Вивчено морфофункціональний стан провідної системи серця в динаміці прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН), що виникла на тлі ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби, обгрунтовано механізм виникнення аритмій і блокад. Виявлено, що зростання склеротичних та атрофічних процесів у провідній системі серця прямо пропорційне стадії серцевої недостатності, що в комплексі з їх дистрофічними змінами на тлі гіперпродукції ендотеліну-1 призводить до виникнення аритмій. На стадії серцевої недостатності IIA розвивається комплекс пристосовних реакцій, спрямованих на збільшення обмінно-синтетичних процесів у провідних кардіоміоцитах, що надалі спричиняє виснаження морфофункціональних резервів з наступним зривом компенсаторно-пристосовних процесів. Виявлено взаємозв'язки між стадією ХСН та характером кількісного й якісного складу сполучної тканини та судин провідної системи серця.

  Скачати повний текст

Сформульовано та кількісно описано основні закономірності метаморфізму як природного процесу, що формує хімічний і енергетичний потенціали палива, а також кінетичні моделі вуглефікації твердого палива, які забезпечують можливість науково-обгрунтованого вибору вугілля для складання шихти з метою одержання хімічних продуктів заданого складу. Визначено температурно-часові інтервали утворення основних первинних продуктів піролізу вугілля різного ступеня метаморфізу. З'ясовано, що рідкі продукти піролізу пластмас різних типів впливають на макроструктуру ОМВ і, тим самим, змінюють вихід і склад первинних продуктів коксування вугільних шихт. Експериментально показано, що парогазові хімічні продукти (ПГП) після утворення рухаються на "гарячу" та "холодну" сторони від пластичного шару. Обгрунтовано гіпотезу про вертикальний рух у завантаженні газоподібної фази, що утворюється і установлено переважну роль розпеченої "шапки" коксового пирога у вторинному піролізі. Для збільшення виходу та збереження первинного складу ПГП рекомендовано: екранування чи охолодження зводу камери коксування з метою зниження рівня радіаційного теплопереносу; зменшення часу перебування ПГП у підсклепінному просторі за рахунок збільшення висоти завантаження з урахуванням величини його усадки та зниження тиску на виході з камери, а також застосування декількох газозбірників; зменшення часу перебування з одночасним зниженням температури у підсклепінному просторі шляхом організації рециклу зворотного коксового газу; зниження рівня обігріву та встановлення оптимального розподілу температур за висотою камери; роздільний відбір основних ПГП з застосуванням не менше двох газозбірників. Сформульовано теоретичні представлення про механізм усадочних явищ, розроблено математичну модель обігріву промислової коксової печі для розрахунку температурних полів у завантаженні, що дозволяє визначити схему роздільного відбору різних ПГП. У межах системного підходу до аналізу коксохімічного виробництва розроблено метод розрахунку буферних систем для ефективної стабілізації параметрів технологічних потоків і, як наслідок виходу та складу хімічних продуктів коксування вугільних шихт.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання ліквідації в дисперсних піщано-глинистих грунтах розущільнених зон неглибокого залягання, утворення й розвиток яких переважно пов'язані з експлуатацією об'єктів гідротехнічного будівництва; досліджено проблеми інтенсивної розробки корисних копалин. На підставі використання комплексного методу тампонажу гірських порід обгрунтовано новий підхід щодо ліквідації зазначених локальних структур шляхом поінтервального ін'єктування в'язкопластичного розчину у зону розущільненння з утворенням у ній каналів гідророзчленування й консолідацією скелету грунту під дією тиску розчину в даних каналах. З використанням результів теоретичних й експериментальних досліджень обгрунтовано технологічні параметри тампонажу зон розущільнення породного масиву в'язкопластичними розчинами, що забезпечують надійність та екологічну безпеку інженерних об'єктів. Розроблено нову методику проектування технологічних параметрів тампонажу зон розущільнення породного масиву в'язкопластичними розчинами. Здійснено успішне впровадження запропонованої методики для розробки проекту тампонажу зон розущільнення глинисто-гіпсової шапки рудника N 2 Стебницького ДГХП "Полімінерал".

  Скачати повний текст

Проведено узагальнений аналіз існуючих методів покращення екологічних характеристик автомобіля шляхом застосування систем нейтралізації відпрацьованих газів (ВГ) та підвищення їх стабільності. Запропоновано методики теоретичних та експериментальних досліджень, математичні моделі та оцінні критерії стабільності. Розглянуто екологічні характеристики автомобіля, створено метод їх розрахунку для автомобіля, обладнаного каталітичним нейтралізатором, з урахуванням вимог міжнародних та національних стандартів. Виявлено причини погіршення екологічних показників в експлуатації. Встановлено, що для підвищення стабільності даних характеристик автомобіля необхідно забезпечити умови, які виключають забруднення каталітичних блоків сажею, що досягається впливом на формування структури потоку ВГ. За результатами досліджень розроблено конструкцію нейтралізатора.

  Скачати повний текст

«Козак Мамай» – це образ козака-запорожця, який сидить на землі зі схрещеними ногами і грає на струнному щипковому інструменті, що його можна прийняти за старовинну кобзу. Воїна малюють переважно самотнім – в степу, чи на лісовій галявині, під деревом – здебільшого під дубом. Воїн готує на вогнищі їжу, а біля нього лежать на землі та висять на гілках дерева його речі – шапка, зброя, посуд, часто – герб. Біля козака стоїть осідланий кінь, прив’язаний до списа. Аналізуються наукові гіпотези попередніх дослідників про причини появи цього надзвичайно популярного в середовищі українського народу образу воїна-музиканта. Метою роботи є створення цілісного уявлення про мистецькі твори «Козак Мамай», які посідають важливе місце в українській культурі вже протягом не менше чотирьох століть, а також – визначення напрямків еволюції цього легендарного образу та з’ясування його місця і ролі в українському мистецтві.До теперішнього часу дійшло приблизно сто таких творів ХVІІІ–ХІХ ст. Об’єктивні труднощі дослідження «мамаїв» полягають у тому, що більшість давніх творів ХVІІІ–ХІХ ст. не датовано і час їх написання датується за супровідними вторинними даними. Актуальність нашої роботи зумовлена тим, що й на нинішній час образ «козака Мамая» не зник з передових позицій поступу українського мистецтва. Образ розвивається та еволюціонує і в нових цивілізаційних – інтелектуальних та технологічних – умовах світового розвитку. Найпоширенішою залишається проста композиція: образ самотнього сидячого козака, біля якого стоїть його вірний кінь та лежить зброя і стоїть посуд. Воїн відпочиває, але він зосереджено-спокійний і внутрішньо готовий до смертельного бою. Значно розширюють сприйняття образу «козака Мамая» твори складної композиції. На цих творах поряд із Мамаєм з’являються інші персонажі: товариші козака, жінки та дівчата, торговець-шинкар, пан-поляк, офіцер чи солдат російської армії. Окрему групу становлять твори періоду Коліївщини, епіцентром якої стали події в місті Умані. Із часом прізвище Мамай викликає дедалі більший інтерес дослідників до реальних осіб, які його мали. Спочатку його пов’язували з двома реальними гайдамаками середини ХVІІІ ст., яких повісили у 1750 та 1758 роках. У результаті багатолітніх досліджень автор дисертації вперше встановив, що прізвище Мамай мали понад три десятки українських козаків ХVІІ–ХVІІІ ст. Вони були запорожцями, а частина з них брала участь у гайдамацькому русі. Це дозволило зробити важливий висновок: образ героя українських народних картин «Козак Мамай» насправді є збірним, узагальненим і легендарним.Ще однією специфічною особливістю «мамаїв» є наявність на картинах текстових написів, переважно поетичних: як лаконічних, так і доволі розлогих. Нерідко за розмірами ці написи наближаються до обсягів віршованої поеми, розкриваючи внутрішній світ козака-запорожця, його духовні цінності та бачення світу, збагачуючи сприйняття образу «козака Мамая».Було виявлено, що окремі написи на «мамаях» тісно перегукуються, а то й цілком збігаються з фрагментами текстів вертепних вистав, які ставили студенти-бурсаки під час новорічно-різдвяних свят. Установлено, що в них поєднано віршовані фрагменти – прислів’їв і приказок, народних пісень, жартівливої поезії тогочасних студентів-бурсаків, парафрази релігійних текстів і т. ін. Унаслідок цього в текстах сміхові мотиви дивовижно поєднуються з серйозними, курйозні – зі світоглядними, побутові – з філософськими, вульгарно-матеріалістичні – з релігійними та навіть містичними.На початкових етапах свого суспільно-історичного розвитку цей художній образ зафіксував появу козацтва як нової громадсько-політичної сили українського народу. Невдовзі козацтво стало могутнім захисником соціальних і релігійних прав та національних інтересів українського народу в боротьбі із зовнішніми ворогами та поневолювачами. Із часом образ «козака Мамая» став асоціюватися з позаперсоналізованим, узагальненим та ідеалізованим образом козака-запорожця. Цього міфологізованого воїна наділено реальними та уявними високими моральними чеснотами й рисами цих хоробрих захисників рідної землі. Важливо зауважити, що на трактування образу козака мала значний вплив і соціальна належність власників цих творів, під художні смаки яких нерідко підлаштовувалися художники, які писали подібні картини. «Мамаї» були завжди популярні серед широких мас українського селянства, що в минулому становило більшість українського народу. Теоретичні результати виконаного дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення розвитку мистецтва України ХVIII–XIX ст. та в узагальнювальних дослідженнях з історії й теорії українського мистецтва. Напрацьований матеріал може бути задіяний для укладання каталогів, енциклопедичних довідників, при уточненні реєстрів пам’яток мистецтва.^UThe term “Cossack Mamai” refers to the image of a Zaporozhian Cossack sitting on the ground with his legs crossed and playing a musical instrument such as a kobza or a bandura. Warriors are painted mostly alone – in the steppe or in a forest clearing, under a tree – mostly under an oak tree. A warrior prepares food on the hearth, and next to him lie on the ground and hang on the branches of a tree his belongings – a hat, weapons, dishes, often – a coat of arms. A saddled horse tied to a spear is standing near the Cossack.The scientific hypotheses of previous researchers about the reasons for the emergence of this image of a warrior-musician, extremely popular among the Ukrainian people, are analyzed. The purpose of our work is an attempt to explain why these paintings during the 18th–19th centuries. enjoy such great success among the Ukrainian people.About one hundred (approximately one hundred) such works of the 18th–19th centuries have reached our (present) time. The objective difficulties of the study of “mamais” are that most of the ancient works of the 18th–19th centuries are not dated and the time of their writing is dated according to the accompanying secondary data.The relevance of our work is due to the fact that even at the present time the image of “Cossack Mamai” has not disappeared from the leading positions of the progress of Ukrainian art. The image develops and evolves in the new civilizational, intellectual and technological conditions of world development. The most common composition remains simple: the image of a lonely, seated Cossack, next to which stands his faithful horse, weapons and dishes. The warrior rests, but he is focused-calm and internally ready for a deadly fight. The works of complex composition significantly expand the perception of the image of “Cossack Mamai”. In these works, other characters appear alongside Mamai: fellow Cossacks, women and girls, a merchant-shinkar, a Polish gentleman, an officer or soldier of the Russian army. A separate group consists of works from the period of Haydamachchyna, the epicenter of which was the events in the city of Uman. As a result of our long-term research, it was established for the first time that more than three dozen Ukrainian Cossacks of the 17th–18th centuries had surnames. They were Zaporizhia, and some of them participated in the Haydamak movement. This allowed us to draw a very important conclusion: the image of the hero of Ukrainian folk paintings “Cossack Mamai” is actually collective, generalized and legendary.Another specific feature of “mamais” is the presence of textual inscriptions on the paintings, mostly poetic: both small and very large. The size of these inscriptions is often close to the size of a poetic poem, revealing the inner world of the Cossack-Zaporozhian, his spiritual values and vision of the world. The texts enrich the perception of the depicted image of “Cossack Mamai”.It was found that individual inscriptions on “mamais” closely echo, and even completely coincide with fragments of the texts of nativity plays, which were performed by bursak students during the New Year and Christmas holidays. It was established that they combined poetic fragments – proverbs and sayings, folk songs, humorous poetry of the then Bursak students, paraphrases of religious texts, etc. As a result, in the texts, funny motives are surprisingly combined with serious ones, curious ones with worldview ones, everyday ones with philosophical ones, vulgar-materialistic ones with religious and even mystical ones.At the initial stages of its socio-historical development, this artistic image recorded the emergence of the Cossacks as a new social and political force of the Ukrainian people. Soon Cossacks became a powerful defender of social and religious rights and national interests of our people in the fight against external enemies and enslavers. Over time, the image of the Mamai Cossack became associated with the depersonalized, generalized and idealized image of the Zaporozhian Cossack. This mythologized warrior is endowed with the real and imaginary high moral virtues and traits of these brave defenders of the native land.It is important to note that the social affiliation of the owners of these works had a significant influence on the interpretation of the image of the Cossack, whose artistic tastes were often adapted by the artists who painted similar paintings. “Mamais” have always been popular among the broad masses of the Ukrainian peasantry, which in the past constituted the majority of the Ukrainian people.The theoretical results of the research can be used for further study of the development of Ukrainian art in the 17th–19th centuries and in general studies on the history and theory of Ukrainian art. The developed material can be used for the compilation of catalogs, encyclopedic guides, when clarifying registers of art monuments.