Дисертацію присвячено особливостям архітектури фортець півдня України, чинникам фортифікаційного будівництва, архітектурним періодам розбудови, ступеню збереженості та програмам збереження. Об'єктом дослідження обрано фортеці, предмет дослідження – архітектурно-планувальні та об'ємно-просторові вирішення. Часові межі визначені кінцем ХVІІ – початком ХІХ століття. Територія дослідження – Одеська, Миколаївська і Херсонська області. У роботі узагальнено вітчизняний і закордонний досвід вивчення фортифікаційного будівництва півдня України, розроблена методика проведення архітектурного дослідження, висвітлені етапи та чинники впливу на архітектурно-просторовий розвиток фортець, визначено розташування й архітектурно-планувальні риси, проведено оцінку збереженості, надано методичні підходи і програми збереження.^UThe research topic focuses on specifics of architecture of forts of the south of Ukraine, dynamic of fortification construction, architectural period of development, state of conservation and conservation programs. The object of the research is a fort, the subject is solutions in architectural planning and spatial solutions. The time frame is determined by the late ХVІІ - early ХІХ centuries. The research area covers Odessa, Mykolaiv and Kherson regions. The study solves an issue of summarizing domestic and foreign experience, experience of studying construction of forts in southern Ukraine, formulates the methodology for carrying out architectural research, highlights the phases and factors that influence the architectural and spatial development of forts, determines the location, architectural and planning features, evaluates the state of conservation, provides methodical approaches and preservation programs.

З використанням методів історико-літературного, жанрово-стилістичного, а також порівняльного аналізів досліджено еволюцію історичного образу Івана Мазепи в українській та зарубіжній літературі ХVІІ - ХХ ст., встановлено співвідношення історичної та художньої правди про гетьмана. Наведено аналіз художньої мазепіани, виявлено етапи еволюції художньої рецепції образу Мазепи. Зазначено, що в українській та зарубіжній літературах ІХХ ст. паралельно формувалися дві романтичні тенденції зображення історичної особистості гетьмана Мазепи - вальтерскотівська та реалістична.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до предмету дослідження з акцентом на функційному співвідношенні партій альта та фортепіано та виконавсько-інтерпретаційних параметрах. Континуум альтових сонат, створених протягом трьох з половиною століть, поділяється на дві історико-еволюційні хвилі. У межах першої (кінець ХVІІ - ХІХ ст.) акцентовано увагу на соціокультурних та естетичних передумовах формування й інтенсивного розвою жанру у множинності його індивідуально-стильових варіантів. Розглянуто найприкметніші взірці альтових сонат, створених у хронологічних межах романтичної та постромантичної доби, що належать М. Глінці, Н. Паганіні, Ф. Мендельсону, А. Рубінштейну, А. В'єтану, Й. Брамсу, Ф. Шарвенці, Р. Кларк. У межах другої хвилі (XX ст.) аналітичний матеріал умовно поділяється на: концертні сонати-діалоги, представлені творами П. Гіндеміта, А. Онегера, Д. Мійо, С. Василенка, В. Крюкова, В. Шебаліна, Б. Мартіну, А. Блісса, Дж. Рошберга, З. Ткач, О. Арутюняна, та симфонізовані сонати-монологи, які визначають драматургічну фабулу творів Д. Шостаковича, С. Беринського, В. Бібіка, Б. Фроляк, В. Степурка. Запропоновано виконавсько-інтерпретаційний дискурс, де концептуальні та стильові аспекти вищезгаданих творів розглядаються під знаком пошуку шляхів найбільш адекватного донесення авторського задуму до слухача.

  Скачати повний текст

Показано соціально-економічні та суспільно-політичні передумови становлення української державності та їх вплив на розвиток права періоду Визвольної війни 1648 - 1657-х рр. Проаналізовано джерела права Гетьманщини середини ХVІІ ст. і розкрито види злочинів і покарань. Зазначено, що джерелами кримінального та кримінально-процесуального права того часу були звичаєве право, церковне звичаєве право, Магдебурзьке право, Литовські статути, гетьманське законодавство. Охарактеризовано судовий процес і кримінальні покарання за правом Гетьманщини. З'ясовано, що основними принципами українського правосуддя середини XVII ст. були принципи демократичності, відкритості, прозорості, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено картографічні джерела Києва XVII - XIX ст., висвітлено основні етапи формування системи картографування території міста, з'ясовано закономірності розвитку цього процесу, представлено історіографію теми та оглянуто систему фондування, зберігання та використання картографічних пам'яток. Проведено евристичний та археографічний аналіз карт і планів та висвітлено закономірності процесу створення цих джерел, його історичних передумов та розвитку впродовж чотирьохсот років. Досліджено різновиди картографічних пам'яток від окомірних планів до точних інструментальних карт міста кінця XIX ст., виокремлено різноманітні процеси розвитку міста за видами будівництва, проектування, заселення. Доведено функціонування інструментальної картографічної зйомки в Україні у вигляді київської школи картографування, утвореної на початку XVII ст. у Києво-Печерському монастирі.

  Скачати повний текст

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок, що Києво-Печерська лавра зазначеного періоду була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігіозної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

  Скачати повний текст

Досліджено модусні смисли у староукраїнській літературній мові другої половини XVI - першої половини XVII ст. Визначено статус модусу як метакатегорії основних модусних категорій - евіденційності, персуазивності, епістемічності. Розглянуто характеристики відповідних модусних смислів - евіденційних, персуазивних, епістемічних. Запропоновано новий в історичній лінгвістиці погляд на модус як дискурсивну категорію, що відображає в тексті результат когнітивного процесу мовця у вигляді його ставлення до джерела інформації та способу її одержання, ступенів достовірності мовця щодо повідомлюваного, до епістемічних понять. Визначено когнітивно-епістемічну специфіку модусу, охарактеризовано оновлену традиційну епістему й альтернативний можливий світ, що є ключем до дискурсивного аналізу полеміки. Обгрунтовано доцільність розширення модусу інтерактивністю, діалогічністю, змінами у свідомості, що скоординовано з динамікою староукраїнської літературної мови. Узагальнено типи модусних смислів та особливості експлікації (аналітичність, продовження розвитку спеціалізованих засобів для вираження модусу, зв'язок із генетичними конструкціями на позначення мовлення) на підставі рукописних і стародрукованих пам'яток та історичних словників.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу фонетичної, морфологічної та лексичної системи творів архієпіскопа Чернігівського та Новгород-Сіверського Лазаря Барановича досліджено особливості розвитку польської мови в Україні у XVII ст. Встановлено, що в результаті польсько-українських мовних контактів поза етнічними межами Речі Посполитої на території України виник особливий варіант польської мови, так званий периферійний діалект (polszczyzna kresowa), який використовували польські переселенці та представники українського суспільства. Виявлено найсуттєвіші фонетичні, морфологічні, лексичні та стилістичні ознаки польської мови, що функціонувала в Україні у зазначений період. Досліджено особливості польської мови, що виникли під впливом української, рідної для Лазаря Барановича, та їх відображення в його польськомовній спадщині. Здійснено порівняльний аналіз досліджуваного діалекту з іншими варіантами функціонування польської мови, зокрема великопольського та малопольського діалектів, на базі яких сформувалась сучасна польська літературна мова.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове тлумачення характеру повстання Переяславського полку 1666 р. як національно-визвольної боротьби переяславського козацтва проти наступу московського самодержавства. Введено до наукового обігу, а також по-новому кутом зору проаналізовано архівний матеріал стосовно участі полку у воєнних кампаніях Російської держави XVIII ст. Наведено нову концепцію військово-політичної історії Переяславського полку та представлено оригінальну її періодизацію. З'ясовано структуру та адміністративно-територіальні зміни в полку протягом його існування; відповідно до історичних та географічних особливостй формування сотень полку запропоновано їх класифікацію.

  Скачати повний текст

У дисертації показано, що правове регулювання земельних відносин на західноукраїнських землях напередодні інкорпорації до складу Республіки Польщі (1919–1921 рр.) безпосередньо залежало від правової традиції держав, у складі яких перебували українські землі. Доведено, що з часу інкорпорації Галичини до складу монархії Габсбурґів, австрійський уряд поряд з політичним упорядкуванням справ реалізовував економічну політику, вигідну передусім для всієї держави, а не лише для певних суспільних верств. Це вплинуло на обмеження привілеїв шляхти та перетворення селян на підданих держави. Поліпшення правового становища селян, зокрема охорона права селянського землекористування, розглядалося як важливий засіб зміцнення держави в економічному плані. Права селян опинилися під захистом держави. Позитивну роль у цьому відношенні відіграли 1) земельні реформи «освіченого абсолютизму» наприкінці XVIII ст. та 2) скасування у 1848 р. панщини. Зробивши, де-юре, галицького селянина власником землі, реформи розірвали зв'язок між ним і паном та спонукали до більшого зацікавлення політичним життям. Розкрито зміст державної політики Другої Речі Посполитої у сфері правового регулювання земельних відносин на території Західної України (1921–1939 рр.)., показано її розвиток в умовах відродження польської державності, визначено місце і роль тогочасної державної політики у становленні правового регулювання земельних відносин досліджуваного періоду, а також наголошено, що політика міжвоєнної Республіки Польщі переслідувала важливі соціальні й політичні цілі, зокрема полягала асиміляції українського населення та прагненні польського уряду вирішити проблему земельного перенаселення на польській етнічній території та посилити економічний й політичний вплив держави на західноукраїнські землі. Встановлено, що основними соціально-економічними, політичними та юридичними чинниками, які зумовили становлення і розвиток правового регулювання земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.) були: високий ступінь концентрації вільних земель після приєднання території Західної України; недосконалість та суперечливість різних джерел права у Галичині та на Волині, які не здатні були в повному обсязі однаково регулювати земельні відносини, зокрема щодо права володіння, користування та розпорядження землею. Проаналізовано процес формування нормативно-правової бази в результаті чого було визначено основні види правових джерел, які регулювали земельні відносини у на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.). Доведено, що австрійське цивільне законодавство відігравало одну з визначальних ролей у правовому регулюванні земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1933 рр.); показано, що становлення правового регулювання у Республіці Польщі, а відтак поширення його на територію Західної України, було пов'язано із земельною реформою, яка була важливим політичним актом, одним із символів відновлення державної незалежності Республіки Польщі в 1918 р. Земельний Закон 1925 р. став політичним компромісом, а відтак захищав інтереси лише певних груп населення, пропагуючи осадництво і парцеляцію. Здійснено порівняльно-правовий аналіз суб'єктів земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.)., визначено їх соціально-правовий статус, роль та місце у земельно-правових процесах. Зокрема на основі вивчення архівних матеріалів встановлено, що попри прагнення центрального уряду, реалізація земельних реформ на території Західної України відбувалася повільно, існував пасивний спротив великих землевласників, не згодних з політикою подрібнення великих земельних угідь. Виявлено загальні риси та відмінності у правовому регулюванні зобов'язань, що виникали з права власності та права володіння на земельну ділянку на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.). Обґрунтовано, що найвищого свого розвитку українське суспільство досягло в другій половині ХVІІ – першій половині ХVІІІ ст., коли в основу системи регулювання земельних відносин покладався пріоритет приватної власності на земельну ділянку, а також показано, що будь-яке відхилення від цього і надання у законодавчому порядку переваг суб'єктам права інших форм власності призводило до зниження темпів економічного розвитку, посилення соціального напруження і протистояння у суспільстві, а також визначено основні тенденції розвитку правового регулювання земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.), зокрема доведено, що загальний вектор цієї еволюції був спрямований на формування інституту приватної власності на земельну ділянку.^UThe dissertation shows that the legal regulation of land relations in the western Ukrainian lands on the eve of incorporation into the Republic of Poland (1919–1921) directly depended on the legal tradition of the states that included the Ukrainian lands. It has been shown that since the incorporation of Galicia into the Habsburg monarchy, the Austrian government, along with the political order of affairs, has pursued an economic policy that benefits the state as a whole, not just certain sections of society. This affected the restriction of the privileges of the nobility and the transformation of peasants into subjects of the state. Improving the legal status of peasants, in particular the protection of the rights of peasant land use, was seen as an important means of strengthening the state in economic terms. The rights of peasants were protected by the state. 1) land reforms of «enlightened absolutism» at the end of the XVIII century played a positive role in this regard. and 2) the abolition in 1848 of serfdom. By de jure making the Galician peasant the owner of the land, the reforms severed ties between him and the lord and led to a greater interest in political life. The content of the state policy of the Second Rzeczpospolita in the field of legal regulation of land relations in Western Ukraine (1921-1939) is revealed, its development in the conditions of Polish statehood revival is shown. It was emphasized that the policy of the interwar Republic of Poland pursued important social and political goals, including the assimilation of the Ukrainian population and the Polish government's desire to solve the problem of land overpopulation on Polish ethnic territory and strengthen economic and political influence in western Ukraine. It is established that the main socio-economic, political and legal factors that led to the formation and development of legal regulation of land relations in Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939) were: high concentration of vacant lands after the annexation of Western Ukraine; imperfections and contradictions of different sources of law in Galicia and Volhynia, which were not able to fully regulate land relations in the same way, in particular regarding the right to own, use and dispose of land. The process of formation of the legal framework was analyzed, as a result of which the main types of legal sources that regulated land relations in the territory of Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921–1939) were identified. It is proved that the Austrian civil legislation played one of the decisive roles in the legal regulation of land relations in the territory of Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1933); It is shown that the formation of legal regulation in the Republic of Poland, and thus its spread to the territory of Western Ukraine, was associated with land reform, which was an important political act, one of the symbols of restoration of state independence of Poland in 1918. became a political compromise, and thus defended the interests of only certain groups of the population, promoting settlement and parcelling. A comparative legal analysis of the subjects of land relations in the territory of Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939), their socio-legal status, role and place in land law processes. In particular, based on the study of archival materials, it was found that despite the efforts of the central government, the implementation of land reforms in Western Ukraine was slow, there was passive resistance from large landowners who disagree with the policy of fragmentation of large lands. The general features and differences in the legal regulation of obligations arising from the right of ownership and ownership of land in Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939). It is substantiated that the Ukrainian society reached its highest development in the second half of the XVII - first half of the XVIII century, when the system of regulation of land relations was based on the priority of private ownership of land, and it is shown that any deviation from this the order of preference for subjects of law of other forms of ownership led to a decrease in economic development, increasing social tensions and confrontation in society, as well as identified major trends in legal regulation of land relations in Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939), in particular, it is proved that the general vector of this evolution was aimed at the formation of the institution of private ownership of land.

Розглянуто процес активного використання російським керівництвом свого політичного права (отриманого за умовами договору 1686 р.) і релігійного обов'язку (внаслідок підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату 1686 р.) контролювати непорушність прав православного населення Речі Посполитої для розв'язання політичних завдань. З'ясовано наслідки використання Росією конфесійного питання в політичних проектах, які полягали в активізації католицько-уніатських сил у прцесі наступу на православну віру Правобережної України, що, в свою чергу, надало привід сусіднім державам втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої. Події висвітлено у контексті зовнішньополітичної діяльності Росії та міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз проблеми багатства та бідності в інтерпретації українського православного проповідника ХVІІ ст. А. Радивиловського. З'ясовано особливості проповідницької спадщини А. Радивиловського як джерела з історії морально-етичної думки ХVІІ ст. та її місце в духовній культурі українського бароко. Розглянуто особливості духовної культури українського бароко, трансформація антропологічних уявлень в епоху бароко та її вплив на розвиток моральних концепцій київськими інтелектуалами ХVІІ ст. Досліджено проблему багатства та бідності в історії християнської моральної думки та джерела впливу на позиції проповідника щодо цього питання.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення пам'яток княжої доби та періоду культурно-національного відродження досліджено проблеми сенсу життя людини у доробку мислителей української духовної культури епохи середньовіччя. Проаналізовано розуміння, особливості та трактування поняття сенсу життя як земного буття людини, а також як активної діяльності українськими мислителями доби першого культурно-національного відродження. Розглянуто підходи до осмислення проблеми призначення людини та змісту її діяльності філософами Київської Русі.

  Скачати повний текст

Досліджено архітектурну пластику східнокарпатських церков та дзвіниць як засіб художньої виразності дерев'яного монументального будівництва у взаємозв'язку з народним декоративним мистецтвом. Розглянуто художні особливості профілювання і різьблення в історичному розвитку декорування. Розроблено типологічну структуру оздоблення пам'яток XVII - початку XX ст. за техніками художнього деревообробництва. Висвітлено вплив народного традиційного декорування конструктивних деталей культових споруд Українських Карпат на сучасне професійне дерев'яне храмобудівництво.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше здійснено порівняльний аналіз розвитку українського та російського кримінального права у другій половині ХVІІ - ХVІІІ ст. Проаналізовано праці багатьох дослідників українського та російського кримінального права, з'ясовано його джерела, виявлено зміст поняття злочину, види злочинів, мету та систему покарань. Встановлено характерні закономірності й особливості розвитку українського та російського кримінального права даного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено чисельність, станову стратифікацію та економічне становище сільського населення Правобережної України в кінці ХVII - на початку ХVIII ст. З'ясовано чисельність жителів села у Брацлавському, Волинському, Київському та Подільському воєводствах. Визначено напрями та роль міграційних процесів на території регіону. Встановлено основні причини переселення різних категорій населення: наявність широких просторів розорених земель, бажання знайти кращі умови життя та вільного господарювання. У процесі дослідження визначено форми примусу, види повинностей та податків у різних воєводствах Правобережжя. З'ясовано роль селян у відбудові фільваркового господарства. Показано вплив міжусобиць феодалів, свавілля військових підрозділів і татарських нападів на становище населення краю.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження семантичних процесів у сфері запозичень української мови XVI - першої половини XVII ст., проаналізовано умови, причини та наслідки їх виникнення. Запропоновано новий підхід щодо дослідження семантичних процесів у сфері запозичень на підставі вивчення їх внутрішньомовного та міжмовного контекстів. Розглянуто контекст для польського запозичення в українській мові XVI - першої половини XVII ст. Розкрито напрями формування семантичної структури польських запозичень, які ввійшли до складу української мови протягом XIV - першої половини XVII ст. Наведено порівняльну характеристику полонізмів і церковно-слов'янізмів в українській мові даного періоду. Визначено роль Д.Наливайка у процесі формування української писемної мови, обгрунтовано припущення щодо часу написання й авторства церковнослов'янської частини досліджуваних пам'яток. Доведено вплив полонізмів не лише на лексичну, а й на граматичну систему української мови XVI - першої половини XVII ст. оскільки відбувалось запозичення й лексико-граматичного потенціалу польських слів, які дублювали українську функціональну систему.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу системи іменника в літописній пам'ятці XVII ст. "Синопсисі" в контексті української літературної мови XVII ст. Застосовано новий комплексний метод визначення мовної належності "Синопсису", який грунтується на дослідженні дериваційно-граматичної системи іменника в літописі: лексико-граматичних та граматичних категорій, систем словозміни і словотворення іменника. Виявлено як архаїчні, так і нові форми іменників у пам'ятці. Встановлено, що мова "Синопсису" є літературною церковнослов'янською мовою в слов'яноукраїнському варіанті.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексне та спеціальне наукове теоретично-історичне дослідження проблем, пов’язаних із розумінням соціальної та правової цінності жінки в Україні у добу Середньовіччя. Послідовно й логічно висвітлено закономірності та особливості осмислення феномену соціальної та правової цінності жінки за часів Київської Русі, у період ХV – першої половини ХVІІ ст., а також за доби Гетьманщини. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків та концептуальних наукових положень, які відтворюють загальні риси й специфіку розуміння в українському суспільстві соціальної та правової цінності жінки на всіх етапах епохи Середньовіччя.У ході дослідження було встановлено, що поняття «людина» (у тому числі, жінка) у філософсько-правовій інтерпретації осмислюється як істота біологічна, соціалізована, що має духовність, розглядається через призму поняття «правова людина», а її правова цінність людини є абстрактно-ідеальною моделлю, яка осмислюється у контексті поєднання аксілогічно-правового та антропологічно-правового людинорозуміння. Авторкою обґрунтовано, що дослідження змісту соціальної цінності жінки доцільно проводити у межах антропологічного та аксіологічного підходів у контексті понять «призначення» (мета, напрями діяльності) та «корисність» (результат діяльності). У той самий час, у дисертації доведено, що зміст правової цінності жінки базується на її правовому статусі, соціальних цінностях (свобода, справедливість, рівність) і розуміється у контексті поняття «правова значущість» (ієрархічність за правовим статусом і можливостями, закріпленими у законодавстві, середньовічних класів та станів, до яких належали жінки).^UThe dissertation is a comprehensive and special scientific theoretical and historical study of the problems related to the understanding of the social and legal value of women in Ukraine in the Middle Ages. The author consistently and logically highlights the regularities and peculiarities of understanding the phenomenon of social and legal value of women in the times of Kievan Rus, in the period of the fifteenth - first half of the seventeenth century, as well as in the Hetmanate. As a result of the study, the author formulates a number of conclusions and conceptual scientific provisions which reflect the general features and specifics of understanding of the social and legal value of women in Ukrainian society at all stages of the Middle Ages.The study established that the concept of "human being" (including a woman) in the philosophical and legal interpretation is understood as a biological, socialized being with spirituality, and is viewed through the prism of the concept of "legal person", and its legal value is an abstract ideal model which is understood in the context of a combination of axiological and legal and anthropological and legal human understanding. The author substantiates that it is advisable to study the content of a woman's social value within the framework of anthropological and axiological approaches in the context of the concepts of "purpose" (goal, areas of activity) and "usefulness" (result of activity). At the same time, the dissertation proves that the content of a woman's legal value is based on her legal status, social values (freedom, justice, equality) and is understood in the context of the concept of "legal significance" (hierarchy in terms of legal status and opportunities enshrined in legislation, medieval classes and estates to which women belonged).