Дисертація присвячена з'ясуванню сутності громадянської освіти як чинника розвитку демократії в Республіці Польща та Україні. Визначено, що громадянська освіта є конкретною практичною дією, що покликана забезпечити активність, відповідальність, ініціативність громадян тощо та є основою створення інших умов (демократичних інститутів та процедур), функціонування яких стає дійсним тільки за “правильного” розуміння їхніх функцій та принципів дії, та загалом уможливлює існування демократії. Доведено, що демократичний розвиток сучасних держав (зокрема, Республіки Польща та України) не можливий за умов не належного ставлення до громадянської освіти та формування відповідного стилю поведінки (знань, вмінь та ставлень) громадян, яка за таких умов може бути лише формальною, і, як наслідок, зумовлювати низьку ефективність та нестабільність демократичної політичної системи. На основі здійснення комплексного узагальнення історичного досвіду, теоретичних напрацювань вітчизняних і зарубіжних (польських) учених щодо громадянської освіти та аналізу політико-правової основи, яка регламентує сучасне впровадження громадянської освіти як чинника розвитку демократії в Республіці Польща та Україні було визначено роль громадянської освіти у становленні та розвитку демократичних інститутів та процесів в Республіці Польща та з'ясовано специфіку громадянської освіти в Україні.^UThe dissertation is devoted to the definition of the essence of civic education as a factor in the development of democracy in the Republic of Poland and Ukraine. It has been determined that civic education is a concrete practical action designed to ensure active citizenship, responsibility, initiative of citizens, etc., and is the basis for creating other conditions (democratic institutions and procedures), functioning of which becomes valid only if the “correct” understanding of their functions and principles of action, and in general, enables the existence of democracy. It is proved that the democratic development of modern states (in particular, the Republic of Poland and Ukraine) is not possible in the absence of a proper attitude to civic education and the formation of a proper style of behavior (knowledge, skills and attitudes) of citizens, which in such conditions may be only formal and, as such, consequence, to determine the low efficiency and instability of the democratic political system. On the basis of a comprehensive generalization of historical experience, theoretical developments of Ukrainian and foreign (Polish) scholars on civic education and the analysis of the political and legal framework governing the modern implementation of civic education as a factor in the development of democracy in the Republic of Poland and Ukraine, the role of civic education in the formation and the development of democratic institutions and processes in the Republic of Poland (civiс education is continuous, systematic and practically oriented, recognized as part of state policy and an essential component of all political programs and practical actions, has a legislative form and is enshrined in various normative acts, defined by the concept of civic education, continues to be an important theme of Polish and international projects and programs. , developed and implemented with the support of the state, nongovernmental non-governmental organizations and foundations) and clarifies the specifics of civic education in Ukraine (which consists in the absence of a clear request for civil education by the authorities (the state is leveling up its own participation in the development of civic education), which is confirmed by the lack of a normative framework for the implementation and implementation of systematic and comprehensive civic education, as well as the state strategy of educating a citizen in accordance with values and principles democracy; uncertainty about the implementation model, and, in general, the lack of a public understanding of the need for civic education, the simulation of the functioning of government institutions, and the provision of civic education as an important factor in the development of civil society and democracy).

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

Досліджено діяльність єпископа Г. Хомишина - представника окцидентального релігійного напряму Української греко-католицької церкви (УГКЦ) першої половини ХХ ст. Розглянуто формування світогляду Г.Хомишина, осмислено прозахідні релігійні ідеї єпископа та доведено, що Г.Хомишин інспірував утворення в УГКЦ оксидентальної ідеологічної течії. Проаналізовано ставлення польської та української громадськості до ініціативи станіславського єпископа.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз формування та розвитку теорії народного представництва. Вивчено витоки народовладдя та ставно-представницьких органів у Київській Русі, сеймовий досвід польсько-литовського періоду та Ради на Гетьманщині (склад, компетенцію, порядок роботи), а також українське представництво у парламентських установах Австро-Угорщини та Державній думі Росії. Значну увагу приділено становленню вітчизняного парламентаризму у добу національно-визвольних змагань 1917 - 1920-х рр., зокрема, формуванню складу та представництва, організаційних структур, компетенції, функцій та порядку роботи Української Центральної Ради; ідеям і спробам скликання народного представництва доби Гетьманату та Директорії; розвитку парламентаризму в ЗУНР, започаткуванню радянських вищих представницьких органів.

  Скачати повний текст

Узагальнено мемуаристичну літературу українсько-польського пограниччя в контексті риторики та комунікативної поетики як самодостатню художню підсистему польської й української літератури доби романтизму. Проаналізовано специфіку жанрового, проблемного, соціального, просторового, гендерного та регіонального диференціювання правобережної мемуаристичної таксономії доби романтизму. Застосовано комплексну диференціацію мемуаристичної проблематики українсько-польського пограниччя доби романтизму: виявлено специфіку сугестивного спрямування, рефлексії минулого та сучасного відображення світу в рустикальному й урбаністичному правобережному просторі. Виявлено характерні особливості наративного мислення в мемуаристичних текстах культурного пограниччя доби романтизму. Визначено ключові параметри жанротвірної тенденції мемуаристичної літератури українсько-польського пограниччя доби романтизму. Показано загальну тенденцію динаміки художнього факту протягом даного періоду, позначено зміни його потрактування, розуміння та використання в тексті. Розглянуто художню літературу топіку правобережного мемуаристичного простору, виділено центри, уточнено художню семантику, яка має усталений зв'язок з мемуаристичними художніми уявленнями часу.

  Скачати повний текст

Вперше на основі полідисциплінарного комплексного підходу проаналізовано регіональну специфіку українського етносоціогенезу другої половини XVI - першої половини XVII ст. На основі теоретичних принципів дослідження науково розроблено робочу дефініцію поняття "етносоціальні процеси". Переосмислено та доповнено фактичні знання стосовно етносоціального розвитку південної Київщини досліджуваного періоду. Запропоновано визначити збройне українсько-польське протистояння кінця XVI - першої половини XVII ст. як етносоціальні конфлікти. Доведено, що етносоціальний організм українців у другій половині XVI - першій половині XVII ст. не перебував на межі етнічної катастрофи внаслідок татарських нападів і тиску польської народності, а знаходився на стадії етносоціальної переструктуризації й етноконсолідаційного процесу, що на цьому етапі значно активізувався.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємовідносини влади та національних меншин, що мешкали на Півдні України в 1920 - 1930-ті рр. Висвітлено їх становище у даний період. Проаналізовано вплив тоталітарної системи на руйнування засад економіки, традиційного укладу. Охарактеризовано їх буття за умов колективізації. Висвітлено наслідки та втрати від голодоморів 1921 - 1922 і 1932 - 1933 рр. Розглянуто форми, методи, історичні умови підготовки, ідеологічне забезпечення репресивної політики тоталітарного режиму проти польського, німецького, єврейського, болгарського населенння та представників інших національних менших Півдня України. Розкрито основні каральні операції органів ДПУ - НКВС в регіоні, показано їх роль у фабрикації кримінальних справ.

  Скачати повний текст

У дисертації наводиться порівняльно-правова характеристика адміністративно-правового регулювання економіки та обґрунтовується необхідність вжиття низки заходів, спрямованих на імплементацію кращих національних практик в українське національне право. Вказується, що основним детермінантом, який кардинально впливає на адміністративно-правове регулювання економіки у відповідній країні, є її державно-правовий режим, під яким запропоновано розуміти сукупність форм та методів здійснення публічної влади, а також рівень участі громадян в управлінні справами держави та суспільства.Автором надано характеристику адміністративно-правовому регулюванню економіки у країнах: повної демократії, неповної демократії, з гібридним державно-правовим режимом, з авторитарним державно-правовим режимом. Під поняттям «адміністративно-правового регулювання економіки запропоновано розуміти діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на раціональне використання ресурсів різного походження задля належного функціонування економіки різного рівня й забезпечення сталого розвитку всієї країни як єдиного соціально-економічного та правового механізму.Визначено можливі напрями запозичення досвіду держав повної та неповної демократії з управління економічною діяльністю та його імплементації у національне право^UThe dissertation provides a comparative-legal characteristic of the administrative-legal regulation of the economy and substantiates the need to take a number of measures aimed at implementing the best national practices into Ukrainian national law. It is indicated that the main determinant that fundamentally affects the administrative and legal regulation of the economy in the respective country is its state-legal regime, under which it is proposed to understand the totality of forms and methods of exercising public power, as well as the level of participation of citizens in the management of state and society affairs.The author gave a description of the administrative and legal regulation of the economy in the countries of: full democracy, incomplete democracy, with a hybrid state-legal regime, with an authoritarian state-legal regime. Under the concept of "administrative and legal regulation of the economy, it is proposed to understand the activities of authorized bodies of state power and local self-government, aimed at the rational use of resources of various origins for the proper functioning of the economy at various levels and ensuring the sustainable development of the entire country as a single socio-economic and legal mechanism.The possible directions of borrowing the experience of the states of full and partial democracy in the management of economic activity and its implementation into national law have been determined

Місце духовенства та вірних Львівської архідієцезії та підлеглих львівським архієпископам-митрополитам дієцезій з катедрами у Луцьку, Холмі, Перемишлі, Баї, Кам'янці та Києві у стосунку до східних християн полягало в принципі у захисті та поширенні латинських доктрин віри та обряду в умовах зустрічі культур на руських землях. В цьому ключі латинські прелати організовували ювілейні святкування, антигуситські та антиосманські хрестові походи, здійснювали дипломатичну, інквізиційну та фіскальну служби, проповідували правди віри східним християнам, вочевидь, здійснюючи спроби конверсій, та дбали про костели. Вони мали державну підтримку у Короні Польській та Великому князівстві Литовському у цьому. Загалом, в історії міжконфесійних відносин у Львівській архідієцезії присутні приклади конверсій, толеранції, протистоянь, втрати та збереження церковного майна, міжконфесійного об'єднання шляхти для захисту власних прав, залучення християн до антиосманських хрестових походів для порятунку Константинополя. Імплементація ж церковних уній на найвищому ієрархічному рівні відкривала перспективу встановлення aurea mediocritas – “золотої середини”, – між прозелітизмом, якого дотримувались латинське духовенство архідієцезії, та толеранцією. Важливим досягненням у цьому напрямку став королівський дозвіл Владислава ІІІ на функціонування східних парафій у володіннях Ягеллонів поряд з церковними структурами Латинської Церкви в рамках міжконфесійного порозуміння у Флоренції. При цьому, у стосунку до східних християн, відбувався відхід від назви “схизматики” та звернення до м'якшого означення – християни східного, грецького обряду. Більше того, з огляду на зростання загроз зі сторони осман та Москви, Апостольський Престол здійснив спроби збереження значення катедр східного обряду у Галичі та Києві.^UIn essence, place of the clergy and faithful of the Lviv Latin Archdiocese and subordinated to the Archbishops-Metropolitans of Lviv dioceses with cathedras in Lutsk, Kholm, Przemyśl, Baia, Kamianets and Kyiv in relation to Eastern Christians was to protect and spread the Latin doctrines of faith and culture. In this way, the Latin prelates organized jubilee celebrations, anti-Hussite and anti-Ottoman crusades, conducted diplomatic, inquisitorial and fiscal services, preached the truths of the faith to Eastern Christians, apparently, by attempting conversions, and cared for temples. They had governmental support in the Crown of Poland and the Grand Duchy of Lithuania in this. In general, the history of interfaith relations in the Lviv Latin Archdiocese includes examples of conversions, tolerance, confrontation, loss and preservation of church property, interfaith alliance of the nobility to protect their rights, involvement of Christians in anti-Ottoman crusades to rescue Constantinople. The implementation of the Church Unions at the highest hierarchical level opened the prospect of establishing aurea mediocritas – “golden mean” – between proselytism, which was followed by Latin clergy of the Archdiocese, and tolerance. An important achievement in this direction was the royal permission of King Władysław III for functioning of parishes of the Eastern rite in the possession of the Jagiellonians, alongside with the ecclesiastical structures of the Latin Church according to the interfaith understanding in Florence. At the same time, in relation to Eastern Christians, there was a departure from the name “schismatics” and a reference to a softer definition – Christians of the Eastern, Greek rite. Moreover, given the growing threats from the Ottomans and Moscow, the Holy See tried to preserve the importance of cathedras of the Eastern Rite in Halych and Kyiv.

Проаналізовано основні форми інституційної участі представників наддніпрянської політичної еміграції в західноукраїнських громадсько-політичних процесах 1920 - 1939 рр. Досліджено внесок наддніпрянських політичних емігрантів (П. Певного, О. Ковалевського, С. Тимошенка, С. Скрипника) у громадсько-політичне життя на Волинщині в контексті їх участі у пропольській партії Волинське українське об'єднання (ВУО), контакти політичних емігрантів із західноукраїнськими громадсько-політичними силами, роль Д. Донцова, В. Дорошенка, А. Жука в громадсько-політичних процесах Східної Галичини й їх державотворчі погляди.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс соціально-економічних змін в українському селі, що відбувалися протягом 1991 - 2008 рр. Досліджено загальну еволюцію політичних підходів органів державної влади, перших керівників держави до проблеми виведення українського села з тотальної кризи. У контексті сучасних концептуальних підходів визначено місце та роль вітчизняної науки у розробці теоретичних основ аграрної політики, досягненні продовольчої безпеки України та формуванні аграрного ринку. Проаналізовано реальні наслідки для соціально-економічного розвитку села різних форм господарювання. Досліджено процес зародження нових економічних відносин на селі та ключові проблеми утвердження ринкових механізмів у системі технічного та технологічного постачання, інвестування, кредитування, оподаткування, ціноутворення. На підставі аналізу політико-правових, соціально-економічних чинників розглянуто процеси, пов'язані з утвердженням України на світовому продовольчому ринку, зокрема, у таких сегментах, як адаптація до міжнародних стандартів якості сільгосппродукції, залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств, досягнення конкурентоспроможності. Вперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу визначити місце та роль українського села у процесах державотворення, інтеграції незалежної України у світові та європейські інститути.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс соціально-економічних змін в українському селі, що відбувалися протягом 1991 - 2008 рр. Досліджено загальну еволюцію політичних підходів органів державної влади, перших керівників держави до проблеми виведення українського села з тотальної кризи. У контексті сучасних концептуальних підходів визначено місце та роль вітчизняної науки у розробці теоретичних основ аграрної політики, досягненні продовольчої безпеки України та формуванні аграрного ринку. Проаналізовано реальні наслідки для соціально-економічного розвитку села різних форм господарювання. Досліджено процес зародження нових економічних відносин на селі та ключові проблеми утвердження ринкових механізмів у системі технічного та технологічного постачання, інвестування, кредитування, оподаткування, ціноутворення. На підставі аналізу політико-правових, соціально-економічних чинників розглянуто процеси, пов'язані з утвердженням України на світовому продовольчому ринку, зокрема, у таких сегментах, як адаптація до міжнародних стандартів якості сільгосппродукції, залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств, досягнення конкурентоспроможності. Вперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу визначити місце та роль українського села у процесах державотворення, інтеграції незалежної України у світові та європейські інститути.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс соціально-економічних змін в українському селі, що відбувалися протягом 1991 - 2008 рр. Досліджено загальну еволюцію політичних підходів органів державної влади, перших керівників держави до проблеми виведення українського села з тотальної кризи. У контексті сучасних концептуальних підходів визначено місце та роль вітчизняної науки у розробці теоретичних основ аграрної політики, досягненні продовольчої безпеки України та формуванні аграрного ринку. Проаналізовано реальні наслідки для соціально-економічного розвитку села різних форм господарювання. Досліджено процес зародження нових економічних відносин на селі та ключові проблеми утвердження ринкових механізмів у системі технічного та технологічного постачання, інвестування, кредитування, оподаткування, ціноутворення. На підставі аналізу політико-правових, соціально-економічних чинників розглянуто процеси, пов'язані з утвердженням України на світовому продовольчому ринку, зокрема, у таких сегментах, як адаптація до міжнародних стандартів якості сільгосппродукції, залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств, досягнення конкурентоспроможності. Вперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу визначити місце та роль українського села у процесах державотворення, інтеграції незалежної України у світові та європейські інститути.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс соціально-економічних змін в українському селі, що відбувалися протягом 1991 - 2008 рр. Досліджено загальну еволюцію політичних підходів органів державної влади, перших керівників держави до проблеми виведення українського села з тотальної кризи. У контексті сучасних концептуальних підходів визначено місце та роль вітчизняної науки у розробці теоретичних основ аграрної політики, досягненні продовольчої безпеки України та формуванні аграрного ринку. Проаналізовано реальні наслідки для соціально-економічного розвитку села різних форм господарювання. Досліджено процес зародження нових економічних відносин на селі та ключові проблеми утвердження ринкових механізмів у системі технічного та технологічного постачання, інвестування, кредитування, оподаткування, ціноутворення. На підставі аналізу політико-правових, соціально-економічних чинників розглянуто процеси, пов'язані з утвердженням України на світовому продовольчому ринку, зокрема, у таких сегментах, як адаптація до міжнародних стандартів якості сільгосппродукції, залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств, досягнення конкурентоспроможності. Вперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу визначити місце та роль українського села у процесах державотворення, інтеграції незалежної України у світові та європейські інститути.

  Скачати повний текст

Висвітлено практичну діяльність українського сеймового представництва протягом третьої каденції Галицького Крайового сейму. Проаналізовано стан наукової розробки проблеми та джерельної бази, з'ясовано організаційно-правові засади функціонування найвищого представницького органу краю, особливості виборчого законодавства, хід і наслідки виборчої кампанії 1870 р., процес формування "руського клубу" - української сеймової фракції. Акцентовано увагу на тому, що конституційні реформи та децентралізаторські перетворення в імперії Габсбургів у 1860-х рр. забезпечили політичне домінування в Галичині поляків. На підстві аналізу стенографічних звітів Сейму наведено аналіз практичної діяльності українських послів у господарській і культурно-освітній сферах, розкрито боротьбу "Руського клубу" за розширення національних прав. Окрему увагу приділено спробам українсько-польського порозуміння в стінах Сейму, наслідкпм угодовських ініціатив.

  Скачати повний текст

Становище національних меншин у державі є безумовно важливим як для Польщі, так і для України, особливо в процесі євроінтеграції. Поляки – одна з найдавніших та найбільших етнічних меншин України, що з’являється на цих теренах ще в княжі часи. Так за останнім переписом, який провели у 2001 р., поляків в Україні було 144,1 тис.У кінцевому результаті, на прикладі організацій української Полонії, можемо глибше зрозуміти важливість трансформаційних національних процесів у сучасності, що мають місце в Україні, передбачити та уникнути помилок, які виникають у суспільстві на міжнаціональному ґрунті.Отримані результати дослідження демонструють становлення, розвиток польських громадських товариств та їхню діяльність у галузі культури в 1991–2014 рр. та взаємозв’язок формування таких об’єднань із державотворчими процесами в Україні у відповідний історичний період.Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно схарактеризувати та проаналізувати процес становлення, діяльності польських громадських організацій, динаміку культурно-просвітницьких та правових напрямів розвитку Полонії в Україні з 1991 по 2014 рр.Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів джерел, які використано у дослідженні, є нормативно-правові акти (вітчизняні та міжнародні), документи установ і організацій, публіцистичні джерела, періодичні видання, біографічна література, аналітичні звіти, соціологічні опитування та вебресурси. Більшості джерел із досліджуваної тематики притаманний високий рівень цифровізації.У досліджені висвітлюється діяльність польських національно-культурних об’єднань у контексті відродження та розвитку їхнього культурного та духовного життя. У роботі особлива увага приділена культурно-освітньому та правовому аспектам функціонування Полонії України, дослідженню її організаційних засад на теренах України.У дослідженні проаналізовано умови історичного становлення, розвитку польських громадських організацій та їхню основну правову базу для діяльності в Україні польської меншини. Зазначена чисельність і демографічні зміни польської національної меншини та вплив цих факторів на розвиток їхньої культурної діяльності. Розкрито концептуальні засади особливостей створення та функціонування польських культурних громадських організацій та етнографічних товариств Полонії. Як результат, це дає змогу зрозуміти етапи становлення польських об’єднань, прослідкувати територію їхнього поширення.Окрема увага приділена дослідженню основних напрямків просвітницької діяльності полонійних об’єднань, зокрема створення шкіл, класів та інших закладів культурно-еститечного розвитку для популяризації й поширення польської мови, історії, культури, звичаїв та обрядів. Можна стверджувати, що їхня робота ефективна не лише серед етнічних поляків, але й серед інших народів нашої держави, адже відсоток українців, які вивчають та знають польську мову, з кожним роком збільшується.Чільне місце у роботі займає аналіз особливостей та специфіки польських об’єднань у питаннях розвитку польськомовної преси та ЗМІ, інтернет ресурсів, телебачення, радіомовлення. Саме завдяки такій діяльності українські польські товариства підтверджують свою присутність у інформаційному полі, що доводить: польська національна меншина з кожним роком стає більш згуртованою.Досліджено й схарактеризовано заснування і напрями діяльності художніх закладів та організацій естетичного виховання Полонії в Україні. Можемо говорити, що ці організації, значною мірою, – самофінансовані, за винятком невеликої допомоги Консульств та уряду Республіки Польща. В Україні ж належних умов для їхнього розвитку не закладено. Також обґрунтовано важливість створення та підтримки культурно-масових заходів для національних меншин, зокрема і для Полонії. У роботі висвітлено найбільші культурно-масові заходи, які відбулися за участі польських громадських культурних товариств або організовані ними.Положення й висновки дослідження можуть бути використані при розробці нормативних і спеціальних курсів, спецсемінарів, наукових студій з новітньої історії України із проблематики національних меншин, етнополітики, історії культури, культурної антропології, історії повсякдення, міждержавних відносин, історії Польщі; у підготовці статей, монографій, підручників і навчальних посібників з даної тематики. Ключові слова: Україна, Республіка Польща, національна меншина, етнополітика, українсько-польські відносини, громадські організації, польська освіта, етнічні фестивалі, преса, громадсько-політична активність, асиміляція, міграція, фольклор, національна спадщина, церква.^UThe position of national minorities in the country is certainly important for both Poland and Ukraine, especially in the process of European integration. Poles are one of the oldest and largest ethnic minorities in Ukraine, which appeared in this area in princely times. Thus, according to the last census conducted in 2001, there were 144.1 thousand Poles in Ukraine. Polonia's activities play an important role in the transformation of society, the rapprochement and understanding of the Ukrainian and Polish peoples, and the establishment of interstate partnership.The study of public associations of Polonia of Ukraine provides an opportunity to assess the specific activities of Ukraine during the Perestroika and the years of independence, in culture (formation of societies, institutions of aesthetic education, media) to meet the humanitarian needs of the Polish minority.Ultimately, on the example of the organizations of the Ukrainian Polonia, we can better understand the importance of transformational national processes in modern Ukraine, anticipate and avoid mistakes that occur in society on an interethnic basis.The source base of the work consists of documents and materials designed to highlight certain aspects of the dissertation. Among the main types of sources used in the study are regulations (domestic and international), documents of institutions and organizations, journalistic sources, periodicals, biographical literature, analytical reports, opinion polls and web resources. Most sources on the subject are characterized by a high level of digitization.The study highlights the activities of Polish national and cultural associations in the context of the revival and development of their cultural and spiritual life. The paper pays special attention to the cultural, educational, social and legal aspects of the functioning of Polonia of Ukraine and the study of its organizational principles in Ukraine.The study analyzes the conditions of historical formation, development of Polish public organizations and their main legal basis for the activities of the Polish minority in Ukraine.The conceptual bases of the peculiarities of the creation and functioning of Polish cultural public organizations and ethnographic societies of Polonia are revealed. As a result, it makes it possible to understand the stages of formation of Polish associations, to trace the territory of their spread.Particular attention is paid to the study of the main areas of educational activities of Polonian associations, including the establishment of schools, classes and other educational institutions to promote and disseminate the Polish language, history, culture, customs and traditions. Their work is effective not only among ethnic Poles, but also among other peoples of our country, because the percentage of Ukrainians who study and know the Polish language is growing every year.A prominent place in the work is occupied by the analysis of the peculiarities and specifics of Polish associations in the development of the Polish-language press and mass media, Internet resources, television, and radio broadcasting. Due to such activities Polish societies of Ukraine confirm their presence in the information field, which proves that the Polish national minority is becoming more cohesive every year.The foundation and directions of activity of art institutions and organizations of aesthetic education of Polonia in Ukraine are studied and characterized. We can say that these organizations are, to a large extent, self-financed, with the exception of a little help from the Consulates and the Government of the Republic of Poland. In Ukraine, however, there are no proper conditions for their development.The importance of creating and supporting cultural events for national minorities, including Polonia, is also substantiated. The paper highlights the largest cultural events that took place with the participation of Polish public cultural societies or organized by them.The provisions and conclusions of the study can be used in the development of normative and special courses, special seminars, research studies on the recent history of Ukraine on national minorities, ethnopolitics, cultural history, cultural anthropology, everyday history, interstate relations, Polish history; in the preparation of articles, monographs, textbooks and manuals on this topic.Key words: Ukraine, Republic of Poland, national minority, ethnopolitics, Ukrainian-Polish relations, public organizations, Polish education, ethnic festivals, press, social and political activism, assimilation, migration, folklore, national heritage, church.

Показано, що в 1939 - 1941 рр. польське військово-політичне підпілля, представлене Армією Крайовою (АК) і структурами емігрантського уряду, на території Західної України провадило боротьбу проти радянської влади, а в 1941 - 1944 рр. - німецьких окупантів. Зазначено, що головною метою боротьби польського підпілля в Західній Україні полягала у звільненні цієї території та включенні її до складу повоєнної Польської держави. Зауважено, що окрім СРСР та Німеччини противником поляків у Західній Україні виступив також український національно-визвольний рух, що прагнув до утворення власної держави. Через різний підхід до справи державної приналежності цієї території, між українськими та польськими силовими структурами дійшло до гострого збройного конфлікту, а також трагедії місцевої цивільної людності. Охарактеризовано його причини, хід, форми, за яких він відбувався, та наслідки. Зроблено висновок, що за тогочасних умов виявилося неможливим досягти компромісу, який задовольнив би обидві сторони. Доведено, що кульмінаційним пунктом боротьби АК в Західній Україні стала акція "Бужа", що мала посприяти розв'язанню проблеми спірних територій на користь Польщі. Однак вона не дала полякам очікуваних політичних результатів. Західноукраїнські території виявилися для них назавжди втраченими.

  Скачати повний текст

Досліджено побут і дозвілля міського населення України у 1945 - 1955 рр. З використанням широкої джерельної бази та наявної історіографії висвітлено головні проблеми, взаємопов'язані з повсякденним життям мешканців міст. Проаналізовано масштаби соціально-економічних руйнацій. Показано вплив війни на українське суспільство, соціальні настрої людей. Досліджено стан житлового забезпечення, комунально-побутового та медичного обслуговування. Розглянуто зміни, які відбулися у рівні споживання населення. Визначено характер і зміст культурного відпочинку у комплексі загальних потреб міських жителів, їх ставлення до сімейних і громадських свят. Зазначено, що побутові умови мешканців міст у розореній війною країні були надзвичайно складними, проте труднощі повоєнного часу не змогли суттєво вплинути на емоційне піднесення народу, який тяжкою працею прагнув налагодити заможнє мирне життя.

  Скачати повний текст

Висвітлено процес становлення та розвитку педагогічної науки, зокрема, однієї з її галузей - дошкільної педагогіки. На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, психолого-педагогічних часописів і теоретичних розробок, узагальнено основні тенденції, обгрунтовано причини та необхідність розвитку дошкільних закладів (захоронок) різного підпорядкування на межі ХІХ - ХХ ст. Досліджено концепції відомих учених і практиків Я.Давіда й А.Шицувни - "наука про речі" та "психологічне вивчення дітей". Визначено та розкрито теоретико-методичні та організаційні засади навчально-виховного процесу в різних типах навчальних закладів, створених офіційними структурами (освітніми управліннями воєводств), благодійними та релігійними товариствами (у різних жіночих монастирях) та світськими особами. Розглянуто проблему підготовки дітей до школи за умов спеціально змодельованого процесу дошкільного виховання, що грунтується на використанні спадщини польської теорії та практики дошкільної педагогіки. На підставі проведених емпіричних досліджень вирішено наступні завдання: досліджено доцільність створених перших методів діагностування дітей; апробовано систему занять, спрямованих на підготовку дітей до школи; виявлено ефективність впливу експериментальних методик на визначення якостей дитини; розкрито особливості залежності розвитку дитини від взаємодії компонентів "вихователь - дитина - батьки". Запропоновано авторські розробки дидактичних матеріалів з урахуванням специфіки дошкільної освіти.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження відродження національної державності, формування суспільно-політичного устрою Польщі у 1918 - 1926 рр. Розвинуто новий напрямок в українській історіографії - історію окремих зарубіжних країн. Теоретично обгрунтовано закономірність відновлення незалежності Польщі та створення її держави у формі парламентської демократії. Проаналізовано національно-державну інституціоналізацію Другої Речі Посполитої. Визначено специфіку політичної системи, розглянуто тенденції соціально-економічного та духовного розвитку й основні зовнішньополітичні пріоритети у контексті польського державотворення. Встановлено причини урядового перевороту 1926 р. та оцінено його наслідки для країни.

  Скачати повний текст