Розглянуто головні особливості становлення та розвитку краєзнавчої бібліографії Галичини, на основі дослідження літературних та архівних джерел, що введені вперше до наукового обігу. Визначено основні етапи її розвитку : перший - перша половина ХІХ ст., другий - друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст. (1851 - 1918 рр.), третій - 1918 - 1939 рр. Розкрито внесок наукових товариств Галицько-руської матиці (1848), Просвіти (1868), Літературного товариства імені Шевченка (1873), яке згодом перейменували у Наукове товариство імені Шевченка (1892), Руського педагогічного товариства (1881), туристично-краєзнавчого товариства Плай (1924), громадських організацій, бібліотек, органів місцевого друку та окремих дослідників (бібліографів, краєзнавців та істориків) у створення бібліографічної інформації з краєзнавства Галичини ХІХ ст. - 1930-х рр. Висвітлено маловідомі факти з історії краєзнавчої бібліографії краю, що суттєво доповнює загальну картину розвитку даної бібліографії України у цілому.

  Скачати повний текст

Проаналізовано науково-бібліографічну діяльність М.Кордуби (1876 - 1947), розкрито її роль у процесі відновлення історичної пам'яті й формування національної свідомості українського народу в контексті розвитку національної історичної науки та бібліографії в Україні другої половини XIX - першої половини XX ст. Розглянуто концепцію та методику бібліографічного дослідження ученого. Висвітлено процес формування наукового світогляду М.Кордуби, показано суттєвий вплив особистості М.Грушевського на становлення ученого як бібліографа. Проведено комплексне дослідження науково-бібліографічного доробку М.Кордуби, зокрема, проаналізовано велику рукописну картотеку "Бібліографія історії України" (близько 73 тис. бібліографічних карток). З використанням базових принципів наукової роботи М.Кордуби зібрано розпорошені матеріали картотеки та завершено їх упорядкування, здійснено їх тематико-статистичний аналіз. Досліджено оригінальну схему бібліографії, розроблену М.Кордубою, сутність якої полягає у чіткій історико-тематичній та територіальній структуризації літератури з української та європейської історії. Розроблено схему електронної версії каталогу "Бібліографія історії України". Доведено, що картотека "Бібліографія історії України" є унікальною історичною пам'яткою, матеріали якої мають пізнавальне, соціокультурне та наукове значення та є джерелом дослідження процесу розвитку української історичної науки. До наукового обігу введено нові дані щодо методики наукової діяльності М.Кордуби.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена опису раніш недослідженого матеріалу про педагогічну діяльність М.Р.Завадського. Подана повна біографія педагога, розкриті філософські, естетичні, релігійні основи його світогляду. У дисертації проаналізовано погляди М.Р.Завадського на загальні й окремі питання теорії навчання і виховання, описуються положення концепції педагога про розвиток початкової та середньої освіти. Показана роль М.Р.Завадського як просвітителя, оригінального мислителя, популяризатора педагогічних ідей і реформатора системи освіти. У роботі проаналізовано статті, підручники, циркуляри і законопроекти, написані педагогом, а також подана бібліографія його праць.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне систематизоване дослідження процесу становлення української історичної бібліографії кінця XIX ст. - 1939 р. Визначено передумови її виникнення й основні тенденції розвитку. Показано вплив політичної ситуації та суспільної думки на формування української історичної бібліографії у досліджуваний період, здійснено періодизацію її розвитку. Розкрито зміст та особливості кожного етапу становлення вітчизняної історичної бібліографії. Виявлено пріоритетні напрямки формування тематики історико-бібліографічних досліджень. З'ясовано роль різних видів бібліографічних праць у вивченні минулого українського народу, показао їх місце у джерелознавчій практиці дослідників вітчизняної історії. Виявлено невідомі та неопубліковані бібліографічні праці, присвячені розгляду маловідомих сторінок української історії. Висвітлено діяльність наукових товариств, закладів, осередків, бібліотек, спрямовану на розвиток української історичної бібліографії, показано внесок вітчизняних і зарубіжних (австрійських, німецьких, російських і польських) учених у її формування. Узагальнено досягнення української бібліографії як джерелознавчої бази розвитку історичної науки.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено проблему розвитку педагогічної біографістики в Україні в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Об'єктом дослідження є педагогічна біографістика як напрям розвитку історико-педагогічної науки України. Предмет дослідження – методологія, джерелознавство, історіографія, бібліографія української педагогічної біографістики (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.). Мета дослідження полягає у визначенні теоретико-методологічних засад і провідних тенденцій формування педагогічної біографістики як окремого напряму історико-педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. та окресленні шляхів використання результатів дослідження в розвитку сучасних науково-педагогічних знань і освітнього процесу.З'ясовано теоретико-методологічні засади педагогічної біографістики (наукові принципи, методологічні підходи, предметне поле), розкрито міждисциплінарні зв'язки і науково-операційний інструментарій вивчення педагогічних персоналій. Обґрунтовано ключові параметри педагогічної біографістики як напряму історико-педагогічної науки, що має свої об'єкт (життєпис, творча спадщина, професійна і суспільна активність педагогічної персоналії та розмаїття її зв'язків із соціокультурним середовищем), предмет (засади і процес організації дослідницької роботи), мету, завдання, науковий інструментарій.Розкрито тенденції й особливості розвитку педагогічної біографістики в Україні протягом періодів, що стали предметом дослідження. Перший – радянський – 1946 – 1991 рр., його зміст і характер відображають чотири етапи: 1) «пізнього сталінізму» другої половини 40-х – першої половини 50-х рр. ХХ ст. (деперсоніфікація педагогічної думки і вилучення з неї представників української науки і освіти); 2) «хрущовської відлиги» другої половини 50-х – 60-х рр. ХХ ст. (активізація досліджень про носіїв національної педагогічної думки XVI – ХVIII ст., пошук оптимальних підходів до інтерпретації їхньої творчості); 3) «брежнєвського застою» 70-х – першої половини 80-х рр. ХХ ст. (політизація, ідеологізація, соціалізація історико-педагогічної науки, деперсоніфікація її предметного поля); 4) «горбачовської перебудови» другої половини 80-х рр. ХХ ст. (активізація суспільного і наукового інтересу до незаслужено забутих, маловідомих діячів національної педагогічної думки). Другий – національно-державницький – 1991 – 2020 рр., його характер і особливості позначають два етапи: 1) «методологічного переозброєння» 1991 – 2000 рр. (утвердження національно орієнтованої парадигми, оновлення джерельної бази і дослідницького інструментарію); 2) структурно-змістової перебудови впродовж перших десятиліть ХХІ ст. (утвердження наукового плюралізму, інтеріоризація західних гуманітарних інновацій; курс на підвищення методологічної культури і доброчесності науковців тощо).Схарактеризовано розвиток педагогічної бібліографії і біобібліографії у вимірі структурно-типологічного аналізу. Розроблено дворівневу модель класифікації джерел педагогічної біографістики. Визначено здобутки й особливості розвитку персоніфікованого напряму української педагогічної компаративістики. Окреслено можливості і перспективи творчого застосування результатів дослідження через удосконалення технології досліджень з педагогічної біографістики, використання її досвіду в освітньому процесі професійної підготовки майбутніх педагогів.^UThe dissertation presents the results of a comprehensive study of the problem of development of pedagogical biographical studies in Ukraine in the second half of the XX – beginning of the XXI century.The object of research is pedagogical biographical studies as a direction of development of historical and pedagogical science in Ukraine. The subject of the research is methodology, source studies, historiography, bibliography of Ukrainian pedagogical biographical studies. The purpose of the study is to determine the theoretical and methodological foundations and leading trends in the formation of pedagogical biographical studies as a separate direction of historical and pedagogical science in Ukraine in the second half of the XX – beginning of the XXI century. and outline ways to use the results of the study in the development of modern scientific and pedagogical knowledge and the educational process.Clarified the theoretical and methodological foundations of pedagogical biographical research (scientific principles, methodological approaches, subject area), identified interdisciplinary connections and scientific and operational tools for studying pedagogical personalities.The key parameters of pedagogical biography as a direction of historical and pedagogical science, which has its own object (biography, creative heritage, professional and social activity of the pedagogical personality and the variety of its connections with the socio-cultural environment), the subject (principles and process of organizing research work), goals, tasks, scientific tools are substantiated.Trends and features of the development of pedagogical biographical studies in Ukraine during the periods that became the subject of the study are revealed. The first is Soviet – 1946-1991, its content and character reflect four stages: 1) «late Stalinism» of the second half of the 40s-first half of the 50s of the XX century (depersonalization of pedagogical thought and exclusion of representatives of Ukrainian science and education from it); 2) “Khrushchev thaw” of the second half of the 50s – 60s of the XX century. (activation of research on carriers of national pedagogical thought of the XVI – XVIII centuries, search for optimal approaches to the interpretation of their work); 3) “Brezhnev stagnation” of the 70s-first half of the 80s of the XX century (politicization, ideologization, socialization of historical and pedagogical science, depersonalization of its subject field); 4) “Gorbachev's perestroika” of the second half of the 80s of the XX century (activation of public and scientific interest in undeservedly forgotten, little – known figures of national pedagogical thought). The second is the national – state – 1991–2020, its nature and features indicate two stages: 1) “methodological re-equipment” 1991–2000 (approval of the National-oriented paradigm, updating the source base and research tools); 2) structural and content restructuring during the first decades of the XXI century (approval of scientific pluralism, interiorization of Western humanitarian Innovations; a course to improve the methodological culture and integrity of scientists, etc.).The article describes the development of pedagogical bibliography and biobibliography in Ukraine in the measurement of structural and typological analysis. A two-level model of classification of sources of pedagogical biographical studies has been developed.The possibilities and prospects of creative application of the research results through the improvement of research technology in pedagogical biographical studies, the use of its experience in the educational process of professional training of future teachers are outlined.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості неструктурованих даних у комп’ютерних мережах різних типів. Для покращення пошуку у великих масивах інформації все частіше звичайні методи пошуку доповнюють рекомендаційними системами. Рекомендаційні системи дозволяють полегшити пошук при великій кількості контенту, доповнюючи або заміняючи класичну пошукову видачу рекомендаціями. Зокрема, вони дозволяють полегшити пошук при великій кількості об’єктів у системі, доповнюючи класичну пошукову видачу рекомендаціями, а в деяких ситуаціях навіть заміняють пошук. Також рекомендаційні системи можуть застосовуватися для ранжування результатів класичного пошуку. Таким чином вони можуть різними способами поєднуватися із звичайними пошуковими алгоритмами. В P2P мережах застосування рекомендаційних систем може мати додаткову користь. Якщо користувач шукає конкретний файл, доданий до мережі раніше, і файл не знайдено з різних причин, можна надати користувачу список рекомендацій з врахуванням його вподобань і, можливо, пошукового запиту. У децентралізованих P2P мережах часто виникає проблема індексації та пошуку файлів на різних пристроях мережі. P2P комп’ютерні мережі знову актуальні й широко використовуються у наш час завдяки численним перевагам, які вони пропонують. Якщо спочатку вони набули популярності завдяки файлообміним сервісам, то зараз їх використовують й у багатьох інших сферах. Найважливішою перевагою P2P мереж є децентралізація. Вони можуть працювати без центрального сервера, що робить їх стійкішими до відмов та атак. Це особливо корисно в умовах збільшення кількості кіберзагроз. P2P також сприяють розвитку сучасних технологій, таких як блокчейн. Багато криптовалют та додатків для управління цифровими активами базуються на P2P принципах, що забезпечує їх безпеку та надійність. У сфері інтернет-телебачення, стрімінгу та онлайн комп’ютерних ігор P2P також стають все популярнішими. Вони дозволяють роздавати контент без великих централізованих серверів, що ефективно зменшує навантаження на інфраструктуру мережі та забезпечує якість стрімінгу. Тож P2P мережі залишаються актуальними завдяки своїй децентралізованій природі, яка сприяє безпеці та стійкості в умовах зростаючих кіберзагроз, а також вони допомагають у розвитку нових технологій та способів розповсюдження контенту. З різних причин шукані файли можуть бути недоступні для користувача, навіть якщо вони були додані раніше до системи та проіндексовані. Наприклад, комп’ютери, що містять потрібний файл або таблиці маршрутизації до нього чи його частин, вийшли з мережі, або застосовуються технології побудови P2P мережі з ймовірнісними методами пошуку, що не завжди знаходять далеко розташовані від комп’ютера користувача файли тощо. В одноранговій комп’ютерній мережі вузли – учасники мережі динамічно під’єднуються та від’єднуються, при цьому можуть виникнути проблеми з достовірністю та безпекою даних інформаційної системи мережі, зокрема й рекомендаційної, адже нові вузли, що під’єднуються можуть управлятися зловмисниками або бути ураженими шкідливим програмним забезпеченням. Такі вузли можуть бути запрограмовані на викривлення або перехоплення даних рекомендаційної системи. Тому важливо при здійсненні пошуку і створенні рекомендацій враховувати також достовірність та інформаційну безпеку інформації. При формуванні пошукової видачі та створенні рекомендацій користувачам децентралізованих P2P комп’ютерних мереж також важливо враховувати час на доступ до інформації та знаходити баланс між точністю та швидкістю отримання результатів. Оскільки інформація та таблиці маршрутизації в децентралізованих мережах зберігаються розподілено, важливо враховувати, що деякі файли користувач може отримати швидше, ніж інші, а також, що інколи час пошуку і завантаження файлу може зробити неактуальним зусилля на отримання доступу до нього. Важливим питанням є також кількість пам’яті, яку можна виділити під дані рекомендаційної системи, адже у децентралізованій P2P мережах їх доведеться зберігати розподілено на комп’ютерах учасників мережі. Вибір методу представлення даних, якими оперує рекомендаційна система, має вагомий вплив, оскільки ефективний спосіб представлення даних, необхідних для роботи такої системи, може зменшити кількість потрібних ресурсів та збільшити кількість доступних алгоритмів для формування списків рекомендацій. Тож рекомендаційні системи значним чином впливають на те, яким користувачі сприймають інформаційний простір, а їх інформаційна безпека та часова і просторова складність алгоритмів є важливими складниками забезпечення якості та ефективності роботи систем пошуку і фільтрації даних у комп’ютерних мережах, особливо децентралізованих.^UThe relevance of the research is driven by the increasing volume of unstructured data in various types of computer networks. To enhance search capabilities within vast information repositories, conventional search methods are increasingly complemented by recommendation systems. Recommender systems make it easier to search in a large amount of content by supplementing or even replacing traditional search results with recommendations. In particular, they ease the search process when dealing with an abundance of items within a system supplementing the classic search output with recommendations, and in some cases, even substituting search altogether. Recommendation systems can also be applied to rank classical search results, thus providing various ways to integrate with conventional search algorithms. In P2P networks, the application of recommendation systems can offer additional benefits. If a user is searching for a specific file that was previously shared on the network but cannot be located for various reasons, recommendations can be provided to the user, taking into account their preferences and, perhaps, their search query. In decentralized P2P networks, the problem of indexing and locating files on various network devices often arises. P2P networks have regained relevance and widespread usage due to their multiple benefits. Though these networks originally gained popularity via file-sharing services, they now serve many other purposes. Decentralization is P2P networks' most important advantage. They can function without a central server, rendering them more resilient to failures and attacks, especially in the current era of escalating cyber threats. P2P networks also aid in the advancement of contemporary technologies such as blockchain. Numerous cryptocurrencies and digital asset management programs rely on P2P principles, guaranteeing their safety and dependability. In the realm of Internet television, streaming, and online computer games, P2P services are also growing in popularity. Peer-to-peer (P2P) networks enable content distribution without relying on large centralized servers, effectively reducing network infrastructure load and enhancing the quality of streaming. P2P networks remain pertinent due to their decentralized nature, which enhances security and resilience against increasing cyber threats, and contributes to advancing new technologies and content distribution methods. Files that have been added to the system and indexed may still not be accessible to the user due to various factors. For instance, the computers containing the required file or routing tables may have gone offline, or probabilistic search methods utilized in P2P network technologies may fail to locate files distant from the user's computer. In a peer-to-peer computer network, the nodes of network participants establish and terminate connections dynamically. This process may degrade the reliability and security of network information system data, including the recommendation system. Such problems can occur due to newly connected nodes that are controlled by attackers or affected by malware. These nodes may be programmed to interfere with the data or even cause corruption of the recommendation system. Therefore, it is important to prioritize reliability and information security when searching for and recommending information. When generating search results and recommendations for users of decentralized P2P computer networks, it is also important to consider the time it takes to access information and strike a balance between accuracy and speed of results. Because information and routing tables are stored in a distributed manner on decentralized networks, it is important to consider that some files can be retrieved faster than others, and that sometimes the time it takes to find and download a file can make access to it irrelevant. Another important issue is the amount of memory that can be allocated to the recommendation system data, since in a decentralized P2P network it will have to be stored distributed on the computers of the network participants. The choice of how to represent the data used by a recommendation system has a significant impact, since an efficient way of representing the data required by the system can reduce the amount of resources required and increase the number of algorithms available for generating recommendation lists. Therefore, recommendation systems have a significant impact on how users perceive the information space, and their information security as well as the temporal and spatial complexity of algorithms are important components of ensuring the quality and efficiency of data search and filtering systems in computer networks, especially decentralized ones.

Худік Б.О. Методика побудови рекомендаційної системи для сфери освіти на основі гібридного підходу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 123 Комп’ютерна інженерія. – Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2023.Сучасні підходи до організації освітніх процесів при формуванні індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти потребують формування рекомендацій щодо вибору навчальних курсів, навчальної літератури, прогнозування запису користувачів на курс та вирішення інших допоміжних освітніх задач, що робить ці процеси сферою інтересу рекомендаційних систем. Аналіз використання рекомендаційних систем показав, що більшість з них концентруються на забезпеченні комерційних задач та цілей, тоді як в сфері освіти першочерговим завданням є забезпечення якості освітнього процесу. Також, присутня суттєва відмінність в об’єктах інтересу та цільовій аудиторії рекомендаційних систем в освітній сфері: чітко визначена аудиторія користувачів; одноразовість та швидкоплинна актуальність більшості рекомендацій; можливість отримати попередні оцінки об’єктів інтересу за рахунок обов’язкових опитувань. Це обумовлює потребу створення окремої методики для побудови рекомендаційної системи з метою підвищення якості вирішення різноманітних задач підтримки прийняття рішень в освітніх процесах.В роботі вирішено актуальне науково-прикладне завдання підвищення якості надання рекомендацій в сфері освіти за рахунок використання рекомендаційної системи на основі гібридного підходу.Проведено аналіз сучасних методів, моделей та підходів до побудови рекомендаційних систем, зокрема: підхід на основі контентної фільтрації; підхід на основі колаборативної фільтрації; гібридні підходи. Для врахування результатів оцінювань користувачами об’єктів інтересу проведено огляд методів експертного оцінювання, розглянуто особливості визначення та специфіку використання різних шкал, розглянуто питання формування узагальнених експертних оцінок для обчислення загального рейтингу об’єктів інтересу користувачів.Оскільки значна частина характеристик має лінгвістичну природу, запропоновано використовувати модель представлення даних на основі нечіткої логіки, що дозволяє забезпечити спрощений перехід від однієї числової шкали оцінювання до іншої без зміни лінгвістичного представлення моделі даних.Застосування методів рекомендаційних систем в сфері освіти розглянуто в роботі в контексті найбільш типових задач здобувачів, що забезпечують підтримку освітнього процесу. Розроблений метод формування рекомендацій по об’єктам інтересу з використанням гібридного підходу може бути використаний для визначених в роботі типів рекомендацій та подібних до них з урахуванням наступних особливостей: системі відомий об’єкт інтересу користувача, об’єкти інтересу містять певний текстовий опис; ступінь релевантності об’єкта інтересу до запиту користувача враховує семантичну близькість запиту (або характеристик користувача) до об’єктів інтересу, а вже на наступних кроках – оцінки користувачів, інформацію про взаємодію здобувача з об’єктом інтересу та його поведінку в системі. Для оцінки релевантності інтересів користувача до об’єктів рекомендації пропонується використовувати методи обробки природної мови, зокрема, для попередньої фільтрації об’єктів інтересу. Це дозволяє скоротити розмір вектору потенційно корисних об’єктів. Використання цільових опитувань дозволяє зменшити розміри матриць колаборативної фільтрації на останньому етапі формування рекомендації. Також, рейтингування об’єктів інтересу на основі цільових опитувань дозволяє зменшити проблему «холодного старту», оскільки кількість об’єктів без рейтингової інформації в системі є дуже низькою, і навіть для таких об’єктів можна легко отримати попередню оцінку на основі аналогічних оцінок схожих з ними об’єктів.Апробація методики була проведена шляхом розробки рекомендаційної системи для вирішення задач формування рекомендації щодо вибору дисципліни блоку вільного вибору студента та підбору навчальної літератури. Аналіз отриманих результатів продемонстрував, що відгук моделі становить 92% - стільки користувачів погодились з рекомендацією, наданою системою. Оцінка рівня задоволеності користувачів отриманою рекомендацією щодо вибору дисципліни з плином часу становить 76%, при цьому 15% хоча і хотіли б поміняти свій вибір, але на ті дисципліни, що надала їх рекомендаційна система в вершині списку рекомендацій. Дослідження рівня релевантності рекомендації при вирішенні задачі підбору літературних джерел показало середню оцінку 8,5 за 10-бальною шкалою.Ключові слова: рекомендаційна система;освітня сфера;автоматизація;інформаційна технологія;інформаційна система;підтримка прийняття рішень;математичне моделювання;база даних;нечітка логіка;нечітка модель;результати користувацької активності;машинне навчання;обробка текстів природною мовою;гібридний підхід.^UKhudik B.O. Methodology for building a recommendation system for the field of education based on a hybrid approach. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in the specialty 123 Computer Engineering. - State University of Information and Communication Technologies of the Ministry of Education and Science of Ukraine. - Kyiv, 2023.Modern approaches to the organization of educational processes in the formation of the individual educational trajectory of education seekers require the formation of various recommendations, which makes these processes the sphere of interest of recommendation systems. Analysis of the use of recommender systems showed their significant focus on ensuring commercial tasks and goals, while in the field of education, the primary task is the quality of the educational process. Also, there is a significant difference in the objects of interest and the target audience of recommendation systems in the educational field: a clearly defined audience of users; one-time use and fleeting relevance of most recommendations; the opportunity to obtain preliminary assessments of objects of interest due to mandatory surveys. This determines the need to create a separate methodology for building a recommendation system in order to improve the quality of solving various tasks of supporting decision-making in educational processes.The work solves the actual scientific and applied task of improving the quality of providing recommendations in the field of education through the use of a recommendation system based on a hybrid approach.An analysis of modern methods, models and approaches to building recommender systems was carried out, in particular: content filtering; collaborative filtering; hybrid approaches. An overview of expert evaluation methods was conducted, the specifics of defining and using different scales were considered, and the issue of forming generalized expert evaluations for calculating the general rating of objects of interest to users was considered.Since a significant part of the characteristics has a linguistic nature, it is proposed to use a data presentation model based on fuzzy logic, which allows for a simplified transition between numerical rating scales without changing the linguistic presentation.The application of the methods of recommendation systems in the field of education is considered in the context of the most typical tasks of applicants that provide support for the educational process.The developed method of generating recommendations for objects of interest using a hybrid approach can be used to build recommendations taking into account the following features: the system knows the user's object of interest, the objects of interest contain a certain textual description; the degree of relevance of the object of interest to the user's request takes into account the semantic proximity of the request (or the user's characteristics) to the objects of interest, and in the next steps - user evaluations, information about the interaction of the acquirer with the object of interest and his behavior in the system. To assess the relevance of the user's interests to the recommendation objects, it is suggested to use natural language processing methods, in particular, for preliminary filtering of the objects of interest. This allows to reduce the size of the vector of potentially useful objects. The use of targeted surveys allows reducing the size of collaborative filtering matrices at the last stage of recommendation formation. Also, the rating of objects of interest based on targeted surveys allows to reduce the problem of "cold start", since the number of objects without rating information in the system is very low, and even for such objects it is easy to obtain a preliminary assessment based on similar assessments of similar objects with them. Approbation of the methodology was carried out by developing a recommendation system to solve the problems of forming a recommendation regarding the choice of the discipline of the student's free choice block and the selection of educational literature. The response of the model is 92% - so many users agreed with the recommendation provided by the system. The level of satisfaction of users with the received recommendation for choosing a discipline over time is 76%, while 15% would like to change their choice, but to those disciplines that the recommender system provided them at the top of the list of recommendations. The study of the level of relevance of the recommendation when solving the task of selecting literary sources showed an average rating of 8.5 on a 10-point scale.Keywords: recommendation system;educational sphere;automation;information technology;information system;decision support;mathematical modeling;database;fuzzy logic;fuzzy model;user activity results;machine learning;natural language text processing;hybrid approach.