Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку наукової фантастики (НФ), розглянуто художні та філософські домінанти жанру на матеріалі романів відомих французьких письменників (Ж.-П.Андревона, Р.Баржавеля, П.Буля, С.Вюля, М.Грімо, Д.Дуая, Ф.Кюрваля, Р.Мерля). Визначено, що НФ для відтворення альтернативних світів широко використовує принцип моделювання, а також гіпотези та концепції гуманітарних і природничих наук, торкається філософських та глобальних проблем сучасності, і не вдається до психологічного аналізу характерів. Катарсис у НФ виникає завдяки інтелектуальному, а не емоційному сприйняттю. У процесі еволюції жанру розроблено специфічні художні домінанти, чільне місце серед яких посідає фантастична реалія-кліше, яка має сюжетокреаційний характер, сполучається з трафаретними сюжетними блоками і традиційними для жанру ідеями та проблемами.

  Скачати повний текст

Розглянуто типологію жанрів фантастики з урахуванням характерних жанрових мутацій та інтерференції жанрово-стильових канонів. Узагальнено й обгрунтовано дефініції ключових понять наукової фантастики, футурології, утопії та антиутопії, надано їх порівняльний аналіз у зіставленні з теоретичними визначеннями С. Лема. Узагальнено функції наукової фантастики, з акцентом на її евристичних можливостях. Вперше запропоновано трьохетапну схему різножанрового потенціалу наукової фантастики та футурології С. Лема. Здійснено зіставлення творів С. Лема утопічного й антиутопічного жанрів різного періоду написання. Проаналізовано мовну та термінологічну специфіку есеїв С. Лема. На прикладі його окремих творів показано процеси дифузії жанрів фантастики.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтелектуального інтертексту прози Д. Гуменної. Визначено генологічну специфіку есе та сюжетних творів письменниці. Розкрито суть поняття "інтелектуальний інтертекст". До аналізу науково-популяризаторської фантастики залучено праці Геродота, М. Грушевського, М. Рудинського, Б. Рибакова, Митрополита Іларіона, Ф. Вовка, М. Сумцова, М. Марра, О. Потебні. Сюжетну наукову белетристику Д. Гуменної аналогізовано з науково-фантастичними творами у світовій літературі, які можна визначати як інтелектуальну прозу (О. Гакслі, Р. Шеклі). На прикладі науково-фантастичної прози письменниці висвітлено процес естетизації та інтелектуалізації жанру. Виявлено способи реалізації інтертексту в науково-популяризаторській прозі й інтертексту та голосу автора в науковій фантастиці. Дешифровано певні образи, епізоди та лексеми в сюжетних творах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано жанрову специфіку майже не досліджених творів О. Бердника. Доведено, що у його художньому доробку представлено переважну більшість піджанрів раціональної фантастики та фентезі. Вивчено стильові особливості творів автора, розкрито його індивідуальну творчу манеру, яскраво позначену лірико-романтичним струменем. З'ясовано інтертекстуальні зв'язки з міфологією, історичними подіями та науковими джерелами, наявними у текстах О. Бердника. Виявлені ключові теми творів, особливості творення образів персонажів і способи моделювання фантастичної дійсності дали змогу на світоглядному, образному та композиційно-сюжетному рівнях визначити жанрово-стильові параметри фантастики письменника, з'ясувати специфіку образного освоєння дійсності письменником з огляду на вимоги фантастичної літератури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему генези інфернального (надприродного демонічного) героя, його трансформацію у міфі, фольклорі та літературі Європи та Росії. Особливу увагу приділено оригінальним рисам інфернального героя у російській прозі кінця - XIX - початку XX ст. та новітній масовій літературі. Встановлено, що домінуючою рисою російського літературного інфернального героя періоду романтизму є орієнтація на літературну фантастику романо-германської культури. Оригінальною рисою концепції демонізму, характерною для російської прози кінця XIX - початку XX ст., є протистояння романтичного та приземленого, жалюгідного демона. Простежено розвиток бінарної системи інфернальності у російській літературі XX ст. Зазначено, що демонічний персонаж новітньої масової російської літератури успадкував риси інфернальних героїв російської класики.

  Скачати повний текст

Досліджено художній фантастичний образ як факт вербалізації ментальних процесів (свідомого та несвідомого характеру) з позицій когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. За умов проведення аналізу образів науково-біологічної фантастики з'ясовано, що вони базуються на категорії антропоморфізму та зооморфізму, що потребувало розробки систем фреймів "людина" та "тварина". Окрім фрейму, виділено й уточнено інші складові компоненти (артефактність, антифактивність, ідея невідомого, міфологема, прецедентний феномен) та з'ясовано їх мовну експлікацію. Фантастичні образи розглянуто як мікротексти, що є компіляцією складових компонентів. Розкрито специфіку відображення міфопоетичної парадигми смислів у фантастичному тексті. Визначено основні механізми створення образу, а саме: аглютинацію, гіперболізацію, схематизацію. Результати дослідження дозволяють з'ясувати принципи організації інформації у художньому тексті та способи передачі цієї інформації мовними засобами.

  Скачати повний текст

Досліджено "Театральний роман" М.Булгакова у контексті категорій "психологія творчості", "літературний психологізм", "театральний психологізм" та "жанрова своєрідність" роману. Проведено всебічний аналіз твору й узагальнено його ідейно-художні особливості - поєднання психологізму й іронії, фантастики та філософії. Охарактеризовано жанр даного твору як автобіографічного психолого-іронічного роману з елементами візіонерського наповнення. Розглянуто концепцію світу й людини в "Театральному романі" та проблему "людина й творчість" як її складову, наголошено на значущості позитивних і негативних наслідків пошуку таємниць буття. Показано, що внутрішній інтенціональний сюжет об'єднує етапи літературної та театральної творчості, містифікацію двійництва та самодублювання читача. У романі створено художню модель творця, який живе у вигаданому театральному світі та сприймає його як міф. Визначено структуру й функціонування міфа в "Театральному романі": від захопленості театральним життям до викриття його руйнівної ритуальності.

  Скачати повний текст

Досліджено історію формування та специфіку жанру наукової фантастики. Охарактеризовано визначальні риси термінологічної лексики як складової частини мови сучасних українських фантастичних творів. Встановлено співвідношення загальновживаної та специфічної спеціальної термінології й обгрунтовано закономірності вживання термінологічної лексики в художньому тексті. Охарактеризовано найбільш вживані терміни різних галузей науки і техніки та досліджено основні шляхи їх використання у мові українських письменників-фантастів. Простежено особливості вживання термінів у номінативній функції та образно-переносному значенні та проаналізовано їх основні структурні типи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано російські фантастичні романи 90-х років ХХ століття, створені з використанням історичного матеріалу. Прослідковано генезу сучасного російського історико-фантастичного роману, для чого розглянуто історичну фантастику в російській літературі від першої половини ХІХ ст. до кінця ХХ ст. та в американській літературі кінця 60-х - початку 90-х років ХХ ст. Досліджено два головних типи російської історичної фантастики 90-х років: "альтернативну історію" та "криптоісторію" , а також явища перехідного характеру. Визначено місце історико-фантастичних творів у сучасній російській фантастиці.

  Скачати повний текст

Проаналізовано систему романтичних мотивів і образів у художній прозі В.Ф. Одоєвського (1803 - 1869 рр.). Класифіковано основні типи мотивів у літературних творах митця - філософські, містичні, фантастико-алегоричні, гротескні, фольклорні. Установлено, що провідну роль у творчості письменника відіграють мотиви пошуку сенсу буття, життя, смерті, хаосу та космосу. Розглянуто засоби художнього втілення ним мотивів. Визначено своєрідність художньої образності у творах митця та проаналізовано головні функції романтичних мотивів, а саме: імагогічну, жанротвірну, конструктивну, стильову, динамічну. Систематизовано й уточнено уявлення про поняття "мотив" і "система мотивів". Проаналізовано систему мотивів з урахуванням тезарусної організації всієї творчості письменика. На всіх етапах творчої діяльності В.Ф. Одоєвського у його творах відображені онтологічні цінності, а саме: гармонію, любов, красу й істину. На підставі системного аналізу романтичних мотивів і образів у творах письменника по-новому осмислено його місце та роль у складному процесі розвитку російської романтичної літератури.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню фантастики та реальності у "Пестрых сказках" /1833/ В.Ф.Одоєвського. Фантастичні казки письменника розглядаються й зіставляються з творами російських та західноєвропейських письменників 20-30-х років ХІХ сторіччя (М.Гоголем, Е.Т.А.Гофманом, А.Погорєльським, О.Пушкіним, О.Бестужевим-Марлінським, А.Вельтманом та ін.) У роботі проаналізовано типи "завуальованої" та "нефантастичної фантастики" у "Пестрых сказках" В.Ф.Одоєвського, розглянуто образ стилізованого оповідача - Іринея Модестовича Гомозейки, який "поєднує" різноманітні у сюжетному відношенні фантастичні казки в єдиний цикл. У дослідженні простежується трансформація фантастичних мотивів у пізніх творах письменника ("Косморама" /1839/), пропонується жанрова класифікація казок із урахуванням жанрової специфіки кожної з них.

  Скачати повний текст

Досліджено онтопоетичні аспекти наукової фантастики (НФ) та фентезі американської письменниці Урсули Ле Гуїн. Проведено порівняльний аналіз концепцій "онтологічної поетики" Л.Карасьова та Н.Шогенцукової, узагальнено їх підходи. Зроблено висновок, що об'єктом "онтопоетики" може бути метафорично та символічно насичений текст. Як синтез методологій Л.Карасьова і Н.Шогенцукової запропоновано пошук "метафоричних символів" (С.Ленгер), що допомагають розкрити онтологію конкретного автора. Завдяки аналізу та синтезу концепцій дослідників фантастичної літератури доведено її метафоро-символічну природу та наголошено на її онтологічному статусі як комплексі онтологій (у площині "твір - читач" онтологічність виникає завдяки опозиції альтернативного світу до земної реальності; у площині "твір - автор" - як конструювання персонального всесвіту, обмеженого нормами емпіризму в НФ і авторського культурного досвіду у фентезі; у площині "автор - читач" - потреби злиття їх горизонтів). Як концепт, що синтезує онтологічну напругу трьох горизонталей тріали, застосовано поняття типологічного світу. Під цим терміном розуміється модель буття, що залучає до своєї сфери зазначений метафоричний символ, який може реалізуватися в образі альтернативного світу, але часом потребує відкриття за допомогою дослідження "онтологічно насичених" аспектів творчості автора. Запропоновано здійснювати пошук і вивчення таких світів на різних рівнях тексту з метою їх використання як методології онтологічної поетики фантастичного твору. Розглянуто творчість Ле Гуїн в онтопоетичному ракурсі. Виведено та досліджено моделі буття в її текстах, а саме: "слово (ім'я)", "Інь-Ян", "дерево (ліс)", "павутина (тканина)", "музика та танець", "народження".

  Скачати повний текст

Досліджено художню фантастику як метажанр, а також фантастичне як тип художнього мислення-відчуття. Художню фантастику розглянуто в якості фантастики-прийому у нефантастичних текстах на матеріалі українських письменників-романтиків, сюрреалістів, постмодерністів, а також у якості фантастика-концепту з трьома підгрупами, а саме: власне фантастики (твори М.Гоголя, О.Сомова, П.Куліша), наукової фантастики (В.Владка, О.Бердника, В.Савченка, І.Росоховатського, О.Тесленка) на фентезі (М. та С.Дяченків, Ф.Чешка, В.Арєнєва й інших письменників). Конкретизовано уявлення про генетику, архітектоніку, еволюцію художньої фантастики загалом і української зокрема.

  Скачати повний текст

З'ясовуються особливості еволюції фантастики в новий метажанровий формат. Досліджується формування такого актуального зразка жанрової конфігурації, як фентезі. Еволюційний процес в означеному річищі висвітлюється на характерному прикладі текстів класика американської фантастики К. Саймака (1904–1988). Новаторство письменника в аспекті жанрового експериментування відображає загальні тенденції жанротворення у світовому фантастичному дискурсі, виразно демонструє формування метажанрової матриці фентезі. Простежено комплекс виокремлених чинників, що фіксують особливості означеного процесу.^UThe paper under studies is a complex research of a theoretical issue, related to the formation of such a significant sample of genre configuration as fantasy. Consequently, it determines the peculiarities of the evolution of science fiction into a new metagenre format. The very process of this evolution has been traced on the example of the texts by an outstanding American science fiction writer C. D. Simak (1904–1988)

У дисертації досліджено жанрові особливості фантазії як класу творів в англомовній літературі другої половини ХІХ ‒ початку ХХ століття. З цією метою розглянуто й систематизовано підходи вітчизняних і зарубіжних літературознавців до визначення й класифікації фантазії, фантастики і фантастичного, на основі робіт видатних науковців запропоновано власне визначення фантазії як класу творів, виявлено ідейно-естетичні принципи формування фантастичних жанрів, співвіднесено поняття фантазії й фантастики з поняттям художньої умовності, розглянуто фантазію як літературне явище. При цьому дисертація спирається на висновки і положення історико-літературного і теоретичного характеру, оприявлені в наукових працях таких відомих дослідників і теоретиків фантастики, як Ж. П. Сартр, Е. М. Форстер, Р. Каюа, Ц. Тодоров, С. Лем, В. Гопман, Ю. Кагарлицький, О. Ковтун, Т. Чернишова та ін. На їх основі виконано власне дослідження місця і ролі нереалістичних жанрів в англійській літературі другої половини ХІХ ‒ початку ХХ століття, зроблено власні відкриття стосовно особливостей поетики творів та їх інтерпретацію з опорою на світоглядну та естетичну позицію авторів.На підставі дослідження різновидів англомовної «фантазії» другої половини ХІХ – початку ХХ століття встановлено, що фантастичні твори цього періоду складно віднести до якогось одного жанрового різновиду, вони мовби знаходяться на перетині двох або більше магістральних жанрів – готичного роману, літературної казки, наукової фантастики, фентезі. У проаналізованих текстах особлива увага приділяється поетиці, через яку приходимо до глибинних рівнів тексту. Виявлено і висвітлено зв'язок англійської фантазії з міфологією, народною казкою, готичним романом, а також роль у ній таких прийомів, як гротеск і нонсенс. Категорії чудесного і страшного розкриваємо через естетичні категорії прекрасного і потворного, ніцшеанську концепцію аполлонівського та діонісійського начал, а також через запропоноване Фройдом поняття «моторошного».^UThe dissertation studies the genre peculiarities of fantasia/fantasy as a class of works in the English literature of the second half of the 19th  the beginning of the 20th century. To this end, the approaches of Ukrainian and foreign literary theorists and critics to the definition and classification of fantasia/fantasy, the fantastic and speculative fiction are analysed. Taking into consideration the works of outstanding scholars, the author suggests her own definition of fantasia/fantasy as a class of literary works, finds ideological and aesthetic principles of the formation of fantasy genres, correlates the concepts of fantasy and the fantastic with the concept of artistic conventionality, and researches fantasia/fantasy as a literary phenomenon. At the same time, the dissertation uses the conclusions and positions of historical-literary and theoretical character, which have been implemented in papers of such famous researchers and theorists of the fantastic, as J.-P. Sartre, E. M. Forster, R. Caillois, T. Todorov, S. Lem V. Gopman, Yu. Kagarlitsky, E. Kovtun, T. Chernysheva and others. On their basis, the author fulfilled her own research of the place and role of unrealistic genres in the English literature of the second half of the 19th  the beginning of the 20th century, and made her discoveries about the peculiarities of poetics of works and their interpretation based on the worldview and aesthetic position of the authors.In accordance with the study of varieties of English-language “fantasia” of the second half of the XIX  early XX century, the author defines that fiction works of this period are difficult to attribute to any one genre variety, they seem to be at the intersection of two or more main genres  Gothic novel, literary tale, science fiction, and fantasy. In the analyzed texts, special attention is paid to poetics, through which we come to the deep levels of the text. The connection of English fantasia with mythology, folk tale, and Gothic novel, as well as the role of such techniques as grotesque and nonsense in it is revealed and highlighted. The author considers the categories of the wonderful and the frightful through the aesthetic categories of the beautiful and the ugly, the Nietzschean conception of the Apollonian and Dionysian principles, as well as through Freud's notion of the uncanny.

У дисертації на основі антропоцентричного та міждисциплінарного підходів уперше здійснено комплексне дослідження лінгво- і семантико-когнітивних ознак концепту САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION, реалізованого в англійському лінгвокультурному просторі, та виявлено номінативні одиниці сучасної англійської мови й іконічні елементи, які слугують засобами реалізації досліджуваного концепту в англомовній науково-фантастичній прозі ХХ-ХХІ століть. Опрацьовано теоретичні положення вивчення концепції самовідчуження у сучасній науковій парадигмі знань, згідно з якою самовідчуження є процесом, що відбувається у самій людині, її свідомості як внутрішньоособистісний конфлікт індивіда, екстраполюється на природу, соціальні інститути, матеріальні й духовні цінності, що веде до знеособлення та усереднення особистості, дегуманізації людських відносин, відчуття ізольованості, безпорадності, страху. В англомовній картині світу поняття самовідчуження використовується у філософському, правовому, психологічному, соціологічному й медичному дискурсах. Спостережено, що антропоцентричне переосмислення проблематики особистісного відчуження, причин і наслідків виникнення почуття відчуження між людьми, під якими розуміють припинення близьких, дружніх відносин, внутрішнє відштовхування і збайдужіння, відокремленість, що пов'язані з анонімністю, відсутністю взаємності, неможливістю бути «почутим», ізольованістю особистості від свого соціального оточення, перебуває у центрі досліджень відносно нової сфери знань, біоетики, яка охоплює аспекти взаємодії науки і моралі. Вибір англомовних прозових творів науково-фантастичної літератури ХХ-ХХІ століть зумовлений кореляцією таких проблем біоетики, як поєднання біологічного знання із пізнанням системи людських цінностей, із темами, які висвітлює «м'яка» наукова фантастика. Однією з таких є морально-етичні проблеми генного втручання у людський організм шляхом клонування та непередбачувані наслідки у системі ціннісних орієнтацій людей, порушення яких може призвести до втрати ідентичності й індивідуальності, деперсоналізації та самовідчуження. У дисертаційній роботі концепт визначено як абстрактне ментальне утворення, комплексну культурно-ментально-мовну одиницю, яка охоплює три рівні (поняттєвий, ціннісний, образний), що забезпечують її зв'язок із мовою (концепт опредметнюється, об'єктивується у мові), культурою (концепт обумовлюється, детермінується культурою) і свідомістю (концепт знаходиться, лежить у свідомості). Виявлено, що концепт САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION є актуальним онтологічним об'єктом лінгвокультурних і лінгвокогнітивних досліджень як комплексний полівалентний конструкт людської свідомості й буття. В англомовних прозових творах науково-фантастичної літератури ХХ-ХХІ століть концепт САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION реалізується як художній багаторівневий когнітивний конструкт, що вирізняється емоційно-експресивною маркованістю й особливими образами, експлікованим вербальними знаками.^UIn the framework of anthropocentric and interdisciplinary approaches, the thesis provides the basis for a comprehensive research of linguistic and semantic cognitive features of the concept SELF-ALIENATION in the English language and culture as well as nominative units of contemporary English and iconic elements as means for the realization of the concept in twentieth- and twenty-first-century English-language science fiction. According to the scientific paradigm, self-alienation is defined as a process taking place within the person, his/her consciousness as an intrapersonal individual conflict which extrapolates on nature, social institutions, wealth, and spiritual values. In turn, this leads to depersonalization, lack of personal responsibility, dehumanization of human relations, the feeling of isolation, helplessness, and fear. In the English language world picture, the term self-alienation is used in philosophical, legal, psychological, sociological, and medical discourses. Anthropocentric comprehension of the problems of individual alienation, reasons, and consequences of interpersonal estrangement meant as a termination of close and friendly relations, inner disaffection and indifference, separation, lack of rapport, isolation of an individual from their social surroundings are defined to be the focus of study of a relatively new discipline – bioethics. The choice of twentieth- and twenty-first-century English-language science fiction was determined by the correlation of the issues considered by bioethics (the unity of biological knowledge and cognition of human values system) and those raised by “soft” science fiction. The questions of gene interference in a human organism by cloning and its unpredictable consequences considered in terms of the system of human values are debated as moral and ethical problems. The violation of the axiological basis of personal existence as a social being causes a lack of identity and individuality, depersonalization, or self-alienation. The concept in the research is defined as an abstract mental formation, complex cultural, mental, and language unit consisting of three components (conceptual, evaluative, figurative) in connection with language (the concept is revealed in language), culture (the concept is determined by culture) and consciousness (the concept is situated or lies in consciousness). It is found out that concept SELF-ALIENATION is a topical ontological object of linguo-cultural and linguo-cognitive investigations as a complex polyvalent construct of a human being and human consciousness. In twentieth- and twenty-first-century English-language science fiction, the SELF-ALIENATION concept is realized as a fiction multilevel cognitive construct which is emotively and expressively marked with special verbally explicated images.

У дисертації із застосуванням комплексного філологічного аналізу досліджено становлення модерної моделі літературної фантастики в хорватському письменстві. Щоб з'ясувати еволюцію фантастичної образності упродовж значного історико-літературного відрізку були залучені тексти різних епох. Об'єктом дослідження стали репрезентативні твори, що становлять канон хорватської літератури, а також твори, які рідше потрапляли у фокус літературознавців, однак є важливими для вивчення розвитку фантастичної літератури в Хорватії.^UThe thesis studies the formation of the literary fantastic in Croatian writing by applying a complex philological analysis. Texts written is different eras have been used to elucidate the evolution of fantastic imagery over a significant period of history. The study has been focused on representative works that constitute the canon of Croatian literature, as well as works that are less often in the focus of literary critics, but are important for studying the development of the fantastic literature in Croatia.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню українського коміксу в бібліотечно-інформаційному середовищі. Дослідження грунтується на розкритті особливостей розвитку коміксової культури в Україні з позицій книгознавства та бібліотекознавства.Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні етапів розвитку українського коміксу на тлі загальної еволюції коміксу як інформаційного продукту; у висвітленні сучасного стану розвитку коміксів в Україні, їх жанрової та видової багатоманітності; в обґрунтованні поняття імерсивного коміксу та перспектив таких інформаційних продуктів в Україні; в узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду бібліотечного сервісу, організованого навколо коміксів як інформаційних продуктів, і окресленню перспектив напрямів його розвитку в Україні.Виявлено, що специфіка коміксу як інформаційного продукту, смислове наповнення якого виражається за допомогою вербально-іконічного інструментарію – зображення і вербалізованого тексту, – обумовлює його синкретичну природу і пояснює увагу до коміксу як з боку літературознавців і мовознавців, так і мистецтвознавців і культурологів. Крім того, комікс можна віднести як до періодичних видань, так і до книжкової продукції, що робить його предметом дослідження у вимірі журналістики і видавничої справи. Водночас, будучи багатофункціональним і унікальним інформаційним продуктом, комікс досі не став предметом вивчення для книгознавців і бібліотекознавців. Дослідження коміксів з позицій інформаційної, бібліотечної та архівної справи відсутні, що доводить актуальність обраної теми дисертації.З позицій бібліотекознавства і книгознавства обґрунтовано відмінність понять «український комікс» і «комікс в Україні», з урахуванням критеріїв україніки запропоновано поняття українського коміксу як видання коміксової продукції будь-якого жанру і спрямованості, видане на теренах України та/або українською мовою (що не є перекладом іншомовних творів), українського авторства та про Україну. Визначено і охарактеризовано етапи розвитку українського коміксу.Виявлено жанрово-видове урізноманітнення коміксів в Україні, обґрунтовано наявність таких видів коміксів, як: пригодницько-історичний; супергероїка; фентезі, наукова фантастика; комікс для дітей; гумористичний; сучасний роман; кримінальний; освітній.Доведено, що поширення інтернет-технологій і, зокрема, технологій «розширеної реальності» та їх впровадження у виробництво коміксів спричинило трансформацію цього виду інформаційного продукту і появу інноваційних форматів цих видань – веб-коміксів та імерсивних коміксів, специфікою яких є нелінійність і ефект занурення. В імерсивних коміксах поряд із традиційними вербальним і графічним компонентами з'являється додатковий – імерсивна технологія, без якої коректне сприйняття тексту неможливе. Виробництво імерсивних коміксів потребує співпраці письменників, ілюстраторів, авторів і видавців з виробниками програмного контенту, що обумовлює його проєктний формат. Водночас зростання кількості таких проектів і готовність спільноти і провідних компаній – виробників контенту вкладати в них кошти засвідчує перспективність такого виду продукту і його упевнене майбутнє.З'ясовано, що основними компонентами сформованого навколо коміксів комплексного бібліотечного сервісу в установах України є: організація просвітницьких заходів, присвячених коміксам; інформування про надходження коміксів до бібліотеки; організація виставок коміксів; складання рекомендаційних списків і підготовка бібліографічних покажчиків; презентація окремих видань і організація зустрічей з авторами і видавцями коміксів; проведення воркшопів і майстер-класів, організація конкурсів. Доведено, що, будучи предметом діяльності бібліотекарів, комікс також слугує їм ефективним інструментом для вирішення просвітницьких, соціальних і вузькопрофесійних завдань із популяризації бібліотечної професії і бібліотечної справи. Обґрунтовано перспективні напрями вдосконалення сформованого навколо коміксів вітчизняного бібліотечного сервісу, серед яких: створення спеціальних колекцій коміксів; участь у проєктах зі створення коміксів із використанням зображень, що містяться в документах з фондів бібліотек; зважаючи на те, що комікси є частиною історико-культурної спадщини України, формування присвячених коміксам розділів у електронних бібліотеках «Україніка» та «Культура України», що сприяло б вирішенню завдань не лише забезпечення широкого доступу до тих коміксових видань, які зберігаються в бібліотеках, а й популяризації вітчизняної коміксової спадщини за кордоном; створення корпоративної бібліотечної бази даних коміксів та графічних романів.Ключові слова: комікс, графічна історія, інформаційний продукт, імерсивні технології, меді-продукт, візуальна комунікація, бібліотечно-інформаційний вимір, комунікація, адаптація, комікс-культура, український комікс.^UThe dissertation is devoted to the research of Ukrainian comics in the library and information environment. The study is based on the discovery of the peculiarities of the development of comic culture in Ukraine from the standpoint of bibliography and library science.The scientific novelty of the study is to highlight the stages of development of Ukrainian comics against the background of the general evolution of comics as an information product; in highlighting the current state of development of comics in Ukraine, their genre and species diversity; in substantiation of the concept of immersive comics and prospects of such information products in Ukraine; in generalizing the domestic and foreign experience of the library service organized around comics as information products, and outlining the prospects of its development in Ukraine.It was found that the specificity of comics as an information product, the semantic content of which is expressed through verbal-iconic tools - images and verbalized text - determines its syncretic nature and explains the attention to comics by literary critics and linguists, art critics and culturologists. In addition, comics can be attributed to both periodicals and books, which makes it the subject of research in the dimension of journalism and publishing. At the same time, being a multifunctional and unique information product, comics has not yet become a subject of study for bibliologists and librarians. There are no studies of comics from the standpoint of information, library and archival affairs, which proves the relevance of the chosen topic of the dissertation.From the standpoint of library science and bibliography, the difference between the concepts of "Ukrainian comics" and "comics in Ukraine" is substantiated, taking into account the criteria of Ukrainian, the concept of Ukrainian comics is is a translation of foreign works), Ukrainian authorship and about Ukraine.The stages of development of Ukrainian comics are determined and characterized.The genre-types of diversification of comics in Ukraine are revealed, the existence of such types of comics as: adventure-historical is substantiated; superhero; fantasy, science fiction; comics for children; humorous; modern novel; criminal; educational.It is proved that the spread of Internet technologies and, in particular, augmented reality technologies and their introduction into comic production has led to the transformation of this type of information product and the emergence of innovative formats of these publications - web comics and immersive comics, which are nonlinear and immersive. In immersive comics, in addition to the traditional verbal and graphic components, there is an additional - immersive technology, without which the correct perception of the text is impossible. The production of immersive comics requires the cooperation of writers, illustrators, authors and publishers with producers of software content, which determines its design format. At the same time, the growing number of such projects and the willingness of the community and leading content companies to invest in them testifies to the prospects of this type of product and its secure future.It was found that the main components of the complex library service formed around comics in the institutions of Ukraine are: the organization of educational activities dedicated to comics; informing about the arrival of comics in the library; organization of comic book exhibitions; compilation of recommendation lists and preparation of bibliographic indexes; presentation of individual publications and organization of meetings with comic book authors and publishers; conducting workshops and master classes, organizing competitions. It has been proved that, being the subject of librarians' activities, comics also serve them as an effective tool for solving educational, social and narrow professional tasks of popularizing the library profession and library business.Perspective directions of improvement of the domestic library service formed around comics are substantiated, among which: creation of special collections of comics; participation in projects for the creation of comics using images contained in documents from library collections; Considering that comics are a part of the historical and cultural heritage of Ukraine, the formation of chapters on comics in the electronic libraries "Ukraine" and "Culture of Ukraine", which would help solve problems not only providing wide access to comics published in libraries, but also the promotion of domestic comic heritage abroad; creation of a corporate library database of comics and graphic novels.Keywords: comics, graphic history, information product, immersive technologies, media product, visual communication, library and information dimension, communication, adaptation, comic culture, Ukrainian comics.