Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розміщення та чисельність, особливості живлення розмноження та біоценотичні зв'язки берегової ластівки (Riparia riparia) на півдні України. Встановлено, що чисельність виду стабільно висока, основна частина птахів (70 %) гніздиться на ріках у середніх (100 - 300 нір) і великих (до 1000 нір) колоніях. Корм берегової ластівки на 99,9 % складається з комах, серед яких 69,3 % - фітофаги, тому вид можна вважати корисним для сільського та лісового господарств. За біологією розмноження не виявлено відмінностей у птахів із різних географічних популяцій. Доведено наявність двох типів поселень на водоймах: диференційований, у якому є колонія-домінанта, що його формує, та недиференційований, у якому статус всіх колоній однаковий. З'ясовано рівень консерватизму, філопатрії, еміграції та імміграції у різних типах поселень. Досліджено демографію виду: смертність - 60 - 74 %, тривалість життя - 0,85 року для самок та 1,17 року для самців, вік першого розмноження - менше 1 року тощо. Проаналізовано основні параметри колоніальності виду.

  Скачати повний текст

Установлено фоновий вміст ртуті у грунтах, воді, кормах, організмі курей-несучок дослідних господарств. Виявлено біогенну міграцію ртуті у системі грунт - вода - корми - організм курей-несучок. Проаналізовано вплив пектиновмісного препарату на концентрацію сполук ртуті в органах і тканинах продуктивної птиці. З'ясовано, що використання пектиновмісного препарату, який виготовлений на основі виноградних вичавок (95 %) і містить пектинові речовини, аскорбінову кислоту (4 %) й активоване вугілля (1 %), сприяє виведенню ртуті з організму курей-несучок дослідних груп на 45 - 67 % у порівнянні з контрольною. Відзначено, що за умов використання даного препарату відбувається збільшення показників: яйценоскості курей-несучок, поліпшення показників біологічної цінності м'яса, підвищення показників морфологічного та хімічного складу отриманих яєць у дослідних групах у порівнянні з контрольною. Уперше визначено коефіцієнт накопичення та коефіцієнт біотрансформації ртуті в організмі продуктивної птиці. Наведено рекомендації щодо використання пектинових речовин з відходів виробництва у птахівництві.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.

  Скачати повний текст

Наведено дані досліджень і здійснено аналіз щодо циркулювання сальмонел серед птиці різного віку на птахофабриках різного технологічного напрямку Харківщини, Дніпропетровщини та АР Крим у період 1990 - 1994 рр. З метою підвищення ефективності діагностики сальмонельозу запропоновано використання цитратно-сольового середовища для нагромадження сальмонел. Завдяки застосуванню препаратів хлоргексидінбіглюконату та декаметоксину на підставі даних вивчення іх протимікробної дії in vitro та за умов промислового виробника удосконалено профілактично-лікувальні заходи щодо боротьби з сальмонельозом птиці, що сприяє збереженню молодняка, підвищенню приросту живої маси та зменшенню сальмонелоносійства.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні, фізико-хімічні, імуногенні властивості епізоотичних штамів вірусу інфекційного бронхіту курей (ВІБК), циркулюючих у птахогосподарствах Луганщини. На підставі результатів серологічного моніторингу впродовж 2003 - 2006 рр. виявлено поширення збудника ІБК у промислових птахогосподарствах. З патологічного матеріалу, відібраного від курей і курячих ембріонів, ізольовано шість штамів ВІБК. За патогенністю для курячих ембріонів, курчат і культури клітин фібробластів курячого ембріону ізоляти ЛІ-1 і ЛІ-2 віднесено до вірулентних. Аутентичність патогенних ізолятів ЛІ-1 та ЛІ-2 вірусу ІБК встановлено за полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), вона є характерною для коронавірусів морфологією віріонів (сферична форма, розмір 122 - 169 нм, оболонка з булавоподібними виступами 10 - 18 нм). У культурі клітин Vero ізолят ЛІ-1 як вакцинний штам 4/91 ВІБК проявляє цитопатогенну дію за типом симпластотворення, а репродукція ізоляту ЛІ-2 і штаму Н-120 ВІБК спричиняє деструктивні зміни клітин. Установлено, що ізольовані штами зумовлюють пригнічення мітотичної активності культури клітин Vero зі збільшенням кількості патологічних мітозів, серед яких переважальний вплив здійснює пола метафаза, що становила 40,48 % (ЛІ-2), 42,58 % (4/91) та 44,6 % (ЛІ-1) від загальної кількості патологічних мітозів. Титр ізолятів ЛІ-1 та ЛІ-2 ВІБК у культурі клітин Vero становив відповідно <$E10 sup 4,59> і <$10 sup 5,25 ~ roman {ТЦД sub 50 "/"см sup 3 }>. Виявлено, що ізоляти ЛІ-1 і ЛІ-2 спричиняють гемаглютинацію еритроцитів півня та чутливі до температури <$E45~ symbol Р roman C>, характерною білковою фракцією для ізольованих і вакцинних штамів 4/91, Н-120 і Ма-5 ВІБК є фракція 25,1 kD, що за молекулярною масою відповідає внутрішньому мембранному білку (M) та матриксному глікопротеїну (<$Eroman E sub 1>) ВІБК. Білкову фракцію з молекулярною масою 67,0 rDa установлено лише у складі польових штамів. Після інтраназального й інтраокулярного інфікування курчат з різним рівнем пасивного імунітету до ВІБК ізоляти ЛІ-1 і ЛІ-2 індукують появу циліостазу та нагромадження антитіл у сироватці крові, між якими встановлено зворотно-пропорційну кореляцію.

  Скачати повний текст

Вперше проведено широке біоморфологічне дослідження плечового поясу на представниках усіх класів хребетних як сучасних, так і тих, що вимерли у попередні геологічні епохи. Вперше виявлено наявність прокоракоїда та додаткових пар грудних кінцівок у деяких видів справжніх костистих риб. Висловлено гіпотезу про наявність у предків відомих науці перших наземних хребетних сполучнотканинного плечового поясу. Встановлено закономірності розташування компактної та губчастої речовин у різних класів хребетних і відсутність зон компактної речовин у китоподібних. Вперше виявлено неописані м'язи плечового та ліктьового суглобів і різний ступінь їх диференціації у риб, амфібій рептилій, птахів і ссавців. Доведено провідну роль дії гравітаційного поля Землі та типу локомоції на формування та розвиток біоморфологічних адаптацій м'язово-скелетних структур плечового поясу хребетних.

  Скачати повний текст

Узагальнено існуючі літературні джерела з проблем видового складу, характеру перебування та біотопічної приуроченості птахів Верхнього та Середнього Побужжя як фізико-географічного регіону. Досліджено сучасну видову структуру та чисельність орнітонаселення антропогенних ландшафтів, подано кількісне співвідношення видів за типом фауністичного походження, складом їжі, що домінує у раціоні, за місцем гніздування та характером перебування різних видів птахів на досліджуваній території. Виявлено особливості біотопічного розподілу та терміни міграцій. Досліджено закономірності формування та функціонування орнітоценозів штучних ландшафтів Верхнього та Середнього Побужжя за умов зростання антропогенного навантаження. Проведено порівняння орнітопопуляцій основних типів антропогенних ландшафтів Верхнього та Середнього Побужжя. Виявлено причини та характер змін в авіфауні регіону протягом минулого та початку поточного століття та запропоновано шляхи зниження антропічного тиску на штучні екосистеми.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльні дослідження процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та стану системи антиоксидантного захисту (САЗ) у перепелів, гусей та індиків з урахуванням фізіологічного стану та віку. Показано, що формування антиоксидантного статусу в організмі птахів у процесі їх онтогенетичного розвитку має видову та органо-тканинну специфіку, а зміни інтенсивності ПОЛ у них залежать від сформованості САЗ у тканинах і характеризуються певними змінами активності ферментів САЗ та вмісту біоантиоксидантів, що обумовлено фізіологічним станом організму. Виявлено, що ранній постнатальний період розвитку гусенят та індичат характеризується зменшенням в їх організмі природних біоантиоксидантів (вітамінів E, A та каротиноїдів) та посиленням процесів ПОЛ. Встановлено, що збільшення кількості вітамінів E та C у стандартному раціоні для гусенят та індичат сприяє зниженню інтенсивності процесів ПОЛ і підвищенню функціональної активності САЗ в їх організмі.

  Скачати повний текст

Досліджено стимулюючий вплив імунізації на репродуктивну систему статевонедозрілих птахів. Показано наслідки комбінованої дії мелатоніну, серотоніну, імунізації, епіфізектомії на репродуктивну систему та антитілоутворення. Встановлено наслідки комбінованої дії мелатоніну, серотоніну, імунізації на епіфіз. Виявлено, що екзогенний мелатонін та імунізація здатні підсилювати гальмівний вплив серотоніну та епіфізектомії на репродуктивну систему, дія мелатоніну на фоні імунізації викликає менш значні зміни, ніж вплив мелатоніну чи імунізації окремо. Визначено, що імунізація здатна гальмувати денну синтетичну активність епіфіза як самостійно, так і в поєднанні з хронічним введенням мелатоніну, але не з хронічними ін'єкціями серотоніну, а мелатонін зменшує цей параметр тільки в комбінації з імунізацією чи екзогенним серотоніном. Встановлено, що мелатонін стимулює антитілоутворення як на тлі епіфізектомії, так і під час введення серотоніну.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу мікробізму пташника, в залежності від його рівня, на організм курчат та епізоотичну ситуацію птахорадгоспів. Вивчено основний спектр факультативних анаеробів в повітрі птахівничих ферм і рівень контамінації їми органів дихання 1-60-денних курчат. З'ясовано вплив різноманітних факторів на динаміку бактеріальної забрудненості повітря птахарень. Встановлена реакція організму 1-60-денних курчат, що утримуються в умовах зростання мікробів в повітрі птахівничих приміщень та при обмеженні контамінації факультативними анаеробами повітря, що вдихається. Розроблено та впроваджено у технологію ветеринарного захисту птахівницьких господарств Сумської області науковообгрунтований режим санації повітря птахарень з метою профілактики бактеріозів.

  Скачати повний текст

За допомогою системи комп'ютерної електроенцефалографії проаналізовано сумарну електричну активність аркуатного ядра (АЯ) гіпоталамуса протягом статевого дозрівання птахів і характер впливу на цей процес катехол-, індоламінів, тестостерону та мелатоніну. Встановлено наявність прямої кореляції між спектральною потужністю АЯ та площею поперечного перерізу нейроцитів цього ядра, тобто, між морфометричними й електрофізіологічними показниками функціональної активності АЯ гіпоталамуса.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання історії формування, просторово-типологічної структури й організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів. Розроблено наукові засади охорони, приваблювання, керування популяціями птахів за умов лісогосподарського виробництва. Виділено три етапи у формуванні лісових орнітологічних комплексів: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Зазначено, що видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. Встановлено, що з переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, а у разі зростання вологості грунту істотних змін у ній не відбувається.

  Скачати повний текст

Визначено видовий і кількісний склад орнітонаселення в Ужгороді протягом року та в окремих низинних і гірських населених пунктах у гніздовий період. Встановлено розподіл птахів за типом фауни, ландшафтною належністю, способом живлення та гніздування. Детально вивчено та проаналізовано орнітофауну Ужгорода у сезонному аспекті. Вперше досліджено вплив урбанізації на структурно-функціональні характеристики орнітоугруповання. Відзначено, що видова структура угруповань птахів в урболандшафтах має певні особливості: за низького видового багатства спостерігається висока щільність населення. На відміну від угруповань птахів природних екосистем, тут завжди присутні масові види. Зі зростанням урбанізованості середовища існування виразніше спостерігається явище супердомінування одиничних масових видів, чисельність яких в угрупованні складає понад 70 % - 90 % посезонно від загальної чисельності птахів. Особливості просторової структури орнітоугруповань урболандшафту полягають у появі специфічної групи птахів, які гніздяться на будівлях; деякі кроногніздні (воронові) змінюють висоту розташування гнізда у бік її збільшення. З підвищенням ступеня урбанізованості середовища знижується динаміка структурних змін орнітонаселення протягом року - орнітоугруповання стають більш статичними. Домінуючу роль у функціонуванні угруповань птахів міста відіграють окремі види супердомінанти, участь решти незначна. З'ясовано, що популяції птахів, які володіють схожими топічними чи трофічними функціями і мають ніші однакового розміру за одним з функціональних рівнів, утворюють певні групи, які можна розглядати як окремі функціональні одиниці, властиві лише урбанізованим ландшафтам.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням вивчення гельмінтофауни та гельмінтоценозів у диких водоплаваючих птахів заповідника "Асканія-Нова" . Висвітлені показники гельмінтофауни та гельмінтоценозів, їх залежність від віку, сезону, умов помешкання та годівлі. Запропоновані науково обгрунтовані протигельмінтозні схеми боротьби та профілактики.

  Скачати повний текст

Уперше за результатами паралельного світлооптичного та імуногістохімічного досліджень вивчено динаміку структурно-функціональних перетворень тканинних і клітинних компонентів у складі перегородок серця на етапах кардіогенезу. Визначено морфометричні характеристики перегородок на різних його етапах, проаналізовано їх динаміку. Уперше створено тривимірні моделі міжпередсердних і міжшлуночковової перегородок серця у різні періоди кардіогенезу у представників класів хребетних. Зроблено порівняльну характеристику процесів формування гістоструктурних перегородок серця у птахів і ссавців, а також у людини. Завдяки одержаним даним розвинуто уявлення про нормальний гістогенез перегородок серця.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження життя та наукової діяльності П.П.Сушкіна (1868 - 1928 рр.) - визначного вітчизняного зоолога та мандрівника. Розкрито умови формування наукового світогляду та особистісного розвитку П.П.Сушкіна як дослідника, розроблено періодизацію наукової діяльності вченого. Показано внесок П.П.Сушкіна у розвиток зоології, орнітологічної фауністики, систематики, зоогеографії, дослідження екології хребетних тварин (риб, плазунів і ссавців). Наведено відомості про діяльність науковця в експедиціях по європейській Росії, Україні, Західному Сибіру, а також в Саяни та Киргизький степ, показано її наукове значення. Виявлено, що П.П.Суботін перший склав повне систематичне зведення птахів Сибіру, Алтаю та Європейської частини Росії, провів ревізію класів птахів за підвидовим принципом і створив принципово нові визначальні ключі для діагностики видового й підвидового розмаїття птахів.

  Скачати повний текст

Показано, що зимівлі на внутрішніх водоймах України є закономірним поширеним явищем, загальна чисельність континентальних зимових угруповань може складати близько 25 % від усіх урахованих на території України птахів вказаної групи. Виявлено статево-вікову та просторову структуру популяцій в окремих зимових угрупованнях. Проаналізовано ступінь впливу комплексу екологічних факторів на процеси формування та розвитку внутрішніх зимівель. Визначено, що для континентальних зимових угруповань характерною є менша чисельність окремого скупчення та більша дисперсність розподілу у порівнянні з традиційними місцями зимівель. Відзначено залежність динаміки чисельності від соціально-економічних факторів. Досліджено, що зимівлі птахів на внутрішніх водоймах є ключовим етапом у процесі розширення гніздового ареалу та синурбізації окремих видів.

  Скачати повний текст

Вперше складено повний список птахів фауни України, що нараховує 414 видів, 355 з яких є кочовими або перелітними, та встановлено їх сучасний статус. Методично розроблено два підходи щодо аналізу великого фактичного матеріалу термінів прильоту понад 18 модельних видів птахів: аналіз багаторічних спостережень (часовий підхід) та аналіз спостережень на території всієї України (просторовий підхід). Запропоновано нову концепцію ареалу мігруючих тварин, суть якої полягає в тому, що ареал мігруючих тварин становить єдиний простір (територію), до якого включено гніздові та зимові території, а також міграційні шляхи, на підставі того, що птахи на всіх цих територіях завжди включаються у трофічні мережі екосистем. Проаналізовано приліт весною та відліт восени деяких видів птахів на території України. Доведено, що особини, які першими мігрують весною, та останніми восени, вказують на екологічні русла перельоту свого виду (популяції). Зазначено, що мігруючі особини раніше з'являються весною та довше затримуються восени на екологічно вигідних територіях. На підставі результатів аналізу багаторічних рядів, загальною сумою понад 13 тисяч дат, і спостережень прильоту 18 видів птахів у 91 пункти Східної Європи обгрунтовано та сформульовано правило варіювання термінів міграції птахів, яке полягає в тому, що варіація термінів прильоту та відльоту (навіть в межах одного виду) птахів змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація. На підставі сформульованого правила вперше запропоновано гіпотезу зміни балансу впливу екзогенних та ендогенних факторів на формування міграційного стану птахів і контроль їх міграції. Перед міграцією та на її початку переважає вплив зовнішніх (екологічних) факторів, а в ході міграції починають домінувати внутрішні (біологічні) фактори. Вперше представлено карти ареалів 61 виду птахів, що екологічно пов'язані з водно-болотними угіддями.

  Скачати повний текст

Досліджено видову різноманітність та чисельність популяцій водно-болотяних (ВБ) і навколоводних (НКВ) птахів, строки їх міграцій, гніздову біологію та трофічні особливості. Проаналізовано внутрішньовидові та міжвидові відносини птахів, їх вплив на видову різноманітність. Наведено оцінку кількісного співвідношення видів у змішаних колоніях за індексом Шеннона. Вивчено біотопічний розподіл ВБ і НКВ птахів, встановлено ступінь схожості за видовою різноманітністю орнітофауни різних типів штучних гідроекосистем за індексом Серенсона. Досліджено вплив абіотичних, біотичних та антропічних факторів на орнітофауну, а також її зворотній вплив на функціональний стан штучних гідроекосистем. Розроблено заходи щодо раціонального використання та охорони ВБ та НКВ птахів у штучно створених гідроекосистемах досліджуваного регіону.

  Скачати повний текст