-технічного співробітництва, основними елементами якої є визначення інноваційно-інвестиційного клімату, інноваційного потенціалу держави, збільшення ступеня впливу інноваційних факторів з метою розробки та реалізації інноваційних проектів за умов інституціональної реформи у сфері інноваційної діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методичні засади формування інноваційного потенціалу торгових марок підприємств ринку кондитерських виробів. Розкрито зміст понять "інновації", "інноваційний процес", "інноваційний потенціал торгової марки". Удосконалено методи сегментації, теорію архетипів та сформовано системний підхід щодо формування інноваційного потенціалу торгової марки підприємства на основі врахування тенденцій розвитку ринку, утворення його структури та ємності, визначення сприйняття та очікувань споживачів продукції. Розроблено методичний підхід щодо побудови консенсусних карт як теоретичної бази формування інноваційного потенціалу торгової марки. Удосконалено методи сегментації ринку інноваційних товарів. Запропоновано технологію побудови інноваційного потенціалу та методичний підхід щодо формування системи його інформаційного забезпечення. Розроблено механізм та показники комплексної оцінки інноваційного потенціалу торгової марки підприємств кондитерської галузі на підставі застосування психологічних прийомів та розрахункового індексного методу.

  Скачати повний текст

Визначено сутність іноземного інвестування та його основні форми. Обгрунтовано значення даного процесу як фактора економічного зростання. Запропоновано класифікацію основних типів інвесторів залежно від форми інвестицій. Розглянуто концепції пріоритетних напрямків економічної думки щодо проблеми мігарації капіталу, а також сучасні теорії та уявлення відносно прямого іноземного інвестування. Досліджено досвід розвинутих країн і країн, що розвиваються щодо використання прямого іноземного інвестування. Показано роль транснаціональних корпорацій у міжнародній міграції капіталу. Виявлено обставини, які перешкоджають припливу іноземного капіталу та обгрунтовано заходи щодо його стимулювання. З'ясовано вплив форми ввезеного капіталу та політики країни-реципієнта на економічний прогрес та структурну перебудову економіки. Проаналізовано процес іноземного інвестування в Україні. Розглянуто найбільш значимі та суттєві інвестиційні проекти, визначено їх недоліки та обгрунтовано шляхи подолання виявлених суперечностей. Створено стратегію залучення, контролю та використання іноземного капіталу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інституційні та договорні механізми міжнародного співробітництва у використанні ресурсів ріки Дунай, висвітлено теоретичні та практичні аспекти цього питання. Досліджено історію формування інституційних і договірних механізмів міжнародного співробітництва із використання ресурсів Дунаю. Висвітлено основні тенденції цього процесу, сформульовано цілісне бачення та визначено особливості їх сучасного стану. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, що регламентують навігаційні та ненавігаційні аспекти використання Дунаю та практику їх застосування, а також судові рішення, що стосуються використання річкових ресурсів ріки Дунай.

  Скачати повний текст

Доведено, що інститут корпорації в останні десятиріччя зазнав значних трансформацій, які сприяли зростанню його ролі на світовій арені. Відзначено, що транснаціональні корпорації (ТНК) стали каталізатором економічних, політичних та інституційних змін у міжнародній економіці, даний вплив є досить неоднозначним за своїми наслідками. Значну увагу приділено діяльності ТНК в Україні та впливу корпорацій на трансформаційні процеси в українському суспільстві. Висвітлено основні положення інституціональної теорії, з'ясовано суть інститутів та механізм інституційної трансформації, показано, як саме впливає глобалізація на зміну інституту корпорації та яким чином цей інститут провокує інституційні трансформації інших інститутів міжнародної економіки. Досліджено питання трансформації інституту національної держави та інституту власності.

  Скачати повний текст

Об'єкт – Інструменти стандартизації в системі міжнародної торгівлі. Мета – теоретико-методологічне обгрунтування використання інструментів стандартизації в системі міжнародної торгівлі, формування методики побудови інформаційної бази результатів впровадження стандартів у процесі реалізації експортного потенціалу вітчизняних підприємств. Методи – загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення і формальної логіки, системного підходу, класифікації, статистичного аналізу, графічний, експертної оцінки. Результати – теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обгрунтуванні і узагальненні використання інструментів стандартизації в системі міжнародної торгівлі. Новизна – сформульовано теоретико-прагматичні підходи до побудови нової за змістом і характером системи стандартизації в Україні, що відповідатиме європейським директивам і вимогам, з виокремленням таких ключових елементів, як: система технічного регулювання, розроблення та застосування технічних регламентів, оцінка відповідності технічним регламентам, декларування відповідності, урахування вимог і очікувань споживачів щодо якості та безпеки продукції, вимоги до розроблення приватних стандартів тощо, що дозволить вітчизняним підприємствам долати технічні бар'єри, узгоджувати «правила гри» та координувати власну торговельну діяльність, дотримуватися обов'язкових і рекомендованих вимог у міжнародній торгівлі; вдосконалено теоретико-організаційні засади формування системи стандартизації відповідно до вимог СОТ та ЄС, які на відміну від наявних, ґрунтуються на комплексному підході, що передбачає розроблення чітких процедур, порядку та правил впровадження інструментарію стандартизації, а саме: технічних регламентів і норм, стандартів, оцінки відповідності; визначено концептуальні підходи до впровадження приватних стандартів у міжнародній торгівлі, які, на відміну від існуючих, включають весь складний спектр вимог щодо виробництва і реалізації продукції в кожній конкретній галузі економіки, всебічно враховують динамічні зміни в потребах і очікуваннях споживачів щодо забезпечення відповідного рівня якості і безпеки товарів, дозволяють вносити корективи в процеси досягнення поставлених цілей діяльності, ґрунтуються на загальноприйнятих керівних принципах захисту прав споживачів; вдосконалено науково-методичне обґрунтування організаційних заходів із впровадження в діяльність вітчизняних підприємств, що працюють на міжнародних ринках, інструментарію стандартизації, передусім технічних регламентів та оцінки відповідності, що, на відміну від наявних, зорієнтовано, передусім на узгоджене і комплексне їх застосування і дасть можливість таким підприємствам підвищити власний експортний потенціал та посилить їхні конкурентні позиції; розширено категорійний апарат, в рамках якого уточнено розуміння інструментів стандартизації в системі міжнародної торгівлі як сукупності впливів, що реалізуються через процеси технічного регламентування, застосування технічних норм і правил, оцінку відповідності вимогам технічних регламентів та сертифікацію відповідності, які використовуються в міжнародній практиці. Такий підхід сприятиме виробленню вітчизняних процедур стандартизації, адаптованих до міжнародних вимог та директив, забезпечить можливості для повної гармонізації як вітчизняних стандартів, так і прийнятих рішень в даній сфері діяльності; поглиблено наукові підходи до ідентифікації причин невикористання повною мірою потенціалу підприємства для освоєння міжнародних ринків через невідповідність застосовуваних стандартів у виробництві, врахування яких сприятиме впровадженню гармонізованих стандартів суб'єктами господарювання задля підвищення якості продукції та надання конкурентної переваги не тільки на внутрішньому, але і зовнішніх ринках; визначено науково-теоретичні аспекти формування системи стандартизації у міжнародній торгівлі згідно з вимогами ГАТТ/СОТ та ЄС, що дозволить удосконалити формування дорожньої карти гармонізації стандартів у практиці міжнародної торгівлі України, де суттєву роль відіграватимуть як урядові, так і неурядові організації. Впроваджено в практичну діяльність Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики міжпарламентського співробітництва, Управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль ІТП», ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Сфера використання – Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України^UObject – Standardization tools in the system of international trade. Purpose - theoretical and methodological substantiation of the use of standardization tools in the system of international trade, the formation of methods for building an information base of the results of the implementation of standards in the process of realizing the export potential of domestic enterprises. Methods – general scientific and special research methods: analysis and synthesis, theoretical generalization and formal logic, system approach, classification, statistical analysis, graphical, expert evaluation. Results – theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to substantiate and generalize the use of standardization tools in the system of international trade. Novelty – formulated theoretically pragmatic approaches to building a new in content and nature of the standardization system in Ukraine, which will meet European directives and requirements, highlighting such key elements as: system of technical regulation, development and application of technical regulations, conformity assessment, declaration of conformity, accounting requirements and expectations of consumers for product quality and safety, requirements for the development of private standards, etc., which will allow domestic companies to overcome technical barriers, agree on "rules of the game" and coordinate their own trade, comply with mandatory and recommended requirements in international trade; Theoretical and organizational principles of standardization system formation in accordance with WTO and EU requirements have been improved, which, unlike the existing ones, are based on an integrated approach, which provides for the development of clear procedures, procedures and rules for implementing standardization tools, namely: technical regulations and standards compliance; conceptual approaches to the implementation of private standards in international trade, which, in contrast to the existing ones, include the whole complex range of requirements for production and sales in each sector of the economy, fully take into account the dynamic changes in consumer needs and expectations to ensure quality and safety goods that allow to make adjustments in the process of achieving the objectives of the activity, are based on generally accepted guidelines for consumer protection; improved scientific and methodological justification of organizational measures for the implementation of domestic enterprises operating in international markets, standardization tools, especially technical regulations and conformity assessment, which, unlike existing ones, is focused primarily on their coordinated and comprehensive application and will allow such enterprises to increase their own export potential and strengthen their competitive position; expanded the categorical apparatus, which clarified the understanding of standardization tools in the international trade system as a set of influences implemented through the processes of technical regulation, application of technical norms and rules, assessment of compliance with technical regulations and certification of conformity used in international practice. This approach will promote the development of domestic standardization procedures, adapted to international requirements and directives, provide opportunities for full harmonization of both domestic standards and decisions in this area; in-depth scientific approaches to identifying the reasons for not using the full potential of the company to develop international markets due to non-compliance with applicable standards in production, taking into account the introduction of harmonized standards by businesses to improve product quality and competitive advantage not only in domestic but also foreign markets; Scientific and theoretical aspects of standardization system formation in international trade in accordance with GATT / WTO and EU requirements have been identified, which will improve the formation of a roadmap for harmonization of standards in international trade practice in Ukraine, where both governmental and non-governmental organizations will play a significant role. Introduced – in the practice of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Foreign Policy of Interparliamentary Cooperation, Department of International Cooperation and Fundraising of Ternopil Regional State Administration, State Enterprise "Ternopil Research and Production Center for Standardization, Metrology and Certification", Limited Liability Company "ITN Module", "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman". The sphere of use - Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Integration of Ukraine with European Union, Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine

Запропоновано концептуальне рішення щодо архітектури системи. Дане рішення є базою для створення інформаційної моделі національного ринку товарів і послуг. Розглянуто її використання для маркетингових досліджень та моніторингу стану ринків. Досліджено проблематику створення репозитарія метаданих як первинного інструменту, що забезпечує підтримку процесу статистичного виробництва від збирання статистичної інформації в єдиному інтегрованому сховищі до обслуговування запитів користувачів і є базою для створення інструментарію забезпечення якості даних. Надано методичні рекомендації щодо інтеграції інформації з різних джерел статистичної й адміністративної інформації. Розроблено методику практичної реалізації статистичної інформаційної системи.

  Скачати повний текст

Досліджено питання аналізу формування та розвитку регіональних економічних угруповань (за участі пострадянських країн ОЧЕС, ГУАМ і ЄЕП), а також умови формування інтеграційної стратегії України. Розвинуто засади формування та розвитку міжнародної економічної інтеграції на підставі аналізу науково-теоретичних засад інтеграції країн, ролі регіональної економічної політики у розвитку міжнародних економічних процесів, формування передумови інтеграції України до міжнародних регіональних структур. Досліджено економічну структуру регіонів, оцінено їх конкурентні переваги з метою проведення аналізу процесу формування та розвитку інтеграційної стратегії країн у процесі їх інтеграції до міжнародних регіональних структур. Для розвитку процесу інтеграції як передумови включення України до міжнародних регіональних структур показано шляхи визначення теоретичних принципів розвитку інтеграційних процесів у рамках регіонарної інтеграції, форми регіональної як визначальної тенденції світогосподарського розвитку. Проаналізовано розвиток інтеграційних процесів у рамках ЄС та стратегію його розширення. Досліджено процес еволюції регіональних економічних угруповань за участі пострадянських країн, а саме: ОЧЕС, ГУАМ і ЄЕП. Розглянуто умови формування інтеграційної стратегії України. Здійснено прогноз розвитку торговельно економічних взаємодій з країнами-членами регіональних економічних угруповань. Розроблено механізм формування стратегічних інтеграційних пріоритетів України.

  Скачати повний текст