Проаналізовано функціонування бібліїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія), в мові та мовленні. Досліджено семантичні процеси, які супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Здійснено класифікування бібліїзмів за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявлено кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановлено основні закономірності в семантичній трансформації БФ залежно від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

  Скачати повний текст

Проведено детальний огляд праць зі східнослов'янської етнофразеології. Окреслено основні етапи її розвитку та проблеми й перспективи сучасних студій у даному напрямі. З використанням фразеографічних, лексикографічних і пареміографічних праць ХІХ - ХХ ст. досліджено характер відображення українськими вигуковими фразеологізмами позамовної дійсності у зв'язку з їх формуванням, еволюцією та здатністю до культурної референції. Виділено фразеосемантичні групи, встановлено особливості детермінації між фразеопродуктивністю вигукових фразеологізмів, що мають у своєму складі символи-концепти, і глибиною їх культурно-національного контексту. Зібраний матеріал згруповано за домінуючими функціональними характеристиками.

  Скачати повний текст

Виокремлено німецькі фразеологізми, у внутрішній формі яких закодовано стародавні космогонічні уявлення та їх вплив на формування фразеологічного значення. Типологізовано й охарактеризовано фразеологізми німецької мови, які відображають космогонічну картину світу. Визначено семантичні центри даних фразеологізмів, які репрезентують позитивний і негативний полюси бінома "добро/зло", символічні значення компонентів "Erde", "Boden", "Himmel", "Flamme", "Wasser" та їх роль у реалізації позитивної чи негативної конотації в даних одиницях. Описано особливості функціонування фразеологічних одиниць. Розглянуто текстотвірні потенції даних одиниць. Надано їх виражальний потенціал в публіцистичних текстах. Виявлено національні культурні конотації фразеологізмів.

  Скачати повний текст

Визначено комунікативно-стильові параметри вторинної номінації у мові газетно-журнальної публіцистики за конструктивним принципом організації мови преси - чергування стандарту та експресії, запропоновано розрізняти вторинні номінації - образні та безобразні, а їх форми, відповідно - як різного типу абревіатури, перифрази, фразеологізми, метафори, метонімії, оксиморони, порівняння, соціально конотовані акроніми, індивідуальні назви об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури суспільства. Проаналізовано структурно-семантичні та функціональні комунікативні параметри кожної з форм вторинної номінації, установлено їх специфіку.

  Скачати повний текст

На матеріали листів М. М. Коцюбинського та його сучасників розглянуто особливості вираження культурно-історичного й прагмалінгвального компонентів. Установлено, що перший виявляє себе екстра- та інтралінгвально. Важливими в культурно-історичному аспекті є лінгвокультуреми й конотації (останні виконують оцінно-емотивну функцію). Характерні прагмалінгвальні ознаки епістолярного тексту - емотивність, експресивність, оцінність, тобто прагмалінгвальний компонент мовної семантики співвідносний з конотативним, який виконує стратегічно орієнтовану комунікативну функцію. Епістолярний стиль, однією з визначальних рис якого є дискурсивність, споріднений з публіцистичним стилем екстралігвальною структурою, з художнім та розмовно-побутовитм - наповненням лінгвістичної структури; водночас, для нього властиві узуальні та оказіональні конотації, що дозволяє сприймати листування крізь призму загального та конкретного. Найбільш конотовані в епістолярію формули-звертання, побажання, прохання, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації, та фразеологізми, де домінують негативні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексичні та фразеологічні одиниці античного походження в англійській та українській мовах. Лексичними одиницями античного походження є власні імена античних міфологічних, літературних та історичних осіб, географічні назви античності, що перейшли до розряду загальних (АІ) і античні поняття (АП), що позначають реалії та явища античності, які отримали узагальнені значення. Фразеологізми античного походження містять у своєму складі античні імена і поняття. Подано докладний структурний аналіз лексем, виявлено найбільш продутивні типи АІ і АП в англійській і українській мовах, розглянуто основні шляхи словотворення похідних і складних АІ і АП. Аналіз словотворчого потенціалу дав можливість змоделювати словотворчі гнізда з вершинами АІ і АП, здійснити порівняльний аналіз сумарних гнізд для англійської та української мов. Виявлення семантичних особливостей лексем становить аналіз семантичної деривації первинних значень непохідних АІ і АП, а також дослідження семантичної структури похідних і складних АІ і АП у порівнюваних мовах. Об'єктом багатоаспектного аналізу є фразеологічні одиниці античного походження. Їх зіставлення в англійській і українській мовах проведено в структурному і семантичному плані. Наведено функціонально-стилістичну класифікацію даних одниць.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано соматичні фразеологізми іспанської мови з урахуванням явища мотивації. Виявлено чинники, що визначають фразеотвірний потенціал різних соматизмів. Запропоновано класифікацію мотиваційних типів фразеологізмів. Виділено мотивацію конвенційними знаннями, концептуальною метафорою та концептуальною метонімією, а також порівняльну, культурно-детерміновану мотивацію та псевдомотивацію. Визначено тенденції розвитку мотиваційних процесів творення соматичних фразеологізмів іспанської мови. Розглянуто способи реалізації виділених мотиваційних типів у концептуалізації різних соматизмів. Встановлено, що соматичні фразеологізми іспанської мови характеризуються високим ступенем умотивованості та складною мотиваційною структурою, в якій поєднуються та взаємодіють різні типи мотивації, а домінантними є такі моделі як, частина тіла замість людини, частина тіла замість здібностей, частина тіла є вмістилище. Визначено особливості та чинники позначення фразеологізмами фрагментів концептосистеми іспанського етносу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено національну специфіку семантики турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом у турецькій мові. Здійснено тематичну класифікацію фразеологізмів, вивчено фразеологічні синоніми та варіанти з компонентом-зоонімом у сучасній турецькій мові. Фразеологізми з компонентом-зоонімом відповідно до біологічного походження тварини поділено на шість окремих груп: власне зоо-, орніто-, ентомо-, іхтіо-, рептиліо-, амфібіофразеологізми. У складі зоофразеологізмів та орнітофразеологізмів виділено дві окремі підгрупи: фразеологізми з компонентом назвою дикої та домашньої тварини. Показано доцільність застосування у даному дослідженні запропонованої класифікації, що розглядає фразеологізми з компонентом-зоонімом і вивчає лексеми фразеологічних виразів, які ніколи повністю не десемантизуються. Показано, що тематична класифікація є найбільш широкою та повною серед наявних в українській лінгвістиці класифікацій фразеологізмів з компонентом-зоонімом. Обгрунтовано шляхи вирішення деяких актуальних теоретичних проблем фразеології, зокрема за допомогою способів ідентифікації фразем і паремій.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу німецьких фразеологізмів з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх специфічні особливості в зв'язку з виявленням ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення. З'ясовано, що фразеотематична група, об'єднана за тематичним індикатором, є невід'ємним елементом фразеологічної системи сучасної німецької мови, упорядкованим цілим з певною структурою, що дає можливість вербалізації денотатів предметної сфери людського знання "медицина". З'ясовано, що елементи даної фразеотематичної системи складають понятійну семантичну ієрархію та перебувають у відношеннях повної або часткової семантичної тотожності. Виявлено специфіку фразеологічної номінації, асоціативну вмотивованість фразеологізмів з урахуванням їх внутрішньої форми, що зумовлює їх здатність до моделювання. На підставі дослідження різноманітності структур і специфіки мовленнєвої поведінки фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх значні модифікаційні можливості у мовленні.

  Скачати повний текст

Висвітлено способи утворення фразем і їх лексикографічну інтерпретацію. Розглянуто зміни компонентного складу німецьких фразеологізмів-дериватів, чинники та наслідки таких змін. Визначено основні принципи лексикографування фразеологізмів-дериватів сучасної німецької мови та лексикографічні параметри їх опису. Встановлено, що німецькі фразеологізми-деривати виникають на базі наявної фразеології, змінюються під впливом лінгвальних і ектралінгвальних факторів, можуть слугувати базою для виникнення інших фразеологізмів-дериватів, що знаходить своє відбиття у німецькій лексикографії.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування фразеології в художніх творах Н.Казандзакіса та С.Міривіліса, а також способи її відтворення у перекладі зі збереженням художньої значущості, притаманної фразеологічним одиницям оригіналу. Проаналізовано вплив особливостей формування фразеологічного міжрівня новогрецької мови на додаткову маркованість одиниць ознаками книжності та розмовності, витоки якої перебувають в явищі диплоглосії. Визначено вплив даної маркованості на функціонування фразеологізмів у художньому творі, зокрема на текстоформативну та текстопороджувальну функції, відтворення яких за допомогою фразеологічних та нефразеологічних аналогів у перекладі формує його герменевтичну цілісність та художню адекватність. Вивчено явище фразеологічної компенсації контексту. Проаналізовано шляхи контекстуальної, оказіональної фразеологізації на базі новогрецьких прецедентних одиниць. Виявлено, що в даних текстах оказіональні фразеологізми утворюються на основі прецедентних імен та ситуацій. Розглянуто прецедентну цитату як фразеоматизм та способи збереження в перекладі її інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну характеристику прагмалінгвістичних особливостей фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси. Визначено основні ознаки фразеологічних одиниць (ФО) преси, структурно-семантичні та стилістичні типи її фразелогізмів. Вивчено особливості фразеологізмів сучасної преси у лінгвокультурному аспекті, розроблено її когнітивну модель ФО. Охарактеризовано національні й інтернаціональні фразеологізми сучасної німецько- й україномовної преси з метою поглиблення знання про мовну картину світу. Вивчено випадки узуального й оказіонального вживання ФО та виникнення фразеологічних інновацій для розкриття специфіки фразеологічної номінації у пресі. Виявлено антропоцентричну спрямованість ФО у пресі, проаналізовано в ній типи фразеологічних модифікацій. Описано прагматичні функції фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси, розглянуто питання реалізації авторських інтенцій за допомогою її ФО для створення прагматичного впливу на читача.

  Скачати повний текст

Вивчено лексикографічну інтерпретацію денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербальних фразеологізмів. Запропоновано комплексний підхід до розгляду лексикографічної статті досліджених фразеологізмів. Виявлено системні відношення адвербальних фразеологічних одиниць (АФО) німецької мови у лексикографічній статті. З'ясовано основний спосіб кодування денотативного компонента значення німецьких АФО в одномовній лексикографії. Запропоновано семантико-структурну класифікацію словникових дефініцій німецьких адвербальних фразеологізмів. Установлено шляхи кодування конотатів німецьких АФО. Доведено, що основний зміст конотативного компонента семантики даних фразеологізмів кодується з використанням системи позначок. Уточнено функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербальні фразеологізми. Наголошено на релевантності коментаря для досліджених одиниць з етимологічно маркованим компонентом.

  Скачати повний текст

З'ясовано функціонування фразеологічних одиниць як засобів вторинної номінації української мови у простому двоскладному реченні. Досліджено здатність різних структурних моделей та певних лексико-граматичних груп фразеологізмів вступати у семантичні відношення з іншими компонентами синтаксичної конструкції і всім компонентним складом виконувати роль відповідного члена речення. Уточнено функціональну співвіднесеність фразем і лексем. З'ясовано, що фразеологізми, співвідносні з певним лексико-граматичним класом, можуть реалізувати, проте дещо обмежено, характерні для нього граматичні категорії. З'ясовано закономірності, що визначають специфіку фразем як головних, так і другорядних членів двоскладного речення. Досліджено синтаксично автономну позицію фразем звертань, вставних і вставлених конструкцій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження семантичної, морфологічної та дериваційної структури слів і лексикалізованих сполук з займенниковим компонентом що. Установлено його статус у складі різнотипних похідних. Проаналізовано місце та роль цього компонента у змістовій і формальній організації іменників, прикметників, прислівників, займенникових слів, дієслів, прийменників, сполучників, часток, вигуків і тих одиниць, які не виявляють ознак певних частин мови чи їх аналогів. З'ясовано, що основна особливість займенникового компонента що полягає у його поліфункціональності та великих дериваційних можливостях, а саме: як дериваційний засіб цей компонент пронизує морфеми, слова, лексикалізовані сполуки, фразеологізми, словосполучення та речення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження словенської фразеології з соматичним компонентом. Проаналізовано фразеологізми зі словенських лексикографічних праць (головним чином із "Slovarja slovenskega knjiznega jezika" (1970 - 1991), а також фразеологічні одиниці (ФО), активно вживані в електронному корпусі FidaPLUS. Вперше зібрано масив соматичних ФО словенської мови з розмежуванням активного та пасивного шарів цих одиниць для сучасного стану фразеологічної системи мови. Для ряду ФО визначено початкову форму й уточнено семантику, встановлено полісемію окремих одиниць. Розроблено ідеографічну класифікацію матеріалу та проаналізовано особливості категоризації й концептуалізації світу фразеологізмами з соматичним компонентом. Досліджено прагматичний потенціал соматичних ФО на основі аналізу флексибільності конотативного компоненту значення та трансформаційних можливостей цих одиниць. Розмежовано два види оцінно-емотивної енантіосемії. Визначено найбільш уживані для соматичних ФО трансформаційні прийоми.

  Скачати повний текст

Проаналізовано англомовні соматичні фразеологізми із значенням інтерперсональних відносин. Визначено статус досліджених одиниць у фразеологічному фонді мови. Встановлено типи інтерперсональних відносин, вербалізованих за допомогою фразеологічних одиниць і зв'язки цих типів з ядерними компонентами фразеологізмів - соматизмами - з урахуванням лінгвокультурного аспекту. Виявлено основні організми формування фразеологічних одиниць дослідженої групи із застосуванням понятійного апарату традиційної та когнітивної лінгвістики. Розглянуто типи їхніх структурно-семантичних модифікацій у текстових реалізаціях у взаємозв'язку зі змінами функціонально-семантичного, прагматичного та стилістичного потенціалу. Встановлено особливості їх функціонування у тексті в аспекті здатності до реалізації таких текстових категорій, як інформативність, когезія, модальність, інтертекстуальність. Сформовано загальну тональність тексту за рахунок реалізації їх конотативно-стилістичних можливостей. Виокремлено типи інтертекстуальних зв'язків, що реалізуються за допомогою соматичних фразеологізмів досліджуваної групи.

  Скачати повний текст