Досліджено історію Нового Самбора у XV - XVIII ст. Розглянуто формування системи міського управління. З'ясовано обсяг обов'язків і повноважень міських урядів. Проаналізовано персональний склад міських урядовців. Розкрито систему міського судочинства та його місце у судово-правовій системі Речі Посполитої. Проаналізовано адміністративно-правові взаємовідносини між містом та передмістями. З залученням нових джерел розкрито етноконфесійний склад населення Нового Самбора. Охарактеризовано економічне становище, специфіку розселення римо-католицької (польської) та єврейської громад й інших етноконфесійних груп. На підставі певних історичних свідчень скориговано чисельність міського населення у XV - XVIII ст. Проаналізовано стан міського господарства: специфіку його організації та зміни протягом зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Вдосконалено методику короткострокового прогнозування трафіка, яка відрізняється від відомих незалежним прогнозуванням вейвлєт коефіцієнтів нейронними мережами каскадно-корельованої архітектури, що дозволяє підвищити адаптивність системи прогнозування до флуктуації трафіка та забезпечити вищу точність прогнозу. Встановлено систему нейронечіткого висновку в результаті використання її як експертної системи для раннього оцінювання якості прогнозу трафіка, що дозволило проводити оцінювання придатності прогнозу для побудови таблиць маршрутизації. Запропоновано вдосконалений евристичний алгоритм для offline маршрутизації в мережі IP/MPLS, відмінністю якого від відомих є підвищення рівня якості сервісу за рахунок використання ресурсів телекомунікаційної мережі, знайдених на основі аналізу прогнозу та поточної схеми маршрутизації. Надано використання кусково-лінійної функції штрафу на зайняття доступної смути пропускання як компоненти функції вартості шляху, яка на відміну від існуючих залежностей компоненти метрики від смуги пропускання дозволяє ефективніше використовувати ресурси пропускної здатності мережі.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему соціально-політичного статусу інституту темників у Монгольській імперії XIII ст. та Золотій Орді, а також його вплив на процеси, взаємопов'язані з виділенням певних татарських народів до окремої народності. Висвітлено основні етапи входження мангутів до складу держави Чингізхана, а також їх становлення як самостійного етнополітичного утворення на терені Золотої Орди та роль у цих процесах темників Ногая, Мамая, Балтичака, Едигея. Показано політичну роль мангутів та їх темників у важливих періодах Золотоординської історії у внутрішніх смутах та під час зовнішньої агресії. Проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні причини, що зумовили виникнення на терені Золотої Орди самостійних етнополітичних утворень - Ханств і Орд. Розкрито передумови формування політичної системи Ногайської Орди та місця її лідерів у татарському світі II половини XV ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано адміністративний та судовий устрій, організацію фіскально-господарської системи у королівських столових маєтках в Галичині (Самбірській економії). Адміністративно-судовий апарат управління в Самбірській економії складався з двох частин: вищих та середніх органів управління й урядовців, які існували у багатьох магнатських, церковних маєтках і королівщинах, та нижчих, що були інститутами громадського самоуправління. З точки зору організації господарства Самбірська економія була сукупністю об'єктів господарювання, що складали "скарбову" власність та забезпечували надходження прибутків до Королівського скарбу. До об'єктів віднесено солеваріння, виробництво поташу, фабрики, що виробляли залізо, фільварки, млини, корчми. Поза скарбовою власністю перебували господарства селян та інших категорій населення, контроль над якими здійснювався через фіскальні стягнення.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розробки універсальних механізмів приводу петлетвірних органів основов'язальних машин (ОВМ), які дозволяють приводити всі петлетвірні органи одним типом механізмів без зміни структурної схеми за рахунок мінімальної зміни геометричних параметрів механізму. На основі циклу експериментально-аналітичних досліджень встановлено перспективний напрямок створення універсальних механізмів приводу робочих органів петлетворення швидкісних ОВМ на базі зубчасто-важільних механізмів. Запропоновано конструкції дво- й одноступеневих зубчасто-важільних механізмів приводу петлетвірних органів, розроблено метод їх проектування.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові концепції російських істориків на конкретні аспекти щодо Руїни Гетьманщини, яку в російській історичній науці до революції 1917 р. було прийнято називати "малоросійською смутою". На основі історіографічного аналізу наукових праць О. Востокова, В. Ейнгорна, В. Іконнікова, Д. Іловайського, Г. Карпова, В. Ключевського, П. Матвєєва, В. М'якотіна, М. Покровського, І. Розенфельда, В. Сергеєвича, С. Соловйова розглянуто питання стосовно передумов Руїни, гетьманування І. Виговського, подій внутрішньої боротьби в Україні та зовнішнього втручання в її справи наприкінці 1650-х - на початку 1660-х рр. XVII ст. Виявлено спільне та відмінне у концепціях українських і російських дослідників Руїни.

  Скачати повний текст

Проведено синхронно-діахронічне дослідження семантичних мікрополів трьох базових емоційних складників внутрішнього світу людини - радості, смутку і страху у польській мові. Наведено теоретико-методологічні засади дослідження лексики на позначення ефективної сфери особистості. Визначено семантико-структурні особливості конституентів зазначених мікрополів, з'ясовано їх межі, склад і місце у загальному семантичному полі назв емоцій у даній мові. Установлено ядро та периферійні зони. Змодельовано шкалу інтенсивності їх компонентів. Розкрито словотвірний потенціал. Проаналізовано особливості мовної концептуалізації назв емоцій. Відтворено моделі семантичного розвитку дослідженої групи лексики. Установлено закономірності її формального та смислового розвитку на широкому діахронічному тлі впродовж XIII - XX ст., виявлено закріплені у мові народні знання та уявлення про внутрішній світ людини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена конструюванню дріжджових штамів – надпродуцентів L- і D-лактат-селективних оксидоредуктаз, очищенню ферментів та розробці на їх основі, у поєднанні із нанорозмірними матеріалами, нових спектрофотометричних та біосенсорних методів визначення вмісту L- та D-лактату, а також біореакторів для ензиматичного отримання чистих енантіомерів молочної кислоти. За допомогою молекулярно-генетичних підходів сконструйовано рекомбінантні штами дріжджів Ogataea polymorрha: «tr1» (gcr1 catХ CYB2) – надпродуцент L-лактат: ферицитохром с-оксидоредуктази (флавоцитохрому b2, ФЦ b2), що характеризується восьмикратним підвищенням питомої активності відповідного ферменту в безклітинних екстрактах. Сконструйовано також рекомбінантний продуцент D-лактат: ферицитохром с-оксидоредуктази (DLDH) O. polymorрha «tr6» (gcr1 catX CYB2Δ/DLD1), питома активність DLDН якого збільшується у шість разів, порівняно з вихідними штамами, причому завдяки делеції гена CYB2 штам не синтезує ФЦ b2. Оптимізовано умови синтезу цільових ферментів для обох рекомбінантних штамів дріжджів. Уперше розроблено новий метод очищення ФЦ b2 із екстрактів клітин штаму дріжджів O. polymorрha «tr1» афінною хроматографією на амінопропілсилохромі, модифікованому цитохромом с в ролі ліганда та отримано препарати фермента із питомою активністю 10 Од.·мг-1. Опрацьовано схему очищення мембранного фермента DLDН із клітин штаму дріжджів O. polymorрha «tr6» та отримано очищений препарат із питомою активністю 1,1 Од.·мг-1. Для обох ферментних препаратів проведено фізико-хімічну та ензимологічну характеристику. Доведено можливість використання продуцентів L- та D-лактат-специфічних оксидоредуктаз для продукції чистого D-енантіомера із рацемату молочної кислоти та усунення D-лактату в модельних сумішах.Уперше розроблено новий ензиматично-фотометричний метод кількісного аналізу L-лактату за використання рекомбінантного ФЦ b2 та «Берлінської блакиті». Опрацьовано спосіб реутилізації фермента для визначення вмісту L-лактату за використання ФЦ b2, іммобілізованого на магнітних мікрочастинках. Розроблено новий фотометричний метод кількісного аналізу D-лактату на основі використання клітин та субклітинних фракцій O. polymorрha «tr6» та утворення формазану як кінцевого кольорового продукту.Синтезовано носії для іммобілізації ферментів на основі наночастинок золота. Розроблено новий метод формування золотих наночастинок на поверхні робочого планарного електроду in situ. За використання сканувальної електронної мікроскопії, рентгеноспектрального аналізу, атомно-силової мікроскопії та трансмісійної електронної мікроскопії проведено фізико-хімічну і структурну характеристику отриманих наноматеріалів.На основі пермеабілізованих клітин штаму-надпродуцента ФЦ b2 O. polymorрha «tr1» сконструйовано нові мікробні амперометричні біосенсори з покращеними біоаналітичними характеристиками. Розроблено новий ензимний безмедіаторний амперометричний біосенсор «третього покоління» на L-лактат на основі очищеного рекомбінантного ФЦ b2 та наночастинок золота. Розроблено та охарактеризовано нові мікробні біосенсори на D-лактат з використанням клітинних уламків, субклітинних фракцій, збагачених мітохондріями, та клітин рекомбінантного штаму O. polymorрha «tr6». Завдяки делеції гена CYB2, який кодує L-лактат-селективний флавоцитохром b2, мікробні біосенсори характеризуються високою селективністю до D-енантіомера лактату.Розроблені біоаналітичні підходи на основі рекомбінантних клітин, клітинних уламків та очищених ферментів використано для кількісного аналізу L- та D-лактату в реальних зразках рідин людини, харчових продуктів та фармацевтичних препаратів трансфузійного призначення. Завдяки високій чутливості та селективності, а також надійності та простоті у використанні, опрацьовані ензиматичні та мікробні підходи кількісного аналізу лактату можуть знайти практичне використання в клінічній діагностиці, спортивній медицині та харчових технологіях.^UThe thesis is devoted to construction of yeast strains overproducers of L- and D-lactate-selective oxidoreductases, purification of the enzymes, their combination with nanosized materials, and development on the base of obtained bionanomolecules new spectrophotometric and biosensor approaches for analysis of L- and D-lactate, as well as bioreactors for enzymatic conversion of racemic lactic acid to pure enantiomers.Using molecular genetics approaches, recombinant strain of yeast Ogataea polymorpha: "tr1" (gcr1 catX CYB2) – overproducer of L-lactate: ferricitohrome c-oxidoreductase (flavocytochrome b2, FC b2), characterized by an eight-fold increase in the specific activity of the enzyme, has been constructed. A recombinant producer of D-lactate: ferricitohrom c-oxidoreductase (DLDH) – O. polymorpha "tr6" (gcr1 catX CYB2Δ/DLD1), whose specific activity of DLDN is six-fold greater comparing with the parental strains, has been constructed also. Due to deletion of the CYB2 gene, the strain is not synthesizes FC b2. The conditions for the maximal enzymes synthesis for both recombinant yeast strains have been optimized.For the first time, a new method of purifying FC b2 from extracts of yeast strains O. polymorpha "tr1" by affinity chromatography on aminopropylsilocromes modified with cytochrome c in the role of a ligand has been developed, and preparations of the enzyme with a specific activity of 10 U·mg-1 have been obtained. The scheme of purification of the membrane enzyme DLDN from the cells of O. polymorpha "tr6" has been developed and a purified enzyme preparation with a specific activity of 1.1 U·mg-1 has been obtained. For both enzyme preparations, a physico-chemical and enzyme characteristic has been performed.The possibility of using the yeast producers of L- and D-lactate-specific oxidoreductases for production of pure D-enantiomer from racemic lactic acid and remediation of D-lactate from the model samples has been proved.For the first time a new enzymatic-photometric method of quantitative analysis of L-lactate based on recombinant FC b2 and "Prussian blue" has been reported. The method of reusing of enzyme immobilized on ferromagnetic microparticles has been developed. It is shown that enzyme microparticles can be removed from the reaction solution by magnetic field and reused at least six times without loss of quality of L-lactate analysis.A new photometric method of quantitative analysis of D-lactate based on the use of cell and subcellular fractions of O. polymorpha "tr6" and the formation of formazan as a final colored product has been developed.The nanocarriers for immobilization of the enzymes based on gold nanoparticles were synthesized. A new method of gold nanoparticles formation on the surface of the working planar electrode in situ was developed. The physico-chemical and structural characteristics of the nanomaterials were performed by means scanning electron microscopy, X-ray spectral analysis, atomic force microscopy and transmitted electron microscopy.On the basis of permeabilized cells O. polymorpha "tr1" - overproduced FC b2 new microbial amperometric biosensors with improved bioanalytical characteristics have been constructed. The construction of new microbial ampereometric biosensors with improved bioanalytical characteristics based on permeabilized FC b2-overproductive cells of O. polymorpha "tr1" enriched with an enzyme bound gold nanoparticles have been done. For the first time it has been shown that the enrichment of yeast cells of FC b2, due to the overexpression of the corresponding gene and the addition of immobilized enzyme gold nanoparticles into cells, significantly improves the main operational characteristics of the biosensor (sensitivity, detection limit, storage stability, etc.).A new L-lactate-selective enzymatic mediatorless biosensor of the "third generation" based on purified recombinant FC b2 and gold nanoparticles has been developed.New microbial biosensors for D-lactate with the use of cell debris, subcellular fractions enriched with mitochondria, as well, the cells of recombinant strain O. polymorpha «tr6» have been developed and characterized. Due to the deletion of the CYB2 gene encoding L-lactate-selective flavocytochrome b2, microbial biosensors are highly selective to the D- lactate enantiomer.The developed bioanalytical approaches based on recombinant cells, cell debris, subcellular fractions enriched with mitochondria, as well, purified enzyme preparations were used for quantitative analysis of L- and D-lactate in the real samples of human liquids, food products and transfusion pharmaceuticals. Due to its high sensitivity and selectivity, as well as reliability and ease of use, the developed enzymatic and microbial approaches of quantitative analysis of lactate can be using practically in clinical diagnosis, sports medicine and food technology.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз та емпіричне вивчення проблеми заздрісності як чинника криміногенної поведінки особистості. Заздрісність у контексті криміногенної поведінки особистості подано як складний, багатовимірний феномен, що має свої складові та прояви в усіх сферах психіки: у сфері почуттів та емоцій (переживання заздрощів, досади, ненависті, роздратування, злості), у когнітивній сфері (уявлення про перевагу того, кому заздрять, усвідомлення свого більш низького становища порівняно з іншими), у поведінці (різного роду правопорушення та злочини, пов’язані з крадіжкою, руйнуванням, усуненням предмета заздрості, помстою, поширенням чуток, наклепами тощо). Установлено характер взаємозв’язків між різними видами заздрості та характеристиками чоловіків і жінок, що відбувають покарання: перфекціонізмом, відповідальністю, факторами прийняття рішень, локусом контролю, психологічною розумністю та психологічним благополуччям. Визначено частоту виявів різних видів заздрості (заздрості-смутку, заздрості-неприязні) у злочинців із різною кримінальною спрямованістю; зокрема, з’ясовано, що заздрість-неприязнь найчастіше є мотивом скоєння злочинів проти матеріального благополуччя та достатку інших осіб, у той час як у засуджених за злочини проти здоров’я та життя людини більш вираженою є заздрість-смуток, яка виявляється в зневірі, досаді, відчутті соціальної нерівності, образі на життя та оточення. У дисертації набули подальшого розвитку наукові уявлення щодо специфіки проявів феномена заздрості в осіб, які відбувають покарання. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до можливостей психокорегувальної роботи з особами, схильними до скоєння злочинів на ґрунті заздрісності. У першому розділі дисертації феномен заздрісності розглянуто як у контексті класичних психологічних теорій, так і в новітніх наукових студіях. За результатами теоретичного аналізу виявлено, що як предиктори ворожих і депресивних почуттів у заздрості виступають суб’єктивне відчуття несправедливості, неповноцінність, нарцисизм, соціально-ціннісна дезадаптація, дефекти саморегуляції тощо. Показано, що в ракурсі кримінальної поведінки заздрісність може виступати її суттєвою обставиною та рушійною силою.У другому емпіричному розділі подано дослідження психометричних характеристик заздрісності засуджених чоловіків і жінок; виявлено специфіку їх нарцисизму та перфекціонізму; визначено особливості інтернально-екстернальних характеристик, складових відповідальності та індивідуальних стилів прийняття рішень; виявлено специфіку їх психологічної розумності й психологічного благополуччя та визначено особливості взаємозв’язків означених характеристик із заздрісністю. Подано результати вивчення частоти виявів різних видів заздрості (заздрості-смутку, заздрості-неприязні) у злочинців із різною кримінальною спрямованістю. А також наведено практичні рекомендації для персоналу установ виконання кримінальних покарань щодо психокорекційної роботи з особами, схильними до вчинення злочинів на ґрунті заздрощів.Емпіричне дослідження психометричних характеристик заздрісності показало, що засуджені чоловіки порівняно з жінками мають більшу схильність до проявів заздрості, забарвленої почуттями ненависті, гніву, ворожості, що виявляється в злобному, роздратовано-прискіпливому ставленні до більш успішної людини. За результатами вивчення нарцисизму та перфекціонізму чоловіків і жінок злочинців установлено, що респонденти обох груп переконані стосовно нереалістично високих очікувань щодо них з боку оточення. Чоловіки більше невдоволені собою, прагнуть досконалості й довершеності. Жінки виявляють вищий рівень соціальної відокремленості та неприязні в міжособистісному спілкуванні, але ставляться до оточення з ідеалізованими очікуваннями. Емпіричне вивчення взаємозв’язків заздрісності з перфекціонізмом у засуджених показало, що підвищення рівня соціально прийнятного перфекціонізму призводить до збільшення в чоловіків відчуття заздрості-неприязні, забарвленої озлобленістю, гнівом і роздратуванням; у той час як у жінок воно виявляється в посиленні обох видів заздрості: заздрості-неприязні та заздрості смутку. Виявлено подібність загального показника нарцисизму в обох групах досліджуваних. Визначено, що засуджені чоловіки прагнуть проявів уваги, схвалення та захоплення з боку оточення; а засуджені жінки – визнання, слави, включення до престижного кола спілкування та є схильними до публічного самолюбування.^UIn the dissertation, a theoretical analysis and empirical study of the problem of envy as a factor in the criminogenic behavior of a personality is carried out. Envy in the context of the criminogenic behavior of a personality is presented as a complex, multidimensional phenomenon that has its components and manifestations in all spheres of the psyche: in the sphere of feelings and emotions (experiencing envy, annoyance, hatred, irritation, anger), in the cognitive sphere (perception of the superiority of the person, which is envied, awareness of they own lower position compared to others), in behavior (various offenses and crimes related to theft, destruction, removal of the object of envy, revenge, spreading rumors, slander, etc.). The nature of the relationships between different types of envy and the characteristics of men and women serving a sentence: perfectionism, responsibility, decision-making factors, locus of control, psychological mindedness and psychological well-being has been established. The frequency of manifestations of various types of envy (envy-sadness, envy-hostility) in criminals with different criminal orientations was determined; in particular, it was found that envy-hostility is most often the motive for committing crimes against the material well-being and wealth of other persons, while in those convicted of crimes against human health and life, envy-sadness becomes more pronounced, which manifests itself in despair, annoyance, feelings of social inequality, resentment towards life and environment. In the dissertation, scientific ideas regarding the specificity of manifestations of the phenomenon of envy in persons serving a sentence were further developed. The theoretical and methodological approaches to the possibilities of psychocorrective work with persons prone to commit crimes based on envy have been improved.In the first chapter of the dissertation, the phenomenon of envy is considered both in the context of classical psychological theories and in the latest scientific studies. Based on the results of the theoretical analysis, it was found that subjective feelings of injustice, inferiority, narcissism, socio-value maladjustment, self-regulation defects, etc. are predictors of hostile and depressive feelings in envy. It is shown that in the perspective of criminal behaviour, envy can act as its essential circumstance and driving force.The second empirical chapter presents a study of the psychometric characteristics of envy of convicted men and women; the specificity of their narcissism and perfectionism was revealed; the peculiarities of internal-external characteristics, components of responsibility and individual decision-making styles are determined; the specifics of their psychological mindedness and psychological well-being were revealed, and the specifics of the relationship between these characteristics and envy were determined. The results of the study of the frequency of manifestations of various types of envy (envy-sadness, envy-hostility) in criminals with different criminal orientations are presented. And practical recommendations for the staff of criminal punishment institutions regarding psychocorrective work with persons prone to commit crimes based on envy are also presented.An empirical study of the psychometric characteristics of envy showed that convicted men, compared to women, are more prone to manifestations of envy, tinged with feelings of hatred, anger, and hostility, which manifests itself in a malicious, irritated-picky attitude towards a more successful person. According to the results of the study of narcissism and perfectionism of male and female criminals, it was established that the respondents of both groups are convinced of unrealistically high expectations of them from the environment. Men are no longer satisfied with themselves, they strive for perfection and completeness. Women show a higher level of social isolation and hostility in interpersonal communication, but relate to the environment with idealized expectations.An empirical study of the relationship between envy and perfectionism in convicts showed that an increase in the level of socially acceptable perfectionism leads to an increase in men's feeling of envy-hostility, colored by bitterness, anger and irritation; while in women it is manifested in the strengthening of both types of envy: envy-hostile and envy of sadness. The similarity of the general indicator of narcissism in both groups of subjects was revealed. It was determined that convicted men want attention, approval and admiration from the environment; and convicted women seek recognition, fame, inclusion in a prestigious circle of communication and are prone to public self-indulgence.

Актуальність. Творча постать Ярослава Верещагіна (1948–1999 рр.) – композитора, поета, видавця, музично-громадського діяча – належить до плеяди українських митців 70–90-х років. Він був сучасником Є. Станковича, І. Карабиця, О. Киви, Г. Саська, В. Годзяцького, В. Зубицького та інших творців, яких можна віднести до таких, що сприяли оновленню арсеналу жанрово-стильових засобів сучасної української музики, її лексики. Атмосфера стильових змін кінця 60–70-х рр. ХХ ст. яскраво відобразилася в неоромантичній поетиці музики Я. Верещагіна.Його творчий доробок є достатньо різноплановим, адже композитор працював майже у всіх жанрах. Це твори для симфонічного оркестру як повного так і камерного складів: «Дивертисмент» (1972 р.), «Сюїта» (1969 р.), «Варіації» (1970 р.), Концерт для альта і симфонічного оркестру (1972 р.); оркестрові транскрипції творів композиторів XIX–XX ст., велика кількість камерних творів для різного складу (струнні квартети, квінтети для духових інструментів), сонати, сонатини, скерцо, сюїти, мазурки для різних інструментів (віолончель, флейта, скрипка, фортепіано тощо). Проте самобутня і різножанрова композиторська творчість Я. Верещагіна мало відома як в Україні, так і за кордоном, і ще й досі не стала предметом фундаментального цілісного музикознавчого дослідження. Основною джерельною базою для вивчення життєтворчості Я. Верещагіна став його особистий архів, який зберігається вдома у доньки – Богдани Верещагіної. Туди входять персональні документи, листи, афіші, програмки концертів, поезія митця, замальовки та нотні рукописи, які стали визначальними для аналізу творчого процесу композитора: всього виявлено та опрацьовано 153 позиції музичних творів та багато чернеткових записів (серед яких 8 повних нотних зошитів). Більшість із цих композицій, на жаль, досі не виконувалися та не є дослідженими на цей момент.Додатком до архівних джерел стали зібрані невеличкі журналістсько-публіцистичні статті Г. Конькової, Г. Луніної, І. Зінків, О. Зосим, О. Лавриненко, А. Мухи, Т. Невінчаної, Б. Чіпа, О. Швецової та Н. Шурової у періодичних виданнях, де описані враження після концертів із біографічними нарисами про Я. Верещагіна, розмисли про твори композитора, які прозвучали, журналістські діалоги, але серед наявної бібліографічної літератури серйозної наукової роботи не зафіксовано. На основі всіх цих матеріалів детально досліджено життєвий і творчий шлях митця та створено комплексну концепцію його творчої еволюції.Важливо зазначити, що значне місце у творчості Я. Верещагіна належить саме вокальним композиціям. Досліджуючи його творчу спадщину, віднайдено близько шістдесяти творів різних вокальних жанрів – це обробки українських пісень, пісні, романси, вокальні цикли та кантати для сопрано, мецо-сопрано, баса та баритона, хорові твори для мішаного та чоловічого складу a cappella. Звернення у дисертації до вокальної музики Я. Верещагіна обумовлене не лише кількісною перевагою цих композицій серед інших жанрів, а й через те, що вони є сутністю його ментальності і найяскравіше виражають спосіб його музичного мислення, адже митець був також і прекрасним поетом, навіть скомпонував власну збірку віршів під назвою «Хлорофілові зерна», яка, на жаль, не була опублікована, але знайдена серед рукописів (до неї входить близько сімдесяти віршів). Він філігранно та тонко працював з поетичним словом, і вираження «художніх задумів» у вокальних мініатюрах тісно пов’язані з емоційним забарвленням вербального тексту, саме тому музична тканина цих творів часто містить завуальований сенс та обов’язково глибоку інтелектуальну ідею.Серед інших митців Я. Верещагін виділяється особливою витонченістю концепцій, рафінованістю задумів з притаманною йому виразною інтелектуальністю, що виявляється у зверненні до камерних жанрів. Але простежується і своєрідне прагнення композитора до укрупнення форми через схильність до циклізації, коли об’єднання окремих мініатюр переростає у великий монолітний твір.У творчому доробку композитора є 14 вокальних циклів, кожен з яких складають від двох до чотирьох вокальних мініатюр. На жаль, на сьогодні три цикли з переліку віднайдено не повністю, тому відредагована та опублікована нотна збірка вокальних циклів «Намалював художник смуток…», яка стала важливим додатком до роботи, налічує 11 позицій. Серед них є обробки українських, чеських та словацьких народних пісень, цикли на вірші українських поетів В. Морданя, В. Герасим’юка, М. Удовиченка, Ф. Млинченка, М. Доленги, П. Тичини, Д. Загула, М. Драй-Хмари та на тексти старовинних корейських поетів у перекладі О. Жовтіса.^URelevance. The creative figure of Yaroslav Vereshchagin (1948–1999) – a composer, poet, publisher, musician and public figure – belongs to the pleiad of Ukrainian artists of the 70s and 90s. He was a contemporary of E. Stankovych, I. Karabyts, O. Kyva, H. Sasko, V. Hodziatsky, V. Zubytsky and other composers who can be considered as contributors to the renewal of the array of genre and style tools of contemporary Ukrainian music and its vocabulary. The atmosphere of stylistic changes of the late 60s and 70s of the twentieth century was vividly reflected in the neo-romantic poetics of Ya. Vereshchagin's music.His works are quite diverse, as the composer worked in almost all genres. These are works for both full and chamber symphony orchestras: "Divertissement" (1972), "Suite" (1969), "Variations" (1970), Concerto for viola and symphony orchestra (1972); orchestral transcriptions of works by composers of the XIX–XX centuries, a large number of chamber compositions for different ensembles (string quartets, quintets for wind instruments), sonatas, sonatinas, scherzos, suites, mazurkas for different instruments (cello, flute, violin, piano, etc.). However, the original and multi-genre compositional legacy of Ya. Vereshchagin is little known both in Ukraine and abroad, and has not yet been the subject of a fundamental, holistic musicological study. The main sources for the study of Ya. Vereshchagin's life and work are his personal archive, which is kept at the home of his daughter, Bohdana Vereshchagina. It includes personal documents, letters, posters, concert programmes, poetry, sketches and music manuscripts, which became crucial for the analysis of the composer's creative process: in total, 153 items of music and many drafts (including 8 complete music notebooks) were identified and processed. Most of these compositions, unfortunately, have not been performed and have not been studied to this day.The archival sources were accompanied by small journalistic articles by H. Konkova, H. Lunina, I. Zinkiv, O. Zosym, O. Lavrynenko, A. Mukha, T. Nevynchana, B. Chip, O. Shvetsova, and N. Shurova in the periodicals, which describe impressions after the concerts with biographical sketches about Ya. Vereshchagin, reflections on the composer's works that were performed, journalistic dialogues, but no serious scientific work has been recorded among the available bibliographic literature. On the basis of all these materials, the life and creative path of the composer was studied in detail and a comprehensive concept of his creative evolution was created.It is important to note that a significant place in Ya. Vereshchagin's work belongs to vocal compositions. While researching his creative heritage, about sixty works of various vocal genres were found: arrangements of Ukrainian songs, songs, romances, vocal cycles and cantatas for soprano, mezzo-soprano, bass and baritone, choral works for mixed and male a cappella. The focus of this dissertation on vocal music by Ya. Vereshchagin is not only determined by the quantitative superiority of these compositions among other genres, but also because they are the essence of his mentality and express the way he thought about music in the most vivid way, because the artist was also a wonderful poet, he even composed his own collection of poems called "Chlorophyll grains", which, unfortunately, was not published but was found among manuscripts (it includes about seventy poems). He worked with the poetic word in a filigree and subtle way, and the expression of "artistic ideas" in vocal miniatures is closely related to the emotional colouring of the verbal text, which is why the musical fabric of these works often contains a veiled meaning and necessarily a deep intellectual idea.Among other artists, Ya. Vereshchagin stands out for the special elegance of his concepts, the refinement of his ideas with his inherent expressive intellectuality, which is manifested in his use of chamber genres. However, there is also a peculiar desire of the composer to enlarge the form through a tendency to cyclisation, when the combination of individual miniatures grows into a large monolithic composition.The composer's oeuvre includes 14 vocal cycles, each of which consists of two to four vocal miniatures. Unfortunately, three of the cycles from the list have not been found in their entirety, so the edited and published collection of vocal cycles "The artist painted sadness...", which has become an important supplement to the work, contains 11 items. Among them are arrangements of Ukrainian, Czech, and Slovak folk songs, cycles based on poems by Ukrainian poets V. Mordan, V. Herasymiuk, M. Udovychenko, F. Mlynchenko, M. Dolenga, P. Tychyna, D. Zahul, M. Dry-Khmara, and texts by ancient Korean poets translated by O. Zhovtis.