Досліджено інститут судимості у кримінальному праві України. Висвітлено історико-правовий аспект розвитку норм про судимість, проаналізовано відповідне законодавство зарубіжних країн. Визначено поняття та мету судимості. Розкрито зміст ознак, які її характеризують. У порівняльно-правовому аспекті розглянуто судимість і суміжні інститути кримінального права - покарання та кримінальної відповідальності. Досліджено правові наслідки судимості. Встановлено особливості законодавчо визначених форм припинення судимості. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Визначено поняття та правову природу правообмеження, співвідношення поняття "правообмеження" з поняттями "обмеження" та "заборона", виокремлено широке та вузьке розуміння правообмеження. Проведено класифікацію правообмежень і виокремлено їх види: за метою пов'язані зі вступом на державну службу, з проходженням державної служби; за правовим регулюванням: загальні, спеціальні; за критеріями вимог: позитивні, негативні. Проаналізовано чинне законодавство про обмеження у державній службі, визначено її структуру та надано пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Розглянуто такі види правообмежень: вік, безпартійність, судимість, відповідна освіта та професійна підготовка.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено, що крадіжки, що вчиняються в умовах воєнного або надзвичайного стану, набувають нових якостей, перетворюючись фактично на новий вид корисливих злочинів. Встановлено, що статистичний аналіз крадіжок, учинених в умовах дії в Україні воєнного стану, свідчить про суперечливу динаміку зазначених злочинів, а саме: значне зниження їх кількості на протязі 2022 р. у порівнянні з попереднім роком та відчутне їх збільшення у 2023 р. І це відбувається, не зважаючи на виїзд з України мільйонів громадян, серед яких є й потенційні правопорушники. Сформульовано низку особливостей крадіжок як протиправного суспільно небезпечного діяння, а саме: їх суперечлива в цілому динаміка; підвищення суспільної небезпечності крадіжок; участь у вчиненні крадіжок військовослужбовців ворожої армії та інших осіб, що беруть участь на боці ворога; поява нової сфери злочинного «промислу» крадіїв – на об’єктах, пов’язаних із процесом евакуації людей, та у зруйнованих будівлях, із залишеного житла та автотранспорту; утруднений збут викраденого; можлива реакція пересічних громадян на вчинену крадіжку – самосуд над винним тощо. Запропоновано класифікацію крадіжок, що вчиняються під час дії в Україні воєнного стану і виокремлено такі її види: 1) розкрадання майна на місцях зруйнованих будівель; 2) розкрадання майна із житла під час повітряної тривоги або в епіцентрі бойових дій під час обстрілів, у бомбосховищах, місцях тимчасового укриття або із приміщень магазинів, підприємств, установ, організацій тощо у таких самих умовах; 3) розукомплектування автотранспорту, залишеного володільцями, що виїхали з населених пунктів; 4) розкрадання вантажу, паливно-мастильних матеріалів, гуманітарної допомоги та ін. з автомобільного та залізничного транспорту; 5) розкрадання особистого майна у місцях, пов’язаних з евакуацією населення України; 6) крадіжки під час blackout та ін. Виходячи з кореляції крадіжок із фактом наближення місцевості до театру воєнних дій та залежно від оперативної обстановки, що змінюється щодня, запропоновано крадіжки поділити на: 1) ті, що мають місце на окупованих росією українських територіях; 2) ті, що вчиняються на деокупованих територіях або поблизу лінії бойового зіткнення; 3) ті, що мають місце на територіях, віддалених від такої лінії. Узагальнений портрет крадія, що вчиняє злочин в умовах воєнного або надзвичайного стану можна описати, як: особа чоловічої статі, має громадянство України, віком від 30 до 50 років, з базовою загальною середньою освітою, перебуває у шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах, є працездатною, але не працює і не навчається, кожний четвертий має на не зняту або непогашену судимість, вчиняє злочин з корисливим мотивом, як правило - одноосібно, намір на вчинення якого обмірковує заздалегідь, злочинна діяльність є не тривалою (більше половини крадіїв засуджуються за вчинення одного епізоду), на момент вчинення злочинного посягання не перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Запропоновано поділ чинників корисливих кримінально караних правопорушень на: 1) чинники ординарного періоду, тобто періоду часу, що береться для відповідного аналізу та порівняння явищ криміногенної дійсності до початку повномасштабного вторгнення агресора в Україну, та 2)чинники неординарного періоду, тобто періоду часу, пов’язаного з триванням у країні будь-яких надзвичайних обставин, однією з яких є війна. Виділено стратегічні напрями загальносоціального запобігання: 1) завершення війни Перемогою України з деокупацією українських земель та стимулювання повернення в Україну наших громадян, що перебувають за кордоном; 2) підвищення матеріального благополуччя населення країни та 3) оздоровлення морально-психологічного стану нашого суспільства. Запропоновано головні напрями спеціально-кримінологічного запобігання крадіжкам в умовах воєнного або надзвичайного стану є: а)зміцнення фізичної (зовнішньої) безпеки майна; б) раціональне використання матеріальних ресурсів; в) створення цивільної волонтерської служби з охорони майна та правопорядку в цілому; г) інформування населення про загрозу вчинення крадіжок в умовах воєнного стану; д) жорсткий контроль за поводженням із майном та товарними запасами для запобігання крадіжкам чи протиправному використанню чужої власності, а так само незаконній торгівлі, зокрема, для запобігання торгівлі гуманітарною допомогою; е) забезпечення системи ефективного зв’язку та реагування на вчинені правопорушення корисливої спрямованості та швидкого інформування правоохоронних органів для запобігання крадіжкам та затримання злочинців тощо.^UIt is determined, that thefts committed under martial law or a state of emergency, acquire new qualities, turning into a new type of mercenary crime. The war has affected not only the level and structure of crime, but also the state of criminal law. The author establishes, that the statistical analysis of thefts committed under martial law in Ukraine shows contradictory dynamics of these crimes, namely, a significant decrease in their number in 2022 compared to the previous year and a significant increase in 2023. The author formulates a number of features of theft as an unlawful socially dangerous act, namely: their contradictory dynamics in general; increasing social danger of thefts; participation in the commission of thefts of military personnel of the enemy army and other persons participating on the side of the enemy; the emergence of a new area of criminal "trade" of thieves - at facilities related to the evacuation of people and in destroyed buildings, from abandoned housing and vehicles; difficulty in selling stolen goods; possible reaction of ordinary citizens to theft - lynching of the perpetrator, etc. The author proposes a classification of thefts committed during martial law in Ukraine and distinguishes the following types of thefts: 1) theft of property at the sites of destroyed buildings; 2) theft of property from housing during air raids or in the epicenter of hostilities during shelling, in bomb shelters, places of temporary shelter or from the premises of shops, enterprises, institutions, organizations, etc. under the same conditions; 3) dismantling of vehicles left by owners who have left settlements; 4) theft of cargo, fuel and lubricants, humanitarian aid, etc. from road and rail transport; 5) theft of personal property in places related to the evacuation of the population of Ukraine; 6) theft during blackout, etc. Based on the correlation of thefts with the fact that the area is close to the theatre of war and depending on the operational situation, which changes daily, it is proposed to divide thefts into: 1) those that take place in the Ukrainian territories occupied by Russia; 2) those that are committed in the de-occupied territories or near the line of combat contact; 3) those that take place in the territories remote from such a line. A generalized portrait of a thief committing a crime under martial law or a state of emergency can be described as follows: male, Ukrainian citizen, aged 30 to 50 years, with a basic secondary education, married or in a de facto marital relationship, able-bodied, but not working or studying, one in four has an unexpended or outstanding criminal record, commits a crime with a mercenary motive, as a rule, commits a crime with a mercenary motive, usually alone, the intention to commit it is considered in advance, the criminal activity is not long (more than half of thieves are convicted of one episode), and at the time of the criminal offence is not in a state of alcohol or drug intoxication. The author proposes to divide the factors of mercenary criminal offences into: 1) factors of the ordinary period, i.e. the period of time taken for the relevant analysis and comparison of the phenomena of criminogenic reality before the aggressor's full-scale invasion of Ukraine, and 2) factors of the extraordinary period, i.e. the period of time associated with the continuation of any extraordinary circumstances in the country, one of which is war. The strategic directions of general social prevention are highlighted: 1) ending the war with Ukraine's victory and de-occupation of Ukrainian lands and encouraging the return to Ukraine of our citizens who are abroad; 2) improving the material well-being of the country's population; and 3) improving the moral and psychological state of our society. The main areas of special criminological prevention of thefts under martial law or a state of emergency are proposed to be: a) strengthening the physical (external) security of property; b) rational use of material resources; c) creation of a civilian volunteer service for the protection of property and law and order in general; d) informing the population about the threat of theft under martial law; e) strict control over the handling of property and inventories to prevent theft or misuse of other people's property, as well as illegal trade, in particular, to prevent trade in humanitarian aid; f) ensuring a system of effective communication and response to mercenary offences and prompt notification of law enforcement agencies to prevent theft and detention of criminals, etc.