У дисертації вирішено важливе наукове завдання щодо забезпечення інвестиційної безпеки України. Охарактеризовано національні інтереси в сфері інвестиційної безпеки. Визначено напрями досліджень інвестиційної безпеки. Охарактеризовані теоретичні засади інвестування та їх внесок у формування теоретичних засад інвестиційної безпеки. Проаналізовані відтворювальний, стратегічний, ресурсно-функціональний, діяльнісний, інституціональний, управлінський, синергетичний та комплексний підходи до визначення її сутності, запропоновано авторське бачення дефініції «інвестиційна безпека держави» та класифікації її різновидів. Наведено характеристику взаємозв'язку і взаємозумовленості складових інвестиційної безпеки держави та її співвідношення з фінансовою і економічною безпекою держави.З'ясовано чинники та загрози інвестиційній безпеці держави. Наведено класифікацію чинників і загроз інвестиційній безпеці. Розглянуто значущість формування системи забезпечення інвестиційної безпеки держави, визначено його методологічні засади. Окреслено сутність й основні завдання, які має вирішувати така система, та її компоненти. Як компоненти системи забезпечення розглянуто: необхідні забезпечувальні підсистеми (наукове, нормативно-правове і правозастосовне, програмно-цільове, організаційне, методичне, обліково-аудиторське, інформаційно-аналітичне, інституціонально-технологічне,кадрово-освітнє і фінансове забезпечення), суб'єкти інвестиційної діяльності, інструменти державного регулювання цієї діяльності, предмети обміну між її суб'єктами, відносини між ними, а також моніторинг, аналіз і оцінку рівня інвестиційної безпеки на основі обґрунтованих індикаторів, вжиття необхідних коригуючих заходів. Запропоновано перелік індикаторів інвестиційної безпеки держави. Визначені причини відсутності в Україні системи забезпечення інвестиційної безпеки держави. Критично оцінено стан наукового супроводу формування такої системи; нормативно-правової бази, що регламентує інвестиційну діяльність та забезпечення інвестиційної безпеки, правозастосовну практику в цій сфері. Охарактеризовано організаційний, методичний, обліковий, статистичний й інформаційно-аналітичний аспекти такого формування. З'ясовані внутрішні і зовнішні детермінанти інвестиційної безпеки України. Виявлені чинники низького інвестиційногопотенціалу України. З'ясовані дестимулятори підвищення рівня інвестиційної безпеки України. Наголошено на відсутності в теперішній час належного рівня інвестиційної безпеки України та однозначних підходів до оцінки її детермінант і комплексної оцінки стану її формування в країні. Оцінено рівень валового нагромадження в ВВП України, проаналізовано стан освоєння капітальних інвестицій вітчизняними підприємствами та акцентовано увагу на недоліках у цій сфері. Охарактеризовано залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, з'ясовано проблеми обліку їх притоку і запасів. Зазначено вплив іноземних інвестицій як джерела притоку іноземної валюти в країну не лише на інвестиційну безпеку України, а й на її валютну і боргову безпеку. Виявлено негативний вплив девальвації національної грошової одиниці та зростання сукупної заборгованості країни на її інвестиційну безпеку. Розглянуто стан вітчизняного банківського інвестиційного кредитування та причини його нерозвиненості. Досліджено динаміку основних показників, що характеризують стан інвестиційної сфери в Україні. Проведено SWOT-аналіз інвестиційної привабливості України. Досліджено підходи до моделювання системи забезпечення інвестиційної безпеки та наведено авторське бачення його сутності. Доведено правомірність розгляду системи забезпечення інвестиційної безпеки України в функціональному, структурному, процесному, утворювальному і чинниковому аспектах. Визначено цільову установку і завдання функціональної моделі системи забезпечення інвестиційної безпеки. Охарактеризовано функції, суб'єктів та організаційно-економічні механізмисистеми забезпечення інвестиційної безпеки України. Представлено структурну модель системи забезпечення інвестиційної безпеки. Особливу увагу приділено визначенню об'єктів прямого і опосередкованого впливу, керуючої і керованої підсистем, сукупності індикаторів, безпечних рівнів, принципів формування системи інвестиційної безпеки. Детально проаналізовані процесна і утворювальна моделі системи забезпечення інвестиційної безпеки та алгоритм комплексної оцінки рівня інвестиційної безпеки. Визначені заходи з забезпечення інвестиційної безпеки України. З'ясовані напрями і механізми удосконалення елементів і підсистем системи забезпечення інвестиційної безпеки України. Зроблено висновок, що лише синтез багатоаспектного моделювання системи забезпечення інвестиційної безпеки, удосконалення її підсистем і елементів, обґрунтованих підходів до оцінки її ефективності спроможний підвищити рівень інвестиційної безпеки України.^UThis dissertation offers a solution to an important scientific task, namely ensuring investment security in Ukraine. The national interests in the field of investment security are described. The directions of investment security research are determined. The theoretical principles of investing and their contribution to the formation of the theoretical principles of investment security are described. The reproductive, strategic, resource-functional, activity-related, institutional, managerial, synergetic and complex approaches to the definition of its essence are analyzed, the author's vision of the definition of «state investment security» and the classification of its varieties are proposed. The characteristics of interconnections and link-ups between the components of state investment security and its relationship with the financial and economic security of the state are presented. The following components of investment security of the state are defined as: investment potential / investment inability (inertia) of economic agents; investment needs (investment demand); investment opportunities (investment offer);investment needs; state investment policy; investment activity of economic agents; investment climate in the state; investment risks; investment attractiveness of objects; investment capacity of projects. The factors and threats to state investment security are identified. The classification of factors and threats to investment security is presented. The significance of the formation of the system for ensuring state investment security is considered, and its methodological principles are determined. The main tasks and essence to be addressed by such a system and its components are outlined. The following are considered as components of the security system: necessary security subsystems (scientific, regulatory and law enforcement, program-target, organizational, methodological, accounting and auditing, information-analytical, institutional-technological, personnel-educational and financial support), subjects of investment activities, instruments of state regulation of this activity, subjects of exchange between its subjects, relations between them, as well as monitoring, analysis and assessment of the level of investment security on the basis of reasonable indicators which take account of the necessary corrective measures. The inadequate level of investment security in Ukraine and unambiguous approaches to assessing its determinants together with a comprehensive assessment of its formation in the country are underlined at present. The level of gross accumulation in Ukraine's GDP is estimated, the state of development of capitalinvestments by domestic enterprises is analyzed and attention is paid to the shortcomings in this sphere. The attraction of direct foreign investments to Ukraine is characterized, problems of accounting of their inflow and levels are clarified. The influence of foreign investments as a source of foreign currency into the country is noted not only with regard to Ukraine's investment security, but also its currency and debt security. The negative influence on investment security resulting from the devaluation of the national monetary unit and the growth in the country's aggregate debt is revealed. The state of domestic banking investment lending and the reasons for its underdevelopment are considered. The dynamics of the main indicators describing the state of the investment sphere in Ukraine are researched. A SWOT analysis of Ukraine's investment attractiveness has been conducted.The approaches to modeling the system for providing investment security and the author's vision of its essence are investigated. The legality of the system for ensuring investment security in Ukraine with regard to functional, structural, process, form and factorial aspects is validated. The target setting and task of the functional model of the system for providing investment security are determined. The functions and subjects as well as ganizational and economic mechanisms of the system for ensuring investment security in Ukraine are described. A structural model of the investment security system is presented. Particular attention is paid to the definition of objects of direct and indirect influence, controlling and controlled subsystems, aggregate indicators, safe levels, principles of formation of the system of investment security. The process and formation models of the system for roviding investment security and the algorithm for the complex procedure of estimating the level of investment security are analyzed in detail. Measures to ensure investment security in Ukraine are determined. The conclusion is reached that the level of investment security in Ukraine can only be raised through the synthesis of multidimensional modeling of the system of providing investment security, together with improvement of its subsystems and elements and justified approaches to the assessment of its efficiency.

Уточнено економічну сутність понять "інвестиції", "інвестування", "фінансування інвестиційної діяльності підприємств", "фінансове забезпечення інвестицій", "інвестиційна діяльність підприємств". Систематизовано та доповнено перелік факторів, що визначають особливості інвестиційної діяльності підприємств добувної промисловості України. Сформульовано визначення економічного змісту поняття "інвестиційна активність підприємства". Удосконалено методичний підхід до комплексного оцінювання інвестиційної активності підприємств. Проведено аналіз та оцінювання інвестиційної активності та фінансового забезпечення діяльності добувних підприємств. Визначено перспективні напрями та необхідні обсяги інвестиційної діяльності добувних підприємств на основі економіко-математичного моделювання. Запропоновано комплекс заходів щодо розробки інвестиційної стратегії добувних підприємств з урахуванням особливостей їх діяльності. Удосконалено методику визначення показників очікуваної ефективності капітальних інвестицій підприємств добувної промисловості.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретичні питання, а також розроблено науково-методичні положення та практичні рекомендації щодо вирішення проблеми обгрунтування та реалізації стратегічних планів розвитку підприємств, базуючись на виборі джерел інвестиційних ресурсів та оптимізації їх структури й обсягів, що забезпечують реалізацію інвестиційних проектів їх розвитку. Визначено особливості стратегічного планування на підприємствах. Систематизовано принципи та методи формування планів їх розвитку. Проаналізовано стан і фінансове забезпечення реалізації інвестиційних проектів на підприємствах України. Обгрунтовано, що під час планування фінансового забезпечення розвитку підприємств внаслідок невідповідності потреб і можливостей необхідно проведення розрахунків щодо вибору найбільш ефективних напрямів капітальних вкладень і оіцнювання ефективності інвестицій. За цього як об'єкт розглянуто окремі альтернативні інвестиційні проекти. Розроблено рекомендації щодо активізації дії найбільш потужних джерел інвестиційних ресурсів: прибутку, амортизації, коштів банківської та фінансової сфери. Обгрунтовано пропозиції щодо оцінювання й управління інвестиційними ризиками, що виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту та зумовлені невизначеністю економічної ситуації.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, методичні та практичні засади інвестиційного забезпечення технічного оновлення сільського господарства за умов ринкової економіки. Розроблено інвестиційну стратегію та політику технічного оновлення малих і середніх сільськогосподарських підприємств на інвестиційно-інноваційних засадах. Запропоновано методику визначення оптимальної структури машинно-тракторного парку з максимальним завантаженням машин і дотриманням термінів виконання агротехнологічних операцій. Обгрунтовано системний підхід щодо визначення джерел та оцінювання інвестицій і шляхів технічного оновлення матеріально-технічної бази сільського господарства на інноваційних засадах. Розроблено методичні підходи щодо використання інвестицій з метою технічного оновлення матеріально-технічної бази сільського тракторного парку. Визначено шляхи удосконалення міжгалузевих відносин на користь сільського господарства щодо стимулювання розвитку й інвестиційного забезпечення кооперативних сільськогосподарських та агротехнічних підприємств. Запропоновано методичні підходи щодо вибору джерел державної підтримки забезпечення технічного оновлення сільського господарства на інноваційних засадах, до яких віднесено розмір і тип підприємства, його фінансове становище та ступінь самоокупності, прогнозний економічний ефект використання інвестицій.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано методи і заходи діагностики та профілактики інфекційної анемії та ринопневмонії коней. Отримані дані доповнюють теоретичні положення про саморегуляцію паразитарних систем, управління епізоотичним процесом, концепцію лікування даних хвороб. Вивчено епізоотичну ситуацію, створено карти поширення інфекційних хвороб у природно-географічних зонах і племінних кінних господарствах України. Розроблено нормативно-технологічну документацію отримання культурального антигену і показано можливість його використання для серологічної діагностики інфекційної анемії в РДП. Визначено імунологічні критерії виявлення коней з патоморфологічними змінами в організмі у випадку інфекційної анемії. Вивчено особливості сумісного перебігу ринопневмонії з лептоспірозом і стронгілідозами, клінічного прояву респіраторної, генітальної та нервової форми ринопневмонії. Теоретично розроблено і науково обгрунтовано систему забезпечення благополуччя щодо інфекційної анемії та ринопневмонії коней.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі узагальнено теоретико-методичні й науково- прикладні основи дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій в умовах сучасних викликів і трансформаційних змін. Проведено аналіз підходів до процесу забезпечення інфраструктурного розвитку територій сільської місцевості на державному та регіональному рівнях, а також обґрунтовано сутнісне розуміння досліджуваних понять. З урахуванням зазначеного, сформовано власне бачення стосовно інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій з окресленням заходів державного і регіонального рівнів.На основі аналізу теоретичних підходів до сутнісного розуміння інфраструктурного розвитку сільських територій як на державному, так і регіональному рівнях обґрунтовано його змістову наповнюваність, що зумовлюється системним підходом до забезпечення розвитку сільської місцевості з урахуванням його багатогранних складових, як економічної, так екологічної й соціальної, у взаємодоповнюваності з наявним природно-ресурсним, людським потенціалом, розбудовою інфраструктурної сфери з метою формування комфортного життєвого середовища села.Узагальнено теоретико-методичні підходи до дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій, у межах якого активізуються взаємовідносини у сфері виробництва, розподілу і споживання вироблених товарів, продукції й надаваних послуг, реалізуються інтереси зацікавлених осіб, передусім суб’єктів аграрного господарювання, підприємців, бізнесменів, інвесторів, започатковуються процеси відродження сільської місцевості, що супроводжується підвищенням рівня життя населення, його добробуту і благополуччя. Дослідженням підтверджено, що інфраструктурний розвиток сільської місцевості повинен відбуватися випереджальними темпами, оскільки зворотність процесів призведе до гальмування реалізації програм відродження села.^UThe dissertation summarizes the theoretical-methodical and scientific-applied foundations of the research infrastructural development of rural territories in the conditions of modern challenges and transformational changes. The analysis of approaches to the process of ensuring the infrastructural development of rural areas at the state and regional levels was carried out, and the essential understanding of the studied concepts was substantiated. Taking into account the above, our own vision was formed regarding infrastructural support for the development of rural territories with an outline of measures at the state and regional levels.Based on the analysis of theoretical approaches to the essential understanding of the infrastructural development of rural territories at both the state and regional levels, its content is substantiated, which is determined by a systematic approach to ensuring the development of rural areas, taking into account its multifaceted components, both economic, ecological and social, in complementarity with the available natural resources, human potential, development of the infrastructural sphere with the aim of forming a comfortable living environment of the village.The theoretical and methodological approaches to the study of the infrastructural development of rural areas are summarized, within which relations in the field of production, distribution and consumption of manufactured goods, products and services are intensified, the interests of interested persons, primarily subjects of agricultural management, entrepreneurs, businessmen, investors, are realized. The processes of the revitalization of rural areas are being initiated, which is accompanied by an increase in the population’s standard of living of the population, and its well-being and prosperity. Research has confirmed that the infrastructural development of rural territories should take place at an anticipatory pace since the reversibility of processes will lead to inhibition of the implementation of rural revitalization programs.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право (081 – Право). – Одеський державний університет внутрішніх справ, Одеса, 2020.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних, нормативних і прикладних аспектів реалізації адміністративних процедур державної реєстрації шлюбу та встановлення батьківства. Виокремлено основні періоди становлення державної реєстрації актів цивільного стану, а також з'ясовано особливості становлення системи органів, що уповноважені на здійснення функцій реєстрації актів цивільного стану. Здійснено комплексний науково-теоретичний аналіз адміністративних процедур державної реєстрації актів цивільного стану як інституту адміністративного права.Розглянуто адміністративні процедури як складові адміністративного процесу. Визначено поняття та види, структуру та стадії адміністративних процедур державної реєстрації актів цивільного стану. З'ясовано особливості процедур реєстрації шлюбу та встановлення батьківства в частині порядку реалізації та суб'єктного складу, у визначенні сучасного стану правового регулювання та основних напрямків удосконалення чинного законодавства.Охарактеризовано особливості адміністративних процедур державної реєстрації шлюбів та встановлення батьківства за участю іноземців. Аргументовано положення щодо необхідності розробки та нормативного закріплення порядку проведення перевірок та встановлення додаткових фактів в адміністративних процедурах реєстрації шлюбу та встановлення батьківства як правового засобу запобігання фіктивних шлюбів з метою легалізації в Україні.^UThe dissertation is devoted to the complex research of theoretical, normative and applied aspects of realization of administrative procedures of state registration of marriage and establishment of paternity. The historiography of state registration of civil status acts has been determined, the main periods of formation of state registration of civil status acts have been identified, as well as the peculiarities of the formation of the system of bodies authorized to perform the functions of registration of civil status acts. A comprehensive scientific and theoretical analysis of the administrative procedures of state registration of civil status acts as an institution of administrative law.It is determined that when making administrative decisions concerning the state registration of civil status acts, it is required to ensure the rights of a person, among which it is possible to distinguish: to be heard before making a negative (unfavorable) decision; for help and representation; to familiarize with the case files; it is the responsibility of the administrative authority to justify the adverse acts and state the procedure for their appeal, etc. These and other rights of the person and duties of the administrative bodies should be enshrined in the laws on general administrative procedure and other acts, which should stipulate the specific procedures for state registration of marriage and establishment of paternity. The legal regulation of these administrative procedures is of fundamental importance, since the practice of implementing marriage registration and paternity procedures is rather ambiguous today and lacks uniformity. This state of affairs leads to legal uncertainty as well as a practical violation and abuse of the rules of law. Such violations may result in registration of fictitious marriages and cases of adoption of children by foreigners in order to obtain legal grounds for stay in Ukraine.Administrative procedures are considered as components of the administrative process. The concepts and types, structure and stages of administrative procedures for state registration of civil status acts are defined. The peculiarities of the procedures of marriage registration and paternity establishment in terms of implementation procedure and subject composition, determination of the current state of legal regulation and main directions of improvement of the current legislation are established. The procedure and peculiarities of the legal liability of employees of the bodies of registration of acts of civil status for violation of the procedure of registration of marriages and establishment of paternity are specified.The peculiarities of administrative procedures for state registration of marriages and establishment of paternity with the participation of foreigners are described. Provisions on the need to develop and regulate the procedure for conducting inspections and establishing additional facts in the administrative procedures of marriage registration and establishing paternity as a legal means of preventing fictitious marriages in order to legalize in Ukraine are argued. The foreign experience of introduction of administrative procedures of registration of marriages and establishment of paternity for the purpose of definition of possibilities of its introduction in Ukraine in modern conditions of state formation is generalized.

Чорна М. В. Адміністративно-правові засади діяльності органів публічної адміністрації у сфері охорони земель. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» (081 – Право). – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2020. У дисертації на підставі комплексного аналізу наукових і нормативно-правових джерел здійснено теоретичне узагальнення й нове розв'язання проблеми діяльності органів публічної адміністрації у сфері охорони земель, а також сформульовано пропозиції та рекомендації до удосконалення чинного законодавства в цій сфері.Визначено правовий зміст поняття «сфера охорони земель» з точки зору її значимості для адміністративно-правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин та зазначено, що вона залежить від діяльності органів публічної адміністрації, а тому її можна вважати сферою, яка в основному регулюється адміністративним правом. Надано визначення правового регулювання діяльності органів публічної адміністрації у сфері охорони земель, яке є сукупністю чітко регламентованих інструментів та засобів імперативного характеру, за допомогою яких здійснюється упорядкування та врегулювання діяльності органів публічної адміністрації у сфері охорони земель. Також деталізовано, що під останнім слід розуміти сукупність вітчизняних нормативно-процесуальних актів різної юридичної сили, норм міжнародного законодавства, адміністративного договору як особливої форми публічних договірних відносин, судової практики та правової доктрини, які в сукупності регулюють діяльність органів публічної адміністрації у сфері охорони земель. Наголошено на тому, що в теорії права відсутнє чітке загальноприйняте визначення поняття «правовідносини у сфері охорони земель». Аргументовано, що правовідносини у сфері охорони земель як об'єкт адміністративно-правового регулювання можна визначити як регламентовані нормами адміністративного права суспільні відносини сервісного, організаційно-розпорядчого, юрисдикційного та контрольно-наглядового спрямування, які виникають під час діяльності органів публічної адміністрації у сфері охорони земель.Встановлено, що основними ознаками адміністративно-правових відносин у сфері охорони земель є: публічно-правова природа діяльності суб'єктів; поєднання застосування імперативного та диспозитивного методів правового регулювання; регулювання нормами адміністративного і земельного права (міжгалузевий характер); адміністративно-правові відносини, що можуть виникати всупереч бажанню другої сторони; спори, які вирішуються як у позасудовому, так і у судовому порядках. Запропоновано наступну класифікацію відносин у сфері охорони земель залежно від виду діяльності органів публічної адміністрації, а саме: публічно-сервісна діяльність; контрольно-наглядова діяльність органів публічної адміністрації у сфері охорони земель; юрисдикційна діяльність органів публічної адміністрації у сфері охорони земель; організаційно-розпорядча діяльність.Сформульовано поняття «органи публічної адміністрації у сфері охорони земель» як сукупність суб'єктів, які наділені адміністративно-управлінськими функціями у сфері охорони земель, створені державою відповідно до ієрархічного принципу, діють від її імені на підставі та в межах норм чинного законодавства України. Констатовано, що органи публічної адміністрації у сфері охорони земель – це чітко побудована система органів публічної влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, державних та недержавних підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів, наділених адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому. Запропоновано наступну класифікацію органів публічної адміністрації у сфері охорони земель. За напрямками діяльності: органи публічної адміністрації, наділені повноваженнями нагляду та контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони земель; органи публічної адміністрації, уповноважені надавати адміністративні послуги у сфері охорони земель; органи публічної адміністрації, які здійснюють юрисдикційні функції. органи публічної адміністрації. Ключові слова: охорона земель, правовідносини у сфері охорони земель, органи публічної адміністрації, дозвільна діяльність органів публічної адміністрації, контрольно-наглядова діяльність органів публічної адміністрації, юрисдикційна діяльність органів публічної адміністрації.^UChorna M.V. Administrative and legal bases of activity of bodies of public administration in the field of land protection. - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 12.00.07 «Administrative law and process; finance law; information law ”(081 - Law). - Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Kropyvnytskyi, 2020.The dissertation, based on a comprehensive analysis of scientific and legal sources, provides a theoretical generalization and a new solution to the problem of public administration in the field of land protection, as well as formulated proposals and recommendations for improving existing legislation in this area.The legal meaning of the term "land protection" is defined in terms of its significance for the administrative and legal regulation of the relevant sphere of public relations and it is noted that it depends on the activities of public administration, and therefore can be considered a field mainly governed by administrative law. The definition of legal regulation of public administration bodies in the field of land protection is given, which is a set of clearly regulated tools and means of imperative nature, which are used to streamline and regulate the activities of public administration bodies in the field of land protection. Also, it is detailed that the latter should be understood as a set of domestic regulations of different legal force, international law, administrative agreement as a special form of public contractual relations, case law and legal doctrine, which together regulate the activities of public administration in the field of land protection. It is emphasized that in the theory of law there is no clear common definition of the concept of "legal relations in the field of land protection". It is argued that legal relations in the field of land protection as an object of administrative and legal regulation can be defined as regulated by the rules of administrative law public relations of service, organizational, administrative, jurisdictional and supervisory direction, which arise during the activities of public administration in land protection.It is established that the main features of administrative - legal relations in the field of land protection are: public - legal nature of the subjects; combination of application of imperative and dispositive methods of legal regulation; regulated by the rules of administrative and land law (intersectoral nature); administrative and legal relations may arise against the wishes of the other party; disputes are resolved both out of court and in court. The following classification of relations in the field of land protection depending on the type of activity of public administration bodies is offered, namely: public - service activity; control and supervision activities of public administration bodies in the field of land protection; jurisdictional activity of public administration bodies in the field of land protection; organizational - administrative activities. The concept of "bodies of public administration in the field of land protection" is formulated as a set of entities endowed with administrative and managerial functions in the field of land protection, created by the state in accordance with the hierarchical principle, acting on its behalf on the basis and within current legislation of Ukraine. It is stated that public administration bodies in the field of land protection are a well-established system of public authorities and executive bodies of local self-government, state and non-state enterprises, institutions, organizations and other entities endowed with administrative and managerial functions interests of the state and the interests of society as a whole. The following classification of public administration bodies in the field of land protection is proposed: by areas of activity: public administration bodies endowed with powers of supervision and control over compliance with legislation in the field of land protection; public administration bodies authorized to provide administrative services in the field of land protection; public administration bodies that perform jurisdictional functions public administration bodies. Key words: land protection, legal relations in the field of land protection, public administration bodies, permitting activity of public administration bodies, control and supervisory activity of public administration bodies, jurisdictional activity of public administration bodies.

Адміністративно-правові засади регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2024.Дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративно-правових засад регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки, в якому наведено теоретичні, методологічні та організаційно-правові засади відповідності обмеження права на інформацію інтересам національної безпеки.У дисертації набула подальшого розвитку ідеологема побудови інформаційного суспільства, відповідно до якої кожен на свій вибір має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент) усно, письмово чи в інший спосіб, але здійснення цих прав позиціонується як таке, що може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Наголошено на доцільності використання «права на інформацію» для узагальнення комплексу прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, реалізація яких тією чи іншою мірою забезпечує розбудову інформаційного суспільства та загальну цифровізацію держави, а також найчастіше трактується як право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент). Запропоновано визначення термінів «інформація (контент)», «одиниця інформаційного ресурсу».Акцентовано на відсутності широкої практики обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки в умовах розбудови ліберальної державної політики й відкритого інформаційного суспільства. Можливість обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки розглянуто у взаємозв’язку з механізмом правового регулювання на міжнародному і вітчизняному рівнях. До обмеження права на інформацію (контент) віднесено окремі види інформаційної діяльності, які були об’єднані в систему інформаційних обмежень (за формою інформаційної діяльності), способів та методів обмеження права на інформацію. В основу рішення щодо обмеження права на інформацію (контент) покладено принцип детермінізму обмеження права на інформацію інтересами національної безпеки. Проаналізовано механізми практичного обмеження права на інформацію (контент) в інтересах національної безпеки та правозастосовну практику використання механізмів компенсаційного обмеження права на інформацію (контент) відповідно вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сформульовано вимоги до суб’єктів обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. Запропоновано Концепцію відповідності інтересам національної безпеки обмеження права на інформацію на основі встановлення: доречності способів (засобів) обмеження; необхідності обмеження права на інформацію та мінімальних обсягів інформаційних ресурсів (контенту), що обмежуються; пропорційності встановлення обмеження визначеним загрозам національній безпеці та ймовірним негативним наслідкам для державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України; реальності й законності (правомірності) обмеження. Проаналізовано форми оскарження обмеження права на інформацію (контент).^UAdministrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security. ‒ Qualifying scientific work as a manuscript.The thesis for the degree of Doctor of Law in speciality 12.00.07 – Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law – Lviv State University of Internal Affairs, Lviv, 2024. The thesis is the first comprehensive study of the administrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security, which provides theoretical, methodological organizational and legal foundations for the compliance of the restriction of the right to information with the interests of national security. The ideology of constructing an information society is presented and developed in the dissertation. Due to the doctrine each individual has the right to freely collect, store, use and distribute information (content) in oral, written, or alternative forms. However, the exercise of these rights is considered subject to legal constraints in the interests of national security, territorial integrity, or public order. This is aimed at preventing disturbances or crimes, safeguarding public health, protecting the reputation or rights of others, preventing the disclosure of confidential information, and maintaining the authority and impartiality of the judiciary. The author emphasizes that the «right to information» is used to generalize a set of rights, freedoms and obligations of a person and a citizen, the implementation of which to some extent ensures the development of the information society and the overall digitalization of the State, and is also most often interpreted as the right to freely collect, store, use and disseminate information (content). The guarantee of the right to information (content) is recognized as the active actions of the State and the obligation of the legislator to direct its efforts to the normative denial of restrictions on the right to information (content) in the information society due to the existence of public interest in the realization of the relevant content.The author proposes to define information (content) as any information and/or data that reflects the content (composition) of a certain unit of an information resource and can be stored on material carriers or in digital (electronic) form. The definition of the term «unit of information resource» is proposed.The author emphasizes that there is no widespread practice of restricting the right to information in the interests of national security in the context of development of a liberal state policy and an open information society, which has led to the perception of restriction of the right to information in the interests of national security as a failure to comply with the requirements of current legislation, which negates all efforts of lawmakers to properly regulate social relations and contributes to the emergence of discrepancies between regulatory and legal provisions and activities related to their implementation. The possibility of restricting the right to information in the interests of national security has been considered both at the international and domestic levels, in connection with the mechanism of legal regulation, which is recognized as a prerequisite for the restriction itself.Restrictions on the right to information (content) include certain types of information activities which have been combined into a system of information restrictions (by the form of information activities), ways and methods of restricting the right to information in the interests of national security. Separately, the author suggests that the subject of restriction of the right to information should focus his/her attention on the phenomena with which his/her activities in the interests of national security are related or interact (activity-based approach). The decision to restrict the right to information (content) is based on the principle of determinism of the restriction of the right to information by national security interests.The author analyzes the mechanisms of practical restriction of the right to information (content) in the interests of national security (administrative law, economic law, criminal law, civil law, international law, and other public law mechanisms of restriction of the right to information). They are based on the statutory regime of temporary general or specific individual suspension or narrowing of the scope of the right to information, which is carried out by the specified specially authorized entities (elements) in order to protect state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order and other national interests of Ukraine from real and potential threats.

Досліджено адміністративно-правові основи відповідальності за правопорушення у санітарно-епідемологічній сфері в контексті адміністративно-правової реформи в Україні. Проведено аналіз юридичних складів адміністративних правопорушень, предметом посягання яких є санітарно-екологічна безпека. Розкрито особливості впровадження у справах про порушення правил і норм санітарно-епідеміологічного законодавства. Запропоновано шляхи системного вдосконалення законодавства в сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення діяльності посадових осіб санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

  Скачати повний текст

спеціальностями 12.00.07 – адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право; 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2020.Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням адміністративно-правових і кримінологічних засад забезпечення правопорядку в прикордонній сфері України.Визначено роль, місце й поняття правопорядку в прикордонній сфері; розкрито ознаки та систему органів охорони правопорядку України, а також зміст діяльності Держприкордонслужби як органу охорони правопорядку в спеціально визначеній для неї сфері – прикордонній. Значну увагу приділено окремим аспектам впливу глобалізації на забезпечення правопорядку у вказаній сфері. Розкрито критерії та основні ознаки, за якими відмежовуються злочини й адміністративні правопорушення в прикордонній сфері України. Проаналізовано положення ст. 332-1, 332-2 КК та ст. 204-1, 204-2 КУпАП; надано деліктологічну характеристику осіб, які вчиняють незаконне перетинання державного кордону України та порушують порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію Україну або виїзд з неї, використання завідомо підробленого документа під час перетинання державного кордону України.^UThe dissertation for obtaining of Doctor of Law Science on specialty 12.00.07 – Administrative law and process; financial law; informative law, 12.00.08 – Criminal law and criminology; criminal executive law”. – Classic Private University, Zaporozhye, 2020.The dissertation is the first complex research in the domestic legal science on legal and administrative, and criminological grounds of ensuring the legal order in the border sphere of Ukraine.The role, place and definition of the legal order in the border sphere have been defined; the interdependence of the legal order on the clearly defined, legally settled and properly protected sovereign State border, which is the first principle of the value of the legal order of any state have been defined; it has been determined that the legal regulation of activities regarding ensuring the legal order in the border sphere of Ukraine covers influence of means of the various branches of law, the basic of which is the administrative law. It has been proven that border legal relations are relatively free, due to their compulsion and significant discretionary powers of border guards. The features and system of the legal order protection agencies of Ukraine have been revealed, as well as the content of the activity of the State Border Guard Service of Ukraine as a legal order protection agency in the specially designated sphere that is border sphere has been revealed.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. –Національний авіаційний університет. – Київ, 2020.Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового регулювання державного управління у сфері господарської діяльності в Україні. Розглянуто методологічні засади такого дослідження; виокремлено групи адміністративно-правових досліджень державного управління у сфері господарської діяльності; визначено сферу господарської діяльності як об'єкт державного управління; охарактеризовано становлення нормативно-правового забезпечення державного управління у сфері господарської діяльності; з'ясовано особливості державного управління у цій сфері; визначено основні (базові) та спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання державного управління у сфері господарської діяльності. Окрему увагу приділено механізму такого регулювання, його елементам та адміністративно-правовому режиму у досліджуваній сфері. Визначено суб'єктів державного управління у сфері господарської діяльності. Розглянуто концептуальні засади удосконалення національного законодавства стосовно державного управління у сфері господарської діяльності, наведено конкретні пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів.^UThe dissertation is devoted to the research of administrative and legal regulation of state governance in the field of economic activity in Ukraine. The methodological bases of the specified research are considered. It is identified that the methodology of such study has multilevel system and involves the use of methods of various complexity, consistent with each other and focused on resolution of some research problems. Based on the overview of existing administrative and legal studies of state governance, it is possible to define groups of state governance studies in the field of economic activity.The field of economic activity as a state governance object is a system of certain specific interconnected relations, covered by the authoritative influence of the subjects of governance; is determined by the range of relations in respect of and within which state governance is implemented; is a set of social relations that arise, change and terminate due to: the activities of economic entities pursuing production and selling of products, execution of works or provision of services of a cost nature, with a price certainty, and management of public property.The peculiarities of state governance in the field of economic activity are clarified. It is emphasized that state governance of economic activity should be determined through the lens of the state economic function. Depending on the tasks to be performed as part of state governance of economic activity, we propose to determine the directions of administrative and legal regulation of such governance – providing implementation conditions for human and civil rights and freedoms enshrined in the Constitution of Ukraine; ensuring the implementation of state economic policy and state regulatory policy in the field of economic activity; ensuring information security in the field of economic activity. The basic and special principles of administrative and legal regulation of state governance in the field of economic activity are determined. For the complexity of administrative and legal regulation, it is considered necessary to define the special principles determined by its directions.

Розкрито поняття проходження державної служби й її сутність. Визначено основи правового регулювання державної служби в Україні. Охарактеризовано проходження служби в органах внутрішніх справ як різновид державної служби. Розкрито сутність та особливості адміністративно-правового статусу працівника органів внутрішніх справ. Визначено адміністративно-правові засади атестації працівників ОВС і порядок присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань, охарактеризовано матеріально-технічне та фінансове забезпечення як неодмінна умова ефективної служби в органах внутрішніх справ, обгрунтовано необхідність та шляхи посилення соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ. Встановлено особливості юридичної відповідальності працівників органів внутрішніх справ за порушення вимог проходження служби. Узагальнено сучасний досвід соціально-психологічного забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України.

  Скачати повний текст

Досліджено організаційно-правовий порядок, засоби та методи здійснення фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ (ОВС) України з урахуванням специфіки їх діяльності. Розвинуто змістовні характеристики понять "матеріально-технічне постачання", "фінансове забезпечення", "ресурсне забезпечення" ОВС України. Розкрито суть процесу матеріального забезпечення їх діяльності як суб'єкта адміністративного права та проаналізовано нормативно-правове регулювання фінансово-господарської діяльності даних органів. Досліджено процеси здійснення фінансового забезпечення та метеріально-технічного постачання ОВС в історико-правовому аспекті, а також механізми запозичення позитивного історичного досвіду. Визначено правовий статус ОВС України як суб'єктів фінансових і правовідносин. Проаналізовано порядок планування та використання бюджетних коштів, а також організаційні засади здійснення увідомчого фінансового контролю в системі ОВС України. Досліджено методологію організації та планування системи матеріально-технічного забезпечення ОВС України з застосуванням принципів логістики. Вивчено позитивний досвід функціонування поліцейських відомств зарубіжних країн, визначено концептуальні основи механізму управління ОВС України, які дозволяють з'ясувати шляхи вдосконалення їх матеріально-технічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Науково-дослідний інститут публічного права, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023.У дисертаційному дослідженні розкрито категорійно-поняттєве визначення, зміст, сутність адміністративно-правового механізмувзаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки, а також детермінації його особливостей у системному та комплексному вияві. Адміністративно-правовий механізм взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки визначено як сукупність адміністративно-правових засобів, які об’єктивують комплекс реалізованих суб’єктами забезпечення національної безпеки нормативних, організаційних та контрольно-наглядових дій, спрямованих на забезпечення належних умов (засад), принципів, правил, стандартів та процедур функціонування процесу реалізації взаємовідносин між суб’єктами сектору безпеки й оборони України під час виконання ним функціональних обов’язків. Уточнюється, що адміністративно-правові засоби, які формують структуру адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки можна розглядати у двох аспектах: як сукупність адміністративно-правових норм або ж як інструменти виконання адміністративних рішень. Доведено, що останній підхід є застосовним при загальному визначені поняття адміністративно-правового механізму (здійснюється акцентуація на його інструментальній складовій), адже адміністративно-правові засоби віддзеркалюють найбільш істотні його особливості.Визначено, що мета адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки має дуальне значення. Висунуто гіпотезу, що основним загальним завданням адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки є реалізація окремих напрямів державної політики у сфері національної безпеки й оборони. Уточнено, що конкретні завдання цього механізму є прямо залежним від того, які завдання поставлені перед тими суб’єктами, які мають взаємодіяти. Вони визначаються індивідуально та стосуються напрямів та видів спільної діяльності, що потребують врегулювання (наприклад, врегулювання процедури делегування окремих повноважень суб’єкта сектору безпеки й оборони іншому суб’єкту цієї системи задля ефективності виконання завдань системи забезпечення національної безпеки України). Доведено, що адміністративно-правовий механізм взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки виконує низку функцій. Здійснено умовний поділ таких функцій за груповими ознаками. Перша група – базові функції (регулятивна та координаційна). Друга група – цільові функції (інституційна; контрольно-наглядова; забезпечувальна тощо). Третя група – спеціальні функції (стабілізаційна; адаптаційна; прогностична).Сформовано, що структура адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки є такою: 1) адміністративно-правові норми, об’єктивовані у межах нормативно-правової бази, що складається з актів різної юридичної сили та загального і спеціального спрямування, основним призначення яких є врегулювання конкретного питання у межах означених відносин; 2) об’єкти регулювання – діяльність та поведінка суб’єктів сектору безпеки й оборони; 3) суб’єкти регулювання – суб’єкти, що формують правові рамки та процедури досліджуваної взаємодії (як суб’єкти ієрархічно вищої структури, так і самі суб’єкти взаємодії); 4) адміністративні правовідносини, що виникають між об’єктами та суб’єктами регулювання, а також ті, що виникають, розвиваються та припиняються між представниками сектору безпеки й оборони (йдеться як про горизонтальні, так і вертикальні відносини, що характеризуються різним змістом); 5) адміністративно-правові засоби реалізації механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки – нормотворчі (встановлення правил, процедур, зобов’язань тощо), організаційні (збір інформації, підготовка документів тощо), забезпечувальні (методичний супровід, технічне та матеріальне оснащення, фінансування тощо) та управлінські (заохочення, переконання, контрольно-наглядова діяльність тощо).^UThe thesis reveals the categorical and conceptual definition, content, and essence of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security, as well as the determination of its features in a systemic and comprehensive manner. The administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is defined as a totality of administrative and legal means that objectify a set of regulatory, organisational, control and supervisory actions implemented by the national security entities with the purpose of ensuring appropriate conditions (fundamentals), principles, rules, standards and procedures for the functioning of the process of implementation of interrelations between the security and defence sector entities of Ukraine in the course of performing their functional duties. It is specified that the administrative and legal means which form the structure of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security can be considered in two aspects: as a set of administrative and legal provisions or as instruments for implementing administrative decisions. It is proved that the latter approach is used in the general definition of the concept of the administrative and legal mechanism (the emphasis is placed on its instrumental component), since administrative and legal means reflect its most significant features. It is determined that the purpose of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is dual. The author hypothesises that the main general task of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is to implement certain areas of public policy on national security and defence. It is clarified that the specific tasks of this mechanism directly depend on the tasks assigned to the entities that are to interact. They are determined individually and relate to the areas and types of joint activities that need to be regulated (for example, to regulate the procedure for delegating some full powers of a security and defence sector entity to another entity of this system for the purpose of efficient performance of the tasks of the national security system of Ukraine). It is proved that the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security performs a number of functions. Such functions are conditionally grouped by common characteristics. The first group includes basic functions (regulatory and coordination functions). The second group includes targeted functions (institutional; control and supervision; support functions, etc.). The third group includes special functions (stabilisation, adaptation and prognostic functions). It is stated that the structure of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is as follows:1) Administrative and legal provisions objectified within the regulatory framework consisting of regulations of different legal force, of general and special orientation, the main purpose thereof is to regulate a specific issue within the relations under study; 2) Objects being regulated – the activities and conduct of security and defence sector entities; 3) Regulatory actors – that is, those actors that form the legal framework and procedures for the interaction under study (both hierarchically higher level entities and the actors of interaction themselves); 4) Administrative legal relations that arise between objects being regulated and regulatory actors, as well as those that arise, develop and terminate between representatives of the security and defence sector (these are both horizontal and vertical relations characterised by different content); 5) Administrative and legal means of implementing the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security: rule-making (establishment of rules, procedures, duties, etc.), organisational (collection of information, preparation of documents, etc.), support (methodological support, technical and material equipment, financing, etc.) and managerial (encouragement, persuasion, control and supervision, etc.).

Уточнено трактування сутності поняття "фінансові ресурси підприємства". Доповнено класифікацію джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Досліджено фінансове забезпечення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств. Вдосконалено аналітичні процедури визначення рівня фінансового забезпечення та його оцінки. Обгрунтовано вдосконалення методичних підходів щодо аналітичної оцінки фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств обслуговувати залучені кошти. Розроблено універсальну економіко-аналітичну модель оцінювання та прогнозування ефективності залучення та використання фінансових ресурсів.

  Скачати повний текст

Розроблено модель визначення "ранніх сигналів" кризи, яка може бути легко змінена за умов врахування сфери діяльності, масштабів виробництва, етапу життєвого циклу та інших факторів будь-якого окремого підприємства. Обгрунтовано шляхи подолання кризи з урахуванням існуючих можливостей підприємства, заходи щодо ліквідації негативних тенденцій, що приведе показники фінансового стану підприємств у відповідність до нормативних обмежень, дозволить залучити більшу кількість інвесторів, розширити виробництво, одержати додатковий прибуток. Відзначено, що запропонований метод антикризового (докризового) управління дозволяє керівнику будь-якого підприємства самостійно підбирати необхідні та реально здійснені заходи, а оптимальні обсяги зміни структури майна має розраховувати прикладна програма. За цього спрощується фінансове планування на підприємстві, а всі фінансові операції стають економічно та математично обгрунтовані.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно узагальнення та подальшого розвитку теоретико-методичних підходів, а також розробки практичних рекомендацій щодо антикризового фінансового управління підприємством за сучасних економічних умов. Розкрито суть поняття "антикризове фінансове управління", узагальнено існуючі підходи стосовно формування наукової концепції антикризового фінансового управління. Проаналізовано існуючі методи та моделі прогнозування банкрутства. Обгрунтовано необхідність проведення діагностики наявності фінансової кризи на підприємствах машинобудування. Розроблено інтегровану модель визначення виду (кризи ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, прибутковості) та ступеня фінансової кризи. Запропоновано методичний підхід до ідентифікації та розпізнавання фінансово-господарського стану підприємств щодо наявності певного виду фінансової кризи. Удосконалено комплексну систему діагностування в антикризовому фінансовому управлінні на підставі її кількісної та якісної складової. Проведено дослідження з метою вдосконалення методичного підходу до процесу розробки концепції антикризового фінансового управління.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову й архівну спадщину історичних установ АН УРСР. З використанням архівних документів висвітлено розвиток академічної історичної науки у 1944 - 1956 рр. Установлено, що у перші повоєнні роки відбулось згортання досліджень з історії України як самостійного наукового напряму. Незважаючи на ідеологічний тиск партійно-радянських органів, слабку матеріально-технічну базу, а також недостатнє фінансове та кадрове забезпечення академічних історичних установ, їх науковий доробок був значним. Завдяки проведеному аналізу архівних документів науково-організаційного характеру з'ясовано, що колективами профільних установ було підготовлено близько 2 тис. наукових праць загальним обсягом 3,3 тис. друкованих аркушів Певна кількість виданих наукових праць, створених у повоєнний період, не втратила своєї актуальності сьогодні.

  Скачати повний текст