Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

Уперше за єдиною методикою систематизовано дані та проведено карстово-геоморфологічні дослідження у великому регіоні - Кримсько-Кавказькій карстовій країні, що дало змогу встановити регіональні відмінності карстогенезу в її межах. Обгрунтовано сучасне уявлення про геоморфологію карсту як вчення про карстовий морфогенез, що має власне об'єкт дослідження, предмет, методи вивчення та визначено місце у системі наукових напрямів геоморфології. Розроблено теоретичні засади та проведено карстолого-геоморфологічне районування Кримсько-Кавказької карстової країни, визначено парагенетичні параметри їх взаємодії, розроблено відповідні класифікацію карстових форм, типологію даного рельєфу, систематизовано четвертинні відклади карстових масивів. Запропоновано та застосовано в карстових дослідженнях ліхенометричний, палеосейсмокарстологічний і порівняльно-картографічний методи, введено новий розрахунковий показник - об'ємний модуль конденсаційного стоку. За результатами теоретичних розрахунків виявлено основні гідрохімічні ситуації карстового геоморфогенезу, обгрунтовано шляхи та методи геоморфологічних кореляцій, застосування вікових датувань рельєфу в карстових областях, виявлено основні еволюційні етапи та періоди розвитку карсту регіону. Удосконалено методики гідрологічних, гідрогеологічних і водобалансових вишукувань. Для окремих досліджених районів Криму та Кавказу розраховано водний баланс, показник конденсаційного стоку, величини хімічної (карстової) денудації. Розроблено "Типове положення про карстово-спелеологічні національні природні парки".

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу кислотно-основних взаємодій в організованих нанорозмірних системах, що містять четвертинні амонієві групи. Як зонди обрано індикаторні барвники, зокрема, сульфофталеїнового, гідроксиксантенового та сольватохромного типів. Виявлено диференціювальну дію наночастинок кремнезему з діаметром 40 та 85 нм, вкритих шаром молекул цетилтриметиламоній броміду (ЦТАБ), відносно кислотно-основних рівноваг індикаторів. Показано, що наночастинки оксиду кремнію діаметром 85 нм, вкриті бішаром молекул катіонної поверхнево-активної речовини (ПАР), найбільш близькі за властивостями до міцел катіонних ПАР. Зазначено, що особливості електронних спектрів і таутомерних перетворень індикаторів флуоресцеїнового ряду у суспензіях модифікованих наночастинок, а також закономірності перебігу реакції лужного гідролізу аніону бромфенолового синього свідчать про відмінний від міцел характер взаємодій іонів барвників з поверхневим шаром молекул ЦТАБ. Вивчено вплив чотирьох катіонних полі(пропіленімін)ових дендримерів другої генерації на протолітичну поведінку певних кислотно-основних індикаторів. Досліджені макромолекули виявляють виражену дію на спектри поглинання, константи іонізації, таутомерію та флуоресценцію зондів. У певних випадках дендримери (або їх агрегати) поводять себе більшою мірою як багатозарядні катіони, а не як нанрозмірні частинки псевдофази. Вивчено поведінку кислотно-основних індикаторів у суспензіях катіонних і аніонних поліелектролітних щіток, а також за присутності "комплексів" останніх з ЦТАБ. Диференціювальна дія цих систем стосовно протолітичних рівноваг барвників є вираженою у більш слабкому ступені, ніж у міцелах ПАР, модифікованих наночастинках кремнезему та катіонних дендримерах. Це зумовлено високим ступенем гідратованості поліелектролітного шару щіток, а також його будовою, тобто густиною насадки поліелектролітних ланок.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу четвертинних амонієвих солей (ЧАС) та полімерних четвертинних амонієвих солей (ПЧАС) на основі алкілароматичних і аліфатичних дигалогенідів і морфоліну. Установлено можливості застосування цих сполук у різних хіміко-технологічних процесах. Для прогнозування реологічних властивостей синтезованих ПЧАС з метою надання їм необхідних експлуатаційних характеристик здійснено віскозиметричні дослідження одержаних сполук у розчинах. Вивчено вплив синтезованих ЧАС і ПЧАС на реологічні властивості розчинів триацетату целюлози, термодинамічні параметри в'язкої течії розчинів триацетату целюлози, фізико-механічні характеристики плівок, одержаних з цих розчинів. Установлено закономірності впливу малих домішок ПЧАС з різною молекулярною масою на реологічні та фізико-механічні властивості композицій триацетату целюлози. Досліджено вплив синтезованих домішок ЧАС і ПЧАС на сенситометричні характеристики чорно-білих галогеносрібних фотоматеріалів. Визначено роль структури ЧАС щодо їх фотографічної активності у процесі проявлення даних фотоматеріалів. Виявлено значущість молекулярної маси стосовно фаотографічної активності ПЧАС. Визначено кінетику коагуляції бентонітової глини у разі додавання синтезованих ПЧАС. Установлено високу коагулювальну здатність одержаних ПЧАС. Щодо всіх досліджених ПЧАС, крім коагулювальної здатності, одержано ефект стабілізації. Виявлено залежність ефективності ПЧАС і швидкості седиментації глини від концентрації, хімічної будови та молекулярної маси. Вивчено адсорбцію та інгібувальну дію корозії металів синтезованих ЧАС і ПЧАС. Установлено високу здатність одержаних речовин стосовно адсорбції на залізному електроді. Константи адсорбційної рівноваги мають підвищені значення для ЧАС з потенціалом іонізації, який відповідає резонансним потенціалам заліза та його оксидів. Виявлено інгібувальну здатність синтезованих сполук у кислому та нейтральному середовищах, що доводить доцільність їх використання як компонентів інгібіторів корозії сталі.

  Скачати повний текст

З метою встановлення закономірностей фотографічної та реологічної активності полімерних четвертинних амонієвих солей (ПЧАС) і створення системного підходу стосовно вибору модифікаторів фотографічних систем синтезовано та вивчено ряд ПЧАС на основі поліетиленгліколів. Встановлено можливість модифікування гідрохінонового проявника за допомогою катіонної високомолекулярної сполуки. Запропоновано модель міжмолекулярних взаємодій у фотографічному шарі, засновану на врахуванні електростатичної взаємодії аніонів гідрохінону з електростатичними полями желатинового шару фотоплівки, яка дозволяє пояснити механізм дії домішок ПЧАС на процес хіміко-фотографічної обробки фотоматеріалів. Проаналізовано особливості взаємодії желатину, полікатіону на основі діепоксиду (ПК), та їх комплексів у водних розчинах. Властивості комплексу желатин - ПК суттєво залежать від співвідношення компонентів. Це обумовлено гідрофільно-гідрофобним балансом комплексу. За умов еквівалентного співвідношення вільних карбоксильних і четвертинних амонієвих груп утворюється слабо розчинний поліелектролітний комплекс. Вивчено взаємодію інертного желатину з четвертинними амонієвими солями, а також зміну наступних властивостей водних розчинів інертного желатину: pH у процесі титрування водного розчину желатину водними розчинами ПЧАС ПЕ-ДГЕ-ГХ і ПЕ-ЕД-22, зміни мутності розчину желатину внаслідок титрування його поліелектролітами, зміни питомої й приведеної в'язкості щодо желатину під час титрування його поліелектролітами ПЕ-ДГЕ-ГХ і ПЕ-ЕД-22, а також кривої течії 5 %-го розчину желатину у присутності ПЧАС за різних напруг зсуву. Досліджено вплив синтезованих ПЧАС на основі поліетиленгліколів на розчини триацетилцелюлози та плівки з них. Використання даних ПЧАС призводить до збільшення міцності плівок із модифікованих ТАЦ-композицій на розрив у 1,5 - 1,8 рази. Доведено, що ПЧАС на основі поліетиленгліколів можуть бути використані як модифікатори традиційних галогенсрібних фотосистем на всіх етапах їх виготовлення та обробки.

  Скачати повний текст

Синтезовано натрієві й амонійні солі 3-метил-8-гідроксиметил(метил)ксантину. Вивчено алкілування натрієвих солей. Досліджено вичерпне метилування 3-метил-8-гідроксиметилксантину й одержано 1,3,7-триметил-8-гірокси(хлор)метилксантин, вивчено їх хімічні властивості. Одержано азиридино[2,1-f]ксантин та вивчено його взаємодію з азотвмісними нуклеофілами. Синтезовано 7-заміщенх похідних 3-метил-8-хлорметилксантину й одержано їх четвертинні піридинієві солі. Здійснено циклізацію 3-метил-7-(2-оксо-2-арилетил)-8-бензаламінометилксантинів у похідні 8,9-дигідропіразино[2,1-f]ксантину. Ціанетилюванням 3-метил-8-оксиметилксантину одержано 3-(8-гідрокстиметил-3-метилксантин-7-іл)пропіонітрил та його похідні: 3-(8-хлорметил-3-метилксантин-7-іл)пропінітрил, 3-(8-форміл-3-метилксантин-7-іл)пропіонітрил, 3-(8-гіроксиметил-3-метилксантин-7-іл)пропанову кислоту. Окисленням 3-метил-7-(2-оксо-2-фенілетил)-8-гідроксиметилксантину одержано відповідний ксантиніл-8-карбальдегід. Взаємодією азиридино[2,1-f]ксантину з тіогліколевою кислотою одержано 2-(3-метилксантин-8-іл)метил)меркаптооцтову кислоту та її похідні: системи 1H[1,4]тіазино[3,4-f]пурин-2,4,6(3H,7H,9H)-тріону та 8,8-діоксо-1H-[1,4]тіазино[3,4-f]пурин-2,4,6(3H,7H,9H)-тріону. Здійснено синтез 2-((3-метил-7-(2-оксо-2-арилетил)ксантин-8-іл)метил)меркаптооцтових кислот та їх циклізацію у похідні 1H,6H-[1,4]тіазепіно[3,4-f]пурин-2,4(3H,10H)діону.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади систематики і таксономії викопних остракод, проведено систематичне вивчення четвертинних остракод, відтворено історичний розвиток черепашкових рачків. Здійснено максимально повний опис морфології черепашки (визначено 45 морфологічних елементів, з них 23 - з кількісними показниками) та детальний опис кожного морфологічного елемента, визначено діапазон їх мінливості. Складено термінологічний словник, схему опису черепашки і кожного морфологічного елемента. На підставі жорсткої уніфікації термінології під час опису черепашки й формалізації опису усіх таксонів визначено таксономічну вагу кожної морфологічної ознаки, розроблено уніфіковану систему таксономічних ознак для всього ієрархічного ланцюга ряд - вид і кожної родини та підпорядкованих їй таксонів для всіх четвертинних остракод України. Проведено ревізію четвертинних остракод, переглянуто об'єм і співвідношення таксонів. Описано 79 видів остракод, складено палеонтологічний атлас і ключі для визначення четвертинних прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України. Встановлено критерії класифікації четвертинних остракод України (порівняльно-морфологічний, екологічний, філогенетичний, географічний). Розроблено класифікаційну схему четвертинних остракод України. На підставі аналізу морфології черепашки та особливостей онтогенетичного розвитку остракод визначено основні етапи історичного розвитку черепашкових рачків, побудовано схеми філогенетичних зв'язків для родин, підродин, родів морських і прісноводних остракод від кембрію до голоцену. Уточнено інформацію щодо умов існування четвертинних остракод, доповнено дані про їх стратиграфічне положення та географічне поширення. У четвертинних морських і континентальних (алювіальних, озерних) відкладах виділено місцеві (комплексну зону, акме-зону, верстви з остракодами) і регіональну (зона поширення таксона для території Східної Європи) біостратиграфічні підрозділи. Реконструйовано деякі параметри середовища існування остракод у четвертинному періоді (палеосолоність для північної частини Чорного моря, палеотемпературу в континентальних водоймах України).

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена використанню гетариліденацето–нітрилів ряду бензімідазолу і (бензо)тіазолу як доступних вихідних сполук в синтезі похідних гетероциклічних віцинальних аміноальдегідів.Взаємодія (1,3-диметилбензімідазол-2-іліден)-, (3-метилбензотіазол-2-іліден)- та (3,4-диметилтіазол-2-іліден)ацетонітрилів з такими електрофільними реагентами як: хлороацетилхлорид, змішані ангідриди N-Boc-проліну, піпеколінової та 4-тіазолідинкарбонової кислот, α-бромокетони, 1-(ціано-ацетил)-3,5-диметилпіразол та 2,2,6-триметил-4Н-1,3-діоксин-4-он відбувається за екзоциклічним атомом Карбону. Знайдено умови циклізації одержаних похідних у відповідні четвертинні бензімідазолієві і (бензо)тіазолієві солі. Азолієві солі були відновлені борогідридом натрію з утворенням синтетичних еквівалентів 2-аміно-4,5-дигідро-4-оксопірол-3-карбальдегіду, 3-аміно-5,6,7,7а-тетрагідро-1Н-піролізин-1-он-2-карбальдегіду, 5-аміно-1,7а-дигідро-3Н,7Н-піроло[1,2-c]тіазол-7-он-6-карбальдегіду, 2-аміно-3-фуранкарбальдегіду, 2-бромо-6-аміно-4-гідроксинікотинальдегіду та 4-оксо-4H-піран-3-карбальдегіду. Альдегідну природу продуктів відновлення було продемонстровано утворенням відповідних фенілгідразонів, семікарбазонів та оксимів. Взаємодією одержаних синтетичних еквівалентів аміноальдегідів з малононітрилом одержано конденсовані функціоналізовані піридини: заміщені 6-аміно-3-оксопіроло[2,3-b]піридин-5-карбонітрил, 2-аміно-5-оксо-5H-піридо[3,2-b]піролізин-3-карбонітрил, 2-амінотіазоло[3',4':1,5]піроло[2,3-b]піридин-3-карбонітрил, 6-амінофуро[2,3-b]піридин-5-кабронітрил, 7-аміно-4-оксопірано[2,3-b]піридин-6-карбонітрил.^Uof Ukraine, Kyiv, 2021.The thesis is devoted to using hetarylidene acetonitriles of the benzimidazole and (benzo)thiazole series as available starting compounds in the synthesis of derivatives of heterocyclic vicinal amino aldehydes.Acylation of 2-(1,3-dimethyl-1,3-dihydro-2H-benzo[d]imidazol-2-ylidene)-acetonitrile and 2-(3-methylbenzo[d]thiazol-2(3H)-ylidene)acetonitrile with chloro-acetyl chloride proceeded smoothly, providing 2-(2,3-dihydro-1,3-dimethyl-benzimidazol-2-ylidene)- and 2-(3-methylbenzothiazol-2-ylidene)-4-chloro-3-oxobu-tanenitriles. The amination of 4-chlorobutanenitriles with substituted anilines gave the 2-(1-substituted-2-amino-4,5-dihydro-4-oxopyrrol-3-yl)-1,3-dimethylbenz-imida-zolium and -3-methylbenzothiazolium chlorides in high yields. The salts obtained were reduced with sodium borohydride to 4-(2,3-dihydro-1,3-dimethylbenzimidazol-2-yl)- and 4-(2,3-dihydro-3-methylbenzo-thiazol-2-yl)-1-substituted-5-aminopyrrol-3(2H)-ones. These pyrrole derivatives were shown to serve as synthetic equivalents of the corresponding 2-aminopyrrole-3-carboxaldehydes. Thus, their treatment with phenylhydrazine yielded 1-substituted 2-amino-4,5-dihydro-4-oxopyrrole-3-carboxaldehyde phenylhydrazones, whereas condensation with malonodinitrile afforded 1-substituted 6-amino-2,3-dihydro-3-oxopyrrolo[2,3-b]pyridine-5-carbonitriles.