Здійснено комплексне вивчення жіночого костюма варварів Південно-Західного Криму V - VII ст., визначено типологію й хронологію деяких типів пряжок і фібул на підставі нових знахідок з закритих комплексів. Виділено й класифіковано гарнітури - функціональні деталі й прикраси з одного набору. Охарактеризовано етнопоказові особливості костюма: визначено "аланські" та "східногерманські" компоненти. Досліджено ступінь впливу візантійської моди, на підставі розташування речей у похованнях визначено їх призначення й місце в костюмі, а також реконструйовано основні типи одягу. Встановлено, що дані візантійських писемних джерел та іконографії, а також знахідки цілих зразків та фрагментів справжнього ранньосередньовічного одягу допомагають наблизити реконструкції до історичних реалій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження намиста та підвісок з пам'яток Криму елліністичного та римського часу. Вивчено 47 519 дрібних прикрас, виявлених у понад 350-ти поховальних комплексах і культурних шарах городищ, незначну кількість намиста та підвісток представлено депаспортизованими зразками, більша частина знахідок не опублікована. Розроблено класифікацію виробів, яка базується на критеріях виділення типів за формою предметів і візуально помітних технологічних деталей. За допомогою порівняльно-типологічного та кореляційного методів виявлено типи намиста та підвісок, які відрізняються відносно вузькими хронологічними та географічними межами існування, а також стійке поєднання окремих типів наборів намиста різного часу. Простежено динаміку зміни традицій прикрашати костюм під впливом етнокультурних факторів. На прикладі деяких характерних типів намиста і підвісок показано інформаційний потенціал даної категорії прикрас у реконструкції історичної ситуації в Криму у III ст. до н.е. - IV ст. н.е.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено старожитності черняхівської культури - намисто та підвіски, на основі даних про майже 10 тисяч прикрас та 2283 поховальних комплекси. Прикраси систематизовано: складено каталог знахідок, розроблено їх класифікацію та періодизацію. Значно доповнено список хронологічних індикаторів за рахунок окремих типів прикрас. Визначено стійкі поєднання певних модифікацій, які виступають самостійними хронологічними показниками. Запропоновано власні реконструкції моделей вбрання різних статево-вікових, соціальних та етнічних груп черняхівської культури. Виділено функції намиста та підвісок у черняхівському вбранні, зокрема, виділено модифікації прикрас, які можуть служити допоміжними визначниками статі, соціального статусу та етнічного походження похованих.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу простежити розвиток бісерних оздоб народного одягу українців. З'ясовано територію побутування українських традиційних бісерних оздоб у першій половині XX ст., коли вони стають поширеним атрибутом народного одягу. Вивчено, описано та систематизовано техніки виконання бісерних прикрас, що застосовувалися українськими народними майстрами XIX - XX ст. Уперше до технік виготовлення українських традиційних бісерних оздоб віднесено вишивання. Розвинуто типологію українських прикрас з бісеру. Уперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності українських традиційних бісерних оздоб. Доведено, що національна специфіка декоративно-образної системи художніх творів з бісеру проявлялася головною мірою через орнаментику. Розглянуто композиційні особливості українських народних художніх виробів, описано найпоширеніші мотиви орнаментів та види орнаментальних композицій бісерних творів.

  Скачати повний текст

Вперше зібрано та систематизовано інформацію про всі прикраси доби пізньої бронзи, що походять з України, розроблено їх типологію. Зібрано інформацію про всі закриті комплекси, в яких були знайдені прикраси, здійснено спробу відтворення елементів костюмного комплексу давнього населення на підставі вивчення взаємосполучення та розміщення прикрас у похованнях. Розглянуто костюмний комплекс населення різних регіонів України у різні періоди доби пізньої бронзи. Виокремлено етнографічні особливості різних культурних утворень. Простежено взаємозв'язок між регіонами на підставі особливостей вбрання. Проведено вивчення у похованнях різних категорій прикрас та їх взаємосполучення. Виділено два головні масиви використання різних категорій прикрас під час проведення поховального обряду: Західний ("Правобережний") та Східний ("Лівобережний").

  Скачати повний текст

Досліджено середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу, ареальну стратиграфію та наведено системний опис назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Проаналізовано репертуар, структурну організацію номенів у межах парадигм, виділено тематичні та лексико-семантичні групи як основні типи угруповань лексики. На підставі карт "Атласу лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового зарубіжжя" (175 карт з коментарями) виявлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму. Окремі зони та групи говірок виділено на підставі відмінностей у репертуарі й особливостях лексичного вираження маніфестантів аналізованих сем, співвідношення інноваційних та архаїчних назв, семантичної спеціалізації, варіативності фонетичної структури лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Досліджено іменники, які в східнослов'янських писемних пам'ятках ХІ - ХІV ст. уживалися на позначення прикрас. Лексико-семантичний аналіз слів на позначення ювелірних прикрас та оздоб одягу, зафіксованих у пам'ятках ХІ - ХІV ст., здійснено в семасіологічному, генетичному, функціональному аспектах. Вперше на основі текстових і словникових джерел визначено максимально повний корпус лексико-семантичного поля "назви прикрас". Досліджено походження, уточнено етимологію конституентів лексико-семантичного поля давніх іменників. Послідовно реконструйовано семантичну структуру, з'ясовано шляхи семантичного розвитку номінацій на позначення прикрас. Проведено корекцію словникових дефініцій лексем. Виявлено структурну організацію вказаного лексичного об'єднання на хронологічному зрізі даного періоду, досліджено структурно-семантичні зв'язки, з'ясовано причини динамічних зрушень у межах аналізованого угруповання. З'ясовано долю даних лексем у сучасній українській та інших слов'янських мовах.

  Скачати повний текст

Розглянуто зародження та розвиток концертної діяльності як видовищного мистецтва та передумови формування професійної української режисури. Узагальнено й обрунтовано специфіку концертних форм, а саме: сольний і збірний концерт, дитячі, звітні та концерти-конкурси. Розглянуто специфіку концерту народної творчості. Сформовано нові підходи до постановки та режисури тематичного концерту. Відзначено, що проблема відсутності системних теоретичних і методологічних доробок у галузі специфіки постановки театралізованого тематичного концерту та його ідейно-естетичного впливу набула в мистецтві особливості гостроти внаслідок наявності загрози негативного впливу непрофесійних, беззмістовних, бездуховних концертних постановок. Наголошено на небезпечній тенденції формування у суспільній свідомості сприйняття новітніх технічних засобів як головних складових мистецтва, які набувають першочергового значення, що є негативним аспектом, оскільки ці технічні елементи виразності є лише засобом прикраси, а не донесення певного змісту й ідеї концертного дійства.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню художніх прийомів і тенденцій стильового синтезу у створенні жіночого образу. У представленій до захисту праці вперше: обґрунтовано поняття «синтез стилів» як перспективний метод у формуванні сучасного жіночого образу; розроблено і обґрунтовано алгоритм створення жіночого образу на основі синтезу стилів; виконано авторську розробку актуальних жіночих образів на основі синтезу стилів для молодіжної, середньої, старшої вікових категорій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у виявленні перспективних прийомів стильового синтезу при створенні сучасного жіночого образу та доповненні недостатньо вивчених областей в теорії і практиці дизайну. З метою виявлення основних напрямів синтезу стилів використано актуальні моделі жіночого одягу, представлені на українському ринку дизайнерами Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, українськими брендами RITO, Jul через ресурс Ukrainian Fashion Week, власні ресурси та інтернет-магазини; виданнями TRserial та ELLE та ін. Встановлено, що синтез стилів може здійснюватися або шляхом трансформаційних змін всередині однієї форми, або за рахунок компонування окремих видів одягу в комплект із залученням аксесуарів і прикрас. Наведено аналіз та виявлено особливості поняття «стиль» в мистецтві і дизайні; проаналізовано поняття «стилеутворення», «мікростиль», «стилізація», «стильова структура» у контексті дизайну одягу, виявлено специфічні риси основних стилів у моді та похідних, які утворюються в результаті синтезу різних напрямів. Синтез стилів у створенні цілісного образу визначено як метод поєднання різностильових проявів (формотворчих, конструктивних, композиційних, колористичних, фактурних, оздоблювальних), обумовлених багатофакторним впливом соціокультурного середовища, у цілісну художньо-образну систему. На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження розроблено класифікацію актуальних стильових напрямів моди, яка налічує 9 груп – базові стилі, мікростилі, авторські стилі, стилі субкультур, стилі/течії спільні для мистецтва і моди, стилі/течії спільні для дизайну і моди, окремі напрями в моді, історичні стилі/історизм, глобальні тенденції. Проаналізовано теорії і практичні концепції художників, стилістів і візажистів XX ст., які є підґрунтям для сучасних дизайнерів стилю щодо розкриття індивідуальності та цілісного перетворення всіх складових образу: теорія кольоротипів (Й. Іттен), принципи кольорової гармонії в макіяжі (М. Фактор), підходи щодо індивідуальної ідентифікації кольору (С. Кейджил); теорія типажів зовнішності (Д. Кіббі), рекомендації щодо визначення типажу і поради для його гардеробної адаптації (Д. Ларсон), принципи поєднання зачіски із зовнішніми даними (В. Сассун). З'ясовано підходи і тенденції у створенні сучасних стильових рішень провідних українських стилістів В. Дюденка, А. Крупчинського, К. Малярчук, І. Оболенської, Є. Калкатова, І. Браїлко, О. Слонь, Ю. Пеліпас, М. Мурадової, Л. Попової. Проаналізовані підходи науковців до вікової періодизації дозволили виявити найбільш прийнятний для останніх досліджень розподіл, що використовується для проектування одягу: одяг для дорослих за віковою ознакою поділяють з урахуванням трьох вікових груп: молодшої (18 – 29 років), середньої (30 – 44 роки) та старшої (від 45 років і старше). Виділено 7 етапів створення індивідуального образу на основі синтезу стилів: 1) аналіз потреб жінки, які мають задовольнятися за допомогою образно-функціонального вирішення; 2) визначення призначення образу; 3) з'ясування стильових уподобань споживача, визначення стильового рішення відповідно до призначення образу і потреб; 4) аналіз зовнішніх параметрів; 5) визначення форм, силуетів, фактур, кольорових поєднань, декоративного оздоблення; 6) ескізна проробка цілого образу, розробка технологічної карти зачіски; візуалізація образно-стильової структури образу за допомогою мудборду; 7) реалізація ескізного задуму. Практична частина дослідження представлена авторською розробкою та фотофіксацією індивідуальних стильових рішень жіночих образів трьох вікових груп. Опрацьовано образи різного призначення відповідно до потреб, стильових уподобань, вікових характеристик. Аналіз перспективних прийомів стильового синтезу в сучасному жіночому костюмі та результати практичного впровадження доповнюють недостатньо вивчені області в теорії і практиці дизайну.Ключові слова: синтез стилів, жіночий модний образ, дизайн одягу, тенденції, прийоми дизайну, індивідуальний стиль, вікові групи.^UThe dissertation work is devoted to the study of artistic techniques and trends in stylistic synthesis in the creation of a female image. In the presented thesis defense for the first time: substantiated the concept of «synthesis of styles» as a promising method in the formation of a modern female image; developed and substantiated an algorithm for creating a female image based on the synthesis of styles; the author's development of actual female images was carried out on the basis of the synthesis of youth, middle age and senior age styles. The practical significance of the obtained research results lies in the identification of promising methods of stylistic synthesis. In order to identify the main areas of synthesis of styles used current models of women's clothing, presented on the Ukrainian market by designers Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, Ukrainian brands RITO, Jul through the resource Ukrainian Fashion Week, by own resources and online stores; editions TRserial and ELLE, etc. It has been established that the synthesis of styles can be carried out either by transformational changes within one form, or by arranging individual types of clothing into a set with the involvement of accessories and adornments.Conducted analysis and exposed features of the «style» concept in art and design; analyzed the concept of «style formation», «micro style», «stylization», «style structure» in the context of clothing design, identified the specific features of the main styles in fashion and derivatives, which are formed as a result of the synthesis of various directions. Synthesis of styles in creating a holistic image was defined as a method of combining different-style manifestations (form-building, constructive, compositional, coloristic, textured, finishing), due to the multifactorial influence of the socio-cultural environment, into an integral artistic-figurative system. Based on the conducted theoretical and empirical research, a classification of current style trends in fashion has been developed, which includes 9 groups – basic style, microstyle, author's style, style of subcultures, styles / trends common for art and fashion, styles / trends common for design and fashion, individual trends in fashion, historical styles / historicism, global trends. Analyzed theories and practical concepts of artists, stylists and makeup artists of the XX century. Which are the basis for modern style designers to reveal individuality and a holistic transformation of all components of the image. The theory of color types (I. Itten), the principles of color harmony in makeup (M. Factor), approaches to individual color identification (S. Cageil), the theory of appearance types (D. Kibby), recommendations for determining the type and advice for his wardrobe adaptation (D. Larson), the principles of combining hairstyles with external data (V. Sassoon) were analyzed. The approaches and tendencies in the creation of modern style solutions of the leading Ukrainian stylists V. Dyudenko, A. Krupchinskaya, K. Malyarchuk, I. Obolenskaya, E. Kalkatova, I. Brailko, A. Slon, Y. Pelipas, M. Muradova, L. Popova were clarified.Analyzing approaches of scientists to age periodization made it possible to identify the most acceptable distribution for recent studies, used for designing clothes: clothes for adults are divided by age, taking into account three age groups: youngest (18 – 29 years old), middle (30 – 44 years old) and older (45 years and older). There are 7 stages of creating an individual image based on the synthesis of styles: 1) analysis of needs of woman, which must be satisfied with the help of a figurative-functional solution; 2) determination of the purpose of the image; 3) finding out the style preferences of the consumer, determining the style solution in accordance with the purpose of the image and needs; 4) analysis of external parameters; 5) determination of shapes, silhouettes, textures, color combinations, decorative trim; 6) a sketch study of the whole image, the development of a technological map of a hairstyle, visualization of the figurative and stylistic structure of the image using a mood board; 7) implementation of the outline plan.The practical part of the research is presented by the author's development and photographic recording of individual stylistic solutions of female images of three age groups. Processed images for various purposes in accordance with the needs, style preferences, age characteristics. Analysis of promising methods of stylistic synthesis in modern women's suit and the results of practical implementation complete the insufficiently studied areas in the theory and practice of design.Key words: synthesis of styles, female fashionable image, costume design, trends, design techniques, individual style, age groups.

Дисертація Н. Свиридюк присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну у професійній педагогічній діяльності.У роботі виведено унікальний концептуальний підхід до підготовки майбутніх учителів технологій до застосування в навчально-виховному процесі технологій етнодизайну через мистецтво народної ляльки, як комплексного об’єкту, що синергійно поєднує значну кількість видів декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, прийоми традиційного крою, валяння з вовни, вибійка, фарбування рослинними барвниками, аплікація, виготовлення штучних квітів традиційним способом, плетіння з природних матеріалів, бісеронанизування, робота зі шкірою, виготовлення прикрас з текстилю та інші).Визначено та обґрунтовано технології етнодизайну народної ляльки як основні напрями вивчення етнодизайну, зокрема технологію формування українського традиційного костюму; технологію застосування традиційних натуральних матеріалів та технік їх обробки і декорування; технологію дослідження національної колористики та орнаментики; технологію вивчення та реконструкції побутово-обрядового значення ляльки.Досліджено семантику основних понять «іграшка», «народна іграшка», «іграшкарство», «лялька», «лялька-мотанка», «вузлова лялька». Уточнено зміст понять «дизайн», «етнодизайн», «декоративно-ужиткове мистецтво», «декоративно-прикладне мистецтво», «народне мистецтво».Подано авторське тлумачення поняття «етнодизайн народної ляльки» – комплексна міждисциплінарна творча, дослідницька, проєктно-технологічна діяльність, що реалізується через синергію найдавніших практик декоративно-ужиткового мистецтва та сприяє формуванню національної самосвідомості українців.Структуровано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність цілеспрямованого процесу підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну народної ляльки в системі шкільної та позашкільної освіти у різних форматах освітньо-виховної роботи у єдності компонентів макроструктури (структурно-логічна послідовність спеціально виділених навчальних дисциплін та практик, сукупність змістових модулів, що забезпечують фахову підготовку майбутніх учителів за визначеними напрямами технологій етнодизайну у змісті різних навчальних дисциплін) і компонентів мікроструктури (семіотичний, що містить систему вправ і завдань, технологічних прийомів та технік, демонстраційний матеріал (твори народного мистецтва, комплекти зразків технік декоративно-ужиткового мистецтва), презентаційні проєкти (тематичні виставки та музейні експозиції, мультимедійні засоби навчання тощо); методичний, до якого увійшли проблемно-пошукові, ігрові, імітаційні, інтерактивні, художньо-графічні, проектні, презентаційні методи навчання; праксеологічний, що розкриває специфіку реалізації сучасних форматів освітньо-виховної роботи (веб-квести, етноподорожі, віртуальні етно-екскурсії, тематичні стилізовані етно-дійства, етно-проєкти, етномистецькі перфоманси, етномайтер-класи, шоу майстер-класи тощо).Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи фахової підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну через мистецтво виготовлення народної вузлової ляльки на уроках трудового навчання та технологій, гурткових заняттях, під час організації та проведення виховних та мистецьких заходів, презентаційної та музейно-освітньої діяльності.Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексу програмних змістових модулів: «Етнографічні нариси про українську народну іграшку», «Поєднання технологій етнодизайну в процесі створення народної вузлової ляльки», «Реалізація етнодизайну у контексті освітньої галузі «Технології», «Методика організації позаурочної навчальної діяльності учнів з етнодизайну», що спрямовані на поглиблення вивчення основ етнодизайну через технологію виготовлення народної ляльки, і можуть доповнити навчальні програми освітніх компонентів, спрямованих на формування методичної та професійно-технологічної компетентності майбутніх учителів технологій; навчально-методичного посібника «Залучення молоді до етнодизайну через призму народної української ляльки»; навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму творчого об’єднання «Народознавство та народна лялька»; методичних рекомендацій щодо проведення етномайстер-класів для різної категорії респондентів.^UThe dissertation of N. Svyridyuk highlights the problem of forming the readiness of future technology teachers to use ethnodesign in professional pedagogical activities.The work presents a unique conceptual approach to the preparation of future technology teachers for the use of ethnodesign technologies in the educational process through the art of a folk doll, as a complex object that synergistically combines a significant number of types of decorative and applied art (embroidery, weaving, techniques of traditional cut, felting from wool, vybiika, dyeing with vegetable dyes, appliqué, making artificial flowers in the traditional way, weaving from natural materials, beading, working with leather, making jewelry from textiles and others).The ethnodesign technologies of the folk doll are defined and substantiated as the main directions of studying ethnodesign, in particular the technology of forming the Ukrainian traditional costume; the technology of using traditional natural materials and their processing and decorating techniques; research on the technologies of national colors and ornamentation; the technologies of studying and reconstructing the domestic and ritual meaning of the doll.The semantics of the main concepts "toy", "folk toy", "toy making", "doll", "motanka doll", "knotted doll" have been studied. The content of the terms "design", "ethnodesign", "decorative and applied art", "folk art" has been clarified.The author's interpretation of the concept of "ethnodesign of a folk doll" is presented - it is a complex interdisciplinary creative, research, project and technological activity, which is realized through the synergy of the oldest practices of decorative and applied art and contributes to the formation of national self-awareness of Ukrainians.Structured, theoretically substantiated and experimentally verified the effectiveness of the purposeful process of training future technology teachers for the use of ethnic doll design in the system of school and out-of-school education in various formats of educational work in the unity of the components of the macro structure (structural and logical sequence of specially selected educational disciplines and practices, a set of content modules that provide professional training of future teachers in certain directions of ethnodesign technologies in the content of various educational disciplines) and components of the microstructure (semiotic, containing a system of exercises and tasks, technological methods and techniques, demonstration material (works of folk art, sets of samples of decorative and utilitarian art techniques), presentation projects (thematic exhibitions and museum expositions, multimedia teaching aids, etc.); methodical, which included problem-searching, game, simulation, interactive, art-graphic, project, presentation methods of learning; praxeological, which reveals the specifics of the implementation of modern formats of educational work (web quests, ethno-trips, virtual ethno-excursions, thematic stylized ethno-activities, ethno-projects, ethno-artistic performances, ethno master classes, show master classes, etc.).The content, forms and methods of professional training of future technology teachers for the use of ethnodesign through the art of making a folk knotted doll in technology lessons, group classes, during the organization and conduct of educational and artistic events, presentation and museum-educational activities gained further development.The practical significance of the study lies in the development of a complex of program content modules: "Ethnographic essays on Ukrainian folk toys", "Combination of ethnodesign technologies in the process of creating a folk knotted doll", "Implementation of ethnodesign in the context of the educational field "Technology", "Methodology of organizing extracurricular educational activities of students on ethnodesign", which are aimed at deepening the study of the basics of ethnodesign through the technology of making a folk doll, and can complement the educational programs of educational components aimed at the formation of methodological and professional-technological competence of future technology teachers; educational and methodological manual "Involvement of youth in ethnodesign through the prism of a folk Ukrainian doll"; curriculum for extracurricular education in the artistic and aesthetic direction of the creative association "Folklore and folk doll"; methodological recommendations for conducting ethno master classes for different categories of respondents.