Досліджено вплив іонів важких металів на мікобіоту сучасних грунтів на території заводів у Запоріжжі, Артемівську (на Донеччині), ділянці мідних покладів у х.Картамиш (на Луганщині) та території стародавніх плавильних гонів у заповіднику "Ольвія" (на Миколаївщині). Показано, що у цих грунтах кількість темнозабарвлених видів мікроскопічних грибів становила 40 - 42,5 %, а у грунтах заповідників "Мамай-гора" і "Михайлівська цілина" - 13,3 - 24,1 %. Виявлено 3 нових для мікобіоти України види: Gelasinospora retiapora Cain, Wardomyces simplex Sugijama і Monodictys asperospora (Cooke et Massee) M.B. Ellis та 12 рідкісних видів. Серед досліджених 34-х штамів 22-х видів 12-ти родів мікроскопічних грибів виявлено 11 високорезистентних (8 видів 6-ти родів), 13 резистентних (12 видів 9-ти родів), 8 чутливих (7 видів 6-ти родів) і 2 надчутливих штами (1 вид) до іонів міді. Розроблено модельну систему, яка дала змогу встановити відстань (4 см), за якої швидкість радіального росту досліджених видів грибів достовірно зменшувалась у 1,5 - 2 рази за дії іонів міді у концентраціях 6 - 10 мМ. Відзначено, що розроблена модельна система дає змогу досліджувати різні види мікроміцетів для визначення прояву цієї ознаки щодо іонів інших металів. Проведено скринінг активних сорбентів іонів міді серед 72-х штамів 29-ти видів 16-родів мікроскопічних грибів, виділених з сучасних і стародавніх грунтів. Визначено 4 найактивніших штами: Cladosporium cladosporioides 77 і C. cladosporioides 716, Stachybotrys chartarum 357 і S. chartarum 424, сорбційна здатність яких становить 71,4 - 83,6 %. Уперше показано, що серед досліджених 7-ми видів 4-х родів (7-ми штамів) мітоспорових грибів найактивнішими біодеструкторами бетону, що використовується для контейнерів, призначених для зберігання низько- та середньоактивних відходів, були штами Cladosporium cladosporioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42.

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад збудників кореневих гнилей сої в Північному Лісостепу України. Встановлено, що серед патогенної мікобіоти хворих рослин домінують гриби роду Fusarium - 56,3 %, менше виділялись мукорові - 17,1 %, Penicillium - 13,2 %, Cylindrocarpon - 7,7 %, Alternaria - 7,8 %, Rhizoctonia - 5,1 %, Gliocladium - 6,8 %, Pythium - 4,0 %. Досліджено співвідношення видів роду Fusarium у різні фази розвитку рослин. Зазначено, що протягом усього періоду онтогенезу сої найбільш поширеними були F. oxysporum Schlecht - 15,6 %, F. culmorum (W.G.Sm) Sacc. - 15,1 %, F. sambucinum Fuck. var. minus Wr - 14,9 %, менше - F. avenaceum (Fr) Sacc. - 8,8 %. Установлено кореляційну залежність між розвитком гнилей та екологічними факторами. Досліджено роль попередників та сортів в обмеженні розвитку кореневих гнилей сої. Вивчено антагоністичні відносини між грибами роду Trichoderma і домінуючими видами збудників гнилей (F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. oxysporum, F. gibbosum, F. graminerum, F. moniliforme, F. avenaceum) in vitro. Відзначено вибіркову дію біологічного препарату "Фітоспорин" на фузарії різних видів: сильніше пригнічувався ріст міцелію грибів F. moniliforme, F. gibbosum, F. solani, менше - F. culmorum, F.oxysporum, F. avenaceum. Встановлено, що обробка ним насіння сої сприяла не тільки зниженню розвитку хвороби, але й підвищенню біометричних показників та врожайності рослин більше, ніж у 1,5 рази. Аналогічні результати одержано у разі застосування препарату "Агат-25К". Доведено, що ефективним заходом обмеження розвитку кореневих гнилей сої є передпосівна обробка насіння фунгіцидами апроном (4 кг/т), тачигареном (6 кг/т) та дивідендом (2 л/т). Ураження сходів у даному випадку знижується в 1,6 - 2,2 рази, а урожайність зростає на 2,2 - 3,4 ц/га.

  Скачати повний текст

Вперше для України здійснено одночасний моніторинг видового різноманіття різних груп грибів наземних екосистем Дніпровсько-Орельського природного заповідника. Виявлено 755 видів грибів, в тому числі 39 нових для території України, 252 - для Степової зони України, і 342 - для Лівобережного Злаково-Лучного Степу України. Проведений аналіз систематичної структури мікобіоти заповідника. Досліджено розподіл грибів за основними рослинними формаціями, виділені специфічні для кожної формації комплекси видів грибів, відмічено кореляцію складів мікобіоти та рослинності формацій. Проаналізовано сезонну динаміку грибів резервату, встановлено їх диференціацію за екологічними групами. Досліджено консортивні зв'язки грибів заповідника з судинними рослинами, відзначений значний вплив процесів синантропізації флори на видовий склад його мікобіоти. Показано значну відмінність видового складу грибів даного резервату від таких у інших заповідниках Степової зони України.

  Скачати повний текст

Вивчено мікобіоту зерна ячменю, вирощеного в Україні. Установлено її токсигенність і види токсинів, що продукують контамінанти зерна. Досліджено біологічну дію охратоксину (ОТА) A та становлено антитоксичну ефективність L-фенілаланіну у разі охратоксикозу перепелів. Досліжено кількісний і якісний склад епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна ячменю різних фізико-географічних регіонів України. Серед виділених мікроміцетів виявлено продуценти T-2, F-2 токсинів, дезоксиніваленолу, моніліформіну, ОТА A, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Уперше в Україні серед мікобіоти зерна ячменю виявлено штами A. niger, які можуть продукувати ОТА A. Експериментально визначено оптимальні умови для одержання максимальної кількості ОТА за умов культивування штамів A. ochraceus. Вивчено вплив ОТА на організм перепела японського та встановлено протективну дію L-фенілаланіну у разі охратоксикозу. Розроблено експресивний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення мікро- та мікобіоти ризосфери 47-ми степових рослин трьох відділень Українського степового природного заповідника: Михайлівської цілини, Хомутовського степу та Кам'яних Могил. Виявлено суттєві відмінності у динаміці чисельності мікроорганізмів основних таксономічних груп ризосфери степових рослин за сезонами вегетації. На прикладі Михайлівської цілини показано кількісні та якісні зміни грунтової мікробіоти та біологічної активності грунту у разі незначного втручання людини (режими викошування). За допомогою екологічних показників (коефіцієнта Серенсена - Чекановського, індексів видового різноманіття Шеннона та домінування за Симпсоном) встановлено високу подібність між видовим складом мікроміцетів ризосфери степових рослин трьох відділень заповідника, відмінних за грунтово-кліматичних умов. Доведено, що для кожної рослинної формації характерна специфічна мікобіота, яка визначається кореневими виділеннями рослини та грунтово-кліматичними умовами. Визначено алелопатичну активність ризосфери ряду даних рослин відділень заповідника. Встановлено відсутність фітотоксичного ефекту ризосферного грунту у більшості видів степових рослин. Створено колекцію мікроскопічних культур, яка нараховує 305 штамів мікроміцетів і 211 штамів спороутворювальних бактерій.

  Скачати повний текст

Наведено результати спеціального вивчення видової різноманітності фітотрофних мікроміцетів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, виявлено їх 368 видів з 157 родів 47 родин 19 порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи мітоспорових грибів. Уперше для заповідника наведено 313 видів, з них 122 є новими для Криму, 26 - для України. Виявлено основні риси таксономічної та екологічної структури видового складу фітотрофних мікроміцетів Ялтинського заповідника. Вивчено гриби-консорти рослин-живителів різних географічних ареалів, кримських ендемічних рослин та рослин, занесених до "Червоної книги України" тощо. Здійснено вивчення видового складу ксилотрофної мікобіоти бука лісового, що дало змогу оцінити його фітосанітарний стан як задовільний. Проаналізовано розподіл фітотрофних мікроміцетів за рослинними угрупованнями різних висотних поясів заповідника, виділено специфічні для кожного угруповання комплекси видів грибів. Встановлено, що найбагатшим та найрізноманітнішим є видовий склад грибів кримськососнових лісів. Досліджено фітотрофні мікроміцети на післяпожежних ділянках рослинності, встановлено зміни в складі комплексів грибів та простежено динаміку їх поновлення на згарищах у заповіднику.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі досліджено видовий склад, систематичну структуру, морфологію, екологічні особливості та поширення дискоміцетів родини Pyronemataceae Полонинсько-Чорногірських Карпат.У результаті власного дослідження на території Полонинсько-Чорногірських Карпат було зареєстровано 55 видів з 27 родів, що належать до родини Pyronemataceae. Вперше для регіону дослідження наведено 48 видів дискоміцетів, з яких 39 є новими для території Українських Карпат, а 5 родів та 23 види вперше зареєстровані в Україні. Виявлено представника роду Trichophaea, який, з огляду на анатомо-морфологічні та екологічні особливості, а також результати молекулярно-генетичних досліджень, імовірно, є новим для світової мікобіоти видом, та надано його оригінальний опис. Встановлено, що з урахуванням літературних даних, родина Pyronemataceae в межах Полонинсько-Чорногірських Карпат на сьогодні представлена 28 родами і 57 видами, в Українських Карпатах 63 видами, в Україні загалом – 97 видами. Аналіз таксономічної структури родини показав, що провідним родом на дослідженій території є Scutellinia, у межах якого зареєстровано 15 видів. Інші роди представлені 1-5 видами. Було детально вивчено та проаналізовано анатомо-морфологічні особливості зареєстрованих представників, досліджено їх поширення в Українських Карпатах та загалом в Україні. Встановлено, що видовий склад родини Pyronemataceae ПолонинськоЧорногірських Карпат є досить унікальним у порівнянні з іншими регіонами України. Найбільш подібними за видовим складом до даної території виявились Ростоцько-Опільські ліси та Західне Полісся України.Здійснено розподіл виявлених таксонів в межах трьох трофічних груп – сапротрофів, симбіотрофів та біотрофів. Переважали на дослідженій території сапротрофи, що обумовлено сприятливими едафічними умовами та наявністю значної кількості відмерлої деревини. Сапротрофний блок представлений 5 субстратними групами (карботрофи, копротрофи, ксилотрофи, гумусові та підстилкові сапротрофи). Особлива увага була приділена дослідженню дискоміцетів постпірогенних ділянок. Вперше було отримано плодоношення пірофільного гриба Anthracobia maurilabra в умовах чистої культури.Проаналізовано особливості розподілу представників родини за висотними рослинними поясами.Досліджено видовий склад дискоміцетів на території п'яти об'єктів природно-заповідного фонду (Карпатський біосферний заповідник, Ужанський НПП, НПП «Синевир», НПП «Черемоський» та Карпатський НПП).В результаті аналізу філогенетичних взаємовідносин роду Trichophaea та близьких до нього таксонів за трьома генетичними маркерами рибосомального кластеру генів ядерної ДНК (ITS1-5.8S-ITS2, LSU та SSU) було виявлено філогенетичну неоднорідність всередині роду Wilcoxina, та підтверджено гетерогенність родів Trichophaea та Anthracobia.^UThe species composition, systematic structure, morphology, ecological features and distribution of discomycetes of the family Pyronemataceae of the Poloninsky Chornohirsky Carpathians are investigated at this dissertation work.As a result of our own research, 55 species of 27 genera that belong to the family Pyronemataceae were registered on the territory of the Poloninsky-Chornohirsky Carpathians. For the first time in the studied area, 48 species of discomycetes were presented, 39 of them are new for the Ukrainian Carpathians. Five genera and 23 species were registered in Ukraine for the first time as well. There was identified the representative of the genus Trichophaea, given into analyses its anatomical morphological and environmental features and the results of molecular genetic studies, it is likely to be a new species for the world mycobiota; its original description is provided. Taking into account the literature data, it was established that the family Pyronemataceae within the Poloninsky-Chornohirsky Carpathians is currently represented by 28 genera and 57 species; 63 species – in the Ukrainian Carpathians and 97 species – in Ukraine in total. The analysis of the taxonomic structure of the family showed that Scutellinia was the dominating genus in the Poloninsky-Chornohirsky Carpathians region, comprising 15 species. Also, from 1 to 5 species were noted for other genera found on the investigated territory. The anatomical and morphological features of the registered representatives, their distribution in the Ukrainian Carpathians and Ukraine were studied and analyzed in details. It showed that the species composition of the family Pyronemataceae in the Poloninsky-Chornohirsky Carpathians are quite unique in comparison with other regions of Ukraine. The species composition of Rostotsky-Opilski forests and Ukraine Western Polissya appeared to be the most similar to the Poloninsky-Chornohirsky Carpathians.The distribution of detected species within the three trophic groups (saprotrophic, symbiotrophic and biotrophic) was proposed. The prevalence of saprotrophic species in the studied area was due to favorable edaphic conditions and the presence of a significant amount of dead wood. The saprotrophic discomycetes are represented by 5 groups according to the substrate type (carbotrophic, coprotrophic, xylotrophic, humus and litter saprotrophic fungi). Particular attention was paid to the study of discomycetes in fireaffected areas. The fruiting of the pyrophilic fungus Anthracobia maurilabra in a pure culture was obtained for the first time. The distribution of discomycetes in highland vegetation zones were analized.The species composition of discomycetes on the five protected areas (Carpathian Biosphere Reserve, Uzhansky NNP, NNP "Synevyr", NNP "Cheremosky" and Carpathian NNP) were investigated.As a result of the analysis of the phylogenetic relationships of the genus Trichophaea and related taxa based on the three genetic markers of the ribosomal cluster of nuclear DNA genes (ITS1-5.8S-ITS2, LSU and SSU), phylogenetic heterogeneity within the genus Wilcoxina was established and the heterogeneity of the genera Trichophaea and Anthracobia was confirmed.

Дисертаційна робота присвячена вивченню видової різноманітності, систематичних й екологічних особливостей грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales басейну р. Псел у межах Лівобережного Лісостепу України.Завдяки результатам власних досліджень грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales та з урахуванням літературних відомостей для території басейну р. Псел нині відомо 356 видів, що належать до 109 родів з 34 родин. З числа виявлених видів 224 (62,9%) є новими для обстеженої території. Уперше для Лівобережного Лісостепу наведено 60 видів (16,9%). Новими для Лісостепу України виявився 41 вид (11,5%). Один вид, Agaricus iodosmus, є новим для України.Аналіз розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales за трофічними групами показав, що в цілому переважають сапротрофи (232 види; 63,2%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 127 видів (34,6%). Серед сапротрофів перше місце займають гумусові сапротрофи (110 видів), друге – ксилотрофи (81 вид), третє – сапротрофи підстилки (28 видів). Решту складають представники інших трофічних груп (карботрофи, копротрофи, сапротрофи на рештках трав'янистих рослин і на корі деревних рослин), які відіграють незначну роль у мікофлорі обстеженого району.У ході досліджень території басейну р. Псел були визначені деякі закономірності розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales за основними типами рослинних угруповань. Цей розподіл показав, що найбільшу кількість видів зареєстровано у природних та штучних лісових угрупованнях: монокультурних (дубових, березових, вербових, вільхових, тополевих) та полікультурних (кленово-липово-дубових) лісах – 244 види (45,7%). У соснових лісах знайдено 103 види (19,3%), а в мішаних (сосново-дубових, сосново-березових) – 74 види (13,8%). Видова різноманітність грибів у степових, лучно-степових та синантропних екотопах є значно нижчою.Проведені дослідження на території басейну р. Псел дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales. Серед них Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis і Leucoagaricus nympharum, які включені до Червоної книги України. На території басейну р. Псел нами було виявлено Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea та Gyroporus castaneus, які є регіонально рідкісними видами. Найбільшим об'єктом природно-заповідного фонду в регіоні є Регіональний ландшафтний парку «Гадяцький». Він характеризується як значним видовим багатством грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales (150 видів, що належать до 61 роду 24 родин), так і вагомою представленістю рідкісних видів. Це дає можливість стверджувати, що парк за показниками різноманітності та своєрідності мікобіоти є унікальним для території досліджень та Лівобережного Лісостепу. За їстівністю гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну р. Псел розподілилися таким чином: 178 видів є їстівними, 26 – умовно їстівними, 104 – неїстівними, 43 – отруйними та 5 – з невизначеною харчовою цінністю.^UPhD thesis is devoted to the study of species diversity, taxonomic and ecological peculiarities of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales in the Psel River basin within the Left-Bank Forest-Steppe.According to the literature and the results of our own research of fungi of Agaricales, Boletales and Russulales orders, 356 species of these fungi, belonging to 109 genera from 34 families, are currently known for the territory of the Psel River basin. Among identified species, 224 (62.9%) are new to the explored territory. 60 species (16.9%) are new for the Left-Bank Forest-Steppe and 41 (11.5%) species are new for the Forest-Steppe of Ukraine. Agaricus iodosmus is a new species for Ukraine.Analysis of the distribution of fungi species of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by trophic groups shows that saprotrophs predominate as a whole (232 species; 63.2%). 127 species (34.6%) of mycosymbiotrophs are recorded. They form mycorrhiza with the roots of trees, shrubs and herbaceous plants, create a specialized ecological group, whose representatives are energy dependent on the symbiont. Among saprotrophs the first place is occupied by humus saprotrophs (110 species), the second – xylotrophs (81 species), the third – litter saprotrophs (28 species). The rest are representatives of other trophic groups (carbotrophs, coprotrophs, parasites, saprotrophs on the remains of herbaceous plants on the bark of woody plants), which play a minor role in the mycoflora of the studied area.During the research of the territory of the Psel River basin, some regularities of the distribution of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by the main types of plant communities are determined. The distribution of species diversity of fungi species by plant communities shows that the largest number of species are recorded in natural and artificial forest communities: monocultural (oak, birch, willow, alder, poplar) and multicultural (maple-linden-oak) forests – 244 species (45.7%). 103 species (19.3%) are found in pine forests, and 74 species (13.8%) – in mixed forests (pine-oak, pine-birch). Species diversity of fungi in steppe, meadow-steppe and synanthropic ecotopes is much lower.Fruiting of fungi of the Psel River basin lasts from May to the end of November. In their development, three periods can be distinguished – spring-early summer, summer and autumn. Most species appear in the fall. They massively are fruiting from late August to November. Studies in the Psel River basin revealed new localities of rare species of fungi of the orders Agaricales, Boletales Russulales. Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis and Leucoagaricus nympharum, are listed in the Red Data Book of Ukraine among them. In the Psel river basin, we have found Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea, Gyroporus castaneus, which are regionally rare species.The Gadyatsky regional landscape park is characterized by a considerable species richness of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales (150 species, belonging to 24 families of 61 genera), but also big a significant representation of rare species. This allows us to assert that the park is unique for the territory of research and the Left Bank Forest-Steppe in terms of diversity and originality of mycobiota. In terms of edibility, fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales of the Psel River basin are divided as follows: 178 species are edible, 26 are conditionally edible, 104 are inedible, 43 are poisonous and 5 are with indeterminate nutritional value.

На основі результатів багаторічних досліджень та їх узагальнення розроблено агроекологічне обґрунтування контролю чисельності шкідливих організмів в агроценозах зернових колосових культур Центрального Лісостепу України. Встановлено основні чинники дестабілізації фітосанітарного стану посівів зернових культур, які полягають у високій розораності території, порушенні науково обґрунтованої структури посівних площ, вирощуванні сортів інтенсивного і типу з високою здатністю до накопичення фітопатогенної мікобіоти та значним пестицидним навантаженням. Визначено, що 58% обстежених посівів характеризуються високою чисельність шкідливих організмів із перевищенням економічного порогу шкідливості, що визначає фітосанітарний стан як екологічно небезпечний. Перевищення рівня ЕПШ бур'янів у 2,03,3 раза, домінуючих хвороб таких, як кореневі гнилі у 2,8–4,0, борошниста роса пшениці – в 6,3–8,2 та різновидів плямистостей ячменю – в 2,5 раза свідчить про біологічне забруднення й посилення екологічних ризиків в агроекосистемах. Розроблено екологічно безпечні системи контролю шкідливих організмів, які забезпечують високу господарську (підвищення врожайності на 19-25%), екологічну (зниження норм внесення гербіцидів на 17-33%) й економічну (прибуток до 8574 грн/га, рентабельність 60-63%) ефективність.^UBased on the results of many years of comprehensive research and their generalization, an agroecological substantiation of the control of the number of harmful species of organisms in the agrocenoses of grain ear-forming crops in Central Forest-Steppe of Ukraine has been developed. The main factors of destabilization of phytosanitary condition of grain crops sowings, which consist in high plowing of the territory, violation of scientifically substantiated structure of sowing areas, cultivation of varieties of intensive and semi-intensive type with high ability to accumulate phytopathogenic mycobiota and significant pesticide load. It was determined that in 58% of the surveyed crops the number of harmful organisms with exceeding the economic threshold of harmfulness was detected, which determines the phytosanitary condition as ecologically dangerous. Exceedance of the level of ETH (economic threshold of harmfulness) of weeds in 2.0-3.3 times, dominant diseases such as root rot in 2.8–4.0, powdery mildew of wheat - in 6.3–8.2 and varieties of barley spots - in 2.5 times indicates biological pollution and increased environmental risks in agroecosystems. Ecologically safe systems of harmful organisms control which provide high economic (increase of productivity by 19-25%), ecological (decrease in norms of introduction of herbicides by 17-33%) and economic (profit to 8574 UAH/hectare, profitability 60-63%) efficiency are developed.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень біоекологічної стійкості угруповань квітниково-декоративних рослин в структурі озеленення урбанізованих екосистем лісостепової зони України для поліпшення комплексної зеленої зони населених пунктів та створення культурфітоценозів з високими фітомеліоративними властивостями.Проаналізовано структури та встановлено систематичний склад урбанофлори квітникових культурфітоценозів, які формують комплекс зелених зон в урбанізованій екосистемі. Проведено оцінку фітосанітарного стану угруповань квітниково-декоративних рослин, встановлено видовий склад патогенної мікобіоти та її вплив на стан, структуру й динаміку розвитку квітникових культурфітоценозів, як природних чинників порушення трансформаційних процесів в урбоекосистемі. Визначено систематичний склад і структуру патогенної мікобіоти та консортивні зв'язки "патоген–квітниково-декоративні рослини". Встановлено динаміку розвитку основних патологій Callistephus chinensis та Rosa, еконіші, етіологію, симптоматику типів прояву мікозів як основу для діагностики і оцінки ступеня порушення антропогенно трансформованих урбоекосистем за структурами і поширенням патогенної мікобіоти в урбоекосистемі. Визначено імунологічну реакцію колекційних сортозразків Callistephus chinensis і Rosa на природному інфекційному фоні та виділено сортозразки для біоконтролю формування фітопатологічного комплексу в урбанізованих екосистемах. Встановлено видовий склад збудників як мікоіндикаторів порушення квітникових культурфітоценозів, сформованих однорічними квітниково-декоративними рослинами Callistephus chinensis та Rosa. Розроблено методику синекологічного визначення особливостей та оцінки ступеня порушення антропогенно трансформованих урбанізованих екосистем за структурами і поширенням патогенної мікобіоти. Обґрунтовано наукові підходи ведення фітомеліоративних заходів залежно від ступеня поширення патогенної мікобіоти на основі застосування біологізованої технології догляду за квітниками.^UThe dissertation paper presents the studies' results of flower garden-ornamental plant communities bio-ecological resistance in the landscaping structure of urbanized ecosystems of the Ukraine forest-steppe zone to improve the complex green zone of settlements and to create phytocenosis cultures with high phytomeliorative properties. There was evaluated phytopathological state of the flower garden-ornamental plant communities in urbanized ecosystems of the forest-steppe zone and there was established the pathogenic mycobiota species composition, as the main natural causes of disturbances of the complex green zone and the compositional integrity of the flower garden phytocenosis cultures, which are intensely revealed due to negative action of anthropogenic load. There were suggested principles, criteria and indicators of diagnostics of anthropogenic transformation of urbo-ecosystems at the levels of change detection: organ, plant, taxon (species), biogroup (flower garden-ornamental plants; phytopathogenic complex; consortic links «pathogen-flower garden-ornamental plants»); phytocenosis cultures, urbo-ecosystem. There was developed method of synecological determination of character and indirect estimation of the degree of phytocenosis cultures disturbance by the spread of phytopathogenic mycobiota, change of the consortic linkages «pathogen-flower garden-ornamental plants». The technique is based on the dependence of the species, systematic and trophic structure and development of the phytopathogenic complex on changes in the environment condition and structure of substrates, biotopes of disturbed phytocenosis cultures in the conditions of recreation and anthropogenic factors. There was substantiated the species composition of phytopathogenic mycobiota, which can be used for myco-indication: anthropogenic, especially recreational disturbance of flower graden phytocenosis cultures.

Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття агарикоїдних та болетоїдних грибів, їх субстратних та фенологічних особливостей, фітоценотичної приуроченості, практичного використання, а також раритетності у Галицькому національному природному парку. Встановлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку.В результаті проведених протягом 2010–2019 років досліджень мікобіоти агарикоїдних та болетоїдних грибів у Галицькому НПП було виявлено та визначено 503 види, що належать до 140 родів, 37 родин і шести порядків класу Аgaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі виявлені види є новими для території дослідження, з них 50 видів – нові для території України.За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зареєстровано найбільше видів агарикоїдних та болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192).Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2%).Найвище різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме, у вересні (майже 300 видів).На території Галицького НПП протягом 2011 – 2013 років на постійних пробних площах було виявлено 147 видів агарикоїдних та болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зареєстровано на постійних пробних ділянках у мішаних лісах, а найменше – у вербових угрупованнях.За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних та болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.^UThe dissertation presents the results of the study on diversity, ecology, phenology and conservation of agaricoid and boletoid fungi in Halych National Nature Park. The species composition, ecological-trophic structure are defined, regularities of seasonal dynamics, practical significance and distribution of the fungial species composition in the main plant communities of the park are investigated.During the study it was recorded 503 species of Agaricomycetes were recorded, which belong to 6 orders, 37 families and 140 genera. All listed species of fungi have been recorded for the first time for Halych National Nature Park, of them 50 species were newly reported for Ukraine.According to our observations the highest diversity of fungi is typical for oak-hornbeam forests. Mixed deciduous and coniferous forests also provide important habitats for agaricoid and boletoid fungi.Over 45% of fungial species on the territory of Halych National Nature Park are associated with forest ecosystems and form mycorrhiza.Fructification of the fungi was recorded all year round except winter. However, the highest diversity of fruit bodies of agaricoid and boletoid Fungi (over 300 species) was recorded in September.The study of fungial diversity within 18 permanent sample plots introduced in different types of forests ecosystems demonstrated that the most diverse species composition is typical for mixed deciduous and coniferous forests. Willow forests support the lowest fungial diversity.Seven species of the found fungi are listed in the Red Data Book of Ukraine.

Дисертаційна робота присвячена вивченню видового та таксономічного багатства, особливостей вибору лишайника-господаря, відношення у системі «паразит-господар» та поширенню ліхенофільних грибів (включаючи ліхенофільні лишайники) на території степової зони України. Встановлено особливості росту окремих модельних видів ліхенофільних грибів на агаризованих живильних середовищах, проведено критико-таксономічний аналіз представників трьох родів, а також проаналізовано сучасні тенденції охорони ліхенофільних грибів.За результатами аналізу літературних джерел, критичної ревізії гербарних колекцій CWU, KHER та KW-L, а також власних зборів автора, встановлено, що на території степової зони України наразі виявлено 155 видів ліхенофільних грибів та 13 ліхенофільних лишайників. Вперше для регіону дослідження зареєстровано трапляння 92 видів ліхенофільних грибів та 4 види ліхенофільних лишайників. Описано як нові для науки 5 видів ліхенофільних грибів (Didymocyrtis trassii, Pleospora xanthoriae, Roselliniella lecideae, Trichoconis hafellneri, Zwackhiomyces polischukii). Три види наведено як нові для Європи, 9 видів – нові для Східної Європи, а 41 вид ліхенофільних грибів та 2 види ліхенофільних лишайників наведено як нові для території України.Результати аналізу систематичної структури дали змогу встановити, що найбільше різноманіття видів демонструє клас Dothideomycetes (80 видів). Найбільшими за кількістю виявлених видів є порядки Arthoniales, Dothideales, Collemopsidiales, Hypocreales, Lichenotheliales, Mycosphaerellales, Pleosporales та Verrucariales. Встановлено, що провідними родами ліхенофільної мікобіоти степової зони України є Stigmidium (10), Zwackhiomyces (8), Lichenostigma (7), Lichenoconium (7), Pronectria (6) та Arthonia (5). Значне видове представлення родів Lichenostigma та Lichenoconium може вказувати на регіональні особливості мікобіоти.Під час дослідження ліхенофільної мікобіоти степової зони України було встановлено, що загальний рівень спеціалізації становить 79,7 %, адже з 168 виявлених видів ліхенофільних грибів та ліхенофільних лишайників 34 зростають на 2 і більше родах господарів. Найчисельнішими за кількістю ліхенофільних грибів виявились роди Xanthoria (18 видів), Lecanora (17), Caloplaca (15), Cladonia (12) та Aspicilia (11), що підтверджує гіпотезу про те, що домінанті роди лишайників-господарів репрезентують високе різноманіття ліхенофільних грибів, цим самим визначаючи взаємозв'язок регіональної ліхено- та мікобіоти. Виявлено, що індекс ліхенофільності дослідженої мікобіоти становить 0,32 (168 видів ліхенофільних грибів до 528 видів лишайників) і може бути оцінений як високий. За типом взаємозв'язків ліхенофільні гриби є досить гетерогенною групою, представники якої пристосувались до взаємодії як з фікобіонтом (105 видів), так і з мікобіонтом (64 види) лишайників. Підтверджується гіпотеза, що більша частина ліхенофільних грибів представлена видами-коменсалами (90 видів), які трофічно взаємодіють з фікобіонтом.Розглянуто лишайники як типові консорції та встановлено, що у таких системах детермінуючим ядром є клітини фікобіонту, а різні рівні консортів сформовані кількома грибними організмами, що взаємодіють з ядром та між собою. Під час дослідження проаналізовано ураження однієї лишайникової слані кількома ліхенофільними грибами та змодельовано схему консортивних зв'язків ліхенофільних грибів з лишайниками Xanthoparmelia conspersa та Xanthocarpia crenulatella. Частина видів ліхенофільної мікобіоти степової зони України приурочені до зростання у вологих умовах та проявляють ознаки сезонності. Серед сумчастих грибів, сезонні гриби становлять 14 видів або 9,1 % від загальної кількості, і ці види у більшості випадків належать до порядку Hypocreales. Проведено моніторинг та ідентифіковано вплив ліхенофільних грибів на угруповання Xanthoparmelietum pokornyi, Amandineo punctati-Xanthorietum parietinae та Parmelietum somloensis. У результаті встановлено, що значний вплив на просторову структуру згаданих угруповань здійснюють агресивні ліхенофільні гриби, які уражають домінантні види лишайників.У результаті проведених досліджень отримано культури на агаризованому живильному середовищі представників родів Acremonium та Didymocyrtis. Вперше отримано культуру ліхенофільного гриба “Phoma candelariellae”. Отримані культури дозволили встановити морфологічні особливості колоній, а також виділили послідовності регіону ITS рибосомальної ДНК, що є важливим компонентом для подальших таксономічних досліджень вказаних родів.Відповідно до результатів аналізу територіального поширення ліхенофільних грибів та ліхенофільних лишайників встановлено, що 110 видів (або 65,4 % від загальної кількості) трапляються у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України. Зважаючи на складну ідентифікацію представників групи та їх залежність від поширення лишайників-господарів, важливим методом їх збереження є охорона цінних біотопів зі значним різноманіттям лишайників.^UThe dissertation is aimed to reveal species diversity and taxonomic structure of lichenicolous fungi, as well as their host specificity, interaction between fungus and host, distribution in the steppe zone of Ukraine. Critical taxonomic revision of three lichenicolous genera was provided. Culture characteristics were studied for a few taxa. The total list of lichenicolous fungi was prepared according to references based previous records, own collections and observations, revised material from CWU, KHER, KW-L and KW-M herbaria. It includes 155 species of lichenicolous fungi and 13 species of lichenicolous lichens. Among them, 96 species (or 57.1 % of total number) have been registered for the territory of Ukrainian steppe zone for the first time. Didymocyrtis trassii, Pleospora xanthoriae, Roselliniella lecideae, Trichoconis hafellneri and Zwackhiomyces polischukii were described as new for science species. 41 species of lichenicolous fungi and 3 species of lichenicolous lichens were for the first time reported to Ukraine, 9 species were new to Western Europe and 3 species were new to Europe.The analysis of the taxonomic structure of lichenicolous mycobiota showed that the Dothideomycetes (80 species) is the most diverse class. Arthoniales, Dothideales, Collemopsidiales, Hypocreales, Lichenotheliales, Mycosphaerellales, Pleosporales and Verrucariales are orders with the largest number of species. Stigmidium (10 species), Zwackhiomyces (8), Lichenostigma (7), Lichenoconium (7), Pronectria (6) and Arthonia (5) are the species richest genera of lichenicolous fungi in the steppe zone of Ukraine. Co-domination of the genera Lichenostigma and Lichenoconium can indicate features of regional steppe lichenicolous mycobiota. The host specificity of lichenicolous fungi was investigated. 79.7 % of examined species related to one lichen genus, as well as 20.3 % or 34 species can infect more than two host genera. Xanthoria (18 species of lichenicolous fungi was observed), Lecanora (17), Caloplaca (15), Cladonia (12) and Aspicilia (11) are the most hospitable lichen genera in the steppe zone of Ukraine. Our data confirm the hypothesis about the relation between lichen biota and mycobiota. The Lichenicolous Index of examined mycobiota was calculated. There is 0.32 (the ratio of 168 fungi species to 528 host species) and can be rated as high. This Index suggests that the lichenicolous mycobiota of the steppe zone of Ukraine has been studied at an adequate level in comparison with other regional mycobiotas. Lichenicolous fungi are a very heterogeneous group by the type of fungus-host interaction. Some of them have interaction with lichen phycobiont (105 species) and mycobiont (64 species) as well. Our data confirm the hypothesis that most lichenicolous fungi are the commensals (92 species in our material). Lichens are consortia of different organisms with determinant core (alga cells) and a few consort levels formed by several fungal organisms that interact with the core and among themselves. We analyzed the infection of one lichen thalli with several lichenicolous fungi. According to the results of the analysis, the scheme of consortial relationship of Xanthoparmelia conspersa and Xanthocarpia crenulatella with lichenicolous fungi was modeled. Some of the lichenicolous fungi are confined to growth in wet conditions and show features of seasonality. 14 species (9.1 %) of Ascomycota (mostly from the order Hypocreales) are ephemeral fungi.Lichenicolous fungi are important components of lichen communities. The influence of lichenicolous fungi to Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev 2011, Amandineo punctatі-Xanthorietum parietinae Khodosovtsev et al., 2017, and Parmelietum somloensis V. Wirth 1995 community was monitored and identified. As a result, it was found that a significant influence on the spatial structure of these communities is exerted by aggressive lichenicolous fungi, which infect dominant lichen species. Сultures on artificial nutrient medium of Acremonium and Didymocyrtis were obtained. A culture of lichenicolous fungus "Phoma candelariellae" was obtained for the first time. These cultures allowed to establish the morphological features of the colonies, as well as identified the sequences of the ITS region of ribosomal DNA, which is an important component for further taxonomic studies of these genera.110 species of lichenicolous fungi and lichens (65.4 % for total number) were found within protected territories. Lichenicolous fungi as a separate specific group of organisms can be protected from loss of species diversity due to several factors. Firstly, the protection of host lichens is an important part of achieving this goal. Secondly, an important method of their conservation is the protection of valuable habitats with a significant diversity of lichens.

Дисертація присвячена дослідженню лишайників та ліхенофільних грибів ландшафтів Нижнього Дніпра. У роботі проаналізовано таксономічну структуру ліхенобіоти та ліхенофільної мікобіоти, її екологічні, ареологічні, фітокліматичні та созологічні особливості. Вперше проведено біотопічний розподіл. Ліхенобіота яружно-балкових систем Нижнього Дніпра складається з 255 видів 120 родів 41 родини 31 порядку 8 класів та 2 відділів, з яких 215 видів ліхенізованих грибів, 34 види ліхенофільних грибів та 6 видів ліхенофільних лишайників. Серед них Sphaerellothecium aculeatae описаний вперше для науки, 5 видів вперше були наведені для території України, 6 видів є новими для степової зони, 133 види (52% від загальної кількості видів) виявились новими для території досліджень. Вперше показано, що лишайники та ліхенофільні гриби яружно-балкових систем Нижнього Дніпра є складовими 11 біотопів. В результаті проведених досліджень на 12 існуючих об'єктах природно-заповідного фонду яружно-балкових систем Нижнього Дніпра виявлено 215 видів лишайників та ліхенофільних грибів, що репрезентують 84 % від всієї ліхенобіоти яружно-балкових систем Нижнього Дніпра. При створенні 20 нових об'єктів природно-заповідного фонду, які запроєктовані в яружно-балкових системах Нижнього Дніпра, буде охоронятися усе виявлене різноманіття лишайників та ліхенофільних грибів на дослідженій території.^UThe dissertation addresses the studies in lichens and lichenicolous fungi of the Lower Dnipro landscapes. It was conducted the analysis of taxonomic structure of lichen flora and its ecological, areological, phytoclimatic and sozological characteristics. Habitats distribution was performed for the first time.Lichen biota and lichenicolous mycobiota of the Lower Dnipro valley and ravine systems consists of 255 species, 120 genera, 41 families, 31 orders, 8 classes and 2 phyllum. Among them 215 species are lichenized fungi, 34 species are lichencolous fungi and 6 species are lichenscolous lichens. Among them 133 (52%) species are new in the research territory: Sphaerellothecium aculeatae was first identified, six species first appeared in the steppe zone, five species were first time reported in Ukraine. Four ecological groups determined by substrate pH were identified in lichen biobiota of the Lower Dnipro valley and ravine landscapes. The basophils (116 species or 45.6%) prevailed. It is related to the predominance of limestone outcrops and carbonate soils. There are three ecological groups divided by wetland habitats. Xerophyles (121 species or 47.4%) are predominant because of the arid conditions of the study area. There are three groups determined according to the regime of illumination among which the vast majority are helioscyophytes (125 species, 49.0%). This is due to both the open landscapes and the transformed landscapes covered with anthropogenic deciduous forests, where the part of epiphytic lichen is protected by deciduous trees. There are also six ecological groups according to the substrate type. Among them groups of epilites (115 species, 45.0%) and epiphytes (58 species or 22.7%) are predominant that is associated with the distribution of the silica-carbonate rock outcrops and artificial forest plantations in the Lower Dnipro landscape.Arealogical analysis of lichen biota of the Lower Dnipro valley and ravine systems revealed the presence of a small number of species with habitats of Pontic type (6 species, 2.4%). It indicates the insignificant role of autochthonous processes in this territory. A significant proportion of species with areas of Holarctic (97 species, 38.0%), Cosmopolitan (84 species, 33.0%), Eurasian (21 species, 8.2%) and European (24 species, 9.4%) types indicates the mainly migratory nature of their forming.Analysis of the phytocenotic structure showed a predominance of the moderately xerophytic element (102 species, 40.0%) which is completely in keeping with the lichen biota forming in the Lower Dnipro, the south part of Holarctic temperate zone. The same amount of moderately mesophytic element (101 species or 39.6%) is connected with the favorable microclimatic conditions and humid air associated with artificial forest plantations. The specific characteriistics of the Lower Dnipro lichen biota is the existance of a Mediterranean xerophytic element (27 species, 10.6%) and a continental xerophytic element (25 species, 9.8%) related to the partial forming of shaded limestone landscapes under the influence of the Mediterranean climate and the forming of semi-desert landscapes under the influence of continental climate.Lichens and lichenicolous fungi in the Lower Dnipro valley and ravine landscapes are the components of 11 habitats. Lichen biota and lichenicolous mycobiota of limestone rocks in the plain regions contains the highest number of lichens and lichenicolous fungi (104 species, 40.8%), fewer species present lichen biota and lichenicolous mycobiota habitats of petrophytic steppes on carbonate substrates (63species, 24,8%). Lists of lichens and lichenicolous fungi consist of 59 species (23.1%) in artificial forests habitats, 47 species (18.4%) in silicate rocks of the Ukrainian crystalline shield, 38 species (15.0%) in floodplain forests, 28 species (11.0%) in settlement and technotops as well as in bushes and semi-desert steppe habitats, 18 species (7.0%) in true steppes, 10 species (4.0%) in petrophytic steppes at silicate substrates.As a result, we identified 215 species of lichens and lichenicolous fungi representing 84% of the total lichenobiota in the Lower Dnipro valley and ravine systems in the area of 12 nature reserves of the Lower Dnipro valley and ravine landscapes. The newly created “Nyzhnodniprovsky” National Nature Park (106 species) and “Kamianska Sich” National Nature Park (96 species) make a significant contribution to the conservation of lichen and lichenicolous fungi diversity. Species composition data on lichens and lichenicolous fungi of the Lower Dnieper landscapes is recorded in “Litopys Pryrody” of the National Nature Park “Nyzhnodniprovsky”. All revealed diversity of lichens and lichenicolous fungi in the Lower Dnipro landscapes will be protected after creation of 20 new objects of the nature reserve fund. Four species of lichens listed in the Red Book of Ukraine (7.7% of all lichens of the Red Book of Ukraine).

Дисертацію присвячено дослідженню еліситорних властивостей і прямої біоцидної дії хітозану різного біологічного походження проти основних фітопатогенів суниці садової. Показано особливості індукції відповідних реакцій модельних рослин F. ananassa у відповідь на обробку розчинами хітозану. Встановлено індукцію перебудови вторинного метаболізму за впливу саліцилової кислоти з активним синтезом терпеноїдів і кон'югатів оксикоричних кислот з властивостями неспецифічних регуляторів росту. Показано особливостімоносахаридного складу хітозану, отриманого з плодових тіл Agaricus bisporus. Виявлено особливості рівня відносної експресії генів PR-білків PR-1, PR-2а (β-1,3-глюканаза), PR-2b (ендо-β-1,4- глюканаза) і PR-3 (хітиназа) рослин F. ananassa залежно від біологічного походження хітозану і часу після обробки. Відносний рівень експресії даних генів за обробки рослин низькомолекулярним хітозаном був вищим порівняно з високомолекулярним. Встановлено відмінності реакцій відповіді рослин суниці садової на обробку низькомолекулярним і високомолекулярним хітозанами. За обробки рослин низькомолекулярним хітозаном у листках вже за 12 год кількість загальних фенолів і антиоксидантів збільшувалася в 1,9 і 3,2 раза відповідно. На відміну від низькомолекулярного хітозану, розчин високомолекулярного полімеру спричиняв у листках різке зниження вмісту вільних і слабкозв'язаних з клітинними стінками фенольних сполук. Показано особливості накопичення елагової кислоти як одного із ключових компонентів в системі первиннихзахисних реакцій рослин проти збудників хвороб. Виявлено добові коливання показників вмісту фенольних сполук, зокрема, елаготанінів і флавоноїдів у листках F. ananassa як одного з основних механізмів адаптації рослин до несприятливих факторів. Визначено динаміку видового складу мікобіоти філоплани, ризоплани і ризосфери суниці садової за дії низькомолекулярного і високомолекулярногохітозанів. Показано відмінності впливу хітозанів різного біологічного походження на угрупування мікроміцетів. Доведено, що комплекс хітозану з сорбіновою кислотою має пролонговану антибактеріальну дію щодо Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum і Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus та антифунгальну дію щодо Fusarium spp. і Alternaria spp.^UThe dissertation is devoted to the study of eliciting properties and direct biocidal action of chitosan of various biological origins against the mainphytopathogens of strawberry. The peculiarities of induction of the corresponding reactions of F. аnanassa in response to treatment with chitosan solutions are shown. The induction of reconstruction of secondary metabolism for the influence of salicylic acid with an active synthesis of terpenoids and conjugates of oxycoric acids with the properties of nonspecific growth regulators is established. The peculiarities of the monosaccharide composition of chitosan derived from Agaricus bisporus are shown. The features of the level of relative expression of PR-proteins PR-1, PR-2a (β-1,3-glucanase), PR-2b (endo-β-1,4-glucanase), and PR-3 (chitinase) of F. ananassa plants depending on the biological origin of chitosan, time after treatment is revealed. The relative level of gene data expression under plant treatment with low molecular weight chitosan was higher compared to high molecular weight one. The differences in the response reactions of the strawberry for processing low molecular weight chitosan and high molecular weight one are established. For processing plants with low molecular weight chitosan in leaves for 12 hours, the number of common phenols and antioxidants increased by 1.9 and 3.2 times, respectively. Unlike low molecular weight chitosan, a solution of high molecular weight one polymer caused a sharp decrease in the content of free and weakly linked with cellular walls phenolic compounds. The peculiarities of accumulation of ellagic acid as one of the key components in the system of primary protective reactions of plants against pathogens are established. Daily oscillations of the parameters of phenolic compounds are detected, in particular ellagitannins and flavonoids in F. ananassa leaves, as one of the main mechanisms in the adaptation of plants to stress factors. The dynamics of the species composition of phylloplane, rhizoplane, and rhizosphere mycobiota of the garden strawberries for the actions of low molecular weight chitosan and high molecular weight one are determined. The differences in the influence of chitosanes of different biological origins on the group of micromycetes are shown. It is proved that the chitosan complex with sorbic acid has a prolonged antibacterial effect on Pectobacterium carotovorum subsp. сarotovorum and Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus and antifungal effects for Fusarium spp. and Alternaria spp.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню афілофороїдних грибів Київського плато. Висвітлює їх видову, таксономічну та еколого-трофічну структури, а також невідомий раніше розподіл цих грибів за різними типами біотопів району дослідження. Виявлено 221 вид афілофороїдних грибів з 118 родів, 40 родин, 11 порядків класу Agaricomycetes (Basidiomycota). Вперше для регіону зазначаються 72 види. Новими для Правобережного Лісостепу України виявилися 52 види. Вперше для Правобережжя України відмічено розвиток 14 видів, усі з них виявилися рідкісними. Hymenochaetopsis corrugata зазначається вперше для рівнинної частини України, Lentinellus ursinus – вперше для території України. Таксономічний аналіз показав переважання порядків Polyporales, Hymenochaetales та Russulales, що є типовим для екосистем Північної півкулі. Провідними за видовим багатством є десять родин – Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae і Typhulaceae та 23 роди – Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia і Xylodon. У результаті аналізу субстратної приуроченості встановлено, що афілофороїдні гриби Київського плато належать до 11 еколого-трофічних груп; переважають сапротрофи на деревному відпаді різного розміру (69,9 %). Більшість ксилотрофів бере участь у розкладі деревини основних лісоутворюючих порід. У ході біотопного аналізу з використанням індексу Шеннона встановлено найвище видове різноманіття афілофороїдних грибів у субконтинентальних грабово-дубових лісах. Виділена група найпоширеніших ксилотрофів, зручних для актуальних наразі екологічних моніторингових досліджень. Проведений факторний аналіз головних компонентів у культурфітоценозах дав змогу встановити прямо пропорційну залежність між знахідками дереворуйнівних грибів та індексом фітосанітарного стану насаджень, що пояснюється рекреагенною трансформацією на досліджених модельних площах. В обраних для дослідження об'єктах природно-заповідного фонду України було виявлено 79,6 % афілофороїдних грибів Київського плато. Власні дослідження у Канівському заповіднику поповнили список ксилотрофів на 16 %. Було утричі збільшено відомості про видове різноманіття дослідженої групи грибів Національного природного парку «Голосіївський», 62 види вказуються вперше для цього об'єкту. В лісах Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» виявлено 65 видів. Всі вони вперше вказані для мікобіоти парку, як і 28 видів для Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, де група афілофороїдних грибів раніше не вивчалася. У кожному з досліджених об'єктів виявлені види ксилотрофів, які на решті території Київського плато не трапляються. У складі грибів Канівського заповідника виявилось 37 таких видів, парку «Голосіївський» – 9; парку «Трахтемирів» – 7.Частина видів Київського плато є рідкісними, п'ять включені до Червоної книги України (2009). Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides та Polyporus umbellatus охороняються у Канівському заповіднику.^UThis thesis reports result of special study of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato. The species diversity, taxonomic, trophic and spatial composition, previously unknown distribution of fungal communities in different types of habitats of the studied area were investigated.Totally 221 species of aphyllophoroid fungi from 118 genera, 40 families, 11 orders of class Agaricomycetes (Basidiomycota) were detected. Of them, 72 speciesare new to the study area. In total, 52 species are new records for the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. 14 species were registered for the first time for the Right Bank of Ukraine. Hymenochaetopsis corrugata is reported for the first time for the plain part of Ukraine. Lentinellus ursinus is reported for the first time for Ukraine. Taxonomic analysis showed that orders Polyporales, Hymenochaetales and Russulales were dominated. Ten families were leading in terms of species richness: Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae, and Typhulaceae; in addition, 23 genera also were predominated, namely Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia, and Xylodon. As a rescibt of the analysis of the distribution of fungi by substrates 11 ecological-trophic groups were found, among which saprotrophs on wood decay of various sizes predominated (69.9 %). Most of species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato participating in the decomposition of wood of the main forest-forming species. The greatest species richness of fungi investigated is found in subcontinental hornbeam-oak forest, where the highest values of the Shannon index indicate the multiplicity and diversity of mycobiota. The group of most widespread xylotrophs, promising for the most relevant at present environmental monitoring studies was selected. PCA method has showed the direct dependence between the findings of xylotrophic fungi and the stand state index of woody plants, which is predictable for artificial phytocoenoses in urban conditions. In the objects of the nature reserve fund of Ukraine164 species from 86 genera, 31 families and 10 orders (79,6 % of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato) were recorded. As result of our studies, 16 % of species to the list of xylotrophs of Kaniv Nature Reserve were added. Information on the species diversity of the investigated group of fungi of the Holosiiv National Nature Park were tripled; 62 species are listed for the first time for this object. 65 species were found in the forests of the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. All of them are new for the park, as same as 28 species for the Oleksandriia State Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine, where the group of aphyllophoroid fungi were hitherto not studied. In each of the investigated objects, species of xylotrophic fungi which do not occur in the rest territory of Kyiv Plato were recorded 37 such species in the Kaniv Nature Reserve, 9 species in the Holosiiv National Nature Park and 7 species in the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. Some species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato are rare, five species are listed in the Red Book of Ukraine (2009). Of the latter Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides and Polyporus umbellatus are protected in the Kaniv Nature Reserve.

В дисертації зроблено санітарно-гігієнічну оцінку зерна пшениці контамінованого мікроміцетами у різних регіонах України та встановлено їх токсигенний потенціал. Серед них визначали потенційних продуцентів мікотоксинів, зокрема дезоксиніваленолу. Визначено температурно-вологісний режим, види субстрату та тривалість токсиногенезу грибів роду Fusarium. Досліджено кількісний та якісний склад епіфітної і ендофітної мікобіоти зерна пшениці, вирощеної у різних регіонах України: Степ, Лісостеп та Полісся. Серед виділених ізолятів мікроміцетів виявлено продуцентів фузаріотоксинів – дезоксиніваленолу, а також T-2, F-2 токсинів, моніліформіну, фумонізину В1 та аспергілотоксинів – афлатоксинів, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Найбільш частими контамінантами зерна пшениці були мукоральні гриби та гриб Alternaria alternata. Відносно рідше зустрічались гриби роду Aspergillus та Penicillium, рідко гриби роду Fusarium. Мукоральні гриби контамінували зерно пшениці в регіоні Степу щорічно у 100 % зразків і в межах від 90 до 94,1 % у Лісостепу та Степу. Внаслідок дезоксиніваленолотосикозу мишей у печінці, серці і нирках виявляли дегенеративні зміни. Введення курчатам кросу Адлер сріблястий дезоксиніваленолу в дозі 70 мг/кг маси тіла спричиняло зниження маси тіла, зміну активності ізоферментів лужної фосфатази та обміну окремих макроелементів у сироватці крові, що супроводжувалося патологічними змінами у нирках, серці та печінці. Доведено також імуносупресивну дію дезоксиніваленолу до збудника хвороби Ньюкасла в організмі курчат. Сорбент Мікосорб у кількості 20 г/г корму попереджував втрату маси курчат протягом 3 тижнів експерименту, а також знижував вираженість патологічних змін внутрішніх органів викликаних дезоксиніваленолотоксикозом.^UIn the dissertation, a sanitary and hygienic assessment of wheat grain contaminated with micromycetes in different regions of Ukraine was made and their toxigenic potential was established. Among them, potential producers of mycotoxins, in particular deoxynivalenol, were identified. The temperature-humidity regime, types of substrate and duration of toxinogenesis of fungi of the genus Fusarium were determined. Quantitative and qualitative composition of epiphytic and endophytic mycobiota of wheat grain grown in different regions of Ukraine: Steppe, Forest Steppe, and Polissia was studied. Among the selected micromycete isolates, producers of fusariotoxins – deoxynivalenol, as well as T-2, F-2 toxins, moniliformin, fumonisin B1 and aspergillotoxins – aflatoxins, penicillic, kojic and aspergillic acids were found. The most frequent contaminants of wheat grain were mucoral fungi and the fungus Alternaria alternata. Fungi of the genera Aspergillus and Penicillium were found relatively less often, fungi of the genus Fusarium were rare. Mucoral fungi contaminated wheat grain in the Steppe region annually in 100 % of the samples and between 90 and 94.1 % in the Forest Steppe and Steppe. As a result of deoxynivalenolotosycosis, degenerative changes were detected in the liver, heart and kidneys of mice. The introduction of deoxynivalenol at a dose of 70 mg/kg of body weight to Adler silver cross chickens caused a decrease in body weight, a change in the activity of alkaline phosphatase isozymes and the exchange of certain macroelements in blood serum, which was accompanied by pathological changes in the kidneys, heart and liver. The immunosuppressive effect of deoxynivalenol on the causative agent of Newcastle disease in chickens has also been proven. The Mycosorb sorbent in the amount of 20 g/kg of feed prevented the weight loss of chickens during the 3 weeks of the experiment, and also reduced the severity of pathological changes in internal organs caused by deoxynivalenolotoxicosis.