Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.

  Скачати повний текст

Досліджено пізній палеоліт степів південного заходу України, що базується на одержаних археологічних матеріалах. Запропоновано оновлену концепцію інтерпретації розвитку пізнього палеоліту регіону, яка стосується території усього півдня Східної Європи. Створено геохронологічну схему, на підставі якої реконструйовано картину природно-кліматичних змін, що мали місце у зоні степів в епоху пізнього палеоліту. Розроблено нову хронологічну колонку пам'яток, яка містить значною мірою уточнені датування кількох стоянок і комплексів. Узагальнено матеріали щодо залишків жител і господарсько-побутових комплексів зони степів, здійснено їх соціальну, функціональну та сезонну інтерпретацію. Базуючись на концепції історико-культурних областей, технокомплексів і археологічних культур одержано нові дані щодо послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи протягом доби пізнього палеоліту. Розроблено оновлену триступеневу історичну періодизацію пізнього палеоліту регіону. Значною мірою уточнено та доповнено положення про степову пізньопалеолітичну природно-господарську область.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сарматських пам'яток Північного Причорномор'я. Встановлено, що сармати з'явилися на досліджуваній території в 2 ст. до н.е. Типолого-хронологічний аналіз пам'яток визначає дату ранньосарматського періоду в межах 2-1 ст. до н.е., середньосарматського - 1 - середини 2 ст. н.е., пізньосарматського - другої половини 2-4 ст. н.е. В ранньосарматський час Північне Причорномор'я населяли язиги та роксолани, в середньосарматський час язиги з Північно-Західного Причорномор'я відкочували на Угорську рівнину, а їх територію зайняли прийдешні з Поволжя - Подоння аорси. На сході Лівобережжя в другій половині 1 - на початку 2 ст. н.е. мешкала аланська орда. В початковій фазі пізньосарматського періоду за участю донських племен на заході Сарматії сформувалася своєрідна культура пізніх роксолан та алан. В другій половині 3 ст. н.е. нащадки її носіїв склали один з компонентів черняхівської культури. Фінал сарматської культури Північного Причорномор'я пов'язаний з навалою гунів в другій половині 4 ст. н.е.

  Скачати повний текст

Вперше систематизовано знахідки з могильників передгірного Криму I ст. до н.е. - III ст. н.е. На підставі вивчення поширення речей різних типів у закритих комплексах розроблено детальну відносну та абсолютну хронологію пізньоскіфських могильників. Обгрунтовано необхідність перегляду датування речей деяких типів. На підставі кореляційного методу розроблено нові датування. Вперше створено класифікаційну та хронологічну систему археологічного матеріалу могильників I ст. до н.е. - III ст. н.е.

  Скачати повний текст

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної, сосни кримської та дуба звичайного на екологічні зміни в лісових екосистемах під впливом кліматичних та антропогенних факторів у різних зонах України. Використані методи включають загальноприйняті в лісівництві і лісовій таксації, порівняльній екології та дендрохронології. Дендрохронологія вивчає шари річної, ранньої та пізньої деревини як комплексні показники, які відображають стан деревостанів. На підставі зразків із живих дерев розвинено нові регіональні деревнокільцеві хронології тривалістю 143 роки для сосни звичайної та 143 роки для дуба звичайного у деревостанах Полісся; тривалістю 97 років для сосни звичайної та 114 років для дуба звичайного у деревостанах Лівобережного Лісостепу. Побудовано дві локальні деревно-кільцеві хронології для сосни кримської тривалістю 149 років та одну 42 роки для деревостанів південного схилу Кримських гір. Посухи та високі зимові та ранньовесняні температури поглиблюють депресії радіального приросту сосни в насадженнях, пошкоджених викидами. Зменшення тенденції радіального зростання сосни у 2005–2010 рр. викликано не лише хронічним забрудненням лісових екосистем, а й підвищенням зимових та ранньовесняних температур, що перевищили оптимальний поріг росту дерев. Для соснових насаджень під впливом викидів Зміївської ТЕС встановлено, що в 1969–1978 рр. радіальний ріст сосни був обмежений опадами та температурою протягом року та вегетаційного періоду. У наступні 1979–1988 рр. приріст пошкоджених деревостанів був обмежений березневими температурами та опадами протягом вегетаційного періоду. У 1989–1998 рр. подальше підвищення температури в зимовий та березневий періоди призвело до покращення зростання на всіх дослідних ділянках. У 1999–2008 рр. подальше інтенсивне потепління взимку та ранньою весною перевищило оптимальний поріг росту дерев, що призвело до зменшення приросту радіальної сосни на фоні хронічного забруднення лісовихекосистем, незважаючи на зменшення викидів. Теоретично та практично доведено ефективність поєднання дендрохронологічного, лісокультурного, таксономічного та порівняльноекологічного методів. В якості індикаторів стану дубових і соснових насаджень під впливом слід використовувати коефіцієнт кореляції між кільцевими хронологіями дерев, коефіцієнт чутливості, авторегресію першого порядку, коефіцієнт варіації, результати аналізу кореляції між кільцевими хронологіями дерев та кліматичні фактори. Клімату і антропогенне навантаження на Поліссі, Лісостепу та гірському Криму.^UTheoretical generalizations and analysis of data on the peculiarities of the response of tree rings of Scots pine, English oak, Crimean pine to ecological changes in forest ecosystems under the influence of climatic and anthropogenic factors in different natural zones of Ukraine are presented in the dissertation. The common in forestry and forestry assessment methods, methods of comparative ecology and dendrochronological methods are used. Dendrochronology studies the tree ring width, early and late wood as complex indicators that reflect the state of stands. New regional tree-ring chronologies lasting 143 years for Scots pine were developed on the basis of samples from living trees and 143 years for English oak in Polissya stands; lasting 97 years for Scots pine and 114 years for English oak in the stands of the Left Bank Forest-Steppe. Two local tree-ring chronologies for the Crimean pine with a duration of 149 years and one with a duration of 42 years for the stands of the southern slope of the Crimean mountains were developed. For pine stands under the influence of emissions from the Zmiiv Thermal Power Plant, it was found that in 1969–1978 the pine radial growth was limited by precipitation and temperatures during the year and the growing season. In the following 1979–1988, the increment in damaged stands was limited by March temperatures and precipitation during the growing season. In 1989–1998, further increases in temperatures during the winter and March periods led to improved growth at all research plots. In 1999–2008, further intensive warming in winter and early spring exceeded the optimum threshold for tree growth, which led to a reduction in radial pine growth against the background of chronic pollution of forest ecosystems, despite decrease emissions. The effectiveness of a combination of the dendrochronological, silvicultural, taxonomic, and comparative ecology methods is theoretically and practically proved. The correlation coefficient between tree-ring chronologies of trees, sensitivity coefficient, first-order autoregression, coefficient of variation, results ofcorrelation analysis between tree-ring chronologies, and climatic factors should be used as indicators of oak and pine stands condition under the influence of climate and anthropogenic load in Polissya, Forest-steppe and mountainous Crimea.

Дисертація є комплексним дослідженням, у якому розглянуто вплив реформаційних течій на запровадження багатоголосої музики в українській духовній культурі. Розкрито історичні та соціокультурні чинники розквіту української духовної літератури в XVІ–XVII ст. Автором розроблена хронологія еволюції українських церковно-співочих збірників з ХІ до середини XVIІ ст. за видами нотацій. Проведена авторська розшифровка і порівняльний аналіз невменних та фітних знаків із співочих азбук XVІ–XVII ст. Проаналізовано іноземні та українські музично-теоретичні трактати XV–XVIІ ст., які були поширені на українських теренах. Запропоновано авторську періодизацію поширення багатоголосої музики. Досліджено та доповнено життєписи українських співаків, композиторів та теоретиків багатоголосої музики.Ключові слова: багатоголоса музика, реформація, музичні трактати, нотація, музичні капели, церковно-співочі збірники, церковні братства, співочі азбуки.^UThe dissertation is complex research in which the reformation currents and their influence on the introduction of polyphonic music in the Ukrainian spiritual culture are considered.This process later created the conditions for the formation of the Kyiv notation, which absorbed the basics of choral and mensural notation and partially preserved certain elements of the square neumatic notation.Historical and socio-cultural factors of the Ukrainian spiritual literature flourishing in the 16th–17th centuries are revealed. During this period, Western European secular and spiritual literature was actively spread.These works were adapted in the Ukrainian-speaking environment and later there were their own adaptations and editions of these publications.In the absence of a single spiritual center in the country, regional spiritual centers were formed, which led to the variability of liturgical genres.An important place among them was occupied by manuscript church-singing books of the Ukrainian Orthodox Church. The author developed a chronology of the Ukrainian church-singing collections' evolution from the 11th to the middle of the 17th century by types of notation from ecphonetic and neumatic to line staff notation.Indicated time frames in this periodization reflect the active phases of each notation's use in the musical culture of the Ukrainian people.The author carried out a decipherment and comparative analysis of neumes and fitas signs from the singing alphabets of the 16th–17th centuries.Paleographic analysis of the singing alphabets made it possible to identify certain patterns, find common features and differences with other singing alphabets.During the research, characteristic features were identified in the formation of singing alphabets.In the process of the research, neume signs were divided into four groups: the first group is signs that have no varieties; the second – those that have several varieties; the third – those that have their own specific groups; the fourth – consists of groups and subgroups.Each of these groups has compound characters, which are formed from their union with the addition of special marks and pointing signs. Analysis of cinnabar pitch pointing signs in the singing alphabets made it possible to identify two main groups of neumatic signs.The first group includes neumatic signs that have pitch pointers of one pitch group. The second group includes neumatic signs, which include cinnabar pitch pointing signs from different pitch groups and, accordingly, have a wider range of sound.Foreign and Ukrainian music-theoretical treatises of the 15th–17th centuries, which were distributed on Ukrainian territory, have been analyzed. Theoretical treatises had two types: someof them were a kind of multiauthored collection of music knowledge, others concerned special issues.The attention of music theorists was focused on two main groups of issues: the genesis, definition and classification of music and the educational and ethical role of music. In their treatises, Polish and Western Ukrainian theorists tried to adapt European innovations to their ancient musical foundations.The main theoretical and practical issues included mensural notation and the theory of counterpoint. It has been established that these manuscripts and printed theoretical treatises were closely connected with their practical use in the secular and spiritual life of society. Many of the theoretical treatises became textbooks, which were used during training, primarily in educational theological institutions.The periodization of the polyphonic music distribution in Ukraine has been proposed. Three periods have been identified: the first is acquaintance with Western European polyphonic singing due to the spread of reformation currents; the second is the popularization of polyphonic music by secular chapels and Protestant schools and churches; the third period was the introduction of polyphonic singing in Orthodox worship by church fraternities with the support of the Eastern patriarchs.The biographies of Ukrainian singers, composers and theorists of polyphonic music have been researched and supplemented. The author managed to gather scattered information and testimonies and add new facts to the biographies of singers, composers and theorists of polyphonic singing. A list of Ukrainian singers, composers and theorists who introduced polyphonic music and Kyiv notation on Ukrainian soil and in Muscovy was found and compiled from ancient manuscripts and royal charters.Keywords: polyphonic music, reformation, musical treatises, notation, musical chapels, church-singing collections, church fraternities, singing alphabets.

У дисертаційній роботі на основі теоретичного аналізу досліджено підготовку курсантів – майбутніх фахівців з військово-гуманітарного профілю, вказано на основні чинники, які саме впливали на розвиток цієї підготовки. Також досліджено особливості підготовки та дій фахівців військово-гуманітарного профілю зарубіжних країн світу, а саме: Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Польща.У роботі вперше відтворена історична хронологія розвитку підготовки військово-гуманітарних фахівців у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що завдяки дослідженню запропоновано рекомендації щодо використання набутого досвіду у підготовці фахівців з морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України. Матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі ВВНЗ – для підвищення якості професійної підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю. У вступній частині обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об’єкт, предмет дослідження, завдання та методи, подано наукову новизну та практичне значення, а також список публікацій за темою дисертації, структуру та обсяг дослідження.У першому розділі досліджено стан наукової розробки теми, джерельна база дослідження та методи, які були використанні під час дослідження. Джерельна база дисертації охоплює низку офіційних документів, архівних матеріалів, інформації інтернет-ресурсів, публікацій у ЗМІ та інші. Цей різноманітний масив джерел сприяв всебічному аналізу та системній організації фактичного матеріалу, історичних подій та загальних процесів, пов'язаних з підготовкою військово-гуманітарних фахівців. Крім того, ці джерела надали цінну інформацію про досвід іноземних військових навчальних закладів та практичних стратегій, які застосовувались українськими та іноземними військовослужбовцями, які були відповідальні за забезпечення морально-психологічного добробуту особового складу в умовах воєнних дій.У другому розділі досліджено реорганізацію системи підготовки військово-гуманітарних кадрів у Львівському вищому військовому навчальному закладі після набуття Україною державного суверенітету, концептуальні та організаційні засади професійної підготовки військово-гуманітарних кадрів (на прикладі вищого військового навчального закладу у Львові).У третьому розділі досліджена трансформація організації та змісту навчально-виховного процесу під час підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю з урахуванням нових загроз національній безпеці та обороні України, досвід участі фахівців з морально-психологічного забезпечення у бойових діях під час російсько-української війни.У четвертому розділі досліджено систему підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю провідних країн світу, зокрема: Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Польща); особливості практичних дій фахівців, які відповідали за підтримання високого рівня морально-психологічного стану особового складу у локальних війнах та збройних конфліктах другої половини ХХ початку ХХІ століття.Актуальність теми дослідження. Дослідження підготовки фахівців з військово-гуманітарного профілю, а саме акцентуючи увагу на фахівців з морально-психологічного забезпечення є надзвичайно актуальним. Ефективне морально-психологічне забезпечення відіграє важливу роль у підтримці добробуту, стійкості та боєздатності військовослужбовців. Вивчаючи та вдосконалюючи підготовку фахівців в цій галузі, відбувається отримання необхідних навичок, методів, які допоможуть ефективно вирішувати психологічні проблеми і задовольняти потреби військовослужбовців. Це, в свою чергу, сприятиме підвищенню загальної військової ефективності, результативності та успішності під час проведення бойових дій. Однак, враховуючи вагомі доробки вчених з огляду сучасного ведення бойових дій, варто зазначити, що з кожним роком постають нові завдання перед фахівцями з військово-гуманітарного профілю, змінюється характер бойових дій, а також відбувається розвиток аспектів педагогіки та психології. Тому, зміст та система підготовки майбутніх офіцерів з морально-психологічного забезпечення особового складу ЗС України постійно удосконалюється, з урахуванням нових тенденцій у розвитку теорії і практики військової справи, педагогічної та психологічної науки.^UThe theoretical analysis of the training of cadets - future specialists in the military-humanitarian field – is used in this dissertation to identify the main factors that influenced the development of this training. The article also examines the peculiarities of training and actions of military and humanitarian specialists from foreign countries, namely: The United States of America, the Federal Republic of Germany, France, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, and the Republic of Poland.The paper is the first to reproduce the historical chronology of the development of military humanitarian training at the National Army Academy named after Hetman Petro Sahaidachny. The practical significance of the results obtained is that the study offers suggestions for the use of the experience gained in the training of military and humanitarian specialists in the Armed Forces of Ukraine. The research materials can be used in the educational process of higher military educational institutions to improve the quality of their professional training.The introductory part substantiates the relevance of the dissertation topic, defines the purpose, object, subject of research, tasks and methods, presents the scientific novelty and practical significance, as well as the list of publications on the dissertation topic, structure and scope of the research.The first chapter examines the state of scientific development of the topic, the source base of the study and the methods used in the research. The source base of the dissertation includes a number of official documents, archival materials, information from Internet resources, media publications, and others. This diverse array of sources contributed to a comprehensive analysis and systematic organization of factual material, historical events and general processes related to the training of military and humanitarian specialists. In addition, these sources provided valuable information about the experience of foreign military educational institutions and practical strategies used by Ukrainian and foreign military personnel responsible for ensuring the moral and psychological well-being of personnel in the context of hostilities.The second chapter examines the reorganization of the system of training military and humanitarian personnel at the Lviv Higher Military Educational Institution after Ukraine gained state sovereignty, the organizational, scientific and pedagogical foundations of the system of professional training of future military and humanitarian officers for the Armed Forces of Ukraine, the conceptual foundations of professional training of military and humanitarian personnel (on the example of a higher military educational institution in Lviv).The third section examines the transformation of the organization and content of the educational process in the training of military and humanitarian specialists in view of new threats to the national security and defense of Ukraine, the experience of participation of specialists in moral and psychological support in combat operations during the Russian-Ukrainian war.The fourth section examines the system of training of military and humanitarian specialists in the leading countries of the world, in particular: The United States of America, the Federal Republic of Germany, France, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, and the Republic of Poland), the peculiarities of practical actions of specialists who were responsible for maintaining a high level of moral and psychological state of personnel in local wars and armed conflicts of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries.Relevance of the research topic. The study of the training of specialists in the military-humanitarian field, namely, focusing on specialists in moral and psychological support, is extremely relevant. Еffective moral and psychological support plays an important role in maintaining the well-being, resilience and combat capability of military personnel. By studying and improving the training of specialists in this field, the necessary skills and methods are acquired that will help to effectively solve psychological problems and meet the needs of military personnel. This, in turn, will help to increase overall military efficiency, effectiveness and success during combat operations. However, given the significant achievements of scientists in the field of modern warfare, it is worth noting that every year new challenges arise for military and humanitarian specialists, the nature of combat operations changes, and aspects of pedagogy and psychology develop. Therefore, the content and system of training of future officers for the moral and psychological support of the personnel of the Armed Forces of Ukraine is constantly being improved, taking into account new trends in the development of the theory and practice of military affairs, pedagogical and psychological science.