Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики порушень центрального та периферичного кровообігу у хворих на міокардит. На підставі обстеження 167 хворих та 20 осіб контрольної групи запропонована методика синхронної радіоциркулографії. Визначено наявність, крім гіпер- та гіпокінетичного, двох парадоксальних типів гемодинаміки. Доведено, що в процесі становлення і прогресування недостатності кровообігу відбувається ступінчата адаптивна перебудова типів гемоциркуляції в наступній послідовності: гіперкінетичний; I-парадоксальний; II-парадоксальний; гіпокінетичний. Продемонстрована залежність характеру кардіальних та екстракардіальних пристосовно-компенсаційних механізмів адаптації функціональної системи кровообігу від стадії недостатності кровообігу та типу гемоциркуляції. Розроблено науково обгрунтований алгоритм застосування ехокардіографії та синхронної радіоциркулографії в процесі комплексного обстеження хворих на міокардит.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному розгляду проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Визначаються передумови її позиціювання в діалогах українського мислителя, шляхи її вирішення, а також ідейні взаємозв'язки, що дозволяють включити творчість Г.Сковороди до загального русла історії української філософії і вивчати її у межах єдиного контексту розвитку європейської філософської традиції.

  Скачати повний текст

Досліджується діяльність різних конфесій на Закарпатті в 1919-1929рр. у складі Чехословацької республіки. Встановлено, що якісні зміни в громадсько-політичному житті населення краю, які забезпечували свободу віросповідань, сприяли відродженню православ'я. В ході цього процесу відбувалося значне кількісне зростання православної конфесії за рахунок відходу від греко-католицької віри. А це привело до різкого загострення у відносинах між православними та уніатами. На основі архівних документів, значна частина яких вперше введена у науковий обіг, проаналізовано стан міжконфесійних відносин в умовах розвитку демократизації суспільства. Зроблена спроба всебічного і об'єктивного аналізу причин загострення відносин між греко-католицькою та православною конфесіями, які у ряді місць виливались у відкриту боротьбу. Протистояння негативно впливало на взаємовідносини жителів краю, поглиблювало їх розкол і відволікало від вирішення складних, особливо соціально-економічних проблем. Проаналізовано причини, форми і методи міжконфесійних суперечностей. Десятилітня міжконфесійна боротьба завершилася у 1929 році узаконенням діяльності православної конфесії. Кінець 20-х років знаменується також поступовим переходом до цивілізованих форм взаємовідносин на основі існуючих у той час правових норм.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізові владних відносин у соціологічних концепціях теоретиків масового суспільства. В дослідженні представлено концептуальні моделі та основні поняття соціології мас, типи взаємин вождь - маси. Серед ідей творців соціології натовпу вирізнено проблему наявності понадіндивідуальної свідомості, наділеної емпіричними характеристиками. Раціональна інтерпретація такого поняття визначає його місце в механізмі соціальної взаємодії. Запропонована типологія ідей і вірувань натовпу дає змогу розкрити її внутрішні імпульси. Ключ до розуміння ідеї, яка стала домінантною психічного життя натовпу, перебуває в сфері релігійного життя. В ідеології формується тип віри, в якому "знання" ототожнюється з "віруванням". У роботі проаналізовано різні соціальні концепції, автори яких намагаються розкрити сутність німецького фашизму, порівнюються різноманітні методологічні конструкції, створені теоретиками різних шкіл (марксизм, неофрейдизм, Франкфуртська школа тощо) з метою пояснення цього складного феномена.

  Скачати повний текст

Теоретично висвітлено суперечності, що виникає у разі традиційного приписування автору можливості завершення та створення "цілого" поетичного буття. Ця суперечність полягає в тому, що сам автор залишається принципово незавершеним, тому що він не входить у простір, який завершується. Але позиція автора є постійно мінливою і виключає саму можливість створення ним "цілого" поетичного буття, передбачає, водночас з цим, створення "цілого" самого автора. Це означає вихід зі сфери естетичного, цілком включеного в кореляцію "я - інший", тобто, добровільну відмову від продовження акту уявлення, здатного в суттєвій формі явити через судження про "прекрасне" предмет цього судження і, водночас, здатного в чуттєвій формі створити через судження про "високе" предмет цього судження. Якщо предмет судження про "прекрасне" займає позицію "іншого", пояснюваного судженням з позиції "я", що повністю вписується у кореляцію "я - інший", то предмет судження про "піднесене" і саме судження про нього одне і те ж, що порушує закономірності кореляції "я - інший". За відсутності наявних доказів існування предмета судження про "піднесене", можна повірити в його існування, тим самим вийти за межі кореляції "я - інший", віднести предмет "піднесеного" до предметів віри, що існують поза кореляцією "я - інший". Це дозволяє говорити про архітектоніку віри, як про надархітектоніку, що містить у собі архітектоніку естетичного об'єкта (кореляції "я - інший") і дозволяє автору, зберігаючи свою тілесну обмеженість, завершувати поетичне буття: створювати "ціле" героя та "ціле" автора. Тобто, автор, втілений в образ, стає автором-творцем, що займає позажиттєву/позазнаходжувану позицію щодо хронотипів зображуваного і зображувального світів, а не з'являється відразу як автор-творець, минаючи стадію автора, втіленого в образ.

  Скачати повний текст

Досліджено класичні філософські проблеми співвідношення віри та розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. Розглянуто зміст вчення про віру розуму та його місце у філософії І.Канта. Розкрито несуперечливість відносин віри та точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше у модерній філософії обгрунтував І.Кант. Доведено, що вчення І.Канта про віру розуму зняло класичне протиставлення віри та розуму і вивело релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглядати людину в особистісній цілісності її здатностей.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-філософських досліджень з проблем співвідношення філософії та педагогіки, а також охарактеризовано два типи їх зв'язку: нормативно-проектний і взаємодоповнюваний. Визначено специфічні ознаки філософсько-педагогічної концепції як цілісної теоретичної структури, що містить у собі світоглядне, методологічне та антропологічне підгрунтя, на основі якого осмислено мету та умови розвитку "наявного" стану дитини до "належного" стану дорослої людини, згідно з відкритим у педагогічній дійсності "сущим". Філософські та педагогічні погляди П.Юркевича вперше розглянуто як єдину систему у контексті конкретних історичних обставин та біографії мислителя. З'ясовано, що єдність даної концепції зумовлена розумінням спільності завдань філософії та педагогіки, зміст яких полягає у синтезі віри й знання у "цілісній картині" буття взагалі й людського буття зокрема, важливим виміром якого є виховання та освіта. Встановлено, що специфіка методу вирішення П.Юркевичем даних завдань полягала у використанні розробленого на засадах християнської догматики "припущення сутності" людини як ключа до інтеграції сукупності фактів дослідних наук. Розкрито зміст базової складової частини філософсько-педагогічної концепції мислителя - його антропологічного вчення, що містить обгрунтування здатності людини до вільного саморозвитку й самообмеження як суто людського призначення. Проаналізовано виховні та освітні теорії філософа, змістовна єдність яких полягає у визначенні умов та окресленні простору реалізації свободи творчого становлення особистості шляхом подолання суперечностей "наявного" й "належного", "індивідуального" та "загального". Здійснено спробу актуалізації філософсько-педагогічної концепції П.Юркевича за допомогою співвіднесення її положень із сучасними проблемами реформування системи освіти, а саме - гармонійного поєднання загальнолюдських та національних цінностей у принципах осмислення мети, змісту, а також форм педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення методологічних засад однієї з пріоритетних галузей гуманітарного знання - філософії освіти. Запропоновано концепцію методологічних засад філософії освіти, на рівні якої передбачається подолання проблем сучасної освітньої діяльності та розвиток гуманітарного знання в цілому. Запропонована концепція полягає у формулюванні структурних елементів філософії освіти на підставі виявлення та аналізу існуючих протиріч і парадоксів у сучасній освітній діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему гармонії віри та розуму в житті людини у контексті філософсько-антропологічних поглядів Е.Жильсона. Критичний аналіз досвіду онтологічного обгрунтування віри та розуму показав, що пошук особистістю відповіді на питання своєї природи починається в межах трансцендентного. Проблема співвідношення розуму та віри ставиться в томізмі не в абстрактних термінах, а на рівні конкретної людини як симбіоз двох різних і, водночас, взаємопов'язаних та діючих інстанцій пізнання. Філософське осмислення віри залишається раціональним і ніколи не перетворюється на саму віру. Наголошено, що філософські пошуки істинно сутнього (ontos on), співзвучні спрямуванням християнської віри. Всебічний аналіз філософсько-релігійної антропології Е.Жильсона та її витоків дає підстави простежити у французькій філософії певну лінію: Паскаль - Бергсон - Жильсон і зробити висновок щодо впливу філософії тривання А.Бергсона на привнесення динамічного аспекту до інтерпретації томізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діяльність конфесій баптистів, євангельських християн, адвентистів сьомого дня та християн євангельської віри в перші десятиліття радянської влади в Україні. Розглянуто їх реакцію на зміну політичного устрою країни, розкрито причини швидкого зростання кількості членів громад, підраховано їх чисельність. Доведено, що зазначені протестантські конфесії в досліджуваний період утворили в Україні автономні від загальносоюзних церковні об'єднання. Проаналізовано їх внутрішній розвиток і міжконфесійну діяльність. Розглянуто різні аспекти антипротестантської політики Радянської держави періоду 20 - 30-х рр. XX ст. Розкрито роль партійно-державного апарату та спецслужб у руйнуванні церковних організацій протестантів на теренах України.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та новий підхід до розв'язання наукової задачі щодо корекції стану серцево-судинної та нервової систем у разі стрес індукованої гіпертензії за допомогою стимуляції функціональної активності гематоенцефалічного бар'єра (ГЕБ) за ритмічних холодових впливів на організм 12- та 24-місячних щурів. Визначено роль проникності ГЕБ до норадреналіну та ацетилхоліну в розвитку загального адаптаційного синдрома. На підставі застосування гіпотермічного навантаження виявлено діапазон адаптаційних можливостей ГЕБ старих тварин. У 12-місячних щурів ритмічна гіпотемія (РГ) з частотою 0,05 - 0,2 Гц однаково ефективно підвищує проникність ГЕБ, що викликає характерний паттерн біоелектричної активності мозку з домінуванням у спектрі частот 0,1 - 0,4 Гц (феномен подвоєння ритму), а у 24-місячних тварин для зниження резистентності проникності ГЕБ і гіпертензії, найбільш ефективною є РГ з частотою 0,05 - 0,1 Гц. Центральна нервова система дворічних щурів є менш пластичною, не відслідковує верхній діапазон впливів у секундному ритмі. Динаміка проникності ГЕБ щурів, що перенесли тривалий емоційно-больовий стрес, після 0,1 РГ стабілізується та відповідає природному резонансно посиленому гіпотермією ритму. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що ритмічний холодовий вплив на організм із частотою ~ 0,1 Гц навіть в перші 10 - 15 хв. призводить до підвищення проникності ГЕБ, достатнього для прояву центральних (парадоксальних) ефектів системно введених кардіотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Вперше визначено жанрову специфіку драматургії В.Винниченка та етапи його драматургійної творчої еволюції, яка характеризується, в основному, жанровими змінами у творчості митця, який зарекомендував себе майстром інтелектуальної драми та мелодрами, героїко-психологічної драми, сатиричної комедії, трагедії. Зазначено, що п'єси Винниченка відзначаються жанровою багатогранністю, однак, завдяки превалюванню певного жанрового аспекту вони набувають особливої структурної цілісності. З урахуванням попередніх досліджень визначено основні риси індивідуального художнього стилю Винниченка-драматурга, суголосного суттєвим мистецьким тенденціям доби та зроблено спробу осмислення характеру цілісності багатогранного стилю автора. Натуралістична точність у його драматургії підноситься до символістської таємничості, передусім, за допомогою парадоксального поєднання засобів експресіонізму та імпресіонізму, певною мірою сюрреалізму, у драматургії письменника виразне також передчуття мистецьких можливостей театру й абсурду. Встановлено, що поєднати різноманітні стильові стихії автору найчастіше вдається завдяки наголосу на ігровій стихії драматичної дії, вигадливому використанню принципу "театр у театрі".

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгво-семантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено філософські та релігійні начала в творчості О. Ольжича, які зумовили структуру його образу світу. Для з'ясування філософських засад аналізованої лірики запропоновано цілком новий її контекст, головним чином німецьку філософсько-політичну думку того періоду, зокрема, середовища так званих "консервативних революціонерів". Зазначено, що філологічний аналіз супроводжується відповідним філософським контекстом, згідно з настановою Ф. Ніцше: "Філолог повинен окреслити також мету і шлях свого наміру у вигляді короткого символу віри; хай так станеться завдяки оберненій думці Сенеки "philosophia facta est quae philologia fuit" [філософією стало те, що було філологією]. Це означає, що будь-яку філологічну діяльність повинен супроводити й охоплювати якийсь філософський світогляд, з якого усунуто як непотрібне все одиничне та детальне, залишаючи тільки цілісне й монолітне". Розкрито специфіку лірики О. Ольжича у зіставленні з поезіями Ю. Дарагана та К. Кавафіса.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософський, порівняльний аналіз гносеологічних поглядів представників української філософської думки ХІ - ХІХ ст. Висвітлено питання співвідношення розуму та віри на різних етапах розвитку української культури. Розкрито зміст понять "розум" та "віра" у світовій та українській філософській культурі. Описано вплив на формування києво-руської традиції візантійсько-елінської культури, в подальшому активної взаємодії західноєвропейських філософських напрямків з вітчизняними.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

  Скачати повний текст

Висвітлено онтологічну і гносеологічну природу сучасної мисленнєвої системи, виявлено передумови її виникнення. Проаналізовано мовну атракцію як дискурсивну категорію, що бере участь у формуванні різних видів текстів: з одного боку - публіцистичних, наукових, науково-публіцистичних, "метафоричної есеїстики", а з другого - "малих" текстів (заголовки і заголовкові комплекси). Виявлено лінгвофілософський зміст мовної атракції в її словесних і дискурсивно-текстових формах, пов'язаних із планом сприйняття та інтерпретації. Явище мовної атракції визначено як домінантний принцип сучасної мисленнєвої системи, що базується на постмодерністській культурній парадигмі. Встановлено, що за допомогою категорій інтертекстуальності, міфологічності, гіпертекстуальності і соціально розподілених мов на основі опозиції докса-парадокс, що реалізують це явище, мовна атракція виключає настанову традиційної науки на однодумність, на існування однієї істинної інтерпретації того чи іншого дискурсу. Розглянуто різні філологічні напрями сучасності, які можна позначити як традиційні та метафізичні, або "нові".

  Скачати повний текст

Запропоновано кваліфікувати статус філософської лірики в системі генерики як метажанровий різновид ліричного роду, суть якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З'ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І.Франка, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника, систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики запропоновано тлумачення ідейно-естетичних особливостей філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії збірок останнього десятиліття XIX - початку XX ст.:"ерос - танатос" ("Зів'яле листя"), "суще - належне" ("Мій Ізмарагд"), "сумнів - віра" ("Із днів журби"), "вічне - тлінне" ("Semper tiro"), які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального та реального.

  Скачати повний текст

З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення та розвитку філософських, етичних і релігійних поглядів Лесі Українки. Досліджено причини звернення поетеси до Біблії та духовних традицій світової культури. Значну увагу приділено розгляду релігієзнавчої концепції письменниці, в якій розкрито основні положення щодо походження та сутності релігії, проблему співвідношення релігійного та етнічного, роль їх взаємовпливів у світовому розвитку та в історії України, а також аспект зв'язку віри й церкви з громадським, культурним і національним життям.

  Скачати повний текст

Соціальне вчення католицизму у трьох його вимірах - теоретичному, історичному, практичному проаналізовано у контексті розвитку від теоцентризму до антропоцентризму. Розкрито зміст протестантської трудової етики, яка утвердила у суспільній практиці типово буржуазні норми та цінності, стала світським вираженням нового християнського символу віри, оформленням у релігійному обрамленні буржуазного політико-правового порядку. Доведено, що соціальна концепція Російської православної церкви побудована на різкому протиставленні теоцентричної духовної традиції російського православ'я та європейського антропоцентричного гуманізму, слов'янсько-православної національно-культурної ідентичності та секуляризованої, уніфікованої, глобалізованої Європи, російського народного православ'я з державним статусом і міжнародних стандартів прав людини, європейської концепції свободи совісті.

  Скачати повний текст