Досліджено особливості розвитку релігійного сектантства Харківської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Висвітлено процес виникнення, динаміку та найважливіші чинники даного суспільного явища, проаналізовано відносини сектантів з Російською православною церквою, державною владою та православним населенням. Відзначено, що лібералізація суспільного життя сприяла активізації старообрядництва та містичного сектантства протягом 1860-х рр. Виявлено виникнення у 1870-х рр. "духовного скопецтва" та піднесення хлистівського руху, що було новим явищем для Харківщини. Наступний етап розвитку сектантства (1880-ті рр.) охарактеризовано появою в регіоні нових сект (штундистів, баптистів, толстовців, підгорнівців), а початок XX ст. відзначається вкрай загостреними міжконфесійними відношеннями, наслідком яких стали погроми та акти блюзнірства. З'ясовано вплив на розвиток релігійного сектанства маніфестів царя 1905 - 1906 рр. про декларування свободи совісті, які сприяли активізації діяльності релігійних сект. Зазначено, що після революції 1905 - 1907 рр. відновлено спроби обмежити права сектантів. На Харківщині дані процеси набули особливого розвитку в 1909 - 1917 рр. Зроблено висновок про невпинне зростання численності сектантів Харківської губернії протягом досліджуваного періоду (1861 - 1917 рр.) та розвиток тенденції щодо появи нових форм релігійного дисидентства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано романістику С.Кличкова у контексті неоміфологізму літератури "срібного віку". Описано міфологічний код романістики письменника, запропоновано версію індивідуального авторського міфу С.Кличкова. Розглянуто жанрову природу романів. Створено типологію ключових міфологем романістики письменника, проаналізовано динаміку їх міфологічних можливостей, що дозволяє робити висновки про еволюцію світогляду письменника. Романи досліджено у широкому культурному, літературному контексті, а саме: епохи "срібного віку", фольклору, давньоруської літератури, старообрядництва.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування та розвитку старообрядницьких громад і рухів у Південній Україні (Таврійській губернії з прилеглою територією) протягом другої половини XVIII - початку XX ст. Здійснено розмежування класичних старообрядницьких організацій та інших числених течій і рухів антиурядового православ'я та християнства. Визначено основні чинники (природні та штучні міграції, державна політика, боротьба за збереження етнічної та культурної ідентичності, економічний і соціальний розвиток), що сприяли появі та розселенню біглопопівців та безпопівців у Центральній і Південній Україні у XVII - XIX ст. Досліджено передумови появи єдиновірського руху та церкви серед біглопопівців України, його розвиток, поширення та занепад у Центральній і Південній Україні у XVIII - на початку XX ст. Розглянуто історію появи та поширення Білокриницької згоди в Україні, а також виникнення та розвитку таврійських і кримських старообрядницьких білокриницьких громад Південної України. Проведено порівняльно-історичний аналіз їх діяльності на прикладі двох найбільших старообрядницьких організацій Південної України, що виникли в с.Миронівці та у с.Мамі Руській.

  Скачати повний текст

З використанням результатів польових етнографічних досліджень, архівних матеріалів проаналізовано основні етапи становлення старообрядницьких поселень у Південній Бессарабії. Виявлено особливості політики різних урядів щодо старообрядців даного регіону. Розглянуто діяльність протирозкольницьких місіонерів південного регіону щодо привернення старообрядців на бік синодальної церкви, а також протидію цьому старообрядців. На підставі всебічного аналізу залучених документів розкрито діяльність старообрядницької Ізмаїльської єпархії, визначено дії єпископів у справі підтримки міцності старообрядництва. Грунтовно досліджено існування церков та монастирів як чинників консолідації старообрядців. Розглянуто побутову релігійність старообрядців, що дало змогу виявити притаманний їй дуалізм.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемам появи та заселення старообрядцями Південно-Східної України у ХVІІІ – на початку ХХ ст. Розглянуто процес становлення старообрядницьких громад на новоприєднаних територіях Російської імперії, проаналізовано економічне, культурне, духовне життя старообрядців. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. У вступі обґрунтовано актуальність, наукову новизну, визначено об’єкт, предмет та мету дисертації; сформульовані основні завдання; вказано практичне значення отриманих результатів. Хронологічні межі охоплюють період останньої чверті ХVІІІ – початку ХХ ст. Нижньою хронологічною межею роботи є остання чверть ХVІІІ ст. Саме після підписання Кючук-Кайнарджийського та Ясського мирних договорів до Російської імперії була включена територія Південно-Східної України, що послугувало початком старообрядницької колонізації регіону. Верхня межа – тим, що 1917 рік для Російської імперії та України зокрема став переломним. Курс Тимчасового уряду по відношенню до релігій та церкви відрізнявся від політики імперії, яка припинила своє існування. Нова влада декларувала проголошення релігійних свобод для громадян та релігійних організацій. Від цього часу почався якісно інший етап історії старообрядництва. Географічні межі дослідження охоплюють територію Південного Сходу України Йому відповідають території сучасних Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Кримський півострів. Робота ґрунтується на принципах історизму, системності, доброчесності, об’єктивності, всебічності. Застосовані загальнонаукові, спеціально-історичні та міждисциплінарні методи дослідження. Сукупне застосування цих дослідницьких правил сприяло комплексному аналізу феномену старообрядництва на території Південно-Східної України у зазначений історичний період. У чотирьох розділах дослідження комплексно проаналізовано процес заселення старообрядцями Південного Сходу України, дана характеристика особливостей їхньої віри, формування традицій, сімейного укладу, побуту, повсякденного життя та економіки. Перший розділ, поділений на три підрозділи, присвячений з’ясуванню стану наукової розробки теми в історіографії та інформативного потенціалу джерел, також теоретико-методологічним засадам дисертації. Другий розділ, який складається з двох підрозділів, присвячений причинам церковного розколу ХVІІ ст. та віросповідним основам старообрядців. Також розглянуто передумови появи та заселення старообрядницькими громадами території Південно-Східної України. Третій розділ, поділений на два підрозділи, висвітлює еволюцію правового становища старообрядців із владними структурами та особливості їх взаємовідносин з офіційною церквою через інститути єдиновірства та місіонерства. Четвертий розділ, що складається з трьох підрозділів, присвячений особливостям економічного, соціального, духовного та культурного життя старообрядницьких громад останньої чверті ХVІІІ – на початку ХХ ст. та простежено основні прояви взаємовідносин між старообрядцями на сімейно-шлюбному, господарсько-побутовому рівнях. Актуальність вивчення феномену старообрядництва зумовлена зростанням уваги з боку дослідників із даної тематики як в Україні, так і на батьківщині цього явища – у Росії. Проте спостерігаються певні відмінності у спрямованості історичних досліджень. Питання церковного розколу та появи старообрядців у ХVІІ ст. досить неоднозначно розглядалися, як триста-чотириста років тому, так і в сучасному суспільстві. Його унікальність полягає не лише в захисті давньоруської православної традиції, але і в становленні нових тенденцій розвитку, еволюційному піднесенні. Про це свідчать стан та кількість сучасних старообрядницьких громад в Україні. Наукова новизна отриманих результатів зумовлена передусім метою і завданнями роботи. Вперше висвітлено характерні для старообрядців риси виховання дітей та вплив релігійної складової на майбутнє життя молоді; запроваджено до наукового обігу низку неопублікованих джерел, які дали змогу розкрити особливості повсякденного життя старообрядців; розкрито роль та якість освіти у старообрядницьких громадах, простежено рівень підготовки вчителів, наявність стародруків для навчання дітей; виявлено основні напрями господарської діяльності старообрядницьких громад; детально вивчено роль духовенства у житті старовірів, прослідковано місіонерську діяльність та запровадження єдиновірства; розглянуто взаємозв’язок сім’ї та громади, яка контролювала «чистоту» віри у старообрядницькому середовищі. Доповнено знання про взаємини старообрядців із владою російської держави. Життя старообрядницьких громад було повністю підпорядковане політиці уряду: лояльне ставлення одних імператорів докорінно змінювалося на репресії та гоніння з боку інших...^UThe dissertation study is devoted to the problems of the emergence and settlement of South-Eastern Ukraine by Old Believers in the 18th - early 20th centuries. The process of formation of Old Believer communities in the newly annexed territories of the Russian Empire was considered, and the economic, cultural, and spiritual life of Old Believers was analyzed. The study consists of an introduction, four chapters, conclusions, a list of used sources and literature. The introduction substantiates the relevance, scientific novelty, defines the object, subject and purpose of the dissertation; formulated main tasks; the practical significance of the obtained results is indicated. Chronological boundaries cover the period of the last quarter of the 18th - the beginning of the 20th century. The lower chronological limit of the work is the last quarter of the 18th century. It was after the signing of the Kyuchuk-Kainardzhii and Iasi peace treaties that the territory of South-Eastern Ukraine was included in the Russian Empire, which served as the beginning of the Old Believer colonization of the region. The upper limit is the fact that 1917 became a turning point for the Russian Empire and Ukraine in particular. The course of the Provisional Government in relation to religions and the church differed from the policy of the empire, which ceased to exist. The new government declared religious freedoms for citizens and religious organizations. From that time, a qualitatively different stage in the history of Old Believers began. The geographical boundaries of the study cover the territory of Southeast Ukraine. It corresponds to the territories of the modern Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhzhya, Luhansk, Mykolaiv, Odesa, Kherson regions and the Crimean Peninsula. The work is based on the principles of historicism, systematicity, integrity, objectivity, comprehensiveness. Applied general scientific, special-historical and interdisciplinary research methods. The combined application of these research rules contributed to the comprehensive analysis of the phenomenon of Old Believers in the territory of South-Eastern Ukraine in the specified historical period. In four sections of the study, the process of settlement by Old Believers in the Southeast of Ukraine is comprehensively analyzed, the characteristics of their faith, the formation of traditions, family structure, lifestyle, everyday life and economy are given. The first chapter, divided into three subsections, is devoted to clarifying the state of scientific development of the topic in historiography and the informative potential of the sources, as well as the theoretical and methodological foundations of the dissertation. The second section, which consists of two subsections, is devoted to the reasons for the church split in the 17th century. and religious foundations of the Old Believers. The prerequisites for the appearance and settlement of Old Believer communities in the territory of South-Eastern Ukraine are also considered. The third chapter, divided into two subsections, highlights the evolution of the legal position of Old Believers with power structures and the peculiarities of their relationship with the official church through the institutions of monotheism and missionary work. The fourth section, consisting of three subsections, is devoted to the peculiarities of the economic, social, spiritual and cultural life of Old Believer communities in the last quarter of the 18th - at the beginning of the 20th century. and the main manifestations of mutual relations between Old Believers at the family-marital, economic-household levels are traced. The relevance of the study of the phenomenon of Old Believers is due to the growing attention of researchers on this topic both in Ukraine and in the homeland of this phenomenon - in Russia. However, there are certain differences in the focus of historical research. The issue of the church split and the appearance of the Old Believers in the 17th century. were considered quite ambiguously, both three hundred and four hundred years ago, and in modern society. Its uniqueness lies not only in the protection of the ancient Russian Orthodox tradition, but also in the establishment of new development trends, evolutionary elevation. This is evidenced by the state and number of modern Old Believer communities in Ukraine. The scientific novelty of the obtained results is due primarily to the purpose and tasks of the work. For the first time, the characteristics of children's upbringing and the influence of the religious component on the future life of young people were highlighted for the Old Believers; a number of unpublished sources were introduced into scientific circulation, which made it possible to reveal the peculiarities of the daily life of the Old Believers; the role and quality of education in Old Believer communities was revealed, the level of teacher training, the availability of old books for teaching children...