Дисертаційне дослідження присвячене Байройтському фестивалю (Bayreuther Festspiele), заснованому 1876 року композитором Ріхардом Вагнером (Richard Wagner, 1813–1883) з метою виконання власного доробку, а саме тетралогії «Перстень нібелунга», виконання якої за задумом композитора вимагало особливих сценічних умов, втілених у театральному приміщенні Фестшпільхауз (Festspielhaus). Його ідеї щодо реформування мистецтва мали в основі практичний досвід роботи у різних театрах, викликали необхідність віднайти нові засоби сценічного втілення музичної драми, яку композитор розробляв більшу частину свого життя та теоретично обґрунтував у ряді робіт.Протягом свого існування фестиваль проходив через різні періоди, обумовлені загальними соціально-історичними змінами та постаттю керівника, який визначав стильові засади функціонування мистецького процесу та втілюваного репертуару. Розпочата Р. Вагнером фестивальна діяльність, за керівництва якого було проведено два фестивалі, продовжилась його нащадками та отримала нові виміри, викликані розширенням переліку виконуваних творів з доробку митця, зміни принципів їх інтерпретації та театрально-сценічних засобів.Досліджено історичні передумови організації фестивалю, які спонукали Р. Вагнера спершу до теоретичного обґрунтування необхідності реорганізації мистецтва, що, на його думку, опинилось у вкрай жалюгідному становищі та перетворилось на розвагу, а потім до дій задля практичної реалізації свого задуму, від моменту проголошення якого до фактичного втілення минула чверть століття. Теоретичні роботи композитора ґрунтувалися на досвіді, який він здобув з молодих років, працюючи у різних провінційних театрах німецьких держав. Розуміючи причини низького мистецького рівня більшості колективів, які були викликані низкою факторів, Р. Вагнер задумав здійснити реформу, метою якої було створення принципово нового театру, орієнтиром до якого композитор обрав античну драму. Час роботи Р. Вагнера як капельмейстера у Дрезденській королівській опері став джерелом управлінського досвіду великою театральною установою та сприяв більш чіткому розумінню способів втілення реформи, основи якої оприлюднив у публіцистиці кількома роками пізніше, що стало дороговказом до створення фестивалю.Розглянуто практичні дії, які сприятимуть оновленню традиційної опери і її перетворенню на симфонізовану музичну драму, простежено шлях від моменту публікації їх теоретичного обґрунтування до етапів послідовного втілення інноваційної програми. Композитор приступив до реалізації свого творчого задуму, почавши з написання літературної основи масштабного твору, який в результаті став тетралогією «Перстень нібелунга». Однак перспективи її постановки та виконання з’явились у Р. Вагнера лише після зустрічі з королем Баварії Людвигом ІІ, палким шанувальником вагнерівських творів, який виявив готовність підтримати і фінансувати його проект. Разом вони обговорювали ідею будівництва фестивального театру в столиці Баварії Мюнхені. Втім, придворне середовище та інтриги змусили композитора полишити Мюнхен та зруйнували надію на побудову там театру, призначеного для виконання Тетралогії. Фактично це було вигнанням і вимушеним кроком з боку короля, який все ж не позбавив Вагнера своєї прихильності.Реалізація фестивальної ідеї відбулася у більш скромному затишному місті Байройт, яке більше за Мюнхен відповідало вимогам митця. Тривалий будівельний процес, який відбувався в умовах крайнього фінансового дефіциту та не раз опинявся на межі зриву, був вдало завершений 1876 року, коли Фестшпільхауз відкрив свої двері для відвідувачів, які прибули у Байройт з різних країн. Весь цикл був повтореним під час першого фестивалю тричі. Фестиваль одержав широкий розголос у міжнародній пресі і став подією непересічного художнього значення. Однак фінансовий дефіцит після його проведення не дав можливості продовжувати діяльність протягом наступних п’яти років, які були використані для написання та постановки 1882 року «Парсіфаля». Наголошується на тому, що цей останній в доробку митця твір, названий "святковою сценічною містерією" створювався з урахуванням особливих акустичних і сценічних умов фестивального театру і був призначений автором виключно для виконання у Фестшпільхаузі.^UThe dissertation study is devoted to the Bayreuth Festival (Bayreuther Festspiele), founded in 1876 by the composer Richard Wagner (Richard Wagner, 1813–1883) in order to perform his own work, namely the tetralogy "The Ring of the Nibelung" according to the composer's plan, it has required special stage conditions being embodied in the Festspielhaus. His ideas about reforming art were based on practical experience of his work in various theaters. They were born out of necessity to find the new means of stage embodiment of musica drama, developed by composer most of his life and been theoretically substantiated in a number of works.The festival went through different periods, determined by general socio-historical changes and the figure of the leader, who determined the stylistic principles of the functioning of the artistic process and repertoire. The festival activity started by R. Wagner leadership on two festivals having been continued by his descendants and acquired new dimensions such as the list of performed works from the artist's attainment, changes in the principles of their interpretation and theatrical and stage means.The historical prerequisites have been studied in terms of the organization of the festival, prompted R. Wagner to theoretically justify and the need to reorganize art, that been in extremely miserable situation and turned into entertainment, then to actions for the practical implementation of his plan. A quarter of a century had passed from its announcement to the actual implementation. The theoretical works of the composer were based on the experience he gained from his youth, working in various provincial theaters of the German states. Understanding the reasons for the low artistic level of most theatrical groups caused by a number of factors, R. Wagner decided to carry out a reform, the purpose was to create a fundamentally new theater, chosen ancient drama as a reference point by composer. R. Wagner's time as Kapellmeister at the Dresden Royal Opera became a source of experience in managing a large theater institution and contributed to a clearer understanding of the ways to implement the reform, the basics were published in journalism a few years later and became a signpost for the creation of the festival.Practical actions were considered from point of view to reform the opera and its transformation into a symphonized musical drama, the path from the publication of the theoretical justification to the stages of the successive implementation the innovative program. Composer began to implement his creative idea, starting with writing the literary basis of a large-scale work, which eventually became the tetralogy "The Ring of the Nibelung". The prospects of its production and performance appeared to R. Wagner only after meeting with King Ludwig II of Bavaria, who was an ardent admirer of Wagner's works, expressed his willingness to support and finance his project. Together they discussed the idea of building a festival theater in Munich, the capital of Bavaria. The courtiers and intrigues forced the composer to leave Munich and destroyed his hope of building certain theater intended for the performance of the Tetralogy. While in exile, he was forced to part with the ideas of building a theater, although the king never deprived Wagner of his favor, but the idea encountered difficulties.The realization of the festival took place in the more modest city of Bayreuth, that was more well-acceptable for artist`s requirements than Munich. The long construction process took place in conditions of extreme financial deficit and more than once found itself on the verge of collapse. It was successfully completed in 1876, when the Festspielhaus opened its doors to visitors who arrived in Bayreuth from various countries. The whole cycle was repeated three times during the first festival. The festival received wide publicity in the international press and became an event of unparalleled artistic importance. The financial shortfall after first festival caused it`s couldn't held for the next five years. The years were used to write and stage “Parsifal” in 1882. The last work of the artist was called "holiday stage mystery", was created taking into account the special acoustic and stage conditions of the Festspielhaus and was intended by the author exclusively for performance here.

Актуальність теми. Високий рівень шкідливості бур'янів у насадженнях тополі чорної пов'язаний передусім із їхньою здатністю ефективно конкурувати за поживні речовини, воду й частково за світло. Водночас тополя в природних умовах росте на берегах річок та землях із високим рівнем зволоження, де видове розмаїття та чисельність бур'янів є досить незначними. Крім того, повільний ріст у перший рік вегетації та мала щільність рослин у насадженнях, порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами, є основними чинниками, що обмежують її спроможність ефективно конкурувати з бур'янами.Тому актуальним питанням сьогодні є дослідження особливостей забур'янення і конкурентної здатності насаджень тополі чорної та розроблення на цій основі ефективної й екологічно безпечної системи їхнього захисту від бур'янів в умовах Правобережного Лісостепу України.Наукова новизна одержаних результатів. Уперше комплексно досліджено особливості процесів забур'янення насаджень тополі чорної першого та наступних років вегетації, установлено конкурентну спроможність культури в різні періоди вегетації, розроблено систему захисту її насаджень за допомогою гербіцидів. Удосконалено екологічні способи захисту насаджень тополі чорної першого року вегетації від бур'янів, що забезпечують ефективне контролювання їхніх сходів упродовж вегетаційного періоду й не потребують використання ручної праці.Набули подальшого розвитку наукові положення щодо росту й розвитку бур'янів та особливостей їхніх фітоценотичних взаємовідносин із культурними рослинами. Практичне значення отриманих результатів. На основі результатів польових досліджень розроблено науково обґрунтовану систему захисту насаджень тополі чорної від бур'янів у перший рік її вегетації. Ефективний захист проти дводольних видів бур'янів забезпечує застосування гербіциду Штефам новий, к.е. (д.р. фенмедифам, 160 г/л, десмедифам, 160 г/л) у нормі витрати 0,5 л/га, а після появи сходів однодольних видів – Штарга, к.е. (д.р. хізалофоп-П-етил, 50 г/л) – 1,5 л/га. Найдієвішим екологічним заходом захисту є екранування поверхні ґрунту шаром деревної тирси або подрібненої соломи завтовшки 10–15 см.Основні результати досліджень. Найбільші запаси насіння в ґрунті формували такі види, як лобода біла – 11,11 шт./м2, мишій сизий – 10,10 та гірчиця польова – 8,23 шт./м2. На середньому рівні була засміченість верхнього 0–5-сантиметового шару ґрунту насінням проса півнячого – 5,26 шт./м2, талабану польового – 3,57 та гірчака шорсткого – 3,12 шт./м2. На ділянках забур'яненого контролю сегетальною рослинністю загалом формувалося 1281 г/м2 вегетативної маси, з яких на частку дводольних видів припадало 744, а злакових – 537 г/м2. Найменші її показники – 145 г/м2 отримано у варіанті комбінованого внесення гербіцидів Штарга, к.е. (1,5 л/га) та Штефам новий, к.е. (0,5 л/га).Проведення в насадженнях тополі чорної з інтервалом у 14 діб трьох культивацій міжрядь, а також трьох міжрядних обробітків навісними сітчастими боронами забезпечувало зменшення обсягів сформованої бур'янами біомаси порівняно із забур'яненим контролем у 2,7 та 2,8 раза відповідно. Дещо ефективнішим було проведення трьох ручних зрізувань бур'янів у міжряддях – сира маса бур'янів зменшувалася в 3,3 раза. Нанесення на поверхню ґрунту шару деревної тирси завтовшки 15 см практично повністю знищувало сегетальну рослинність.Мульчування поверхні поля в насадженнях тополі чорної деревною тирсою шаром завтовшки 5, 10 та 15 см виявилося досить ефективним у плані забезпечення високого рівня продуктивності її рослин. Водночас дещо нижчі параметри всіх досліджуваних показників культури отримано у варіанті з найменшою товщиною шару тирси (5 см): висота рослин – 155 см, урожайність сухої маси – 0,92 т/га, вихід енергії – 18,1 ГДж/га. А от варіанти застосування тирси шаром завтовшки 10 та 15 см між собою достовірно не відрізнялися. Не менш ефективним було застосування як мульчі й подрібненої соломи.Серед усіх досліджуваних заходів захисту насаджень культури від бур'янів – хімічних, механічних та екологічних – найефективнішим виявилося застосування гербіцидів. Зокрема, за комбінованого внесення гербіцидів Штарга, к.е. (1,5 л/га) + Штефам новий, к.е. (0,5 л/га) різниця в прибутку проти чистого контролю становила 6551 грн/га, тоді як у найліпшому варіанті екологічного захисту – мульчування поверхні поля шаром соломи завтовшки 5 см – 4169 грн/га, а механічного – проведення трьох міжрядних обробітків ґрунту навісними сітчастими боронами – 5631 грн/га.^URelevance of the topic. High competitiveness of weeds in black poplar plantations is primarily due to their effective competition for nutrients, water, and partly for light. It should be taken into account that in nature, poplar grows along riverbanks and on humid lands where the number of weeds is limited. In addition, slow growth in the first year of vegetation and low density of poplar plants compared to other crops are the main factors limiting the ability of poplars to compete with weeds.Therefore, revealing the peculiarities of weed infestation and studying the competitiveness of black poplar plantations, along with the development of effective and environmentally friendly weed control systems for the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine are topical issues.The scientific novelty of the obtained results. For the first time: a comprehensive study of weed infestation of black poplar plantations in the first and subsequent years of vegetation is carried out; the competitiveness of poplar in different growing seasons is studied; a herbicide weed control system is developed; a rational system of the effective weed control in black poplar plantations during the whole vegetation period is developed.Improved: ecological methods of weed control for black poplar plantations of the first year of vegetation that provide efficient control of weed sprouts during the growing season and do not require hand weeding.The following issues have been further developed: scientific substantiation of weed growth and development; peculiarities of phytocenotic relationships with cultivated plants. The practical significance of the obtained results. Based on the results of the field experiment, a scientifically sound system of weed control for black poplar plantations of the first year of vegetation has been developed. Effective protection against dicotyledonous weeds is ensured by herbicides Shtefan New, KE (phenmedipham, 160 g/l, desmedipham 160 g/l) at an application rate of 0.5 l/ha applied after the emergence of monocotyledonous species, and Shtarga, KE (quizalofop-P-ethyl, 50 g/l) at an application rate of 1.5 l/ha. The most effective environmental protection methods are shielding the soil surface with a sawdust or chopped straw layer of 10–15 cm.The main results of the research. The most significant weed seed stock (seeds/m2) in the 0−5 cm soil layer made up Chenopodium album (11.11), Setaria glauca (10.10), and Synapsis avrensis (8.23). Moderate seed stock formed Echinochloa crus-galli (5.26), Thlaspi avrense (3.57), and Persicaria lapathifolia (3.12).It was found that in the control treatment weeds formed 1281 g/m2 of green mass, of which dicotyledonous species 744 g/m2 and monocotyledons 537 g/m2. However, with the application of herbicides Shtarga (1.5 l/ha) and Shtefan New (0.5 l/ha), weed green mass amounted for 145 g/m2.It was found that carrying out three cultivations between rows, as well as three harrowing between rows using mounted mesh harrows with 14-day interval reduced weed mass by 2.7 and 2.8 times, respectively. Carrying out three hand weeding between rows at a height of 1.5–3.0 cm with the same interval reduced weed mass 3.3 times, while covering the soil with a 15-cm layer of sawdust almost destroyed the weeds.Mulching black poplar plantations using sawdust with a layer of 5, 10, and 15 cm proved to be effective in terms of high plant productivity. In this case, the treatment with a sawdust layer of 5 cm provided slightly smaller plant increment (155 cm) and, accordingly, lower dry matter yield and energy yield. However, the treatments with a 10 and 15-cm layer of sawdust did not differ significantly. The use of straw as mulch was no less effective.Establishing poplar plantations is quite expensive in the economic aspect, and therefore the first harvest does not allow compensating for the costs of planting and plant care. Accordingly, for the three years of the experiment, we obtained not profit but economic loss.At the same time, among the studied weed control treatments, the most effective ones appeared those with herbicides. Thus, with the combined application of Shtarga (1.5 l/ha) + Shtefan New (0.5 l/ha) herbicides, the difference in profit compared to the clean control was 6551 UAH/ha. From the environmental point of view, the best treatment was mulching with a 5-cm layer of straw that brought a profit of 4169 UAH/ha. In mechanical weed control treatment with three harrowing between rows using mounted mesh harrows, the profit was 5631 UAH/ha.

У праці досліджується китайський олійний живопис від ранніх етапів становлення до кінця ХХ – початку ХХІ століття. Розкриваючи сутність впливу традицій європейського реалістичного мистецтва на китайський живопис, задля розкриття закономірностей процесу трансформації мистецтва Китаю у ХХ – початку ХХІ століть, у праці проаналізовані наявні літературні джерела, що стосуються обраної проблематики, внаслідок чого подається характеристика культурно-історичних передумов виникнення олійного живопису в Китаї; простежується роль європейських впливів на трансформацію концепцій і пошук художніх форм у китайському живописі від ранніх етапів його становлення до початку діяльності художніх вишів; на знакових прикладах показані ключові особливості трансформацій в китайському олійному живописі після 1949 року, розкривається їхнє значення для подальшого становлення мистецтва Китаю; аналізуються особливості художніх процесів кінця ХХ – початку ХХІ століття у китайському олійному живописі, наочно продемонстровані подібності та відмінності перетворень, що відбулися в періоди «культурної революції» і початку політики реформ та відкритості; обґрунтовуються виявлені головні тенденції появи і становлення стильових особливостей, притаманних сучасному китайському живописові; досліджується і систематизується жанрове розмаїття творчості китайських художників ХХ – початку ХХІ століть; визначаються техніки, технології, матеріали, що використовувалися в китайському живописі досліджуваного періоду, простежується взаємозв'язок між впровадженням нового інструментарію в роботу художників і зовнішніми впливами на мистецтво Китаю.^UThe study examines Chinese oil painting from the early stages of formation to the end of the XX — the beginning of the XXI century. Despite the constant interest of art historians and scientists in the question of oil painting of China, it remains insufficiently studied.The need for a generalization study on this topic is urgent in Eastern European countries, which in the process of internal transformation in the political, social and cultural spheres make the most of their efforts to study their own arts history, while the world experience, in particular Chinese one, is very important for the formation of the national art science science.To clarify the essence of the influence of the European realistic art traditions on Chinese painting, in order to reveal the rules of the transformation of Chinese art in the XXth - the beginning of the XXIst century the dissertation research includes the following parts:analysis of the published sources on the chosen subject, which resulted in comprehensive description of the cultural and historical background of the emergence of oil painting in China; revealing of the role of European influences on the transformation of concepts and the search for artistic forms in Chinese painting from the early stages of its emergence to the establishing of artistic higher education institutions; the discovery of key features of the transformations in Chinese oil painting after 1949 by the most illustrative examples, the disclosure of significance of these features for the further development of Chinese art; the analysis of peculiarities of artistic processes in the late XXth — the beginning XXIst century in Chinese oil painting, demonstration of the similarities and differences of the transformations that took place during the periods of the Cultural Revolution and the beginning of the reform and openness period; substantiation of the main trends found in the emergence and development of the stylistic peculiarities inherent in contemporary Chinese painting; research and systematization of the genre variety of the work of Chinese artists of the XXth - the early XXIst century; identification of techniques, technologies, materials used in Chinese painting of the studied period, tracing of the relationship between the introduction of new tools into the artist's practice and the external influences on Chinese art.The dissertation is a comprehensive detailed study of the influence of European art traditions on the Chinese ones, given that new persons, facts, documentary materials were introduced into scientific discourse, and their influence on the painting of China of the studied period was evidences. The work of the artists who went to study abroad at the beginning of the twentieth century to develop and raise the cultural level of their homeland is explored in this thesis Finding the new artistic styles, examples of western painting, adoption of advanced Western technologies and ideas became for old China the necessary steps in its struggle to keep pace with the progress in the global artistic culture. The important role of the emergence of artistic educational institutions for establishment of modern Chinese art is described in the thesis.Both negative and positive factors of the influence of Soviet art on Chinese art have been analyzed by the examples of creativity of artists and educational activities of professors, those from China and invitees from the USSR. The advantages of the Soviet model of academic artistic education for the formation of Chinese oil painting school have also been revealed. The influence of the above model on the development of Chinese art in general has been analyzed. The peculiarities of the Chinese variant of socialist realism have been studied and reviewed in the thesis.The changes in techniques and stylistics of oil painting during the period of the Cultural Revolution are revealed. A striking feature of that period was the new artistic ideal, the romanticism and heroization of both the communist elite and ordinary people in the plot of the class struggle, the construction of a new communist society, etc. First of all, it was the result of political pressure, which led to the disfigured beauty and nobility in the pictures, and rather monotonous scenes and techniques.

Дисертаційну роботу присвячено філософській експлікації суттєвих рис та особливостей європейського міста. Наукова новизна одержаних результатів полягає у в тому, що у вітчизняній соціально-філософській думці європейське місто вперше цілісно представлено як модус соціальної реальності та культурну категорію, втілену в ідеї міста й проявлену в міфі міста. Застосування феноменологічного, конструктивістського та синергетичного підходів до дослідження процесу створення та функціонування соціального простору міста, зокрема експлікації ідеї міста у вигляді міфу міста дозволили показати особливості європейського міста як модуса соціальної реальності, надати філософську дефініцію поняттям «міф міста» та «ідея міста», показати, що міф міста є формою буття ідеї міста. У результаті європейське місто концептуалізовано як реалізовану систему соціального буття, форма якої транслюється змістом ідеї міста, що має християнське походження, центральні смисли якої кодуються та транслюються міфом міста.Ідея європейського міста пояснюється як простір соціального буття, що формується навколо сакрального центру та архетипічно відтворюється на християнських територіях, набуває аподиктичного значення в структурі сенсів соціальної реальності Європи, в тому числі й модерного часу. В роботі показано шляхи трансформації сакрального простору в сучасному місті та проаналізовано особливості побудови сакральних міських просторів та їхню роль для локальних спільнот. За допомогою звернення до наративу про місто – міфу міста показано, яким чином ідея міста, втілюючись в конкретному місті, стає формою культурного існування для своїх мешканців. Міф міста представлено як актуальну реальність, пов'язану із системою уявлень локальної спільноти (городян) про місто та самих себе, закодовану символічними засобами в наративі про місто та опредметнену в міському просторі. Визначено, що міф європейського міста артикулює сакральні сенси ідеї міста та способи їх реального буття. На прикладі міфу Донецька, дослідженого до 2013 року, показано, що його наратив завжди будується навколо сакральних сенсів ідеї міста, а трансформації цього сакрального ядра, пов'язані з світоглядними зсувами (змінами в культурній онтології), змінюють просторову структуру міста та впливають на соціальне буття міста, маючи перетворюючий та мобілізаційний потенціал. Концептуальне розуміння європейської цивілізації як міської культури, запропоноване Фернаном Броделем, в дослідженні доповнене аналізом трансформації однієї з основних культурних цінностей – культурної пам'яті в сучасному місті. Проведений аналіз дозволив виокремити нові горизонти культурного мислення в розумінні ідеї міста, що показано на прикладі зміни ставлення до культурної спадщини в місті залежно від того, як змінюється розуміння культурної спадщини на рівні європейської спільноти.В роботі актуалізовано вектори подальшого міського розвитку на підставі проведеного аналізу програмних документів ООН (ООН-Хабітат, Всесвітнього форуму міст) щодо міського розвитку та виділено чинники, що обумовлюють зміну соціальної поведінки городян та впливають на зміну просторів, які людина конструює як середовище для життя.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, наведені в дисертаційній роботі, можуть використовуватися при моделюванні соціальних процесів та поведінки городян. Застосування результатів дослідження може бути корисним при практичній реалізації політики регіональної децентралізації, сприяти ініціюванню міжміського діалогу для розвінчання локальних стереотипів та зменшення соціальної напруги.^UThe thesis is devoted to the philosophical explication of essential features of the European city. The scientific novelty of the obtained results is that in national socio-philosophical thought the European city as a mode of social real life and cultural category embodied in the urban concept and manifested in urban myth shows for the first time. Application of phenomenological, constructivist and synergetic approaches to the study of the urban social space establishing and functioning, in particular the explication of urban concept in the form of urban myth allowed to show the features of the European city as a mode of social reality, provide a philosophical definition of the concepts of "myth of the city" and "idea of the city", show that the myth of the city is a form of existence of the idea of the city. In result European city is interpreted as an implemented system of social real life, which form is translated by the content of the urban concept of Christian origin, the central meanings of which are encoded and transmitted by the urban myth.It is proved that the European urban concept as a space of social existence being formed around the sacred center and archetypically reproduced in Christian territories, acquires apodictic significance in the structure of meanings of the European social real life, including modern times. It is substantiated that the European city embodies the worldview structure of the Christian and modern thinking and is one of the actualized spaces for complete worldview imperatives implementation of the Christian and modern age.The thesis shows the ways of transformation of sacred space in a modern city and analyzes the features of the construction of sacred urban spaces and their role for local communities. The thesis analyzes the "work" of the idea of the city. By addressing the narrative of the city – the myth of the city, it is shown how the idea of a city, embodied in a particular city, becomes a form of cultural existence for its inhabitants. The urban myth articulates and implements the cultural urban concept. The urban myth is presented as an actual reality linked to a system of local community (citizens) idea of the city and themselves, encoded by symbolic means in urban narrative and materialized in the urban space; the European urban myth articulates the sacred meanings of the urban concept and the ways for their real existence. It is determined that the myth of the European city articulates the sacred meanings of the idea of the city and the ways of their real existence. Using Donetsk myth as an example, studied before 2013, it has been shown that its narrative is always built around the sacred meanings of the urban concept, and the transformations of this sacred core associated with ideological shifts (changes in cultural ontology) change the spatial urban structure and affect social existence of the city, having a transformative and mobilizing potential.In addition, the thesis further developed an understanding of European civilization as urban culture proposed by Fernand Braudel, supplemented by transformation analysis of one of the main cultural values – cultural memory in the modern city. The analysis allowed us to identify new horizons of cultural thinking in understanding the idea of the city, as shown by the example of changing attitudes to cultural heritage in the city depending on how the understanding of cultural heritage at the level of the European community changes.Study of the current state of urban change, in particular, through analysis of UN (UN-Habitat, World Urban Forum) policy documents on urban development, vectors updated of further urban development. The practical significance of the results is that the main provisions and conclusions of this thesis paper can be used in modeling social processes and the behavior of citizens. The application of the research results can be useful in the practical implementation of the regional decentralization policy and to help initiate an inter-city dialogue to dispel local stereotypes and reduce social tension.

На основі використання різноманітного вихідного матеріалу вдалося порівняти та протиставити позиції сторін, які брали активну участь у близькосхідному протистоянні, виявити особливості та простежити наслідки цього протистояння для регіону зокрема та для світових міжнародних відносин загалом. Незважаючи на те, що конфлікт між Державою Ізраїль та арабськими країнами, зокрема Арабською Республікою Єгипет, широко вивчається українськими істориками, політологами та експертами з міжнародних відносин, автор на основі маловідомої літератури, переважно англійською та французькою мовами, переосмислює причини та особливості єгипетсько-ізраїльського протистояння, а також його наслідки, а також частково спростовує радянські міфи та наративи з досліджуваного питання.Доведено, що під час найгостріших близькосхідних криз обидві наддержави — Радянський Союз і Сполучені Штати Америки — займали досить близькі позиції, щоб не допустити ескалації конфлікту. Особливість американо-радянських відносин через призму близькосхідного протистояння в досліджуваний період полягала в тому, що наддержави навіть в окремі періоди об'єднували свої зовнішньополітичні зусилля, як, наприклад, під час Суецької кризи, змушуючи Францію, Великобританію та Ізраїль виводити свої війська із зони Суецького каналу.У виданні визначено та проаналізовано стратегічні курси США та СРСР на початку 50-х років ХХ ст., розглянуто вектори міжнародних відносин та особливості застосування силових чинників, досліджено ідеологічне обґрунтування зовнішньої політики США та Радянського Союзу. Доведено, що зближення Ізраїлю з СРСР з самого початку було приречене на провал через демократичний характер єврейської держави. Провал радянсько-ізраїльського союзу підштовхнув Тель-Авів до зближення з Вашингтоном. Хоча американо-ізраїльські відносини охололи внаслідок Суецької кризи 1956 року, ситуація не дійшла до розриву відносин між США та Державою Ізраїль, як це сталося у випадку з СРСР. З рубежу 50-60-х років XX століття американо-ізраїльські відносини переростають у стратегічне партнерство. У середині 1960-х років стала очевидною принципова зміна міжнародно-політичної ситуації на Близькому Сході. Низка подій, що відбувалися в регіоні з 1964 року, мала незворотні наслідки, що врешті-решт призвело до Шестиденної війни 1967 року. Останнє кардинально змінило баланс сил у досліджуваному регіоні, а подальша війна Судного дня та єгипетсько-ізраїльські угоди другої половини 1970-х років ще більше змінили ситуацію на Близькому Сході.Протягом досліджуваного періоду Близький Схід був і залишається ключовим регіоном у глобальних міжнародних відносинах, оскільки в цьому регіоні перетинаються стратегічні інтереси багатьох країн, а арабо-ізраїльське протистояння спалахує знову і знову з плачевною регулярністю. У дисертації проаналізовано витоки та причини єгипетсько-ізраїльського протистояння та розглянуто еволюцію американсько-радянських відносин через призму близькосхідного конфлікту, порівняно різні його етапи з метою пошуку дієвих механізмів, які могли б бути корисними для врегулювання конфліктної ситуації в регіоні в майбутньому.Наукова новизна дисертації полягає у порівнянні досвіду збройного протистояння, здобутого Державою Ізраїль у 50–70-х роках ХХ століття та Україною у період 2014–2023 рр. На основі вивчення набутого та успішно апробованого Ізраїлем досвіду військового протистояння та повоєнної відбудови зроблено спробу адаптувати цей досвід до сучасних воєнних реалій України та розроблено конкретні практичні рекомендації.Незважаючи на часову віддаленість від сьогодення історичного періоду, що вивчається в даній публікації, досвід, який сьогодні має у своєму арсеналі Держава Ізраїль, залишається актуальним як для Ізраїлю, так і для України. Постійне співіснування з ворожими сусідами, зміцнення та покращення державної безпеки, відбудова/розбудова інфраструктури, розбудова психологічної та моральної стійкості суспільства перед обличчям війни та ворожої пропаганди є постійними критично важливими складовими для держави, яка перебуває у стані війни чи військової загрози.Зібраний у дисертації аналітичний матеріал, зроблені автором висновки та узагальнення матимуть широке практичне застосування, оскільки можуть бути використані для поглибленого вивчення зовнішньої політики СРСР та США щодо Близького Сходу, а також при підготовці спеціальних курсів для вищих навчальних закладів.Ключові слова: єгипетсько-ізраїльське протистояння, американсько-радянські відносини, Близький Схід, геополітичне суперництво, Ізраїль, США, СРСР, Єгипет, холодна війна, арабо-ізраїльський конфлікт, міжнародні відносини, Суецька криза, Шестиденна війна, арабські країни^UBased on the use of diverse source material, it was possible to compare and contrast the positions of the parties that took an active part in the Middle East confrontation, to identify the features and trace the consequences of this confrontation for the region in particular and for world international relations in general. Despite the fact that the conflict between the State of Israel and Arab countries, in particular the Arab Republic of Egypt, has been widely studied by Ukrainian historians, political scientists and international relations experts, the author, on the basis of little-known literature, mainly in English and French, rethinks the causes and peculiarities of the Egyptian-Israeli confrontation, as well as its consequences, and partially refutes Soviet myths and narratives on the issue under study.It is proved that during the most acute Middle East crises, both superpowers, the Soviet Union and the United States of America, stood in close enough positions to prevent the conflict from escalating. The peculiarity of US-Soviet relations through the prism of the Middle East confrontation in the period under study was that the superpowers, even in certain periods, united their foreign policy efforts, as, for example, during the Suez Crisis, forcing France, the United Kingdom and Israel to withdraw their troops from the Suez Canal zone.The publication defines and analyses the strategic courses of the USA and the USSR in the early 50s of the twentieth century, examines the vectors of international relations and the peculiarities of the use of force factors, and studies the ideological justification of the foreign policy of the United States and the Soviet Union. It is proved that Israel's rapprochement with the USSR was doomed to failure from the very beginning due to the democratic nature of the Jewish state. The failure of the Soviet-Israeli alliance pushed Tel Aviv to rapprochement with Washington. Although US-Israeli relations cooled as a result of the Suez Crisis of 1956, the situation did not reach the point of severing relations between the United States and the State of Israel, as happened in the case of the USSR. Since the turn of the 50s and 60s of the XX century, US-Israeli relations have been developing into a strategic partnership.In the mid-1960s, a fundamental change in the international political situation in the Middle East became apparent. A series of events that had taken place in the region since 1964 had irreversible consequences, which eventually led to the Six-Day War of 1967. The latter dramatically changed the balance of power in the region under study, and the subsequent Yom Kippur War and the Egyptian-Israeli agreements of the second half of the 1970s further altered the situation in the Middle East.During the period under study, the Middle East was, and still is, a key region in global international relations, as the strategic interests of many countries intersect in this region, and the Arab-Israeli confrontation flares up again and again with deplorable regularity. The dissertation analyses the origins and causes of the Egyptian-Israeli confrontation and examines the evolution of US-Soviet relations through the prism of the Middle East conflict, comparing its various stages in order to find effective mechanisms that could be useful in resolving the conflict situation in the region in the future.The scientific novelty of the dissertation is a comparison of the experience of armed confrontation gained by the State of Israel in the 50s and 70s of the XX century and Ukraine in the period 2014–2023. Based on the study of the experience of military confrontation and post-war reconstruction gained and successfully tested by Israel, an attempt is made to adapt this experience to the current military realities of Ukraine, and specific practical recommendations are developed.Despite the time distance from the present of the historical period studied in this publication, the experience that the State of Israel has in its arsenal today remains relevant both for Israel and Ukraine. Permanent coexistence with enemy neighbours, strengthening and improving state security, rebuilding/building infrastructure, and building psychological and moral resilience of society in the face of war and enemy propaganda are constant crucial components for a state in a state of war or military threat.The analytical material collected in the dissertation, the conclusions and generalisations drawn by the author will be of wide practical application as they can be used for in-depth study of the foreign policy of the USSR and the USA towards the Middle East, as well as in the preparation of special courses for higher education institutions.Keywords: Egyptian-Israeli confrontation, US-Soviet relations, Middle East, geopolitical rivalry, Israel, USA, USSR, Egypt, Cold War, Arab-Israeli conflict, international relations, Suez Crisis, Six-Day War, Arab countries

Осмислено та проаналізовано проблематику удосконалення людини на основі вивчення робіт провідних європейських філософів, ідеї яких покладено в основу європейської культури. Обгрунтовано засадничий характер ідеї вдосконалення у світових релігіях і релігійних практиках і доведено, що суть людини та розуміння удосконалення визначається за допомогою виявлення її місця стосовно Бога. Реконструйовано основні парадигми становлення ідеї удосконалення в європейській культурно-історичній традиції та показано вплив даних парадигм на посткомуністичний соціум. Розкрито динаміку змін змісту та форм філософських концепцій удосконалення людини у таких площинах: "людина - Бог" і "людина - суспільство". Всебічно досліджено критику просвітницької педагогіки та "прогресуючої" людини. Виявлено зв'язок між "поразкою" ідеї вдосконалення та критикою культури через розгляд вчення про "надлюдину" та ревізію християнської традиції, здійснену насамперед Ф.Ніцше. Розглянуто тлумачення удосконалення людини як об'єкту маніпуляції, що укорінено у настанові технократичного мислення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі становлення та розвитку ідеї державності в програмних документах українських політичних партій початку XX ст., що сприяло реалізації головної мети нації - створення власної держави. В роботі показано, що ідея державності розроблялася у двох варіантах - самостійної держави і автономії України у федеративній Росії, проаналізовано ступінь розробки цієї ідеї кожною з партій, з'ясовано причини того, чому за умови її розробки всіма партіями, вона не стала об'єднавчим чинником національно-визвольного руху.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено ідею співвідношення форми держави та характеру національного розвитку України, обгрунтовану у працях вітчизняних політичних мислителів кінця XIX - початку XX ст. Розкрито зміст загальновідомих (М.Драгоманова, М.Грушевського, В.Липинського, В.Старосольського, М.Міхновського, Д.Донцова) та малодосліджених (Є.Чикаленка, С.Томашівського, В.Кучабського, М.Сціборського) концепцій щодо визначення форми існування держави, зроблено висновок про актуальність даної проблеми і необхідність її подальшого вивчення. Систематизовано підходи вітчизняних учених щодо визначення характеру національного розвитку Української держави. Проаналізовано три основні традиції у вітчизняній суспільно-політичній думці щодо розуміння спрямованості національного розвитку України: панславістсько-федералістську, консервативно-націократичну та націонал-самостійницьку. Вперше поєднано розгляд документальних джерел (програм політичних партій України початку XX ст. і свідчень засновників основних теорій державності) та дослідження концептуального осмислення ідеї співвідношення форми держави й характеру національного розвитку, представленого у науково-теоретичній спадщині національної суспільно-політичної думки даного періоду. Критично переосмислено теоретичні надбання з проблем української державності та практичну діяльність політично свідомих й активних громадян України у боротьбі за національну самостійність. Встановлено взаємозалежність між науково-теоретичним обгрунтуванням спрямування та характеру національного розвитку та визначенням оптимальної форми держави в Україні. Доведено, що витоки національно-державницької думки України кінця XIX - початку XX ст. базуються на інтелектуальній і громадсько-політичній спадщині М.Драгоманова, який одним з перших обгрунтував необхідність творення української політичної нації у контексті загальноєвропейських демократичних тенденцій. Досліджено вплив суспільно-політичних подій даного періоду на зміну державницьких теорій М.Драгоманова, І.Франка та М.Грушевського, зокрема, виявлено їх прихильне ставлення до федералістських ідей. Аргументовано, що державницькі концепції представників консервативно-націократичної та націонал-самостійницької традицій, зокрема, їх негативне ставлення до демократії, зазнали трансформації саме після поразки визвольних змагань 1917 - 1920 рр., обумовленої розчаруванням вітчизняних учених у здатності української інтелектуальної та політичної еліти утвердити національну державність.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку ідеї української політичної державності у вітчизняній політичній думці від витоків до початку ХХ ст. як цілісного феномена, в межах якого відбувалося конституювання української національної ідеї. Розкрито спіралеподібний характер розвитку ідеї державності, наявність певної циклічності, повторюваність у теоретичному обгрунтуванні форм, статусу та необхідності української державності. Показано, що на різних етапах ідея української державності проходить фази "інкорпорації", "ностальгії","національного відродження", та "державницьку". "Державницька" фаза осмислення ідеї державності, як правило наступала або в розпал, або після поразки національно-визвольних змагань.

  Скачати повний текст

Об'єкт: прозові твори «Просили тато-мама… Одкровення 1990 року», «Прощай мене», «Вставайте, мамко. Одкровення 1947 року», «Дванадцять службів. Одкровення 1951 року», «Юр'яна і Довгопол», «Апокаліпсис», «Солодка Даруся», «Москалиця», «Вирвані сторінки з автобіографії», «Черевички Божої Матері» М. Матіос та твори «Двойная фамилия», «Камера наезжает!..», «Воскресная месса в Толедо», «Холодная весна в Провансе», «На солнечной стороне улицы», «Вывеска», «Белая голубка Кордовы», «Почерк Леонардо», «Синдром Петрушки», «Джаз-банд на Карловом мосту», «Туман» Д. Рубіної. Результати, новизна: вперше проза української письменниці М. Матіос і російсько-ізраїльської авторки Д. Рубіної стала предметом спеціальної наукової розвідки крізь призму імагологічного дискурсу; вперше досліджуються образи інших народів у творчій свідомості письменниць під кутом зору утвердження або руйнування ними етнічних стереотипів; побудовано типологію образів персонажів творів М. Матіос та Д. Рубіної, розглянутих як дихотомія «свій – чужий». Галузь використання: Матеріали роботи можуть знайти застосування при викладанні окремих тем курсу історії української та зарубіжної літератур, лекцій із компаративістики, зокрема, імагології, у вищій і загальноосвітній школах, а також у наукових розвідках для сприяння подальшому розвиткові цих наукових дисциплін.^UThe object of the research: prose works «Father and mother invited… Revelation of the 1990», «Forgive me», «Get up, mother. Revelation of the 1947», «Twelve worships. Revelation of the 1951», «Yuriana and Dovgopol», «Apocalypse», «Sweet Darusya», «Moskalytsa», «The Pages Torn from the Autobiography», «The Shoes of the Mother of God» by M. Matios, and «Double Surname», «The Camera Comes In!...», «The Sunday Mass in Toledo», «A Cold Spring in Provence», «On the Sunny Side of the Street», «The Signboard», «The White Dove of Cordoba», «The Writings of Leonardo», «Petrushka's Syndrome», «A Jazz Band on Charles Bridge», «The Fog» by D. Rubina. The results and novelty: for the first time, the prose of Ukrainian writer M. Matios and Russian-Israeli author D. Rubina became the subject of special scientific exploration through the lens of imagological discourse; for the first time, other peoples' images are explored in the writers' creative minds from the perspective of affirming or destroying ethnic stereotypes; a typology of character images of works by M. Matios and D. Rubina is considered as a dichotomy of “own – foreign” is constructed. Field of application: the materials of scientific research may be used in teaching particular issues of the courses of history of Ukrainian and foreign literatures, lectures on comparative literature studies, particularly on imagology, in higher and secondary education institutions, as well in scientific works to further develop these scientific disciplines.

Дисертація є одним з перших після прийняття КПК України 2012 року комплексним дослідженням теоретичних та прикладних проблем реалізації імунітетів в кримінальному процесі України.Розглянуто методологію дослідження імунітетів в кримінальному процесі. Визначено перелік методів, які застосовувалися під час дослідження питання щодо реалізації імунітетів в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо комплексу використаних методів з позначенням місця та ролі кожного з них в питанні, що досліджується.Досліджена низка питань, пов'язаних з визначенням імунітетів осіб, діяльність яких має суттєве значення для функціонування державних інституцій влади в Україні. В межах другого розділу розглянуто імунітет Президента України. В межах питання наголошено на важливості прозорості функціонування механізму реалізації імунітету глави держави в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо функціонування механізму кримінального переслідування екс-президентів на загальних підставах, визначених законом. Вказане забезпечуватиме належне функціонування засади рівності в кримінальному провадженні.Зосереджено увагу на питомій вазі суттєвих змін, здійснених законодавцем в 2019 році в межах оптимізації процесуального механізму реалізації імунітету народних депутатів України. Запропоновано авторські зміни до ст. 482-2 КПК України у вигляді обов'язкового невідкладного, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передання наявних у Генерального прокурора України матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування стосовно народного депутата України.Зосереджено увагу на необхідності внесення змін в зміст окремої норми КПК з визначенням можливості затримання або утримування під вартою чи арештом судді до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя на це, у випадку скоєння суддею злочину будь-якої тяжкості. Також в другому розділі дисертації розглянуто імунітети: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, депутатів місцевих рад, суддів тощо. Запропоновано внесення відповідних змін до змісту ст. 482 КПК України. Також в цьому розділі дисертації розглянуто імунітети, що врегульовані нормами міжнародного права. В межах вказаного питання досліджено особливості реалізації дипломатичного та консульських імунітетів в кримінальному процесі України. Висловлено авторський погляд щодо змісту зазначених різновидів імунітетів та окреслено вектор подальшого нормативного врегулювання імунітетів, що врегульовані нормами міжнародного права.Визначено імунітет близьких родичів та членів сім'ї підозрюваного та/або обвинуваченого від викриття як себе, так й своїх родичів у вчиненні злочину. Зосереджено увагу на важливості родинних відносин для суспільства та держави в цілому. Запропоноване розширення змісту положення КПК щодо визначення переліку близьких родичів та членів сім'ї, у зв'язку з чим наголошено на необхідності доповнення змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК такими суб'єктами як: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, зведений брат, зведена сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник та рідна племінниця.У третьому розділі розглянуто імунітет представника в кримінальному провадженні. Досліджено особливості формування довірливих відносин між адвокатом та клієнтом в межах кримінального провадження. Наголошено на збереженні в межах адвокатської таємниці лише інформації стосовно предмету укладення угоди про надання правової допомоги, що відповідним чином звільняє адвоката від обов'язку не розповсюджувати інформацію стосовно підготовки до вчинення інших злочинів його підзахисним.Запропоновано авторський погляд щодо змістовного врегулювання законодавцем особливостей реалізації цього різновиду імунітету з урахуванням позицій представників інших, крім християнської, релігійних течій. В межах третього розділу також висловлено авторський погляд щодо особливостей реалізації імунітетів медичних працівників та нотаріального імунітету в межах кримінального провадження.Ключові слова: імунітет, привілейованість, недоторканність, посадові особи, свідок, представник, міжнародні відносини.^UThe thesis is one of the first since the adoption of the CPC of Ukraine in 2012 a comprehensive study of theoretical and applied problems of the implementation of immunities in the criminal process of Ukraine.The thesis consists of an introduction, three sections, which include ten sections, conclusions, a list of sources used, annexes.The introduction contains a substantiation of the relevance of the topic of the thesis research, information about its purpose and objectives, object and subject, methodological basis and the empirical basis used, its scientific novelty and practical significance of the obtained results, as well as validation of the research results.Section 1, Theoretical and Legal Foundations of Immunity in Criminal Procedure, consisting of three subdivisions, analyzes the terminology that defines immunity in criminal proceedings and examines the immunity related definitions. The author's definition of immunity in criminal proceedings is offered, as well as the structure and content of legal relations that are carried out within the framework of immunity in criminal proceedings are analyzed. Taking into account this, the systematization of legal relations within the limits of realization of immunities in criminal proceedings is analyzed and the author's classification of immunities in criminal proceedings is proposed.Section 2, Immunities of Elected and Officials, consists of four divisions. This section explores a number of issues related to the definition of immunity of persons whose activities are essential for the functioning of public authorities in Ukraine. The second section deals with the immunity of the President of Ukraine. Within the framework of the question, the importance of transparency of functioning of the mechanism of realization of the immunity of the President of the state in criminal proceedings was emphasized. The author's view on the functioning of the mechanism of criminal prosecution of ex- presidents on the general grounds established by law is offered. This will ensure the proper functioning of the principle of equality in criminal proceedings.Section 3, "Witness Immunity in the Criminal Procedure of Ukraine", consists of three divisions. This section defines the immunity of close relatives and family members of the suspect and / or accused of exposing both himself and his relatives to the crime. It focuses on the importance of family relations for society and the state as a whole. It is proposed to expand the content of the CPC's provisions on defining the list of close relatives and family members subjects such as: cousin, cousin, cousin, step-sister, cousin, uncle, cousin, and niece. The third section focuses on the peculiarities of the immunity of clergy in criminal proceedings. The author's view on the substantive regulation by the legislator of the peculiarities of the implementation of this kind of immunity, taking into account the positions of representatives other than Christian, religious trends, is offered. The third section also expresses the author's view on the peculiarities of the implementation of the immunities of medical professionals and notarial immunity in the framework of criminal proceedings.Key words: immunity, privilege, inviolability, officials, witness, representative, international relations.

Обгрунтовано доцільність здійснення імунологічної реабілітації дітей, хворих на рецидивний бронхіт (РБ), які постійно проживають у зонах радіонуклідного контролю, шляхом використання на етапі санаторно-курортного лікування (СКЛ) преформованого фізичного чинника біорезонансної вібростимуляції (БРВС), комплексного антигомотоксичного препарату "Мукоза-композитум" та їх комбінації. Доведено перевагу комбінованого використання БРВС та препарату "Мукоза-композитум", що зумовлює стійкі клінічний та імунологічний ефекти протягом року після СКЛ. Встановлено показання щодо застосування препарату "Мукоза-композитум" і БРВС у дітей з РБ.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано вплив інвазійних патогенів на функціонування усталених екосистем та загрози біорізноманіттю від поширення адвентивних збудників хвороб. Зроблено критичний аналіз теорій масового пошкодження та всихання лісів, оцінено вплив інвазійних патогенів на ці процеси. У водах рік у прикордонних районах між Польщею та Україною найчастіше траплялися Phytophthora gonapodyides, P. lacustris та P. cactorum та види Pythium (Pу. oopapillium, Pу. angustatum, Pу. longicarpum, Pу. lycopersicum, Pу. citrinum). Із ґрунтів, відібраних у деревостанах листяних порід ідентифіковані види роду Phytophthora (P. bilorbang, P. cactorum, P. gallica, P. gonapodyides, P. lacustris, P. plurivora, P. polonica) та види з роду Pythium (Py. unregulare, Py. intermedium, Py. litorale, Globisporangium mamillatum, Py. violae, Phytopythium citrinum, Phytopythium litorale). Phytophthora bilorbang, P. polonica, P. gallica та P. plurivora вперше виявлені в лісових ґрунтах як нові види на території України. Сезонну динаміку поширення Hymenoscyphus fraxineus у природно інфікованих пагонах ясена вивчали з допомогою специфічного qPCR в реальному часі для оцінки кількості ДНК в тканинах протягом весни, літа, осені та зими. У зовнішніх шарах здорової кори присутність ДНК H. fraxineus виявляли протягом року. У серцевині та заболоні на ділянках без симптомів, які розташовані поряд із некрозами кори, кількість ДНК була більшою. Сезонні зміни листового мікобіому досліджували на листках ясена звичайного та (для порівняння) горобини звичайної. Багатство видів грибів було вищим у червні і вересні на листках горобини, а у липні та на початку серпня навпаки – на листках ясена. Шляхом секвенування продуктів ПЛР та за допомогою платформи Illumina MiSeq NGSґ і біоінформативного аналізу у ґрунтах посадок туї західної (Thuja occidentalis) в Україні та Польщі виявлено низку адвентивних ґрунтових патогенів відділу Ascomycоta. Серед таксонів відділу Basidiomycota ідентифіковано інвазійного збудника кореневих гнилей Armillaria novae-zelandiae. Запропоновано концептуальні засади попередження поширення інвазійних шкідливих організмів у насадженнях лісових та урбанізованих екосистем, які включають 1) запобігання, 2) раннє виявлення, 3) викорінення та 4) контроль.^UA critical analysis of the forest decline theories has been reviewed to estimate the role and involvement of invasive pathogens in these processes and demonstrate the existing differences in the interpretation of spread and the impact of invasive pathogens that can cause diseases of the trees. Experiment with detecting pathogenic Oomycetes organisms in the rivers and streams along the Polish-Ukrainian border proved that the water can be one of the pathways for Phytophthora sp. introduction demonstrating no borders for pathogens and water as a neglected source of these phytopathogens. Three Phytophthora species (P. gonapodyides, P. lacustris and P. cactorum) were detected in Ukrainian rivers presumably moving naturally towards the EU border. Species of the Pythium genus, and among them the most common ones like Py. lycopersicum, Py. sylvaticum, Py. citrinum and Py. terrestris, were detected in Polish rivers. All deleted species belonging to both geniuses cause damage to the fine root and trunk collars of many forest tree species. Seven Phytophthora species including invasive ones (P. bilorbang, P. cactorum, P. gallica, P. gonapodyides, P. lacustris, P. plurivora and P. polonica), and two other clades six taxa were detected from the various forest types with tree species showing indicative symptoms of Phytophthora infections. The main representatives of Pythium were (Py. unregulare, Py. intermedium, Py. litorale, Globisporangium mamillatum, Py. violae, Phytopythium citrinum, Phytopythium litorale). Four of the Phytophthora species (P. bilorbang, P. gallica, P. plurivora and P. polonica) have previously never been reported from broadleaf forests in Ukraine. The sequences obtained for all Phytophthora isolates were registered in GenBank (Accession no.'s MT420377–MT420411). The underbark stem inoculation tests on black alder and Silver birch seedlings demonstrated plants' susceptibility to five Phytophthora species (P. plurivora, P. bilorbang, P. polonica, P. gonapodyides, P. cactorum) and proved high pathogenicity impact of tested Phytophthora sp. on the host species. The bark necrosis and extension of discoloration in sapwood and pith in a stem region with the season-specific patterns were studied on naturally infected ash plants using a H. fraxineus-specific qPCR assay and light microscopy. This study confirmed that hyphal growth in the starch-rich perimedullary pith is of particular importance for both axial and radial spread of H. fraxineus, but that most of its biomass accumulates in sapwood parenchyma. Results of the study present new information that refines the current stem invasion model. It was also shown that mycobiome comparison between healthy and symptomatic European ash leaflets revealed no significant differences in the relative abundance of H. fraxineus but the overall fungal richness on European ash leaves declined significantly towards autumn along with an estimated increase in H. fraxineus biomass. Soils' mycobiota associated with northern white cedar (Thuja occidentalis) was analyzed using Illumina MiSeq sequencing in Poland and Ukraine. A total of 11490 operational taxonomic units (OTUs) were obtained from the soil samples representing 950 taxa of fungi. The frequencies of Ascomycota were 28% in Ukrainian soil samples and 72% in Polish soil samples detecting a group of invasive soil pathogens that can cause different types of plant diseases. The abundance and diversity of soil mycobiota were discussed. The mycobiome of Thuja occidentalis, Juniperus communis, J. conferta, Buxus sempervirens, Chamaecyparis lawsoniana represented 49,65% of fungi taxa was found belonging to Ascomycota, 18% to Basidiomycota, 0,315% to Mucoromycota, 0,024% to Blastocladiomycota, 0,462% to Chytridiomycota, 0,107% to Glomeromycota and 0,260% to Rozellomycota. 18 newly invasive species that are listed as EPPO and CABI species were also detected. Two invasive boxwood pathogens Clonostachys buxi and Calonectria pseudonaviculata were isolated from the infected boxwood leaves and added to the list of invasive pathogens in Ukraine. The conceptual principles for preventing the spread of invasive pathogens into the forest and urban ecosystems were proposed and include 1) prevention, 2) early detection, 3) eradication, and 4) control.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень теоретичних і правових аспектів інституту випробування в кримінальному та кримінально-виконавчому праві з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінально-виконавчого законодавства. Констатовано, що існує певна періодизація інституту умовного засудження і визначення інституту випробування: 1) у 1918–1930 p.p. формується інститут умовного засудження, особливості якого полягають в тому, що у законодавстві того часу, не регламентований контроль за умовно засудженими, а форми здійснення умовного засудження базуються на суддівському розсуді;2) у 1930–1958 p.p. визначається мінімальне зacтocyвaння yмoвнoгo зacyджeння із шиpoким впpoвaджeнням peпpecивниx форм кpимiнaльнo-пpaвoвoгo впливу;3) 1958–1970 p.p – є пepioдом пpoгpecивнoгo poзвиткy iнcтитyтy yмoвнoгo зacyджeння, що xapaктepизyєтьcя пpaвoвoю peглaмeнтaцiєю виконання yмoвнoгo зacyджeння, появоюiнcтитyтiв зacyджeння з вiдcтpoчкoю виконання виpoкy (прояв випробування), yмoвнoгo зacyджeння з oбoв'язкoвим зaлyчeнням до пpaцi;4) у 1970–1992 p.p. відбувається вдocкoнaлeння iнcтитyтy yмoвнoгo зacyджeння шляхом пocтyпoвої зміни кpимiнaльнo-пpaвoвoï політики в бік гyмaнiзaцiï i вiдxoдy вiд peпpecивнoгo нaпpямy зacтocyвaння кpимiнaльнoгo зaкoнy;5) у 1992–2001 p.p фopмyється iнcтитyт звiльнeння вiд вiдбyвання покарання з випробуванням (інститут випробування), який на законодавчому рівні поєднав y coбi окремі найтипровіші ознаки пpизнaчeння i звiльнeння вiд пoкapaння, вiдcтpoчки викoнaння пoкapaння;6) з 2001 p. – до cьoгoднi відбувається подальше вдocкoнaлeння iнcтитyтy випpoбyвaння. Кримінальний кодекс України 2001 року у Розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» закріпив інститут випробування, який об’єднує групу норм, закріплених у відповідних статтях розділу ХІІ КК України. На наш погляд, до такої сукупності, слід віднести: звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75-79 КК), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК), через те, що вони пов'язані з пред'явленням особі визначених законом вимог, які вона має виконати протягом певного іспитового строку (випробувального строку). Слід зазначити, що даний підхід комплексного сутнісного сприйняття декількох інститутів звільнення від покарання має дискусійний характер, породжує низку проблемних аспектів щодо їхнього правового регулювання. Такими є, по-перше, відсутність єдиної позиції щодо того, чи усі зазначені види звільнення від покарання є складовими інституту випробування, або ж деякі з них утворюють самодостатній, самостійний інститут. По-друге, відсутність поглиблених досліджень кримінально-правової природи ознак випробувального строку під час умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. Визначено, що інститут випробування, як міжгалузевий інститут кримінального та кримінально-виконавчого права, поступово формувався у теорії кримінального та кримінально-виконавчого права; складалися певні підходи до комплексного, взаємозалежного визначення та встановлення цього інституту; об'єднуючим критерієм інституту випробування визначено його «випробувальний строк». Встановлено, що складовими інституту випробування є: звільнення від відбування покарання з випробуванням, пробація, умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; окремими складовими можуть бути й ті заходи кримінально-правового впливу, які не є покаранням, а виступають способами, які його коригують, змінюють.Доведено, що під випробуванням розуміється міра кримінальної відповідальності, яка триває у межах встановлених законом, протягом певного періоду часу, коли реалізуються кримінально-правові примусові заходи та здійснюється перевірка оцільності застосування випробувального строку.Запропоновано самостійний (по відношенню до Розділу XII «Звільнення від покарання та його відбування») Розділ XII 1 «Випробування», який буде включати статті: ст. 87 1 «Поняття випробування», ст. 87 2 «Строки призначення випробування», ст. 87 3 «Обов’язки, які покладає суд на особу, який призначено випробувальний строк» та ст. 87 4 «Правові наслідки при звільнення від відбування покарання з призначенням випробувального строку». Зміни, які запропоновані до Кримінального кодексу України ( ст. 75, 79, 81, 82, 83 КК України) представлені як окремі положення Розділу XII 1 «Випробування».Відповідні зміни надали б концепції пробації завершеності адже «пенітенціарна пробація» налаштована тільки на підготовку до звільнення, звужуючи цим функції, які покладені на орган пробації в інших країнах світу, а саме залишається поза увагою постпенітенціарний контроль особи після звільнення з місць позбавлення волі.^UThe dissertation is one of the first comprehensive monographic studies of the theoretical and legal aspects of the probation institute in criminal and criminal-executive law, taking into account the current state of criminal and criminal-executive legislatiоn. It is stated that there is a certain periodization of the probation institute and a definition of the probation institute:1) in 1918–1930, the probation institute was formed, the peculiarity of which is that the legislation of that time did not regulate control over probationers, and the probation forms were based on judicial discretion;2) in 1930–1958, the minimum use of suspended sentence was determined with the widespread use of repressive forms of criminal law influence;3) 1958–1970 – is a period of programmatic development of the probation institute, which is characterised by the legal regulation of suspended sentence’s execution, the emergence of the respite law institutions (probation manifestation); suspended sentence with mandatory employment;4) in 1970–1992, the probation institute was being developed through a gradual change in criminal law policy towards globalization and a shift away from the repressive direction of the criminal law;5) in 1992-2001, the institution of release from serving a sentence with probation (probation institute) was formed, which at the legislative level combined some of the most advanced features of sentencing and release from punishment, suspension of sentence;6) from 2001 to the present, probation institute has been further developed. The Criminal Code of Ukraine of 2001 in Section XII "Release from Punishment and its Serving" enshrined the probation institute, which unites a group of norms enshrined in the relevant articles of Section XII of the Criminal Code of Ukraine. In our opinion, this group includes: release from serving a sentence with probation (Articles 75–79 of the CC), parole (Article 81 of the CC), release from serving a sentence for pregnant women and women with children under the age of three (Article 83 of the CC); commutation of the un-served part of the sentence to a milder one (Article 82 of the CC), as they are associated with the imposition of statutory requirements on the person, which he/she must fulfill during a certain probationary period (probation period). It should be noted that this approach to the comprehensive essential perception of several exoneration institutes is controversial and gives rise to problematic aspects of their legal regulation. These are, first of all, punishments are components of the probation institute, or some of them form a self-sufficient, independent institution. Secondly, there is a lack of in-depth research into the criminal law nature of the probation features during parole and commutation of an unspent part of a sentence to a lenient one.It is determined that the institute of probation, as an interdisciplinary institute of criminal and penal law, has been gradually formed in the theory of criminal and penal law; certain approaches to the comprehensive, interdependent definition and establishment of this institute have been developed; the unifying criterion of the probation institute is its "probationary period". It was established that the probation institute’s components are: release from serving a sentence with probation; probation; parole; commutation of the un-served part of the sentence to a lenient one; release from serving a sentence for pregnant women, women with children under the age of three; separate components may also be those measures of criminal-legal influence that are not punishment, but act in ways that correct and change it.An independent (in relation to Chapter XII "Release from Sentence and its Serving") Chapter XII /1 "Probation" is proposed, which will include articles: Article 87/1 "The Concept of Probation", Article 87/2"Terms of Probation", Article 87/3 "Duties imposed by the court on a person who is placed on probation" and Article 87/4 "Legal Consequences of Release from Serving a Sentence with the Appointment of Probation". The amendments proposed to the Criminal Code of Ukraine (Articles 75, 79, 81, 82, 83 of the CC of Ukraine) are presented as separate provisions of Section XII/1 "Probation".The provisions of the Criminal Executive Code of Ukraine, which confirm the connection with the institution of "probation", in particular, Chapter 26 of the Criminal Code of Ukraine "Implementation of control over the behavior of persons released from serving a sentence" have been further developed.Corresponding changes would give the concept of probation completeness, because "penitentiary probation" is configured only for preparation for release, thereby narrowing the functions assigned to the probation authority in other countries of the world, namely, the post-penitentiary control of a person after release from prisons is neglected.

Розроблено теоретичні основи інституціалізації морської практики в процесі формування сучасного міжнародного морського права (ММП) та надання на їх підставі пропозицій щодо удосконалення міжнародного та національного правового регулювання використання морських просторів. Одержано наукове положення про існування єдиного процесу формування сучасного ММП, який включає послідовну зміну стадій формування звичаєвих і договірних норм. Удосконалено положення про визначення історичних етапів формування ММП. Відзначено, що початок етапу формування сучасного ММП слід пов'язувати з прийняттям Паризької декларації з морського права 1856 року.

  Скачати повний текст

Виявлено загальні закономірності, що проявляються у ході здійснення інтеграції між суб'єктами господарювання, на цій основі визначено механізми здійснення взаємовигідних економічних відносин між партнерами. Обгрунтовано критерії та нормативні показники еквівалентного обміну між товаровиробниками, переробними підприємствами (підрозділами об'єднань) і торговельними установами. Розкрито особливості внутрішньогосподарських економічних відносин у сільськогосподарських підприємствах приміської зони та в аграрно-промислових об'єднаннях, визначено ефективні механізми їх функціонування, що базуються на концентрації грошових надходжень в єдиному фінансово-розрахунковому центрі підприємства (об'єднанні), та їх використання протягом року там, де виникає в них потреба у виробничому процесі незалежно від джерел надходжень. Обгрунтовано, що за умов неврегульованих цінових паритетів підрозділам підприємств (об'єднань) доцільно доводити лише натуральні показники обсягів виробництва, а матеріальні стимули визначати за результатами обсягів виробництва з урахуванням нормативності витрат.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі розв'язано актуальне наукове завдання інтелектуалізації системи управління енергодинамічними режимами вітрової електричної станції за наявності засобів акумулювання енергії з використанням розроблених засобів підтримки прийняття рішень диспетчером щодо набору вітрових агрегатів, які доцільно використовувати в даний час з врахуванням потреб споживачів, енергетичного потенціалу вітру та технічних характеристик акумуляторів. Розроблено модель управління енергодинамічними режимами вітрової електричної станції на основі бази продукційних правил з врахуванням ємності енергоакумулюючого елемента, яка забезпечує можливість ефективно досліджувати енергодинамічні процеси з метою аналізу їх параметрів. Для коректної реалізації алгоритму в заданому географічному регіоні, розроблено метод статистичного аналізу швидкості вітру, який забезпечує можливість визначення ймовірнісного діапазону робочих швидкостей вітру для оцінювання потужності ВЕС. Розроблено метод визначення активного складу вітрової електричної станції, який ґрунтується на модифікованому методі динамічного програмування, експертних оцінках параметрів, використовує узагальнений критерій ефективності вітрової електроустановки, енергетичну ємність акумулюючого елемента та забезпечує можливість приймати рішення в режимі реального часу. Розроблений метод використано при формуванні алгоритму функціонування інтелектуального блоку управління вітровою електричною станцією, який забезпечує визначення активного складу вітрової електричної станції, використовує інтелектуальну систему побудовану на продукційних правилах, для формування інформаційних порад диспетчеру та забезпечує відображення отриманих результатів у інтуїтивно зрозумілому вигляді. Реалізовано засоби інтелектуалізації автоматизованої системи управління енергодинамічними режимами вітрової електричної станції, які забезпечують функціонування системи підтримки прийняття рішення диспетчером при управлінні енергодинамічними режимами.^UIn the dissertation work the solution of a scientific problem is presented, intellectualization of the system for management power dynamic processes of the wind power station which contains energy storage by using the developed decision support system which make decisions about wind turbines set advisable to use taking into account the consumers needs, wind energy potential and technical characteristics of batteries. A model of management of energy-dynamic processes of a wind power station based on the production rules, which consider the battery capacity and provides an opportunity to effectively manage the existing generation capabilities to meet the consumers' needs, is developed. Production rules are constructed taking into account the changes of such parameters: wind speed, load of consumers, battery power capacity. For correct implementation of the algorithm in a specific geographic region, a method of statistical analysis of wind speed is developed, and it provides the ability to determine the probabilistic wind speed range and to estimate the ratio between power of wind power station and battery capacity. Method for determining the active composition of a wind power station is developed. Method based on the modification of the dynamic programming method, expert estimates of parameters and uses generalized wind turbine efficiency criteria, available battery capacity and provides the opportunity to make real time decisions. This method adds an opportunity to minimize the deviation of the total power of wind power station from the consumers load and to maximize the efficiency of the wind power station. The developed method is used to format the algorithm of the intelligent control block of the wind power station. It provides determination of the active composition of the wind power station, uses an intelligent system built on product rules, to formulate additive tips to the dispatcher about managing of the energy flow, to ensure the consumers load, the efficient use of battery and the effective operation of the wind power station and provides the reflection of the results in intuitively understandable mode and provides for the construction of situational maps of the features that gives an opportunity to monitor system status in real time. This method adds an opportunity to minimize the deviation of the total power of wind power station from the consumers load and to maximize the efficiency of the wind power station. Situational maps of features based on artificial neural networks, which provide visualization of the output parameters in the real time, and allow the operator to react promptly to the critical values of the consumers load and wind power station power are developed.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми когнітивних розладів, обумовлених оперативним втручанням і критичними станами, обґрунтуванню та впровадженню в клініку методів профілактики цих розладів і відновлення когнітивних функцій.Метою роботи було підвищити якість життя хворих, що перенесли оперативне втручання або обумовлений травмою критичний стан, шляхом попередження стійкої когнітивної дисфункції у віддаленому періоді на підставі визначення впливу перенесеного оперативного втручання або критичного стану та асоційованого з ними стресу на когнітивні функції, розробки і застосування методів фармакологічної профілактики та інтенсивної терапії розладів когнітивних функцій.Дослідження містить результати обстеження та лікування 1090 пацієнтів, з яких 785 були обстежені ретроспективно, а 305 — проспективно. Ретроспективно були обстежені постраждалі з цивільною травмою, які надходили до лікарні третинного рівня надання медичної допомоги. Проспективні хворі були рандомізовані в контрольні групи і групи, в яких використовувалися церебропротективні препарати — реамберин, тіоцетам і гліатилін.Результати дослідження дозволяють вважати атаралгезію ефективним методом знеболювання у хворих похилого віку, яка, разом з тим, викликає стійку ПОКД. Цивільна і бойова травми негативно впливають на стан постраждалих за рахунок формування гіпердинамічного типу кровообігу, токсичної дії продуктів руйнування м'язів та психоемоційної стресової реакції, що спричиняє когнітивні розлади в ранньому посткритичному періоді і стійку когнітивну дисфункцію у віддаленому. Хронічний стрес, який передує бойовій травмі і посилюється нею у віддаленому періоді, має більш виражений вплив на когнітивні функції, ніж гостра стресова реакція при цивільній травмі, в наслідок чого бойова травма частіше викликає стійку когнітивну дисфункцію, яка має при цьому більшу глибину. Досліджувані церебропротективні препарати при операційній, цивільній і бойовій травмі попереджували розвиток когнітивної дисфункції. При цьому клінічний ефект реамберину розпочинався швидко, але був нетривалим. Тоді як ефекти тіоцетаму і гліатиліну розпочиналися повільніше, але тривали і у віддаленому періоді. Застосування церебропротективних препаратів у поранених частково зменшувало залежність когнітивних функцій від тривалості і тяжкості стресової психоемоційної реакції. Використання досліджуваних препаратів покращило якість життя пацієнтів у віддаленому періоді.Ключові слова: когнітивна дисфункція, критичний стан, операційна травма, цивільна травма, бойова травма, тіоцетам, реамберин, гліатилін.^UA dissertation is devoted to the research of the problem of cognitive disorders caused by surgical intervention and critical conditions, substantiating and introducing into clinical practice prevention methods of these disorders and cognitive functions restoration.The aim of the work is to improve the quality of life of patients who underwent surgery or experienced critical condition caused by major trauma, by preventing persistent cognitive dysfunction in the distant period, based on determining the impact of post-operative surgery or critical condition and associated stress on cognitive functions and developing pharmacological methods of prevention and treatment of cognitive disorders in complex of intensive care.The study presents the results of the examination and treatment of 1090 patients, of whom 785 were examined retrospectively and 305 - prospectively. Retrospective data provided insight into the contemporary nature and severity of civilian trauma at tertiary care centers and allowed the selection criteria to be developed for the prospective part of the study. Prospective patients with the operative, civilian, and combat injuries were randomized to control groups and groups using cerebroprotective medications - reamberin, thiocetam, and gliatilin.Study results allow us to consider ataralgesia an effective method of analgesia in elderly patients. However, its negative impact on cognitive functions with the development of persistent POCD was revealed. Civil and combat injuries adversely affect the victim's condition due to hyperdynamic circulation, toxic effects of muscle destruction products and psycho-emotional stress response, which causes cognitive disorders in the early post-critical period and persistent cognitive dysfunction. Chronic stress, which precedes combat trauma and exacerbates it in the long term, has a more pronounced effect on cognitive functions than acute stress in civilian trauma, resulting in combat trauma more often causing persistent and more severe cognitive dysfunction. The investigated cerebroprotective medications prevented cognitive dysfunction development. Reamberin had a rapid but short-term clinical effect, whereas thioacetam and gliatilin effect began more slowly but lasted in the long term. It was determined that civilian and combat trauma victims had more pronounced cognitive impairment than patients with surgical trauma and general anesthesia. The acute stress that accompanies civilian trauma has a negative effect on average cognitive function (rs = -0.4844; p = 0.00238). At the same time, chronic stress, which is the background when receiving trauma in combat, has a greater impact on cognitive functions (rs = -0.6110; p = 0.00250). The use of cerebroprotective medications in the injured partially reduced the dependence of cognitive functions on the duration and severity of psycho-emotional stress response, although this correlation was still significant. Surgery in the elderly and critical conditions associated with civilian or combat trauma causes a decline in both physical and mental components of the quality of life. The impact of these conditions on the physical component of health mostly regarded independence from pain at home and in professional activity. The use of investigational medications improved the quality of life of patients in the long term.Keywords: cognitive dysfunction, critical condition, operative trauma, civilian trauma, combat trauma, thiocetam, reamberin, gliatilin.