Скачати повний текст

На основі комплексного, багатоаспектного аналізу міжнародного ринку страхування виявлено пріоритетні напрями розвитку національного страхового ринку України. Запропоновано шляхи реформування системи соціального забезпечення, вдосконалення державного регулювання страхової діяльності, адаптації та гармонізації українського страхового законодавства до європейських норм і стандартів, що забезпечить успішне здійснення економічних реформ, стабільний розвиток національної економіки, входження України у світове економічне господарство, а також розвиток світової економіки та міжнародних відносин.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

Вивчено історичний аспект появи та розвитку концепції соціальної держави у зарубіжному та вітчизняному законодавстві. Сформульовано визначення соціальної держави, її ознаки та умови функціонування. Розроблено класифікацію сучасних світових конституцій залежно від відображення соціальної орієнтації держави. Наведено порівняльну характеристику соціальної та правової держави. Розглянуто аргументи, що наголошують на "надкласовості" соціальної держави. Проаналізовано спільні риси та відмінності соціальної та соціалістичної держави соціальної держави та "держави благоденства". Класифіковано гарантії забезпечення соціально-економічних прав людини в соціальній державі. Обгрунтовано необхідність створення в Україні, на підставі ст. 125 Конституції України, соціальних судів для здійснення судочинства у соціальних справах (вирішення спорів з питань загальносоціального страхування та виконання законів з соціальних питань. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу розбудови в Україні соціальної держави.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й узагальнено суть фінансової безпеки страхових організацій. Виявлено особливості страховика як об'єкта управління фінансовою безпекою. Розкрито процес інформаційно-аналітичної підтримки механізму забезпечення фінансової безпеки страховиків. Відповідно до обгрунтованих форм і методів забезпечення їх безпечного стану проаналізовано організаційно-правові засади цього забезпечення, досліджено існуючі методи оцінки належного рівня даної безпеки та проаналізовано діяльність страхових компаній у контексті забезпечення їх фінансового забезпечення. Обгрунтовано структуру механізму забезпечення фінансової безпеки, запропоновано параметри безпечного стану страховиків. Розроблено методику оцінки та забезпечення належного рівня фінансової безпеки страхових організацій.

  Скачати повний текст

У дисертації наведені фундаментальні імперативи трансформації медичної системи в Україні й теоретико-методологічні основи дослідження державного управління трансформацією медичної системи України на ринкових засадах. Охарактеризовано ґенезу парадигми державного управління трансформацією України та сформовано нову парадигму розвитку медичної системи крізь призму ринкової економіки.Проаналізовано інституційні, організаційно-правові та фінансово-економічні аспекти державного регулювання реформування системи охорони здоров'я в Україні із визначенням динаміки стану та основних проблем системи охорони здоров'я. Визначено можливості впровадження державно-приватного партнерства в медичній галузі України.Розроблено стратегічні пріоритети державного управління ринкової трансформації системи медицини відповідно до виявлених у ході дослідження проблем розвитку медичної галузі та перешкод становлення ринку медичних послуг в Україні. Сформовано комплексну систему надання медичних послуг в Україні на ринкових засадах, яка передбачає діяльність учасників державного, комунального, приватного секторів та страхової медицини. Змодельовано можливості трансформації медичної системи України з урахуванням зміни механізмів фінансування системи охорони здоров'я та інноваційно-технологічного розвитку галузі.^UThe dissertation presents research on the fundamental imperatives of the transformation of the medical system in Ukraine and the theoretical and methodological foundations of the study of state management of the transformation of the medical system of Ukraine according with market principles. The genesis of the paradigm of state management of the transformation of Ukraine is characterized and a new paradigm of the development of the medical system through the prism of the market economy is formed.The institutional, organizational, legal, financial and economic aspects of state regulation of reforming the health care system in Ukraine have been analyzed, with the definition of the dynamics of the state and main problems of the health care system in the country. The possibilities of introducing public-private partnerships in the medical industry of Ukraine have been determined.The strategic priorities of public administration of the market transformation of the medicine system are developed in accordance with the problems of the development of the medical industry and the obstacles to the formation of the medical services market in Ukraine, which identified during the study. A comprehensive system for the provision of medical services in Ukraine are formed according to market principles, which provides for the activities of participants in the state, communal, private sectors and insurance medicine. The possibilities of transforming the medical system of Ukraine are modeled, taking into account changes in the financing mechanisms of the health care system and the innovative and technological development of the industry.

Проведено теоретичні дослідження та розглянуто практичні аспекти застосування фінансово-інституційних інструментів управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності. Визначено сутність і наведено класифікацію зовнішньоекономічних ризиків. Розроблено узагальнювальний алгоритм процесу управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності. Обгрунтовано концепцію поділу інструментів управління зовнішньоекономічними ризиками на дві групи, а саме: традиційні та нетрадиційні, визначено їх сутність, показано переваги та недоліки використання. Розкрито особливості опціонів і ф'ючерсів як фінансових інструментів управління зовнішньоекономічними ризиками та розроблено їх класифікацію з урахуванням економіко-правової природи. Проаналізовано сучасний стан світового ринку фінансових інструментів і виявлено основні тенденції його розвитку. Удосконалено методологічні засади використання фінансових інструментів управління у зовнішньоекономічній діяльності. Вперше розроблено організаційні рекомендації щодо створення в Україні національної системи страхування експортних кредитів як інституційного інструменту управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено зміст, структуру, ресурси й умови формування, функції, завдання, пріоритети й обмеження розвитку сільських територій (СТ). Здійснено типологію СТ за системоутворювальними ознаками та рівнем розвитку. Проаналізовано стан, ресурсний потенціал, ефективність, проблеми та тенденції функціонування СТ Херсонщини. Обгрунтовано заходи вдосконалення управління СТ і раціонального ресурсокористування: посилення державної підтримки (заходи "зеленої та жовтої скриньок", збільшення обсягів страхування аграрного виробництва в зоні ризикованого землеробства, поширення крапельного зрошення, нових агротехнологій, дотримання сівозмін, диверсифікація діяльності з метою підвищення зайнятості та рівня життя сільських жителів).

  Скачати повний текст

Уточнено економіко-екологічний зміст поняття "ризик екологічної небезпеки" (РЕН), вперше визначено суттєвий зміст поняття "ризик-менеджмент екологічних небезпек" (РМЕН). Запропоновано принципи побудови системи ризик-менеджменту екологічних небезпек. Розроблено комплексний критерій якості навколишнього середовища території, який дає змогу провести ранжування територій за ступенем безпеки проживання населення для підтримки прийнятного рівня екологічної безпеки. Розроблено рекомендації щодо організації процесу РМЕН і запропоновано опитний лист з метою визначення ризик-менеджером РЕН. Розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН. Сформульовано методичні підходи та розроблено елементи оцінки та управління локальним ризиком у робочій зоні Одеського припортового заводу (ОПЗ). Розроблено організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об'єктах (на прикладі ОПЗ). Удосконалено організаційно-методичні засади формування регіональної системи страхування ПЕН як інструмента РМЕН.

  Скачати повний текст

Розглянуто психоаналітичну модель художньої творчості (ХТ) та визначено модифікаційні процеси післяфрейдівського періоду. Викладено типологію ХТ ("невротичний" - "шизофренічний" типи) та сформовано "портрет" митця у контексті "невротичної особистості нашого часу": "відсторонена особистість", неприйняття почуттів, усамітнене життя, "страх невизнання", аскетизм, "творча совість" на основі досліджень представників "глибинної" психології (К.-Г. Юнг) і неофрейдизму (К. Хорні, Е. Фромм). Розкрито значення патографії як засобу виявлення прихованих мотивів і стимулів ХТ. Вивчено український психоаналітичний досвід, що за сучасних умов сконцентрований на проблемах естетики психоаналізу, ХТ в контексті видової специфіки мистецтва та патографії.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні та методичі засади управління страховими компаніями за ключовими факторами зростання їх ринкової вартості. Завдяки проведеному дослідженню визначено вартість страхової компанії як цілісного об'єкта управління та як критерій оцінювання його ефективності. Обгрунтовано суть поняття управління вартістю компанії як комплекс рішень, спрямованих на зміну поточної вартості - зростання та збереження динаміки росту протягом тривалого часу. Виокремлено принципи управління, що передбачають врахування особливостей страхового підприємництва в Україні. Розроблено концепцію формування та впровадження механізму вартісного управління страховими компаніями. Побудовано функціональну модель бізнесу, з її використанням виділено інструменти управління вартістю даної компанії. Розглянуто підходи до її оцінювання з урахуванням особливостей бізнесу. Наведено модель економічної доданої вартості, використання якої відповідає принципам вартісного управління. Зазначено, що стратегія управління вартістю має враховувати етап життєвого циклу розвитку компанії, що вимагає розробки моделі ідентифікації її головних параметрів у векторах привабливості ринку та конкурентоздатності. Апробацію моделі здійснено шляхом проведення аналізу практики управління страховими компаніями України, їх системи організаційного й інформаційного забезпечення. Обгрунтовано комплексний підхід до управління організаційною гнучкістю такої компанії, що базується на стимулюванні продажів, розвитку мережі продаж, мотивації персоналу компанії, інформаційному й організаційному вдосконаленню управління.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові та прикладні основи формування й функціонування механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки (ПТБ) великих міст (ВМ), методичні підходи до її аналізу та прогнозування, проведено комплексну оцінку стану. Досліджено особливості діючого механізму регулювання ПТБ, виявлено його основні недоліки та визначено напрями вдосконалення, зокрема умови державної політики забезпечення ПТБ ВМ, а також пріоритетні напрями вдосконалення механізмів її регулювання на коротко- та довгострокову перспективи. Обгрунтовано завдання, функції та інструменти запровадження системи екологічного страхування.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу чинного законодавства, судової практики та результатів попередніх досліджень сформульовано визначення понять житла у загальному контексті та контексті житлового права. Запропоновано визначення поняття житла соціального призначення. Установлено зміст права на житло та недоторканості житла. Висвітлено принципи позбавлення суб'єктивного права на житло. Проведено класифікацію підстав цього позбавлення. Проведено класифікацію підстав позбавлення права приватної власності на житло, виселення, а також класифікацію реквізиції та націоналізації. З'ясовано юридичну природу позбавлення суб'єктивного права на житло. Наведено рекомендації та пропозиції, що стосуються законодавчого врегулювання цивільних правовідносин навколо позбавлення суб'єктивного права на житло, зокрема, щодо введення обов'язкового страхування житла, правил проведення капітального ремонту житла, правил виселення, відмови конфіскації житла.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам запобігання кримінальним правопорушенням, що вчиняються молодіжними угрупованнями в Україні з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. Встановлено, що основними молодіжними угрупуваннями спрямованими на протиправні дії є неформальні, дії яких носять переважно хуліганський характер, який з часом проявляється у насильницьких агресивних протиправних діях. Під неформальними молодіжними групами насильницької спрямованості запропоновано розуміти антисоціальні стійкі структурні формування, до складуяких входить не менше 5 осіб віком від 14 до 35 років, пов’язаних єдиними інтересами та потребами, що мають власну субкультуру, різний ступінь групової криміногенності, що проявляється у вчинені кримінальних правопорушень насильницького характеру. Під агресією розуміється – цілеспрямована, деструктивна поведінка, яка виражається в певних діяннях, які мотивовані ворожістю та ненавистю до людей, суспільства і завдають шкоду життю, здоров’ю, честі та гідності, правам людини, викликають в неї психічнийдискомфорт (стан напруги, тривоги, страху та інші негативні емоції), за що передбачена кримінальна відповідальність.Розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень, що вчиняються молодіжними угрупованнями з виокремленнямвідомостей про стан, структуру, динаміку й географію кримінально каранихдіянь цієї категорії, причини та умови, які сприяють їх учиненню, соціальнопсихологічні ознаки правопорушників (учасників молодіжних груп, злочинних організацій, банд, інших формувань) і потерпілих, а також показано зв’язок діяльності молодіжного угрупування зі ступенем агресивної поведінкової установки особи-злочинця, латентності та ефективністю вжитих заходів запобігання.З’ясовано (на основі аналізу статистичних показників за 2013–2021 рр.), що сучасна злочинність в Україні характеризується щорічним збільшенням кількості тяжких кримінальних правопорушень учинених у складі молодіжних груп і організацій, у тому числі шляхом застосування зброї та вибухових речовин, залучення до вчинення порушень громадського порядку молодіжних об’єднань, що загалом негативно впливає на суспільний розвиток в умовах збройної агресії, загострення внутрішньополітичної конфронтації таекономічної нестабільності.Констатовано, що політичні та соціально-економічні зміни, зниження рівня життя, втрата моральних орієнтацій, ослаблення функцій сім’ї, криміналізація суспільства наклала глибокий відбиток на поведінку молоді. До загальних (макрорівень) детермінантів злочинної поведінки членів молодіжних угруповань віднесені: стрімке розшарування суспільства на бідних і багатих та інший стратифікаційний розподіл суспільства на групи; загальне зниження керованості соціальними процесами; нестабільність економічної ситуації україні; зниження рівня життя; неспроможність сім’ї; недоліки державного та громадського устрою; деформація морально-психологічних установок членівнеформальних молодіжних груп; переважання корисливих, егоїстичноіндивідуальних, демонстративно-агресивних та насильницьких мотивів. До спеціальних (мікрорівень) – дисфункціональність сім’ї; соціальну дезадаптацію особи та інші відчуження від соціального середовища; вікові, психічні та інші особистісні особливості; готовність уникнути від вирішення життєвих проблем у світі алкоголю та наркотиків, що утворюють тимчасову ілюзорну стабільність; відсутність можливості реалізуватися у суспільно кориснійдіяльності; відчуття безцільності існування; відданість близьким; дистанціювання від успішних молодих людей; вплив асоціального середовища. Під особою яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань слід розуміти сукупність її соціально-демографічних, моральнопсихологічних, соціально-рольових та кримінально-правових ознак та властивостей, що виявляються в злочинній поведінці, детермінованій негативними ідеологічними. поглядами та агресією до оточуючих. Основними характерними рисами соціально-психологічного портрета особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань є: зневага досуспільно значущих інтересів та інтересів інших осіб; виражений егоїзм, підпорядкування поведінки інших осіб власним інтересам і бажанням; особлива зухвалість, жорстокість стосовно до потерпілих; підвищена конфліктність; низький загальноосвітній рівень цієї категорії осіб; внутрішня готовність до протиправних вчинків; високий відсоток осіб підліткового та молодіжного віку, які вчиняють вуличне насильство; досить високий рівень групової організації вуличних насильницьких злочинців.^UThe dissertation focuses on the theoretical and practical problems of preventing criminal offenses committed by youth groups in Ukraine, taking into account the current state of criminal, criminal procedural legislation and law enforcement activities.It has been established that the main youth groups aimed at illegal actions are informal ones, whose actions are mainly hooligan in nature, which over time manifests itself in violent, aggressive illegal actions. Informal youth groups with a violent orientation are proposed to be understood as antisocial stable structural formations, which include at least 5 people aged from 14 to 35, connected by common interests and needs, having their own subculture, varying degrees of group crime rates, manifested in the committed criminal offenses of a violent nature.Aggression is understood as purposeful, destructive behavior, which is expressed in certain actions, motivated by hostility and hatred towards people, society and causingdamage to life, health, honor and dignity, human rights, bringing about mental discomfort (a state of tension, anxiety, fear and other negative emotions), for whichcriminal liability is provided.The content of the elements of the criminological characteristics of criminal offenses committed by youth groups is disclosed, with information on the state, structure, dynamics and geography of criminally punishable acts of this category, the reasons and conditions that contribute to their commission, socio-psychological characteristics of offenders (members of youth groups, criminal organizations), gangs, other formations) and victims, and the connection between the activities of the youth group and the degree of aggressive behavioral attitude of the criminal, latency and effectiveness of the preventive measures taken is also shown.It has been found out (based on the analysis of statistical indicators in 2013–2021), that modern crime in Ukraine is characterized by an annual increase in the number of serious criminal offenses committed as part of youth groups and organizations, including the use of weapons and explosives, the involvement of youth associations in committing violations of public order, which in general negatively affects social development in conditions of armed aggression, aggravation of internal political confrontation and economic instability.It has been established that political and socio-economic changes, a decrease in the standard of living, the loss of moral orientations, the weakening of family functions, and the criminalization of society left a deep impression on the behavior of young people. General (macro-level) determinants of criminal behavior of members of youth groups include: rapid stratification of society into poor and rich and other stratification of society into groups; a general decrease in controllability of social processes; instability of the economic situation in the country; decrease in the standard of living; family failure; shortcomings of the state and public system; deformation of moral and psychological attitudes of members of informal youthgroups; predominance of self-serving, selfish-individual, demonstrative-aggressive and violent motives. Special (micro-level) determinants include dysfunctionality ofthe family; social maladaptation of a person and other alienation from the social environment; age, mental and other personal characteristics; willingness to avoidsolving life problems in the world of alcohol and drugs, which create a temporary illusory stability; lack of opportunity to be realized in socially useful activity; feelingof purposelessness of existence; devotion to loved ones; distancing from successful young people; the influence of antisocial environment.A person who commits criminal offenses as part of youth groups is understood as a set of his socio-demographic, moral-psychological, social-role and criminal-legalfeatures and properties, which are manifested in criminal behavior determined by negative ideological views and aggression towards others. The main characteristicfeatures of the socio-psychological portrait of a person who commits criminal offenses as part of youth groups are: contempt for socially significant interests and the interests of other people; expressed selfishness, subordination of the behavior of other people to one's own interests and desires; special audacity, cruelty towards thevictims; increased conflict; low general education level of this category of persons; internal readiness for illegal acts; a high percentage of adolescents and young adultswho commit street violence; a fairly high level of group organization of violent street criminals.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних і методологічних засад, розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики розвитку водного господарства. У роботі розроблено підхід до формування державної політики розвитку водного господарства на засадах комбінованого використання методів, а саме: адміністративного (прийняття регламентованих водоохоронних заходів; визначення лімітів на забір свіжої води), економічного (система штрафів, санкцій за недотримання правил та норм водокористування; економічного стимулювання, які виконують роботи, спрямовані на економію водних ресурсів; відновлення і охорону водних об'єктів; венчурне фінансування; диверсифікація підприємницьких ризиків), екологічного (екологічне страхування; організація і координація робіт, пов'язаних з попередженням та ліквідацією наслідків аварій), що забезпечує взаємодію державних, приватних та суспільних інститутів на засадах соціального консенсусу та екологічного партнерства.Узагальнено сутність державної політики розвитку водного господарства шляхом доповнення та уточнення змісту понять, а саме: поняття державної політики розвитку водного господарства, як ефективної системи державного інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, за рахунок адміністративного управління міжбасейновим перекидання водних ресурсів у маловодні регіони, модернізації зрошувальних систем спільно з фінансовими організаціями з метою створення сприятливих умов для державно-приватного партнерства, що забезпечити прозорість процедури та якість водокористування за європейськими стандартами.Визначено підходи до визначення парадигми державної політики модернізації водного господарства: інституціональний (використання сучасних підходів, методів в управлінні річковими басейнами; розробку екологічної стратегії; механізми для управління водозборами); технологічний (поліпшення якості водних ресурсів і водних джерел; модернізація інфраструктури), що забезпечує системність державного регулювання в галузі використання й охорони водних об'єктів.Удосконалено інституційний підхід до реалізації державної політики розвитку водного господарства, як систему взаємодії державних інституцій (які здійснюють регуляторну політику ), територіальних громад (котрі є власниками комунального майна), бізнес (що надає послуги із водопостачання), споживачами за напрямами: раціонального водокористування (оптимізація використання водних ресурсів з орієнтацією на природозберігаючу складову); демонополізацію ринку (створення власного водопостачання в регіональному розрізі); інноваційного розвитку (модернізації існуючих водонесучих мереж), що забезпечить збалансоване та екологобезпечне водоспоживання.Розроблено економіко-правовий механізм державної політики розвитку водного господарства, який, на відміну від раніше існуючого, базується на підході до оцінки рентних відносин, як системи взаємодії між власником водного фонду та водокористувачами (рентну складову включити у плату за спецводокористування і розподіляти на користь бюджетів, а саме: державного, басейнових управлінь, місцевого самоврядування, фондів охорони та відтворення водних ресурсів (державний, басейновий), та формування інституту регульованих рентних відносин, який включає субінститути - постійна рента, довічна рента, довічне утримання з коштом, що дозволить здійснювати гармонізацію рентних відносин у країні з урахуванням інтересів держави, регіону (басейнів річок), підприємств.Обґрунтовано методичний підхід до оцінювання ефективності державної політики водного господарства регіонів на засадах розвитку моделі «зеленої» економіки за критеріями: економічний (передбачає регіональну оцінку водокористування за такими показниками, як: коефіцієнт використання води; коефіцієнт транспортних втрат; коефіцієнт скидання забруднених стічних вод), фіскальний (показники: фіскальна віддача забраної води, орендованих водних об'єктів, водомісткість ВВП), інвестиційний (передбачає інтегральну оцінку (індексний метод, обсяг капітальних інвестицій на очищення зворотних вод та захист та реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод; екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти) інвестиційного забезпечення модернізації водогосподарського комплексу).^UThe paper develops an approach to the formation of a state policy for the development of a water economy based on the combined use of methods, namely: administrative (the adoption of regulated water protection measures, the definition of limits on fresh water sampling), economic (the system of fines, sanctions for non-compliance with rules and norms of water use, economic incentives , which carry out works aimed at saving water resources, restoration and protection of water objects, venture financing, diversification of business risks), eco logical (ecological insurance, organization and coordination of work related to the prevention and elimination of the consequences of accidents), which provides interaction of public, private and public institutions on the basis of social consensus and environmental partnership.The essence of the state policy for the development of water management is summarized, with the addition and clarification of the content of the concepts, namely: the concept of state policy for the development of water management, as an effective system of state integrated management of water resources on the basin principle, at the expense of administrative management of inter-basin transfer of water resources in shallow regions, modernization of irrigation systems in cooperation with financial institutions in order to create favorable conditions for public-private partnerships that will prevent To ensure the transparency of the procedure and the quality of water use according to European standards.The approaches to the definition of the paradigm of the state policy of water management modernization are identified: institutional (use of modern approaches, methods in managing river basins, development of ecological strategy, mechanisms for managing catchment areas); technological (improvement of the quality of water resources and water sources, modernization of the infrastructure), which ensures the systematic state regulation in the field of use and protection of water objects.An institutional approach to the implementation of the state policy on the development of water management, as a system of interaction between state institutions (which carry out regulatory policy), territorial communities (which are owners of communal property), business (providing water services), consumers in the following directions: rational water use (optimization use of water resources with an orientation on the nature-saving component); demonopolization of the market (creation of own water supply in a regional context); innovative development (modernization of existing water-supply networks), which will ensure balanced and ecologically safe water consumption.The economic and legal mechanism of the state policy of water industry development is developed, which, unlike the previous one, is based on the approach to the estimation of rent relations, as a system of interaction between the owner of the water fund and water users (to include the rent component in a fee for special use and allocate in favor of the budgets, namely : state, basin administrations, local self-government, funds for the protection and reproduction of water resources (state, basin), and the formation of an institute of regulated rent relations, which Lending sub-institutes - permanent rent, life annuity, life retention with a cost that will allow harmonization of rental relations in the country taking into account the interests of the state, region (river basins), enterprises.The methodical approach to assessing the effectiveness of the state water policy of the regions on the basis of the development of the green economy model based on the criteria: economical (involves a regional assessment of water use based on indicators such as: water use coefficient, transport loss coefficient, rate of discharge of contaminated sewage), fiscal (indicators: fiscal return of taken water, leased water bodies, water consumption of GDP), investment (involves an integrated assessment (index method, volume capital investment in clean waters and reverse the protection and rehabilitation of soil, groundwater and surface water, environmental tax on discharges of pollutants into water bodies) investment support modernization of water complex).

Досліджено теоретичні, методичні та практичні положення системи страхування сільськогосподарських культур і сформовано напрями її вдосконалення. Розкрито розуміння страхової термінології, розглянуто місце страхування в системі страхового захисту. Обгрунтовано будову системи страхування сільськогосподарських культур, досліджено концептуальні підходи до організації страхування сільськогосподарських культур щодо форми здійснення, рівня державної підтримки, організаційних форм страховиків. Проведено оцінювання методичного забезпечення процесу страхування сільськогосподарських культур, проаналізовано сучасні тенденції страхування сільськогосподарських культур і закордонний досвід функціонування страхових систем. Сформовано напрями вдосконалення даної системи, обгрунтовано необхідність розвитку взаємного страхування, розроблено модульну страхову програму.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретико-методичних засад і розроблено практичні рекомендацій щодо розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки.Обґрунтовано, що розширення можливостей людського розвитку на основі поширення інформаційно-комунікаційних технологій є важливим соціально-економічним пріоритетом країни, який має виняткове значення для забезпечення збалансованого розвитку національної економіки, інноваційного розвитку соціально-трудової сфери, подолання системної кризи. Здійснено систематизацію та оцінювання впливу чинників соціально-трудової сфери на розширення можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, в якому на відміну від інших підходів, виокремлено групи чинників та визначено напрями їх позитивного та негативного впливу на можливості людського розвитку в інформаційній економіці.Розроблено теоретико-методичний підхід до оцінювання можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який враховує всі визначальні виміри людського розвитку та, на відміну від інших, містить блок індикаторів, що відображає можливості застосування інформаційних технологій в економіці.Запропоновано Інтегральний індекс можливостей людського розвитку в інформаційній економіці, який визначається за середньою геометричною та об'єднує такі чотири часткові індекси та відповідні індикатори: Індекс можливостей застосування інформаційних технологій в економіці, Індекс можливостей в сфері освіти, Індекс можливостей в сфері охорони здоров'я, Індекс можливостей в соціально-трудовій сфері.Визначено цільові орієнтири та проведено оцінювання можливостей людини в соціально-трудовій сфері, які враховують результати національних та міжнародних досліджень в цій царині, а також є вагомим підґрунтям для розробки рекомендацій з більш ефективного використання цих можливостей в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій.Запропоновано пріоритетні напрями розширення можливостей людського розвитку в соціально-трудовій сфері в контексті поширення цифрових технологій, які передбачають якомога ширшу інтеграцію цифрових технологій в соціально-трудові процеси як на макрорівні (цифровізація урядування, передусім діяльності Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості та її структурних підрозділів в регіонах; розширення можливостей для отримання населенням офіційної інформації від державних органів онлайн; використання сучасних фінансових інструментів для розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій за його основними вимірами та ін.), так і на підприємствах – запровадження сучасних інформаційних систем та методів навчання та розвитку персоналу, пріоритетне фінансування програм цифровізації на підприємствах, поступове впровадження цифрових інноваційних рішень в усі види економічної діяльності, поступовий перехід до економіки 4.0 та ін.Розроблено концептуальний підхід до розширення можливостей людського розвитку в сфері освіти в умовах переходу до інформаційної економіки, який об'єднує сучасні освітні інструменти, пріоритетні напрями реформування освіти та інтеграції національної освітньої системи в глобальний ринок освітніх послуг.Визначено пріоритетні напрями та відповідні інструменти фінансового забезпечення розширення можливостей людського розвитку в умовах поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які передусім передбачають: а) в освітній сфері – більш широке застосуванням фандрайзингу, розширення практики фінансування проектів краудфандингом та практики використання міжнародних платіжних систем, розвиток співпраці між бізнесом та університетами, інтеграцію вітчизняних ВНЗ у світовий ринок освітніх послуг та ін.; б) в сфері охорони здоров'я – подальший розвиток страхової медицини, використання системи E-Health, підвищення якості державних та приватних медичних послуг та ін.; в) в соціально-трудовій сфері – поступове впровадження безумовного базового доходу, розвиток систем онлайн-фінансування бізнес-проектів (використання краудфандингових платформ та інших інноваційних інструментів фінансування бізнес-проектів) а також виокремлення нових фінансових центрів, яке пов'язане із зміною географії виробничих, розподільних та цільових ланцюгів, зміною змісту праці; диверсифікацію джерел фінансового забезпечення домогосподарств, пов'язану із поширенням інноваційних форм зайнятості та ін. Ключові слова: людський розвиток, інформаційна економіка, соціально-трудова сфера, освіта, охорона здоров'я, цифрові технології, інструменти фінансового забезпечення, глобальний ринок освітніх послуг, продуктивна зайнятість, цільові орієнтири.^UIn the dissertation, a comprehensive study of theoretical and methodological foundations is carried out and practical recommendations for the expansion of human development opportunities in the transition to the information economy are developed.It is substantiated that the expansion of human development opportunities through the spread of information and communication technologies is an important socio-economic priority of the country, which is extremely important for ensuring balanced development of the national economy, innovative development of social and labor sphere, overcoming the systemic crisis. Systematization and assessment of the impact of social and labor factors on the expansion of human development in the information economy were performed, in which, unlike other approaches, groups of factors were isolated and areas of positive and negative impact on human development in the information economy were identified.A theoretical and methodological approach to assessing the possibilities of human development in the information economy was developed, which takes into account all the defining dimensions of human development and, unlike others, contains a block of indicators that reflects the possibilities of implementing information technology in the economy. The Integrated Index of Human Development Opportunities in the Information Economy is proposed. It is determined by the geometric mean and combines the following four partial indices and relevant indicators: Index of possibility of implementation of information technology in the economy, Index of opportunities in the field of education, Index of opportunities in the field of health care; Index of opportunities in the social and labor sphere. Target references were identified and the human development opportunities in the social and labor sphere were assessed, which took into account the results of national and international research in this field, and also constitute an important basis for developing recommendations for a more effective use of these opportunities in the environment of expanding information and communications technology.Priority areas for expanding human development opportunities in the social and labor sphere in the context of digital technology proliferation were proposed, which provide for the widest possible integration of digital technologies into social and labor processes at the macro level (digitalization of government, especially the activities of the Ministry of Social Policy, the State Employment Service and its structural units in the regions; expanding opportunities for the public to receive official information from government agencies online; using modern financial instruments to enhance human development opportunities in the environment of expanding information and communications technology, etc.), and at enterprises – introduction of modern information systems and methods of personnel training and development, priority financing of digitization programs at enterprises, gradual introduction of digital innovative solutions in all types of economic activity, gradual transition to economy 4.0, etc.A conceptual approach to empowering human development in the field of education in the environment of transition toward the information economy has been developed, which combines modern educational tools, priority areas of education reform and integration of the national education system into the global educational services market. The priority areas and corresponding financial support instruments for the expansion of human development opportunities in the environment of information and communications technology proliferation are identified. This framework primarily outlines: a) in the educational sphere – a wider implementation of fundraising, expansion of practice of project financing through crowd-funding and the use of international payment systems, development of cooperation between business and universities, etc.; b) in the field of health care – further development of insurance medicine, the use of E-Health system, improving the quality of public and private medical services, etc.; c) in the social and labor sphere – gradual introduction of unconditional basic income, development of online financing systems for business projects (the use of crowd-funding platforms and other innovative tools for financing business projects); diversification of financial support sources for households, which is associated with the spread of innovative forms of employment, etc.Keywords: human development, information economy, social and labor sphere, education, health care, digital technologies, financial support tools, global market of educational services, productive employment, targets.

Доведено, що правовідносини із загальнообов'язкового державного соціального страхування - це правові зв'язки між суб'єктами страхування, що виражаються у їх взаємних правах та обов'язках, спрямовані на забезпечення захисту застрахованих осіб від соціальних ризиків і на їх компенсацію шляхом надання під час настання страхового випадку виплат і послуг із системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, співрозмірних із застрахованим заробітком або іншим доходом, а також шляхом вжиття заходів з попередження соціально-ризикових ситуацій. Правовідносини із загальнообов'язкового державного соціального страхування мають різну галузеву належність: відносини між страхувальником і страховиком з приводу сплати страхових внесків є фінансово-правовими, майнові відносини страховика як юридичної особи належать до категорії цивільного-правових, адміністративними є правовідносини, що складаються за здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, зв'язки між страховиком і застрахованим з приводу надання забезпечення з страхування є соціально-забезпечувальними.

  Скачати повний текст

Досліджено державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Визначено зміст поняття, принципи, операції, ризики та специфіку страхування у зовнішньоекономічній сфері. Розглянуто певні види страхових правопорушень та розкрито суть інституту перестрахування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виокремлено групи факторів, що впливають на ефективність регулювання діяльності на вітчизняному страховому ринку. Наведено висновки, пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності державно-правового регулювання у даній сфері. Висвітлено комплекс теоретико-методологічних і практичних питань щодо основних напрямків подальшого розвитку національного законодавства, яке регулює відносини у сфері страхування.

  Скачати повний текст