У дисертації визначена сукупність найбільш значущих теоретичних положень, які відображають сучасний стан інституту перевірки судом законності і обгрунтованості процесуальних рішень органів досудового слідства, і розроблені практичні рекомендації щодо його вдосконалення в умовах формування правової держави. Визначені сутність контрольної діяльності суду як функції судової влади, місце судового контролю в системі процесуальних гарантій захисту прав і законних інтересів особи в світлі Конституції України, яка містить низку нових, принципових положень, а також міжнародно-правових документів в галузі прав людини. Розроблені концепції судового контролю на досудових стадіях кримінального судочинства; визначені предмет судового контролю, коло суб'єктів, які мають право на оскарження, їх правовий статус, а також обсяг і межі судового контролю в стадії досудового слідства; класифіковані види і форми судового контролю залежно від предмета оскарження, розглянута процедура його здійснення, показані її переваги та недоліки.

  Скачати повний текст

Досліджуються основні питання, пов'язані з нормативним змістом принципу особистої недоторканності у кримінальному процесі України. Розглядаються проблеми, що виникають у кримінально-процесуальній діяльності органів дізнання, слідчого, прокурора, суду, пов'язаних з обмеженням основних прав та свобод особи, втягнутої у сферу кримінального судочинства, зокрема, права на свободу та особисту недоторканність. Дано поняття принципу особистої недоторканності та визначено його місце в системі основних засад кримінального процесу, проаналізовано правомірність застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з обмеженням права на особисту недоторканність. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства з метою максимального захисту прав та інтересів осіб, що охороняються законом, у кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам принципу змагальності сторін як конституційної засади судочинства, досліджено його історичний розвиток та чинне законодавство. Проаналізовано суть та місце цього явища в системі принципів цивільного процесу. Наведено нове визначення поняття даного принципу. Проведено порівняльний аналіз зарубіжного законодавства, розроблено новий механізм його реалізації. Досліджено сучасну практику судочинства у цивільних справах. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання принципу змагальності в процесуальному законодавстві України.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема становлення і розвитку цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та практика його застосування. Значна увага приділена аналізу цивільно-правових інститутів, закріплених у Кодексі. Проаналізовані судові справи, зокрема цивільні щодо його застосування, використана спеціальна та інша монографічна література. Зроблено висновок про високий рівень розвитку для свого часу цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та дані науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України.

  Скачати повний текст

Захищаються наукові положення з питань конституційної функції державного обвинувачення, досліджуються суть і зміст діяльності державного обвинувача у справах про навмисні вбивства, її методичне і тактичне забезпечення. Розроблено такі поняття, як методика і тактика підтримання державного обвинувачення в суді. Сформульовано пропозиції щодо обвинувача, з метою дійсної реалізації принципу змагальності сторін у кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст

Досліджуються питання захисту порушених злочином майнових та інших прав потерпілих, зокрема, відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому з власної ініціативи суду в кримінальному процесі України. Значна увага приділена аналізу правової природи та процесуальних підстав відшкодування завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і судової практики по відшкодуванню завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню інституту цивільної процесуальної правосуб'єктності, який визначено як невід'ємний та специфічний елемент механізму правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин, що забезпечує здійснення правосуддя та реалізацію права на судовий захист. Досліджено цивільну процесуальну правосуб'єктність органів судової влади, сторін та третіх осіб, органів державного управління (місцевого самоврядування), осіб, що сприяють здійсненню правосуддя. Обгрунтовано висновок про доцільність прийняття Цивільного процесуального кодексу як єдиного нормативного акта, який мав би передбачати правила судочинства для всіх цивільних судових процедур. Сформульовано конкретні пропозиції з метою вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено кримінально-процесуальні особливості природи, сутності та функціонального призначення інституту застосування примусових заходів медичного характеру. Виявлено основні особливості процесуальної форми, притаманні стадіям досудового слідства та судового розгляду справ під час вирішення питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Викладено пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру, а також рекомендації щодо підвищення ефективності кримінального судочинства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному розгляду теоретичних і практичних проблем і шляхів їх вирішення щодо формування та реалізації на досудових стадіях кримінального судочинства кримінально-процесуальної активності потерпілого. Результатом дослідження є розкриття природи кримінально-процесуальної активності потерпілого у кримінальному судочинстві, теоретичне обгрунтування та формулювання на даній підставі пропозицій щодо доповнення і зміни діючого законодавства, а також включення запропонованих положень у новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено проблеми закінчення досудового слідства з позиції конституційного принципу розподілу влади у кримінальному судочинстві з урахуванням міжнародного досвіду щодо розробки європейської моделі кримінального судочинства. Обгрунтовано оптимальну конструкцію завершального етапу досудового слідства, а також механізм ефективних процесуальних гарантій захисту конституційних прав і свобод громадян за умов демократичних основ української держави.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні теоретичні проблеми представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах України, яке розглядається як комплексний (міждисциплінарний) процесуальний інститут, перспективний напрям наукових досліджень. Проаналізовано питання, пов'язані з з'ясуванням змісту та структури представницької функції прокуратури та її реалізації в арбітражному судочинстві на захист інтересів держави. Висвітлено особливості прокурорсько-представницьких правовідносин на окремих стадіях арбітражного процесу. Розглянуто проблемні питання прокурорського нагляду за законністю виконання рішень арбітражних судів. Охарактеризовано організаційні аспекти діяльності прокурорів з питань участі в арбітражному судочинстві. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства про прокуратуру, а також арбітражно-процесуального законодавства з питань участі прокурора в арбітражному процесі.

  Скачати повний текст

Визначено сукупність найбільш значущих теоретичних положень, що стосуються поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів, розроблено практичні рекомендації щодо його вдосконалення. Розглянуто особливості формування, перевірки й оцінки протоколів та інших документів як доказів у кримінальному процесі в світлі проектів КПК України, країн СНД, які містять низку нових, принципових положень, а також міжнародно-правових документів у галузі доказового права. Досліджено специфіку збирання доказів на різних стадіях кримінального судочинства, зокрема, документів, умови визнання їх допустимими доказами та особливості використання у кримінально-процесуальному доказуванні окремих видів документів. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, що регулює поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів і висвітлено особливості використання їх у доказуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено правові, організаційні та техніко-криміналістичні проблеми забезпечення діяльності експертно-криміналістичної служби органів внутрішніх справ України на сучасному етапі її розвитку. Вивчено історію розвитку експертної служби на етапі перебудови, з'ясовано її роль у системі МВС і місце в системі експертних установ України. Діяльність експертної служби України розглянуто через призму правових, організаційних і техніко-криміналістичних аспектів. Висвітлено питання формування системи нормативно-правового та процесуального регулювання діяльності експертної служби. Визначено особливості організації діяльності експертно-криміналістичної служби на якісно новому рівні з використанням результатів науково-технічного прогресу, з метою надання зазначеній службі статусу організатора техніко-криміналістичного забезпечення всіх етапів боротьби зі злочинністю. Проаналізовано існуючу модель організації діяльності експертно-криміналістичної служби та визначено властиві їй закономірності, необхідні для формування діючої моделі з урахуванням історичного минулого, порівняльного аналізу форм, принципів і шляхів організації. Розглянуто проблеми ефективного функціонування механізму техніко-криміналістичного забезпечення, проведення експертних досліджень для органів кримінального судочинства. Визначено стратегічні напрямки пошуку нових підходів до організації та функціонування експертно-криміналістичної служби відповідно до реалій і сучасних потреб слідчої практики. Вивчено науково-практичні основи діяльності експертної служби в Україні. Розглянуто механізм забезпечення практичних підрозділів техніко-криміналістичними засобами, грунтуючисьв на міжнародно-правових принципах і стандартах, яким повинна відповідати діяльність служби. Охарактеризовано спектр наявних практичних проблем на сучасному етапі розвитку експертно-криміналістичної служби в Україні. Проаналізовано теоретичні та практичні можливості створення моделі організації діяльності експертної служби МВС у єдиній правовій і організаційній системі судово-експертних установ України в цілому. Визначено шляхи удосконалювання організації діяльності науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України. Зроблено висновок про необхідність створення єдиного органу з керівництва установами судової експертизи, який в державному масштабі мав би визначати необхідну мережу установ судової експертизи, планувати підготовку кадрів, координувати розробку нових експертних методик, здійснювати контроль за діяльністю даних установ, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Обгрунтовано новий механізм правового, організаційного, кадрового, інформаційного та техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з реалізацією принципу національної мови у кримінальному судочинстві України. На підставі узагальнення літературних джерел та вивчення судової практики досліджено проблеми юридичного визначення мови кримінального судочинства, проведено цілісний, комплексний та системний аналіз розвитку та функціонування принципу національної мови у кримінальному судочинстві, за умов соціально-політичного, демографічного розвитку України. Обгрунтовано комплекс пропозицій щодо вдосконалення норм, які регулюють питання мови у кримінальному процесі.

  Скачати повний текст

З використанням архівних джерел досліджено процес становлення судової системи на Буковині 1774 - 1914 рр. Відзначено, що суттєві зміни в судоустрої Буковини відбулися після революції 1848 р. Судова влада була відокремлена від законодавчої та виконавчої та проголошувалася незалежною. Відзначено, що на Буковині у II половині XIX ст. сформувалася триступенева система загальних судів: повітових, колегіальних повітових (окружних), крайових судів, а також діяли суди військові, промислові, торгові. Проведено дослідження виникнення процесуальних правовідносин, особливостей підсудності цивільних справ, організації кримінального судочинства, своєрідності розгляду політичних злочинів, яке надає можливість проаналізувати позитивне та негативне в розвитку судочинства в окремому, відносно автономному політико-адміністративному утворенні - провінції Буковині в період її перебування у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, зміст і значення кримінально-процесуального доказування в досудовому слідстві, його предмет, межі, коло суб'єктів, а також мету доказування в досудових стадіях. Обгрунтовано провідну роль слідчого в установленні обставин предмета та визначенні межі доказування в досудових стадіях. Наведено характеристику діяльності слідчого як суб'єкта доказування у зв'язку з розв'язанням питання про порушення кримінальної справи, встановленням та дослідженням обставин, що складають зміст предмета доказування в досудових стадіях, формулюванням обвинувачення та прийняттям інших рішень у кримінальній справі. На підставі результатів дослідження, вивчення матеріалів практики проаналізовано сучасне становище слідчого та чинники, що детермінують слідчу діяльність, негативно впливають на процес доказування, а також визначено заходи щодо подолання протидії доказуванню в досудовому слідстві. Сформульовано пропозиції стосовно змін і доповнень чинного законодавства з метою підвищення ролі органів досудового слідства в розв'язанні завдань кримінального судочинства, зміцнення становища слідчого, зокрема, створення єдиного Державного департаменту досудового слідства та прийняття Закону України "Про органи досудового слідства".

  Скачати повний текст

Розкрито процес формування судової системи та кримінального судочинства Гетьманщини. Визначено судову компетенцію органів, що брали участь у судочинстві. Комплексно розглянуто джерела права, що використовувалися українськими судами у другій половині XVII - XVIII ст. під час здійснення актів правосуддя. Висвітлено характер кримінального процесу Гетьманщини, його основні риси, принципи та стадії. Розроблено нову періодизацію історії судочинства Гетьманщини з урахуванням змін, які відбулися під впливом посиленого втручання Росії у внутрішні справи України. Запропоновано зміни до сучасного законодавства на підставі правових досягнень минулого українського народу.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "ефективність" як соціальну характеристику, що включає особистісні, суспільні, національні, етичні та інші аспекти, а також поняття "ефект" - як об'єктивну властивість будь-якої взаємодії. Теоретично проаналізовано поняття "мораль", "моральність" з позиції діяльнісного підходу до свідомості (як предмет загальної психології). Переглянуто існуючі раніше парадигми комунікативного процесу та перенесення акценту з "суб'єкт-об'єктних" на "суб'єкт-суб'єктні", де одержувача інформації (реципієнта) вже наділяли активною позицією, що впливає на сам процес породження та передачі інформації. Теоретично обгрунтовано зміну абревіатури ЗМІ (засоби масової інформації) на ЗМК (засоби масової комунікації). Теоретично та експериментально досліджено психосемантику неповнолітніх правопорушників, що дозволяє розкрити ряд принципових особливостей, які в процесі судочинства можуть відігравати вирішальне значення для класифікації конкретної протиправної дії в межах Карного кодексу.

  Скачати повний текст

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

  Скачати повний текст