Проаналізовано вияви опозиції в євангельско-баптистському русі впродовж середини 1940-х - кінця 1980-х рр. Розглянуто передумови, причини виникнення та діяльність опозиційних рухів у церкві Євангельських християн-баптистів (ЄХБ) напередодні розколу 959 - 1961 рр. Проаналізовано етапи еволюції церковної опозиції поміж євангельських християн-баптистів, зумовленої виникненням альтернативного ВР ЄХБ центру релігійного об'єднання ("Ініціативна група") до нового церковного ядра ("Рада Церков"). Доведено, що опозиція в ЄХБ відображала прагнення значної кількості віруючих стосовно легалізації діяльності за законними методами боротьби. Висвітлено взаємозв'язок між релігійними опозиціонерами та політичними дисидентами, міжнародними правозахисними організаціями та церковною опозицією ЄХБ. Показано роль Ради родичів в'язнів ЄХБ, Зарубіжного Представництва Ради Церков, підпільного видавництва "Христианин", нелегальної церковної періодики та релігійного Самвидаву в активізації дизидентського руху поміж євангельських християн-баптистів.

  Скачати повний текст

До наукового обігу впроваджено значну кількість історичної інформації про національно-патріотичний рух за період: середина 1950 - кінець 1980-х рр. Вперше досліджено питання впливу політичного курсу союзно-республіканського керівництва на розвиток українського національно-патріотичного руху в УРСР. Проаналізовано та з'ясовано місце та роль українського "самвидаву" (непідцензурної літератури) в боротьбі проти тодішнього політичного режиму. Подано нове трактування зв'язку руху з боротьбою за легалізацію Української греко-католицької церкви.

  Скачати повний текст

Досліджено літературну критику та публіцистику українського самвидаву 1960-х рр. Встановлено основні причини виникнення та поширення самвидаву, показано універсальність його призначення, що обумовлена взаємодією та взаємовпливом багатьох наук: літературознавства, історії, психології, політології, мовознавства, культурології та суспільствознавства. Виявлено невідомі літературно-критичні та публіцистичні документи самвидаву, а також архівні матеріали, пов'язані з його побутуванням у середовищі шістдесятників. Здійснено проблемно-тематичний і хронологічний аналіз самвидавних документів. Окреслено домінанти та простежено еволюцію мислення самвидавних авторів. Розкрито характерні особливості розвитку самвидавної літератури та її проблематики за умов тоталітарного суспільства. Визначено роль і місце літературної критики та публіцистики самвидаву в українському літературному процесі. Доведено, що самвидав виконав свою історичну місію як одного з важливих факторів формування літературного процесу 1960-х рр., показано його вплив на утвердження свободи слова й творчості в незалежній Україні.

  Скачати повний текст