На підставі інтердисциплінарного підходу відтворено історію культури ранньопервісного населення території сучасної України як системи, що перебувала у тісному взаємозв'язку зі своїм природним оточенням. Розроблено схему екологічного районування культури населення території сучасної України для епохи пізнього палеоліту - мезоліту. Визначено обсяг, функціональне навантаження та пізнавальний потенціал понять географічної зони та ландшафту в контексті дослідження давньої історії. Розроблено механізм визначення ступеня адаптивності ранньопервісної культури.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемам мезоліту України. Встановлено, що в ранньому мезоліті в лісостеповому Лівобережжі Дніпра і басейні Сіверського Донця розвивалося культурне явище, що отримало назву зимівниківська культура. Воно склалося на базі фінальнопалеолітичних пам'яток типу Борщево ІІ під під впливом красносільської культури не пізніше кінця дріасу ІІІ. Крем'яний інвентар зимівниківських стоянок відрізняється високою відщеповістю, застосуванням техніки твердого відбійника, великими розмірами і грубістю артефактів. Переважають одно- та двоплощадкові нуклеуси для нерегулярних платівок і відщепів. Основний тип мікролітів - великі грубі симетричні трапеції на відщепах. Як правило, вони мають увігнуті ретушовані окрайки, високі та середньовисокі пропорції. Зустрічаються й дрібні трапеції. Культура була представлена трьома локальними варінтами. В її розвитку, що продовжувався до кінця бореального періоду, виділяється два хронологічні етапи.

  Скачати повний текст

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

  Скачати повний текст

Розглядається історія і сучасний стан проблеми походження давніх носіїв індоєвропейських мов. Проводиться порівняльний аналіз найбільш вагомих і поширених в науці гіпотез, побудованих як на лінгвістичному, так і на археологічному матеріалі, верифікується вірогідність кожної з них через зіставлення з найбільш усталеними і визнаними серед фахівців поглядами на аспекти мовного та етнокультурного (відомого з археологічних джерел) розвитку. Робиться спроба ввести до парадигми індоєвропеїстики деякі нові результати досліджень українських археологів. Підкреслюється необхідність враховувати фактор діахронності (подовженості в часі) не лише процесів зародження і формування індоєвропейської етномовної єдності, а й процесу її розпаду (resp. виокремлення історично відомих груп). Це дозволяє дещо інакше, ніж у більшості досліджень, підійти до питання про культурний стан індоєвропейського суспільства напередодні і під час розпаду мовної єдності. Робиться висновок, що відомим на сьогодні даним найкраще відповідає гіпотеза про розміщення прабатьківщини індоєвропейців в області низинних лісових рівнин між Рейном і Дніпром за епохи мезоліту - раннього неоліту (близько VII - V тис. до н.е.). Розпад індоєвропейської єдності був, вірогідно, пов'язаний з переходом населення Середньої та Північної Європи до відтворювальної економіки.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним дослідженням амазонок Європейської Скіфії. Поховальні пам'ятки скіфських войовниць розглянуто на тлі наративних джерел та виробів зображувального мистецтва. Проаналізовано типи поховальних споруд, склад речового супроводу і, перш за все, зброї. За характером певних показників доводиться соціальне розшарування в середовищі амазонок. Хронологічний діапазон поховальних комплексів жінок-воїнів визначається в межах другої половини 7-го 2 століть до н.е. Завдяки огляду бойових поранень, характеру та місця зброї в могилах жінок та залученню певних аналогій з поховальними комплексами чоловіків стверджується, що зброя в могилі є особистим атрибутом скіфського воїна незалежно від гендерної приналежності небіжчика. Огляд різночасових археологічних та історичних джерел Європейської Скіфії та інших територій засвідчив наявність жінок воїнів від мезоліту і до новітнього часу. Отже, амазонки – жінки войовниці реально існували, причому вони є не вузьколокальним або вузькохронологічним, а загальноісторичним явищем.^UThis dissertation is the first complex study of the European Scythian Amazons. The burial monuments of the Scythian female warriors are through narrative sources and products of the visual arts. Types of burial structures, composition of material support, and, above all, the weapons are analyzed. Due to the nature of certain indicators, the social stratification in the Amazons environment can be proven. The chronological range of the burial complexes of female warriors is determined within the second half of the 7th – 2nd centuries BC. Through the review of combat wounds, the nature and location of weapons in women's graves, and the drawing of certain analogies with the burial complexes of men, it is argued that weapons in the grave are a personal attribute of the Scythian warrior regardless of the gender of the deceased. A survey of various archeological and historical sources of European Scythia and other territories revealed the presence of female warriors from the Mesolithic period to the modern times. Therefore, Amazons - female warriors - actually existed, and they are not local or narrow-chronological, but universal phenomenon.