Розкрито сутність поняття історизму, досліджено його прояви й етапи розвитку з моменту виникнення до сучасного періоду. Проаналізовано історію становлення українського історичного роману радянської доби. Досліджено концептуальні засади й образно-стильові ознаки історичної романістики Р. Іваничука, зокрема, визначено в ній частку документального та художнього. Історичні романи "Мальви", "Манускрипт з вулиці Руської", "Черлене вино", "Вода з каменю", "Четвертий вимір", "Орда", "Євангіліє від Томи", "Вогненні стовпи" розглянуто у літературному контексті. Простежено генезу художнього мислення автора та ключових історичних концептів, розкрито особливості використання у романах різного роду символів і хронотопів. Проаналізовано становлення індивідуального стилю та своєрідної поетики Р. Іваничука, а також формування в історичних романах письменника ознак інтелектульно-філософічної прози.

  Скачати повний текст

Досліджено логіко-гносеологічні пошуки, зійснювані філософами Київської духовної академії (КДА) у часи післякантівських реформ традиційної логіки та теорії пізнання. До дослідження залучено їх манускрипти, які суттєво коригують уявлення дослідників про рівень логіко-гносеологічної культури філософів КДА, складені лише на основі опублікованого ними. Уперше у галузі історико-філософських досліджень здійснено теоретичну реконструкцію логіко-гносеологічних поглядів київських академістів. Суттєво уточнено особливості духовно-академічного ідеалізму. З'ясовано загальнофілософські засади академістів щодо співмірності предметів логіки та теорії пізнання, щодо пізнавальних можливостей традиційних законів мислення.

  Скачати повний текст

На підставі результатів історико-філософського аналізу екзистенціалів києво-руської християнської культури виявлено коло умонастроїв, які дозволяють зробити висновок про необхідність доповнення наявного підходу щодо середньовічного типу особистості як корпоративно визначеного. Доведено, що характером християнського світогляду та специфікою його функціонування у філософській культурі Київської Русі закладено підвалини для формування особистісної свідомості та начала, які відображені у ряді літературно-філософських пам'яток даної епохи. Зазначено, що дані положення екстраполюються на текст, який раніше не залучався до складу джерелознавчої бази філософської культури Київської Русі (так званий "Раскольничий манускрипт", відкритий В.М.Татищевим, виписи з якого значно доповнюють текст Іпатіїського літопису).

  Скачати повний текст