Наведено комплексну когнітивно-комунікативну модель електорального дискурсу лідерів-республіканців 2000 і 2004 рр. Запропоновано визначення електорального політичного дискурсу як системи лінгвокогнітивних, комунікативних, аксіологічних і прагматичних аспектів, що характеризується інституціональністю, модифікованою інформативністю, персуазивністю, особливою роллю мас-медіа, театральністю, авторитарністю. Його персуазивна мета досягається шляхом цілеспрямованої трансформації картини світу виборців, що вербально здійснюється на основі комунікативних стратегій і тактик імплантації до неї базових концептів картини світу республіканців. Визначено статус і функції електорального дискурсу республіканців, їх базові політичні концепти та моделі метафоричної та метонімічної концептуалізації, стратегії (само)презентації політиків-республіканців, зміст і вербальні засоби створення іміджу Дж. Буша.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблему участі американців в електоральному суперництві партій та суспільно-політичних зрушень, які відбувались у США на тлі виборчих перегонів. Розглянуто питання щодо наукових дефініцій сучасної політичної історії, хронології, причин та умов перегрупування, засад і реформ виборчої системи у 80-ті рр. XX ст. Висвітлено теоретико-методологічні постулати верхівкового компромісу з відходом від концепції "елітного перегрупування". Запропоновано вивести з категоріального обігу поняття "рузвельтівська коаліція", що вживається стосовно картерівського передвиборчого об'єднання демократів 1980 р. Визначено правила виборчого фінансування як головну історичну передумову перегрупування та визнано проблему загального грошового балансу партій головним рушієм перерозподілу політичного впливу після кампанії 1980 р. Зроблено спробу розмежувати процес зсуву суспільно-політичних сил за донорською кон'юнктурою, позиційними коливаннями вкладників (перший етап - збільшення дрібних внесків і панівне становище республіканців) і змінами в самій структурі фінансової підтримки (друга фаза - власне "перегрупування КПД" і зміцнення ліберальних фондів-коаліцій). Визначено історичну закономірність, згідно з якою "нова республіканська більшість" принципово неможлива за умов сталого політичного розвитку та соціально-економічної стабільності в США - характерних ознак "доби Рейгана".

  Скачати повний текст