Розглянуто Карпато-Причорноморські землі як природну історико-географічну структуру, за умов якої проходила українська колонізація межиріччя Дністра, Пруту та Нижнього Придунав'я в другій половині XI - першій половині XIII ст. Досліджено складне етнодемографічне тло регіону, зокрема, кочове, візантійсько-болгарське, слов'яно-волоське. Визначено місце та роль основних етнополітичних і соціокультурних компонентів цієї колонізації на різних етапах - бродників, берладників, галицьких вигнанців, диких половців. Обгрунтовано періодизацію української колонізації. Встановлено існування слов'янського анклаву в Нижньому Подунав'ї, на грунті якого згодом виникли Берладське князівство та Берладська Січ. Доведено факт утворення Берладської Січі на Дунаї, як історичного попередника Запорізької та Задунайської Січей.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження донаукової традиції східних слов'ян як історіографічного джерела, що має певні історіографічні концепції, це дає змогу вивчити походження окремих наукових стереотипів дореволюційної, радянської та сучасної історіографії про печенігів, торків, половців, починаючи з донаукового періоду, коли авторами творів були непрофесійні вчені. З'ясовано, що дослідження історії, культури кочовиків Південно-Східної Європи X - першої половини XIII ст. у межах української та російської історіографії становило тривалий процес, який мав етапи донаукового та наукового вивчення, етапи й періоди якого характеризуються головними чинниками: загальним рівнем розвитку науки, соціальними, політичними умовами, методологічними парадигмами науковців. Висвітлено процес збагачення знання про номадів від перших фрагментарних відомостей про них у творах сучасників до концептуальної ідентифікації теми у межах сучасної вітчизняної та російської історіографії.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню сформованого в польських джерелах ХІ–ХV ст. образу половців. Зібрано та проаналізовано всі письмово зафіксовані згадки половців у польських джерелах ХІ–ХV ст. Здійснено їх порівняльний аналіз із джерелами інших країн. Окремо проаналізовано 46 згадок половців-куманів у «Annales» Я. Длугоша. Визначено походження кожної з цих згадок та порівняно із першоджерелом, на основі чого виявлено запозичення, помилки, перекручення і власне бачення автором образу кочівників. Окремо розглянуто відомості у польських джерелах про номадів-угрів та печенігів, що послужили основою для формування образу пізніше відомих половців. Для розуміння витоків його формування увагу зосереджено на різних взаємодіях кочівників із землями династії П'ястів: проаналізовано військово-політичні стосунки поляків і половців через зв'язки із Руссю, Угорщиною, Чехією; досліджено генеалогії П'ястів і Рюриковичів, шлюбні зв'язки останніх із половцями, в результаті чого ідентифіковано чотири випадки шлюбів представників династії П'ястів із нащадками половецько-руських шлюбів у другому й третьому поколіннях; проаналізовано польську топонімію, систематизовано та картографічно зафіксовано назви тюркського походження на території держави П'ястів.^UThe dissertation is devoted to the research on the image of the Cumans formed in Polish sources of the XIth–XVth centuries. All recorded mentions of the Cumans in Polish sources of the XIth–XVth centuries are collected and analysed. A comparative analysis of them and the sources of other countries is carried out. The analysis of Polish narratives shows that in Poland during the XIth–XVth centuries nomads from the East were not of much interest, they were mentioned sporadically, albeit with the certain frequency. 46 mentions of the Polovtsy-Cumans in J. Długosz's Annales are analysed separately. The origin of each of these mentions is determined and compared with the original source, on the basis of which borrowings, errors, distortions, as well as the late medieval author's own systematised vision of the image of the nomads are identified. In order to understand the origins of forming the image of the Cumans, an attention is focused on the various interactions of the nomads with the lands of the Piast dynasty. The military and political relations between the Poles and the Cumans at the intersection of regular ties with Rus', Hungary, and the Czech are analysed. The genealogies of the Piasts and the Rurikids, the marital relations of the latter ones with the Cumans, are studied. In this way, four cases of marriages of the representatives of the Piast dynasty to the descendants of the Cumans and Rus' marriages in the second and third generations are identified. Polish toponymy is analysed, the names of Turkic origin in the territory of the Piast state are systematised and cartographically recorded.