Досліджено внутрішні, регіональні та міжнародні фактори еволюції Косовського конфлікту. Доведено, що сучасні етнонаціональні конфлікти істотно ускладнюються активним поширенням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, які об'єктивно сприяють активізації націоналістичних радикальних ідеологій як чинників нестабільності у вимірах національної, регіональної та глобальної безпеки. Показано, що ефективне забезпечення національної, єврорегіональної та міжнародної безпеки неможливе без ліквідації загроз, пов'язаних з неконтрольованим загостренням етнополітичних конфліктів та їх переходом у фазу збройного протиборства, наслідком якої є розпад державності, нищення та дискримінація людей за етнічною ознакою, що підтверджено на прикладі конфліктів на території колишньої Югославії, зокрема, у Косовському краї. Косовський конфлікт проаналізовано у цілісному міжнародному контексті. Досліджено фазу його інтернаціоналізації, яка активізувалася з початку 1998 р. у зв'язку з загостренням ситуації у краї. Висвітлено міжнародне втручання миротворчих сил у березні 1999 р., яке трансформувалося у воєнну операцію НАТО проти керованої на той час С. Мілошевичем Союзної Республіки Югославії із застосуванням "повітряної війни". Дане втручання розцінено як прояв нової тенденції в міжнародних відносинах, за якої гуманітарні стандарти та дотримання прав людини набувають пріоритетного значення у порівнянні з державним суверенітетом. Проаналізовано проголошення у лютому 2008 р. Республікою Косово державної самостійності з усіма бажаними та небажаними наслідками "Косовського прецеденту", досліджено його вплив на систему міжнародних відносин. Показано, що одним з подібних наслідків є свідомі зусилля Російської Федерації (РФ), спрямовані на "розморожування" етнополітичних конфліктів у пострадянському політичному просторі, про що свідчить визнання РФ в односторонньому порядку державної самостійності Південної Осетії й Абхазії.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості, характер і напрями діяльності краєзнавчих осередків на території Київщини. Обгрунтовано тезу про те, що Всеукраїнська академія наук у 1920-х р. відіграла провідну роль у зародженні та розвитку наукових напрямів краєзнавчих досліджень на території Київщини та всієї країни. Проаналізовано краєзнавчу роботу комісій, секцій, музеїв, бібліотек, освітніх закладів, архівних установ, окремих науковців, громадських організацій за конкретних історичних умов досліджуваного періоду. Розкрито процес розвитку та занепаду історичного краєзнавства в 1920-х - 1930-х рр. З'ясовано рівень впливу радянської урядової політики на характер краєзнавчих досліджень. Встановлено конкретні історичні обставини формування та нищення краєзнавчих осередків. Розкрито масові репресії проти краєзнавців та їх негативні наслідки для духовності українського народу.

  Скачати повний текст

Зазначено, що Львівський церковний собор 1946 р. розглядається як прагнення комуністичної влади формально легітимізувати церковну монополію підконтрольної Російської православної церкви на західноукраїнських землях, встановити таким чином повний ідеологічний контроль над духовним життям західних українців. Встановлено, що його проведення мало завершити нищення УГКЦ як національної релігійної структури, що своїм існуванням перешкоджала утвердження комуністичного режиму. Зазначено, що у боротьбі з греко-католиками використовувався широкий арсенал ідеологічних, репресивних і адміністративних методів, головну роль у реалізації політики комуністичного керівництва відіграли органи державної безпеки. Показано штучність розриву унії та процесу "возз'єднання" з РПЦ, репресивні механізми впливу держави на ієрархів, священиків і віруючих УГКЦ, жертовну готовність греко-католицького духовенства відстоювати свою віру всупереч офіційній політиці радянської влади.

  Скачати повний текст

На основі розсекречених матеріалів колишнього КДБ при РМ УРСР та Політбюро ЦК КПУ вперше в українській історіографії грунтовно вивчено роль масового терору як елемента державного управління в СРСР 1917 - 1941 рр., створення інформаційної управлінської системи та її застосування, глобальне нищення дворянства, офіцерства, духівництва, представників так званих дрібно-буржуазних партій та українських урядовців періоду Визвольних змагань, диференційований підхід до різних прошарків селянства, зв'язок репресій з плановим народним господарством, сталінський переворот, чистка НКВС, а також вплив терору на генофонд населення.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено політику радянської влади у Криму щодо Російської Православної Церкви (РПЦ) в 1921-1929 рр., що дозволило глибше вивчити форми та методи впливу більшовицької держави на тенденції розвитку суспільно-політичного та релігійного життя цього періоду. Досліджено сутність релігійної політики Радянської держави щодо РПЦ, визначено фактори, що впливали на її формування та еволюцію, визначено та досліджено створені для її проведення адміністративні, партійні та громадські органи, розглянуто методи їх роботи. Проаналізовано масив документів щодо участі партійних і державних органів у процесі нищення РПЦ, релігійного життя та світогляду. Надано загальну характеристику стосунків радянської держави та РПЦ в Криму в означений період, підсумовано результати проведення адміністративними органами республіки антирелігійної політики радянської держави.

  Скачати повний текст

Із використанням фізико-географічної та палеогеографічної методологій досліджено етапи розвитку ландшафтів Українського Розточчя. Доведено вплив пізньопалеозойських тектонічних структур на формування давнього та сучасного рельєфу, а також ландшафтної структури досліджуваної території. З'ясовано, що у період раннього сармату Розточчя існувало у вигляді окремої палеогеографічної області, було вододілом і мало хвилястий, горбистий рельєф, утворений міоценовими відкаладами. Зроблено припущення, що за умов субтропічного клімату на даній території співіснували мезофільні рослини поряд з вічнозеленими реліктами палеогену, серед тварин були представники травоїдної гіпаріонової фауни. Виявлено, що прилегла частина Малого Полісся не була затоплена міоценовими морями, а масштаби ерозійного нищення гіпотетичної крейдово-третинної товщі Малого Полісся, окреслені попередніми дослідниками, є перебільшеними. Доведено, що у час максимального зледеніння у долинах на Розточчі панували болота, сирі та вологі луки, рідкі деревно-чагарникові острівки, сухіші межиріччя були зайняті тунролісовою рослинністю з островами лісів паркового типу, складеними холодостійкими породами. Зроблено висновок, що Українське Розточчя у регіональній системі сучасних фізико-географічних одиниць є частиною фізико-ландшафтної області Розточчя, що входить у склад Західної Європи, Середньо-Європейської (Німецько-Польської) рівнини. Запропоновано визначення Розточчя як зони хвойношироколистяних лісів Західної Європи. У межах Українського Розточчя виділено чотири ландшафти, окремі місцевості та складні урочища.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-культурне життя в Україні на початку XX ст., проаналізовано політику російського самодержавства й її негативний вплив на соціально-економічний, політичний і духовний розвиток українського народу. Розкрито репресивний характер політики царизму щодо діяльності українських громадсько-політичних партій і організацій, а також учасників національно-визвольного руху. Розглянуто процес русифікації українців і нищення української мови. Проаналізовано антиукраїнську освітню політику самодержавства, зокрема, наведено матеріали про переслідування імперською владою діячів мистецтва, що перешкоджало розвитку української культури - однієї з найважливіших передумов становлення та подальшого розвитку нації.

  Скачати повний текст

Реконструйовано театральну топографію України 1941-1944 рр., репертуар та творчий склад театральних колективів, визначено роль театру в соціокультурному середовищі того часу. За умов фашистського нищення української культури, сцена, скориставшись відстрочкою свого маргінального фіналу, компенсує втрачувану силу стагнуючих видів мистецтва, посилює психокорегувальні функції, виявляє себе як фактор націотворення. З'ясовано спонукальні причини легітимності, наданої фашистською диктатурою інститутові театру в Україні, розглянуто проблему колабораціонізму, принципи театрального будівництва за тих умов, вплив на нього альтернативних чинників - жорстокого фашистського протекторату і національно-патріотичних настроїв митців та глядачів.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є національно-культурна самобутність українців Донеччини у 1923 – 2014 рр. Предметом дослідження є еволюція національно-мовної ідентичності українців Донеччини (квітень 1923 р. – квітень 2014 р.). Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні основних тенденцій та особливостей розвитку національно-мовної ідентичності українців Донеччини впродовж періоду від квітня 1923 р. до квітня 2014 р. Результати дослідження. Проведено системне дослідження еволюції національно-мовної ідентичності українців Донеччини від квітня 1923 р. до квітня 2014 р., зокрема: проаналізовано трансформацію національної свідомості та мовної ідентичності українців Донеччини від квітня 1923 р. до середини 1950 х рр; розкрито особливості процесу формування «радянської людини» на Донеччині від середини 1950-х – до середини 1980-х рр.; висвітлено особливості національно-мовної самоідентифікації українців Донеччини від другої половини 1980-х рр. – до квітня 2014 р. Досліджено процеси штучного протиставлення українців Сходу й Заходу України на прикладі Донеччини та особливості насадження ідей «Русского мира» в Україні як засіб деформації культурно-національної ідентичності українців Донеччини. Встановлено, що нищення мовної та культурно-національної ідентичності неминуче призводить не лише до нівеляції національної свідомості, але й до подальшої кризи громадсько-політичної позиції особи та населення певного регіону. Сфера використання. Факти й висновки дисертації можуть бути використані під час розроблення спеціальних й узагальнюючих праць, підготовці навчальних курсів, лекцій і спецкурсів з історії Донеччини.^UThe object of study is the national and cultural identity of Ukrainians in Donetsk region in 1923 - 2014. The subject of the study is the evolution of the national-linguistic identity of Ukrainians in Donetsk region (April 1923 - April 2014). The purpose of the dissertation is to identify the main trends and features of the development of national and linguistic identity of Ukrainians in Donetsk region during the period from April 1923 to April 2014. Results of the research. A systematic study of the evolution of the national-linguistic identity of Ukrainians in Donetsk region from April 1923 to April 2014 was conducted, in particular: the transformation of national consciousness and linguistic identity of Ukrainians in Donetsk region from April 1923 to the mid-1950s was analyzed; the peculiarities of the process of formation of the "Soviet man" in the Donetsk region from the mid-1950s to the mid-1980s are revealed; The peculiarities of the national-linguistic self-identification of Ukrainians in Donetsk region from the second half of the 1980s to April 2014 are highlighted. The processes of artificial opposition of Ukrainians of East and West of Ukraine on the example of Donetsk region and features of planting ideas of "Russian world" in Ukraine as a means of deformation of cultural and national identity of Ukrainians of Donetsk region are studied. It is set that the destruction of linguistic and cultural-national identity inevitably leads not only to the leveling of national consciousness, but also to a further crisis of the socio-political position of the personality and the population of a particular region. Scope of use. The facts and conclusions of the dissertation can be used in the development of special and generalizing works, preparation of training courses, lectures and special courses on the history of Ukraine.

Дисертація є результатом комплексного дослідження особливостей діяльності римо-католицького духовенства Львівської та Луцької дієцезії у період 1939–1991 рр. Входження восени 1939 року західних регіонів України до складу СРСР та тривале перебування під впливом атеїстичного радянського режиму призвело до численних руйнувань в структурі Римо-католицької церкви в Україні, що передусім пов’язано із фізичним знищенням та різноманітними утисками духовенства, мирян та руйнуванням храмових комплексів. У вступі дисертації обґрунтовано її актуальність, окреслено хронологічні та територіальні рамки, сформульовано мету дослідження, визначено його завдання, об’єкт та предмет, охарактеризовано наукову новизну дисертації та визначено методи дослідження, що використовувалися автором. Визначено практичне значення роботи, простежено апробацію результатів дослідження, його структуру та обсяги.В першому розділі – «Стан наукової розробки проблеми, джерельна база та методологія дослідження» аналізується стан наукової розробки проблеми, її джерельна база, розкриваються теоретико-методологічні принципи, які застосовувалися під час дослідження. Історіографію розділено на декілька умовних груп, кожна із яких характеризується автором із виділенням її особливісних характеристик, аналізуються праці українських та зарубіжних дослідників, які безпосередньо чи опосередковано є дотичними до досліджуваної наукової теми. Різноплановість джерельної бази дала можливість у повній мірі вивчити та проаналізувати життєдіяльність римо-католицького духовенства у період 1939 – 1991 рр.. та відтворити цілісну картину репресивних заходів, що вживалися радянською владою проти Римо-католицької церкви. Джерельна база дисертації є, доволі, широкою і включає у себе архівні матеріали, опубліковані документи, матеріали преси та спогади очевидців і безпосередніх учасників цих подій, статистичні матеріали релігійних установ. Спогади очевидців, мемуари та особисті записи священників становлять велику цінність для дисертаційної роботи, оскільки дані джерела вперше увійшли до наукового обігу та несуть вагоме смислове навантаження, що дозволяє з перших уст пізнати становище в якому опинилось римо-католицьке духовенство. У першому розділі, також, описано методи, завдяки використання яких було проведено комплексне дослідження, з’ясовано основний термінологічний апарат.Другий розділ – «Католицьке духовенство латинського обряду в умовах окупаційних режимів (1939–1944 рр.)» поділено на три змістових підрозділ і вклчає у себе дослідження політичних та соціально-економічних умов, в яких опинилось римо-католицьке духовенство під час Другої світової війни. Визначено передумови, що спричинили репресії проти римо-католицького духовенства з боку радянського та німецького окупаційних режимів, досліджено причини фізичного нищення представників різних національностей. У другому розділі, також, висвітлено вплив та наслідки Другої світової війни на функціонування Католицької церкви латинського обряду у Галичині та на Волині, вивчено методи боротьби тоталітарних режимів із релігійними вподобаннями населення. На прикладі конкретних постатей проаналізовано діяльність римо-католицького духовенства в зазначений період та сформовано перелік жертв окупаційних режимів.Третій розділ – «Становище Католицької Церкви у період 1945–1964 рр.» присвячено аналізу становища у якому опинилась Церква у повоєнний період на теренах Галичини та Волині. У розділі виділено два змістових підрозділи в яких досліджується нормативно-правове функціонування Католицької Церкви та наслідки політики націоналізації, що її здійснювала радянська влада. Доведено, що у цей період відбувається, фактично, руйнація Римо-католицької церкви із послідуючою забороною її діяльності. У четвертому розділі – «Римсько-Католицька Церква в радянській державі: проблеми та напрямки діяльності (1965–1991 рр.)», що поділений на три підрозділи, розкриваються особливості життя та діяльності римо-католицьких священників у Галичині та на Волині, в умовах, коли Римо-католицька церква припинила свою офіційну діяльність і функціонувала фактично нелегально. Проаналізовано особливості ліквідації та нищення католицьких храмів та Церкви як установи в цілому на досліджуваних теренах. Досліджено діяльність духовенства у справі відновлення традиції віри, душпастирську діяльність та збереження римо-католицького обряду в умовах радянської дійсності.Загалом, здобувач ступеня доктора філософії всебічно проаналізував та розкрив усі аспекти та особливості життєдіяльності римо-католицького духовенства Львівської та Луцької дієцезій періоду 1939 – 1991 років, та довів, що репресії радянської та німецької влади проти Римо-католицької церкви носили жорстокий та необґрунтований характер. Ключові слова: Римо-католицька церква, Волинь, Галичина, духовенство, Друга світова війна, окупаційні режими, душпастирство, атеїзація, радянська влада, капелани, репресії, СРСР.^UThe dissertation is the result of a comprehensive study of the peculiarities of the activities of the Roman Catholic clergy of the Lviv and Lutsk diocese in the period 1939–1991. The entry of the western regions of Ukraine into the USSR in the autumn of 1939 and their long stay under the influence of the atheistic Soviet regime led to numerous destructions in the structure of the Roman Catholic Church in Ukraine, which is primarily due to the physical destruction and various oppressions of the clergy, laity and the destruction of church complexes. The first section – "The state of scientific development of the problem, the source base and the methodology of the study" analyzes the state of scientific development of the problem, its source base, reveals the theoretical and methodological principles that were used during the study. Historiography is divided into several conditional groups, each of which is characterized by the author with the allocation of its special characteristics, the works of Ukrainian and foreign researchers that are directly or indirectly related to the scientific topic under study are analyzed. The diversity of the source base made it possible to fully study and analyze the life of the Roman Catholic clergy in the period 1939-1991. and to reconstruct a complete picture of the repressive measures taken by the Soviet authorities against the Roman Catholic Church. The source base of the dissertation is quite wide and includes archival materials, published documents, press materials and memoirs of eyewitnesses and direct participants in these events, statistical materials of religious institutions. Memoirs of eyewitnesses, memoirs and personal records of priests are of great value for the dissertation, since these sources first entered scientific circulation and carry a significant semantic load that allows you to know first-hand the situation in which the Roman Catholic clergy found themselves. The first section also describes the methods, thanks to the use of which a comprehensive study was carried out, and the main terminological apparatus is clarified.The second section, "The Catholic Clergy of the Latin Rite under the Occupation Regimes (1939-1944)," is divided into three subsections and includes a study of the political and socio-economic conditions in which the Roman Catholic clergy found themselves during the Second World War. The prerequisites that led to repressions against the Roman Catholic clergy by the Soviet and German occupation regimes are determined, the reasons for the physical destruction of representatives of different nationalities are studied. The second section also highlights the influence and consequences of the Second World War on the functioning of the Catholic Church of the Latin rite in Galicia and Volhynia, and studies the methods of struggle of totalitarian regimes against the religious preferences of the population. On the example of specific figures, the activities of the Roman Catholic clergy in this period are analyzed and a list of victims of the occupation regimes is formed.The third section, "The Situation of the Catholic Church in the Period 1945-1964," is devoted to an analysis of the situation in which the Church found itself in the postwar period in Galicia and Volhynia. The section contains two subsections, which examine the normative and legal functioning of the Catholic Church and the consequences of the nationalization policy pursued by the Soviet government. It is proved that during this period there was, in fact, the destruction of the Roman Catholic Church with the subsequent prohibition of its activities. The fourth chapter, "The Roman Catholic Church in the Soviet State: Problems and Directions of Activity (1965-1991)", which is divided into three subsections, reveals the peculiarities of the life and work of Roman Catholic priests in Galicia and Volhynia, in conditions when the Roman Catholic Church ceased its official activities and functioned virtually illegally. The features of the liquidation and destruction of Catholic churches and the Church as an institution as a whole in the studied areas are analyzed. The activities of the clergy in the restoration of the tradition of faith, pastoral activity and preservation of the Roman Catholic rite in the conditions of Soviet reality are studied.In general, the applicant for the degree of Doctor of Philosophy comprehensively analyzed and revealed all aspects and features of the life of the Roman Catholic clergy of the Lviv and Lutsk dioceses of the period 1939-1991, and proved that the repressions of the Soviet and German authorities against the Roman Catholic Church were cruel and unjustified. Keywords: Roman Catholic Church, Volyn, Galicia, clergy, World War II, occupation regimes, pastoral care, atheization, Soviet power, chaplains, repressions, USSR.