Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

  Скачати повний текст

Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

  Скачати повний текст

Здійснено фоностилістичне дослідження усної англомовної проповіді, яку розглянуто як комунікативний мовленнєвий акт з урахуванням притаманних йому специфічних екстралінгвістичних і лінгвістичних особливостей. На підставі дослідження текстів проповідей на лексичному, синтаксичному та просодичному рівнях виявлено специфічні категорії тексту проповіді - категорію сакральності та категорію інтертекстуальності, а також визначено набір лінгвістичних засобів, які беруть участь у створенні текстів проповіді і у диференціації видів проповідей та їх структурних частин.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу вивчення теорії архетипів у вітчизняній і зарубіжній філософській літературі (працях Л.Гумілова, М.Еліаде, С.Кримського, О.Лосєва, Т.Манна, Ф.Ніцше, Платона, П.Флоренського, Н.Хамітова, Ф.Шеллінга, К.Юнга). Проведено структурно-функціональний аналіз амбівалентної суті образу міфічного першогероя у контексті архетипу культурного героя, здійснено спробу реконструкції основних елементів даного архетипу у загальноіндоєвропейській традиції. Установлено функціонування його складових (захисної, перетворювальної та сакральної функцій) в українській духовній традиції. Історико-філософський зміст архетипу культурного героя визначено як іманентну націленість особи, якій притаманні риси міфічного першогероя, на перетворення, реорганізацію життя людської спільноти

  Скачати повний текст

Досліджено архітектуру втрачених українських церков Львівщини ХІІІ - ХVІІІ ст. за писемними, картографічними та іконографічними матеріалами. Розроблено комплексну методику вивчення архітектури втрачених церков та алгоритм її застосування. Одержано повний перелік втрачених церков Львівщини - 24 об'єкти. Досліджено прицерковні території втрачених об'єктів в їх історичному розвитку. Визначено їх основні складові та будівлі, розташовані на них. Розглянуто планувальні та об'ємно просторові типи втрачених церков, а також формотворчі засади їх архітектури на підставі порівняльно-типологічного аналізу з існуючими та виявленими археологічно сакральними пам'ятками м. Львів та регіону. Розроблено рекомендації щодо впорядкування та відзнакування територій втрачених церков Львівщини.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження архітектури монастирів Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) на сучасних теренах України як цілісного явища в традиції української сакральної архітектури. Встановлено основні етапи розвитку монастирів ЧСВВ, а також періоди їх будівництва. Проаналізовано типологію планувально-просторового вирішення монастирів ЧСВВ в Україні. Розкрито особливості архітектурно-просторового вирішення василіянських монастирів у контексті розвитку української та загальноєвропейської архітектури. Визначено перспективні напрямки сучасного розвитку архітектури монастирів ЧСВВ, а також розроблено наукові положення їх відтворення, реконструкції та розбудови.

  Скачати повний текст

Виявлено принципи та закономірності формування містобудівних, планувально-просторових, конструктивних, об'ємно-композиційних, будівельно-технологічних, пластично-образних і стильових особливостей синагог у контексті європейських і місцевих традицій. Уточнено датування окремих синагог, виявлено основні етапи будівництва. Розглянуто чинники, які впливали на архітектурно-просторову організацію синагог. Висвітлено цілісну картину формування архітектури мурованих синагог Правобережної України, як феномену юдейської сакральної архітектури. Наведено каталог досліджених синагог, розглянуто стан та обгрунтовано цінність збережених 227-ми споруд. Визначено перспективні напрямки використання збережених синагог з метою відновлення історичної колективної пам'яті щодо втрачених юдейських громад. Розроблено наукові положення з консервації, реставрації та реконструкції збережених синагог.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду, основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальні та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Розкрито синтез засобів єврейської та грецької риторик за умов практичного застосування Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі XVI - XVII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях станіславського художника О.Сорохтея, виявлено обставини формування його світоглядних та художніх пріоритетів. На підставі вивчення біблійних циклів визначено стилістичні особливості творчого методу митця. Висвітлено аспекти духовно-етичних пошуків художника, встановлено вплив європейського мистецтва, зокрема, експресіонізму, на його творчість. Виявлено чинники формування експресіоністичної манери у творчості О.Сорохтея. Проаналізовано твори сакрального характеру, встановлено художні особливості та аналогії у зіставленні з творами спорідненої тематичної групи. Здійснено каталогізацію творів релігійної тематики. Простежено зв'язок творів художника з витоками народної творчості у контексті засобів художньої виразності. Впроваджено у науковий обіг групу маловідомих творів митця.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

На базі великого джерельного матеріалу осмогласних жанрів української монодії досліджено вибрані осмогласні цикли, що дає змогу виявити особливості адаптаційних процесів засвоєння візантійської осмогласної системи. Висвітлено тенденції, які спричинили утворення національного типу співочого нотолінійного збірника - Ірмологіона, на прикладі якого виявлено поступове увердження власне гласового структурного типу, який з'явився на початку XVII ст. і швидко став переважаючим. Проаналізовано інципітні списки 28-ми рукописів та виявлено дивовижну стабільність мелодики та звуковисотних рівнів піснеспівів кожного гласу у межах циклу. Зроблено висновок щодо незвичайно великої наявності усної співочої практики в усіх регіонах України, а також присутності глибокої теологічної базової основи розрізнених у часі написань. Зазначено, що такий феномен української осмогласної монодії потребує використання нового методу дослідження - комплексного богословсько-літургічного та мелодичного аналізу. Здійснено різноаспектне вивчення вибраних осмогласних жанрів догматиків, степенних - антифонів та воскресних ірмосів та показано формування в українському сакральному співочому мистецтві нового типу внутрішньогласових співвідношень, що демонструє високий рівень національної духовної культури.

  Скачати повний текст

Визначено особливості формування наукової парадигми історичного процесу в середні віки (V - XV ст.) та простежено процес її генези в різних суспільствах у межах часово-просторового поля дослідження. Виявлені парадигми класифіковано та проаналізовано. Віднайдено методологічну базу середньовічної науки. Розглянуто методологію дослідження парадигматичного знання взагалі та в історичній науці зокрема, а також парадигматичний аспект міфологічних уявлень щодо історії людства. Проаналізовано сакральну мотивацію історичного процесу у християнстві та мусульманстві. Висвітлено найважливіші історіософські концепції Середньовіччя з метою виявлення в них домінувальних парадигм. Значну увагу приділено аналізу середньовічного історизму та розробці його типології за віссю горизонтально-просторових координат роботи та за "сіткою" його базових категорій, зміни в чому були найхарактернішими проявами генези наукової парадигми. Обгрунтовато гіпотезу щодо того, що визначальними у розвитку принципу історизму є не тільки уявлення про час і простір, на яких будуються уявлення щодо історичного часу та простору та тип вирішення філософської проблеми універсалій. Останній є визначальним для розробки просторової типології історизму. Зроблено спробу визначення генези парадигми історичного процесу формулою "сфера - куб - сфера", що відображає генетику розвитку Платонових тіл зародку та генезу уявлень людини щодо форми планети та її фізичних полів, з якими пов'язаний розвиток уявлень про простір і час. Зроблено спробу встановити об'єктивну основу середньовічної теорії "семи кліматів" і надати їй максимально можливе наукове пояснення. Проаналізовано найзначніші геологічні періодизаційні схеми, розкрито циклічно-поступальний характер моделей історичного процесу та його взаємозв'язок з історичними циклами, а також з коливаннями клімату.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи формування географії культури (ГК) як окремого наукового напрямку (підсистеми) української суспільної географії. Розкрито зміст культури в суспільно-географічному контексті (СГК). Викладено періодизацію формування культурно-географічного підходу у світовій та українській землезнавчій науці. Обгрунтовано зміст української ГК, розроблено варіант її термінологічної системи. Проаналізовано геокультурну ідею "Київ - новий Константинополь" в СГК та дві геокультурні закономірності. Розроблено основи структуризації ГК та визначено три головні її галузі - етногеографія культури (етнокультурна географія), географія релігії (сакральна географія), історична ГК (історико-культурна географія) і три неголовні. Наведено схему системи методів у ГК, розкрито методику геокультурних досліджень.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження гостинності як цілісного соціокультурного явища, визначено її місце і роль в українській побутовій культурі XIX ст. Узагальнено основні теоретичні підходи щодо осмислення даного феномена, вивчено історіографію проблеми та її джерельну базу. Визначено чинники, що впливали на характер гостинності як складової української побутової культури XIX ст. Уточнено культурологічний зміст основних понять (гість, гостинність, гостина, гостинець; селянська, міська гостинність). У понятійно-категоріальному апараті виокремлено дві змістові групи, що характеризують сутність гостинності. Визначено основні ознаки гостинності (релігійність, символічність, комунікативність, сакральність), розглянуто її структуру та функції. Досліджено прояви буденної, святкової, родинної, громадської, церковно-монастирської гостинності. Охарактеризовано етапи її розвитку, форми та види. Показано специфічні особливості гостинності різних верств населення.

  Скачати повний текст

Розглянуто декоративне різьблення як невід'ємну частину сакрального мистецтва Закарпаття. Проаналізовано проблему появи різьбленого декору в храмовому інтер'єрі, визначено особливості та важливі моменти в розвитку сакрального мистецтва, зокрема, різьблення. Простежено еволюцію розвитку структури іконостаса в церквах краю протягом XVIII-XIX ст. За комплексом ознак розроблено типологію різьбленого обладнання храмових споруд. Проаналізовано особливості стильового різблення іконостасів та встановлено авторство ряду робіт. Проведено паралелі в розвитку сакрального мистецтва з мистецтвом решти регіонів України та країн Центральної Європи.

  Скачати повний текст